Суть та функції податків

Суть та функції податків

Згідно Закону України «Про систему оподаткування» під податком і збором (обов’язковим платежем) до бюджетів та до державних цільових фондів слід розуміти обов’язкових внесок до бюджету відповідного рівня або державного цільового фонду, здійснюваний платниками у порядку і на умовах, що визначаються законами України про оподаткування.

Платниками податків і зборів (обов «язкових платежів) є юридичні та фізичні особи, на яких згідно з законами України покладено обов «язок сплачувати податки і збори.

Об «єктами оподаткування є доходи (прибуток), додана вартість продукції (робіт, послуг), вартість продукції (робіт, послуг), у тому числі митна, або її натуральні показники, спеціальне використання природних ресурсів, майно юридичних та фізичних осіб та інші об «єкти, визначені законами України про оподаткування.

Ставки податків і зборів встановлюються Верховною Радою України, Верховною Радою Автономної Республіки Крим і сільськими, селищними, міськими радами відповідно до законів України про оподаткування і не змінюються протягом бюджетного року за винятком випадків, пов «язаних із застосуванням антидемпінгових, компенсаційних і спеціальних заходів відповідно до законів України.

Зміна податкових ставок і механізм справляння податків і зборів не можуть запроваджуватися Законом України про Державний бюджет України на відповідний рік. Сьогодні на території України збираеться близько 50 видів податків і зборів.Всю сукупність цих податків згідно Закону України «Про систему оподаткування» поділяють на загальнодержавні податки і збори та місцеві податки та збори.

До загальнодержавних належать такі податки та збори:

1)податок на додану вартість;

2)акцизний збір;

3)податок на прибуток підприємств;

4)податок на доходи фізичних осіб;

5)мито;

6)державне мито;

7)податок на нерухоме майно;

8)плата (податок) на землю;

9)рентні платежі;

10)податок з власників транспортних засобів та інших самохідних машин та механізмів;

11)податок на промисел;

12)збір за геологорозвідувальні роботи, виконані за рахунок державного бюджету;

13)збір за спеціальне використання природних ресурсів;

14)збір за забруднення навколишнього природнього середовища.

15) збір на обов’язкове соціальне страхування.

16) збір на обов «язкове державне пенсійне страхування.

17) збір до Державного інноваційного фонду.

18) плата за торговий патент на деякі види підприємницької діяльності.

19) фіксований с/г податок.

20) збір на розвиток виноградарства, садівництва і хмелярства.

Загальнодержавні податки і збори встановлюються Верховною Радою України і справляються на всій території країни.

До місцевих податків належать:

1)податок з реклами.

2)комунальний податок.

До місцевих зборів належать:

1)готельний збір

2)збір на припаркування автотранспорту.

3)ринковий збір

4)збір за видачу ордера на квартиру.

5)курортний збір

6) збір за участь у бігах не іподромі.

7)збір за виграш на бігах на іподромі.

8)збір з осіб, які беруть участь у грі на тоталізаторі на іподромі.

9)збір на право використання місцевої символіки.

10)збір за право проведення кіноі телезйомок.

11)збір за проведення місцевого аукціону, конкурсного розпродажу і лотерей.

12)збір за проїзд по території прикордонних областей автотранспорту, що прямує за кордон.

13)Збір за видачу дозволу на розміщення об'єктів торгівлі та сфери послуг.

14)Збір з власників собак.

Місцеві податки і збори, механізм справляння та порядок іх сплати встановлюються сільськими, селищними, міськими радами відповідно до переліку і в межах граничних розмірів ставок, установлених законами України, крім збору за проїзд по території прикордонних областей автотранспорту, що прямує за кордон, який встановлюється обласними радами.

Існуючі податки можна класифікувати за різними принципами:

Об «єктом (податки на доход, прибуток, власність), суб «єктами оподаткування, платниками (індивідуальні та корпоративні податки), характером стягування податку (прямі, непрямі).

В даний час податкуи виконують такі основні функції.

•Розподільча — перерозподіл вартості створеного ВНП між державою і юридичними та фізичними особами.

•Фіскальна — централізація частини ВНП у бюджеті на загальносуспільні потреби.

•Регулюючавплив податків на різні сторони діяльності їхніх платників.