Правління Національного Банку України як орган управління Національного Банку України

Постановка проблеми. Одним із головних органів управління НБУ є Правління НБУ. Правління НБУ створено з метою реалізації грошово-кредитної політики, організовує виконання інших функцій НБУ в цілому та здійснює управління діяльністю НБУ згідно з Основними засадами грошово-кредитної політики через відповідні монетарні інструменти й інші засоби банківського регулювання.

Виклад основного матеріалу. Статтею 15 Закону України «Про Національний банк України» [1] визначено, що Правління НБУ має такі повноваження:

• 1) ухвалює рішення:
  • — щодо надання пропозицій Раді НБУ стосовно розроблення Основних засад грошово-кредитної політики;
  • — щодо економічних засобів і монетарних методів для реалізації Основних засад грошово-кредитної політики відповідно до ухвалених рішень Ради НБУ із цих питань і необхідності забезпечення стабільності й купівельної спроможності національної валюти;
  • — щодо банківського регулювання та нагляду;
  • — щодо організації системи рефінансування;
  • — щодо визначення та здійснення валютно-курсової політики, валютного регулювання та управління золотовалютними резервами;
  • — щодо функціонування платіжних систем та організації розрахунків;
  • — про емісію валюти України та вилучення з обігу банкнот і монет;
  • — про встановлення та зміну облікової та інших процентних ставок НБУ;
  • — про диверсифікацію активів НБУ та їх ліквідності;
  • — щодо лімітів позабалансових зобов’язань НБУ;
  • — про формування резервів і покриття фінансових ризиків НБУ;
  • — щодо мінімального розміру золотовалютних резервів НБУ;
  • — про встановлення лімітів операцій на відкритому ринку, які здійснює НБУ;
  • — про перелік цінних паперів та інших цінностей, придатних для забезпечення кредитів НБУ;
  • — про умови допуску іноземного капіталу до банківської системи України;
  • — про встановлення економічних нормативів для банків;
  • — про розмір і порядок формування обов’язкових резервів для банків;
  • — про застосування заходів впливу (санкцій) до банків та інших осіб, діяльність яких перевіряється НБУ відповідно до Закону України «Про банки і банківську діяльність» та інших законів України;
  • — про створення й ліквідацію підприємств, установ НБУ;
  • — про участь у міжнародних фінансових організаціях;
  • — про купівлю та продаж майна для забезпечення діяльності НБУ;
  • — щодо встановлення плати за надані відповідно до закону послуги (здійснені операції);
  • — про віднесення банку до категорії проблемних або неплатоспроможних;
  • — про фінансову спроможність приймаючого банку виконати зобов’язання перед вкладниками та іншими кредиторами;
  • — про створення комітетів Правління НБУ;
  • — про делегування частини своїх повноважень окремим комітетам Правління НБУ;
• 2) подає на затвердження Раді НБУ річну фінансову звітність НБУ, проект кошторису адміністративних витрат на наступний рік та інші документи й рішення; надає на вимогу Ради НБУ для інформування бухгалтерські, статистичні та інші необхідні для виконання її завдань відомості щодо діяльності НБУ та банківської системи України;
• 1) визначає організаційні основи й структуру НБУ, затверджує положення про структурні підрозділи (крім положення про підрозділ внутрішнього аудиту) й установи НБУ, статути його підприємств, порядок призначення керівників підрозділів (крім керівника підрозділу внутрішнього аудиту), підприємств та установ, визначає перелік функцій щодо управління діяльністю власного корпоративного недержавного пенсійного фонду, а також порядок здійснення таких функцій;
• 3−1) погоджує призначення на посади й звільнення з посад керівників структурних підрозділів, що забезпечують виконання функцій НБУ;
• 3−2) визначає перелік структурних підрозділів, що забезпечують виконання функцій НБУ;
• 2) затверджує штатний розпис НБУ й форми оплати праці;
• 3) розробляє й подає на затвердження Раді НБУ методику визначення заробітної плати Голови НБУ та його заступників;
• 4) встановлює порядок надання юридичним особам, які мають намір здійснювати банківську діяльність, банківських ліцензій, а також ліцензій іншим юридичним особам у випадках, передбачених законом;
• 5) видає нормативно-правові акти НБУ;
• 6) затверджує Регламент Правління НБУ;
• 7) розробляє та подає на затвердження Раді НБУ методику визначення винагороди членам Ради НБУ, крім Голови НБУ;
• 8) здійснює інші повноваження, передбачені законом та не віднесені до повноважень Голови НБУ та Ради НБУ.

