Чорний буряковий довгоносик (psalidium maxillosum)

Чорний довгоносик, як і сірий, є багатоїдним. Жук довжиною 6−10 мм, чорний або чорно-бурий, блискучий, крила не розвинуті, тому імаго не літають. Яйця самки відкладають у квітні, розміщуючи їх у ґрунт на глибину 3−5 см. В середньому через місяць виходять личинки, які живуть на глибині 15−40 см. Зимують личинки середнього віку, а влітку другого року вони заляльковуються у ґрунті на глибині 30−40 см. Характерними особливостями цього виду є його широка поліфагія (він живиться 230 видами рослин) і партеногенетизм (у популяції тільки самки), які дають змогу репродукуватись у різних ґрунтово-кліматичних умовах. Але для свого розвитку ці комахи потребують підвищених, порівняно з іншими шкідниками, температур, що і визначає їх ареал — південна і південно-східна зони бурякосіяння України.

Добова активність жуків чорного бурякового довгоносика у різні години дня неоднакова. Здебільшого жуки знаходяться на поверхні ґрунту, переважно з 10 години ранку до 12−13 години дня, а потім — з 15 до 17 години. В інші години дня вони або забираються у поверхневий шар ґрунту біля пошкоджених ними рослин, або перебувають під грудочками землі і розетками прикореневих листків. Увечері жуки повертаються у ґрунт навіть тоді, коли температурні умови для їх активної діяльності сприятливі.

У цукрових буряків ці жуки вигризають листя, а також перегризають молоді рослини під ґрунтом. Цикл розвитку одного покоління — дворічний, тому цей вид довгоносиків зимує в стадії жука та личинки. Найбільш поширений в Степовій зоні.