Труд жінок

Труд женщин

Введение

В перші роки після Великою Жовтневою соціалістичної революції основний напрям руху до рівності чоловіків, і жінок йшло через економічне звільнення жінок, встановлення юридичного рівноправності в сімейних, трудові відносини, створення пільг трудящим жінкам. Радянське держава скасував колишню законодавство, закреплявшее дискримінацію жінки, надав їй рівних прав з чоловіком, відкрило доступ до утворення. Держава визнало своїм обов’язком піклування про материнстві і дитинстві. У грудні 1917 року створено спеціальний відділ з охорони материнства і дитинства. Наприкінці 1917;начале 1918 року було прийнято низку декретів, вкладених у охорону праці жінок. Заборонялося використовувати жіночий працю на підземних та інших важких роботах, в нічні зміни, і навіть надурочно. Декретом ВЦВК Рад робітничих, солдатських і дочок селян депутатів від 22 грудня 1917 року було запроваджено грошову допомогу із нагоди пологів у вигляді повного заробітку протягом 8 тижнів до родів та 8 тижнів ж після пологів. Цим самим декретом передбачалося, що робітниці під час годівлі дитини може бути виплачено допомогу у розмірі від чверті майже половину її заробітку в протягом 9 місяців ж після пологів. Після цього також було винесено значне число нормативних актів про працю жінок, про пільги, їхніх під час материнства.

С того часу Україна значно просунулася у справі забезпечення юридичного і фактичного рівності жінок і чоловіків.

Однако принаймні усе більшого залучення жінок на громадське виробництво, розвитку нових галузей промисловості, пов’язаних, в частковості, із застосуванням хімічних речовин (при загальному відставанні охорони праці соціальної сфери), почали виявлятися негативні тенденції та страшної суперечності.

Уже в 60-ті роки фахівці зауважили зниження народжуваності країни, надмірну завантаженість жінок на народному господарство і у сфері побуту як наслідок цього, погіршення здоров’я самих жінок Сінгапуру й нових поколінь. До специфічної жіночої проблемі стали відносити збільшити кількість розлучень і зростання бездоглядності детей.

Как не було, а більшість жінок зайнята саме у окремих галузях народного господарства. Концентрація жінок на сфері освіти, культури, окремими галузях промисловості неспроможна розглядатися як чинник, бо порушуються необхідні пропорції в раціональної зайнятість населення, створюються додаткових труднощів для галузей промисловості, де більшість працюючих — жінки. Якщо ж глянути глибше, стає зрозуміло, що викликано усе це не лише відданістю наше жіноцтво саме до таких видам праці, а й політикою зарплати. У групі тих галузях промисловості, де трудяться жінки, рівень оплати праці в 25−30% нижчий від середнього. Що ж до закладів охорони здоров’я і західної культур, то стан справ із оплати праці у тих областях всім добре известно.

Поэтому у пошуках більш високооплачуваною роботою жінки йдуть, і часом охоче, працювати із тяжкими і шкідливими умовами праці. За даними статистики, на важких ручних роботах у промисловості жінки становлять 20%, а будівництві - понад 25%. У цехах із тяжкими і шкідливими (і і з особливо важкими і шкідливими) умовами праці жінок 44%, тобто близько 3,4 млн. женщин.

И не дивлячись те що, що є Перелік, де заборонені тоді над тими видами праці, які шкідливі їхнього здоров’я та здоров’я майбутніх дітей, число що працюють у важкі крейсери та шкідливих умовах жінок знижується вкрай медленно.

В останнім часом з’явилося чимало публікацій, суть яких зводиться до того що, що ослаблення сімейних уз, зниження народжуваності, погіршення здоров’я жінок і новонароджених зв’язуються лише із широкою залученням жінок в трудову і громадської діяльності. Радикальний вихід із становища автори вбачають у тому, аби повернути жінці її «справжнє» призначення — виконувати роль берегині оселі, ведення господарства і виховувати дітей. Але це лише слова, які неможливо впровадити у життя: зараз, коли бушує повальна безробіття, виплату зарплати затримують сталася на кілька місяців, а окремих випадках, кілька років, чоловік у одиночній тюремній камері просто більше не може утримувати родину, тим паче, що важко передбачити які зміни чекають нашій країні завтра.

