Підсилювач генератора з ємнісним виходом

року міністерство освіти Російської Федерации.

ТОМСЬКИЙ ДЕРЖАВНИЙ УНІВЕРСИТЕТ СИСТЕМ УПРАВЛІННЯ И.

РАДІОЕЛЕКТРОНІКИ (ТУСУР).

Кафедра радіоелектроніки та інформації (РЗИ).

ПІДСИЛЮВАЧ ГЕНЕРАТОРА.

З ЕМКОСТНЫМ ВЫХОДОМ.

Пояснювальна записка до курсовому проекту з дисципліни «Схемотехника АЭУ».

Студент грн. 148−3.

_______Д.А. Дубовенко.

12.05.01.

Руководитель.

Доцент кафедри РЗИ.

________.

_______А. А. Титов.

Реферат.

Курсова робота 35 з., 15 рис., 1 табл., 4 источника.

ПІДСИЛЮВАЧ, ТРАНЗИСТОР, КАСКАД, ЧАСТОТНІ СПОТВОРЕННЯ, СМУГА РОБОЧИХ ЧАСТОТ, КОРИГУВАЛЬНА ЛАНЦЮГ, КОЕФІЦІЄНТ УСИЛЕНИЯ.

У цьому курсової роботі розраховується широкосмуговий високочастотний підсилювач генератора з емкостным виходом, і навіть коригувальні і стабілізуючі цепи.

Мета роботи — придбання навичок розрахунку номіналів елементів усилительного каскаду, докладний вивчення існуючих коригувальних і стабілізуючих ланцюгів, вміння вибрати необхідні схемні рішення з урахуванням вимог технічного задания.

У процесі праці були здійснено інженерні рішення (вибір транзисторів, схем корекції і стабілізації), розрахунок номіналів схем.

Через війну роботи отримали принципову готову схему усилительного устрою з відомою топологією і номіналами елементів, готову для практичного применения.

Отримані дані можна використовувати під час створення реальних підсилюючих устройств.

Курсова робота виконано текстовому редакторі Microsoft Word 2000 і представлена на дискеті 3,5″ (в конверті звороті обложки).

Завдання курсове проектування за курсом «Аналогові електронні устройства».

Тема проекту — Підсилювач генератора з емкостным выходом.

Исходные дані для проектування: діапазон частот: 1МГц — 200МГц, допустимі частотні спотворення: Мн=3 дБ Мв=3 дБ, посилення: 15 дБ, джерело вхідного сигналу: Rн=[pic], Сг=15 пФ, вихідна потужність: 2 Вт, навантаження: 50 Ом, умови експлуатації: +10 З — +60 С.

Содержание 1 Запровадження ———————————————————————————————— ————————- 5 2 Розрахунки ————————————————————————————————— ————————- 6 2.1 Визначення числа каскадів——————————————————————- ————— 6 2.2 Розподіл спотворень ———————— ——————————————— —————- 6 2.3 Розрахунок кінцевого каскаду ——————————————————————— —————— 6 2.3.1 Розрахунок робочої точки, вибір транзистора ——————————————— ———- 6 2.3.2 Розрахунок еквівалентних схем —————————————————————— ————— 10 2.3.3 Розрахунок схем термостабилизации ———————————————————— ———— 12 2.3.4 Розрахунок вихідний коригуючою ланцюга ————————————————— —— 16 2.3.5 Розрахунок межкаскадной коригуючою ланцюга ——————————————- — 17 2.4 Розрахунок предоконечного каскаду.————————————————————— ————- 20 2.4.1 Розрахунок схеми термостабилизации ———————————————————- ———- 20 2.4.2 Розрахунок межкаскадной коригуючої ланцюга ——————————————— — 22 2.5 Розрахунок вхідного каскаду.———————————————————————— —————— 24 2.5.1 Розрахунок схеми термостабилизации вхідного каскаду ——————————- - 25 2.5.2 Розрахунок вхідний коригуючої ланцюга —————————————————- ——- 27 2.6 Розрахунок розділювальних ємностей ————————————————————- ————- 29 3 Укладання ——————————————————————————————— ———————— 31 Список використаних джерел ————————————————————— ———- 32 РТФ КП. 468 740.001.Э3 Підсилювач генератора з емкостным выходом.

Схема електрична принципова —————————33 РТФ КП.468 740.001.ПЭЗ Підсилювач генератора з емкостным выходом.

