Хоккайдо

ПЛАН РЕФЕРАТА:

1. ВИХІДНІ МАТЕРИАЛЫ.

2. ЦЕЛЬ.

3. ОСНОВНА ЧАСТЬ.

4. ДЕЯКІ ДАННЫЕ.

Англомовні джерела з даній темі: (А) «Japan. The new official guide», Japan Travel Burear, Inc., 1991 р. (Б) «Japan. Eyes on the.

Country. Views of the 47 Prefectures", Foreign Press Center, Japan,.

1997 р., (У) «Japan. A geography», Glenn T. Trewartha, 1970 г.

*переклад і проробка: Антон Матвеев.

Російськомовні джерела з даній темі: (А1) Енциклопедія «Японія від До Я», видавництво «ЯПОНІЯ СЬОГОДНІ» фонд «Інтелект», Москва, 2000 г.,.

(А2) Інформація із зошита мовою з країнознавства, 2003 г.

(*--*) — коментарі і примітки автора.

МЕТА: Опис японського регіону Хоккайдо (префектура, індустріальна зона і острів) щодо різних аспектів (клімат, національні парки, історія, населення, індустрії, транспорт, річниці, поради мандрівникові, нові проекти та завдання, особливості, опис столиці, загальні дані, прочее).

ДЖЕРЕЛО (А).

Хоккайдо — самий північний з чотирьох головних японських островів. Оточений трьома океанами і двома протоками він отделён від Хонсю (самого великого з чотирьох основних островів) на південному заході протокою Цугару і південь від Сахаліну північ від протокою Соя. Він омивається Японським морем ніяких звань, Охотским — на сході і Тихим океаном на південному сході. Гряда островів Хабомай тягнеться від східного краю півострова Нэмуро і складається з островів Суисё, Юрі, Акиюри, Сибоцу і Тараку, і навіть прилеглих рифів. Далі на північний схід в одній лінії з Кунасири і Эторофу лежить острів Сикотан. Історично острова Хабомай, острів Сикотан, Кунасири і Эторофу розвивалися як частину Хоккайдо.

Хоккайдо, друге за величиною після Хонсю, покриває 83 520 кв. км., це 22% всієї площі Японії. Не дивлячись цього, лише 5 646 376 чоловік тут — лише 4.7% від населення Японії. Існує й певна кількість непостійних жителів, які стікаються на Хоккайдо аби побачити конічні вулкани, гарні каньйони, довгі смуги родючої землі, вечнозелёные лісу й до кришталево чисті озёра і річки. Вражаюча природна краса, яку можна побачити більше у Японії представлена тут. Це і той самий жива краса, що робить Хоккайдо однією з привабливих туристичних центрів у Японии.

КЛИМАТ.

Хоккайдо лежить на тієї ж широті, як і центральна частина Європи. Взагалі, зими тут суворі, а літо прохолодне, але приємне. Весна, як правило, приходять один-два місяці пізніше ніж у іншої Японії, і навіть серед літа температура становить 220С. І це осінь приходить сюди раніше, ніж у інші ті регіони та відразу ж потрапляє змінюється довгої взимку. Клімат Тайваню різко різний у різних його частинах завдяки одній його топографії і холодним і теплим течіям. Наприклад, під час зими, Саппоро і решта західне Хоккайдо перебуває під впливом сезонних вітрів, що дмуть із заходу і приносять моторошні снігопади, тоді як у Обихиро і іншому сході хороша погода близько 1/3 зимового времени.

ПАРКИ.

Високі гори, тліючі вулкани, безкраї долини, озёра, оточені первозданними лісами — природний ландшафт Хоккайдо — містичний і чудовий. На острові розташовані численні парки, бережуть усю цю красу, щоб кожен міг їй насладиться.

Тут шість національних парків: Сикоцу-тоя, Дайсэцузан, Акан, Кусиросицугэн, Сирэтоко і Рисири-рэбун-саробэцу. Усі вони розташований на великий нерівній території з вулканами, озёрами і болотистої місцевістю. У парках, де є вулкани, неподалік від нього розташовані гарячі джерела, куди приходять багато, щоб полежати в мінеральних водах. Дзёдзанкей, Ноборибэцу і Акан — саме такі места.

Є чотири полунациональных парку: Онума, Нисэко-сякотан-отарукайган, Хидака-саммяку-эримо і Абасири. У цих парках, також, є вражаючі природні формування. На Хоккайдо є інші 14 парків, хвастающих своїй чудовій за красою природою, яка залучає туристів круглий год.

ИСТОРИЯ.

