Сучасний розвиток готельного господарства в Україні

СУЧАСНИЙ РОЗВИТОК ГОТЕЛЬНОГО ГОСПОДАРСТВА В УКРАЇНІ

Постановка проблеми у загальному вигляді. Туристична галузь має велике значення для розвитку економіки та соціальної сфери в Україні і відіграє ключову роль у створенні нових робочих місць, поповненні валютних запасів держави та посиленні її престижу і значення у світі. Уся територія України характеризується виключно сприятливими умовами для проведення різних видів туристичної діяльності та наявністю різноманітних рекреаційних ресурсів для відпочинку і лікування населення. Але щоб задовольнити всі потреби туриста, відпочиваючого, бізнесмена, потрібно забезпечити комфортність його проживання, високу якість обслуговування, тобто створити атмосферу гостинності.

Аналіз останніх досліджень і публікацій. Питання, пов’язані з проблемами функціонування, аналізом діяльності та тенденціями розвитку готельних підприємств досліджено у наукових працях таких вчених, як: О.Л. Горіна, А. М. Расулова, В. Г. Герасимчук, В. О. Василенко, А.Г. Охріменко, М. Г. Бойко, Г. О. Кравчук, Р. С. Ладиженська, Г. А. Яковлєв, І.О. Бланк, О.М. Гаранін, К. П. Максимець, М. П. Мальська, П. Р. Пуцентейло. Але, незважаючи на глибину розробок, у публікаціях недостатньо висвітлено комплексний підхід щодо сучасного розвитку готельного господарства в Україні.

Формулювання цілей статті. Мета статті — аналіз сучасного стану готельного господарства в Україні та виявлення перспектив щодо ефективного його розвитку.

Викладення основного матеріалу дослідження. Готель — це візитна картка міста або країни, він може бути як місцем для прихильників відпочинку і подорожей, так і центром активних ділових контактів. Головна мета діяльності підприємств готельного господарства — надавати бездоганне обслуговування, перевершуючи очікування споживачів; бути визнаним лідером в своєму сегменті на своєму ринку [1].

В даний час світове готельне господарство нараховує близько 350 тис. комфортабельних готелів, що мають більш, ніж 14 млн. номерів (26 млн. місць). При цьому кількість номерів за останні 20 років щорічно в середньому збільшується на 3 — 4%, що свідчить про значну динаміку зростання засобів розміщення туристів [2].

Сучасний стан і тенденції розвитку готельного господарства країни можна охарактеризувати наступними положеннями: досягнення готельної індустрії України є дуже скромними на тлі загальносвітової тенденції зростання сфери послуг, процвітання і розвитку даної сфери діяльності; основний готельний фонд країни не відповідає міжнародним стандартам; високо комфортабельні готелі в Україні введені в експлуатацію за участю іноземних компаній [3].

Слабка підтримка готельної діяльності з боку держави, проблема інвестиційної активності, сезонність наповненості, а також нерівномірність завантаження по регіонах України, виникнення конкуренції на готельному ринку між готельними підприємствами та індивідуальними засобами не готельного типу, використання готелів не за призначенням, відсутність надійної та достовірної інформації про стан ринку готельних послуг та відповідної конкуренції на цьому ринку ще більше погіршує стан і затримує вихід України на світовий туристичний ринок [4].

За даними Державної служби статистики України динаміка кількості готелів та аналогічних засобів розміщування свідчить про те, що з 2013 р. по 2015 р. відбувається поступове зменшення основних показників діяльності підприємств готельного господарства. Так у 2014 р. в порівнянні з 2013 р. відбулося зменшення кількості підприємств готельного господарства та аналогічних засобів розміщення на 26,2% і склала 2644 од. Кількість номерів зменшилась на 22,8% (69 237 од.), місткість номерів — на 24,3% (135,5 тис. місць), а кількість розміщених в колективних засобах — на 30,2% і склала 3814,2 тис. осіб (табл. 1).

У 2015 р. в порівнянні з 2014 р. кількість підприємств готельного господарства зменшилась на 6,3% (2478 од.), кількість номерів — на 1,4% (68 241 од.), місткість номерів — на 2,2% (132,5 тис. місць). Незважаючи на зменшення кількості готелів та інших аналогічних засобів розміщення, показник кількості розміщених у 2015 р. в порівнянні з 2014 р. зріс на 12,7% і становить 4297,2 тис. осіб.

