Швейцарія

Швейцария

Реферат з економічної геогравфии виконав Хорев Дмитро, 10 класс Москва Швейцария (Швейцарська республіка) — мале держава робить у Центральної Європі. Датою освіти Швейцарії вважається 1 серпня 1291 року, коли 3 кантону об'єдналися ми в Конфедерацію, і лише до конституції 1848 року союз держав перетворився на єдина держава — федеративну Швейцарію.

Швейцария міститься майже у центрі Зарубіжною Європи, на перехресті найважливіших торгових шляхів. Три чверті її кордонів — і Франції, Австрією і Італією: проходять з високих гірським хребтах Юри і Альп, і тільки кордон зі Німеччиною й Ліхтенштейном йде з низовини — долині Рейна.

Площадь Швейцарії - 41,3 тыс.кв.км. Швейцарія складається з 23 кантонів (округів), 3 у тому числі розділені на полукантоны. Кожен кантон має свій парламент, конституцію, уряд, проте права кантонів обмежені федеральної конституцією. Вищий федеративний орган влади — двухпалатное Федеративну собрание.

Первая палата обирається загальним голосуванням за пропорційною системі, на другу кожен кантон посилає дві своїх представники. Виконавча влада належить Федеральному раді. Одне з семи його членів почергово обирається президентом Швейцарської Конфедерації терміном однією год.

Столица Швейцарії - місто Берн. Але він перестав бути самим знаменитим містом країни. Пальма першості належить іншому місту — Женеві. Вона знаменита весь світ як із найбільших міст — центрів міжнародної діяльності. У Женеві перебуває Палац націй. Завдяки постійному нейтралітету Швейцарії, і навіть її географічним розташуванням в країні цілий рік саме в Палаці націй проводяться важливі міжнародні конференції, дипломатичні переговори. У першій і друге світові війни Швейцарія зберігала нейтралітет. Після Другої світової війни не вступив у ООН, попри схвалення цілей.

Заснеженные вершини Альп, блакитні озера, яскраво-зелені долини, переважно містечка із кимось іще що збереглися вузькими середньовічними вуличками будинками й будинками з розфарбованими фасадами — ось характерні зовнішні риси країни. Але водночас Швейцарія — один із найбільш розвинених в індустріальному відношенні країн світу, що становить одне з перших місць по досвідченості та кваліфікації інженерів та створення робочих, якості готової продукції і з розмірам прибутків, які людина отримує Швейцарія від промислових підприємств, що у самої країни й її межами, від величезних капиталовложений. Эта невеличка країна грає помітну роль світовій політичній жизни.

***

Население країни — 6,99 млн.ч. Міське населення становить близько 75%. Держава належить країн із низьким природним приростом (до 10 осіб у 1000 жителів у рік). Останні двоє десятиліть народжуваність знижувалася, але водночас зменшувалася й дитяча смертність. Тому всі таки відбувався природний приріст населения.

84% населення це швейцарці. Поруч із швейцарцями країни живе понад 1 мільйона іноземців, що становить 1/7 від населення. У окремих містах — Женеві, Базелі, Цюріху — частка іноземців серед його жителів підвищується до 1/5 — 1/3. Жодна інша європейська країна має у складі свого населення такої високої частки іноземців. Це насамперед робочі, завербовані на термін до роботи на промисловості, будівництві, сфері обслуживания. Кроме постійної імміграції є ще сезонна. Близько 200 тис. людина приїжджає до Швейцарії на будівельні та с/г роботи. Майже 100 тис. жителів прикордонних районів Німеччини й Франції щодня їздить працювати в Швейцарию.

В цілому країна заселена вкрай нерівномірно. У середньому щільність населення 154 особи на одне 1 кв. км, але Швейцарському плато й у северо — в східній частині країни, де зосереджено майже ¾ свідомості всіх жителів країни, вона сягає 250 осіб у 1 кв. км. У гірських, центральних і південних частинах Швейцарії (крім кантону Тессін), і навіть Сході населення дуже рідкісне — від 25 до 50 осіб у 1 кв. км.

Больших міст трохи: лише Цюріх, Базель, Женева, Берн і Лозанна мають 100 тис. жителів. Усього 4 міста мають від 50 до 100 тис. людина. А основна частина міст країни менше 20 тис. жителів. Офіційні мови — німецький (73,5% населення), французький (20%), італійський (4,5%), ретороманский (1%).