Вперше люди проникли на Эдзо (нині Хоккайдо) приблизно на початку 13-ого століття. Вони тут зміцнилися і жорстоко придушили місцевих корінних жителів Айну. Нарешті вождь східних Айну Кошамэйн організував повстання 1457 г., але Такэда Нобухіро придушив і поневолив бунтівників, об'єднавши острів під однієї центральною владою. У 1593 г. Какизаки Ёсихиро, праправнук Такэда Нобухіро, призначили Тоётоми Хидеёси (сёгуном) володарем Эдзо. Пізніше Каизаки змінив своє сімейне ім'я на Мацумаэ та побудував замок дома нинішнього міста Мацумаэ. Город-замок став політичним й фактично економічним центром Эдзо, служачи доступом на Хонсю. Коли 1854 г. між Японією та було підписано мирну угоду й встановилися дружні стосунки, в ролі однієї з розчинених портів був обраний Хакодатэ, розташований на Хоккайдо.

Реставрація Мейдзі не відбувалася мирно. Эномото Такэаки повів війська колишнього Сёгуната під час цих заворушень, але його повержений нової урядової армією в Горёкаку (неподалік Хакодатэ) в 1869 г. Потім уряд Мейдзі призначило комісара по колонізації Хоккайдо змінив назва з Эдзо на Хоккайдо. Саппоро став столицею префектури, а 1886 року тут було створено Урядовий офіс Хоккайдо. Після цього все на острові початок постійно розвиватися, в 1908 г. був відкритий пором АомориХакодатэ. З метою повсюдного розвитку Хоккайдо в 1950 г. був введений «Закон про розвиток Хоккайдо», який передбачає організацію Агенства по розвитку Хоккайдо у Токіо й його бюро в Саппоро. Разом із стартом п’ятирічки розвитку на 1952 г. і наступного плану другий п’ятирічки, розвиток Хоккайдо прогресувало нас дуже швидко. Саппоро був обраний місцем проведення 11-ых Зимових олімпійських ігор 1972 року. Найтриваліший у світі тунель, прокладений по океанському дну, відкрився під протокою Цугару в 1988 р., роблячи Хоккайдо ще на крок ближчі один до Хонсю.

НАСЕЛЕННЯ І АДМИНИСТРАЦИЯ.

Населення Хоккайдо становить 5 646 376 людина, це шосте місце по густонаселённости серед усіх префектур Японії. Проте щільність населення найменша країни — 67.6 осіб у кв. км, тоді як середнє значення по Японії одно 323.8 чел/кв.км. Заснування державного управління префектурою лежить у Саппоро. Острів разделён на 14 районів — Абасири, Хидака, Хияма, Ибури, Исикари, Камикава, Кусиро, Нэмуро, Осима, Румои, Сирибэси, Сорати, Соя і Токати — кожен має районне. Усього 32 великих міста, як-от Саппоро, Асахикава, Хакодатэ, Отару і другие.

ИНДУСТРИИ.

Не буде перебільшенням сказати, що промисловість Хоккайдо залежить з його широких відкритих просторів і рясних природних ресурсів. Основні індустрії - це сільському господарстві, рибальство, лісівництво і гірнича справа. На Хоккайдо, названий колись Вугільним королівством, обсяг видобутків вугілля падав рік у рік і з шахти зараз закрыты.

На Хоккайдо прохолодно і сухо, а оскільки усі його орні землі складаються з вулканічного попелу чи торф’яних боліт, то сільське господарство основному представлено землеробством. Обробіток бобів, цукрової свёклы і картоплі процвітає на рівнині Токати. Використання новітньої техніки в сільське господарство для великомасштабного землеробства призвело до вражаюче високому коефіцієнта виробництва. З іншого боку, Хоккайдо — найбільший у Японії тваринницький район, відповідальний за третина всього молочного худоби країни. Він відомий виробництвом олії, сиру та інших продуктів, отримуваних з молока. У районі Хидака розводять породистих лошадей.

Індустрія рибальства тут пишається найкращими уловами у Японії. Оселедець, лосось, форель і краб, колись основний улов, прогнала сайда. Вирощування гребінців і збирання їх драгою із глибини також процвітає. З іншого боку, обробка прибережних морепродуктів йде особливо активно, обганяючи навіть рибальство за вартістю продукции.

Лісівницькі центри спеціалізуються з виробництва паперової є і клееной фанери, яка виготовляється з широколистяних дерев, які ростуть лише з Хоккайдо.

Оскільки температура і рельєф нагадують вік деяких частин Європи, то виробництво пива і віскі тут також процветает.

ТРАНСПОРТ.

ВНЕШНИЙ.

По повітрю. На Хоккайдо 13 аеропортів, їх Титосэ, Асахикава, Хакодатэ, Обихиро, Кусиро, Мэиамбэцу і Вакканай з'єднані прямими рейсами з Хонсю.

