Головна » Реферати » Каталог студентських рефератів » Авторські реферати

Eкспортно-імпортна політика України в умовах світової економічної кризи



Уривки

2.1. Товарна структура і обсяг експорту та імпорту України

Зовнішня торгівля України стала суб'єктом міжнародних економічних відносин лише на початку 90-х рр. ХХ ст. Її виникнення не було пов'язане з порівняльними перевагами, а спричинялося мотивами пошуку ренти, вона базувалася на старій народногосподарській структурі радянського характеру. З виходом України на світові ринки очікувались певні якісні зміни наукоінтенсивної спрямованості як в економіці в цілому, так і в експортно-орієнтованих галузях. Та цього не сталось. Після майже десятирічного періоду формування зовнішнього сектору економіки України здається закономірним розширення пропозиції трудомістких галузей. Проаналізуємо стан зовнішньоекономічного сектору економіки України [8, с.88].
За даними додатку А проаналізуємо товарну структуру зовнішньої торгівлі України за 2008рік [13].
Найбільшу питому вагу у структурі експорту України за 2008 рік займають такі групи товарів, як недорогоцінні метали та вироби з них (41,2%), мінеральні продукти (10,5%), механічне обладнання; машини та механiзми, eлектрообладнання та їх частини; пристрої для записування або відтворення зображення і звуку (9,5%), продукти рослинного походження (8,3%) та транспортні засоби та шляхове обладнання (6,5%). Перераховані групи товарів займають 75% у структурі експорту України.
Щодо структури імпорту товарів, то тут найбільшу питому вагу мають такі групи товарів, як мінеральнi продукти (29,7%), механічне обладнання; машини та механiзми, eлектрообладнання та їх частини; пристрої для записування або відтворення зображення і звуку (15,6%), транспортні засоби та шляхове обладнання (14,1%), продукцiя хiмiчної та пов’язаних з нею галузей промисловостi (8,1%) та недорогоцінні метали та вироби з них (7,5%). Перераховані групи товарів займають у структурі імпорту України 75%.
Щодо структури експорту та імпорту у перших трьох кварталах 2009 року, то тут ми бачимо, що вона майже не змінилася. Тобто ніяких позитивних зрушень у формуванні структури експорту-імпорту не відбулося (додаток В) [13].
Визначивши основні структурні елементи експорту та імпорту, ми побачили, що вони майже однакові. До того ж, той факт, що лише 5 груп товарів як у структурі експорту так і імпорту займають 75%, а інші 15 груп лише 25%, дає нам підстави стверджувати, що структури експорту та імпорту досить сильно диференційовані.
Визначивши структуру експорту та імпорту товарів, необхідно проаналізувати обсяги експорту-імпорту товарів за регіонами України за 2008 рік (додаток Б) [13].
Найбільший обсяг експорту в Україні за 2008 рік здійснили Донецька (21,6%), Днiпропетровська (19,7%), Луганська (9,5%) та Запорiзька (8,0%) області, а також місто Київ (12,9%). Найменший обсяг товарів у 2008 році експортували Чернівецька (0,3%) та Тернопільська (0,2%) області, а також місто Севастополь (0,2%). У порівнянні з 2007 роком обсяги експорту збільшились по всіх областях України, окрім Вінницької, Івано-Франківської та Львівської.
Найбільший обсяг імпорту в Україні за 2008 рік здійснили місто Київ (42,2%) а також Днiпропетровська (10,2%), Донецька (5,8%), та Одеська (5,6%) області. Найменший обсяг товарів імпортували Кіровоградська (0,3%) та Чернівецька (0,2%) області, а також місто Севастополь (0,1%). У порівнянні з 2007 роком обсяги імпорту збільшились по всіх областях України, окрім Івано-Франківської.
Щодо сальдо експорту та імпорту товарів, то найбільшим негативним відхиленням було відхилення Київської (-2520,9 млн.дол.США), Одеської (-2448,6 млн.дол.США) та Львівської (-1573,9 млн.дол.США) областей. Найбільшим позитивним відхиленням було відхилення Донецької (9519,9 млн.дол.США), Луганської (4580,3 млн.дол.США) та Дніпропетровської (4492,0 млн.дол.США) областей.
Проаналізувавши обсяги експорту-імпорту товарів за регіонами України за три квартали 2009 року ми спостерігаємо незначні зміни, порівняно з 2008 роком. Найбільший обсяг експортно-імпортних операцій в Україні здійснюють одні і ті ж області протягом років. Тобто ми вбачаємо проблему у тому, що певні області постійно розвиваються, а останні залишаються недостатньо розвиненими економічно, особливо у сфері міжнародної торгівлі. (додаток Д).

