Допомога у написанні освітніх робіт...
Допоможемо швидко та з гарантією якості!

Освітлення тваринницького приміщення

КурсоваДопомога в написанніДізнатися вартістьмоєї роботи

Неможливо уявити собі сучасну виробничу діяльність людей в темний час доби без електричного освітлення. Тепер чіткіше проявляється тенденція до збільшення долі споживання електричної енергії в освітлювальних та опромінювальних установках. При розмітці місць встановлення щитів та іншого електрообладнання, яке кріпляться штирями, визначаються та наносяться на стіни, центри отворів під штирі. Для… Читати ще >

Освітлення тваринницького приміщення (реферат, курсова, диплом, контрольна)

Зміст …1

Вступ …2

1 СВІТЛОТЕХНІЧНИЙ РОЗДІЛ …3

1.1 Розрахунок робочого освітлення кормоприємного пункту …3

1.2 Розрахунок освітлення входів …6

2 ЕЛЕКТРОТЕХНІЧНИЙ РОЗДІЛ… 9

2.1 Вибір напруги та схеми живлення …9

2.2 Розмітка на плані приміщення місць установки світильників, розеток, вимикачів …9

2.3 Вибір місць установки групових освітлювальних щитів …10

2.4 Вибір трас прокладання освітлювальної мережі…10

2.5 Вибір марок проводів і спосіб їх прокладання…11

2.6 Розрахунок площі поперечного перерізу проводів освітлювальної мережі…11

2.6.1 Розрахунок площі проводів за допустимою втратою напруги (за мінімум провідникового матеріалу)…12

2.6.2 Перевірка вибраної площі перерізу по умовам нагріву і механічної стійкості…16

2.7. Вибір комутаційної і захисної апаратури …17

2.8 Заходи з техніки безпеки при експлуатації електрообладнання…18

Література…20

Вступ

Неможливо уявити собі сучасну виробничу діяльність людей в темний час доби без електричного освітлення. Тепер чіткіше проявляється тенденція до збільшення долі споживання електричної енергії в освітлювальних та опромінювальних установках.

Раціонально спроектовані і грамотно здійснені освітлювальні установки дозволяють суттєво збільшити продуктивність труда та якості продукції без значних витрат матеріальних та грошових ресурсів.

На даний час більше 15% загальної витрати електроенергії в сільськогосподарському виробництві приходиться на освітлювальні та опромінювальні установки, при використанні яких збільшується збереженість поголів'я молока, продуктивність тварині птиці.

Раціональне освітлювання знижує травматизм, втрати корма при годуванні, допоміжне опромінювання розсади в теплиці прискорять вихід овочів, збільшується врожайність на 25 — 30% і знижується їх собівартість на 15 — 20%.

Промисловість випускає десятки типів джерел оптичного випромінювання, світильників та опромінювачів призначених для використання в сільсько-господарському виробництві.

1 СВІТЛОТЕХНІЧНИЙ РОЗДІЛ

1.1 Розрахунок робочого освітлення кормоприємного пункту

Рисунок 1.1 — План розміщення світильників Вид освітлення — робоче Система освітлення — загальне рівномірне Тип світильника — НСП-02 [1], крива сили світла — М, ІР54

Нормована освітленість — Ен = 50 лк [2]

Площина нормування — горизонтальна Рівень розрахункової поверхні - Г-0

Розрахункова висота:

Нрозр = Н — hз + hp. п, (1.1)

де Н — висота приміщення, м, Н = 3 ;

hз — висота звісу світильника, м;

hp.п — висота робочої поверхні, м, hp. п = 0.

hз = Н — hп., (1.2)

де hп. — висота підвішування світильників над рівням підлоги, м:

hп. = 2,5…4м,. Приймаємо hп. = 2.5м.

hз = 3 — 2.5 = 0.5 м Нрозр = 3 — 0.5 + 0 = 2.5 м

Відносно рекомендована відстань між світильниками:

Світлотехнічна найбільш вигідна відносна відстань лсв = 1,2 … 1,6;

Економічна найбільш вигідна відносна відстань лек = 1,2 …1,6[1].

Рекомендована відстань між світильниками

L = л · Нрозр (1.3)

LАВ = (1,2? 1,6) · 2.5 = 3? 4 м;

Кількість світильників в ряду Приймаємо LАВ=3,5

(1.4)

де — відстань від стіни до крайнього світильника, м.

