Допомога у написанні освітніх робіт...
Допоможемо швидко та з гарантією якості!

Диференціальна діагностика легеневих інфільтратів

РефератДопомога в написанніДізнатися вартістьмоєї роботи

Ізикальні зміни мало виражені при сегментарних і субсегментарних ателектазах. При ателектазі частки або легені перкуторно — притуплення або тупість, аускультативно при неповній обструкції на обмеженій ділянці — сухі свистячі хрипи, при повній обструкції дихання відсутнє; Ентгенологічно-інтенсивна гомогенна тінь з горбистими контурами, при ураженні правої верхньої частки нижня межа тіні… Читати ще >

Диференціальна діагностика легеневих інфільтратів (реферат, курсова, диплом, контрольна)

Реферат на тему:

Диференціальна діагностика легеневих інфільтратів .

Легеневі інфільтрати До легеневих інфільтратів відносять тіні на рентгенограмі розміром більше 1 см, обумовлені ущільненням різних ділянок легень, від сегменту до цілої частки і більше. Ці зміни частіше однобічні. Захворювань, для яких характерний синдром легеневої інфільтрації, багато. До них належать процеси інфекційної природи: специфічної (інфільтративний туберкульоз, казеозна пневмонія) і неспецифічної (бактеріальні, вірусні, грибкові пневмонії), алергічні еозинофільні інфільтрати. Затемнення розміром більше 1 см можуть бути обумовлені пухлинним процесом — периферичним або центральним раком, ускладненим ателектазом.

Пневмонії.

До пневмоній, для яких характерний синдром легеневого інфільтрату, належить пневмококова плевропневмонія, пневмонії, зумовлені клебсієлою, мікоплазмою. Легеневі інфільтрати як один із рентгенологічних варіантів можливі при стафілококових, легіонельозних, аденовірусних, рикетсіозних пневмоніях.

Плевропневмонія Плевропневмонія (крупозна пневмонія, лобарна пневмонія, фібринозна пневмонія) — це пневмонія, при якій вражаються сегмент, частка або декілька часток легень і плевра. У 90% випадків збудником пневмонії є пневмокок (Streptococcus pneumoniae), рідше клебсієла, стафілокок, стрептокок.

Діагностичні критерії плевропневмонії:

  • острий початок після переохолодження, стадійність захворювання, яка при своєчасному лікуванні втрачається;

  • зноб, головний біль, температура тіла 40−41 оС, що стійко утримується з наступним критичним зниженням, біль у грудній клітці, «іржаве» харкотиння, задишка, ціаноз;

  • іткі перкуторні і аускультативні зміни в легенях;

  • ентгенологічно інтенсивна гомогенна інфільтрація частки, сегмента, випинання межі ураженої частки, втягнення в процес плеври. Локалізація в середній і нижній частці, рідше у верхній;

  • начний лейкоцитоз (20−30· 109/л), кількість паличкоядерних нейтрофілів більша 15%, метамієлоцити, значно збільшена ШОЕ, гіперфібриногенемія;

  • иявлення пневмокока в харкотинні.

Інфільтративний туберкульоз легень.

Інфільтративний туберкульоз — це інфільтративно-пневмонічний процес, який виникає внаслідок перифокального запалення навколо старих або свіжих вогнищ і схильний до швидкого розпаду і прогресування. Серед вперше виявлених форм туберкульозу на інфільтративний туберкульоз припадає 40−50%.

Діагноз інфільтративного туберкульозу допомагають встановити такі ознаки:

  • ало виражені явища інтоксикації - частіше поступовий розвиток;

  • езначні зміни при аускультації;

  • ентгенологічно: інфільтрат локалізується в 1, 2 або 6 сегментах, негомогенний, часто з розпадом, видно вогнищеві тіні навколо інфільтрату або в інших ділянках легень;

  • омірні лейкоцитоз і збільшення ШОЕ;

  • иявлення мікобактерій туберкульозу в харкотинні.

Синдром середньої частки Синдром середньої частки — рецидивуючий або стійкий ателектаз середньої частки з вторинним хронічним запальним процесом, який виник на грунті різних патологічних станів непухлинного походження.

