Головна » Реферати » Реферати 5 курс » Курсові роботи

Особливості використання прав інтелектуальній власності



Зміст

Вступ 3
1. Правові особливості об’єктів інтелектуальної власності 5
1.1. Поняття та форми використання інтелектуальної власності 5
1.2. Оцінка вартості прав на об’єкти інтелектуальної власності 7
1.3. Розподіл прав на об'єкти права інтелектуальної власності між суб'єктами права 9
2. Використання прав інтелектуальної власності у сфері господарювання 12
2.1. Механізм комерціалізації інтелектуальної власності 12
2.2. Особливості використання прав на об'єкти промислової власності 15
3. Охорона прав інтелектуальної власності 22
3.1. Установи державної системи охорони інтелектуальної власності 22
3.2. Міжнародні установи охорони інтелектуальної власності 27
Висновки 32
Список використаної літератури 34

Вступ

Відповідно до статей 41, 54 Конституції України, кожному гарантується свобода літературної, художньої, наукової і технічної творчості, право володіти, користуватися та розпоряджатися результатами своєї інтелектуальної, творчої діяльності й захист майнових і немайнових прав та інтересів, що виникають у зв’язку з різними видами інтелектуальної діяльності. Зазначене конституційне положення знайшло своє закріплення й у чинному Господарському кодексі України (ст.5). Результати інтелектуальної, творчої діяльності та права на них можна розглядати як один з ключових чинників розвитку господарських відносин і господарської діяльності в цілому.
Правовому регулюванню використання в господарській діяльності об’єктів права інтелектуальної власності присвячена велика кількість нормативно-правових актів. Окрім згадуваних статей Основного Закону України, цьому питанню присвячені глава 16 ГК України, книга четверта Цивільного кодексу України та низка спеціальних законів України, які регламентують особливості правового регулювання відносин з використання окремих об’єктів права інтелектуальної власності. Відповідно до ст. 154 ГК України, відносини, пов’язані з використанням у господарській діяльності та охороною прав інтелектуальної власності, регулюються ГК України та іншими законами. Положення ЦК України підлягають застосуванню з урахуванням особливостей, що передбачені ГК України та іншими законами.
З метою детальнішого врегулювання відносин з використання об’єктів права інтелектуальної власності Кабінетом Міністрів України та іншими центральними органами державної виконавчої влади затверджено ще цілу низку підзаконних нормативно-правових актів, що регламентують порядок здійснення окремих процедур.
Загальний перелік об’єктів права інтелектуальної власності, що використовуються в господарській діяльності, містить ч. 1 ст. 155 ГК України. Однак слід зазначити, що запропонований законодавцем перелік не є вичерпним, і це надає можливість суб’єктам господарювання використовувати й інші результати інтелектуальної, творчої діяльності.
Право інтелектуальної власності, з огляду на існуючу сутнісну спільність ряду об’єктів та традиційність законодавчого регулювання відносин з їх використання, розподіляється на кілька інститутів, першим з яких, теж за вже усталеною традицією, визнається так зване «авторське право».
Незважаючи на той факт, що об’єктом регулювання авторського права є відносини з реалізації прав на використання результатів творчої діяльності у сфері науки, літератури і мистецтва, якими визнаються відповідно наукові, літературні чи мистецькі твори, останні мають безпосереднє значення й для здійснення господарської діяльності в таких сферах господарювання, як, наприклад, видавнича діяльність, діяльність засобів масової інформації тощо. Окрім того, не слід ігнорувати й ту обставину, що правове регулювання використання такого об’єкта права інтелектуальної власності, як комп’ютерні програми, які прямо зазначаються у ст.155 ГК України, нині здійснюється в межах авторського права. Виходячи з цього, можна стверджувати про наявність достатніх підстав для висновку про віднесення об’єктів авторського права до тих об’єктів, які використовуються в господарській діяльності.
В січні 2004 року було прийнято новий Цивільний кодекс України, в якому чітко визначається поняття «право інтелектуальної власності», відображається його співвідношення з правом власності на річ, визначаються об'єкти, суб'єкти права, зміст майнових і особистих немайнових прав інтелектуальної власності, підстави їх виникнення, умови використання об'єктів інтелектуальної власності і передачі прав на них, визначаються наслідки порушення права інтелектуальної власності і способи судового захисту.