А тепер хотілося б перейти безпосередньо до того що, як і яким способами держава захищає працю наше жіноцтво.

Трудоустройство жінок

Особыми нормами регулюється прийом працювати дівчат, які досягли 18 років. Вони користуються двома видами пільг: як жінок і як неповнолітні. Тому коло робіт, які вважають шкідливими їм, більш широк.

В своє чергу не встановлюється випробування прийому працювати особам, які досягли 18 років, випускникам ПТУ, середніх та вищих навчальних закладів. Йдеться молоді, вперше прихожим працювати, де немає належного виробничого досвіду, хоча, зазвичай, і що отримала професійну підготовку. На початковому етапі ці трудящі, як жінки, і чоловіки, який завжди повністю укладаються у ті вимоги, які висуваються до особам, котрий обіймав відповідні посади або виконуючим той чи інший роботу з різним професій.

Если б законодавство не охороняв їх декларація про працю по здобутого фаху, то адміністрація цілком могла звільнити їх за результатам випробування, що порушило право молоді роботу з спеціальності.

Выпускницы, мають інвалідність першої або ж другий групи, скеровуються в роботу з урахуванням стану здоров’я, переважно, по місцеві постійного проживання сім'ї.

При роботу з сумісництву особливу увагу звертається на тривалість праці, аби недопущення великих перевантажень. Тривалість роботи з сумісництву неспроможна перевищувати чотирьох годин на що і повного робочого дні, у вихідного дня. Загальна тривалість роботи з сумісництву впродовж місяця має перевищувати половини місячної норми робочого дня. Стосовно оплати праці сумісників, він оплачується по фактично виконану роботу.

Для окремих категорій робітниць (педагогічних, медичних, фармацевтичних та інших галузей) діють спеціальні норми про совместительстве. Спеціальні правила про совместительстве дозволяють вчителям, вихователям, педагогам, і навіть працівникам установ охорони здоров’я, соціального забезпечення, культури й мистецтв, медпрацівникам і т. п. Сумісництво за фахом як однією підприємстві, а й у двох, трьох місцях. Інакше висловлюючись, число інші організації їм не обмежена.

При вступі роботу важливо визначити її термін. Законодавство передбачає можливість укласти трудового договору :

на невизначений термін;

на певний строк трохи більше трьох років;

на час виконання певної роботи.

В вона найчастіше жінка, розпочинаючи роботи підприємство, наприклад, в цеху, не обумовлює заздалегідь термін закінчення роботи. Це і договір на невизначений термін. Але адміністрація і працівниця можуть домовитися про терміні роботи, наприклад, коли жінка надходить працювати в райони Крайньої Півночі й у місцевості, прирівняні до цих районам, соціальній та порядку організованого набору: на будівництво, на торфорозробки тощо. буд.

Срочный договір то, можливо полягає у інших випадках. Найчастіше терміновий договір полягає, коли необхідно замінити працівника, спрямованого в тривале відрядження, чи робітницю, розташовану за відпустці вагітним і пологам і з догляду дитину. При такі обставини або договір укладається точно обумовлений календарний термін, або вказуються обставини, у яких закінчується договір (наприклад, час виходу з відпустки з вагітності і пологам і з догляду дитину і буде терміном закінчення трудового договору для новоприйнятої жінки.

При цьому вагітних жінок Сінгапуру й жінок, які мають дітей до трьох років (самотніх матерів — за наявності в них дитини до 14 років, або дитини-інваліда до 16 років), встановлено гарантія: звільнення їх після закінчення термінового договору допускається лише з обов’язковим працевлаштуванням.

На практиці також широко користуються послугами осіб, працюючих явище тимчасове і найчастіше привертають до тимчасової роботи саме женщин.

Санитарные правил і норми умов праці женщин

Положение жінки у суспільстві протягом століть змінювалося в протилежних напрямах. У період матріархату його значення було доминирующем. У період лицарства у неї предметом поклоніння, але вже грала у житті суспільства істотного значення. Поступово чоловіки все більше відтісняли жінок другого план, обмеживши сферу її інтересів і сфери впливу вихованням дітей і веденням домашнього господарства.