= (0,3? 0,5)• LА (1.5)

= 0,3 • 3,5 = 1 м, Приймаємо 36 світильників.

Кількість рядів світильників

(1.6)

де — відстань від стіни до крайнього світильника, м.

= (0,25? 0,5)• LВ (1.7)

= 0,3 • 3.5 = 1 м, Приймаємо 11 рядів Загальна кількість світильників

N = NА • NВ (1.8)

N = 36 • 11 = 396 шт.

Розрахунковий світовий потік лампи

(1.9)

де Ен — нормована освітленість, лк;

кз — коефіцієнт запасу, який враховує старіння джерел світла, для л.р. кз = 1,15 [1];

Z — коефіцієнт нерівномірності освітлення, Z = 1,15[1];

S — площа приміщення, S = 3402 м²;

з — коефіцієнт використання світлового потоку освітлювальної установки у відносних одиницях, з = 0,42 в.о.

Коефіцієнт використання світлового потоку визначається в залежності від типу світильника, коефіцієнта відбиття стелі - сс = 50%, стін — сст = 30%, підлоги — сп = 10% та індексу приміщення і.

(1.10)

По розрахунковому потоку для прийнятої напруги вибираємо потужність лампи Рл = 100 Вт,, допустиме відхилення світлового потіку якої дорівнює або більший розрахункового у межах від + 20 до — 10%.

Джерело світла БК220−230−100 має світловий потік, Фл. ст = 1335 лм.

Відхилення потоку стандартної лампи від розрахункового

(1.11)

Встановлена потужність ламп в приміщенні

Рвст = Рл • N, (1.12)

Рвст = 100 • 396= 39 600 Вт.

Питома потужність

(1.13)

Інші приміщення розраховуємо аналогічно. Результати розрахунку зводимо у світлотехнічну відомість.

1.2 Розрахунок освітлення входів

Рисунок 1.3 — План розміщення світильників Тип світильника — СПП-200 [1]

Нормована освітленість — Ен = 2 лк[2]

Коефіцієнт запасу — кз = 1,3

Необхідний світловий потік лампи

(1.14)

де — висота підвісу світильника, = 3,5 м;

— сумарна відносна освітленість в розрахунковій точці, визначається за допомогою графіків відносної освітленості. еА = е1 + е2 + е3 = 3е.

d = (1.15)

d — відстані в плані від розрахункової точки до проекції світильника.

d = = 9,11 м

=

3е = 21 • 3 = 63 лк

.

Вибираємо тип лампи Б215−225−75 з світловим потоком F = 1020 лм. Потужність лампи Рл = 75 Вт. [1]

Результати розрахунку зводимо у світлотехнічну відомість.

1.2 Розрахунок люмінесцентного освітлення в вентиляційній

Рисунок 1.2 — План розміщення світильників Вид освітлення — робоче,

Система освітлення — загально-рівномірна Тип світильника — ЛСП18−2?40 [1], крива сили світла — Д-1

Ступінь захисту — ІР54

Нормована освітленість — Ен = 150 лк

Площина нормування — горизонтальна Рівень розрахункової поверхні - Г-0.8

Розрахункова висота:

Нрозр = Н — hз — hp. п, (1.1)

де Н — висота приміщення, м, Н = 3 м;

hз — висота звісу світильника, м;

hp.п — висота робочої поверхні, м, hp. п = 0.8

hз = Н — hп., (1.2)

де hп. — висота підвішування світильників над рівням підлоги, м:

hп. = 2,5…3м,. Приймаємо hп. = 3 м.

hз = 0 м Нрозр = 3 — 0- 0,8 = 2,2 м

Рекомендована відстань між рядами світильників, лсв = 1,2 …1,6[1].

Lв = лсв · Нрозр

Lв = (1,2…1,6) · 2,2 = 2,64…3,52 м (1.3)

Приймаемо Lав=3,0 м При кінцевому виборі кількості рядів враховуємо технологію виробництва

(1.4)

= (0,3? 0,5)• Lв

=(0,3…0,5) • 3,0 =0,9…1,5 м (1.5)

Приймаемо =1,0 м Приймаємо 2 ряда з урахуванням технології виробництва.

Розрахунок виконуємо за допомогою графіків лінійних ізолюкс.

Таблиця1.1-Розрахунокумовної освітленості

полупериоді

L, м

P, м

7,8,9,10

2,72

1,5

0,68

5,6,11,12

2,72

4,5

2,0

13,5

3,4,13,14

2,72

7,5

3,4

2,2

8,8

1,2

2,72

10,5

4,77

0,5

Необхідний світловий потік, який створюється світловою лінією довжиною 1 м.

