Бірськ

ПЛАН.

1.

Бирск — кр. пристань на «Білої істотний вузол автомоб. дорог.

У Б. перебувають Бирский державний педагогічний інститут, фармацевтичне і мед. уч-ща, высш. і проф. уч-ще, 7 общеобразоват. шкіл, 1 ліцей (б609 уч-ся в 1994/95 уч.г.), Іст. музей, 5 масових б-к,.

2 клубних установи, центр. районна б-ца. Видається газ. «Перемога » .

БИРСКИЙ ДЕРЖАВНИЙ ПЕДАГОГІЧНИЙ ИНСТИТУТ.

Інститут створений 1952 з урахуванням Бирского вчительського ін-та (1932).

У його 6 ф-тов: фізиків і математиків, русич. з. і літ-ри, біології і хімії, иностр. з., дошкільної педагогіки і психології, педагогіки і методик поч. навчання (1995). На 21 каф. працюють 226 викладачів, зокрема. 5 д-ров, 85 канд. наук (1995). Діє аспірантура. У 1994/95 уч.г. навчалося більше чотирьох тис. студентів на очному і заочному відділеннях. К.

1995 ин-т випустив понад 20 тис. вчителів по 8 спеціальностями. При інті відкритий під. ліцей (1992).

БИРСКИЙ МОГИЛЬНИК.

Одне з кр. археол. пам’яток Уралу сірий. 1-го тис. н.е. Лежить за околицях г. Бирска. в урочищі Святий Ключ. Відкритий в 1901.

А.А.Сгяцыным. У 1958—90-е рр. розкопки велися Н. А. Мажитовым. Грунтові умови пам. (відносить, сухість) сприяли хорошою схоронності металлич. та інших. речей. Зібрано багатий і різноманітніший матеріал. який відбиває особливості розвитку населення. При иссл. осн. частини пам. виявлено поховання 4—5, 6—8 ст. Розвідницьким розкопом на югозап. околиці пам’ятника відкрито неск. поховань 2—3 ст., котрі за влаштуванню могил і складу знахідок є типовими для пьяно-борской культури. Решта поховання ставляться до бахмутинской культури і про особливості матеріалу чітко поділяються на дві хронологич. групи: ранню (4—5, поч. 6 в.) і пізню (6—8 ст.). Ранні поховання займають сівши. і сев.-вост. год. Б.м. Вони скоєно у невеликих простих ямах; зазвичай, в могилах відсутні глиняні судини й кістки ясных.

Інвентар представлений скроневими підвісками як знаку запитання з сомкнутым колом, круглими, овальними і в-образными пряжками з щитком чи ні нього, великими бабочковид-ными фібулами, намистом з дрібного бісеру, дротовими браслета-мв, кільцями, гривнами з насадженими намист, шматками спіралі чи ні них. Пізні поховання компактно перебувають у південної год. Б.м. Поховання 6—7 і 7—8 ст. територіально розмежовуються між собою; їм характерними орвзваками служать отже, глибина молі (0,8—1 м), його присутність серед сівши. уз-ких стінках невеликих підкладок задля встановлення глиняних ємностей із їжею померлого. Іноді поблизу могил влаштовувалися ритуальні поховання голови, ніг, шкіри коня. Глиняні судини поділяються на бахмутинскую, турбаслинскую, куш-наренковскую і караякуповскую групи, пов’язані з самостійними племінними об'єднаннями. Ці відрізнить. «особливості пізніх погребений.

Б.м. — результат асиміляції бахмутинских племен стороннім населенням. У іншому інвентар пізніх поховань носить універсальний для нам.

Южн. Уралу 6—8 ст. характер. Це деталі набірних поясів, предмети озброєння (мечі, наконечники стріл), великі бурштинові намисто і кр. намисто зі скла, разл. типи сережок, гривень, шей-но-нагрудных підвісок, дзеркал та інших. У пізніх похованнях знайдено серебр. монети безпосередньо з ім'ям хорезмийского царя Шау-шафана (сірий. 8 в.). У ін. поховання 8 в. перебувало лите зображення вершника. Матеріали пізніх погребений.

Б.м. свідчить про перебування на басі. р. Білої нас., до-рої взяли участь у формуванні баш. народу. Матеріали Б.м. зберігаються на каф. археології Башкирського державного університету та у музеї археології і етнографії УНЦ РАН.

БИРСКИЙ РАЙОН.

Він перебуває у давно освоєної год. респ., в низов’я р. Білої. Ц. — г.Бирск. Б. р-н створений у 1930. Пл. 1745 км². Нас. 57,1 тис. чол. в.

1995 (53,3 тис. — 1979. 53,8 -1989), зокрема. 19,3 тис. чол. проживає в.

80 сіл. нпп. Порівн. щільність нас. 32 чол. на км2 (зокрема. сіл. 11 чел.).

