Проект створення об «єкту харчової промисловості «Пресервний цех»

Зміст Вступ

1. Ініціалізація проекту

1.1 Дослідження проблеми створення

1.2 Розробка альтернатив вирішення проблеми створення

1.3 Дослідження життєздатності альтернатив вирішення проблеми створення

1.4 Схема фінансування проекту

2. Планування проекту

2.1 Планування змісту проекту

2.2 Складання розкладів

2.3 Планування проектних затрат

2.4 Планування ризиків проекту

2.5 Допоміжний план проекту

3. Реалізація проекту

3.1 Організаційна структура управління проектом

3.2 Моніторинг та прогнозування виконання проекту

3.3 Оцінка прогресу проекту для ключових зацікавлених осіб

3.4 Охорона праці та безпека в надзвичайних ситуаціях при виконанні проекту Висновок Література

Вступ Актуальність дослідження. Останнім часом на ринку з’являється все більший вибір продуктів харчування готових до вживання, але при цьому якість і безпека стає все нижче. Детальніше варто зупинитися на рибних пресервах. Рибна пресерва є повноцінним харчовим продуктом, що має оригінальну рецептуру приготування. Це продукт, який не пройшов абсолютну стерилізацію, і в цьому полягає його основна відмінність від консервів На полицях сучасних крамниць представлено не багато торгових марок, які випускають дану продукцію. Серед цього асортименту можна помітити те що практично всі пресерви, представлені на полицях магазинів не відповідають вимогам ГОСТу, ДСТУ та іншим. Так само їх смакові якості залишають бажати кращого.

У зв’язку з розширенням фірми «Большая волна» виникла необхідність виробництва нових видів продукції.

При традиційному підходу до виробництва продукція не буде мати конкурентних переваг. Для того щоб продукція користувалася попитом необхідно впровадження інновацій. Такими інноваціями будуть поставка рибної продукції з-за кордону, а також використання нових технологій обробки сировини. Виходячи з цього тема курсової роботи «Проект створення об'єкту харчової промисловості „Пресервний цех“» є актуальною.

Мета роботи — розробити проект створення об'єкту харчової промисловості «Пресервний цех»

Об'єктом даної роботи є процеси управління проектами в рибопереробній промисловості Луганської області.

Предметом є процес управління проектами при створенні об'єкту харчової промисловості «Пресервний цех».

Задачами роботи є:

провести дослідження проблеми і проблематику, як причину ініціалізації проекту розробити розробку плану по управлінню проектом;

провести візуальний моніторинг стану виконання проекту;

розробити заходи щодо забезпечення охорони праці та безпеки в надзвичайних ситуаціях при виконанні проекту.

Практичним значенням реалізації даного проекту стане розширення виробничих можливостей фірми «Большая волна», розширення ринків збуту продукції. А практичним значенням експлуатації продукту проекту стане те, що кінцевий споживач зможе купувати в магазині готовий до вживання якісні, що володіють високими смаковими якостями рибні пресерви за досить прийнятною ціною.

Інноваційність проекту полягатиме в підвищенні конкурентоспроможності рибних пресервів за рахунок використання передових технологій переробки сировини та її поставки безпосередньо з фірм-виробників в Норвегії.

На за захист виноситься проект створення об'єкту харчової промисловості «Пресервний цех».

управління харчовий рибний фінансування

Розділ 1. Ініціалізація проекту

1.1 Дослідження проблеми створення У наш час на полицях магазинів стає все менше натуральних і корисних продуктів харчування. Все більше з’являється неякісної, і навіть шкідливої їжі. Все більше застосовуються генно-модифіковані організми, барвники, ароматизатори та інші шкідливі добавки. Одним з небагатьох продуктів, які уникли цього, є риба.

Риба, як і інші морепродукти, — це цінний продукт харчування, що містить малу кількість насичених жирів, але велика кількість білка і жирних кислот Омега-3. Завдяки вмісту вітамінів, мінералів та інших необхідних для життєдіяльності нашого організму поживних речовин, риба і морепродукти є незамінним компонентом раціону харчування людини.

Експерти майже одностайно стверджують, що риба — це справжня скарбниця корисних речовин. Дослідження з цього питання публікуються мало не кожен день, оскільки наукова громадськість не перестає відкривати все нові і нові цілющі властивості риби. Дуже раціонально було побудовано харчування в їдальнях Радянського Союзу. Два рази на тиждень був рибний день. Таким чином, заповнювався дефіцит необхідних поживних речовин в організм.

Риба містить цілий ряд корисних мікроелементів, найбільш важливі з яких:

цинк — є важливим мінералом, оскільки підтримує тестостерон і інсуліноподібні гормони, які відіграють безпосередню роль у зростанні людини;

хром — підстьобує організм зберігати вуглеводи в якості глікогену в м’язах, а не жиру. Збільшені запаси глікогену допомагають нарощувати м’язи;

селен — знаходиться на одному рівні з вітамінами С і Е і грає ключову роль у підтримці сильної імунної системи.

Найбільш важливими корисними властивостями риби є:

користь для серцево-судинної системи;

нормалізація артеріального тиску;

нормалізація маси тіла;

зниження ризику виникнення раку;

поліпшення роботи мозку;

запобігання запальних процесів;

поліпшення зору;

поліпшення стану шкіри.

Не дивлячись на таку кількість корисних властивостей, не завжди є час для приготування страв з риби. Саме на такий випадок і є рибні пресерви.

Пресерви це готовий до вживання рибний продукт, який не піддавався термічній обробці. Саме в цьому і полягає головна відмінність пресервів від рибних консервів. В пресервах зберігається значно більше білків і вітамінів, ніж в консервах. При цьому пресерви не тільки смачні, але і, безумовно, корисні. Їх можна вживати в їжу щодня, і це буде тільки йти на користь.

