Современное стан лісів — результат багатовікового впливу человека

Современное стан лісів — результат багатовікового впливу людини.

Кольский півострів на початок ХХ століття залишався одній з найменш порушених промисловістю і сільським господарством лісових територій європейської России.

История лісів Кольського півострова почалася порівняно недавно. Перші березові лісові співтовариства з’явилися торік у південно-західній частині півострова близько 20 000 років тому вони, після відступу льодовика. А наявні зараз у північній частині частини ялинові лісові масиви сформувалися не раніше 3 000 років тому вони. Є дані, що лісу місцями сягали узбережжя Баренцова моря. Кліматичні умови для існування лісів зараз гірше, ніж у атлантичному періоді, майже п’ять 000 років тому вони. Проте лісу у місці свого проростання формують власний клімат і не зникають спонтанно внаслідок похолодання. Відступ лісів з північних районів півострова пов’язано основному з діяльністю человека.

Люди «культури морських мисливців» залишили сліди своєї діяльність у основному узбережжя й в гирлах великих річок. Їх основним заняттям була полювання на морського звіра і рибальство. Що З’явилися з їх занепадом саами жили вже у центрі півострова, займалися полюванням, риболовлею, і потім, оленеводством. Їх вплив на лісу був незначний, зокрема що їх культурі було властиво дуже дбайливе обережна поводження з вогнем. Споживання лісу різко посилилося в XVXVI ст., у зв’язку з розселенням поморів і монастирів. Основними споживачами деревини були солеварни, на виварення 1 пуди солі у яких пішло близько 1 кбм. дров. Основними районами солеварения на Кольському Півночі були селища на берегах в північно-західній частині Білого моря, и Кольського затоки. Принаймні винищення лісів навколо варниц їх продуктивність скорочувалася, підприємства ставали малодоходными і далі, припиняли своєї діяльності. Очевидно, саме солеваріння призвела до зникнення найменш стійких соснових лісів по північним річках полуострова.

В кінці XIX — початку ХХ століття почалося індустріальне освоєння лісів. З’явилися лісозаготівельні підприємства, лесобиржи і лісопильні заводи. Ліс і пиломатеріали переважно йшов експорт. Вже у перші роки 20 століття вівся лісосплав із таких річках, як Лотта, Нота, Умба. Активно вырубался ліс і вздовж основний магістралі промислового освоєння — тракту Кандалакша-Кола.

Коренные жителі Кольського півострова добре усвідомлювали наслідки впливу промислової заготівлі лісу. Саами Нотозерского і Сонгельского кладовищ ще 1891 року зверталися до настоятелю Печенгського монастиря з проханням зупинити вирубку лісу у їх районі: «…при вирубування лісів можуть обмелеть річки й озера, а сплав лісів може бути головною перешкодою для лову риби в них… Якщо припустити щорічний выруб лісу у тисяч, то нетривалому часу кілька років придатний ліс вирубається весь і наш місцевість може звернутися у дику пустыню"3.

.

Лесопользование на Кольському півострові наприкінці ХІХ — початку XX века4.

Начавшееся за радянських часів розвиток індустрії у сфері зажадало величезної кількості деревних ресурсов.

Бесплатная робоча сила в’язнів і легкість переміщення людських ресурсів дали змоги найкоротші терміни розгорнути широкомасштабні лісозаготівлі в 30-х-40-х рр. Обсяги рубок визначалися виключно потреби у деревині і технічними можливостями ліспромгоспів. У період із 50-х по 80-ті останні роки були вирубані майже всі найдоступніші для заготівлі та продуктивні лісові масиви. Після цього настав природний крах й у 90-ті роки перебудови всі ліспромгоспи, одна одною, було визнано банкрутами. Зараз базі ліспромгоспів створено невеликі приватних фірм, які з рахунок більшої мобільності дорубают залишки лісів поблизу доріг, вцілілі після рубок ліспромгоспів.

Именно лісова промисловість, лишень усупереч поширеному думці, завдала найбільшої шкоди природним екосистемам Кольського півострова. Площа лісів, порушених рубками, зокрема, найбільш руйнівними суцільними рубками із застосуванням важкої тракторної техніки, в багато разів перевищує площа лісів, жертв впливу металургійних комбінатів. Наслідки ж рубок щонайменше руйнівні. Часто перетворюють лісу у пустелю, яка має напочвенного покриву і лісової підстилки. Порушуються гідрологічний баланс і природне возобновление.

.

Распределение лісів Мурманської області з типам антропогенної нарушенности (не враховуючи пожаров)5.