Правління НБУ несе колегіальну відповідальність за діяльність НБУ в межах компетенції членів Правління. Голова НБУ несе відповідальність за діяльність НБУ перед Президентом України та Верховною Радою України [1, ст. 15].

Правління НБУ є колегіальним органом та складається з шести осіб: Голови НБУ, першого заступника та заступників Голови НБУ. Правління НБУ очолює Голова НБУ.

Порядок організації й проведення засідань Правління НБУ визначається Регламентом Правління НБУ.

Рішення Правління НБУ ухвалюються на колегіальній основі простою більшістю голосів. Кожний член Правління НБУ має один голос. Голова НБУ має право вирішального голосу в разі рівного розподілу голосів членів Правління НБУ під час ухвалення рішень.

Засідання Правління НБУ є правомочним, якщо на ньому присутні не менше чотирьох членів Правління НБУ.

Правління НБУ має право утворити Комітет з питань нагляду й регулювання діяльності банків, нагляду (оверсайту) платіжних систем і делегувати йому повноваження щодо здійснення банківського регулювання й нагляду, у тому числі застосування до банків та інших осіб, які можуть бути об'єктом перевірки Національного банку України, заходів впливу (санкцій), передбачених законами України, крім заходів, передбачених пунктами 11−1-13 частини першої статті 73 Закону України «Про банки і банківську діяльність» [2].

Таким чином, якщо проаналізувати нормативно-правові акти, які визначають спрямованість діяльності членів Правління НБУ, то варто зазначити, що вектори управління Правлінням НБУ розподілені між членами Правління НБУ таким чином:

• 1) відповідальний за пруденційний нагляд, фінансовий моніторинг і ризик-менеджмент;
• 2) відповідальний за монетарну політику, фінансову стабільність і статистику банківської системи;
• 3) відповідальний за організацію готівкового й безготівкового обігу;
• 4) відповідальний за фінанси, стратегію реформування банківської системи й трансформацію регулятора;
• 5) відповідальний за операції на ринках (валютному та ресурсному).

З метою підвищення якості ухвалення рішень Правління НБУ має право утворювати спеціалізовані комітети з делегуванням їм відповідних повноважень. У такий спосіб забезпечується створення умов для взаємообміну інформацією, результатами аналізу, а також розподіл навантаження між членами Правління й підвищення ефективності роботи.

Комітети за своєю функціональністю поділяються на три групи: стратегічний рівень (policy making), тактичний рівень (policy execution) та підтримка (support). Комітети Правління НБУ здебільшого виконують консультативно-дорадчу функцію.

У рамках Концепції реформування системи ухвалення рішень на рівні комітетів, затвердженої рішенням Правління НБУ від 8 вересня 2015 року, у структурі Правління НБУ створено і діють такі комітети: Комітет з монетарної політики; Комітет з фінансової стабільності; Комітет з питань нагляду та регулювання діяльності банків, нагляду (оверсайту) платіжних систем; Кредитний комітет; Комітет з управління операційними ризиками та безперервністю діяльності; Комітет з управління змінами; Бюджетний комітет; Комітет з конкурсних торгів; Комітет з управління активами та пасивами.

Водночас якщо розглядати структурно рівні комітетів, то фактично вони розміщені таким чином: рівень Policy making — Комітет з монетарної політики; Комітет з фінансової стабільності; рівень Policy Execution — Кредитний комітет; Комітет з управління активами та пасивами; Комітет з питань нагляду та регулювання діяльності банків, нагляду (оверсайту) платіжних систем; Support — Комітет з конкурсних торгів; Комітет з управління змінами; Бюджетний комітет; Комітет з управління операційними ризиками та безперервністю діяльності.

Розглянемо більш детально повноваження та компетенцію зазначених комітетів.

1. Комітет з монетарної політики — це консультативний орган, створений з метою обміну інформацією й поглядами щодо формулювання та реалізації грошово-кредитної політики для забезпечення цінової стабільності.

Основними завданнями Комітету є вивчення та обговорення таких питань: формулювання принципів і реалізація грошо;

во-кредитної політики для виконання цілей і завдань, визначених законодавством України та Основними засадами грошово-кредитної політики; визначення цілей та орієнтирів грошово-кредитної політики; застосування інструментів грошово-кредитної політики для досягнення цілей. Засідання цього Комітету відбуваються напередодні засідань Правління НБУ з монетарних питань. У разі необхідності можливе скликання позачергових засідань.