Сучасне виробництво пресервів використовує різну рибу: свіжу, а також охолоджену або заморожену. Рибу солять і обробляють на філе. Шматки філе укладають в банки (найчастіше пластикові) і додають заливку, до складу якої входить рослинна олія і різні прянощі.

Пресерви — це продукти харчування, розфасовані в сучасну герметичну тару без стерилізації. Це робить їх дуже доступними, однак, вимагає від виробника точної відповідності технології. Тільки досвідчені компанії, такі як ми, можуть гарантувати бездоганну якість пресерви і тривалий термін їх зберігання без використання «хімії».

Виготовлення пресервів є одним з найбільш сучасних методів консервування риби. Завдяки точному відповідності всім технологічним стандартам напрямку «пресерви рибні виробництво» наші пресерви рибні зберігають корисні властивості, але при цьому характеризуються також і тривалим терміном зберігання.

Фірма «Большая волна» вирішивши розширити свої виробничі потужності вирішила віддати перевагу саме цьому виду рибної продукції.

Виробництво вирішено розгорнути на орендованій площі, обладнавши її відповідно до існуючих стандартів та обладнані сучасною системою охорони.

Колектив буде сформований з висококваліфікованих технологів і технічних працівників. Їх підбір здійснюватиметься агентством з підбору персоналу.

Поставки сировини будуть здійснюватися безпосередньо з фірм, які виробляють вилов риби в Норвегії. Для організації перевезень доведеться вдатися до послуг фірм перевізників.

Об'єкт передається замовнику повністю готовий до виробництва продукції. Подальшу експлуатацію продукту проекту буде здійснювати замовник.

1.2 Розробка альтернатив вирішення проблеми створення

Існує велика кількість різних видів рішень — від дуже конкретних до надмірно неясних, від вимушених до необов’язкових. Часто існує більше одного рішення, яке можна вважати правильним. Крім того, існує різниця між правильним і ефективним рішенням. І залишається вибір — яке рішення прийняти і як його здійснити.

Як правило, основна маса рішень приймається виходячи з досвіду і знань керівника. Але для того, щоб приймати рішення в умовах постійної зміни зовнішнього середовища, тільки досвіду, буває недостатньо. І в ситуації з новими обставинами необхідно володіти технологіями прийняття ефективних рішень.

У нашій країні переважна більшість підприємців малого та середнього бізнесу працюють по-старому, спираючись на досвід попередніх років. Звичайно, багато хто займається бізнесом вже років п’ять-десять, з плином часу придбаний новий досвід, але чим вищий рівень бізнесу, обсяги продажів, розмір обслуговується сегмента на ринку, тим вище і вартість кожної управлінської помилки.

Якість прийнятого рішення в значній мірі залежить від здатності керівника виявити всі можливі альтернативи. Не можна вибрати конкретну альтернативу, якщо вона не була виявлена і розглянута. Удосконалення здатності керівника розширити можливий спектр альтернатив вирішення проблеми доступними способами підвищує ймовірність прийняття ефективного рішення. Уява, кругозір, здатність і готовність виявляти взаємозв'язки попередньо не пов’язаних об'єктів і результатів сприяють творчому поведінці. Така поведінка дозволить виробити більш широкий діапазон альтернатив рішення. Необхідно, використовуючи спеціальні методи активізації учасників підготовки рішення («мозковий штурм» і т.д.), виявити максимальне число можливих варіантів вирішення проблеми. Це наблизить нас до мети процесу прийняття рішень.

Часто, перш за все при вирішенні відкритих завдань, виявлення повного переліку альтернатив неможливо практично. Знаходження достатніх хорошого рішення зупиняє пошук на першій альтернативі, яка відповідає рівню домагань керівника. При таких обставинах в учасників підготовки рішення є слабкий стимул підходити до справи особливо творчо. Однак навіть пошук задовільного рішення вимагає від учасників підготовки рішення певних творчих зусиль. Тому важливим завданням керівників є стимулювання творчого потенціалу менеджерів у прийнятті рішень, насамперед у виробленні альтернатив.

Проаналізувавши стан даної галузі, та можливі шляхи вирішення проблеми вдалося виділити чотири варіанти її вирішення, в яких продемонстрований різний підхід. Всі ці варіанти здатні вирішити проблему, однак мають ряд переваг і недоліків.

1. Покупка готового підприємства, що випускає рибні пресерви;

2. Створення виробництва з нуля;

3. Перекуповування пресервів інших виробників;

4. «Нульова альтернатива».

тепер зупинимося більш детально на кожній з альтернатив, розглянемо основні переваги та недоліки:

1. «Нульова альтернатива» має на увазі, що все залишається, як і було, фірма продовжує випускати лише добре освоєний асортимент, в разі такого сценарію розвитку будуть втрачені великі прибутки від розширення асортименту та ринків збуту, з часом значно зменшиться конкурентоспроможність підприємства, що з часом може привести до його занепаду. Позитивний вплив такої альтернативи буде лише в тому, що не доведеться витрачати великі кошти і вдасться уникнути складнощів і проблем, які виникають при введенні в експлуатацію нового виробництва.

2. Варіант покупки готового підприємства передбачає, що буде придбано повністю готове до виробництва даного виду продукції. Перевагою такого вибору стане значне прискорення розширення виробництва і як результат якнайшвидший початок отримання прибутків, так само даний варіант дозволить вирішити значну кількість проблем, які виникають при введенні в експлуатацію нових об'єктів харчової промисловості. Однак, тут існують і негативні сторони. Пошук такого об'єкта може зайняти значний час, та й серйозні проблеми можуть виникнути з місце розташуванням об'єкта, що може ускладнити його комунікації з основним підприємством. Істотним мінусом стане те, що при проектуванні об'єкта, що купується не були враховані передові сучасні технології.

