Оцінка інженерного захисту робочої зміни працівників виробничої дільниці

ЗАВДАННЯ І

Дайте оцінку інженерного захисту робочої зміни працівників виробничої дільниці № 1 машинобудівного заводу, до складу якої входять: столярний, шліфувальний, механічний цехи і конструкторське бюро з комендатурою.

План машинобудівного заводу (ділянка № 1) наведений у додатку № 1.

РОЗРАХУНКОВА ЧАСТИНА

1.1 Оцінка захисних споруд за місткістю

ВИХІДНІ ДАНІ

На об'єкті дільниці № 1 є такі захисні споруди: два сховища і одне протирадіаційне укриття (ПРУ), а із виробничих приміщень — столярний, шліфувальний, механічний цехи і конструкторське бюро з комендатурою.

а. Чисельність найбільшої робочої зміни

б. Характеристика захисних споруд

РОЗВ’ЯЗОК

1. Виявляємо наявність основних і допоміжних приміщень, відповідність їх нормам об'ємнопланових рішень і визначаємо потрібні площі приміщень, яких не вистачає.

а) ПРУ — задовольняє;

б) сховище № 8 — задовольняє;

в) сховище № 12 — задовольняє.

Примітка. Площа для продуктів дорівнює 8 м², площа допоміжних приміщень (ФВП і санвузли) — по 0,12 м²/чол.: 436•0,12=52,32 м². виділяється 2 м² на санітарний пост.

2. Визначаємо розрахункову місткість захисних споруд за площею до і після дообладнання їх.

ПРУ: М_ПРУ =

сховище № 8: М_сх8 =

сховище № 12: М_сх12 =

3. Визначаємо розрахункову місткість захисних споруд за об'ємом до і після дообладнання їх.

ПРУ: М_ПРУ =

сховище № 8: М_сх8 =

сховище № 12: М_сх12 =

Фактична розрахункова місткість приймається за площею приміщень (менше за значенням):

М_ПРУ = 40 чол., М_сх8 = 350 чол., М_сх12 = 350 чол.

4. Визначаємо загальну розрахункову місткість усіх захисних споруд:

М_З=43+380+380=803 чол.

5. Визначаємо коефіцієнт місткості: К_вм =

ВИСНОВКИ

Захисні споруди, що є на дільниці № 1, вимогам СНІП відповідають, дозволяють укрити всіх робітників найбільшої зміни за наявності резервних місць на 119 чоловік (803 684=119).

1.2 Оцінка захисних споруд за захисними властивостями

ВИХІДНІ ДАНІ

РОЗВ’ЯЗОК

1. Визначаємо потрібні захисні властивості споруд:

а) за ударною хвилею розраховуємо Р_фмах, що очікується на об'єкті при ядерному вибуху:

При R_х = 1,5 км, q = 50 кТ для наземного вибуху з додатка № 1 визначаємо Р_фмах = Р_фпотр = 50 кПа.

б) за іонізуючим випромінюванням визначаємо потрібні коефіцієнти послаблення радіації:

де Д_пр = 500 Р (за додатком 3)

Д_доп = 50 Р

де Р_Імах = 8 500 Р/год (максимальний рівень радіації, очікуваний на об'єкті при V_св = 25 км/год, R_x = 1,5 км, q = 50 кТ (за додатком № 2)),

t_н =

t_к = t_н+96 = 1,06+96=96,06 год

2. Визначаємо захисні властивості захисних споруд:

а) від ударної хвилі відповідно вихідних даних:

Р_{фмах ПРУ} = 30 кПа Р_{фмах сх8} = 200 кПа Р_{фмах сх12} = 200 кПа б) від радіоактивного зараження відповідно вихідних даних:

К_{осл ПРУ} = 200

К_{осл сх8} = 1 100

К_{осл сх12} = 1 000

3. Порівнюємо захисні властивості захисних споруд з потрібними:

а) за ударною хвилею:

Р_{фмах ПРУ} < Р_фпотр

Р_{фмах сх8} > Р_фпотр

Р_{фмах сх12} > Р_фпотр

б) за іонізуючим випромінюванням:

К_{осл ПРУ} < К_{осл потр}

К_{осл сх8} > К_{осл потр}

К_{осл сх12} > К_{осл потр}

4. Визначаємо показник, який характеризує інженерний захист робітників і службовців за захисними властивостями:

тобто забезпечується 100% захист найбільшої робочої зміни.

ВИСНОВКИ

ПРУ не забезпечує потрібного захисту людей і з подальшої оцінки виключається. Захисні властивості сховищ № 8 і № 12 відповідають потрібним нормам і забезпечують потрібний захист 100%.

1.3 Оцінка систем життєзабезпечення захисних споруд

Для забезпечення життєдіяльності людей захисні споруди обладнуються системами повітро, водо, електропостачання, опалення, зв’язку, санітарнотехнічною системою.

Проведемо оцінку найбільш важливих систем: повітро та водопостачання. Оцінка зводиться до визначення кількості людей, які укриваються, що можуть бути забезпечені повітрям і водою за існуючими нормами на протязі встановленого строку і потім порівнюються з потрібною кількістю.

ВИХІДНІ ДАНІ

РОЗВ’ЯЗОК

А) оцінка системи повітропостачання.

1. Визначаємо, які режими роботи повинна забезпечувати система повітропостачання. Оскільки на об'єкті не очікується зараження атмосфери чадним газом, то система повітропостачання повинна забезпечити роботу в двох режимах: «Чистої вентиляції» (режим І) та «Фільтровентиляції» (режим ІІ). Норма подавання повітря у режимі І — 8 м³/год (для зони І), у режимі ІІ — 2 м³/год (для зони І) на людину.