По залізниці. Також Хонсю з Хоккайдо з'єднані залізничними шляхами через тунель Сэйкан. Цей тунель прокладено на дні океану та має довжину 53.9 км, їх 23.3 км — підводна частина, найглибша точка — 240 метрів, його будівництво завершене 1988 року. Спальний кур'єрський потяг із обмеженою кількістю місць, добре відомий своїми розкішними зручностями, з'єднує станцію Уэно у Токіо з Саппоро приблизно за 16 годин. Той самий експрес ходить і з маршруту Осака — Саппоро. Якщо ви хоч поїсте най-швидшою поїздом на Синкансэне Тохоку з Токіо, ви доберётесь до Саппоро не більше 11 годин, зробивши пересадку в інший експрес в Мориока і Хакодатэ.

По морю. Існує безліч поромів на довгу дистанцію, курсуючих між Хоккайдо і різними портами з усього Хонсю. Например:

Токіо — Томакомай 30 годин, компанія Nihon Enkai Ferry.

Токіо — Кусиро 33 години 30 хвилин, компанія Kinkai Yusen.

ВНУТРЕННИЙ.

По повітрю. Авіакомпанії JAS, ANA і ANK з'єднують основні міста друг з одним. З Саппоро, наприклад, з аеропортів Титосэ і Окадама є рейси на Вакканай, Хакодатэ, Мэмамбэцу, Момбэцу, Накасибэцу і Кусиро, та якщо з Вакканай літаки літають на острова Рисири і Рэбун.

По залізниці. Як скорстные, і звичайні поїзда з'єднують основні міста Хоккайдо, і всіх їхніх — з Саппоро і з центром. На кур'єрських маломісних поїздах можна доїхати до Саппоро… |з |за |дистанція (км) | |Хакодатэ |3ч 45мин |287 | |Томакомай |50мин |72 | |Асахикава |1ч 40мин |137 | |Обихиро |2ч 50мин |221 | |Кусиро |4ч 50мин |349 | |Китами |4ч 30мин |322 | |Абасири |5ч 20мин |375 | |Вакканай |5ч 50мин |397 |.

У нічний час ходять кур'єрські поїзда зі спальними вагонами з Саппоро Схід (на Абасири і Кусиро) північ (на Вакканай).

Автобуси. На Хоккайдо багато місць, де їздити автобусами зручніше, ніж потягами. Останніми роками деякі місцеві залізничні лінії були витіснені автобусним сервісом. Плануючи автобусні туристичні поїздки пам’ятаєте, деякі автобусні маршрути припиняються на зимове время.

Дорожня система. Хоккайдо, з його великими землями і розкиданим по території населенням, має найкращі дороги у Японії. Влітку молодь приїжджає сюди машинами і мотоциклах аби насолодитися туризмом і кемпингом. У багатьох галузях йдуть жахливі снігопади, але заходи, здійснювані для убирания снігу тут вище будь-яких похвал, але це створює невеликі перешкоди для подорожей магістралями і трассам.

ГОДОВЩИНЫ.

Кантю Мисоги (Зимове причащання): 17-ое січня. Вперше цей фестиваль провели в 1831 г., він належить до благання на хороший улов риби і стрімкі врожаї. Він проходив у святині Самэгава у місті Киконай. Старанно відібрана молодь вносить об'єкт поклоніння у холодний, бурхливий зимовий океан для очищения.

Охотск Рюхё Мацури (Охотский свято крижаного поля): ранній лютий. Океанські льоди північ від Охотського моря ламаються і сягають вітрами і приливними течіями до північно-східній берегової лінії Хоккайдо. Крижані поля різноманітні за величиною і досить гарні. Багато хто з замилуванням сприймають їх блискучі форми. Основне подія фестивалю відбувається на Абасири; це — парад, у якому вулицями у санях тягнуть великі брили льоду. Також варто подивитися скульптури з льда.

Саппоро Юки Мацури (Свято снігу в Саппоро): з 5-ого по 11-ое лютого. У парку для прогулянок Одори й у Макоманай в Саппоро споруджуються більш як 200 величезних сніжних і крижаних скульптур. Їх створюють як корпорації, і приватні особи, усі вони змагаються за грошові призи. Приймають участь як місцеві, і велика кількість іноземців. Це найбільше щорічне захід в Саппоро.

Сираои Иомантэ: Перша субота та неділю лютого. Це священний свято Айну, у якому спійманого живцем ведмедя повертають у країну богов.

Лилак Мацури (Свято бузку): пізній Травень. Проводиться у парку для прогулянок Одори в Саппоро протягом трьох днів і закінчується останнє неділю Травня. Бузок — ця офіційна рослина Саппоро. У неї два типу квіток: білі і пурпурні. Незліченні безліч бузку прикрашає місто на протязі всього празднества.