3. Як варіант можна розглянути так же покупка даного виду продукції в інших фірм з метою подальшого перепродажу. Такий варіант не потребуватиме від фірми замовника значних початкових витрат, так само не виникнуть проблеми з введенням в експлуатацію виробництва. Але такий розвиток подій призведе до укріплення позицій фірми конкурента, і при реалізації рибних пресервів, вона буде мати значні переваги, і на тлі цього не будуть розширені виробничі потужності фірми замовника. При цьому контролювати якість пресервів буде можливості не буде.

4. Створення виробництва рибних пресервів з нуля, має на увазі, що буде з самого початку буде створений об'єкт харчової промисловості. Це дозволить з початку проектування врахувати всі світові досягнення в даній галузі та передові технології переробки сировини. Такий варіант дозволить вирішити проблему з місцем розташування, так як знайти приміщення значно легше ніж готове підприємство. так само істотною перевагою стане те, що об'єкт буде вузько направленим, заточений під випуск певного виду продукції. Незважаючи на таку кількість переваг є й істотні недоліки. Будуть потрібні значні фінансові вливання. Так само можуть виникнути значні труднощі при розробці технологій переробки сировини, і введенні в експлуатацію.

1.3 Дослідження життєздатності альтернатив вирішення проблеми створення Для того щоб визначитися у виборі альтернативи всі їхні переваги і недоліки необхідно ретельно проаналізувати та визначити найбільш оптимальний варіант вирішення проблеми.

Критерій — це спосіб порівняння альтернатив. Необхідно розрізняти поняття критерій і критеріальна функція. Критерієм якості альтернативи може служити будь-яка її ознака, значення якого можна зафіксувати в порядкової або сильнішою шкалою. Після того як критерій сформований, тобто знайдена характеристика, яка буде покладена в основу порівняння альтернатив, з’являється можливість ставити завдання вибору і оптимізації. Завдання формування критеріїв вирішується безпосередньо після того, як сформульовані цілі системного аналізу. Ситуація стає зрозумілою, якщо до критеріїв ставитися як до кількісним моделям якісних цілей. Завдання системного аналітика полягає в тому, щоб формалізувати проблемну ситуацію, яка виникає в ході системного аналізу. Цій меті якраз і служить етап формування критеріїв. Сформовані критерії в деякому сенсі повинні замінювати цілі. Від критеріїв потрібно якомога більшу схожість з цілями, щоб оптимізація за критеріями відповідала максимальному наближенню до цілей. Виконуючи даний етап, необхідно усвідомлювати, що критерії не можуть повністю збігатися з цілями. Однією з причин цього є те, що критерії та цілі формулюються в різних шкалах: цілі в номінальних, критерії в більш сильних, допускають впорядкування. Критерій є відображенням цінностей втілених в цілях на параметри альтернатив, що допускають впорядкування. Визначення значення критерію для даної альтернативи є непрямим вимірюванням ступеня її придатності як засобу досягнення мети. Вирішуючи завдання системного аналізу, виникає ситуація, коли неможливо запропонувати один критерій адекватно відображає мету дослідження. Навіть одну мету рідко вдається висловити одним критерієм, хоча до цього необхідно прагнути. Критерій як і всяка модель лише наближено відображає мету, адекватність одного критерію може виявитися недостатньою. Тому рішення може складатися не обов’язково в пошуку більш адекватного критерію, воно може виражатися у використанні декількох критеріїв, що описують одну мету по-різному і доповнюють один одного. Ще більш ускладнюється завдання у випадку, коли сформульовано кілька цілей системного аналізу, що відображають різні системи цінностей. В цьому випадку дослідник тим більше змушений формувати кілька критеріїв та в подальшому вирішувати багатокритеріальну задачу. Таким чином, можна зазначити, що багатокритеріальність є способом підвищення адекватності опису мети. Критерії повинні описувати по можливості всі важливі аспекти мети, але при цьому бажано мінімізувати число необхідних критеріїв. Формування критеріїв відображає мету, яку ставить замовник. Але при постановці та вирішенні задач системного аналізу необхідно враховувати не тільки цілі, на вирішення яких він спрямований, але і можливості, якими володіють боку для вирішення поставлених завдань, і які дозволяють зняти виявлені проблеми. У першу чергу необхідно враховувати ресурси, наявні у сторін. При формулюванні завдання системного аналізу необхідно також враховувати інтереси навколишнього середовища. Навколишнє Середа хоч і відіграє пасивну роль, але необхідно враховувати, що будь-яка система існує всередині неї, взаємодіє з нею. Тому при постановці завдання системного аналізу необхідно дотримуватися принципу не нашкодити, не робити нічого, що суперечило б законам природи. Основні критерії, найбільш часто зустрічаються в аналізі складних технічних систем. Це економічні критерії - прибуток, рентабельність, собівартість; техніко-економічні - продуктивність, надійність, довговічність; технологічні - вихід продукту, характеристики якості і інше.

Перш за все необхідних визначитися з критеріями вибору, на відповідність яким необхідно буде оцінити кожну альтернативу. Проаналізувавши можливі критерії ми вибрали найбільш важливі з них:

1. Вартість реалізації проекту;

2. Місце розташування об'єкту;

3. Якість пресервів, що будуть вироблятися в результаті реалізації проекту;

4. Безпека виробництва для навколишнього середовища;

5. Конкурентоспроможність продукту проекту;

6. Використання новітніх технологій у виробництві.