(1.6)

де — коефіцієнт додаткової освітленості, який враховує дію віддалених світильників і відбитий світловий потік, для виробничих приміщень = 1,1,

— сумарна відносна освітленість в контрольній точці, лк.

Необхідний світловий потік ряда

(1.7)

.

Кількість світильників в ряду

(1.8)

де — світловий потік світильника, для ЛБ

Розриви між світильниками в ряду

(1.9)

де — довжина світильника, = 1,3 м Умова неприривності світлового ряда

Так як умова неприривності світлового потоку не виконуеться розрахунок проводимо питомою потужністю.

Уточнюючий розрахунок:

Питома потужність Рпит = 5,3 [6]

Встановлена потужність

Рвст = Рпит • S (1.10)

Рвст = 5,3 • 415 = 2199,5 Вт Кількість світильників

(1.11)

де Рсв — потужність світильника, Рсв = 100 Вт Кількість світильників в =24,розміщюемо на плані 4 ряда по 6 світильників в ряду

2 ЕЛЕКТРОТЕХНІЧНИЙ РОЗДІЛ

2.1 Вибір напруги та схеми живлення

Згідно ПУЄ електроосвітлювальна установка повинна живитися роздільно від електросилової. Для сільськогосподарських приміщень допускається приєднувати освітлювальну установку від окремої групи ввідного розподільчого щита.

Для живлення електроприймачів електроосвітлювальної мережі вибираємо систему напруг 380/220 В, з глухо заземленою нейтраллю, частотою 50 Гц.

Для приєднання переносних світильників, місцевого освітлення застосовуємо напругу 36 В. В сухих приміщеннях з не струмоведучими полами використовуємо розетки 220 В.

Приймаємо магістральну систему живлення освітлювальних установок.

2.2 Розмітка на плані приміщення місць установки світильників, розеток, вимикачів

На плані приміщення помічаємо місця установки світильників, вимикачів та інших струмоприймачів, приєднуємо до освітлювальної мережі.

Помічаємо місце установки ввідного розподільчого щита та групових освітлювальних щитків. Ввідний розподільчий щит встановлюємо в електрощитовій.

Місця вимикачів та розеток помічаємо так, щоб центри вимикачів були на висоті 1,6 — 1,7 м, розеток в виробничих приміщеннях 0,8 — 1 м.

При розмітці місць встановлення щитів та іншого електрообладнання, яке кріпляться штирями, визначаються та наносяться на стіни, центри отворів під штирі. Для забезпечення обслуговування щитів, ящики встановлюють на висоті 1,6 — 1,7 м.

2.3 Вибір місць установки групових освітлювальних щитів

— в центрі електричних навантажень;

— в доступному та зручному місці для обслуговування;

— в приміщеннях з сприятливим середовищам.

2.4 Вибір трас прокладання освітлювальної мережі

Розмічуємо ліній прокладки проводів, кабелів, труб. Проводи, труби, кабелі відкритих електропроводок розмічаємо паралельно архітектурним лініям приміщення, з точки зору забезпечення технологічного процесу та економії електроенергії для освітлення.

Групова лінія, яка живить світильники з люмінесцентними лампами, повинна мати не більше 50 ламп на фазу, світильника з лампами розжарювання, ДРЛ, ДНаТ не більше 20 ламп на фазу, включаючи в цю кількість також штепсельні розетки.

Визначаємо розрахункові навантаження по групам:

Ррозр. = Рвст • Кс (2.1)

де Рвст — встановлена потужність, Вт;

Кс — коефіцієнт спросу, Кс = 1.

Ррозр.1 = 4800 Вт;

Ррозр.2 = 4800 Вт;

Ррозр.3 = 4900 Вт;

Ррозр.4 = 1100 Вт Ррозр.5 = 975 Вт Ррозр.6 =1800 Вт Ррозр.7 = 750 Вт Ррозр.8 = 1200 Вт Розрахункові навантаження по фазам Ррозр. А = Ррозр.1 + Ррозр.4 + Ррозр.7 = 6650 Вт;

Ррозр.В = Ррозр.2 + Ррозр.5 + Ррозр.8 = 6975 Вт;

Ррозр.С = Ррозр.3 + Ррозр.6 = 6700 Вт;

Навантаження по фазам розрізняються незначно, що визначається коефіцієнтом одночасності праці електроприймачів.

