Освітній портал MyReferatik

Зміст

Вступ...3
1. Огляд літератури. Технологія вирощування тритикале ярого у країнах світу.5
2. Загальна характеристика господарства «ФГ Іляшика» .9
2.1. Кліматичні умови...9
2.2. Ґрунтові умови..11
3. Обґрунтувати інтенсивну технологію вирощування тритикале ярого в умовах господарства13
3.1. Організація сівозміни...13
3.2. Система обробітку ґрунту14
3.3. Система удобрення...15
3.4. Сівба...16
3.5. Догляд за посівами...18
3.6. Збирання врожаю.18
3.7. Технологічна карта вирощування тритикале ярого..20
4. Економічна ефективність вирощування тритикале ярого в господарстві «ФГ Іляшика» ..22
Висновки і пропозиції.24
Список використаної літератури...25

Уривки

У Європі вигоду від вирощування ярого тритикале вже відчули хлібороби Польщі та Білорусії, в Росії він найбільш популярний на Кубані і у Білгородській і Воронезькій областях.
В останні роки в Білорусії значно зріс інтерес до ярого тритикале. Короткий період обробітку показав, що за рівнем стійкості до хвороб, врожайності, кормовим якостям зерна і зеленої маси вона складає гідну конкуренцію іншим ярим зерновим культурам. За врожайністю зерна в яра тритикале значно перевищує пшеницю та овес і стоїть на рівні ячменю. Сучасні сорти істотно відрізняються від своїх попередників, так як є відносно низькорослими, стійкими до вилягання, більш скороспілими.
Слід зазначити, що за рівнем вмісту білка в зерні (13 - 15%) яре тритикале достовірно перевищує озиму. Окремі сортозразки характеризуються вмістом білка більше 16% при досить високому рівні продуктивності. Крім того, білок ярого тритикале в 1,5 рази перевершує білок ячменю і в 1,6 рази - озимого жита з утриманням найважливішої незамінної амінокислоти метіоніну.
Для ярого тритикале в умовах Білорусії потрібні легко- і середньосуглинкові ґрунти, її можна обробляти і на супісках, з рН5,5-7,0, вмістом гумусу не менше 1,6%, рухомого фосфору і обмінного калію - не менше 150 мг/кг ґрунту.
За інтенсивної технології вирощування кращими попередниками для ярого тритикале є просапні, зернобобові, багаторічні бобові трави, хрестоцвіті, гречка, льон. Не слід розміщувати після зернових, особливо пшениці та ячменю, багаторічних злакових трав, так як це призводить до значного зниження врожайності через ураження кореневими гнилями.
Обробку ґрунту необхідно проводити з урахуванням попередника, грунтово-кліматичних умов, ступеня засміченості поля і видового складу бур'янів. Тритикале забезпечує трохи більшу врожайність за відвальної оранки, ніж по мілкій і чизельній обробкам ґрунту, більшою мірою, ніж ячмінь і овес, знижує врожайність при пізніх термінах основного обробітку ґрунту.
Прийоми обробки ґрунту під яре тритикале такі ж, як під яру пшеницю та яре жито. Вона залежить від попередника, ступеня засміченості поля і видів бур'янів, грунтово-кліматичних умов і району обробітку.
Після грубостебельних попередників проводитися лущення стерні важкими дисковими боронами типу БДТ-7, БДТ-3 на глибину 10-12см.
Якщо попередники колосові культури або не грубостебельні, то лущення проводять легкими дисковими боронами ЛДГ-10, ЛДГ-15 на глибину 6-8см.
Після лущення стерні вносимо розрахункові дози органічних і мінеральних добрив розкидачі РУМ-4, РУМ-8 і спеціальними гноєрозкидачами.
Потім проводять оранку на глибину 20см. агрегатами: К-700 ПЛН-9-35, Т150 ПЛН-5 (6), МТЗ82 ПЛН-3.
Після оранки проводять подрібнення грудок, залежно від структури ґрунту застосовуємо лущильники (БДТ-7 (3)).
Якщо ґрунти добре оструктурені, то проводять культивацію суцільними культиваторами КПС-4.
Фосфорні і калійні добрива потрібно вносити під основний обробіток ґрунту. Їх дози залежать від планованого врожаю і змісту цих елементів у ґрунті. Азотні добрива слід вносити під передпосівну культивацію у дозі N90-120. Дробове використання азоту не має істотної переваги перед разовим за впливом на врожайність, але сприяє підвищенню вмісту білка в зерні.
Для посіву тритикале використовують вирівняні, відсортовані насіння з чистотою не менше 98%, кормових - 85%. Щойно зібране насіння перед посівом піддають повітряно-тепловому обігріву.
Яре тритикале - культура раннього строку сівби, її слід висівати відразу після настання фізичної стиглості ґрунту. Оптимальна норма висіву насіння - 5,0-5,5млн/га схожих зерен. Насіння необхідно протруювати проти хвороб за п'ять і більше днів до посіву одним з рекомендованих препаратів. Насіння висівають вузькорядним, перехресним або звичайнорядковим способом на глибину 3-6см.
Потрібне обов'язкове застосування гербіцидів, що володіють широким спектром дії. У роки, коли погодні умови на початку вегетації рослин сприяють розвитку злакових мух та їх чисельність значно перевищує економічний поріг шкодочинності, у фазі 2-3 листків ярого тритикале необхідно застосовувати інсектициди. Для боротьби з септоріозом і ріжком на посівах цієї культури у фазі появи прапорцевого листа необхідно використовувати фунгіциди.
Забирають тритикале прямим комбайнуванням. Оптимальна фаза прибирання посівів на насіннєві цілі - при вологості зерна 15 - 20%, на товарні - не більше 26%