Перелік елементів ——————- —————————————-34.

Основна мета роботи — отримання необхідних навичок практичного розрахунку радіотехнічного устрою (підсилювача потужності), усуспільнення отриманих теоретичних навичок і формалізація методів розрахунку окремих компонентів електричних схем.

Підсилювачі електричних сигналів застосовують у всіх галузях сучасної техніки і народної господарства: в радіоприймальних і радіопередавальних пристроях, телебаченні, системах звукового мовлення, апаратурі звукопідсилення і звукозапису, радіолокації, ЕОМ. Вони також знайшли широке використання у автоматичних і телемеханических пристроях, використовуваних на сучасних заводах. Зазвичай, підсилювачі здійснюють посилення електричних коливань, зберігаючи їх форму. Посилення відбувається поза рахунок електричної енергії джерела харчування. Т. про., підсилювальні елементи мають управляючими свойствами.

Пристрій, аналізованих у цій роботі, може широко застосовуватися практично. Прикладами може бути телевізійний приймач, система індикації РЛС та інші устрою индикации.

Пристрій має чимале наукове і технічне значення завдяки своєї універсальності і реставрацію широкої області применения.

2. Расчеты.

2.1. Визначення числа каскадов.

Кількість каскадів визначається з технічного завдання. Дане пристрій має забезпечувати коефіцієнт посилення 15дБ, тому доцільно використовувати три каскаду, відвівши за кожен лише з 5дБ, щоб підсилювач був тоді стабільним. Також із трьома каскадами легше забезпечити запас посиленню мощности.

2.2. Розподіл спотворень амлитудно-частотной характеристики (АЧХ).

З технічного завдання, пристрій має забезпечувати спотворення трохи більше 3дБ. Оскільки використовується три каскаду, то кожний вносити трохи більше 1дБ спотворень у загальну АЧХ. Ці вимоги накладають обмеження на номінали елементів, що роблять искажения.

2.3. Розрахунок кінцевого каскада.

2.3.1. Розрахунок робочої точки (енергетичний расчет).

Розглянемо дві схеми реалізації вихідного каскаду: резистивную і дроссельную. Вибір тій чи іншій схеми можна здійснити з урахуванням отриманих даних розрахунку. Критерій вибору — оптимальні енергетичні характеристики схеми. Також виберемо транзистор, зрозумілу вимогам задания.

а) Резистивная схема.

Схема резистивного каскаду приведено малюнку 2.1 даного пункта.

[pic].

Малюнок 2.1 — Схема кінцевого каскаду по перемінному току.

Зазвичай опір у ланцюзі колектора беруть приблизно Rн. Розрахуємо енергетичні параметри. Напруга не вдома підсилювача розраховується за формуле:

[pic],.

(2.1) де Pпотужність не вдома підсилювача, Вт; Rн — опір навантаження, Ом.

Тоді [pic]. Струм транзистора обчислюється за такою формулою (2.2).

[pic],.

(2.2) де Rперем — опір ланцюга колектора по перемінному току, Ом.

Тоді [pic].

Нині можна визначити робочу точку:

Uкэ0=Uвых+Uостаточное =16.5 В,.

(2.3).

Iк0=1.1*Iтр=0.62А.

Напруга Uкэ0 отримано за умови, що обсяг напруги Uостаточное, яка перебуває у межах від 2 В до 4 В, має значення 2.4 В.

Напруга джерела харчування при этом:

Еип=Uкэ0+Rк*Iк0=16.5В+50*0.62В=47.5 В.

(2.4).

Очевидно, що напруга харчування досить высокое.

Нагрузочные прямі по постійному і перемінному току наведено на малюнку 2.2.

[pic].

Малюнок 2.2 — Нагрузочные прямі по постійному і перемінному току.

Розрахунок прямий по постійному току проводиться у разі формуле:

Еип=Uкэ0+Rк*Iк0. (2.5).

Iк0=0: Uкэ0=Еип=47.5 В,.

Uкэ0=0: Iк0= Єіп/ Rк=47.5/50А=0.95А.

Розрахунок прямий по перемінному току проводиться у разі співвідношенням: [pic], [pic], [pic], [pic].

б) Дроссельная схема.

Схема каскаду приведено малюнку 2.3 даного пункта.

[pic].

Малюнок 2.3 — Схема кінцевого некорректированного каскада.

Розрахуємо енергетичні параметри по відомим формулам:

[pic],.