Это викликала обурення багатьох освічених жінок. Вони почали боротьбу своїх прав. Причому, найбільших «успіхів» домоглися жінки Росії. Тут чоловіки особливо легко поступилися жінкам найважчу фізичну роботу, завжди що вважалася чоловічої. І з’ясувалося, що російським жінкам справді ж будь-яку роботу виявилася під силу.

Но до чого привело? До того, що жінка стала все гірше справлятися зі своїми головною роботою — народженням і вихованням детей.

Тяжелый працю призвів до збільшення в жінок числа захворювань, що призводять до безпліддя, несприятливого перебігу вагітності. Зростає дитяча і материнська смертність. Саме тому Постановою від 28 жовтня 1996 р. № 32 Госкомсанэпиднадзор Росії затвердив вперше Санітарні правил і норми «Гігієнічні вимоги до місцевих умов праці жінок. СанПіН 2.2.555−96».

Санитарные правил і норми визначають обов’язкові гігієнічні вимоги на виробничі процесам, устаткуванню, основним робочих місць, трудовому процесу, виробничої середовищі і санитарно-бытовому забезпечення працюючих жінок на цілях ораны їхнього здоров’я та поширюються на підприємства, заклади і організації всіх форм власності, незалежно від сфери роботи і відомчої підпорядкованості, у яких застосовується працю жінок.

Метою документа запобігання негативним наслідкам застосування праці жінок на умовах виробництва, створення гігієнічних безпечних умов роботи з урахуванням анатомо-фізіологічних особливостей їх організму, збереження здоров’я працюючих жінок з урахуванням комплексної гігієнічної оцінки чинників виробничої середовища проживання і трудового процесу.

Для практично здорових жінок усім підприємствах повинні видаватись робочі місця з припустимими умовами праці, які характеризуються такими чинниками середовища й трудовому процесу, які перевищують встановлених гігієнічних нормативів для робочих місць, а можливі зміни функціонального стану організму відновлюються під час регламентованого відпочинку і має надаватися несприятливого впливу на найближчому і віддаленому періоді на стан здоров’я працюючих, і їх потомство. Присутність робочому місці хімічних речовин 1 і 2 класів небезпеки, патогенних мікроорганізмів, і навіть речовин, які мають аллергенным, канцерогенним, мутагенным дією є протипоказанням для праці жінок дітородного віку.

Законодавство РФ передбачає деякі особливості регулювання праці окремих категорій працівників, які потребують за низкою причин вищому рівні гарантій у відносинах. До них передусім належать жінок і неповнолітні. Ці особливості стосуються більшою мірою питань охорони праці (див. гол. Х1 і Х11 КзпПр).

Особая охорона праці жінок — це надання їм трудових пільг. Необхідно захищати фізіологічні особливості жіночого організму, його материнської дітородної функції від виробничого шкоди, для отримання здорового потомства. Відповідно до ст. 160 КзпПр не можна допускати жінок до наступним видам роботи, навіть коли жінка наполягає на виконання цих робіт:

работы з такими тяжкими умовами труда;

работы з шкідливими умовами труда;

подземные роботи (крім нефізичних робіт, робіт з санітарному і побутовому обслуживанию).

Как вже говорила раніше, існує Перелік важких робіт і з шкідливими тоді умовами праці, затверджений Постановою Госкомтруда СРСР і Президії ВЦРПС від 25 червня 1978 р. із змінами і доповненнями, який містить перелік більш 500 видів робіт у різних галузях виробництва, доступом до яким жінкам категорично заборонено відповідно до медичного висновку.

Существуют також норми гранично допустимих навантажень тоді при піднесенні і переміщенні тягарів вручну, встановлені Постановою Уряди РФ від 6 лютого 1993 р. Наприклад, гранично допустима маса вантажу при чергуванні піднесення та переміщення тягарів з іншою роботою становить 10 кг, а при підйомі тягарів на висоту більш 1,5 м — 10 кг. Загальна, сумарна маса вантажів, переміщуваних протягом робочої зміни жінкою, має перевищувати 7000 кг. Для неповнолітніх дівчат запроваджені додаткові норм із перенесені і пересуванню тягарів.