2. Визначаємо можливості системи а) у режимі І «Чистої вентиляції» :

у сх. 8:

у сх. 12:

б) у режимі ІІ «Фільтровентиляції» :

у сх. 8:

у сх. 12:

3. Визначаємо показник, який характеризує захисні споруди за повітрозабезпеченням людей в режимі І «Чистої вентиляції» (за найменшими можливостями):

ВИСНОВКИ

Система повітрозабезпечення сховищ № 8 і № 12 забезпечує потреби у подаванні повітря в обох режимах для двох сховищ у повному об'ємі.

Б) оцінка системи водопостачання.

1. норма запасу води на одну людину за добу дорівнює W₁ = 3 л;

2. визначаємо можливості системи по забезпеченню водою в аварійній ситуації

у сховищі № 8:

у сховищі № 12:

3. визначаємо показник життєзабезпечення водою:

ВИСНОВКИ

1. Водою аварійного запасу забезпечується 68% людей, що укриваються у сховищах.

2. Необхідно встановити додаткові ємкості запасу води у сховищі № 8:

у сховищі № 12:

3. Загальний показник по життєзабезпеченню К_жо=0,68.

1.4 Оцінка захисних споруд за своєчасним укриттям робітників і службовців

Оцінка зводиться до визначення потрібного часу на укриття робітників у сховищах за сигналами цивільної оборони (t_укр) і порівняти його із встановленим часом укриття людей (t_вст).

ВИХІДНІ ДАНІ

РОЗВ’ЯЗОК

1. Визначаємо час руху людей до захисних споруд у сховище № 8 КБ: t_{руху КБ} = ;

у сховище № 12 столярного цеху: t_{руху ст. цеху} = .

2. Визначаємо потрібний час на укриття людей в захисних спорудах:

t_укр = t_o+ t_руху + t_з

сховище № 8: механічний цех

t_укр = 3+2+0 = 5 хв.

КБ t_укр = 3+5,5+2 = 10,5 хв.

сховище № 12: шліфувальний цех

t_укр = 3+0+2 = 5 хв.

столярний цех

t_укр = 3+3,5+2 = 8,5 хв.

3. Порівнюємо максимальний потрібний час на укриття зі встановленим:

сховище № 8: t_укр > t_вст

сховище № 12: t_укр < t_вст

4. Показник своєчасності укриття:

.

ВИСНОВКИ

Розташування сховищ на ділянці № 1 дозволяє своєчасно укрити 93% робітників і службовців при такому розподілі їх по захисним спорудам:

у сховище № 8 — механічний цех і конструкторське бюро, у сховище № 12 — шліфувальний і столярний цехи.

Можливості інженерного захисту в цілому характеризуються мінімальним показником, тобто К_{над.зах.} = 0,68.

Під час оцінки інженерного захисту робітників і службовців на ділянці № 1 отримані такі показники:

Таблиця 1.1. Оцінка інженерного захисту робітників і службовців на ділянці № 1

ЗАГАЛЬНІ ВИСНОВКИ

1. На ділянці № 1 надійним інженерним захистом забезпечуються 68% робітників і службовців.

2. Можливості інженерного захисту обмежуються малими об'ємами аварійного запасу води.

3. Оскільки ПРУ не має необхідних захисних властивостей, не забезпечене запасом води, його використання як захисної споруди при ядерному вибусі не бажане.

4. Для забезпечення надійного інженерного захисту робітників і службовців необхідно:

а) встановити додаткові ємкості для аварійного запасу води: у сховищі № 8 — 909 л, у сховищі № 12 — 1 053 л;

б) бажано підвищити рівень фізичної підготовки складу КБ з метою зменшення часу їх укриття у сховищі.

5. Об'єктивний час захисту відображений у «Плані укриття». На плані вказане місце знаходження усіх захисних споруд, їх характеристики на підставі розрахунків, розподіл працівників по спорудах та маршрути руху до них (див. додаток 1).

ЗАВДАННЯ ІІ

Визначте максимальне значення параметру вражаючого фактора, що очікується в районі цеху, надмірний тиск ударної хвилі, рівні радіації, визначте розміри і площу зони хімічного зараження, оцініть стійкість роботи цеху, за результатами роботи зробіть висновки і запропонуйте заходи щодо підвищення стійкості цеху.

РОЗРАХУНКОВА ЧАСТИНА

2.1 Підвищення стійкості роботи промислового об'єкта в умовах надзвичайних ситуацій

Під стійкістю роботи промислового об'єкта розуміють його здатність в умовах надзвичайних ситуацій випускати продукцію в запланованому об'ємі і номенклатурі, а при слабкому і середньому руйнуванні, пожежі, повені, зараженні місцевості, а також при порушенні зв’язків по кооперації і постачанню — відновлювати виробництво в найкоротші терміни.

Критерієм стійкості об'єкта до впливу ударної хвилі приймають таке граничне значення надлишкового тиску Р_фгр., при якому будівлі, споруди і обладнання об'єкта не руйнуються, або отримують не, чим середнє руйнування.

Якщо Р_фгр. Р_фмах, то об'єкт стійкий до ударної хвилі; якщо ж Р_фгр. Р_фмах, то об'єкт нестійкий.

