Види штукатурки і якості робіт

Види штукатурки. Штукатурка може бути простою (під сокіл), поліпшеною (під правило) та високоякісна (по маяках).

Проста штукатурка (під сокіл) застосовується в другорядних приміщеннях: пральнях, складах, кладочках, тимчасових і промислових спорудах. Товщина штукатурної накиді повинна бути не більше 12 мм.

Поліпшена штукатурка (під правило) застосовується при опорядженні адміністративних, торгових, жилих приміщень, місць громадського користування, коридорі, учбових та інших приміщень, що потребують більш чистого опорядження. Товщина штукатурної накиді повинна бути до 15 мм.

Високоякісна штукатурка (під маяки). Коли стіни та стелі повинні бути вертикальними і горизонтальними, застосовується при опорядженні театрів, житлових будинків, клубів, плаців культури, музеїв, кінотеатрів, санаторіїв, виставочних залів та фасадів різних споруд. Товщина штукатурної накиді може бути до 20 мм.

Виконання простої штукатурки

Проста штукатурка складається з двох шарів: оббризку і ґрунту. Спочатку на підготовлену поверхню наносять шар оббризку більш жирним і рідшим розчином. Після часткового його тужавлення накидають густим і більш пісним розчином основний шар простої штукатурки — ґрунт. Розчин наносять в ручну або механізованим способом за допомогою спеціальних форсунок, які входять у комплект штукатурного агрегату або штукатурної станції. Затирати шар штукатурки можна також механізованим способом.

До початку роботи в приміщенні встановлюють поміст, на якому розміщують ящики з розчином, потрібний інструмент та пристрої, а також вимикають електричний струм, якщо проводка під напругою. Працюючи на помості, штукатурять і начисто опоряджують спочатку стелю, а потім верхні частини стін до рівня помосту. Після цього його розбирають і штукатурять нижні частини стін, віконні та дверні укоси. Якщо потрібно поштукатурити зовнішні віконні укоси, то для роботи влаштовують випускне риштування з обгороджувальним поруччям.

На поверхню штукатурний розчин можна накидати або намазувати. Розчин, що накидають заходить у пори, щілини, борозні й інші нерівності поверхні, ущільнюється і добре зчіплюється з нею. Намазаний розчин значно гірше пристає до поверхні, ущільнюється і добре зчіплюється з нею. Намазаний розчин значно гірше пристає до поверхні. Оббризк слід накидати, а не намазувати, щоб весь шар штукатурки в подальшому міцно утримувався на поверхні. Накидають його кельмою з сокола, кельмою або ковшем з ящика.

Для накидання розчину кельмою з сокола штукатур стає біля ящика і, спираючи на нього сокіл, який тримає в лівій руці, кельмою набирає розчин. Після цього він відступає до місця штукатурення, трохи нахиляє сокіл до стіни і різкими рухами кельми, яку він тримає в правій руці, перекидає весь розчин на поверхню. Кельмою слід працювати так, щоб розчин не спадав з неї і не відскакував від поверхні, яку штукатурять.

Протяжність руху кельми, розмах та сила залежить від відстані між поверхнею та рівнем плечей штукатура. Кидати розчин можна рухом кельми зліва на право або справа наліво.

Розчин на стелю накидають рухом від себе, або через плече, а також рухом над собою. При цьому сокіл повинен бути під місцем накидання розчину, щоб падаючий лишок розчину потрапляв на нього.

Більш продуктивний спосіб накидання оббризку кельмою безпосередньо з ящика. З цією метою на робочому місці встановлюють ящик з розчином на такій відстані від поверхні, що підлягає штукатуренню, щоб рухом кельми від ящика можна було накидати на неї розчин.

Для цього замість звичайних ящиків краще застосовувати пересувні ящики невеликої місткості. Такий ящик можна підіймати або опускати на потрібну висоту. Для штукатурення стелі ящик розміщують під місцем, яке штукатурять.

При накидані оббризку ковшем значно підвищується продуктивність праці і зменшуються втрати розчину. За один рух ковшем залежно від його об'єму можна накинути на поверхню до 1,5 л розчину. Роботу виконують так. На відстані 1−1,2 м від стіни встановлюють ящик з розчином. Взявши в руку ківш, набирають у нього розчин із сильним, паралельним стіні, рухом зверху в них накидають його на поверхню так, щоб на ній утворювався тонкий рівномірний шар. Накидати розчин можна правою або лівою рукою. Для роботи краще користуватись пересувними ящиками.

Нанесений шар оббризку не згладжують штукатурними інструментами, а лише в деяких місцях, які сильно виступають, кельмою зчищають патьоки або грудки. Після часткового затужавіння оббризку на нього наносять шар ґрунту за один або кілька прийомів. Проміжок часу, що повинен пройти між нанесенням оббризку і ґрунту, залежить від виду в’яжучого матеріалу, що входить до складу розчину, температури повітря, матеріалу поверхні, яку штукатурять, та інших причин. Шар оббризку перед нанесенням ґрунту витримують: для цементних розчинів — 2−3 год.; для цементно-вапняних — 6₁₂ год.; для вапняно-гіпсових — 15−30 хв, для вапняних — 20−24 год.

Грунт можна накидати або намазувати на поверхню. Накидають ґрунт кельмою з сокола або ящика, а також ковшем з ящика так само, як і оббризк. Під час виконання простої штукатурки ґрунт на поверхню можна намазувати безпосередньо з сокола. Для цього користуються соколом і кельмою. Взявши сокіл у ліву руку, на нього кельмою наберуть з ящика певну кількість розчину. Після цього приставляють сокіл під кутом до поверхні так, щоб верхній бік його був на відстані 5−10 см від поверхні, а нижній — на відстані, що дорівнює товщині шару ґрунту. Притиснувши цей бік сокола кельмою, його пересувають уздовж поверхні, поступово зменшують кут нахилу сокола. Під час намазування розчину на стіну сокіл пересувають знизу вгору, а при намазуванні на стелю рухом на себе. Під час руху сокола розчин рівномірно намазують на поверхню.

З цією ж метою замість сокола можна застосувати короткий півтерок завширшки 15−20 см. Спочатку на півтерок смугою накладають розчин. Взявши півтерок обома руками, притискаючи його до стіни і намазують розчин, як зазначено вище.

Відразу після накидання або намазування шару ґрунту його розрівнюють соколом так, щоб на поверхні не залишались глибокі борозни і смуги. Коли шар ґрунту почне твердіти, поверхню затирають дерев’яною теркою колоподібними рухами проти годинникової стрілки. Перетирають поверхню у разі потреби її змочують водою.