2.5 Вибір марок проводів і спосіб їх прокладання

Від електропроводки, марку і спосіб прокладання або кабелів вибираємо в залежності від призначення, умов оточуючого середовища, характеристики електроприймачів, вимог техніки безпеки, протипожежних правил та ін.

В якості електропроводки в даному приміщенні використовуємо проводи і кабелі з алюмінієвими жилами. Освітлювальний груповий щит живиться від розподільчого щита кабелем марки АВРГ, прокладеним в трубі.

В службових приміщеннях та санвузлі проводка виконується проводом АППВ по основі. Проводку всіх останніх приміщень виконуємо проводом АВТВ з самонесучим тросом.

2.6 Розрахунок площі поперечного перерізу проводів освітлювальної мережі

Площу поперечного перерізу проводів вибираємо за допустимою втратою напруги, з послідуючою перевіркою на умови нагріву та механічну міцність.

2.6.1 Розрахунок площі проводів за допустимою втратою напруги (за мінімум провідникового матеріалу)

Рисунок 2.1 — Розрахункова схема освітлювальної мережі

?А1-А2 = 28,55 м Рвст А1-А2 = 20 325 Вт

?1 = 17,2 м Р1 = 1400 Вт

?2 = 18,3 м Р2 = 1400 Вт

?3 = 32,3 м Р3 = 1400 Вт

?4 = 10,7 м Р4 = 600 Вт

?5 = 21,6 м Р5 = 1400 Вт

?6 = 18,3 м Р6 = 1400 Вт

?7 = 31,58 м Р7 = 1400 Вт

?8 = 10,7 м Р8 = 600 Вт

?9 = 26,9 м Р9 = 1400 Вт

?10 = 32,2 м Р10 = 1400 Вт

?11 = 10,7 м Р11 = 600 Вт

?12 = 7 м Р12 = 750 Вт

?13 = 9,5 м Р13 = 750 ВТ

?14 = 18,1 м Р14 = 300 Вт

?15 = 9,7 м Р15 = 800 Вт

? 16 = 11,3 м Р16 = 375 Вт

?17 = 9 м Р17 = 600 Вт

?18 = 15,16 м Р18 = 400 Вт

?19 = 10,4 м Р19 = 300 Вт

?20 = 13,1 м Р20 = 300 ВТ

?21 = 10,6 м Р21 = 200 Вт

?22 = 11,07 м Р22 = 300 Вт

?23 = 2 м Р23 = 300 Вт

?24 = 57,1 м Р24 = 300 Вт

?25 = 59,2 м Р25 = 375 Вт

?26 = 7 м Р26 = 75 Вт

?27 = 41,5 м Р27 = 600 Вт

?28 = 19 м Р28 = 600 Вт

Визначаємо площу перерізу проводу на живильній дільниці

(2.2)

де — момент навантаження на живлючій дільниці, кВт •м;

— моменти навантаження відгалужень від розрахункової дільниці з іншим числом проводів, кВт •м;

— коефіцієнт преведення моментів навантаження, = 1,85 [2]

— коефіцієнт визначається в залежності від матеріалу провода, кількістю проводів мережі та від системи напруги, С4 = 44; С2 = 7,4 [2]

— допустимі втрати напруги в мережі, = 2,5%. 2]

Розрахунок момента навантаження на всіх дільницях

МА1-А2 = Рвст А1-А2 • ?А1-А2, (2.3)

де Рвст А1-А2 — сумарна встановлена потужність, Вт;

?А1-А2 — довжина живлючої мережі, м МА1-А2 = 20,325 • 28,5 = 579,26 кВт•м

Момент навантаження відгалужень від розрахункової дільниці з іншим числом проводів

= УРі • ?і (2.4)

де Рі - навантаження, кВт;

?і - довжина мережі по якій тече струм цього навантаження, м

= Р1 • ?1+ Р2• ?2+ Р3• ?3 +P4 •?4

= 1,4 • 17,2 + 1,4 • 18,3 + 1,4 • 32,3 +0,6 • 10,7 = 101,34 кВт • м

Приймаємо стандартну площу перерізу проводу = 16 мм²

Визначаємо втрату напруги на живлючій дільниці А1 — А2

(2.5)

Розраховуємо групову мережу:

Визначаємо площу перерізу проводу на 1 дільниці

(2.6)

Приймаємо стандартну площу перерізу проводу = 10 мм²

Визначаємо втрату напруги на живлючій дільниці 1

(2.7)

Площу перерізу проводу на ініших ділянках визначаємо аналогічно. Результати зводимо в таблицю 2

Таблиця 2 — Резултати вибору площі перерізу проводів

Момент навантаження відгалужень, кВт•м

Розрахункова площа перерізу проводу, мм2

Стандартна площа перерізу проводу, мм2

Втрата напруги, ?