2. Комітет з фінансової стабільності. Голові питання, що входять до підвідомчості цього Комітету — це системні ризики й інструменти макропруденційної політики.

До його компетенції належить вирішення таких питань: 1) надання пропозицій щодо мінімізації негативного впливу системних ризиків з метою підвищення стійкості фінансової системи; 2) визначення позиції НБУ, яка може бути винесена на розгляд Ради з фінансової стабільності; 3) звіт про фінансову стабільність; 4) надання рекомендацій щодо запровадження та/або скасування дії макропруденційних інструментів, визначення їх основних параметрів.

3. Кредитний комітет. Головними завданнями цього Комітету є: рефінансування банків у рамках ролі кредитора останньої інстанції; моніторинг та управління проблемною заборгованістю; розробка методології оцінки кредитних ризиків, ризик-правил, застосування дисконтів під час оцінки.

До його компетенції належить вирішення таких питань: надання рекомендацій щодо видачі кредиту в рамках рефінансування банків; формування та використання резервів переоцінки/знецінення фінансових активів; розробка фінансової моделі / кредитного договору; розроблення рекомендацій щодо заходів з управління проблемною заборгованістю; розроблення плану заходів за проблемними кредитами НБУ; розроблення рекомендацій щодо справедливої вартості заставного майна за проблемними кредитами; ухвалення рішення щодо роботи з проблемними активами: реалізація, прийняття на баланс тощо; розроблення рекомендацій щодо: ризик-правил і стандартів кредитних продуктів; методології оцінки застави й політики управління заставним покриттям; методології побудови кредитного процесу.

4. Комітет з управління активами та пасивами. Цьому Комітету делеговані повноваження щодо ухвалення рішень з питань управління активами й пасивами, у тому числі золотовалютним резервом України, забезпечення моніторингу ризиків і фінансових результатів за операціями з активами і пасивами Національного банку.

До його компетенції належить вирішення таких питань: ухвалення рішень щодо: структури та розміщення золотовалютних резервів, у тому числі встановлення лімітів на контрагентів; інструментів здійснення монетарної політики; стратегії валютних торгів; отримання зовнішнього фінансування Банку та аналіз джерел залучення; моделі управління портфелем цінних паперів, емітентами яких є держава в особі Міністерства фінансів України та юридичні особи-резиденти України; набуттяу власність цінних паперів, отриманих як забезпечення за кредитами рефінансування.

5. Комітет з конкурсних торгів розглядає та погоджує відповідні етапи процедур закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення усіх напрямів операційної діяльності Банку; розглядає та затверджує проекти запиту (конкурсної документації); надає роз’яснення учасникам щодо змісту запиту (конкурсної документації).

До головних повноважень цього Комітету належить: ухвалення рішень про обрання процедури закупівлі; складення плану закупівель та внесення змін до нього в разі необхідності; розробка проектів запитів (конкурсна документація) та ухвалення рішення про результати проведеного конкурсу.

6. Комітет з питань нагляду та регулювання діяльності банків, нагляду (оверсайту) платіжних систем. Головними функціями цього Комітету є: ліцензування банківської та іншої діяльності; встановлення обов’язкових економічних нормативів банківської системи, мікропруденційний нагляд за банками й аналіз формальної звітності з акцентом на внутрішньому контролі та перевірках; забезпечення безперервного функціонування платіжних систем.

До його компетенції належить вирішення таких питань: розгляд питань реєстрації, ліцензування, погодження істотної участі; сертифікація аудиторів, погодження керівників; здійснення банківського регулювання й нагляду, державного регулювання й нагляду у сфері фінансового моніторингу; забезпечення координації роботи служби банківського нагляду; аналіз і висновки щодо ризиків окремих інституцій; ухвалення рішень щодо застосування активних попереджувальних дій у разі потенційних ризиків/заходів впливу/ санкцій до банків, їх відокремлених підрозділів, філій іноземних банків/небанківських фінансових установ (з питань фінансового моніторингу); розробка стандартів і вимог до платіжних систем; реєстрація платіжних систем; застосування заходів впливу до платіжних систем.

7. Комітет з управління змінами забезпечує реалізацію стратегій у вигляді проектів, забезпечує централізоване управління проектною діяльністю, реорганізовує процеси, зміни політик і стандартів, а також займається розробленням та випуском нових продуктів/послуг.

