Особливості синтетичний та аналітичний обліку тари

Рух тари, тобто надходження від постачальників чи покупців (нової, з товаром або поворотної), з власного виробництва, відпуск тари на сторону або для пакування товару і тому подібні операції з тарою повинні бути оформлені відповідними первинними документами аналогічно оформленню руху товарів або продукції.

Основними завданнями обліку тари є:

• — правильне і своєчасне документальне оформлення руху тари;
• — забезпечення контролю за збереженням тари на всіх етапах її руху та зберігання;
• — дотримання норм витрат тари і пакувальних матеріалів та порядку їх обліку з урахуванням особливостей упаковки та виду тари;
• — своєчасне складання звітності про наявність та стан тари і подання її керівництву для прийняття відповідних управлінських рішень;
• — контроль за витратами на ремонт тари, визначення ефективності її використання та фінансових результатів від операцій з тарою.

Синтетичний облік тари підприємства торгівлі ведуть на різних рахунках:

• 1) 10 «Основні засоби»:
  • — субрахунок 109 «Інші основні засоби» — інвентарна тара з терміном використання понад один рік і первісною вартістю понад встановлену на підприємстві межу (зазвичай понад 1000 грн.).
• 2) 11 «Інші необоротні матеріальні активи»:
  • — субрахунок 115 «Інвентарна тара» — інвентарна тара зі строком використання більше одного року (крім багатооборотної тари-обладнання, що підлягає поверненню постачальникам) і первісною вартістю до 1000 грн. за одиницю.
• 3) 20 «Виробничі запаси»:
  • — субрахунок 204 «Тара і тарні матеріали» — тара з-під матеріалів та інших предметів матеріально-технічного оснащення.
• 4) 22 «Малоцінні та швидкозношувані предмети» — інвентарна тара з терміном використання до одного року.
• 5) 28 «Товари»:
  • — субрахунок 281 «Товари на складі» — склотара під товарами на складі;
  • — субрахунок 282 «Товари в торгівлі» — склотара під товарами і порожня у пунктах продажу товарів;
  • — субрахунок 284 «Тара під товарами» — порожній посуд на тарних складах, інша тара під товарами і порожня.

Аналітичний облік тари ведуть у кількісних і грошовому вимірниках за окремими матеріально відповідальними особами, місцями її зберігання (використання), видами і призначенням. Облік тари ведуть за такою оцінкою:

• а) інвентарна тара, що обліковується у складі необоротних активів, — за первісною вартістю згідно з П (С)БО 7 «Основні засоби»;
• б) тара з тканини — за вартістю, зазначеною у документах постачальника;
• в) дерев’яна і картонна тара — за цінами придбання згідно з П (С)БО 9 «Запаси»;
• г) тара власного виготовлення — за фактичною собівартістю виготовлення згідно з П (С)БО 16 «Витрати»;
• д) склотара — за заставною вартістю.

Торговельні підприємства можуть вести облік тари (крім інвентарної) за середніми обліковими цінами, встановленими керівництвом підприємства для окремих видів (груп) тари. У такому випадку різницю між вартістю придбаної тари та її середньою обліковою оцінкою відносять на субрахунок 285 «Торгова націнка».

Більшість підприємств роздрібної торгівлі здійснюють операції з продажу товарів у одноразовій або поворотній заставній тарі. Відвантаження товару постачальниками часто здійснюється на умовах попередньої оплати (передоплати).

До вартості партії придбаного товару додають заставну вартість тари, а вартість поверненої постачальнику тари вираховують з вартості наступної партії поставленого товару. Після повернення тари постачальник перераховує покупцеві суму застави. Якщо право власності на заставну тару залишається за постачальником, то покупець обліковує таку тару на позабалансовому рахунку 02 «Активи на відповідальному зберіганні» (субрахунок 023 «Матеріальні цінності на відповідальному зберіганні»).

При недотриманні терміну повернення тари постачальнику, визначеної нормативними актами і контрактом, покупець сплачує штраф за порушення умов договору, а вартість такої тари підлягає оподаткуванню ПДВ.

Таблиця 2.1 — Відображення в обліку операцій із заставною тарою:

Одним з видів заставної тари є скляна тара. До скляної тари з-під харчових продуктів та консервів вітчизняного і зарубіжного виробництва, яка може бути поворотною та мати заставну ціну, відносять:

• — тару з-під вина, горілки, лікеро-горілчаних виробів, мінеральної води, пива та безалкогольних напоїв. Термін повернення такої тари визначено додатком 2 до «Правил використання, обігу і повернення засобів пакування багаторазового використання в Україні», затверджених наказом Міністерства державних ресурсів України від 16.06.92 р. № 15 (зі змінами та доповненнями);
• — тару з-під молока, вершків та кисломолочних продуктів (термін повернення — 2 дн.);
• — тару з-під олії (термін повернення: 50 дн. — при поставках в межах одного міста, 60 дн. — при поставках з інших населених пунктів);
• — тару з-під соків, сиропів, екстрактів, консервів, рибної та м’ясної та рослинної продукції, оцту, хріну, меду, продуктів дитячого харчування і т. ін. (термін повернення визначається договором постачання).

Вартість битої скляної тари в межах встановлених норм зараховується у погашення боргу при поверненні.

Особливості обліку скляної тари виникають при продажу роздрібними торговими підприємствами товару, розлитого, розфасованого, упакованого і т. ін. в скляну тару, покупцям за готівку з одночасною видачею останнім (як кінцевим споживачам) товарного або касового чека (при розрахунках з використанням РРО). У даному випадку датою виникнення податкового зобов’язання з ПДВ у продавця є дата оприбуткування грошей у касу. При цьому базою для визначення суми ПДВ є загальна вартість проданого товару (з урахуванням вартості склотари).

Таким чином, скляна тара переходить до складу звичайного товару з виникненням у продавця валового доходу на загальну вартість проданого товару разом з вартістю тари під товаром. Якщо зворотний рух тари від кінцевого споживача здійснюється через роздрібні торгові підприємства, то склотара у населення закуповується без ПДВ, а тому права на податковий кредит з ПДВ у покупців тари не виникає.

Розглянемо порядок відображення в обліку операцій зі скляною тарою у підприємствах роздрібної торгівлі.

Таблиця 2.2 — Відображення в обліку підприємств роздрібної торгівлі операцій зі скляною тарою:

Підставою вибуття тари з підприємства, крім її реалізації разом з товаром, можуть бути: бій, псування, недостача, виявлена при інвентаризації, тощо. Результатами операцій з тарою можуть бути витрати, втрати і доходи.

До складу витрат з тари відносять:

• — амортизацію власної інвентарної тари і тари-обладнання;
• — амортизацію багаторазової заставної тари, що відшкодовується постачальнику відповідно до умов постачання;
• — витрати на ремонт тари;
• — витрати на очищення і санітарну обробку (дезінфекцію) тари;
• — вартість тари, списаної за непридатністю для подальшого використання і т. ін.

Витрати і втрати за операціями з тарою відображають на рахунку 93 «Витрати на збут», крім втрат з вини матеріально-відповідальних осіб та недостач і псування тари понад встановлені норми. Вартість останніх утримується з винуватців.