Висновки

Сучасна ринкова інтелектуальна економіка – це змішана економіка, в якій інтелектуальний продукт створюється під впливом власних зусиль, що спрямовують підприємницьку активність на зростання інтелектуального капіталу, а держава регулює цей процес, встановлюючи правову структуру бізнесу і контролюючи її дотримання. Вона вивчає питання організації підприємницької діяльності, які охоплюють організаційні форми та правові засади бізнесу, методи ціноутворення та оцінки вартості інтелектуального продукту, засоби мобілізації інтелектуального капіталу, систему сучасного обліку, фінансових відносин і процедуру укладання угод.
Інтелектуальний капітал – це знання, які можуть бути оберненими на прибуток та оціненими. Бізнес – це відповідний вид діяльності з метою отримання доходу за результатами комерціалізації інтелектуального продукту. Водночас він передбачає залучення власного капіталу або опосередковану участь у такій діяльності через вкладення в справу власного капіталу на умовах корпоративного права.
Використання інтелектуальної власності в господарській діяльності з економіко-фінансових позицій є її комерціалізацією, яка виникає на умовах договірних відносин. Саме комерціалізація інтелектуальної власності в умовах ринкових відносин потребує розглядати її як товар і як капітал. Метою комерціалізації є отримання прибутку за рахунок використання об'єктів права інтелектуальної власності у власному виробництві або продажу чи передачі прав на їх використання іншим юридичним чи фізичним особам.
Комерціалізація об'єктів інтелектуальної власності – це взаємовигідні (комерційні) дії всіх учасників процесу перетворення результатів інтелектуальної праці у ринковий товар.
Основними способами комерціалізації об'єктів права інтелектуальної власності (ОІВ) є:
- використання об'єктів права інтелектуальної власності у власному виробництві;
- внесення прав на об'єкти права інтелектуальної власності до статутного капіталу підприємства;
- передача (продаж) прав на об'єкти права інтелектуальної власності.
Вважається, що комерціалізація через використання ОІВ у власному виробництві є найбільш вигідною з точки зору прибутку. Адже весь прибуток від продажу інноваційного продукту, що отримано за допомогою ОІВ залишається у правовласника ОІВ.
Сьогодні, головним джерелом економічного зростання стають не природні, не матеріальні ресурси, а ідеї та інновації. Світова Промислова економіка поступається місцем Інтелектуальній економіці. При цьому найбільш значною рушійною силою постає сила ідей. Світовий досвід засвідчує, що в економіці, яка більше спирається на ідеї, а менше на фізичний капітал, різко зростає вірогідність реалізації успішних проривів. Тенденції результатів інтелектуальної діяльності в глобальному масштабі відображає статистика Всесвітньої організації інтелектуальної власності.