До його компетенції належить вирішення таких питань: управління портфелем функціональних стратегій: синхронізація стратегій, що спрямовані на внутрішні зміни й потребують проектів для впровадження; моніторинг проектів у рамках Комплексної програми реформи фінансового сектора; декомпозиція стратегій у програми та проекти; управління портфелем проектів: затвердження проектів, внесення змін до проектних планів, визначення ресурсів для реалізації, затвердження остаточних результатів проектів та їх закриття; контроль реалізації проектів; ухвалення рішень щодо оптимізації та реорганізації процесів; визначення цільових показників процесів та критеріїв оцінки ефективності;

затвердження запуску/модернізації/закриття продукту/послуги; плани розробки та впровадження нових продуктів/ послуг.

8. Бюджетний комітет здійснює формування кошторису адміністративних витрат НБУ; визначає норми та драйвери; погоджує зміни до кошторису та відчуження основних засобів і списання майна.

До його компетенції належить вирішення таких питань: визначає методологію формування кошторису адміністративних витрат НБУ; погоджує проект кошторису адміністративних витрат НБУ; погоджує норми витрат для формування кошторису адміністративних витрат НБУ; здійснює формування переліку драйверів; погоджує зміни до кошторису адміністративних витрат НБУ та розгляд необхідності їх впровадження; здійснює контроль фактичного виконання кошторису адміністративних витрат НБУ, розгляд результатів системного аналізу; розглядає/погоджує відчуження основних засобів; ухвалює рішення щодо списання майна.

9. Комітет з управління операційними ризиками та безперервністю діяльності визначає стратегію забезпечення безперервності діяльності Національного банку та здійснює управління системою безперервності діяльності й моніторинг її ефективності, а також здійснює аналіз операційних процесів Національного банку з фокусом на ідентифікацію операційних ризиків та аналіз даних про реалізовані ризики.

До його компетенції належить вирішення таких питань: розробка, актуалізація й тестування планів з безперервної діяльності; здійснення аналізу впливу на процеси банку (BIA) й аналізу ризиків і визначення стратегії (BCM); розробка процедури оцінки ефективності системи забезпечення безперервності діяльності; визначення толерантності до операційного ризику та стратегії страхування операційних ризиків; розроблення плану заходів для мінімізації можливих операційних ризиків (не реалізованих); запровадження системи операційних контролів; організація системи збору інформації про реалізовані ризики й негативні наслідки; розгляд інцидентів, що сталися, і затвердження рішень щодо протидії наслідкам і мінімізації ризику виникнення в подальшому.

Отже, розкриваючи види комітетів Правління НБУ, їх завдання й функції, варто зазначити, що, на нашу думку, їх створення й діяльність є безумовно позитивним чинником забезпечення ефективної діяльності НБУ. Зокрема, перевагами функціонування комітетів є:

• — по-перше, робота в комітетах забезпечує комунікацію між її членами, пришвидшує та стимулює процес обміну інформації між функціональними підрозділами;
• — по-друге, робота в комітетах є «вертикальною», тобто пов’язує ланку ухвалення рішень з експертами та виконавцями;
• — по-третє, робота в комітеті дає змогу функціональним підрозділам (департаментам, управлінням, відділам) синхронізуватися й знайти спільну позицію для подальшої співпраці та ухвалення рішення;
• — по-четверте, кожен комітет відповідає за певний напрям роботи Правління НБУ, що дає можливість ефективніше й результативніше вирішити поставлене завдання;
• — по-п'яте, виконання певним Комітетом свого конкретного завдання дає можливість чітко розуміти, хто є відповідальною особою, що унеможливить уникнення відповідальності за невиконання чи неналежне виконання особою (особами) свого завдання.

Отже, розкривши особливості діяльності й структури Правління НБУ, можемо сказати, що особливості функціонування Правління НБУ такі: 1) є виконавчим органом; 2) підзвітний Раді НБУ; 3) очолює Голова — Голова НБУ; 4) до складу входить 6 осіб; 5) робочі органи, які створені в структурі Ради НБУ виконують дорадчу функцію.

Література

національний банк правління.

• 1. Про Національний банк України: Закон України від 20 травня 1999 р. № 679-Х^ // Відомості Верховної Ради України, 1999. — № 29. — Ст.238.
• 2. Про банки і банківську діяльність: Закон України від 7 грудня 2000 р. № 2121-Ш // Відомості Верховної Ради України. — 2001. — № 5. — Ст. 30.