Взаимодействие об «єктивною ситуацією і суб» єктивної сторін економічного життя суспільства

Взаимодействие об'єктивною ситуацією і суб'єктивної сторін економічного життя общества.

ЭКОНОМИЧЕСКАЯ ЖИТТЯ СУСПІЛЬСТВА постає як складне взаємодія її об'єктивною ситуацією і суб'єктивної сторін. Елементів її об'єктивної боку ми вже торкалися. Це передусім об'єктивні потреби й інтереси людей, що зумовлюють утримання і спрямованість своєї діяльності. Це продуктивні сили громади й існуючі у ньому виробничі відносини, котрі становлять у свою єдність спосіб виробництва. І це об'єк-тивні економічні закони, яким підпорядковується розвиток способу виробництва та всієї економічного життя общества.

Все й інші чинники, складові ОБ'ЄКТИВНУ БІК РОЗВИТКУ ЕКОНОМІЧНОЇ ЖИТТЯ СУСПІЛЬСТВА, необхідно глибоко усвідомлювати й уміти враховувати своєї діяльності. Тим паче, що часто грають визначальну роль функціонуванні та розвитку багатьох економічних явищ. Ігнорувати їх можна. Це призводить до тупиковим економічним ситуацій, кризових явищ і руйнівним тенденціям. Навпаки, облік об'єктивних чинників розвитку економічного життя суспільства сприяє прийняттю реалістичних, об'єктивно виправданих рішень.

СУБЪЕКТИВНАЯ СТОРОНА ЕКОНОМІЧНОЇ ЖИТТЯ СУСПІЛЬСТВА — це прояви свідомості людей, їх волі, цілей, ціннісними орієнтаціями тощо. буд. Усі відбивають сприйняття людиною тих чи інших економічних явищ та її ставлення до неї і стосуються, наприклад, корисності товару, його якості, ціни, ролі грошей, сутності тих чи інших фінансових операцій та т. буд. Таке відбиток даних, і інших явищ економічного життя у свідомості людей відбувається на рівні їх повсякденних життєвих уявлень, і поглядів (ПОВСЯКДЕННЕ ЕКОНОМІЧНЕ СВІДОМІСТЬ), і на рівні різноманітних теорій, що становлять систему логічно обгрунтованих положень (ТЕОРЕТИЧНЕ ЕКОНОМІЧНЕ СВІДОМІСТЬ). Прикладами останнього можуть служити трудова теорія вартості Адамом Смітом включно (1723−1790), теорія граничною корисності Ейгена Бем-Баверка (1851−1914), теорія додаткової вартості Карла Маркса, монетаристская теорія Мілтона Фрідмена (рід. в 1912 р.), теорія державного регулювання економіки Джона Кейнса (1883−1946) і з інші теорії.

Экономическое свідомість виявляється через ПСИХОЛОГІЮ ЛЮДЕЙ. Це СТАВЛЕННЯ СУБЪЕКТОВ (чи це окремі соціальні групи, особистості або ж більше людей) до економічним явищам і процесам. Формами його відображення може бути внутрішні спонукання людей до певних дій, їх прагнення і навіть інстинкти, і навіть ціннісні орієнтації, цілі й ін. У кінцевому підсумку, усвідомлюючи ті чи інші економічні явища і процеси, людина приймає або приймає їх, або навіть пристосовується ним.

Такова структура економічного свідомості людей, яка відтворює утримання і структуру їхньої економічної роботи і економічних відносин. Усі вищезазначені елементи економічного свідомості взаємодіють між собою, створюючи якесь цілісне явище. Значення його невпинно зростає, бо є необхідність свідомого впливу людей різні економічні явища і процеси.

Сознательное вплив на економічні процеси є прояв РАЦІОНАЛЬНОСТІ, інтелектуального запрацювала економічного життя суспільства. Нині зростає роль НАУКОВОЇ РАЦІОНАЛЬНОСТІ, тобто розумного на економічні процеси. Зрозуміло, але це означає ігнорування психологічних чинників.

В раціональному вплив на економічні процеси великій ролі може грати держава, можливості якого визначаються наявністю відповідних важелів влади. Йдеться щодо детальної регламентації економічного життя суспільства з її боку, а передусім створення необхідних умов дальшого поступу громадського виробництва. До цих умовам має віднести: запровадження у виробництво результатів сучасного науково-технічного прогресу, створення необхідних пропорцій між галузями економіки, в т. год. шляхом її структурної перебудови, виділення пріоритетних напрямів економічного розвитку, здійснення ефективної податкової політики, вдосконалення фінансових механізмів функціонування економіки та т. буд.

Эволюция економічного життя суспільства виключає можливості структурної перебудови економіки, корінних змін — у області відносин власності коштом виробництва, грошової та фінансової систем та інших. реформ у тому чи іншої країни. У цьому реформаторам важливо усвідомлювати те що розвитку економіки дбає про перспективу, розуміти поточні і довгострокові інтересів різних соціальних груп суспільства, і навіть найближчі віддалені наслідки зроблених дій. У цій справі однаково шкідливі як консерватизм, т. е. прагнення зберегти застарілі форми економічних відносин, і бездумний радикалізм — прагнення знищити все старе заради побудови нового.

Список литературы

Для підготовки даної праці були використані матеріали із російського сайту internet.