ВИХІДНІ ДАНІ

РОЗВ’ЯЗОК

Надмірний тиск на відстані R, що очікується на об'єкті в разі вибуху газоповітряної суміші вуглеводневих продуктів (ГПС), буде максимальним значенням надмірного тиску Р_фмах і визначається розрахунковим шляхом виходячи з того, що у разі вибуху газоповітряної суміші (ГПС) формуються три фізичні зони (мал. 2.1.).

а) ЗОНА І — зона детонаційної хвилі. Вона знаходиться в межах хмари вибуху. Радіус цієї зони можна розрахувати за формулою:

В межах цієї зони надмірний тиск складає Р₁ = 1 700 кПа.

б) ЗОНА ІІ— зона дії продуктів вибуху. Ця зона охоплює всю територію, по якій розлетілись продукти ГПС в результаті детонації. Радіус цієї зони складає:

В межах цієї зони надмірний тиск змінюється Р₂ = 1 350 300 кПа.

Порівнюючи відстань від центру вибуху до цеху (800 м) з знайденими радіусами зони І (116,55 м) і зони ІІ (198,14 м), робимо висновок, що цех знаходиться в зоні ІІІ ударної хвилі. Знаходимо надлишковий тиск на відстані 800 м, використовуючи розрахункову формулу для зони ІІІ і приймаючи R₃ = 800 м.

мал. 2.1. Зони осередку ураження

в) ЗОНА ІІІ — зона дії повітряної ударної хвилі. Спочатку обчислюється відносна величина

.

При

Таким чином, при вибуху 300 т пропану цех машинобудівного заводу буде під впливом ударної хвилі Р₃ = 22 кПа.

Виділяємо основні елементи механічного цеху. Це будівлі з легким металевим каркасом, верстати середні, трубопроводи на металевих естакадах наземні, кабельні мережі наземні. Значення надлишкового тиску, що викликає руйнування елементів цеху, беремо з додатку 2:

Таблиця 2.1. Надлишковий тиск елементів механічного цеху

За межу стійкості будьякого об'єкта (будівля, споруда, обладнання) приймається мінімальне значення Р_фlim, при якому цей елемент отримає середнє руйнування.

Таблиця 2.2. Результати стійкості об'єкту до ударної хвилі

Р_мах

Умовні позначення:

ВИСНОВКИ

1. Межа стійкості цеху — 20 кПа.

2. Найуразливіші елементи цеху — будівлі, верстати.

3. При надлишковому тиску Р_мах = 22 кПа будівлі з легким металевим каркасом отримають середні руйнування, верстати середні, трубопроводи на металевих естакадах наземні, кабельні мережі наземні — слабкі руйнування.

4. Заходи щодо підвищення стійкості:

а) підвищення стійкості несучих конструкцій і перекриттів будівель шляхом установки додаткових колон, ферм, контрфорсів або підкосів;

б) провести заходи по підсиленню кріплення верстатів до фундаменту і установленні над ними захисних конструкцій (кожухів, камер, ін.);

в) прокладання кабельних, комунальноенергетичних і технологічних мереж під землею;

г) збільшення відстані до безпечної між промисловими і вибухонебезпечними об'єктами.

2.2 Підвищення стійкості роботи промислового об'єкта від ударної хвилі при ядерних вибухах

ВИХІДНІ ДАНІ

РОЗВ’ЯЗОК

Визначаємо відстань від об'єкту до центру вибуху R_х. Якщо відома відстань віддалення об'єкту від точки прицілювання, то R_х = R_m — r_відх:

R_х = 50,4 = 4,6 км По додатку 1 знаходимо, що при R_х = 4,6 км, q = 500 кТ Р = 27 кПа.

мал. 2.1. Визначення мінімальної відстані до ймовірного вибуху

Якщо Р_ф.гр. Р_ф.гр., то об'єкт стійкий до ударної хвилі; але якщо Р_ф.гр. Р_ф.гр. — об'єкт не стійкий.

Значення надлишкового тиску, який викликає руйнування елементів цеху, ми беремо з додатку 2:

Таблиця 2.3. Надлишковий тиск елементів механічного цеху

За межу стійкості будьякого об'єкта (будівля, споруда, обладнання) приймається мінімальне значення Р_фlim, при якому цей елемент отримає середнє руйнування.

Таблиця 2.4. Результати стійкості об'єкту до ударної хвилі

Р_мах

Умовні позначення:

ВИСНОВКИ

1. Межа стійкості цеху — 12 кПа.

2. Найуразливіші елементи цеху — верстати легкі, трубопроводи, кабельні мережі наземні.

3. При надлишковому тиску Р_мах = 27 кПа будівлі частково отримують легкі руйнування; верстати легкі — сильні руйнування, частково — повні; трубопроводи на металевих естакадах наземні — слабкі та середні руйнування; кабельні мережі наземні — слабкі та середні руйнування.

4. Заходи щодо підвищення стійкості:

а) провести заходи по підсиленню кріплення верстатів до фундаменту і установленні над ними захисних конструкцій (кожухів, камер, ін.);

б) прокладання кабельних, комунальноенергетичних і технологічних мереж під землею;

5. Для повного аналізу можливої обстановки на об'єкті і в районі його розташування в графічному додатку приведено положення зон можливих руйнувань в можливому осередку ядерного ураження.

2.3 Оцінка стійкості об'єкта в умовах радіаційного зараження при ядерному вибуху

ВИХІДНІ ДАНІ

РОЗВ’ЯЗОК

За критерій стійкості роботи промислового об'єкта в умовах радіоактивного зараження приймається встановлена доза випромінювання Д_вст, яку можуть отримати робітники і службовці за час роботи на зараженій місцевості.