Марка проводу

MA1-A2

579,26

SA1-A2

12.45

0,82

АВРГ

m1

101,34

S1

6,92

1,36

АВТВ

m2

106,49

S2

7,27

1,43

АВТВ

m3

101,535

S3

6,93

1,37

АВТВ

m4

13,19

S4

0,9

2,5

0,71

ППВ

m5

9,63

S5

0,65

2,5

0,52

АППВ

m6

19,155

S6

1,3

2,5

1,03

АВТВ

m7

39,855

S7

2,7

1,34

АВТВ

m8

36,3

S8

2,48

1,22

АВТВ

2.6.2 Перевірка вибраної площі перерізу по умовам нагріву і механічної стійкості

Перевірка по умові нагріву виконується по наступній умові

Ірозр Ітр.доп., (2.8)

де Ітр.доп. — тривало допустимий струм Тривало допустимий струм має наступні значення для площ перерізу [2]:

S = 16 мм2 — Ітр.доп. = 65,2 А (4-ох жильний)

S = 10 мм2 — Ітр.доп. = 55 А

S = 4 мм2 — Ітр.доп. = 29А;

S = 2,5 мм2 — Ітр.доп. = 21 А;

Визначаємо значення розрахункових струмів для кожної дільниці

ІрозрА1-А2 =, (2.9)

де — фазна напруга, = 220 В;

— коефіцієнт потужності, = 1 у.о.

ІрозрА1-А2 =

65,2А > 31,7А

Таблиця 3 — Результати перевірки площі перерізу по умовам нагріву

Ділянка

Розрахунковий струм, А

Відповідність

Тривало допустимий струм, А

А1-А2

30,79

<

65,2

21,82

<

21,82

<

22,27

<

<

4,43

<

8,18

<

3,41

<

5,45

<

ПУЄ регламентує мінімальний переріз встановлених проводів в залежності від матеріалу та способів його прокладання. Для алюмінієвих проводів прокладених в трубах, воно відповідає 2,5 мм².

Таким чином, проводи з обраним перерізом відповідають умовам нагріву та механічної прочності і можуть бути використані для підключення струмоприймачів електроосвітлювальної мережі.

2.7. Вибір комутаційної і захисної апаратури

На прикладі групи 1 А2 керування світлом здійснюємо розрахунок і вибір автоматичного вимикача згідно умов:

По номінальній напрузі автомата, В:

Uн.а.? Uн. м, (2.10) де Uн. а — номінальна напруга автомата, В;

Uн.м — номінальна напруга мережі, В, Uн. м 380 В;

По номінальному струму автомата, А:

Ін.а.? Ірозр.1., (2.11)

де Ін.а. — номінальний струм автомата, А;

Ірозр.А1-А2. — номінальний розрахунковий струм групи, Ірозр.1. = 30,75 А;

За струмом теплового розчіплювача, Ін.розч., А :

Ін.розч.? Ірозр.А1-А2. · Кн.т. (2.22)

де Кн.т. — коефіцієнт надійності, який враховує розкидання за струмами

спрацювання теплового розчіплювача, Кн.т. = 1[7];

Ін.розч.? 30,75· 1 = 30,75 А

Вибираємо автоматичний вимикач серії ВА14−26−34 з номінальними даними: Ін.а. = 32А > 30,75 А; Ін.розч. = 32 А; Uн.а. = 380 В за літературою[2].

Аналогічно, з урахуванням струмових навантажень, здійснюємо вибір автоматичних вимикачів для інших освітлювальних груп. Дані розрахунків зводимо в розрахунково — монтажну схему освітлювальної мережі графічної частини проекту.