Закон РФ «Основи законодавства про охорону праці» заборонив вышесказанные роботи тільки до жінок дітородного віку, тобто. до 35 років, у тому, щоб отримати здорового нащадка. Але що робити з жінками старше від 35 років? Адже вони піддають величезному ризику своє добре здоров’я — виникають часті жіночі захворювання на через відкликання роботою на шкідливому виробництві. Є думка, що це варіант потрібно як слід подивитися на, спираючись на сумну медичну статистику та зробити зміни і на користь здоров’я жінок.

В 1957 року постановою Ради Міністрів СРСР від 13 липня за № 839 було заборонено застосовувати працю жінок на підземних фізичних роботах в гірничодобувної в промисловості й на будівництві підземних споруд, проте це заборона знімався б у період воєнних дій та відбудовний період. У мирний час до таких роботам допускалися жінки-керівники, які виконують фізичну роботу; жінки, займаються санітарним побутовою обслуговуванням; жінки, які відбуваються курс навчання дітей і стажування до підземних частинах підприємства; женщины-врачи, геологи, інженери і т. буд.

В на відміну від міського праці, у сільській місцевості більшість трудящих — жінки. І тут про охорону їх праці подбало законодавство. Отже забороняється жінкам до 35 років працювати з різними отрутохімікатами та інші хімічними засобами, щоб отримати здорового нащадка. Також у сільське господарство є низка робіт, у яких рекомендується використати жіночий працю, тоді як навчати жінку спеціальності трактористки, водія вантажівки, комбайна, друкарки і приймати в роботу категорично заборонено вже більше 7 років.

Современное законодавство встановило кількість годин роботи з жінок, що працюють у сільській місцевості і трудівниць Крайнього Півночі, — 36 години на тиждень. Ті годинник, що вони відпрацьовують більше належних, називаються сверхурочными, та, знову-таки жінці надається право вибору; вимагати від нього роботи надурочно адміністрація підприємства (організації, установи) немає права.

Женская безробіття

За даними соціологічної служби останніми роками намітилася тенденція збільшення кількості безробітних жінок — більш 72% всього активного населення. Особливо страждають матері-одиначки, жінки, мають дітей, матері, виховують дитини-інваліда, молодих жінок, ще мали роботи, по закінченні навчальних закладів, жінки, вік яких близький до пенсійного, і навіть численна «армія» дружин військовослужбовців, не дивлячись те що, що більшість безробітних жінок мають вищу та середнє професійну освіту. Наведемо трохи статистики: близько 80% багатодітних матерів нині ніхто не звернув роботи. Природно, щоб прогодувати власну сім'ю, жінка відповідно до кожну роботу, навіть у ту, яка заборонена їй відповідно до медичного обгрунтуванню та КЗпП.

Спрос на жіночу робочої сили скорочується на цей час дуже активно впливають. Серед об'єктивних причин треба сказати передусім нерівномірність втрат робочої сили за галузям народного господарства і галузям промисловості, у в зв’язку зі падінням обсяги виробництва. Так було в хімічної промисловості та нафтохімічної промисловості, машинобудуванні й легку промисловість спостерігалося найбільше скорочення на робочої сили. Водночас у зазначених галузях зосереджено 68% усіх своїх жінок, що працюють у промисловості.

Ухудшается становище ринку праці жінок, звільнених за власним бажанням, і навіть жіночої молоді, окончившей загальноосвітні школи та професійно-технічні училища, — частка цих контингентів серед безробітних зростає. Приблизно половину безробітних жінок має дітей до 16 років, причому 11% їх одиноких мам, а 10% - багатодітні.

Также розбіжність професійно-кваліфікаційної структури безробітних зі структурою вакансій має тоді більш виражені негативні наслідки, ніж чоловікам. Підприємства, які подають заявки до служби зайнятості, друкують оголошення прийомі, якщо і обговорюють відкрито підлогу працівника, то перевагу віддають чоловікам. Явно простежується тенденція до з того що підлогу працівника, а вони часто й наявність і кількість дітей стають визначальними при працевлаштуванні. Жінки передпенсійного віку взагалі мають роботи. На жаль, немає даних про стан жінок, виховують дитини-інваліда, але, здається, тут картина особливо складна.