Список використаної літератури

1. Конституція України. 28.06.96 р. // Відомості Верховної Ради України. – 1996. – № 30. – Ст. 141.
2. Закон України «Про авторське право і суміжні права» від 11 липня 2001 р. // Голос України. – 2001. – 16 серп.
3. Закон України «Про власність» від 7 лютого 1991 р. // Відомості Верховної Ради України. – 1991. – № 20. – Ст. 249.
4. Закон України «Про інноваційну діяльність» від 4 липня 2002 р. // Голос України. – 2002. – 9 серп.
5. Закон України « Про охорону прав на знаки для товарів і послуг» від 16.05.2008 р. / Відомості Верховної Ради України. – 2008.
6. Закон України «Про охорону прав на винаходи і корисні моделі» від 1 червня 2000 р. № 1771-Ш із змінами і доповненнями, внесеними Законом України від 21 грудня 2000 р. № 2188-111 // Відомості Верховної Ради України. – 2001. – № 8. – Ст. 37.
7. Закон України «Про податок на додаткову вартість» від 3 квітня 1997 року № 168/97-ВР // Відомості Верховної Ради України. – 1997. – №21. – Ст. 156.
8. Постанова Кабінету Міністрів України «Про затвердження положення про Державний департамент інтелектуальної власності» від 20.06.2000 № 997.
9. Постанова Державного комітету СРСР по науці і техніці від 19 листопада 1987 р. № 435 // Бюлетень нормативних актів міністерств і відомств СРСР. – 1988. – № 5.
10. Про прибутковий податок. Декрет KM України від 26 грудня 1992 р. // Відомості Верховної Ради України. – 1993. – № 10. – Ст. 77.
11. Господарський кодекс України від 01.03. 2009 – 184с.
12. Кримінальний кодекс України від 5 квітня 2001 р. // Відомості Верховної Ради України. – 2001. – № 25–26. – Ст. 131.
13. Цивільний Кодекс України від 16.01.2003 р./ Відомості Верховної Ради України . – 2001
14. Андрощук Г.О. Захист прав інтелектуальної власності в Україні: проблеми законодавчого забезпечення та правозастосування. – К.: Парламентське вид-во, 2007.
15. Бутнік-Сіверський О.Б. Економіка інтелектуальної власності. – 2004 – 296 с.
16. Вінник О. М.: Господарське право: Підручник – К.: Атіка, 2005 – 624с.
17. Гаврись О.М. Економіка і маркетинг виробничо-підприємницькій діяльності.. – Харків, 2004 – 640 с.
18. Гайворонський В. М. і Жушман В.П.: Господарське право України – Х.: Право, 2005 – 385с.
19. Гура Максим. Система правової охорони об’єктів права інтелектуальної власності. – «ЮрГазета», № 7 (19), 8.04.2004.
20. Звіт Департаменту інтелектуальної власності за 2007 рік.
21. Кожарська І.Ю. Право промислової власності: винаходи, корисні моделі, промислові зразки. – К: ЗАТ «Інститут інтелектуальної власності і права», 2006.
22. Офіційний сайт Всесвітньої організації інтелектуальної власності. – Режим доступу: http://www.wipo.int/
23. Офіційний сайт Європейської патентної організації. – Режим доступу: http://www.epo.org/
24. Цибульов П.М. Введення до інтелектуальної власності. – К.: «Державний інститут інтелектуальної власності», 2008.
25. Щербина В.С. Господарське право : Підручник – К.: Юрінком Інтер, 2006 – 480с.
26. Юровський Б.С. Матеріали семінару з авторського права. – Харків, 2002. – 27 трав.
27. Юрченко Олександр, к.ю.н. Современное состояние государственной системы прав интеллектуальной собственности в Украине: организационно-правовой аспект. – www.crime-research.ru , 25.10.2005


Як скачати роботу?



Повна інформація про роботу

Характеристика роботи

курсова робота "Особливості використання прав інтелектуальній власності" з предмету "Курсові роботи". Робота є оригінальною та абсолютно унікальною, тобто знайти її на інших ресурсах мережі Інтернет просто неможливо. Дата та час публікації: 05.02.2011 в 10:18. Автором даного матеріалу є Олег Вернадський. З моменту опублікування роботи її переглянуто 716 та скачано 36 раз(ів). Для ознайомлення з відгуками щодо роботи натисніть [перейти до коментарів]. По п'ятибальній шкалі користувачі порталу оцінили роботу в "5.0" балів.

Коментар автора роботи

Олег Вернадський...

Виконував дуже старанно, намагався детально розкрити всі пункти. Наш найвимогливіший викладач в університеті (Віктор Анатолійович) оцінив на 100 балів...


Подібні матеріали

Чи справді характеристика роботи відповідає її змісту? Прокоментуй...