Висновки і пропозиції

Проаналізувавши технологію вирощування ярого тритикале в «ФГ Іляшика» можна зробити наступні висновки та пропозиції виробництву.
Ґрунтово-кліматичні умови господарства цілком сприятливі для одержання сталих врожаїв всіх сільськогосподарських культур в тому числі і тритикале. Слід виділити, те що лімітуючим фактором формування врожайності даного регіону є волога, а саме в більшості випадків її недостатня кількість.
Впроваджувати в виробництво декілька сортів тритикале різних груп стиглості - це надасть можливість в більшій мірі гарантувати отримання врожаю за несприятливих умов.
Тритикале вимогливе до попередників. Кращими попередниками є ті культури, що рано звільняють поле, дають можливість накопичити достатню для одержання сходів кількість вологи. Найкращими попередниками у зоні Степу є чорний та зайняті пари, горох, багаторічні трави.
Спосіб обробітку ґрунту залежить від попередників, вологості і забур’яненості ґрунту. У посушливих районах основною метою обробітку ґрунту є збереження вологи на час сівби тритикале. Проводити обробіток ґрунту комбінованими агрегатами, - це зменшить витрати на паливно-мастильні матеріали і збереже вологу.
Тритикале позитивно реагує на внесення добрив. Культура досить добре реагує на внесення позакореневого підживлення рідкими комплексними добривами, але в господарстві відсутнє зрошення.
Інтегрована система захисту посівів тритикале від шкідників, хвороб, бур’янів передбачає їх комплексну оцінку шкодочинності і мінімальних негативних наслідків для навколишнього середовища.
Тритикале збирають прямим комбайнуванням. Втрати зерна при збиранні не повинна бути більшими 1% , засміченість зерна в бункері – не більше 3%, травмованість - не більше 2%.

Список використаної літератури

1. Рігіна Б.В. Орлова І.М. Пшенично-житні амфідиплоїди. – М.: Колос, 1977. – 279с.
2. https://ukrseeds.narod.ru/
3. https://www.avgust.com/
4. Зінченко І.О., Салатенко В.Н., Білоножко М.А. Рослинництво. – К.: Аграрна освіта, 2001.
5. https://www.propozitsiya.com
6. Ващенко В.В., Лобко Т.К. та ін. Характеристика найбільш поширених в Дніпропетровській області сортів сільськогосподарських культур.: ДДАУ – 2010, – 69с.
7. https://hlibua.kiev.ua
8. Каблук П.Г., Мазоренко Д.І., Мазнув Г.Є. Технологічні карти та витрати на вирощування сільськогосподарських культур. – К.: 2004р.