Для більшості працюючих жінок головне — зберегти робоче місце. У цьому чимало їх згодні втратити у заробітку, аби мати гарантований прибуток і зберегти соціальні послуги, надані по місцеві роботи. Тим паче, що у окремих населених пунктів немає і що не передбачається інших галузей докладання праці, де б працевлаштуватися жінки, втратили роботу.

Зоной підвищений ризик тоді втратити роботу є такі заняття фізичного праці, які здавна склалися як «чоловічі», у сфері машинобудування і металообробки, будівництва, транспорту, гірського справи і металургії. Витіснення жінок із «чоловічих» видів діяльності, особливо які від працівника висококваліфікованого праці та добре оплачуваних, відбувається передусім під впливом меншою їх конкурентоспроможності проти чоловіками.

Ограничения в застосуванні праці жінок на умовах, отклоняющихся від нормальних

Как раніше згадувалося, декретом 1917;1918 років заборонялося використовувати жіночий праця викладачів у нічний час і надурочно. Сучасне законодавство додало від дозвіл залучати жінок до роботи у нічний час, але явище тимчасове і лише у галузях, де це конче необхідно.

Особым становищем користуються вагітним жінкам і жінки, які мають дітей у три роки — законодавство категорично забороняє залучати їх у нічний і понаднормовий працю, роботу з вихідним дням, і навіть відправляти вищевказаних у відрядження. Безперечно, особливо доводиться матерям, які мають дітей-інвалідів. Отож, матері, мають дітей інвалідів до 16 років, можуть бути притягнені до понаднормової роботи і поїздкам у відрядження тільки з їхніх згоди. Те саме стосується жінок, чиї діти старше 3-х і молодших 14-ти років.

В КзпПр передбачено статтю, що надає одного з працюючих батьків або опікунові, які мають дітей-інвалідів до 18 років, декларація про отримання чотирьох додаткових вихідних днів, у місяць, які оплачуються даної організацією. Натомість, дружини (опікуни) вправі поділити ті дні між собою, чи використовувати поодинці. Матеріально таку сім'ю підтримує Фонд соціального страхування Російської Федерации.

Один додатковий день відпочинку у місяць отримують також всіх працюючих у сільській місцевості жінки, але, на жаль, вона не оплачується.

Льготы для вагітних жінок Сінгапуру й матерей

Очередная пільга тоді - це надання їм легкого режиму праці, у період їхнього вагітності, піклування про грудних і малолітніх дітях. Природно, що цей період вони теж мають підстави не працювати у нічний час діб, надурочно і відмовитися від відряджень. Грамотний керівник, що має у штаті жінки у стані, завжди робить усе, ніж порушувати їхніх прав і полегшить їм працю. Інакше, наполягаючи на виконанні всіх своїх вимог, керівник понесе дисциплінарні чи адміністративні стягнення. Іноді жінка сама просить допустити її до нічний чи понаднормової роботі, хоче у відрядження, а й у цьому випадку слід відмовити їй, спираючись на законодавство.

Следует помітити, що це пільги поширюються на отца-одиночку, воспитывающего дитини (від трьох до чотирнадцяти років) без матері, чи опекунов.

На всіх підприємствах для вагітних жінок би мало бути передбачені спеціальні ділянки, робочі місця, кімнати відпочинку й особистої гігієни, причому майбутньої матері необхідно полегшити роботу, створити сприятливі умови його виконання. Там, коли представляється можливим підшукати вагітної жінці легкого праці, її треба взагалі слід звільнити з посади, але зберегти оплату до наданого відпустки з вагітності і пологам.

Ряд спеціальних пільг пов’язані з материнством і вихованням дітей. Вагітним жінкам відповідно до медичним укладанням знижуються норми вироблення, норма обслуговування або переводяться в іншу роботу, значно легшу і яка виключає вплив несприятливих виробничих чинників, зі збереженням середнього заробітку попередньому місце роботи. Середній заробіток жінки, перекладеної легшої роботи, визначається по останнім шести місяців її.