1. Визначаємо зону руйнувань, в якій знаходиться об'єкт. Якщо об'єкт знаходиться в зоні повних або сильних руйнувань — проведення подальшої оцінки недоцільне.

2. Визначаємо відстань від центру вибуху до об'єкта:

R_х = R_m — r_відх = 120,4 = 11,6 км З додатку 1 бачимо, що Р < 10 кПа (R_х = 11,6 км, q = 50 кт). Це значить, що об'єкт знаходиться за межею слабких руйнувань.

3. Визначаємо максимальну дозу проникаючої радіації Д_пр і рівень радіації, що очікується на об'єкті за одну годину після вибуху (Р_Імах), виходячи з потужності ядерного вибуху, відстані від центру вибуху до об'єкта R_х, швидкості та напряму середнього вітру на об'єкт (додаток 3, 4, 5): Р_Імах = 560 Р/год, Д_пр = 0.

4. Розраховуємо дозу випромінювання, яку можуть отримати робітники і службовці, знаходячись у виробничих будівлях і сховищах під час повної робочої зміни (12 годин):

5. По додатку 6 визначаємо К_посл виробничої одноповерхової будівлі

від радіаційного зараження: К_посл = 7,

від проникаючої радіації: К_посл = 5.

6. По додатках 7, 8 знаходимо К_р в залежності від розташування сховища, типу і площини перекриття: К_р = 2.

К_посл =

а) від радіаційного зараження:

К_посл = ;

б) від проникаючої радіації:

К_посл = .

Для визначення розрахункової дози випромінювання використовуємо К_посл від радіаційного зараження для виробничих будівель і сховищ. для виробничих будівель:

Р для сховища: Р

7. Визначаємо межу стійкості об'єкта до радіаційного зараження Р_Іlim, при якому можлива виробнича діяльність повний робочий день двома повними змінами, при цьому персонал не отримає дозу випромінювання більшу за встановлену:

Р_Іlim = Р/год

8. Порівнюємо Р_Іlim з Р_Імах і визначаємо стан стійкості об'єкту до радіоактивного зараження:

при Р_Іlim Р_Імах об'єкт стійкий до радіоактивного зараження;

при Р_Іlim Р_Імах об'єкт не стійкий до радіоактивного зараження.

57,85 Р/год < 560 Р/год — об'єкт не стійкий до радіоактивного зараження.

Таблиця 2.5. Результати оцінки стійкості цеху машинобудівного заводу до дії проникаючої радіації та радіаційного зараження

ВИСНОВКИ

1. Цех машинобудівного заводу знаходиться в Зоні В (небезпечного зараження), де величина Р_Імах = 560 Р/год.

2. В межах цеху машинобудівного заводу Д_пр = 0.

3. Цех машинобудівного заводу не стійкий до радіаційного зараження: встановлена доза радіації — 15 Р, отримана доза при роботі у виробничих будівлях — 145,2 Р.

4. При захисті робітників у сховищах на протязі 12 годин отримана доза випромінювання Д = 0,132 Р (встановлена доза радіації — 15 Р).

5. Чутливих до проникаючої радіації і радіаційного зараження матеріалів і приладів у цеху немає.

6. Заходи щодо підвищення стійкості:

а) підвищити ступінь герметизації цеху, підготувати щити для закриття віконних отворів у разі руйнування стекла;

б) підготувати системи вентиляції до роботи в режимі очищення повітря від радіації;

в) розробити режим радіаційного захисту робітників і службовців;

г) виробничий процес зупиняється, люди укриваються у сховище.

мал. 2.2. Зони руйнувань і радіоактивного зараження в осередку ядерного ураження

2.4 Оцінка стійкості роботи цеху при аварії на хімічно небезпечному об'єкті

Критерієм стійкості об'єкта до хімічного зараження є мінімальний процент втрат робітників і службовців, при якому об'єкт припиняє або значно знижує випуск кінцевої продукції. Ця величина втрат є межею стійкості об'єкта до хімічного зараження П_lim.

ВИХІДНІ ДАНІ

РОЗВ’ЯЗОК

1. Визначаємо розміри зони хімічного зараження і напрям поширення СДОР за таблицями 5, 6 (мал. 2.3.):

мал. 2.3. Схема зони хімічного зараження, утворена розливом СДОР

Г_зхз =

R < Г_зхз — цех розташований в зоні хімзараження;

Ш_зхз = 0,8 Г_зхз Ш_зхз = 0,81,31 = 1,048 км

S_зхз = S_зхз =

2. Визначаємо час підходу СДОР до об'єкту за таблицею 7. Середня швидкість переносу зараженої хмари V_{сер.зараж.хмари} = 1,5 м/с.

За таблицею 8 визначаємо час вражаючої дії СДОР при умові, що t_ураж = t_вип = 22 год.

3. За таблицею 9 визначаємо можливі втрати робітників і службовців об'єкту П_мож і порівнюємо їх з межею стійкості П_lim. При наявності 30% протигазів можливі втрати робітників і службовців до 65% на відкритій місцевості (ураження легкого ступеню — 25%, середнього та тяжкого ступеню — 40%, зі смертельним наслідком — 35%).

П_мож = 35% коли люди знаходяться в будівлях (цеху),

П_lim = 1020%.

П_мож > П_lim — об'єкт нестійкий до хімічного зараження.