[pic], де Rн — опір навантаження по перемінному току.

Визначимо робочу точку:

Uкэ0=Uвых+Uостаточное (2.4В)=16.5 В.

Iк0=1.1*Iтр=0.31А.

Напруга джерела харчування: Еип=Uкэ0 =16.5 В.

Очевидно, що напруга харчування значно зменшилося. Нагрузочные прямі по постійному і перемінному току наведено малюнку 2.4.

[pic].

Малюнок 2.4 — Нагрузочные прямі по постійному і перемінному току.

Розрахунок прямий по постійному току: Еип=Uкэ0.

Розрахунок прямий по перемінному току: [pic], [pic], [pic], [pic].

Проведемо з порівняльного аналізу двох схем.

Таблица 2.1 — Порівняльний аналіз схем.

|Параметр |Єіп, У |Ррасс, Вт |Рпотр, Вт |Iк0, мАЛО |Uкэ0, У | |Rк |47.5 |10.2 |29.45 |0.62 |16.5 | |Дросель |16.5 |5.1 |5.1 |0.31 |16.5 |.

Потужності розсіювання та споживання розраховувалися по формулам:

[pic],.

(2.6).

[pic].

(2.7).

Таблиця наочно демонструє, що використовувати дросель у ланцюги колектора значно вигідніша з погляду. Тому далі використовуватимемо саме цю схему.

Вибір транзистора здійснюється з технічного завдання, по якому можна визначити граничні електричні і частотні параметри необхідного транзистора. Для даного завдання вони є (з урахуванням запасу 20%):

Ік доп > 1.2*Iк0=0.372 А.

Uк доп > 1.2*Uкэ0=20 В.

(2.8).

Рк доп > 1.2*Pрасс=6.2 Вт.

Fт= (3−10)*fв=(3−10)*200 МГц.

Цим вимогам із достатньою запасом відповідає транзистор 2 Т 916А [1], порівняльні довідкові дані якого наведено нижче: Iк=2 А — максимально припустимий постійний струм колектора, Uкэ=55 У — максимальне постійна напруга коллектор-эмиттер, Pк=20 Вт — вихідна потужність при 1ГГц, Fт= 1.4 ГГц — гранична частота коефіцієнта передачі струму бази, [pic], стала часу ланцюга зворотний зв’язок, [pic], статичний коефіцієнт передачі струму у схемі із загальним эмиттером,.

[pic], ємність коллекторного переходу, [pic], коефіцієнт передачі струму у схемі із загальною базою, [pic], ємність коллекторного переходу, при напрузі коллектор-эмиттер, рівному 10 В,.

Lэ=0.35 нГн, индуктивность эмиттерного выхода,.

Lб=1 нГн, индуктивность базового виведення. 2.3.2. Розрахунок еквівалентних схем транзистора 2 Т 916А.

У цьому пункті розрахуємо дві еквівалентні схеми заміщення транзистора: низкочастотную модель Джиаколетто [2] і высокочастотную односпрямовану модель [2]. Отримані еквівалентні параметри знайдуть використання у наступних расчетах.

а) Модель Джиаколетто.

Модель Джиаколетто представлена малюнку 2.5.

[pic].

Малюнок 2.5 — Еквівалентна схема Джиаколетто.

Для розрахунку використовуємо довідкові дані, виписані вище [1]. Перелічимо ємність коллекторного переходу на напруга 10 У: [pic], ємність коллекторного переходу, розрахована тим більше ж напрузі, як і стала часу ланцюга зворотної связи.

Елементи схеми розраховуються по формулам [2]:

[pic], (2.9).

[pic],.

[pic], (2.10).

[pic], (2.11).

[pic],.

[pic], (2.12).

[pic],.

(2.13).

[pic], (2.14).

[pic]. б) Односпрямована модель.

Односпрямована модель представлена малюнку 2.6 даного пункта.

[pic].

Малюнок 2.6 — Односпрямована модель.

Элементы моделі розраховуються з урахуванням довідкових даних із формулам [2]:

[pic], (2.15).

[pic]. (2.16).

2.3.3 Розрахунок схем термостабилизации.

У пункті виробляється порівняння ефективність використання різних схем термостабилизации транзистора вихідного каскаду: эмиттерной і необхідність активної коллекторной. Схема термостабилизации підтримує значення постійного струму, поточного через транзистор, певному, незмінному рівні за зміни зовнішніх чинників (температура). Схема эмиттерной термостабилизации приведено малюнку 2.7.