В своє чергу у сільській місцевості жінка звільняється з роботи у тваринництві та рослинництві, відтоді, як лише його вагітність підтвердилася. Сільське господарство має безплатно видавати вироблені їм продуктів харчування вагітним і матерям-годувальницям женщинам.

До вирішення питання щодо наданні вагітної жінці інший, легшим і яка виключає вплив несприятливих виробничих чинників роботи вона підлягає визволенню від співпраці з збереженням середнього заробітку на пропущені як наслідок робочі дні рахунок коштів підприємства.

Женщины, які мають дітей до півтора року, в у разі неможливості виконання колишньої роботи переводяться в іншу роботи з збереженням середнього заробітку за старою роботі до дитиною віку півтора лет.

в відповідність до Законом РФ від 4 квітня 1992 р. «Про додаткові заходи про охорону материнства та дитинства» всім працюючим вагітним жінкам надається відпустка для вагітності і пологам, незалежно від стажу його роботи, (це стосується жінок, працівників тимчасових і сезонних роботах) який триває 70 календарних днів до родів та 70 календарних днів ж після пологів. У кількох випадках, коли пологи ускладнені - 86 днів; і якщо жінка народила двох і більше дітей, вона отримує 110 днів відпочинку, належного їй за Закону. Якщо пологів жінка втратила всі призначені їй дні відпустки, до після пологів вони можуть ними скористатися. Жінкам, котрі живуть чи працюють у зоні катастрофи чорнобильської АЕС, кількість днів відпустки з вагітності і пологам кілька збільшено.

Как лише жінка іде у наданий їй відпустку, вона отримує листок непрацездатності, яким постійно відпустки підприємство сплачуватиме їй 100% її середнього заробітку, із яким звіряються за останні місяці, відпрацьовані їй до догляду у відпустку вагітним і пологам. У разі, коли з спливанні відпустки жінка буде може розпочати роботу, їй видається оплачуваний залежно від неї трудового стажу лікарняний лист.

Труднее доводиться безробітним жінкам: посібник по вагітності і пологам вони мають у вигляді за мінімальну оплату праці. Наскільки можу судити, среднепрожиточный мінімум росіянина значно вищий за мінімальну оплату труда.

Зачастую, щоб набратися сил перед пологами, зміцніти, жінки беруть свій щорічну відпустку на додаток до полагающемуся відпустці по вагітності і пологам. Найчастіше жінки використовують свій щорічний відпустку по відпустці вагітним і пологам, щоб як слід відпочити. Якщо є невикористаний раніше відпустку, те й може бути приєднано. Для цього потрібні лише заяву жінки.

Если жінка вирішила не виходити працювати до досягнення її дитиною півтора року, їй надається відпустку все період догляду дитину до півтора року. Разом з цим державним соціальним страхуванням їй цей відпустку оплачуватиметься у вигляді мінімальної оплати праці. У разі, коли жінка доглядає дитину до їм трьох років, їй надається додаткова відпустка, але розмір посібники зменшується вдвічі: 50% мінімальної оплати праці. Рішення із виплати посібників приймає адміністрація. Проте, якщо жінка звільнено під час вагітності, під час відпустки з вагітності і пологам, під час відпустки з догляду дитину до їм півтора року у слідстві: ліквідації підприємства; у зв’язку з із конкретним висновком військових частин із території інших держави щодо територію Росії; при передислокації військових частин у межах терені Росії, то даних випадках органи соціального захисту населення вирішують виплату жінкам посібників.

Российское законодавство дозволяє вживати відпустка для догляду дитину як його матері, а й інших членів сім'ї, а саме: батька дитини ставилися, бабусі, дідові та інших родичам. Причому частково оплачуваний і висуваються додаткові відпустки можна використовувати частинами різними членами сім'ї. У той самий час, члени сім'ї, перебувають у відпустці після виходу за дитиною, можуть працювати неповний робочого дня чи дому, але декларація про посібник вони за цьому втрачають до дитиною півтора року.

Самое головне, мій погляд, те, що відпустки з догляду дитину до півтора і по трьох років зараховуються у єдиний і безперервний стаж роботи, і навіть в стаж роботи за фахом, що цілком природно дозволяє жінці скоротити термін її до пенсії. підприємство також зобов’язане зберегти місце роботи жінки на період його отпуска.

