Планування, стадії і процедури аудиту

Порядок розробки планів та програм аудиту

Аудиторський процес складається з трьох основних етапів: планування, збору і аналізу інформації, необхідної для оцінки достовірності балансу та фінансової звітності, написання звіту (висновку).

Одним із найважливіших етапів аудиту є планування. Аудитор зобов’язаний чітко прогнозувати, контролювати й обліковувати процеси своєї діяльності для того, щоб забезпечити на кожній стадії роботи найбільш ефективні процедури.

Планування аудиту передбачає визначення його стратегії і тактики, складання загального плану аудиторської перевірки, побудову аудиторської програми і аудиторські процедури, оцінювання обсягу аудиторського контролю.

Рішенням Аудиторської палати України від 18.12.98 № 73 затверджено систему Національних нормативів аудиту (ННА). Норматив № 9 «Планування аудиту» визначає основні напрями підготовки плану і програми аудиту з урахуванням масштабів діяльності та особливостей об'єкта аудиту.

Обсяг планування може змінюватися залежно від величини суб'єкта підприємницької діяльності, набутого досвіду аудиторської роботи з клієнтом і знання особливостей його діяльності. Планування діяльності аудиторської фірми чи окремого аудитора має бути скероване на якісне і своєчасне виконання аудиторських робіт, ритмічне завантаження аудитора роботою, на перевірку виконання договірних зобов’язань, формування портфеля замовлень.

У популярній книзі «Аудит Монтгомері» [6] вказано, що аудиторська перевірка має відповідати загальноприйнятим стандартам, виконуватись ефективно і в межах часу, заданого клієнтом. З цією метою проводять її планування і регулювання.

Планування — це процес вироблення аудиторської стратегії. Планування ведеться протягом усієї аудиторської перевірки. Аудитор повинен скласти графік завершення основних етапів операції. Графік показує заплановану аудиторську роботу і служить засобом контролю за проведенням операції. При складанні графіка мають враховуватися вимоги клієнта. Потім аудитор повинен підготувати програму перевірки, докладно перерахувати процедури, які необхідно здійснити під час операції.

Програма аудиторської перевірки — це основа детального планування часу і витрат.

Плани допомагають проводити роботу в межах часу, необхідного клієнту і аудитору, і є підставою для встановлення гонорару. Вони мають бути достатньо детально розроблені, щоб виконавці могли завершити завдання у відносно короткий термін і, таким чином, ефективно розпоряджатися своїм часом.

Якщо клієнт використовує комп’ютери, аудиторській групі, можливо, будуть потрібні спеціальні навики. Аудитор повинен володіти достатніми знаннями в комп’ютерній сфері.

План аудиту має бути повідомлений аудиторській групі. Графіки, процедури, які необхідно виконати, і тип звіту головного аудитора слід повідомити групі аудиторів на самому початку перевірки. Аудитор повинен обговорити загальну стратегію перевірки з керівництвом клієнта. Деякі деталі планування (чи треба використовувати роботу внутрішніх аудиторівта ін.) необхідно обговорювати і узгоджувати заздалегідь (наперед).

Після укладання договору на аудит і вивчення необхідної допоміжної інформації про підприємство-клієнта аудитор складає повний план аудиту і програму.

Першочерговому плануванню підлягають баланс, звіт про фінансові результати, звіт про рух грошових коштів, звіт про власний капітал. Надання аудиторських послуг планується за допоміжними договорами.

Протягом всього терміну проведення аудиту його загальний план і програма переглядаються і уточнюються аудитором у зв’язку з імовірністю змін умов і напрямів аудиту і можливістю отримання інших результатів після проведення аудиторських процедур.

У нормативі № 9 не передбачено попереднього планування аудиту[7]. А тому ми поділяємо пропозицію доктора економічних наук Н. Дорош щодо того, що процес планування може бути подано трьома етапами:

• * попереднє планування аудиту;
• * підготовка і складання загального плану аудиту;
• * підготовка і складання програми аудиту.

Основними питаннями загального плану аудиту є:

• * обізнаність аудитора з бізнесом клієнта;
• * розуміння обліку і системи внутрішнього контролю;
• * визначення ризиків і їхньої суттєвості;
• * види, час проведення і повнота процедур;
• * координація, керівництво, супровід і нагляд;
• * інші питання.

При підготовці загального плану і програми аудиту важливо, насамперед, вивчити особливості системи бухгалтерського фінансового обліку та фінансової звітності й дати оцінку системи внутрішнього контролю.

Загальний план аудиту включає такі питання:

• * умови договору на виконання аудиту;
• * зміст аудиторського звіту (висновку), строк його подання;
• * відповідальність аудитора згідно із Законом України «Про аудиторську діяльність» ;
• * відповідальність замовника (клієнта) за подану фінансову звітність;
• * система і форма бухгалтерського фінансового обліку;
• * фінансова звітність, використана для аудиту;
• * виконавці аудиту;
• * тривалість аудиторської перевірки;
• * бюджет часу і затрат;
• * вплив на аудит Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», нового Плану рахунків та Інструкції щодо його застосування.

Положень (стандартів) бухгалтерського обліку та інших нормативно-правових і законодавчих актів:

• * визначення найбільш важливих етапів і завдань аудиту;
• * ступінь довіри до системи бухгалтерського фінансового обліку і внутрішнього контролю;
• * робота внутрішніх аудиторів і масштаби їх залучення;
• * сутність і обсяг аудиторських доказів;
• * умови, що вимагають особливої уваги (можливість помилки, обману тощо);
• * аудиторський ризик;
• * залучення експертів.

Об'єктами аудиту можуть бути:

• * засновницькі (установчі) документи (статут, ліцензія, патент тощо);
• * формування і зміни статутного (пайового) капіталу;
• * наявність і використання кредитних ресурсів;
• * необоротні активи (основні засоби, нематеріальні активи, інвестиції);
• * запаси (виробничі запаси, готова продукція, товари);
• * кошти (каса, рахунки в банках, короткострокові векселі, інші активи);
• * власний капітал (статутний, пайовий, додатковий, резервний, неоплачений капітал);
• * довгострокові й поточні зобов’язання;
• * витрати, доходи, фінансові результати.