Таблиця 2.6. Результати оцінки стійкості об'єкту до хімічного зараження

ВИСНОВКИ

1. Об'єкт підпадає в зону хімічного зараження.

2. Умови захисту робітників і службовців не відповідають вимогам, тому необхідно підвищити захисні властивості.

3. Заходи щодо підвищення стійкості:

а) уможливити кращу герметизацію будівель і цехів, де працюють люди;

б) здійснювати накопичення і зберігання засобів захисту (ЗІЗ) безпосередньо в місцях роботи;

в) в місцях, де працюють люди, необхідно будувати сховища для укриття робітників і службовців;

г) необхідно проводити підготовку і проведення евакуаційних заходів;

д) навчати робітників і службовців користуванню ЗІЗ та діям по сигналах оповіщення.

ЗАВДАННЯ ІІІ

Вивчіть основи організації і проведення РіІНР в осередку ураження і завдання, що покладаються на командира ЗРК; зміст і мету проведення занять (зборів) з підготовки командирів ЗРК. В ролі командира ЗРК організуйте проведення РіІНР на машинобудівному заводі, використовуючи формалізовані бланки роботи (з'ясуйте задачу, оцініть обстановку, прийміть рішення і поставте задачі підлеглим підрозділам).

ВИХІДНІ ДАНІ

Таблиця 3.1. План і програма зборів командирів невоєнізованих формувань ЦО загального призначення

ЗАГАЛЬНА ОБСТАНОВКА НА 17.05

8⁰⁰: на Заріченській АЕС (50 км на північний захід від м. Заріченськ)стався вибух з викидом радіоактивних речовин. Радіоактивна хімічна хмара пересувається в напрямку м. Заріченськ.

8³⁰: штабом ЦО м. Заріченська було подано сигнал «Увага всім», оголошено про загрозу радіаційного зараження та вказані заходи щодо захисту населення.

8⁴⁵: на машинобудівному заводі було зупинено виробництво, робітники і службовці сховались у захисних спорудах.

9⁰⁰: внаслідок порушення технології виробництва на машинобудівному заводі стався вибух 50 т пропану (60 м на схід від будинку № 21).

9¹⁰: на хімічному заводі (6 км на північний захід від машинобудівного заводу) розлито 25 т скрапленого хлору (місцевість закрита, ємкості обваловані).

9¹⁵: начальник ЦО машинобудівного заводу видав наказ невоєнізованим формуванням ЦО на проведення в осередку ураження РіІНР.

НАКАЗ НАЧАЛЬНИКА ЦО МАШИНОБУДІВНОГО ЗАВОДУ

1. Сьогодні о 8⁰⁰ стався викид РР на Заріченській АЕС, о 9⁰⁰ на машинобудівному заводі в районі насосної станції стався вибух 50 т пропану в залізничних цистернах, о 9¹⁰ на хімічному заводі розлито 25 т хлору.

Внаслідок вибуху пропану на дільниці № 1 (додаток 4), що розташована в західній частині заводу, зруйновані будинки, сталася пожежа в корпусі № 17, завалені сховища № 12 та 18 з робітниками і службовцями, що в них знаходяться. Територія заводу заражена РР, рівень радіації на 9⁰⁰ становить 68 Р/год, кордон зони радіактивного зараження — південна околиця м. Заріченськ. Хмара хлору переміщується в напрямку машинобудівного заводу.

2. До виконання робіт по ліквідації наслідків вибуху пропану на першій дільниці залучаються НФЦО заводу (РГ, АТК, КПГ, ЗРК, КО), що знаходяться на терторії заводу та в районі м. Тальне.

НАКАЗУЮ

1. РГ на 10⁰⁰ провести розвідку та оцінити наслідки вибуху 50 т пропану на дільниці № 1 заводу, встановити 2 пости РХспостереження: перший — 40 м північніше будинку № 31, другий — в районі управління заводом.

2. КПГ загасити пожежу в будинку № 17 (столярний цех). Роботу почати о 9³⁰.

3. АТК локалізувати і ліквідувати аварії на КЕІМ в будівлях № 7, 8, 12 (зняти електричну напругу, відключити подачу газу і води), не допустити затоплення сховищ в будинках № 12, 17; підготувати проїзд для пожежних машин між будинками № 12, 17; підготувати місця для розгортання техніки ЗРК між будинками № 8, 17. Роботи розпочати негайно, закінчити о 12⁰⁰.

4. ЗРК провести РіІНР на дільниці № 1 заводу та розгорнути пункт збору уражених, основні зусилля зосередити на рятуванні людей, що знаходяться в завалених сховищах № 8 і 12. В район робіт прибути самостійно о 10²⁵, роботи розпочати о 10³⁰, завершити о 13⁰⁰.

5. КО до 12⁰⁰ розгорнути пункт санітарної обробки людей та знезараження тех. ніки в районі полігону ЦО (7 км на південний схід від машинобудівного заводу) і провести повну спеціальну обробку КПГ, АТК та ЗРК після ліквідації ними наслідків вибуху на дільниці № 1 заводу.

6. Пункт збору уражених — біля запасних воріт заводу, уражених вивозити транспортом заводу у загін першої медичної допомоги, що розгорнутий у м. Тальне.

7. Допустима доза опромінення за час роботи — 25 Р.

8. На маршруті і під час робіт зв’язок по радіо і телефону. Пункт управління ЦО — сховище № 8. Мій заступник — головний інженер заводу.

Сигнали оповіщення:

" радіоактивне зараження" — зелена ракета,

" хімічне зараження" — червона ракета.