Хоккайдо Джингу Мацури (також званий Саппоро Мацури): з 14-ого по 16-ое червня. Він проходив з повагою до божествам міста. Протягом свята пересувні гробниці підводами провозяться по городу.

Хоккай Соран Мацури: початок липня. Це свято міста Ёити. Морська процесія пересувних гробниць і великий парад, який втягує понад тисячу людей, є основним действом.

Хоккай Хэсо Мацури: 28 і 29 липня. Цей фестиваль проводиться у місті Фурано, відомий як середина Хоккайдо (за географічною становищу). Кажуть, що малювання картинки на чьём-либо животі і танець з одночасним підбиранням рисових тістечок дає силу.

Сёва Синдзан Мацури (Вогненний фестиваль гори Сёва-Синдзан): перші вихідні серпня. Виверження вулкана Сёва-Синдзан 1943 року втілюється наново як феєрверків. Велетенські спалахи феєрверків висвітлюють літнє вечірнє небо.

Ноборибэцу Дзигоку Мацури: остання п’ятниця і субота серпня. Диявольський символ спекотною весни в Дзигокудани вистрибує з пекла і показує дикий танец.

Кику Мацури (Свято Хризантеми): кінець жовтня — початок листопада. Демонстрація тисяч хризантем — основний вид діяльність у це в місті Саппоро.

ПОРАДИ ПУТЕШЕСТВЕННИКУ.

Туристичний сезон на Хоккайдо починається коли весна остаточно приходить, на початку Травня. Вишнёвые і сливові дерева, азалії, бузок і інші весняні квіти — все розцвітають на свого часу. Відтоді дощів большє нє буває; у червні все освіжається, і призначає нові листя засліплюють своєї зеленню. Це час, і навіть кінець вересня — початок жовтня — як у розпалі ловля лосося, гребінців (такі двостулкові молюски), дозрівання злакових й інші спеціалізації острова — найкраще турпоездок і огляду визначних пам’яток. Також привертає уваги і осіннє листя. Найбільше людей відвідують Хоккайдо у липні, серпні й лютому, як у Саппоро проходить щорічний свято снігу. Отож квитки треба замовляти заздалегідь. Ще трохи більше 10 років тому вони взимку на Хоккайдо приїжджало обмаль туристів, а тепер екскурсії на Свято Снігу в Саппоро і крижані поля була в Абасири, Момбэцу і Вакканай набувають все більшої популярності. Хоккайдо — рай для лижника, тут проводяться організовані туристичні поїздки з у Токіо й Осака.

ДЖЕРЕЛО (Б).

ФІЛОСОФІЯ ПРЕФЕКТУРЫ.

ПРОЕКТИ І ЗАДАЧИ.

Розвиток Хоккайдо почалося період Мейдзі з розвитку вугільної, сільськогосподарської, рибної і лісової промышленностей. Хоккайдо пишається найбільшим кількістю міст України з самоврядуванням (їх 212) серед усіх 47 префектур. Найбільшим таким містом (по займаній території) є Асёро. Проте, з цих міст і сіл зіштовхуються з серйозними проблемами: 70% всієї префектури визначено як малонаселённые территории.

У 1984 року почав діяти рух «Одна село — один продукт», покликане зміцнити й зробити популярним кожен населённый пункт. З 1996 року, розраховуючи на хороші наслідки цього руху, уряд префектури підтримувало спроби будівництва традиційного суспільства, створюючи партнерські відносини між постійними жителями, містами з самоврядуванням і фирмами.

Наближається 21-ый століття та міжнародні потоки людей, товарів хороших і інформації відбуваються в глобальному масштабі, як і стрімкий розвиток технологічних нововведень та інформаційних мереж. З приходом міжнародного співтовариства у економічній та соціальній сферах, досі підтримали стабільне економічне зростання японської економіки, утворилися тріщини. Японія намагається повсюдно перебудуватися, використовуючи такі заходи, як адміністративні реформи і припинення регулювання від імені неминучою що розвилася атаки соціальних проблем, як-от зниження народжуваності і старіння общества.

Спроби децентралізувати влада також у процесі, зосередившись на побудові нових стосунків між національним і керували місцевим урядом аби збагнути «Третю реформу», яка конкурує з Реставрацією Мейдзі і післявоєнними реформами.

Уряд префектури Хоккайдо має обрати сміливі реформи, щоб регіональне уряд змогло відповідати нову еру, забезпечуючи його щоб ефективно справлятися з мінливим временем.

Отже уряд префектури розвиває заходи, засновані на трьох основні принципи: реформа розвитку адміністрації префектури, політика пріоритетів й створення економічної жизнеспособности.

ОСОБЕННОСТИ.