Для вибору найбільш оптимальної альтернативи скористаємося оцінками експертів. Для 4 варіантів вирішення проблеми розставимо бали від 1−10 в залежності від ступеня задоволення заданим критеріям вибору. Результати ранжування наведені у таблиці 1.1.

Виходячи з наведених у таблиці, ми бачимо, що внаслідок ранжирування найбільшу кількість балів отримала альтернатива створення виробництва з нуля. Виходячи з цього, можна сказати, що даний варіант буде найбільш оптимальним. Наступним іде варіант купівлі готового об'єкту. Далі йде варіант перекупати пресерви інших виробників. І останньою йде «нульова альтернатива».

За результатами ранжування було вирішено розробляти об'єкт харчової промисловості «Пресервний цех» з початку.

1.4 Схема фінансування проекту Метою визначення схеми фінансування є забезпечення фінансової реалізованості інвестиційного проекту.

Фінансова реалізуємість проекта — це забезпечення такої структури грошових потоків проекту, при якій на кожному кроці розрахунку є достатня кількість грошей для здійснення проекту. Фінансова реалізованість — показник, що характеризує наявність фінансових можливостей здійснення проекту. Вимога фінансової реалізованості визначає необхідний обсяг фінансування проекту. При виявленні фінансової нездійсненності, схема фінансування і, можливо, окремі елементи організаційно — економічного механізму проекту повинні бути скоректовані. Якщо не враховувати невизначеність і ризик, то достатньою умовою фінансової реалізованості інвестиційного проекту є позитивність на кожному кроці величини накопиченого сальдо потоку.

При розробці схеми фінансування визначається потреба в залучених коштах. При необхідності можливе вкладення частини позитивного сальдо сумарного грошового потоку на депозити або в боргові цінні папери. Такі вкладення називаються вкладенням в додаткові фонди. У додаткові фонди можуть включатися кошти з амортизації та чистого прибутку. Включення коштів в додаткові фонди розглядається як відтік. Притоки від цих коштів розглядаються як частина позареалізаційних приток інвестиційного проекту (від операційної діяльності).

На проект створення об'єкту харчової промисловості «Пресервный цех» фірма-замовник передбачає витрати до 70 000 гривень. Це дозволяє створити значний резерв бюджету.

Для реалізації даного проекту найбільш актуальною буде схема фінансування, яка передбачає покрокове надходження коштів. Для нарахування коштів буде відкритий банківський рахунок. На момент початку проекту, на рахунок буде нараховано 20 000 гривень, подальше надходження коштів буде здійснюватися в міру їх вичерпання, після проведення наради з замовником та інвестором.

Як варіант схеми фінансування можна розглядати одноразова надходження всіх коштів, це дозволить дещо підвищити швидкість виконання проекту, однак буде накладно для інвестора.

В цілому схему фінансування представлено на рисунку 1.1.

Рис. 1.1 Схема фінансування проекту створення об'єкту харчової промисловості «Пресервний цех»

Розділ 2. Планування проекту

2.1 Планування змісту проекту Планування змісту — створення плану управління змістом проекту, в якому документується процес формулювання, верифікації і контролю змісту проекту, а також процес створення і формулювання ієрархічної структури робіт (ІСР).

Визначення змісту проекту та керування ним впливає на загальну успішність проекту. Для кожного проекту потрібно ретельно збалансована сукупність інструментів, джерел даних, методологій, процесів і процедур та інших факторів, що забезпечує співмірність трудовитрат на операції з управління змістом проекту розміром, складності та важливості проекту. Наприклад, для проекту особливої важливості будуть виправдані формалізовані, деталізовані і трудомісткі операції з управління змістом, а для звичайного проекту буде потрібно значно менше документації та перевірок. Команда управління проектом документує ці рішення з управління вмістом в плані управління змістом проекту. План управління змістом проекту є інструментом планування, що описує, як проектна команда буде формулювати зміст проекту, розробляти докладний опис змісту проекту, визначати і розробляти ієрархічну структуру робіт, перевіряти і контролювати зміст проекту.

Як видно з рис. 2.1, на першому, тобто верхньому рівні WBS зафіксований продукт проекту.

Другий рівень WBS відображає ключові робочі області проекту відповідно з життєвим циклом створення продукту проекту. Дані робочі області відповідає елементам продукту проекту. Зміст даного рівня відображає вид проекту і предметну область, в якій він реалізується.

Третій рівень деталізує пакети робіт, виконання яких дозволяє отримати продукти на попередньому рівні WBS.

Дана WBS належить до продуктових.

Розроблена WBS дає команді управління проектом та замовнику чітку картину кінцевого продукту проекту та всіх пакетів робіт, завдяки реалізації яких він буде створений. Крім того, вона також дає чітке розуміння того, що:

всі необхідні пакети робіт включені, а зайві пакети робіт виключені;

необхідні технічні вимоги до продукту будуть дотримані;

є можливість управління і контролю ходу виконання пакету робіт;

управління може бути завершено успішно, а виконання і контроль дадуть бажаний результат.

Розроблена WBS-структура була перевірена на предмет правильності складання шляхом отримання позитивних відповідей на такі контрольні питання:

Чи кожен елемент структури дає окремий вимірюваний продукт?

Чи кожен продукт елемента структури є результатом виконання всіх елементів нижнього рівня, підпорядкованих йому?

Чи кожен елемент структури підпорядкований тільки одному вищому елементу?

Чи логічно заснована декомпозиція елементів структури вищого рівня?

Чи проведена декомпозиція до рівня, необхідного для планування та управління виконанням робіт, але не настільки детально, щоб вартість управління істотно збільшилася?