Освітлювальні розподільчі пристрої вибираємо за умовами навколишнього середовища, в яких їм належить працювати, по конструктивному виконанню в залежності від схеми мережі і числа відхідних груп, апаратури керування і захисту, установленої в пристрої[2]. Так як навантаження освітлювального щита пред-ставляє вісім груп, вибираємо груповий освітлювальний щиток навісного виконання типу ЯРН8501−4217 на 9 груп, який комплектується з однофазними автоматичними вимикачами серії ВА14−26−14 з Ін.а. = 26А, Ін.розч. = 20А, Uн.а. = 380 В, Ввідний щит ПР85-ОА на три групи з трифазним автоматичним вимикач серії

ВА51−31−34 з Ін.а. = 63А, Ін.розч. = 31,5 А.

2.8 Заходи з техніки безпеки при експлуатації електрообладнання

До заходів з техніки безпеки при експлуатації електрообладнання відносяться організаційні та технічні засоби безпеки.

До організаційних заходів відносяться наступні роботи: насамперед для безпечного проведення робіт призначають робітників, відповідаючих за ці роботи; оформляють наряд або розпорядження; щоб приступити до роботи, необхідно оформити дозвіл на підготовку робочого місця і на допуск; підготувати робоче місце та допуск до роботи; установити нагляд при виконанні робіт; перевод на інше робоче місце, а також оформити перерви у роботі та її закінчення.

При технічних заходах виконують наступні роботи: перевіряють необхідні відключення і приймають заходи, які перешкоджають помилковому чи самопроізвольному включенню комутаційної апаратури; вивішують забороняючі плакати на приводах ручного чи ключах дистанційного керування комутаційної апаратури. У випадку необхідності струмоведучі частини відгороджують; приєднують до землі переносне заземлення; перевіряють відсутність напруги на струмоведучих частинах, які необхідно приєднати до заземлення; необхідно встановити заземлення безпосередньо після перевірки відсутності напруги, повісити плакати «заземлено» на приводах комутаційних апаратів, а також огородити при необхідності робоче місце або струмоведучі частини, які залишилися під напругою і вивісити на огородженні плакати безпеки. В залежності від місцевих умов струмоведучі частини огороджають перед або після їх заземлення.

Для захисту від ураження електричним струмом використовують наступні заходи:

1. Ізоляція струмоведучих частин;

2. Розташування струмоведучих частин на недосяжній висоті;

3. Огородження струмоведучих частин;

Література

1. Степанцов В. П. Светотехническое оборудование в сельскохозяйственном производстве: — М.: Урожай, 1987.-216с.

2. Козинский В. А. Электрическое освещение и облучение: -М.: Агропромиздат, 1991.-239.

3. Жилинский Ю. М. Электрическое освещение и облучение: -М.: Колос, 1982.-272.

4. Правило устройства электрооборудования. -М.:Энергоатомиздат, 1985.

5. Справочная книга для проектирования электрического освещения / Под. редакцией Г. М. Кноринга / - Л.: Энергия, 1976. 384с.

6. Рекомендации по проектированию освещения животноводческих помещений. -М.: Стройиздат, 1981.

7. Довідник сільського електрика. За ред. Олійника В.С. — Київ: Урожай, 1983.

8. Луковников А. В. Охрана труда — М.: Агропромизтат, 1991.

Поз. позначення

Найменування

Кіл

Примітка

А1

Ввідний щит ПР85-ОА

Три авт.вим. Ін = 63 А

Iн.розч = 31,2 А

А2

Освітлювальний щит ЯРН8501−4217

Дев’ять групп

Світильник

Н4БН

P=300Вт

ПСХ

НСП02

НСП21

НСП11

СПП-200

Лампа розжарювання

БК215−225−75

Ф=1020 лк

Г220−230−300

Ф=4610 лк

БК215−225−100

Ф=1450 лк

Г230−240−150

Ф=2065 лк

Б215−225−200

Ф=2920 лк

Провід

АВРГ 3*16+1*10

L=29 м

АВТВ 2*10

L=247 м

АВТВ 2*4

L=183 м

АВТВ 2*2,5

L=27,8 м

ППВ 2*2,5

L=20,3 м

АППВ 2*2,5

L=63 м

Вимикач однополюсний ФТ

Монтажна коробка У230

вибухзахищені

Номер на плані

Найменування

Кількість

Відділення для бачків рідкого палива

Коридор

Відділення переробки соковитих і грубих кормів

Котельня

Кімната персоналу

Коридор

Душевая

Санвузол

Відділення приготування кормових сумішей

Відділення для прийому вихідних продуктів

Електрощитові

Відділення для вигризки кормів

Показати весь текст
Заповнити форму поточною роботою