«Хоккай» (частина слова Хоккайдо) походить від ієрогліфів «північ» ([ХОКУ]) і «море» ([КАЙ]); це одна з шести імен для нової префектури, запропонованих уряду Мейдзі Такэсиро Мацуура, исследовавшим регіон, який остаточно правління сёгуната Токугава був відомий під назвою Эдзо. А «до» прийшов з «Гокиситидо» (буквально: «п'ять провінцій, сім районів»), було передумовою адміністративного розподілу, яка була протягом древнього періоду Рицурёсэй. Нове ім'я, «Хоккайдо», було офіційно прийнято в 1869 г.

Хоккайдо, що у найпівнічнішою частини японського архіпелагу, має територію України у 22.1% від усієї японської території, що робить її самої великий префектурою. (*(1)*В джерелі А занотовано 22%. Це розбіжність означатиме або те, що у джерелі А дано дані, округлённые до цілого, а Б — до десятих, або те, що позаяк джерело Б — більш пізніше видання, то дані у ньому точніші. І те в іншому разі джерело Б ближче до істини, отже відсоткове співвідношення території острова Хоккайдо і території Японії скоріш можна взяти за 22.1%. У той водночас за даними таблиць (іст. Б), у яких площа Японії зазначена як 377.727 кв. км, а площа Хоккайдо — 83.408 кв. км, відсоткове співвідношення виходить 22.08%, що також ближчі один до значенням 22.1%. *(2)*Следует також відзначити, що Хоккайдо — найбільша префектура, але тільки другої за величині острів (на Хонсю розміщено багато префектур).*) Префектура майже в 38 із половиною разів більше у Токіо й приблизно тієї самої розміру, як і Австрія (*Австрія має площа 83.853 кв. км*).

Багато гарних озер сформовані на вулканічної грунті, зокрема у регіоні Насу, вони почали залучати туристів. Три найвідоміших озера на Хоккайдо — це Куттяро (найбільше Японії озеро кратерного типу), Масю (із дуже чистої водою у Японії) і зелене, вкрите водоростями озеро Акан.

Хоккайдо викликає у уяві образ віддаленої області, оскільки він перебуває в найпівнічнішою краю Японії. Проте Хоккайдо займає чудове становище, і як б воротами на світові північні території (*мають на увазі економічний аспект, торгівля*). Наприклад, новий аеропорт Титосэ приблизно на 700 км ближчі один до якірним стоянках, ніж токійський аэрпорт Нарита. Префектура в різний спосіб використовує своє географічне перевагу, роблячи острів як «північними воротами», і «мостом», що з'єднує Північну Америку, Європу та АТР (*Азиатскотихоокеанський регион*).

У префектурі, починаючи з періоду Мейдзі, засчёт запровадження сучасних європейських і американських сільськогосподарських технологій, розвинулося велика кількість галузей сільського господарства, як і раніше, що це холодний регіон, із довгими сніговими зимами. У це — вирощування рису, бесполивное сільське господарство й вирощування худоби як заради молока, так м’ясних продуктов.

1995 року запаси рису, продуктів бесполивного сільського господарства, овочів, молока і м’ясних продуктів зробили Хоккайдо передовим виробником сільськогосподарських і скотарських товарів у Японії. Ці товари відомі як дуже корисні й високо оцінювані у всій Японії. Вони цінуються право їх свіжість чудовий вкус.

На Хоккайдо процвітає лесопромысел, паперова і целлюлозная промисловість рахунок достатку лісів. Лісів на острові - 22.1% від площі всіх лісів Японии.

Загальний улов риби 1994 року становив 1.67млн тонн, 21.1% національного улову. Це зробило префектуру ще й основний постачальник рыбы.

Хоккайдо був оточений такі як збільшення притоку дешевих імпортних морських продуктів і зменшення популяції сардин. Проте префектура зміцнює регульовану й стабільну систему виробництва щоб «вижити» максимум зі своїх прибережних вод, зберігаючи рибні ферми, створені спеціально щоб одержати характеристики кожного океанського региона.

Галузі обробній промисловості добре використовують місцеві ресурси, такі як продовольство, пиломатеріали, нафту й війни кам’яне вугілля. Продовольчі вантажі, наприклад, найбільші серед усіх префектур Японии.

Основні торгові партнери — це країни Азії, Європи й Америки; торгівля включає експорт (механізоване устаткування, транспортні засоби, сталь, папір і паперові вироби) і імпорт (мінеральну паливо, пиломатеріали, морепродукти і зерновые).

Хоккайдо чи може похвалитися приголомшливими природними алеями, характерно сменяющими друга-друга сезонами, унікальними явищами, дуже смачними свіжими морепродуктами природною красою, наявної тут у достатку. Ці якості роблять Хоккайдо однією з улюблених туристичних місць. На Хоккайдо є повний спектр зручностей як відпочинку так розваг (катання на лижах, автотуризм та інших.). Тут будуються комплекси для повітряних і прибережних водних спортивних розваг щоб справитися з більшою кількістю мандрівників, цікавляться подібними розвагами, обладнуються турбази: з’являються стоянки, відкриваються музеї, засоби захисту від перегріву і переохлаждения.