Рис. 2.1 Трирівнева WBS-структура проекту створення об'єкту харчової промисловості «Пресервний цех»

Оскільки перерахованих рівнів зазвичай не достатньо для планування робіт по проекту, кожен пакет нижнього рівня далі необхідно розбити на окремі роботи, які будуть передані відповідальним для планування та подальшої декомпозиції на елементарні дії. Елементарне дію має один чіткий продукт, для нього можуть бути розраховані витрати і тривалість виконання. Результати декомпозиції пакетів робіт на окремі роботи наведені в табл. 2.1.

Таблиця 2.1. Список робіт проекту створення об'єкту харчової промисловості «Пресервний цех».

2.2 Складання розкладів Розробка розкладу проекту — це ітеративний процес, що визначає планові дати початку та завершення операцій проекту при розробці розкладу може знадобитися перевіряти і редагувати оцінки тривалості і ресурсів, щоб в результаті отримати схвалене розклад проекту, яке можна використовувати як базове і за яким можна буде оцінювати прогрес. Розробка розкладу проводиться безперервно по всьому проекту по мірі виконання робіт, зміни плану управління проектом і виникнення або припинення очікуваних ризиків або виявлення нових ризиків.

Метод передування (PDM) або «вершина — робота» відображають мережеву модель у графічному вигляді як безліч вершин, відповідних робіт, пов’язаних лініями, представляють взаємозв'язки між роботами. Метод передування (PDM) оперує такими типами залежностей передування — наслідування:

«Початок після закінчення». Це стандартна послідовність, при якій попередня робота повинна завершитися до початку наступної;

«Початок після початку». Це найбільш загальна послідовність при моделюванні робіт, які повинні виконуватися одночасно. В цьому випадку не потрібно завершення попередньої роботи до початку наступної. Для її початку необхідно, щоб попередня робота тільки розпочалася;

«Закінчення після закінчення». Цей тип залежності також використовується для моделювання паралельних робіт. У цьому разі закінчення наступної роботи контролюється закінченням роботи попередниці.

PERT метод — техніка оцінки та аналізу програм (проектів), яка використовується при управлінні проектами. PERT — це спосіб аналізу завдань, необхідних для виконання проекту. Особливо, аналізу часу, який потрібен для виконання кожної окремої задачі, а також визначення мінімального необхідного часу для виконання всього проекту.

PERT була розроблена головним чином для спрощення планування на папері та складання графіків великих і складних проектів. PERT призначена для дуже масштабних, одноразових, складних, не рутинних проектів. Техніка увазі наявність невизначеності, даючи можливість розробити робочий графік проекту без точного знання деталей і необхідного часу для всіх його складових.

Найпопулярнішою частиною PERT є метод критичного шляху, який спирається на побудову мережевого графіка.

Далі проведемо дослідження критичного шляху для проекту створення об'єкту харчової промисловості «Пресервний цех» за допомогою програмного продукту SureTrak. Критичний шлях — максимальний за тривалістю повний шлях у мережі називається критичним; роботи, що лежать на цьому шляху, також називаються критичними. Тривалість критичного шляху визначає найменшу загальну тривалість робіт за проектом в цілому. Тривалість виконання всього проекту в цілому може бути скорочена за рахунок скорочення тривалості робіт, що лежать на критичному шляху. Метод критичного шляху дозволяє розрахувати можливі календарні графіки виконання комплексу робіт на основі описаної логічної структури мережі і оцінок тривалості виконання кожної роботи, визначити критичний шлях для проекту в цілому.

Далі будуємо діаграму Ганта для проекту створення об'єкту харчової промисловості «Пресервний цех». Діаграма Ганта — це популярний тип стовпчастих діаграм (гістограм), який використовується для ілюстрації плану, графіка робіт з якого-небудь проекту. Є одним з методів планування проектів. Використовується в додатках з управління проектами.

Рис. 2.2 Розрахунок тривалості проекту методом критичного шляху проекту створення об'єкту харчової промисловості «Пресервний цех».

Перший формат діаграми був розроблений Генрі Л. Гант в 1910 році.

По суті, діаграма Ганта складається зі смуг, орієнтованих вздовж осі часу. Кожна смуга на діаграмі представляє окрему задачу у складі проекту (вид роботи), її кінці - моменти початку та завершення роботи, її протяжність — тривалість роботи. Вертикальною віссю діаграми служить перелік завдань. Крім того, на діаграмі можуть бути відзначені сукупні завдання, відсотки завершення, покажчики послідовності і залежності робіт, мітки ключових моментів (віхи), мітка поточного моменту часу «Вчора» та ін.

Ключовим поняттям діаграми Ганта є «Віха» — мітка значимого моменту в ході виконання робіт, спільний кордон двох або більше завдань. Віхи дозволяють наочно відобразити необхідність синхронізації, послідовності у виконанні різних робіт. Віхи, як і інші кордону на діаграмі, не є календарними датами. Зрушення віхи призводить до зрушення всього проекту. Тому діаграма Ганта не є, строго кажучи, графіком робіт. І це один з основних її недоліків. Крім того, діаграма Ганта не відображає значущості або ресурсоємності робіт, не відображає сутності робіт (області дії). Для великих проектів діаграма Ганта стає надмірно великовагової і втрачає всяку наочність.

Рис. 2.3. Діаграма Ганта проекту створення об'єкту харчової промисловості «Пресервний цех»

На рисунку 2.3 зображена діаграму Ганта для проекту створення об'єкту харчової промисловості «Пресервний цех».

Далі треба провести оцінку потреб проекту в ресурсах.