3.1. Стратегічні альтернативи міжнародного розвитку українських підприємств

При організації стратегічного процесу обов'язково слід пам'ятати про те, що його головними завданнями є оцінка ефективності існуючої бізнес-моделі компанії, виявлення альтернативних моделей, відбір і реалізація кращої з них. Як показує практика, традиційні алгоритми стратегічного планування не завжди дозволяють ефективно вирішувати ці завдання українським підприємствам, що вступили на шлях інтернаціоналізації. Йдучи по звичній схемі «місія-цілі-стратегія-структура», компанія часто ризикує потрапити в пастку дискретності свого стратегічного мислення, коли місія або стратегічне бачення можуть «зависнути» у вакуумі поза зв'язком з безперервно змінними реаліями ділового середовища, а нежиттєздатність існуючої бізнес-моделі тривалий час залишатиметься непоміченою.
Визначення стратегічних альтернатив є найважливішим елементом стратегічного інноваційного процесу, рекомендованого для українських підприємств у відповідь на виклики сучасних умов міжнародної конкуренції. Такі стратегічні альтернативи можуть бути збудовані навколо різних типів корпоративних стратегій, а також стратегій на рівні стратегічних господарських підрозділів підприємства, включаючи портфель конкурентних стратегій, запропонований М. Портером, і розроблений пізніше М. Трейсі та Ф. Вієрсемою набір ціннісних дисциплін. Важливо при цьому, щоб зміст таких стратегій дозволяв дати чіткі відповіді на чотири групи питань бізнес-моделювання(табл. 3. 1.), запропонованих А. Сливотськи та Д. Моррісоном [3, с.34].

ВИСНОВКИ

Проведені в роботі дослідження дозволяють зробити наступні висновки.
Із настанням світової економічної кризи всі галузі економіки України досить сильно постраждали. У галузі зовнішньоекономічної діяльності це проявилося у вигляді різкого падіння вартісних обсягів експортних поставок та скорочення місячних обсягів імпорту, а також збільшення від’ємного сальдо платіжного балансу.
Міжнародну торгівлю характеризує велика кількість показників. Ми у своїй роботі зосередили увагу на двох основних показниках міжнародної торгівлі - показниках обсягів та структури.
Дослідивши особливості експортно-імпортних операцій підприємств України, ми зробили висновок, що головними напрямами підвищення здійснення таких операцій мають бути:
- створення потужного експортного сектору;
- залучення іноземних інвестицій на основі створення спільних підприємств, інших форм спільного підприємництва з іноземним капіталом;
- лібералізація і поліпшення товарної структури імпорту;
- гнучка податкова, цінова, депозитна, кредитна, фінансова і валютна політика, що стимулює диверсифікацію експортно-імпортних операцій;
- сприяння заходів щодо інтеграції економіки в європейські і світові господарські об’єднання та організації.
Проаналізувавши структуру і обсяг експорту та імпорту України, ми побачили перспективи зміцнення ринку зовнішньоекономічних послуг в розвитку ринку сучасних конкурентоспроможних технологій; просуванні науково-технічних розробок і наукомісткої продукції на зовнішній ринок, що включає маркетинг, рекламну і виставкову діяльність, патентно-ліцензійну розробку; залучення іноземних інвестицій; розвиток сприятливих умов для реалізації туристичних послуг, які повинні бути наближеними до світових стандартів.
В цілому за 2008 рік від’ємне сальдо поточного рахунку платіжного балансу збільшилось до 12.9 млрд. дол. США або 7.1% від ВВП насамперед, через зростання дефіциту товарного балансу (до 17 млрд. дол. США) та від’ємного сальдо доходів (до 1.5 млрд. дол. США).
Розгляд та аналіз викладених вище питань зумовив необхідність пошуку шляхів вдосконалення зовнішньоекономічної діяльності українських підприємств. Ми проаналізували існуючі пропозиції щодо цього питання та прийшли до висновку про те, що навіть тим українським підприємствам, які поки активно орієнтовані на внутрішній ринок або знаходяться на самому початку своєї міжнародної діяльності, корисно визначити тип своєї міжнародної конкурентної поведінки. Можливі варіанти, як показано в нашому дослідженні, включають захисну стратегію, стратегії розширення, маневрування і суперництва.
Зараз, коли економіка України знаходиться у кризовому стані успіх при реалізації експортного потенціалу може бути досягнутий лише при орієнтації галузевих комплексів і підприємств на випуск тих видів конкурентоспроможної продукції, особливо високих технологій і послуг, що зможуть знайти свої "ніші" на зовнішніх ринках. Останнє, по суті, обумовлює необхідність докорінного відновлення основних фондів у стислі терміни, стимулювання розвитку наукоємних технологій, превалюючого випуску товарів із високим ступенем обробки.
Отже актуалізація зовнішньоекономічної діяльності – це ще один з етапів формування міцної та привабливої вітчизняної економіки. І, враховуючи результати проведених в роботі досліджень, можна дійти висновку, що існують підстави вважати, що українська економіка має шанси прийти до загальноекономічної цілі: відповідність всім вимогам сучасної світової ринкової економіки.




Повна інформація про роботу

курсова робота "Eкспортно-імпортна політика України в умовах світової економічної кризи" з предмету "Міжнародна економіка". Робота є оригінальною та абсолютно унікальною, тобто знайти її на інших ресурсах мережі Інтернет просто неможливо. Дата та час публікації: 04.04.2012 в 23:49. Автором даного матеріалу є Аліна. З моменту опублікування роботи її переглянуто 734 та скачано 55 раз(ів). Для ознайомлення з відгуками щодо роботи натисніть [перейти до коментарів]. По п'ятибальній шкалі користувачі порталу оцінили роботу в "5.0" балів.

Аліна...

курсова робота написана на 31 сторінці і містить 14 джерел інформації


Подібні матеріали