***

Основные релігію у країні - католизм (близько 48% населення) і протестанство (44% населення). До протестанской церкви належать кантони У, Шафхаузен, Міський Базель, Цюріх, Берн, Гларус, Невшатель, Женева.

Католицизм поширений на більшої площі, але у менш населеній частини країни. Католицькими залишилися кантони Швіц, Урі, Унтервальден, Тессін, Фрібурга, Золотурн, Валі, Люцерн, і Цуг. У деяких кантонах (Аппенцелле, Аргау, Граубюндне) частка протестанцев і католиків майже однакова. Останніми роками число католиків помітно збільшилася, що вищої народжуваністю в католицьких родинах, і навіть великою часткою іноземців, які сповідують католицизм.

***

Для Швейцарії характерно дуже багато гір. У Швейцарії гори широко використовують у рекреаційних цілях. Тут є найпотужніша і висока частина Альп. Висота найбільшого гірського піка — піка Дюфур — більш чотирьох із половиною тисяч метрів (4634 м). Гори займають всю центральну й у значною мірою південну і східну частини країни. Долини Рони і Рейну ділять Швейцарські Альпи на дві майже паралельні групи гірських хребтів, тянущихся з південного заходу на північний схід. Найвища частина Альп складена кристалічними породами і вапняками. Високогірні області вкриті вічними снігами і льодовиками. Найбільший з цих льодовиків і з найбільших у Європі - Алечский. Він тягнеться на 27 км, займаючи площа 115 кв. км. На кордону з Францією лежить гірська Ланцюг Юра.

Между Бернскими Альпами і Юрою від викликаного щодо кордону з Німеччиною Рейну до Женевського озера тягнеться хвилясте невисока Швейцарське плоскогір'я (висота 400−600 м), що є найнаселенішою частиною страны.

Для Швейцарії характерні дуже сильні розбіжності у кліматичних умовах. Це обумовлюється складним характером рельєфу. У Альпах, де розміщено дуже багато лижних курортів і санаторіїв, середній хід зимових температур коливається не більше -10, -12 градусів, але слід сонячна погода. На вершинах Альп сніг не тане протягом усього року. Взимку і через скупчення снігу на схилах не бракує снігові обвали. Влітку серед стосів часті дощі, тумани. На Швейцарському плоскогории зима м’яка, середня температура січня близько -2 градусів. Сніг, зазвичай, тримається лише за кілька днів. Літо тепле (середня температура липня +18 градусів), осінь тривала і сонячна.

Такой клімат сприяє с/г роботам. Головну принадність ландшафту представляють озера. Найбільші їх — Женевське і Боденское. Далі йдуть Невшательское, Лаго-Маджоре, Фирвальдштетское (озеро чотирьох каналів), Цюрихское і озеро Лугао.

Происхождение їх переважно тектоническо-ледниковое. Береги облямовані лісистими пагорбами чи скелястими горами, схили яких обриваються просто у воду. Великі озера — як місця паломництва туристів, вони відіграють істотне значення в судноплавстві і меліорації. Ріки такій невеликій країни, як Швейцарія, належать басейнах трьох морів: Північного, Середземного й розмежування Чорного. У Альпах починаються такі великі річки, як Рейн і Рона. Їм ж беруть свій початок приплив Дунаю р. Іпн, і навіть приплив По — р.Тичино.

Леса займають близько 24% території. Також велику частка країни займають субальпийские і альпійські луки. У Ретийских Альпах (кантон Граубюнден) перебуває Швейцарський Національний Парк. Він займає територію України у 16 870 га. Основну частина парку становлять гірські хвойні лісу, альпійські луки. У парку розселені: олені, серни, бабаки, глухарі, альпійські гірські козлы.

***

Швейцария — високорозвинене індустріальне держава з інтенсивним сільське господарство, одна з найбільших експортерів капіталу і фінансових центрів світу. Високий рівень концентрації капіталу узгоджується з щодо невисокою ступенем концентрації производства.