Если жінка усиновляє новонародженої дитини прямо з пологового будинку, їй надається відпустку відразу після усиновлення й триває він 70 днів, у тому випадку, якщо усиновлена одна дитина. Якщо ж усиновлені двоє і більше дітей, то відпустку продовжується до 110 днів. Будь-який член сім'ї, усыновившей новонародженої дитини з пологового будинку, Будинку дитини, лікарні, отримує частково оплачуваний відпустка для догляду дитину до півтора року, і навіть — додаткова відпустка у три роки.

Поскольку нашого часу криз і безробіття дуже важко з матеріальним забезпеченням, особливо жінкам — з народженням дитини матеріальні витрати зростають, то більшість матерів найчастіше відмовляються йти у відпустка для догляду дитину до півтора року й продовжують працюватиме, як і зараз. І тут вони можуть скористатися спеціальні перерви, призначені для годівлі дитини: щотри години її відпускають з роботи з 30 хвилин для годівлі дитини. Якщо дітей в неї двоє і більше, то щотри години має 1час на годівля дітей. І ці перерви зараховуються у час і навіть оплачуються за середнім заробітку жінки.

Искренне тішить, що вагітна жінка чи жінка, має дітей тепер підтримуються законодавством про працю: будь-яке підприємство немає права відмовити їм у прийомі до роботи чи звільнити їх.

Сейчас величезну кількість підприємств різної форми власності мають величезні заборгованості до бюджету, над іншими підприємствами і службами. Тож у поодиноких випадках адміністрація підприємства, у якому працює вагітна жінка, дає їй безплатну чи пільгових умов путівку у будинки відпочинку, санаторій або ж допомагає матеріально.

В нашій країні існують підприємства, де у більшої ступеня використовується лише жіночий працю (знамениті іванівські ткалі). І що природно, такі підприємства неодмінно повинні надати жінці та її дітям умови праці та побуту. Як-от: організувати кімнати особистої гігієни, кімнати відпочинку, деяких випадках — ясла для підприємства, літні майданчики для детей.

В тому випадку, коли в дитини немає матері (вона, позбавлена батьківських правий і т. п.) уяву і дитини виховує батько чи попечителі (опікуни), то їм переходять усі пільги, призначені матері.

Заключение

В соціальному забезпеченні велике значення мають грошові посібники, сплачувані сім'ям з дітьми. Вони підвищувати добробут таких сімей. Нині, під час початку ринковим відносинам, посібники акцій настільки малі, що не змозі забезпечити нормальні умови життя та споживання для родин із дітьми, особливо із малозабезпечених і неповних сімей.

При народження дитини матері надається одноразова допомога. Щомісячні посібники выплачиваются:

многодетным матерям;

одиноким матерям;

на дітей військовослужбовців строкової службы;

малообеспеченным семьям;

на дітей, батьки яких ухиляються від аліментів.

К числу важливих запроваджених положень належить право опікунів і опікунів дітей отримувати державне посібник на дитини на розмірі мінімальної заробітної плати. Також з виплати посібників особам, котрі живуть околицях Крайньої Півночі та інших районах з несприятливими кліматичними умовами розмір щомісячних посібників визначається за застосуванням встановлених там районних коефіцієнтів. Що звісно важливо, оскільки рівень цін тих районах значно вища, ніж у столиці чи центральних районах країни.

Все перелічені вище посібники слід розглядати як мінімальну загальнодержавну підтримку сімей. Прикро лише, як і виплату посібників затримують досить термін. Звісно, кожен регіон, округ тощо. п. Можуть брати участь у наданні матеріальної допомоги різних категоріях сімей, і цього, переважно, немає через недостачі коштів бюджетного фінансування. Залишається сподіватися на поліпшення економіки нашої країни.

Список литературы

Иванкина Т. У. Права трудящих жінок. Лениздат., 1994 г.

Скрипка У. І. Трудове право (в схемах). -М., 1997 г.

Ржаницына Л. З., Сергєєва Р. П. Жінки російському ринку праці. //Соціс//, № 5, 1995 г.

Шептулина М. М. Законодавство про працю жінок. -М., 1994 г.