[pic].

Малюнок 2.7 — Схема эмиттерной термостабилизации.

Розрахунок номіналів елементів здійснюється за відомої методиці, з заданої робочої точки. На эмиттере має падати напруга не менш 3−5 У, щоб стабілізація була ефективної. Робоча точка:

Uкэ0= 16.5 В,.

Iк0=0.31А.

Номінал резистора Rэ перебувають розслідування щодо закону Ома:

[pic].

(2.17).

Ємність СЕ забезпечує безперешкодне проходження високочастотної складової эмиттерного струму. Розраховується по формуле:

[pic].

(2.18).

Тоді [pic].

Потужність, рассеиваемая на резисторе RЭ:

[pic]. (2.19).

Очевидно, що рассеиваемая потужність значна. Це є певним недоліком, т.к. створює додаткові складності при практичному виконанні устройства.

Енергетичний розрахунок проводиться у разі формулам:

[pic]. (2.20).

Номінали резисторів дільника розраховуються по формулам:

[pic]. (2.21).

Розрахунок схеми эмиттерной термостабилизации закончен.

Схема активної коллекторной термостабилизации усилительного каскаду приведено малюнку 2.8.

[pic].

Малюнок 2.8 — Схема активної коллекторной термостабилизации.

Як керованого активного опору обраний малопотужний транзистор КТ 316А із середнім коефіцієнтом передачі струму бази 50. Напруга на опір ланцюга колектора по постійному току має бути більше 1 У, у цій схемою його прийнято за 1.24 В.

Енергетичний розрахунок схеми проводиться у разі формулам [2]:

[pic]. (2.22).

Мощность, рассеиваемая на опір коллектора:

[pic]. (2.23).

Очевидно, що потужність розсіювання на окремому резисторе зменшилася майже тричі проти попередньої схемой.

Рассчитаем номінали схеми [2]:

[pic]. (2.24).

Номінали реактивних елементів розраховуються по формулам:

[pic].

(2.25).

Цим вимогам задовольняють такі номиналы:

[pic].

Порівнюючи дві схеми видно, що більш ефективно використовувати активну коллекторную термостабилизацию, і з, і з практичною точок зору. Тому далі в принципової електричної схемою підсилювача буде використовуватися активна колекторна схема термостабилизации.

2.3.4. Розрахунок вихідний коригуючої цепи.

Схема кінцевого каскаду з високочастотної індуктивної корекцією приведено малюнку 2.9.

[pic].

Малюнок 2.9 — Схема вихідний коригуючої цепи.

Від вихідного каскаду підсилювача потрібно отримання максимально можливої вихідний потужності заданої смузі частот [1]. Це досягається шляхом реалізації ощущаемого опору навантаження для внутрішнього генератора транзистора рівним постійної величині в усьому робочому діапазоні частот. Один із можливих реалізацій — включення вихідний ємності транзистора в фільтр нижніх частот, вживаний у ролі вихідний КЦ. Розрахунок елементів КЦ проходить за методиці Фано, які забезпечують максимальне узгодження в необхідної смузі частот.

За наявною вихідний ємності каскаду (обчисленій у пункті 2.3.2) знайдемо параметр b3, щоб застосувати таблицю коефіцієнтів [1]:

[pic]. (2.26).

Необхідні параметри з таблиці коефіцієнтів [1] з урахуванням величини b3:

C1н=b1=1.2, L1н=b2=0.944, [pic]1.238.

Разнормируем параметри і знайдемо номінали елементів схемы:

[pic]. (2.27).

2.3.5 Розрахунок межкаскадной коригуючою цепи.

Межкаскадная коригувальна ланцюг четвертого порядку представлена на малюнку 2.10.

[pic].

Малюнок 2.10 — Межкаскадная коригувальна ланцюг четвертого порядка.

Ланцюг такого виду забезпечує реалізацію усилительного каскаду з різним нахилом АЧХ, лежачим не більше необхідних відхилень (підвищення чи зниження) із наперед заданими частотними спотвореннями [1]. Таблиця коефіцієнтів, отримана з допомогою методики проектування согласующевыравнивающих ланцюгів транзисторних підсилювачів, дозволяє вибрати нормовані значення елементів МКЦ з технічного завдання. МКЦ в даному підсилювачі має забезпечити нульової підйом АЧХ, з частотними спотвореннями не більше [pic]. Вимогам технічного завдання відповідають табличні [1] значения:

[pic].