Швейцария здавна не примикала до жодних блокам, вона полягає у ООН, НАТО, у Європейському Союзі. Швейцарія і залишається однією з найбільш стабільних країн світу, у зв’язку з цим Швейцарія — одну з провідних фінансових центрів світу, одна з головних експортерів капіталу. Загальна сума швейцарських капіталів по закордонах (як позик, кредитів, капіталовкладень та інших інвестицій) перевищує 150 млрд. швейцарських франків. У сейфах швейцарських банків лежить половина всіх цінних паперів розвинених країн світу. Наприклад, тільки одного маленькому містечку Лугано на 2,5 тис. жителів України припадає 300 банків, фінансових товариств та агентств по капіталовкладенням. На рахунках швейцарських банків перебуває дуже великі суми, вступники з Німеччини, США, Німеччині й інших великих європейських країн, а й суми, які з країн колишнього СРСР і нинішнього СНД. Частково їх використовують у самій Швейцарії, але переважно направляються у вигляді «швейцарських капіталовкладень «у країни, куди за політичними чи інших причин ці іноземні кошти своєю власною «перепусткою «проникнути що неспроможні. Окремо слід сказати про роль анонімних рахунків, розмір вкладів й ім'я яких банки тримають у суворій таємниці.

Банковская таємниця та номерні рахунки потрібні всьому світу. Вони полегшують «втечу капіталу «із багатьох країн, у яких нестабільне політичне становище, чи країн, у яких великі промислові об'єднання хочуть надати тиск на уряд. З іншого боку, банківську таємницю і номерні рахунки дозволяють приховувати великі суми від податкові органи даних государств.

Собственный капітал Швейцарія дуже широко розміщає як інвестицій у світі. У Швейцарських інвестицій по закордонах є характерна риса: вони направляються майже у промислово розвинених країн. Це пояснюється лише тим, що економіка Швейцарії менше, ніж в інших держав, потребує возе сировини з країн, оскільки ним потреби в цій країни меньше.

Крупнейшими монополіями, пануючими усередині країни та мають досить міцні позиції на світовому ринку, є електротехнічний концерн «Броун Бовери », машинобудівний «Зульцер », хімічний «СИБА-Гейги », «Сандоц », «Хофман-Ла Рош », металургійний «Фон Ролль », «Алюсвисс », харчової «Нестле ». Концерн «Нестле «з обігу займає 4 місце серед монополій Західної Європи. Багато монополій відкривають підприємства за кордоном. Так, «Нестле «має у самої Швейцарії менш десятка фабрик, а й за її межами, в 66 країнах, близько 250 .

***

Для промисловості Швейцарії характерно немассовое виробництво високоякісних виробів експорту. Країна спеціалізується на виробництвах високоякісних дорогих виробів, потребують трохи сировини, але великих складнощів. Такому напрямку розвитку промисловості сприяло й те, що країна має висококваліфікованої робочої силой.

Высокое якість промислових виробів пояснюється лише тим, що саме широко поставлена науково-технічна розробка їх нових видів. Вирішальне значення мають дві галузі - машинобудування (виробництво турбін, електромоторів, суднових двигунів, надточних верстатів, електронної і вимірювальної апаратури, годин) та хімічна промисловості (виробництво барвників добрив для с/г, ліків та прочего).

Из інших галузей найбільшу роль грають текстильна (тонкі хлопчато-бумажные і шовкове тканини, вишивки), швейна, трикотажна, взуттєва, паперова, поліграфічна і харчова промисловість. Високої репутацією користуються швейцарських шоколад, розчинну кави, дитячі живильні суміші, сыры.

Крупных заводів у країні дуже замало, й, навпаки, налічується дуже багато середніх і навіть малих підприємств. Ті невеличкі підприємства успішно виступають на світовому ринку тому, що вони випускають що вимагає дуже великі кваліфікації високоякісну і, зазвичай, несерийную продукцію за індивідуальними замовленнями. Дрібні підприємства характерні особливо годинниковий промисловості. Ця давня галузь розосереджено приблизно на 800 фабрикам, із яких лише три мають понад тисячу робочих. Годинникові підприємства щорічно випускають 65−68 млн. штук годинників та 9/10 направляють експорту. Годинникові фабрики групуються у Женеві, Ла-Ше-де-Фоне, Ле-Локе і Бьенне — містах, лежачих вздовж французької кордону.

Машиностроительные підприємства розташовані переважно у густонаселених районах, забезпечених робочої силою. Хім. заводи перебувають майже у Базелі та його околицях, оскільки за Рейну сюди легко можна було доставляти сырье.