Також треба відзначити, що загальна сума доходів від наданих послуг у 2014 р. склала 3 404 439,0 тис. грн., а в 2015 р. — 5 112 138,8 тис. грн. Але, як видно з табл. 1, операційні витрати перевищують доходи і можна зробити висновок, що підприємства готельного господарства працюють у збиток.

Таблиця 1

Динаміка розвитку готельного господарства України за 2011;2015 рр.

Виходячи з даних, наведених у табл. 1, можна стверджувати, що на зменшення показників вплинули такі чинники, як економікополітична та фінансова нестабільність країни, проведення воєнних дій на частині території держави у зв’язку з чим зменшився туристичний потік в Україну. Якщо, згідно даних Державної статистичної служби, у 2013 р. Україну відвідали 24,67 млн. осіб, то у 2014 р. туристичний потік зменшився на 48,5% і становить 12,71 млн. осіб. У 2015 р. в порівнянні з 2014 р. туристичний потік ще зменшився на 2,2%. Але зменшилася кількість не тільки іноземних туристів, а й самі українці стали менше подорожувати всередині країни. Так у 2015 р. в порівнянні з 2013 р. потік внутрішніх туристів зменшився на 345,6 тис. осіб, або на 49,2% [5].

Таким чином перспективи розвитку готельного бізнесу в Україні тісно переплітаються з туристичним бізнесом. Експерти кажуть, що Україна має високі оцінки і позитивні відгуки міжнародних рейтингових агентств: Globe Spots, National Geographic, Trip Advisor, The Lonely Planet, які після проведення «Євро-2012» підняли туристичні прогнози країни з «аутсайдер» до «це необхідно побачити», змінили сприйняття України до рівня затребуваних туристичних напрямків. Залучити туристів допоможе відновлення історичної цінності багатьох міст, а також реконструкція оздоровчих комплексів. Ще одним важливим моментом вважають проведення різних міжнародних заходів, які зайвий раз заявляють про Україну у світі [6].

Найбільше підприємств готельного господарства знаходиться у Львівській (0,33%), Одеській (8,89%), Закарпатській (8,86%), ІваноФранківській (8,08%) областях та м. Київ (5,94%). Найменше готельних підприємств розташовано в Луганській області: 0,49% від загальної кількості готелів та аналогічних засобів розміщення. Цікавим є те, що завантаження готелів є сезонним (в областях, що не належать до активних туристичних зон, влітку вона найнижча, в курортних же зонах — влітку та взимку вона найвища). Також завантаження готелів протягом року, як правило, ще нерівномірне і за днями тижня — на вихідних воно знижується, зростаючи в будні за рахунок тих осіб, яких перебувають у відрядженні [7].

Забезпеченість міст готелями в Україні становить 3,9 місць у розрахунку на 1000 жителів, що набагато менше, ніж у переважній більшості розвинених країн світу. Наприклад, у Болгарії, Угорщині, Польщі, Великобританії, США, Франції, Німеччині кількість готельних місць у розрахунку на 1000 жителів становить 10−20, в Італії, Іспанії та Канаді — 23−25. Про можливості і перспективність подальшого розвитку готельного бізнесу в Україні свідчать і такі порівняння: на Кіпрі питома вага валового продукту готельного господарства у валовому національному продукті становить 25%, в Італії — 5−6%, Австрії — 4%, Данії — 3−4%, в Україні — лише 0,2% [8].

Однією з головних передумов подальшого розвитку готельного господарства є приток інвестиційних ресурсів та пошук джерел фінансування для будівництва нових підприємств і оновлення матеріально-технічної бази, яка зношена більше, ніж наполовину. Забезпеченість України місцями в готелях — найнижча в Європі. У середньому не більше, ніж кожний двадцятий український готель може претендувати на клас вищий однієї зірки [8]. Але при існуючих економічних і політичних проблемах в Україні погіршується інвестиційна привабливість готельної галузі. Так у 2014 р. капітальні інвестиції у підприємств тимчасового розміщення склали 867,1 млн. грн. або 0,4% до загального обсягу та 890,2 млн. грн. або 0,3% до загального обсягу у 2015 р. Це означає, що низка інвесторів не мають гарантій стабільності та безпеки вкладень свого капіталу в об'єкти нерухомості в Україні і змушує їх дотримуватися обережної інвестиційної політики, яка передбачає мінімізацію ризиків втрати капіталу.