Тип транзистора в каскаді, попередньому даної МКЦ, такий самий, як й у вихідному каскаді. Це має значення для параметрів нормировки елементів МКЦ кінцевого каскаду. Для розрахунку нормованих значень елементів МКЦ, які забезпечують задану форму АЧХ з урахуванням реальних Cвых і Rн, слід скористатися формулами перерахунку [1]:

[pic].

(2.28).

Знайдемо величини, необхідних розрахунку нормованих величин по відомим формулам:

[pic].

Перелічимо табличні величини з урахуванням коригувальних формул:

[pic] (2.29).

Разнормируем елементи МКЦ по формулам:

[pic], [pic].

(2.30).

Розрахуємо номінали елементів коригуючої схемы:

[pic].

Розрахуємо додаткові параметры:

[pic] (2.31).

де S210- коефіцієнт передачі кінцевого каскаду. Розрахунок кінцевого каскаду закончен.

4. Розрахунок предоконечного каскада.

Транзистор залишився незмінним. Це диктується вимогами до коефіцієнта посилення. Значення елементів схеми Джиаколетто і односпрямованої моделі не изменились.

1. Активна колекторна термостабилизация.

Схема активної коллекторной термостабилизации предоконечного каскаду приведено малюнку 2.11.

[pic].

Малюнок 2.11 — Схема активної коллекторной термостабилизации.

Усі параметри для предоконечного каскаду не змінилися, але змінилася робоча точка:

Uкэ0= 16.5 В.

Iк0= Iк0оконечного/S210Vtоконечного=0.101А.

Енергетичний розрахунок проводиться у разі формулам, аналогічним (2.22):

[pic].

Потужність, рассеиваемая на опір коллектора:

[pic].

Розрахуємо номінали схеми по формулам (2.24):

[pic].

Номінали реактивних елементів розраховуються по формулам (2.25):

[pic].

Цим вимогам задовольняють такі номиналы:

[pic].

2. Межкаскадная коригувальна цепь.

Межкаскадная коригувальна ланцюг приведено малюнку 2.12.

[pic].

Малюнок 2.12 — Межкаскадная коригувальна ланцюг четвертого порядка.

Методика розрахунку коригуючої ланцюга не змінилася, умови — колишні, т.к. тип транзистора посутньо не змінився. Транзистор вхідного каскаду аналогічний транзисторові предоконечного каскаду, тому параметри нормировки не змінилися. Табличні значення прежние:

[pic].

Величини, необхідних разнормировки, залишилися незмінними по порівнянню з оконечным каскадом:

[pic].

Нормовані параметри МКЦ не изменились:

[pic].

Разнормируем елементи МКЦ:

[pic].

Розрахуємо додаткові параметры:

[pic].

де S210 — коефіцієнт передачі предоконечного каскаду. Розрахунок предоконечного каскаду окончен.

4. Розрахунок вхідного каскада.

Схема вхідного корректированного каскаду приведено малюнку 2.13. Сигнал подається від генератора з емкостным виходом. У генератора за завданням активна складова вихідного опору дорівнює нескінченності. Оскільки неможливо реалізувати реальний усилительный каскад з такою параметром генератора, опір Rг прийняли рівним 100 Ом.

[pic].

Малюнок 2.13 — Вхідний корректированный каскад.

Транзистор вхідного каскаду залишився незмінним. Це диктується вимогами до коефіцієнта усиления.

1. Активна колекторна термостабилизация.

Схема активної коллекторной термостабилизации приведено малюнку 2.14. Розрахунок схеми проводиться у разі тієї ж методиці, що у кінцевого каскада.

[pic].

Малюнок 2.14 — Схема активної коллекторной термостабилизации.

Усі параметри для вхідного каскаду не змінилися, але змінилася робоча точка:

Uкэ0= 16.5 В,.

Iк0= Iк0предоконечного/S210Vt предоконечного=33мА.

Енергетичний розрахунок проводиться у разі відомим формулам:

[pic].

Потужність, рассеиваемая на опір коллектора:

[pic].

Розрахуємо номінали схемы:

[pic].

Номінали реактивних елементів розраховуються по формулам (2.25):

[pic].

Цим вимогам задовольняють такі номиналы:

[pic].

2. Розрахунок вхідний коригуючою цепи.

