Методичні рекомендації педагогічним працівникам щодо практичного використання різних форм та методів роботи вчителя з батьками учнів

Безперечно, сім'я має великий вплив на виховання дитини, формування у неї позитивних рис особистості, навичок і звичок поведінки, моральних норм і правил тощо. Саме від взаємодії сім'ї та школи залежить правильний та повноцінний розвиток дитини, успішність школяра, формування індивідуальності та характеру учня. Тому досить важливо щоб настанови та повчання дома не суперечило навчанню в школі.

Під час проходження переддипломної педагогічної практики я мала змогу спостерігати за поведінкою дітей на уроках, на перерві, під час проведення різних видів діяльності. Також я брала участь у підготовці та проведенні не тільки різних позакласних заходів із учнями, а й була присутня на зустрічі з батьками. При цьому я постерігала як класний керівник працювала з батьками дітей 6 класу, та зробила висновки, що тільки тісна взаємодія школи та сім'ї позитивно впливає на дітей.

Матеріали для використання на педагогічних читаннях, лекторіях, батьківськиз зборах, підсумкових науково — педагогічних конференціях Тема: «Вплив родинного виховання на здоров`я дитини».

Серед важливих чинників, які впливають на соціальний розвиток підростаючої особистості, одне з пріоритетних місць належить сім`ї, її виховній функції. Науково доведено, що будь-які інші, навіть найдосконаліші форми суспільного виховання, можна розглядати лише як такі, що діють паралельно, адже вони не можуть повною мірою замінити сімейне мікросередовище. Це зумовлено тим, що до певного віку контакт з батьками є необхідною умовою психічного, емоційного та морального розвитку дитини.

Відстороненість батьків від контактів з дитиною часто стає джерелом непорозумінь, недовіри, конфліктів у міру її дорослішання. До 10% дітей старшого віку зазначають, що в їхній сім`ї ніколи не обговорються проблеми і новини, у кожній третій родині батьки і діти не проводять спільно дозвілля, близько 4% старшокласників визнають, що ніколи не вечеряли з батьками.

Не секрет, що невдоволеність дитини взаєминами з батьками штовхає її до самоствердження за межами сім`ї. Підтвердженням цього може бути той факт, що майже 55% юнаків і дівчат, у яких наявне повне порозуміння з батьками, ніколи не вживали алкогольних напоїв. У конфліктних сім`ях такі показники охоплюють лише 27% молодих людей. Кількість юнаків і дівчат, котрі мають досвід уживання наркотиків, істотно зростає у родинах, для яких характерним є середній і низький рівень міжособистісної взаємодії їхніх членів, причому матеріальний стан сім`ї не має однозначного впливу на початок цієї шкідливої звички.

У психологічній літературі виокремлюють такі стилі сімейного виховання: потуральний, змагальний, розважливий, запобігливий, контролюючий, співчутливий, гармонійний.

Потуральний стиль сімейного виховання. Головний метод виховання в такій родині - батіг і пряник. Взаємини з дитиною будуються таким чином, що мимоволі провокують її на пошук найбільш вигідних форм взаємодії з оточуючими, стимулюють формування таких якостей, як догідництво, лестощі та підлабузництво. З раннього дитинства характерові цих дітей притаманно обіцяти, але не виконувати свої обіцянки; вимогливо ставитися до інших, але не до себе. Школярі з таких сімей зовсім не налаштовані на навчальну діяльність, їх цікавить лише кінцевий результат — оцінка.

Змагальний стиль сімейного виховання. Батьки з раннього віку вбачають у діях своєї дитини щось видатне і незвичайне; постійно порівнюють своє малятко з іншими й дуже страждають, якщо це порівняння не на їх користь. Намагаючись розкрити таланти дитини, батьки наполягають на багатобічному і не завжди виправданому розвитку. Врешті-решт це призводить до того, що дитина стає переконаною у своїй перевазі над іншими дітьми. Під час виховання батьки використовують методи як заохочення, так і покарання. Однак, якщо поведінка дитини порушує норму, то покарання буде суворим, навіть несправедливо жорстоким. У будь-якій діяльності такі діти беруть участь аби їх помітили, але якщо цього нема, то вони можуть проявити агресивність.

Розважливий стиль вихованя дає можливість набувати розвитку шляхом особистого досвіду, виключаючи будь-яку примусовість, фізичні покарання. У таких сім`ях складаються теплі, добрі, відверті взаємини. Діти разом з батьками беруть участь у сімейних радах, розв`янні сімейних ситуацій. Батьки таких дітей з ентузіазмом беруть участь у житті того дитячого колективу, в якому пербуває їхня дитина. В такій сім`ї покарання не завжди миттєво супроводжує поганий вчинок — батьки дають можливість дитині обміркувати вчинене, усвідомити свої помилки та провину.

Запобігливий стиль виховання можуть спричини як патологічна хворобливість дитини, так і особливості характеру батьків. Дитина у такій родині практично позбавлена активної дяльності, лише батьки визначають коло її інтересів. Дуже часто в таких сім`ях заведено задовольняти найменшу примху дитини. Коли дитина дорослішає, батьки починають використовувати матеріальне стимулювання для того, щоб вона не виходила з покори та була слухняною. Несвідомо виховуючи в дитині інфантилізм, її батьки роблять усе можливе і навіть неможливе, щоб вона уникнула будь-яких труднощів. Вихованню моральних цінностей ці батьки приділяють занадто мало уваги, у дітей формується ситуативна мораль. Такі діти найчастіше байдужі, здатні обмовити або зрадити друга заради вигоди.