Для можливості виконати це завдання в програмному засобі SureTrak спочатку був створений словник ресурсів шляхом завдання назви ресурсів, кодів та опису кожного ресурсу, а також вартості і доходів, пов’язаних з використанням заданих ресурсів. Це дозволило перейти до другого етапу планування ресурсів і призначити ресурси для кожної роботи проекту, для чого були обрані одиниці виміру ресурсів, ліміти використання, вартість одиниці. На основі цього побудований ресурсний профіль проекту з вартості (рис. 2.5) і по людським ресурсам (рис. 2.6).

Рис. 2.4 Ресурсний профіль усіх ресурсів проекту створення об'єкту харчової промисловості «Пресервний цех» по вартості

Рис. 2.5 Ресурсний профіль усіх ресурсів проекту створення об'єкту харчової промисловості «Пресервний цех» по людським ресурсам

2.3 Планування проектних затрат Для проектів будь-якого роду неминучим є серйозне планування витрат і їх оцінка, дотримання яких може розглядатися для менеджменту проектів як запорука успіху. При цьому слід виходити з того, що виробляється надійна і професійна підготовка проекту з ефективним планеруванням витрат. Співвіднесені з проектом дані із стадії концепції і визначення переносяться як заснувавши планерування і оцінку витрат. Надійне планування витрат і вживання стандартів, що діють планування навіть в екстремальному випадку приводить до надійності самого процесу витрат. Поняття надійності тут, зрозуміло, є відносним, оскільки навіть при детермінантних проектах, наприклад технічних, будівельних проектах і т. п., розмах коливань витрат до ± 15% всюди ще вважається терпимим, навіть якщо для інвестoрa і виробленого фінансування внаслідок цього можуть виникнути серйозні проблеми. Тим самим, при планеруванні проектних витрат пред’являються серйозні вимоги до компетентності і досвіду фахівців для того, щоб були знайдені реалістичні величини витрат.

В таблиці 2.3 наведений перелік задіяних в проекті створення об'єкту харчової промисловості «Пресервний цех» трудових та інших ресурсів, їх вартість і одиниці вимірювання.

Таблиця 2.2. Визначення ресурсів проекту створення об'єкту харчової промисловості «Пресервний цех».

Далі, в таблиці А.1представлено деталізований поWBSструктурі бюджет проекту створення об'єкту харчової промисловості «Пресервний цех».

Як ми бачимо з даних наведених у таблиці А.1загальна вартість робіт за проектом складає 24 700 грн. Так само у вартість проекту включено транспортні витрати в розмірі 6000 гривень, оплата технологічного устаткування 20 000 гривень і оплата команди проекту 10 000 гривень. Загальний резерв бюджету — 7000, що становить 11,5 від суми всіх витрат. Скорочену версію бюджету проекту наведено нижче в таблиці 2.3.

Таблиця 2.3. Розрахунок бюджету проекту створення об'єкту харчової промисловості «Пресервний цех»

2.4 Планування ризиків проекту Ризик проекту — це невизначена подія або умова, яку в разі виникнення має позитивне або негативне вплив щонайменше на одну з цілей проекту, наприклад терміни, вартість, зміст або якість (тобто в залежності від конкретного проекту: коли мета проекту визначена як здача результатів згідно з визначеним розкладом або як здача результатів, що не перевищують за вартістю обумовлений бюджет і т.д.).

Ризик може бути викликаний однією або декількома причинами і випадку виникнення може впливати на один або декілька чинників. Наприклад, причиною ризику може бути необхідність отримання дозволу від місцевого Комітету з охорони навколишнього середовища або недолік персоналу, залученого для розробки проекту. Настанням ризику в цих випадках буде затримка з видачею дозволу або нестача персоналу, залученого для розробки проекту. Виникнення будь-якого з цих точно не відомих заздалегідь подій може вплинути на вартість проекту, його розклад або виконання.

До умов виникнення ризику можуть також ставитися аспекти зовнішнього середовища організації або проекту, що сприяють збільшенню ризику (наприклад, невдалий вибір методів при управлінні проектом, відсутність загальних систем управління, одночасне виконання кількох проектів або залежність від зовнішніх учасників проекту, яких неможливо контролювати).

Управління ризиками проекту включає в себе процеси, пов’язані з плануванням управління ризиками, їх ідентифікації та аналізу, реагування на ризики, моніторингу та управління ризиками проекту. Більшість з цих процесів підлягають оновленню в ході проекту. Цілі управління ризиками проекту — підвищення ймовірності виникнення і впливи сприятливих подій і зниження ймовірності виникнення і впливу несприятливих для проекту подій.

Типовим прикладом недостатнього планування ризиків може стати олімпіада в 1972 року в Мюнхені. Перш за все — це захоплення заручників, який здійснила терористичне угрупування «Чорний вересень», стався в ніч на 5 вересня. і по-друге це те що при плануванні бюджету на будівництво даху стадіону було закладено близько 20 млн. марок, а в результаті її вартість досягла 170 млн. З метою уникнення подібних ситуацій необхідно провести ретельне планування ризиків.

Внутрішні ризики проекту створення об'єкту харчової промисловості «Пресервный цех» не зможуть сильно вплинути на хід виконання проекту. Їх вплив можна мінімізувати і практично звести до нуля. До них належать перебої з фінансуванням і можливі проблеми з персоналом.

Більш серйозну увагу слід було б приділити зовнішніх ризиків. До їх числа варто віднести налагодження стабільних поставок сировини з-за кордону, стабільність цін на сировину і успішна видача всіх дозвільних документів.

З метою уникнення проблем з фінансуванням необхідна ретельно розроблена схема фінансування, це дозволить уникнути вузьких місць і непорозумінь при надходженні фінансів. У проекті створення об'єкту харчової промисловості «Пресервний цех» забезпечена надійна схема фінансування, яка дозволить мінімізувати ризик.