Серед сіл. нас. переважають російські, марійці, татары.

Р-н розташований р межах Прибелъской увалисто-волнистой рівнини, у зоні Північної лісостепу, у самому теплом, незначно посушливому агроклиматич. регіоні РБ. Правобережжя р. Белой у межах Б. р-на — складова. Бирской лісостепу, до-раю характеризується отже. (25—27%) вблесенностью терр. і поширенням сірих лісових грунтів; за вершинами вододілів, балками і карстовим воронок ростуть дуб, липа, клен. ліщина, в’яз. На лівобережжя остепненность значно вищий, а грунтовий покрав складається з выщелоченных чорноземів. Долина Білої шир. 10— 20 км відрізняється від прилеглих до неї лесостепей комплексом своєрідних умов. Має рацію. берег долини високий, стрімчастий з глибокими ярами, лівий — по логонизменный. Заплава зайнята великими луками, заростями чагарників, але в більш піднесених год. — лісамиБагато озер-стариц і боліт. Надпойменные тераси більшої год. зайняті полями, в отже, мері використовуваними під городи в сади. У 1967 організований Бирский держ. заказник охорони дичини боровий і водоплавної, лосів, американської й європейської норки та інших. пам’ятники природи: Бирские мінеральні джерела, оз. Шамсутдин, культури дуба, сосни і модрини в Калинниковском лісництві, сосновий бор.

Дол. Білої багата м-ниями песчано гравийиой суміші (Бирское, Сосновый.

Лот, Лачен-Тауское, Березовський та інших.), глини (Пономаревское), вапняку для випалу на вапно, суглинку (Бирское), агрономічних руд. Відкрито невеличке Шелка-новское м-ние нафти. На прав. берегу.

Білої, в розмірі 5 км вище Бирска, перебувають Бирские джерела, які стосуються групі хлоридно-натриево-кальциевых мінеральних вод.

Бирский р-н належить до пром.-сельско-хозяйственных. Бирск.

— значний індустріальний ц. респ. У з. Березівка — спиртз-д, в с.

Баженовка — з-д м’ясокісткової борошна. С. х-во представлено 10 колгоспами, 11 радгоспами, підсобними х-вами бирских і уфим. пр-тий, 24 селянськими фермерськими господарствами. Пл. с.-х. угідь 107,6 тис. га (63,2% всіх земель району), зокрема. пл. ріллі 69,7, сіножатей — 17,3, пасовищ — 20.2 тис. га. Спеціалізація району — зернове х-во, мол.-мясное скотарство, свинарство, овочівництво, картоплярство. Розвиваються бджільництво і рибництво. Серед специализир. х-в — Бирский плодопи-гом-н?"яегкий.

" Джерело «СП Про «Сади Башкирії «), Калиниковский овощеводческо-молочный,.

Бирский откормочный с-зы: Бирское дослідне х-во Баш. НИПТ інституту тваринництва і кормопроизводства.

Р-н перетинає автодорога Уфа—Нефте-камск, від до-рій відходить автодорога.

Баженове — Мишкино — Караидель.

У р-ні 45 загальноосвітніх шкіл (3487 уч-ся в 1994/95 уч.г.), зокрема. 19 порівн.; 26 масових б-к і 38 клубних установ, Пономаревский санаторій пульмонологічного профілю, Будинки відпочинку «Озеро Шамсутдин «и.

" Сосновий бір ". Видається газ. «Бирские нивы».

БИРСК.

Місто респ. підпорядкування, центр Бирского району. Розташоване на високе прав. березі Білої, у впадання у ній р. Бирь (Бере), в 102 км до С.-3. від Уфи (по автомоб. дорозі). Нас. 37,9 тис. чол. в 1995.

(12,0 — 1926; 24;8 — 1959; 30,2 — 1979). Виник під назв. с. Архангельское разом з г. Уфой (1574) як опорний пункт ва шляху від р. Кама до р. Уфа осло спалений під час баш. восст.

(див. Башкирські повстання 17—18 ст.), в 1663 було побудовано наново, стало г. Бирском. У 1781 Б. по.-учнл статус повітового міста. Появі у ньому перших пр-тий сприяло розвиток судноплавства на р. Білої (60-ті рр. 19 в.).

У Б. переважають харчові пр-тия (мясокомб-т, з-ди сухого молока, овощесу-шильный, лікеро-горілчаний). Маш-ние представлено электромех. ізбудинок. пр-тием оргтехніки; легка пром-сть — швейної ф-кой, пр-тием з виготовлення сувенірів з липи, капокорня. Нефтепромысловые пр-тия представлені Бирсом УБР. промисловій геофізичної экспедисней та спеціалізованої базою про ремонт устаткування. Працюють невеликі інтм" по деревообробній галузі, випуску будує, материалов.

[pic].

[pic].