Клінічний перебіг ателектазу середньої частки залежно від етіологічного спектра і швидкості розвитку може бути гострий, хронічний, рецидивуючий. Для гострого перебігу характерний швидкий зворотній розвиток процесу. Хворі скаржаться на кашель з виділенням харкотиння, можливий біль у грудній клітці, кровохаркання. Інколи перебіг безсимптомний. Під час загострення запального процесу в ателектазованій частці у хворого збільшується кількість харкотиння, підвищується температура тіла, з’являються інші ознаки запального процесу. Якщо утворюються бронхоектази, турбує кашель із постійним виділенням гнійного харкотиння, над ушкодженою ділянкою прослуховуються вологі хрипи.

При підозрі на ателектаз середньої частки є обов’язковим рентгенологічне обстеження в прямій і в боковій проекціях. На рентгенограмі в прямій проекції ателектазована середня частка розташована в базально-медіальному відділі на рівні 4−5 міжребер'я. Спостерігається молоінтенсивне зниження прозорості легеневої тканини трикутної форми (клиновидної) з відносно чітким верхнім і зовнішнім контуром, медіальний прилягає до правого контуру серця, через що останній чітко не диференціюється. На боковій рентгенограмі видно гомогенну тінь трикутної, клиноподібної або стрічкоподібної форми з увігнутими контурами, яка основою прилягає до передньої стінки грудної клітини, а верхівкою спрямована до кореня легень. Склерозована середня частка зміщується доверху, зменшена за розміром.

Периферичний рак легень Рак легень — злоякісна пухлина, що розвивається із покривного епітелію слизової оболонки бронхів або з епітелію слизових залоз стінки бронхів (бронхогенний рак, бронхіальна карцинома), рідше з епітелію альвеол і термінальних бронхів (альвеолярно-клітинний рак, аденоматоз легень).

Діагностичні критерії пневмонієподібної форми периферичного раку, що проявляється рентгенологічним синдромом легеневого інфільтрата:

  • астіше хворіють чоловіки, старші 40 років, має значення тривале куріння, хронічний бронхіт;

  • еребіг поступовий прогресуючий, на ранній стадії безсимптомний, в подальшому сухий кашель або з невеликою кількістю харкотиння, біль у грудній клітці, задишка, кровохаркання;

  • ізикальні зміни при раку легень без ускладнень мало виражені;

  • ентгенологічно-інтенсивна гомогенна тінь з горбистими контурами, при ураженні правої верхньої частки нижня межа тіні випинається донизу. Легенева тканина навколо пухлини не змінена, при метастазуванні - збільшені лімфатичні вузли в корені;

  • начно збільшена ШОЕ, помірний лейкоцитоз, у харкотинні клітини злоякісного росту (в 33−61% випадків);

  • а бронхограмі - звуження бронха при входженні в пухлину, збереження його просвіту в інших ділянках;

  • ронхоскопічно — прямі і непрямі ознаки раку;

  • ри метастазах — збільшені периферичні лімфатичні вузли, геморагічний плеврит.

Діагностичні ознаки раку легень, ускладненого ателектазом:

  • еребіг поступовий, прогресуючий;

  • карги на кашель, задишку;

  • ізикальні зміни мало виражені при сегментарних і субсегментарних ателектазах. При ателектазі частки або легені перкуторно — притуплення або тупість, аускультативно при неповній обструкції на обмеженій ділянці - сухі свистячі хрипи, при повній обструкції дихання відсутнє;

  • а рентгенограмі - гомогенне з чіткими контурами затемнення сегмента або частки легені, зменшення їх в обємі. При поширених ателектазах зміщення середостіння в хворий бік, парадоксальні рухи діафрагми.

Еозинофільний інфільтрат Діагностичні критерії легеневого еозинофільного інфільтрату:

  • анамнезі - алергічні захворювання, контакт з алергенами, глистна інвазія;

  • еребіг часто малосимптомний, помірні явища інтоксикації, кашель із харкотинням «канаркового кольору» ;

  • ентгенологічно — інфільтрати малої інтенсивності, гомогенні, з нечіткими контурами, характерна їх «летючість» ;

  • елика кількість еозинофілів у крові (10−70%), харкотинні;

  • ід дією десенсибілізуючої терапії, а інколи — без лікування, швидка нормалізація стану хворого і рентгенологічної картини.

Показати весь текст
Заповнити форму поточною роботою