Начальник ЦО машинобудівного заводу Начальник штабу ЦО по розрахункам і висновкам по кожному етапу роботи командира ЗРК

РОЗРАХУНКОВА ЧАСТИНА

3.1 З’ясування завдання

захист споруда рятувальна команда

1. Зведена рятувальна команда має завдання у взаємодії з РГ, АТК, КПГ провести рятувальні і інші невідкладні роботи на ділянці № 1 машинобудівного заводу. Основні зусилля зосередити на рятуванні людей в сховищах № 8 і 12.

Висування в осередок ураження здійснити самостійно за маршрутом ТальнеЗаріченськ (завод). В загальній колоні рухається КО.

2. Завдання сусідів: на ділянці № 1 одночасно з ЗРК діють формування КПГ (гасить пожежу в корпусі № 17 (столярний цех)), АТК та РГ. На сусідньому заводі хімічної промисловості діють об'єктові формування ЦО.

3. Зведена рятувальна команда діє в першій зміні,їй відводиться важлива роль у рятуванні робітників і службовців, що знаходяться в завалених сховищах № 8 і 12 на дільниці № 1 заводу.

4. Строки виконання завдання: в район зібрання формувань (північносхідна окраїна м. Тальне) прибути о 9⁴⁰. На об'єкт прибути о 10²⁵, приступити до робіт о 10³⁰. Роботи завершити о 13⁰⁰ (тривалість робіт — 2 год 30 хв (10³⁰ 13⁰⁰)).

3.2 Розрахунок часу

Наказ начальника машинобудівного заводу було видано о 9¹⁵. В район зібрання прибути о 10²⁵. Таким чином, на організацію і проведення РіІНР відводиться 1 год 10 хв. За цей проміжок часу необхідно:

ВИСНОВКИ

1. Марш ТальнеЗаріченськ розпочати о 9⁵³, прибути о 10²⁵.

2. Наказ видати о 9⁴⁵.

3. Попереднє розпорядження: командирам підрозділів підготувати особовий склад до маршу і проведення РіІНР, перевірити техніку, автотранспорт, наявність інструментів і засобів індивідуального захисту. Заступнику (командиру ІРГ) о 9⁴⁰ вишикувати особовий склад ЗРК, КО для оголошення наказу.

3.2 Оцінка обстановки

Вивчивши загальну обстановку на 17.05, робимо висновки, що:

1. о 8⁰⁰ на Заріченській АЕС (50 км на північний захід від м. Заріченськ) стався вибух з викидом радіоактивних речовин. Радіоактивна хімічна хмара пересувається в напрямку м. Заріченськ;

2. внаслідок порушення технології виробництва на машинобудівному заводі стався вибух 50 т пропану (60 м на схід від будинку № 21);

3. на хімічному заводі (6 км на північний захід від машинобудівного заводу) розлито 25 т скрапленого хлору (місцевість закрита, ємкості обваловані).

Використовуючи план машинобудівного заводу в масштабі, визначаємо відстань розташування цехів машинобудівного заводу до центру вибуху:

центр вибухустолярний цех 240 м центр вибухушліфувальний цех 360 м центр вибухумеханічний цех 520 м центр вибухуконструкторське бюро 620 м центр вибухукомендатура 680 м.

Визначаємо площу цехів:

площа столярного цеху:

площа шліфувального цеху:

площа механічного цеху:

площа конструкторського бюро:

площа комендатури:

Визначаємо площу території:

площа території:

Проводимо оцінку інженерної та пожежної обстановки на об'єкті.

Стан погоди: в приземному шарі: ясно, конвекція, вдень t = +18⁰С, вночі t = +10⁰С, вітер північнозахідний, 3 м/с;в шарі 010 км: середній вітер А=315,v=50 км/год Рівень радіації на 9⁰⁰ становить 68 Р/год, кордон зони радіактивного зараження — південна околиця м. Заріченськ.

Хмара хлору переміщується в напрямку машинобудівного заводу.

Розраховуємо, яка величина надмірного тиску буде в районі будівель машинобудівного заводу:

А) в районі столярного цеху:

.

При

Б) в районі шліфувального цеху:

.

При

В) в районі механічного цеху:

.

При

Г) в районі конструкторського бюро:

.

При

Д) в районі комендатури:

.

При

Значення надлишкового тиску визиває руйнування елементів цеху. Дані беремо з додатку 2.

Результати оцінки обстановки наведені в таблицях 3.2. і 3.3.:

Таблиця 3.2. Інженерна обстановка

Таблиця 3.3. Пожежна обстановка

Примітка: дані взяті із довідника Демиденко Г. П. «Захист об'єктів народного господарства від зброї масового ураження» (с. 8788).

Щільність забудови:

де

S_буд — загальна площа будівель,

S_т — площа території, де розташовані будівлі.

Через велике значення надлишкового тиску ударної хвилі в центрі будівлі № 17 (більше 55 кПа), щільності забудови (54%), виникає ймовірність виникнення суцільних пожеж.

ВИСНОВКИ

(МОЖЛИВІ НАСЛІДКИ)

1. Повні руйнування будівлі № 17.

2. Сильні руйнування будівлі № 12.

3. Середні руйнування будівлі № 8.

4. Слабкі руйнування будівлі № 2.

5. Слабкі руйнування будівлі № 1.

6. Завали проїздів між будівлями № 12 і 17 довжиною 160 м.

7. Завали проїздів між будівлями № 8 і 12 довжиною 200 м.