Страна виробляє 56,7 млрд. кВт. год електроенергії, 2/3 цього кількості на ГЕС, 1/3 на АЕС.

В сільське господарство Швейцарії ¾ с/г продукції посідає тваринництво. Поголів'я великої рогатої худоби — 2 млн., свиней — 1,9 млн. У першому місці стоїть виробництво молока, та був вже м’яса. На альпійських і субальпийских пасовищах шість місяців на рік пасуться корови знаменитої швицкой породи, дають великі удої. Молоко майже зовсім переробляється в сир чи олію. Сир — одне із важливих предметів експорту.

Основные с/г культури — це пшениця, ячмінь, сах. буряк, картопля, кормові трави. Під ріллею працює близько 6% площі країни. Головні райони зернових культур перебувають у Швейцарському плоскогір'я й у долині Рейну. У кантоні Тессін вирощують виноград, з яких роблять біле столове вино. У частині долини Рони ростуть абрикоси і яблоки.

***

Положение країни на перехресті багатьох європейських доріг, гірський рельєф країни, необхідність забезпечувати безперебійну перекидання вантажів, ввезених і вивезених Швейцарією, — усе це зіграло великій ролі у розвитку транспорту. Загальна довжина залізниць понад 5 тис. км, все электрифицированы; магістральних автодоріг 18,4 тис. км, канатних доріг — 58 км, підвісних — 724 км. На залізниці доводиться переважна більшість перевезень. Найважливіша залізнична магістраль країни Базель-Цюрих-Берн-Лозанна-Женева проходить через головні індустріальні райони й найбільші города.

Хотя Швейцарія і немає виходу на море, вона володіє морськими торговими судами. По внутрішнім водам курсують виключно прогулянкові теплоходи. Судноплавство здійснюється за р. Рейн. Головний порт країни — Базель.

Горным рельєфом країни пояснюється велика кількість зубчато-канатных і канатно-подвесных доріг. Завдяки ним дуже багато бажаючих може відвідати ті вершини, доступними тільки фаховим альпіністам. Найбільш висока залізнична станція міститься майже навколо оцінки 4 км над рівнем моря.

***

Экономика Швейцарії дуже міцно пов’язана зі світовим ринком, і отже великою мірою залежить від цього. У складі швейцарського експорту понад 9/10 за вартістю займають готові промислові вироби (продукція машинобудування і металообробки), хімічні, текстильні товари, ліки (становлять 12% експорту капіталістичних країн), годинник (половина експорту капіталістичних країн), продовольство (сири, молочних продуктів, дитяче харчування тощо.). У імпорті переважають продовольчі товари, сировину для в промисловості й паливо.

Среди дуже кола торгових партнерів Швейцарії першим є Німеччина, частку якої припадає приблизно 15−17% всього швейцарського експорту і майже 30% імпорту. Потім йдуть Франція, Італія, навіть Великобритания.

Швейцария — член Європейської асоціації вільної торгівлі (ЄАВТ), але її торгівля із країнами «Спільного ринку «(ЄЕС) інтенсивніша. З країн ЄЕС вона імпортує 3/5 всіх потрібних їй товарів хороших і ввозить туди близько 2/5 своїх експортних изделий.

В економіці Швейцарії великій ролі грає обслуговування туристів, щороку країни буває понад 7 млн. людина. Туристичний сезон тут триває майже цілий рік. Обслуговування туристів — готелі, кемпінги, ресторани, кафе, служба провідників, навчання гірськолижного спорту, продаж сувенірів і інше — дає країні великі доходи. Такий розмах обумовлений передусім вигідним географічним розташуванням країни. На вершинах Альп сніг лежить майже цілий рік. Швейцарія одна із найкращих гірськолижних курортов.

***

Швейцария, де збереглося ще багато місць із недоторканою природою, маленьких затишних міст, стародавніх звичаїв — довго вважалася «тихим куточком «Західної Європи. Однак у останнім часом у цій невеликій країні бурхливі міжнародні події отримують всі більший резонанс. Швейцарію можна назвати державою, де вирішуються як долі Європи, а й доля всього мира.

Список литературы

1. «Великий енциклопедичний словник «.

2. «Довідник школяра. Географія. «.

3. Дитяча енциклопедія. География.

3. Атлас мира.