Для уникнення ризиків пов’язаних з персоналом необхідно дуже ретельно підійти до формування колективу. Дуже важливим буде виробляти грамотну мотивацію персоналу. також варто вдатися до методу «батога і пряника». Дані заходи дозволять значно знизити впливу ризику на проект.

Для мінімізації ризиків щодо поставок товарів з-за кордону необхідно переконатися в наявності всіх санітарно-епідеміологічних документів і досвіді міжнародної торгівлі у фірми постачальника.

Нестабільність відпускних цін на сировину може призвести до значної втрати конкурентних якостей пресервів. З метою мінімізації впливу ризику необхідно завжди тримати в складах великий запас сировини, що дозволить згладити різку зміну ціни.

Так само істотний вплив на проект може надати труднощі з отриманням санітарно економічних документів. Щоб зменшити ймовірність негативного впливу ризику необхідно якомога раніше почати отримувати документи і строго дотримуватися всі стандарти при обладнанні приміщень.

2.5 Допоміжний план проекту План управління проектом може бути складений як на рівні зведення, так і в деталях, і може складатися з одного або декількох допоміжних планів. Кожен з допоміжних планів деталізовано до того ступеня, яка потрібна для конкретного проекту. Після затвердження плану управління проектом він може змінюватися лише після того, як буде створений запит на зміну і схвалений в рамках процесу здійснення загального управління змінами.

Крім основних процесів планування є ряд допоміжних процесів, необхідність у використанні яких сильно залежить від природи конкретного проекту. Такі плани включають в себе:

Планування якості - визначення того, які стандарти якості використовувати в проекті, і того, як ці стандарти досягти;

Планування організації - визначення, документування та призначення ролей, відповідальності і взаємовідносин звітності в організації;

Призначення персоналу — призначення людських ресурсів на виконання робіт проекту;

Планування взаємодії - визначення потоків інформації та способів взаємодії, необхідних для учасників проекту,

Ідентифікація ризику — визначення та документування подій ризику, які можуть вплинути на проект;

Оцінка ризику — оцінка вірогідності настання подій ризику, їх характеристик і впливу на проект;

Розробка реагування — визначення необхідних дій для попередження ризиків і реакції на загрозливі події;

Планування поставок — визначення того, що, як і коли повинно бути поставлено;

Підготовка умов — вироблення вимог до постачань та визначення потенційних постачальників.

Взаємозв'язки між допоміжними підпроцесами, як і сама їх наявність, великою мірою залежать від природи проекту.

Для проекту створення об'єкту харчової промисловості «Пресервний цех» доцільним буде розробити допоміжний план управління комунікаціями. Для цього необхідно узгодити дати подачі звітів і проведення нарад. Це дозволить тримати замовника та інших учасників проекту в курсі подій. Схематично цей план представлений в таблиці 2.4.

Комунікації розбиваються на три рівні, які найбільш важливі для визначення цілей і завдань управління комунікаціями.

Перший рівень — це комунікації як загальне явище, розгортається на всіх рівнях організаційної структури проекту.

Другий рівень — це безпосередня практика контактів керівника проекту з окремими учасниками інвестиційного проекту.

Третій рівень — комунікації розглядаються як особливий компонент управлінської діяльності управлінської діяльності та об'єкт регулювання з боку керівника.

Кожен з цих рівнів має дві основні сторони, нормативно-організаційну і суб'єктивно-психологічну. Перша пов’язана з об'єктивними організаційними формами комунікацій, вимогами до ефективного її здійснення, структурою оптимального комунікативного процесу. Друга розкриває вплив на комунікації психологічних особливостей «комунікантів» і дозволяє пояснити ряд важливих її рис, з тому числі заважають її ефективної реалізації.

Вимоги до комунікацій визначаються інформаційними потребами учасників проекту. При цьому потрібно визначити якісні та кількісні характеристики інформації, необхідної і достатньої для успішного здійснення проекту. Для отримання необхідної інформації необхідно ідентифікувати її джерела, способи і можливості передачі і провести аналіз значимості цієї інформації.

Таблиця 2.4. План управління комунікаціями проекту створення об'єкту харчової промисловості «Пресервний цех»

Розділ 3. Реалізація проекту

3.1 Організаційна структура управління проектом Проект — явище тимчасове, і це визначає специфіку управління його учасниками. На час реалізації проекту створюється так звана команда проекту, яка має певну організаційну структуру. Незважаючи на все різноманіття існуючих проектів, в команді можна виділити ряд більш-менш стандартних ролей.

У першу чергу, це менеджер (керівник) проекту — фізична особа, яка несе особисту відповідальність за успіх проекту і здійснює оперативне керівництво.

Як правило, в компаніях призначають куратора проекту — представника вищого керівництва, який хоч і не вникає в тонкощі поточного стану справ в проекті, але контролює його хід, стежить, щоб проект відповідав стратегічним цілям компанії, а якщо у менеджера проекту не вистачає повноважень, — допомагає йому своїм авторитетом.

Проектний комітет створюється в компаніях, в яких бізнес побудований за проектним типу. Це орган, завдання якого — відбирати проекти та контролювати їх виконання на вищому рівні, приймати ключові рішення. В технічно складних проектах важлива роль головного інженера проекту, який інколи по статусу дорівнює менеджеру проекту. У великих проектах можуть виділятися менеджери з різним функціональним областям, наприклад з управління фінансами, персоналом, ризиками і т. п.

Всі перераховані вище ролі утворюють команду управління проектом, яка входить в команду проекту. Також учасниками команди проекту є виконавці як з числа штатних співробітників компанії, так і найняті спеціально для реалізації конкретного проекту. Іноді в неї включають підрядників і субпідрядників.