Як вхідний коригуючої ланцюга використовується диссипативная коригувальна ланцюг четвертого порядку, яка приведено малюнку 2.15. Застосування такий ланцюга дозволяє забезпечити вимоги, поставлені технічним завданням. Нормировка елементів МКЦ складає вихідні ємність генератора і сопротивление.

[pic].

Малюнок 2.15 — Вхідні коригувальна ланцюг четвертого порядка.

Методика розрахунку коригуючою ланцюга не змінилася, умови — колишні, т.к. тип транзистора посутньо не змінився. Нормировка елементів ланцюга здійснюється у вихідні ємність й відвертий спротив генератора. Табличні значення нормованих елементів прежние:

[pic].

Величини, необхідних разнормировки, змінилися з урахуванням параметрів генератора:

[pic].

Нормовані параметри изменились:

[pic].

Разнормируем елементи МКЦ:

[pic].

Розрахуємо додаткові параметры:

[pic].

де S210 — коефіцієнт передачі вхідного каскаду. Розрахунок вхідного каскаду окончен.

5. Розрахунок розділювальних емкостей.

Розраховуваний підсилювач має 4 реактивних елемента, що роблять частотні спотворення — розділювальні ємності. Підсилювач має забезпечити у робітничій смузі частот спотворення АЧХ, які перевищують 3дБ. Номінал кожної ємності з урахуванням заданих спотворень, параметрів коригуючою кайдани й посадили транзистора, вираховується за формулою [2]:

[pic].

(2.32).

де Yн — задані искажения;

R11 — паралельне з'єднання вихідного опору транзистора і одержувачів відповідного опору МКЦ (R2), Ом.

R22 — відповідний номінал резистора МКЦ (Rдоп), Ом; wн — нижня частота, Рад/с.

Наведемо спотворення, задані в децибелах, до безрозмірною величине:

[pic],.

(2.33).

де М — частотні спотворення, що припадають на каскад, Дб. Тогда.

[pic] [pic].

Номінал розділової ємності кінцевого каскада:

[pic].

Номінал розділової ємності предоконечного каскада:

[pic].

Номінал розділової ємності вхідного каскада:

[pic].

У цьому розрахунок розділювальних ємностей і підсилювача заканчивается.

3.

Заключение

.

Через війну виконаною курсової роботи отримана схема електрична принципова підсилювача генератора з емкостным виходом. Відомі топологія елементів та його номінали. Завдання, поставлене розв’язано нелегку для обсязі, проте для практичного виробництва устрою даних недостатньо. Необхідна інформація може бути отримана внаслідок додаткових досліджень, необхідність що у технічному завданні справжнього курсового проекту не указывается.

Список використаних источников.

1 Пєтухов В.М. Польові і високочастотні біполярні транзистори середньої та великої потужності та їхні зарубіжні аналоги: Довідник. — М.: КУБКа, 1997.

2 Титов А. А. Розрахунок коригувальних ланцюгів широкосмугових підсилюючих каскадів на біполярних транзисторах — internet 2764.zip.

3 Титов А. А. Григор'єв Д. А. Розрахунок елементів високочастотної корекції підсилюючих каскадів на польових транзисторах. — Томськ, 2000. — 27 с.

4 Мамонкин І.Г. Підсилювальні устрою: Навчальний посібник для вузів. — М.: Зв’язок, 1977.

