Теоретичні основи національного виховання учнів

Стан дослідження проблеми національного виховання учнів у науково-методичній літературі

Проблеми патріотичного виховання молоді знаходяться у фокусі досліджень філософської та психолого-педагогічної науки, їх вирішення нині потребує кардинальних змін у сфері підготовки майбутнього вчителя. Система патріотичного виховання в сучасних умовах передбачає формування і розвиток соціально значимих цінностей: громадянськості та патріотизму в освітньому процесі; масову патріотичну роботу, яка організовується й здійснюється державними структурами, суспільними рухами та організаціями; діяльність засобів масової інформації, наукових та інших організацій, творчих спілок, спрямовану на розгляд та висвітлення проблем патріотичного виховання, на формування та розвиток особистості громадянина та патріота Вітчизни.

Одним з напрямів національного виховання за В. Ягуповим є патріотичне виховання, яке є основою духовного розвитку особистості та полягає формуванні громадянина-патріота України, розумінні громадського обов’язку й готовності стати на захист Вітчизни [25]. Науковець В. Пустовий зазначає, що українські національні пріоритети у сфері національного виховання полягають у спрямуванні науки на вітчизняне виробництво, впровадження як власних, так і зарубіжних технологій в усі галузі виробничої й економічної діяльності, на поліпшення підготовки національних висококваліфікованих і конкурентоспроможних кадрів, випереджаючий характер теоретичних та прикладних досліджень. У галузі освіти й виховання це передусім впровадження нових національних технологій у навчання й виховання особистості учня — громадянина-патріота, здатного утверджувати себе й незалежність української держави у світовому просторі [7, с. 23]. Даний автор розглядає проблему національного виховання через призму економічних процесів, що впливають на освітній процес. Особливість національного виховання полягає не тільки у розвитку розумових здібностей учнів ПТНЗ, а у формуванні активної життєвої ролі, небайдужої позиції до власної Батьківщини. Виховання почуття власної гідності, честі, людяності, прагненні до самовираження та самоствердженні особистості є основними завданнями у формуванні морально-патріотичних якостей учнівської молоді ПТНЗ.

В.Ягупов стверджує, що формування національної свідомості, самосвідомості та патріотизму у вихованців є метою національного виховання. Національне виховання ґрунтується на засадах родинного виховання, на ідеях і засобах народного виховання, на ідеях і засобах народної педагогіки, наукової педагогічної думки, що уособлюють вищі зразки виховної мудрості українського народу — любов до рідної землі, до свого народу, його традицій, звичаїв, готовність до мирної та ратної праці в ім`я України, почуття гордості за Батьківщину, вірність Україні, власну відповідальність за її долю [25].

Науковець В. Пустовий визначає українські національні пріоритети у сфері національного виховання, які «полягають у спрямуванні науки на вітчизняне виробництво, впровадження як власних, так і зарубіжних технологій в усі галузі виробничої й економічної діяльності, на поліпшення підготовки національних висококваліфікованих і конкурентоспроможних кадрів, випереджаючий характер теоретичних та прикладних досліджень» [3, с. 23].

До особливостей національного виховання ми можемо віднести: родинне виховання на ідеях і засобах народного виховання, народної педагогіки. Першим інститутом соціального виховання є сім`я, яка виступає еталоном поведінки особистості в суспільстві як громадянина. Тому перші знання про патріотичне виховання індивід отримує беручи участь у родинних святах, обрядах, звичаях; - патріотичне виховання в початковій школі, яке стає початковою ланкою при формуванні патріотичного виховання у ПТНЗ; - патріотичне виховання на державному рівні - це розроблення концепцій та програм національно-патріотичного виховання, військово-патріотичного виховання, героїко-патріотичного виховання тощо.

Патріот — це перш за все всебічно розвинена особистість зі сформованим світоглядом і стійкою громадянською позицією. Щоб виховати почуття патріотизму в учнів професійно-технічних навчальних закладів, варто пам’ятати про складові особистості патріота — рис. 1.1.

Рис. 1.1 Складові особливості патріота

У процесі дослідження В. Дроговозом були виділені домінантні якості особистості-патріота:

• — сформованість духовно-етичних якостей особистості (свідомої любові до Батьківщини, поваги до рідної мови, культури, звичаїв, традицій);
• — сформованість історико-пізнавальних якостей особистості (знання своїх коренів та історії «малої Батьківщини», України, інших країн; прагнення до вироблення власної патріотичної позиції; знання законів України);
• — сформованість професійно-діяльнісних якостей особистості (ставлення до праці як до служіння Батьківщині; розуміння національних інтересів України);
• — сформованість психологічних якостей особистості (здатності і готовності до фізичних і психологічних випробувань зради Батьківщини);
• — сформованість здатності до саморефлексії (здатності до самоаналізу власних вчинків з точки зору інтересів Батьківщини);
• — сформованість громадянсько-діяльнісних якостей особистості (потреби в конкретних повсякденних справах на користь Батьківщини) [2, с. 9 ].