Рис. 3.1. Організаційна структура проекту створення об'єкту харчової промисловості «Пресервний цех»

Окремо варто виділити проектний офіс. У найпростішому випадку це свого роду секретаріат, в якому зберігається вся документація за проектом. Він може складатися як з одного, так і з декількох співробітників. У більш просунутих компаніях проектний офіс також відіграє роль методологічного центру, який обслуговує всі проекти організації.

Як ми бачимо з рисунку 3.1 на верхньому рівні OBS проекту знаходиться керівник проекту створення об'єкту харчової промисловості «Пресервний цех».

Як ми бачимо далі на наступному рівні до виконання продуктно-технологічної діяльності в проекті залучено цілий ряд компаній.

Для управління проектом важливо знати, хто з відповідальних за який конкретний пакет робіт в проекті відповідає. Для цього розроблений такий інструмент, як матриця відповідальності (або лінійний графік відповідальності). Матриця побудована на основі розроблених раніше WBS (рисунок 2.1) та OBS структур (рисунок 3.1).

В матриці відповідальності для кожного елемента WBS-структури визначені відповідальні за його виконання з ОBS-структури. На перетині цих двох компонентів матриці поставлений відповідний знак. Завдяки цьому матриця дає відповідь на питання: хто відповідає за виконання кожного елемента WBS-структури нижнього рівня. При цьому, розроблена матриця відповідає основному правилу: за виконання одного елемента WBS-структури може відповідати тільки один відповідальний, але один відповідальний може відповідати за виконання кількох елементів WBS.

Для проекту створення об'єкту харчової промисловості «Пресервний цех» матриця відповідальності зображена в таблиці 3.1.

Таблиця 3.1. Матриця відповідальності для проекту створення об'єкту харчової промисловості «Пресервний цех»

3.2 Моніторинг та прогнозування виконання проекту Моніторинг та управління роботами проекту виконується для спостереження за проектними процесами, пов’язаними з ініціацією, плануванням, виконанням і закриттям проекту. Коригувальні та попереджувальні дії робляться для контролю ефективності проекту. Моніторинг є аспектом управління проектом і проводиться протягом всього проекту. Моніторинг включає в себе збір, вимір і поширення інформації про ефективність і оцінку вимірів і тенденцій для внесення поліпшень в процеси. Безперервний моніторинг дозволяє команді управління проектом заглянути всередину проекту і виявити місця, яким потрібно приділити особливу увагу. Процес моніторингу та управління роботами проекту відповідають на наступні моменти:

порівняння поточного ходу виконання проекту з планом управління проектом;

оцінка ходу виконання для виявлення моментів, що вимагають коригувальних або запобіжних дій, після чого такі дії пропонуються як необхідні;

аналіз, відстеження та моніторинг ризиків проекту для своєчасного їх виявлення, звіту про їх статус і контролю виконання планів реагування на ризики;

ведення до завершення проекту достовірної та актуальної інформаційної бази, що стосується продуктів проекту, і супутньої документації для цих продуктів;

надання інформації для складання звітів про поточний стані, оцінки прогресу і прогнозування;

надання прогнозів для оновлення поточних даних про витрати і розкладі проекту;

моніторинг обробки схвалених змін у міру їх появи.

Рис. 3.2. Стан виконанняпроекту створення об'єкту харчової промисловості «Пресервний цех» на 24.07.2012

Тепер проведемо процедуру моніторингу проекту створення об'єкту харчової промисловості «Пресервний цех» на 24.07.2012.

Проаналізуємо хід виконання проекту на основі наведених фактичних даних про його стан з використанням програмного продукту SureTrak. Результати аналізу зображено на рисунку 3.2.

Проаналізуємо фактичний хід виконання проекту з використанням найбільш універсального інструменту визначення відхилень в проекті - методу освоєного обсягу. Для цього проаналізуємо базові показники методу, представлені на рис. 3.3. і в табл. 3.2.

Рис. 3.3. основні показники освоєного обсягупроекту створення об'єкту харчової промисловості «Пресервний цех»

Як ми бачимо з графіка на малюнку 3.3 спостерігається незначне відхилення показників від закланірованних. більш детальний аналіз проведемо на основі даних наведених у таблиці 3.2.

Далі проведемо розрахунок основних показників освоєного обсягу. Аналіз представлених даних дозволить спрогнозувати термін завершення проекту за умови, що решта проекту не буде перепланована Передбачаєма дата закінчення проекту залишилася незмінною, так як робота, тривалість якої збільшилася не лежить на критичному шляху. За умови того, що проект далі розвиватиметься за планом то завершиться він 20.07.2012, з недоторканим резервом за часом в 11 днів.

Для прогнозування вартості проекту по завершенню (ЕАС) використовуємо показник відхилення за витратами. В якості базового показники використовуємо плановий бюджет проекту ВАС, який складає 24 700 грн. При цьому розраховувати відхилення будемо з урахуванням двох припущень.

Перше припущення стосується того, що роботи, що залишилися в проекті, будуть виконані в рамках запланованого бюджету. Тоді ЕАС = ВАС + CV = 24 700 +1000 = 25 700.

Друге припущення стосується того, що протягом решти частини проекту існуючі темпи пере затрат залишаться такими, як тепер. Тоді ЕАС = ВАС * (1 + CDI) = 24 700 * (1 +0,06) = 26 182.

При цьому показник CV становитиме 1487. Навіть при такому розвитку подій перевитрата коштів не перевищить допустимі рамки.

Таблиця 3.2. Бюджет проекту створення об'єкту харчової промисловості «Пресервний цех» на 24.07.2012

Таблица 3.3. Основні значення показників освоєного обсягу проекту створення об'єкту харчової промисловості «Пресервний цех»