Другим шляхом задоволення потреб в інвестиціях у готельне господарство є забезпечення рентабельної діяльності готелів і накопичення власних коштів для розвитку. В сучасних економічних умовах цей шлях може бути реалізований лише при застосуванні податкових пільг. У готельному господарстві такі пільги практично відсутні [8].

Сьогодні в світі все більшої популярності набуває рух за охорону навколишнього середовища і готелі теж залучені в цей процес, намагаючись в міру можливостей відповідати поняттю «екоготель». Однією із перспективних тенденцій розвитку готельного господарства нашої держави є орієнтація на екологічність, тобто створення та розвиток еко-готелів (або «зелених» готелів). Найбільш поширені вони на рекреаційних або туристично привабливих територіях. Світове господарство налічує понад 124 готелі, відзначених сертифікацією програми Green Key. Україна знаходиться на четвертому місці за кількістю «зелених» готелів світу, що становить майже 11% від загальної кількості таких готелів [7].

Висновки. Проведений аналіз розвитку готельного господарства в Україні дозволяє зробити висновок, що дана галузь економічної діяльності є матеріально-технічною базою, основою для освоєння туристично-рекреаційного потенціалу та розвитку туризму в країні. Тому для забезпечення сталого розвитку туристичної сфери необхідне підвищення якості готельної пропозиції, що відповідає європейським стандартам. Але економіко-політична та фінансова нестабільність країни, проведення воєнних дій на частині території держави призвели до значного сповільнення темпів розвитку готельного ринку. Без стабілізації політичної та соціально-економічної ситуації, припинення військових дій, вкрай складно утриматися на ринку та отримувати позитивний економічний результат господарської діяльності. Але при існуючих економічних і політичних проблемах в Україні, готельне господарство та ринок готельних послуг продовжує функціонувати, трансформуючись під реалії сьогодення.

Для ефективного розвитку готельного господарства в Україні необхідні розробка програми розвитку готельного та туристичного бізнесу, розробка та реалізація комплексу заходів, що сприяють створенню умов для активізації інвестиційної діяльності, виявлення інвестиційних ресурсів, а також створення передумов та можливостей розвитку механізму інвестування господарюючих суб'єктів готельного бізнесу.

готельний господарство україна туристичний.

Література

• 1. Косій Т. М. Сучасний стан розвитку готельного господарства України / Т.М. Косій // Матеріали ІІІ міжнародної науково-практичної конференції «Індустрія гостинності в країнах Європи» (4−6 грудня 2009 р.). — Сімферополь: ВіТроПринт, 2009. — 176 с.
• 2. Овчярєнко Л. В. Развитие гостиничного бизнеса: современные мировые тенденции / Л.В. Овчярєнко, А.В. Овчярєнко // Мир человека. — 2009. — Т. 9. — № 1. — С. 120−126.
• 3. Innovation in hotel products and services [Electronic resource]. — Mode of access: http://www.lhonline.com/green/housekeeping/innovation hotel products.ru
• 4. Проблемы и перспективы развития туризма в Украине и мире: управление, технологии, модели: [монография] / Науч. ред. проф. И. Н. Волошина. — Луцк: РВВ Луцкого НТУ, 2015. — 328 с.
• 5. Державна служба статистики України [Електронний ресурс]. — Режим доступу: http://www.ukrstat.gov.ua
• 6. Як криза вплинула на готельну нерухомість в Україні? [Електронний ресурс]. — Режим доступу: http://realt.aviso.ua/uk/news?id=26 5504d9−3a83- 4f65-ba9e-60f3717e4f95
• 7. Остапенко Я. О. Статистичний аналіз підприємств готельного господарства та прогнозування його розвитку / Я. О. Остапенко // Глобальні та національні проблеми економіки. — 2015. — Вип. 8. — С. 1216−1221.
• 8. Організація готельного господарства: [підручник] / С.І. Байлик, І.М. Писаревський, Харків. нац. ун-т міськ. госп-ва ім. О. М. Бекетова. — Харків: ХНУМГ ім. О. М. Бекетова, 2015. — 329 с.