ДЖЕРЕЛО (В).

ІСТОРІЯ ЖИВЕ У ГОРОДАХ.

Префектура Хоккайдо користується наявністю історичних будівель і вулиць, хто був споруджені протягом періоду переродження, щоб залучити потік туристів у ці города.

Проходять конференції фахівців аби допомогти у тих починаннях, був учреждён Комітет Розвитку, що був виробити оцінку експертів і розробити план дій. Виконуються проекти, за якими члени Комітету Розвитку надсилаються містам, у яких самоврядування. Просуваються дослідження поточного сьогоднішнього штату історичних ресурсів (*Маю на увазі будь-які фізичні об'єкти, котрі зіграли певну роль минуле й тому цінні*) і розробляються методи їхньої організації збереження та використання. Адміністрація Хоккайдо також висуває проекти щодо підтримки деяких менших міст з самоврядуванням шляхом збереження їхньої історичних і культурних ресурсов.

ДЖЕРЕЛО (А1).

ХОККАЙДО — друге за величиною острів Японії. Його площа — 83,5 тис. кв. км (22% країни). Населення — 5,6 млн. человек.

Північне узбережжі острова омивається холодним Охотским морем і звернене тихоокеанському березі Східного Сибіру. Проте поняття «північ» на Хоккайдо дуже відносне. Місто Вакканай, наприклад, які перебувають на півночі острова, фактично розташований на широті більш південної, ніж Париж чи Рим. Отож середньорічна температура на Хоккайдо становить +8°C. Сусідство моря відбилося у тому, що у острові буває середньому лише 17 повних сонячних днів на рік, влітку реєструється в середньому 149 дощових, а взимку — 123 сніжних дня. Проте, по японським мірками, клімат Хоккайдо влітку більш сухий, а взимку — більш сувора, ніж у інших регіонах Японии.

Територія Хоккайдо майже порівну ділиться між горами і рівнинами. До того ж гори вміщено у центрі острови Фіджі і тягнуться хребтами із півночі на південь. Найвища вершина — гора Асахі (2290 м). У західній частині острова, річкою Исикари (довжина 265 км), розташована долина з одноимённым назвою, у частині, рікою Токати (156 км), ще одна долина. Південну частина Хоккайдо утворює півострів Осима, відокремлюваний Сангарским протокою від Хонсю.

Саме, крайньому південному заході півострова Осима, в 1604 р. утвердилось феодальне князівство Мацумаэ, васальне від сёгунов Токугава, володарем якій і віддали весь острів. Він називався тоді Эдзо, яке корінне населення становили айну, підкорення яких розтяглося понад два столетия.

Повномасштабне господарське освоєння острова почалося тільки під час змін у Японії після Реставрації Мейдзі 1868 р. Знаменним в історії острова став 1869 р. Острів тоді було перейменовано на Хоккайдо, що можна дослівно перекласти, як «губернія північних морів» і навіть «шлях до північним морях», а ще через кілька днів став єдиною адміністративної одиницею на правах губернаторства. У тому ж 1869 р. уряд заснувало Управління колонізації Хоккайдо й узяло справа освоєння острови у своїх рук. Урядовий контролю над розвитком Хоккайдо зберігається по сьогодні. Він здійснюється через створене 1950 р. Агентство розвитку Хоккайдо, керівник якого має ранг міністра японського правительства.

Майже третину території острова покрита лісами (71%). Унікальна природа острова охороняється в 6 національних, 5 квазинациональных та дванадцяти префектуральных парках-заповедниках. Вони займають 10% загальної території острова. На Хоккайдо налічується 10 великих і набагато більше дрібних озер вулканічного походження з палкими мінеральними источниками.

Лісові багатства острова визначили значну частину лісозаготівельної, лісопереробної і деревообробної промисловості, у економіці Хоккайдо.

З з корисними копалинами Хоккайдо найвідоміші кам’яне вугілля і залізна руда, розробка яких ведеться не одне десятилетие.

Рівнини Хоккайдо освоєно під сільськогосподарське виробництво. Через північнішого розташування острова його сільському господарстві відрізняється від інших регіонів країни. Зокрема, у ньому невеликий питому вагу рису (лише 8% від загальнонаціонального виробництва). Панівні позиції займають соя (84%), картопля (78%), зернові (60%), цибулю (48%), моркву (27%). На молочних фермах острова виробляється 40% молока в стране.