[pic] | | | | | | | | | | | | |РТФ КП 468 740.001 Э3 | | | | | | | | | | | | | | | | | | | | | |Литер.|Масса |Масшта| | | | | | |Підсилювач генератора | | |б | | | | | | |з емкостным виходом | | | | | | | | | |Схема електрична | | | | | | | | | |принципова | | | | |Из|Лист|№ докум.|Подп|Дат| | | | | | | |м | | |. |а | | | | | | | |Разраб.|Дубовенк| | | | | | | | | | |про Д | | | | | | | | | |Прови. |Титов | | | | | | | | | | |А.А. | | | | | | | | | |Т.контр| | | | |Ліст 1 |Листов 3 | |. | | | | | | | | | | | | | | | | | | | |ТУСУР, РТФ, гр.148−3 | |Н.контр| | | | | | |. | | | | | | |Утв. | | | | | | |Поз.обо|Наименование |Паля. |Примітка | |з-начен| | | | |не | | | | | | | | | | | | | | | |Конденсатори ОЖО.460.107ТУ | | | | | | | | |С1 |К10−17б-56пФ± 5% |1 | | |С2 |К10−17б-11пФ± 5% |1 | | |С3 |К10−17б-2.2пФ± 5% |1 | | |С4 |К10−17б-1пФ± 5% |1 | | |С5,С10 |К10−17б-110пФ± 5% |2 | | |С6 |К10−17б-330пФ± 5% |1 | | |С7,С12 |К10−17б-150пФ± 5% | 2 | | |С8,С13 |К10−17б-75пФ± 5% |2 | | |С9 |К10−17б-1.2пФ± 5% |1 | | |С11 |К10−17б-300пФ± 5% |1 | | |С14 |К10−17б-3.6пФ± 5% |1 | | |С15 |К10−17б-4700пФ± 5% |1 | | |С16 |К10−17б-20пФ± 5% |1 | | | | | | | | |Дроселі ОЮО.475.000.ТУ | | | | | | | | |L1 |175нГн |1 | | |L2 |55нГн |1 | | |L3 |245мкГн |1 | | |L4,L7 |48нГн |2 | | |L5,L8 |8нГн |2 | | |L6,L9 |400мкГн |2 | | |L10 |37нГн |1 | | | | | | | | | | | | | | | | | | | | | | | | |РТФ КП 468 740.001 ПЭ3 | | | | | | | | |Изм|Ли|№ Докум |Подпи|Дат| | |. |ст| |сь |а | | |Выполн|Дубовенк| | |Підсилювач |Літ |Лис|Листов | |мул |про | | |Перелік елементів | |т | | |Провер|Титов | | | | | | |2 |3 | |мул |А.А. | | | | | | | | | |Принял|Титов | | | |ТУСУР, РТФ, грн. 148−3 | | |А.А. | | | | | | | | | | | | | | | | | | | |Поз.обо|Наименование |Паля |Примітка | |з-начен| | | | |не | | | | | | | | | | | | | | | |Резисторы ГОСТ 7113–77 | | | | | | | | | | | | | |Rг |МЛТ — 0.25 -100 Ом ± 5% |1 | | |R1 |МЛТ — 0.25 -120 Ом ± 5% |1 | | |R2 |МЛТ — 0.25 -6.8 КОм ± 5% |1 | | |R3 |МЛТ — 0.25 -91 КОм ± 5% |1 | | |R4 |МЛТ — 0.25 -8.2 КОм ± 5% |1 | | |R5 |МЛТ — 0.25 -11 КОм ± 5% |1 | | |R6 |МЛТ — 0.25 -39 Ом ± 5% |1 | | |R7 |МЛТ — 0.25 -33 Ом ± 5% |1 | | |R8 |МЛТ — 0.25 -680 Ом ± 5% |1 | | |R9 |МЛТ — 0.25 -30 КОм ± 5% |1 | | |R10 |МЛТ — 0.25 -2.7 КОм ± 5% |1 | | |R11 |МЛТ — 0.25 -3.3 КОм ± 5% |1 | | |R12 |МЛТ — 0.25 -12 Ом ± 5% |1 | | |R13 |МЛТ — 0.25 -33 Ом ± 5% |1 | | |R14 |МЛТ — 0.25 -1.2 КОм ± 5% |1 | | |R15 |МЛТ — 0.25 -5.1 КОм ± 5% |1 | | |R16 |МЛТ — 0.25 -1 КОм ± 5% |1 | | |R17 |МЛТ — 0.25 -1.1 КОм ± 5% |1 | | |R18 |МЛТ — 0.25 -3.9 Ом ± 5% |1 | | | | | | | | |Транзистори | | | | | | | | |V1,V3,V|КТ 316 А СБ.336 049М |3 | | |5 | | | | |V2,V4,V|2Т 916 А аАО. 339 136 ТУ |3 | | |6 | | | | | | | | | | | | | | | | | | | | | |РТФ КП 468 740.001 ПЭ3 | | | | | | | | |Изм|Ли|№ Докум |Подпи|Дат| | |. |ст| |сь |а | | |Выполн|Дубовенк| | |Підсилювач |Літ |Лис|Листов | |мул |про | | |Перелік елементів | |т | | |Провер|Титов | | | | | | |3 |3 | |мул |А.А. | | | | | | | | | |Принял|Титов | | | |ТУСУР, РТФ, грн. 148−3 | | |А.А. | | | | | | | | | | | |.