8. Загорання будівлі № 17, розповсюдження вогню на всю ділянку.

9. Завалені входи в сховища № 8 і 12.

3.3 Оцінка маршруту висунення і місцевості

ВИХІДНІ ДАНІ

ВИСНОВКИ

1. Пересуватися по дорозі із швидкістю 40 км/год, щоб уникнути аварійних ситуацій.

2. При заданій швидкості на марш буде витрачено 32 хв.

3.4 Оцінка радіаційної обстановки

ВИХІДНІ ДАНІ

РОЗВ’ЯЗОК

1. Визначаємо дозу опромінення, отриману на заводі:

а) час радіактивної хмари до заводу дорівнює:

тобто на 9⁰⁰ рівень радіації становив 68 мР/год. ЗРК розпочала роботу на заводі о 10³⁰. Рівень радіації на цей час становив 4,3 мР/год (відповідно додатку 14 довідника за 1,5 год після випадання РР коефіцієнт перерахунку становить k=1,63. Відповідно,

Р

ВИСНОВКИ

1. Під час маршу для зменшення отриманої дози випромінювання необхідно:

а) при в'їзді на заражену територію надіти протигази (респіратори);

б) закрити вікна в транспорті, зачохлити кузови автомобілів;

в) по можливості швидше проїхати заражену ділянку і приступити до роботи.

2. Ланці зв’язку і розвідки на марші і на об'єкті робіт вести безперервну радіаційну розвідку.

3. Засоби індивідуального захисту вдягти як при бойовому положенні.

4. Доза опромінення, яку отримають робітники під час роботи, не буде перебільшувати допустиму (25 Р). Загальна доза опромінення буде складати близько 2 Р (1,935 Р).

3.5 Оцінка хімічної обстановки

ХЛОР — 25 т

9¹⁰ 17.05

мал. 3.1. Схема зони хімічного зараження, створена розливом 25 т хлору

РОЗВ’ЯЗОК

1. Глибина розповсюдження хмари забрудненого повітря з вражаючою концентрацією:

2. Ширина зони хімічного зараження при конвекції:

3. Площа зони хімічного зараження:

4. Час підходу хмари забрудненого повітря до машинобудівного заводу:

де

4,5 взято табл. 10.4 довідника.

5. Час вражаючої дії хлору в осередку хімічного зараження:

а) по табл. 10.5 довідника визначаємо час випаровування СДОР: t_вип = 22 год;

б) з урахуванням поправочного коефіцієнта 0,55 для швидкості вітру 3 м/с маємо:

в зоні хімічного зараження

ВИСНОВКИ

1. Перша дільниця машинобудівного заводу в зону хімічного зараження не потрапляє, бо глибина хімічного зараження становить 0,298 км, ширина — 0,24 км, а відстань від хімічного заводу до машинобудівного дорівнює 6 км).

2. Щоб зменшити ймовірність ураження СДОР при проведенні РіІНР, протигази мати в положенні «напоготові» .

3.6 Оцінка стану і можливостей ЗРК

1. Укомплектований особовим складом і технікою повністю.

2. До складу ЗРК входять:

рятувальних груп — 2,

груп механізації — 1,

санітарних дружин — 1,

бульдозерів — 2,

автокранів — 1,

автомобілів — 6.

3. Особовий склад навчений.

4. Технічний стан транспортних засобів і інженерної техніки задовільний.

5. За установлений час (2,5 год) ЗРК може виконати наступні види робіт:

обладнання проїздів в завалах шириною 33,5 м довжиною 250 м, відкопування і відкриття більше 1 сховища (1,25),

витягання зпід завалів потерпілих до 125 чол.,

відмикання в зруйнованих мережах до 2,5 дільниць, надання першої медичної допомоги до 40 чол.,

влаштування обвідних ліній на водопровідноканалізаційних та газових мережах до 25 м.

3.6 Оцінка пори року, доби, погоди та їх вплив на виконання завдань

1. Завдання виконуються навесні, 16 травня, вдень. Погода ясна, конвекція.

2. Вітер у приземному шарі: азимут 315, швидкість 50 км/год.

3. Температура повітря: t_вдень = +18⁰С, t_вночі = +10⁰С.

4. Швидкість вітру — 3 м/с.

ВИСНОВКИ

1. На першій дільниці машинобудівного заводу передбачено виконати роботи:

а) влаштувати проїзди між цехами № 12 і 18 довжиною до 200 м.

б) розібрати завали в сховищах № 8 і 12.

в) локалізувати аварії на комунальноенергетичних мережах в цехах № 8 та 12.

г) надати першу медичну допомогу ураженим в місцях звільнення їх зпід завалів, в подальшому відправляти до місця здору уражених біля запасних воріт заводу.

2. Рух на марші провести з швидкістю 40 км/год, на марш потрібно 32 хв.

3. На ділянці № 1 машинобудівного заводу роботи проводитимуться в умовах радіоактивного зараження місцевості. Отримана доза опромінення під час робіт буде становити 1,935 Р. Всі роботи виконувати в засобах індивідуального захисту (респіраторах, протигазах). Засоби індивідуального захисту одягнути перед зоною РЗ (південна частина м. Заріченськ). При в'їзді в м. Заріченськ видати індивідуальні дозиметри особовому складу ЗРК. Покази дозиметрів знімати кожні 30 хв.

4. Хімічне зараження дільниці не передбачається. Повну санітарну обробку людей та знезараження техніки провести після ліквідації вибуху на дільниці № 1 в районі полігону ЦО (7 км на південний схід від машинобудівного заводу) після 13⁰⁰.