Хоккайдо, омиваний Тихим океаном, і навіть Охотским і Японським морями, традиційно славиться морським рибальством (особливо промислом лососевих) і морепродуктами. За даними 1994 р., тут видобули 1,7 млн. тонн риби і морепродуктів, що становить 1/5 общеяпонской видобутку. На річках, куди заходять на нерест лососеві, створено потужну мережу заводів штучного розведення лососевих. Продукція сільського господарства і морського рибальства становить солідну базу розвиненою харчової промисловості Хоккайдо.

32,8% від вартості продукції острова дає харчова промисловість, 16% — блок, пов’язані з заготівлею і переробкою лісу, 6% — видобуток вугілля й нафти, 6,1% — металообробки, 3,9% — машинобудування, 4,5% — електротехніка, 3,3% — транспортне машинобудування, 3,4% — сталеплавление. З іншого боку, 5,8% дає виробництво керамічних виробів і обробка каменю. А загалом Хоккайдо дає 4% вартості общеяпонской промислової продукції. Тільки 11,8% підприємств Хоккайдо орієнтовані загальнонаціональний і світова ринок. Фахівці розцінюють цю особливість економіки острова як свідчення певній економічної відсталості, що у Україні частка підприємств, орієнтованих загальнонаціональний і світова ринки, становить 43,1%, тобто. втричі вище, ніж Хоккайдо.

Ділові кола Хоккайдо, спираючись на державну підтримку, докладають масу докладає зусиль до ліквідації зазначеної диспропорції, звертаючи особливу увагу в розвитку підприємств, орієнтованих ринки сусідніх з Хоккайдо країн, включаючи далекосхідні регіони Росії. Великі капіталовкладення роблять у створення високотехнологічних виробництв. Перспективним вважається спеціалістом і розвиток індустрії туризму й отдыха.

Найбільші промислові центри Хоккайдо — міста Саппоро, Томакомаи, Муроран і Отару.

Зовнішньоторговельні зв’язку Хоккайдо також відрізняються своєрідністю. Якщо Японія загалом має перевищення експорту над імпортом, то, на Хоккайдо, навпаки, імпорт значно перевищує экспорт.

Імпортуються переважно енергоносії, деревина, риба і морепродукти, збіжжя та добрива. На експорт йде переважно продукція машинобудування: атомні реактори й устаткування АЕС, залізничні вагони, суду, і навіть папір і вироби з нее.

Головним зовнішньоторговельним партнером Хоккайдо — й у імпорті, й у експорті — є США. У імпорті по них йдуть Росія, Саудівська Аравія, Канада, Китай. У експорті — Корея, Бельгія, Іспанія, Тайвань.

На території Хоккайдо діє 212 муніципальних одиниць, у тому числі — 34 великих міста, 154 малих міст, і навіть 24 посёлка.

Адміністративний центр острова — р. Саппоро (1,7 млн. жителів). Столицею острова місто став у 1869 р. Сьогодні Саппоро — фінансове і торгове серце острова.

Асахикава (360 тис. жителів) — центр деревообробки і виробництва целлюлозы.

Хакодатэ (300 тис. жителів). У феодальні часи місто був резиденцією представника центральної влади на острові. Став однією з перших портів, відкритих в 1854 р. іноземцям. Зараз порт Хакодатэ — велика база морського рибальства. Неподалік міста закінчується тунель Сэйкан, який з'єднав 1988 р. Хонсю і Хоккайдо.

Муроран (120 тис. жителів). Розвинувся як порт, з якого вивозився кам’яне вугілля з шахт Исикари. У період Мейдзі тут було побудований сталеплавильный завод, становив основу міської промисловості. Сьогодні, окрім неї, у місті є цементний і нафтопереробний заводи, суднобудівні предприятия.

Отару (170 тис. жителів). Отару, подібно Мурорану, виріс як порт, з якого вивозився вугілля з шахт Исикари. Сьогодні — база прибережного рибальства і крупний торговий центр. З 1949 р. тут працюють Комерційний університет Отару, який із комерційного коледжу, заснованого 1910 г.

САППОРО — адміністративним центром губернаторства Хоккайдо і п’ятий по чисельності населення місто в Японии.

Побудований у на самому початку епохи Мейдзі (70-ті рр. в XIX ст.) на берегах р. Тоёхира, Саппоро спроектували на зразок старій частині Кіото, і тому досі план міста нагадує грати, де всі вулиці перетинаються під прямими углами.

Саппоро є центром найбільш розвиненої в сільськогосподарському відношенні регіону Хоккайдо, але водночас у місті є і кілька великих промислових виробництв, зокрема молочних і пивоварних. «Саппоро биру» — третя за популярністю і найстарша у Японії торгову марку пива. З іншого боку, в Саппоро сконцентрована переважна більшість урядових і адміністративних установ губернаторства, відразу ж перебуває одне із найбільш найпрестижніші Японії университетов.