До засобів національного виховання відносять: рідну мову, родовід, рідну історію, краєзнавство, природу рідного краю, народну міфологію, фольклор, національне мистецтво, народний календар, національну символіку, народні прикмети і вірування, виховні традиції, національні традиції, звичаї та обряди.

О.Вишневський пов’язує розвиток національно виховання з проходженням трьох етапів розвитку:

• — етап етнічного самоусвідомлення (формування у ранньому дитинстві культу рідної оселі, сім`ї, предків, рідного села, міста; педагогіка маминої пісні та казки);
• — етап національно-політичного усвідомлення (усвідомлення себе у підлітковому віці як частини нації, відновлення історичної пам’яті та формування почуття національної гідності);
• — етап громадсько-державного самоусвідомлення (передбачає формування правильного розуміння понять патріотизму й націоналізму, виховання поваги до національно-культурних цінностей інших народів, прищеплення почуття національної, расової, конфесійної толерантності) [6, c. 443].

Кінцевим результатом патріотичного виховання має бути самодіяльність, самостійність у розв’язанні моральних проблем, моральна саморегуляція та моральна зрілість, які проявляються у формуванні людини-громадянина — суб'єкта діяльності, вірного сина українського народу, спроможного і здатного зробити свідомий моральний вибір [10, с. 493].

Важливою особливістю патріотичного виховання є формування домінантних якостей особистості патріота. В. Дроговоз виділяє такі домінантні якості особистості-патріота:

• — сформованість духовно-етичних якостей особистості (свідомої любові до Батьківщини, поваги до рідної мови, культури, звичаїв, традицій);
• — сформованість історико-пізнавальних якостей особистості (знання своїх коренів та історії «малої Батьківщини», України, інших країн; прагнення до вироблення власної патріотичної позиції; знання законів України);
• — сформованість професійно-діяльнісних якостей особистості (ставлення до праці як до служіння Батьківщині; розуміння національних інтересів України);
• — сформованість психологічних якостей особистості (здатності і готовності до фізичних і психологічних випробувань зради Батьківщини);
• — сформованість здатності до саморефлексії (здатності до самоаналізу власних вчинків з точки зору інтересів Батьківщини);
• — сформованість громадянсько-діяльнісних якостей особистості (потреби в конкретних повсякденних справах на користь Батьківщини) [5, c. 9].

До принципів патріотичного виховання науковці відносять: укріплення єдності та цілісності держави; врахування у вихованні особливостей різних категорій населення; сприяння мирному розв’язанню міжетнічних конфліктів та протиріч; забезпечення рівноправ'я народів та національних меншин країни; поєднання у вихованні національного, громадянсько-патріотичного та загально людяного; формування у кожного нового покоління національної свідомості, відкритості до сприйняття цінностей інших народів та інші. [3, с. 63].

Моральні цінності учнів ПТНЗ мають бути покладені в основу їх патріотичного виховання, класифікація запропонована М. Боришевським, у якій він виділяє такі групи:

• — моральні (доброта, справедливість, толерантність, щирість, взаємодопомога, власна гідність, відповідальність, принциповість та непримиренне ставлення до протилежних явищ дійсності);
• — громадянські (патріотизм, уболівання за долю Батьківщини та готовність практичними справами її зміцнювати, усвідомлена потреба віддавати свої сили служінню співвітчизникам, вірність громадянському обов’язку, громадянська дисциплінованість, повага до державної мови);
• — професійні, або діяльні сні (усвідомлення учнем своїх обов’язків щодо активного і творчого навчання у ПТНЗ як одна з найвищих моральних і патріотичних цінностей), що є своєрідною квінтесенцією таких цінностей, як шанобливе ставлення до національно-історичних традицій і звичаїв українського народу, традицій свого навчального закладу; повага до ритуалів і символів ПТНЗ; творче ставлення до обов’язків учнів; прагнення постійно вдосконалювати свої професійні знання, навички та вміння; готовність до усвідомленого виконання конституційного обов’язку щодо захисту України у лавах Збройних сил; виявлення поваги до керівників і товаришів; намагання зміцнювати духовну єдність учнівських колективів тощо;
• — світоглядні (національна ідея, ідеали та цінності українців тощо);
• — інтелектуальні (здатність мислити критично й самокритично, спроможність плекати об'єктивні оцінки, погляди на різні явища, на саму людину, сенс її життя — як запорука здатності до самостійного вибору);
• — естетичні (розвиненість естетичних смаків, відчуття прекрасного, вміння відрізняти справжню красу від імітацій, вульгарності);
• — валеологічні (відповідальне ставлення до свого фізичного і психічного здоров’я, здатність до фізичного і духовного самовдосконалення) [1].

Саме ці духовні цінності учнів ПТНЗ є важливими педагогічними категоріями, які визначають зміст і спрямованість патріотичного виховання. Отже, особливістю виховання патріотично-налаштованого учня ПТНЗ є формування широкого кола світогляду, активної життєвої позиції, зацікавленості у розбудові держави, високої духовно-моральної культури, що є основою культурного і соціального розвитку суспільства.