5. Пора року, доби та стан погоди сприятливі для виконання завдання. При роботі в засобах індивідуального захисту (протигазах, ЗЗК), дотримуватись теплового режиму, не допускати перегрівів, теплових ударів.

6. Склад та можливості ЗРК дозволяють виконати поставлене завдання.

РІШЕННЯ КОМАНДИРА ЗВЕДЕНОЇ РЯТУВАЛЬНОЇ КОМАНДИ

1. Рятувальні та невідкладні роботи проводити одночасно. В першу чергу забезпечити подачу повітря в сховища № 8 і 12. На допомогу рятувальним групам виділити санітарні ланки і техніку.

2. Завдання підрозділам:

а) ланці зв’язку і розвідки установити постійний зв’язок з штабом ЦО і постійно вести радіаційну і хімічну розвідку на марші і об'єкті;

б) 1 РГ разом з РГ, КПГ, АТК, КО провести необхідні роботи в районі сх. № 12;

в) 2 РГ разом з РГ, КПГ, АТК, КО провести необхідні роботи в районі сх. № 8;

г) групі механізації у взаємодії з КО і КПГ прокласти проїзди і розчистити завали на дільниці № 1 заводу, в першу чергу — між будівлями заводу № 8 і 12, 12 і 17;

д) санітарній дружині (ланки № 3, 4) забезпечити прийом поранених із сховищ, надання їм першої медичної допомоги і транспортування до пункту зібрання уражених біля запасних воріт заводу.

3. Висування в осередок ураження здійснювати у такому порядку:

— ланка зв’язку і розвідки,

— команда обеззараження,

— група механізації,

— перша рятувальна група,

— друга рятувальна група,

— санітарна дружина.

Вихідний пункт — північна околиця м. Тальне — пройти о 9⁵³.

4. Управління ЗРК: на марші зв’язок з начальником ЦО по радіо, в районі робіт зв’язок з пункту управління начальником ЗРК з начальником ЦО по радіо та телефоном.

Місце ПУ ЦО — сховище № 6.

НАКАЗ КОМАНДИРА ЗВЕДЕНОЇ РЯТУВАЛЬНОЇ КОМАНДИ

1. Сьогодні о 9⁰⁰ на території заводу стався вибух 50 т пропану внаслідок порушення технології зупинки виробництва. На дільниці № 1 виникли руйнування будинків № 8, № 17, № 22, завали сховищ № 12, № 8, пожежі будинку № 12, можливе поширення вогню на будинок № 8. Територія заводу заражена радіоактивними речовинами, рівні радіації на 9⁰⁰ становлять 68 мР/год, на початок робіт — 4,3 мР/год (на 10³⁰).

2. Зведена рятувальна команда має завдання провести РіІНР на дільниці № 1 машинобудівного заводу. Висунення в осередок ураження здійснити за маршрутом ТальнеЗаріченськ.

3. Гасіння пожеж на території заводу, дільниці № 1 здійснюється КПГ;

локалізація і ліквідація аварій на КЕМ сховища № 8 і 12 здійснюється групою механізації.

4. РіІНР вести одночасно на дільниці № 1, основні зусилля зосередити на розчистці завалів між будівлями № 8 і 12 з метою доступу до сховищ № 8 і 12. В першу чергу РіІНР провести в сховищах № 2 і 8.

НАКАЗУЮ:

1. Висування в осередок ураження здійснювати у такому порядку:

— ланка зв’язку і розвідки,

— команда обеззараження,

— група механізації,

— перша рятувальна група,

— друга рятувальна група,

— санітарна дружина.

Вихідний пункт — північна околиця м. Тальне — пройти о 9⁵³.

Швидкість руху — 40 км/год, дистанція між машинами — 45 м.

В район прибути о 10²⁵.

2. Ланці зв’язку і розвідки установити постійний зв’язок з штабом ЦО і постійно вести радіаційну і хімічну розвідку на марші і об'єкті;

3. 1 РГ з 10³⁰ у взаємодії з РГ, КПГ, АТК, КО і ланкою 1 СД провести рятування людей із сховища № 12;

4. 2 РГ з 10³⁰ у взаємодії з РГ, КПГ, АТК, КО і ланкою 2 СД провести рятування людей із сховища № 8;

5. Групі механізації у взаємодії з КО і КПГ прокласти проїзди і розчистити завали на дільниці № 1 заводу, в першу чергу — між будівлями заводу № 8 і 12, 12 і 17;

6. Санітарній дружині (ланки № 3, 4, 5) забезпечити прийом поранених із сховищ, надання їм першої медичної допомоги і транспортування до пункту зібрання уражених біля запасних воріт заводу. Уражених вивозити транспортом заводу у загін першої медичної допомоги, що розгорнутий у м. Тальне.

7. Роботу розпочати о 10³⁰, закінчити — о 13⁰⁰. Допустима доза опромінення — 25 Р. Повну санітарну обробку людей і знезараження техніки провести в районі полігону ЦО (7 км на південний схід від машинобудівного заводу).

8. На марші я йду в голові колони. Зв’язок з ПУ начальника ЦО підтримувати на марші і об'єкті по радіо і телефоном. Зв’язок з командирами формувань по радіо. Мій заступник — командир ІРГ. Управління колоною по радіо.

Сигнали оповіщення:

" радіоактивне зараження" — зелена ракета,

" хімічне зараження" — червона ракета.

Командир зведеної рятувальної команди

18.05.2007 р.