70% економічного потенціалу міста становить оптова і роздрібна торгівля, громадське харчування й інша індустрія сервісу. Приміром, квартал розваг Сусукино, у якому невеличкий площі розміщено близько 4600 розважальних закладів різної спрямованості, є найбільшим північніше у Токіо й вважається своєрідним японським Лас-Вегасом.

Велика територія, багата природа, прохолодний для Японії клімат і розвинена сервісна мережу роблять Саппоро дуже привабливими туристам, яких приїжджає туди більш 13 млн. чоловік. На туристів, як японських, і іноземних, й розрахована на розвинена сервісна мережу Саппоро. До того ж через помітної різниці часів року й властивого цієї маленької частини Хоккайдо високого снігового покрову місто привабливий приїжджих практично цілий рік. Влітку до потреб відпочивальників численні музеї, парки з різними спорудами на відпочинок і занять спортом, а лютому безліч гостей потрапляє в Саппоро у тому, аби побачити всесвітньо відома фестиваль сніжних скульптур чи покататися на лижах на схилах оточуючих місто пагорбів. Навесні в Саппоро проводиться «Фестиваль бузку», а пізно восени — «Фестиваль Білої ілюмінації», які теж приваблюють чимало посетителей.

Куранти Саппоро будинку университета.

Традиційний ритуал айну.

ДЖЕРЕЛО (А2).

СПІЛЬНІ ДАННЫЕ.

Площа всієї префектури (Хоккайдо з островами) — 83.500 км2, а площа лише одну острова Хоккайдо — 78.500 км2. Острови: Осима, Окусири, Рисири, Рёсири. Протоку Эторофу відокремлює Японські володіння від Курильських островів. Омивається Японським морем, Охотским морем і Тихим океаном. Хребти: Китами, Икидака і Юбари. Гора Асахі - найвища точка острова. Річка Исикари має довжину 365 км, на виборах 4 км коротше Синано, також є ріка Кусиро і інші. Мис Соя — північна край. Населення переважно міське. Виробляються комплектуючі для судів. Державний університет у Саппоро має «слов'янський центр». Саппоро називають «містом акацій» і «містом в’язів». Ні затяжний осені чи весни, немає сезону дощів. У Хакодатэ також виробляють ремонт судів. Муроран, що у бухті Утиура розвивався як вугільний порт. Через нього раніш вугілля вивозили, тепер навпаки ввозять. Ноборибэцу — туристичний центр. Розвинувся в післявоєнний час; тут є гарячі джерела. Томакомай — промисловий центр, третину перевезень проходить нього, розвинений туризм і полювання. Кусиро — рибний порт, океанічний вилов в районі Аляски і Алеутських островів. Нэмуро — невеличкий місто. Звідси видно Курили, прем'єр-міністр приїжджає ними подивитися. Абасири — рибна митниця. Вакканай — самий північний порт. Порт Отару лежить у бухті Отару. Через нього здійснюється частина торгових зв’язку з Россией.

Префектура Хоккайдо |Найменування |Дані | |Площа в км2 |83 408 | |Населення |5 646 376 | |Густота населення в чел/км2 |68 | |Зайнято сільському господарстві, лісової і |10.8 | |рибної промисловості, у % | | |Зайнято у справі та у виробництві в % |23.5 | |Зайнято в комерції, інфраструктури й |65.7 | |комунікативної сфері в % | | |Посівна площу перейменують на км2 |12 08 | |Фермери |395 000 | |Сільськогосподарська продукція у йенах |1 118 000 000 | |Рис в тоннах |725 000 | |Пшениця в тоннах |452 000 | |Картопля в тоннах |2 769 000 | |Солодкий картопля в тоннах |Не вирощується | |Овочі в йенах |157 000 000 | |Яблука в тоннах |20 000 | |Мандарини і апельсини в тоннах |Не вирощують | |Грейпфрути в тоннах |16 000 | |Чай в тоннах |Не вирощується | |Молочний худобу в головах |870 000 | |Худобу на м’ясо в головах |334 000 | |Свинина в головах |629 000 | |Яйця в тоннах |110 000 | |Пиломатеріали в м3 |6 465 000 | |Улов риби в тоннах |2 167 000 | |Промислового виробництва в йенах |5 599 000 000 | |Виробництво продукції з заліза і стали|635 000 000 | |в йенах | | |Виробництво обладнання йенах |503 000 000 | |Хімікати в йенах |629 000 000 | |Текстиль в йенах |59 000 000 | |Їжа в йенах |2 345 000 000 | |Основні міста з лиця населенням більш |Саппоро (1 663 000), Асахикава | |300 000 людина, столиці надруковані |(360 000), Хакодатэ (307 000) | |жирним шрифтом | |.

Дані взяті з джерела Б, майже всі цифри відповідають 1991 году.