Контролюючий стиль сімейного виховання. Батьки досить активно застосовують методи покарання; регламентують все: як одягатися, з ким дружити, визначають режим дня. Молодші школярі переносять це спокійно, але більш старші - протестують. Батьки не зважають на думку своєї дитини.

Співчутливий стиль виховання існує за умови недостатнього статку сім`ї, поганих побутових умов, відсутності духовної спорідненості членів родини. У таких сім`ях дитина змалку залишається без належного нагляду. Потреби дітей у таких родинах задовольняються залежно від можливостей сім`ї. Дитина рано починає доросле життя та трудову дяльність. Нема потреби використовувати методи заочення або покарання. Такі діти замкнуті, не люблять збіговиськ, приховують власні переживання.

Гармонійний стиль передбачає народження дитини, виховання її у дружній атмосфері, батьки приділяють велику увагу формуванню традицій, звичок родини. Дитина в такій родині виявляє розважливість, вміння мотивувати власні вчинки. Характерною рисою цих дітей є правдивість, а якщо вони мають таємницю, то ніколи не викажуть. У них розвинена адекватна самооцінка.

Сподіваємось, що знання стилів виховання може допомогти ситуації успіху для дитини і ров`язати проблеми розвитку деяких дітей.

Для того, щоб максимізувати позитивне і звести до мінімуму негативний вплив родини на виховання дитини необхідно пам’ятати психологічні фактори, які мають виховне значення:

Брати активну участь в житті дитини.

Завжди знаходити час, щоб поговорити з дитиною.

Цікавитися проблемами дитини, допомагаючи тим самим самостійно приймати рішення.

Поважати право дитини на власну думку.

З повагою ставиться до бажань інших членів родини робити кар'єру і самовдосконалюватися.

Сценарій сімейного вечора «Традиції нашої сім'ї» .

Цільова аудиторія: батьки з дітьми.

Мета:

• — участь батьків і дітей на зборах об'єднує у спільній діяльності;
• — на певний час зрівнює і змушує задуматися над одним питанням;
• — активізувати в свідомості і підсвідомості питання приналежності до нації, сім'ї.
• — змушує задуматися над питаннями цінностей у суспільстві і в сім'ї;
• — на родинному вечорі батьки ділитимуться досвідом із традицій у власній сім'ї;
• — збагачуватимуться новими ідеями для введення традицій.

Час проведення: 1,5 — 2 год.

Хід проведення.

Батьки і діти сидять за одним круглим столом, попередньо діляться на команди.

Добрий вечір, шановні батьки та діти.

Сьогодні ми проводимо вечір, на який запросили молодше і старше покоління. Тому попрошу бути вас:

• — активними, але не шумними;
• — веселими, але не саркастичними;
• — стриманими та не мовчазними.

Ви бачите, що сидите в підгрупах. Це означає, що для вас даватимуться певні завдання, які ви виконуватимете разом, але це не змагання і не конкурси.

— Правильне вихованняце наша щаслива старість, погане виховання — це наше майбутнє горе, це — наші сльози, це — наша провина перед іншими людьми, перед усією країною.

Вправа 1. «Сімейні цінності».

На столах у вас лежать аркуші А4: спробуйте перечислити в групах цінності ваших сімей.

• (Сімейні цінності:
• — повага до старших;
• — любов і терпіння до дітей;
• — святкові традиції;
• — читання книги і т.д.)

Визначний український учений Іван Огієнко писав: " … виховувати своїх дітей треба у повній батьківській любові, з повним терпінням. Світ іде вперед, а з ним і діти наші потребують поступу". Він доводив про важливу роль рідної мови, історії, народного мистецтва, народних ігор, національних традицій, звичаїв і обрядів як основних засобів родинного виховання. В його баченні родинне виховання має базуватись на вітчизняному фольклорі, літературних і мистецьких засадах. Це сприяє формуванню основних складових духовності особистості: національного мислення, естетичних смаків, етичних навиків, правосвідомості тощо.

Багато перечислених цінностей можна віднести до традицій. І сьогодні ми говоритимемо про традиції сім'ї і роль.

Адже по телевізору ми часто бачимо катаклізми, суперечки, дебати, розлучення. І після перегляду передач, новин все здається у сірих кольорах. А сімейне життя може бути наповнене яскравими пригодами, незабутніми зустрічами і сім'ї, яким комфортно і цікаво жити разом випромінюють це світло і в такому середовищі живуть і батьки й діти.

Традиції - це шлях, який об'єднує і зміцнює сімю. Робить її одним цілим.

Кожна сім'я — унікальна по-своєму.

Вправа 2: «Герб сімї» (колаж — 15 хв).

І ми пропонуємо показати визначну рису своєї сім'ї через створення герба, враховуючи традиції, які у ній панують. Зазвичай у гербі відображаються цінності сім'ї, герб — це символ єдності, духовної спільності. Герби почали поширено використовувати в кінці 12 ст. причиною їх поширення стали хрестові походи з їх битвами. Відмінні малюнки на щитах допомагали воїнам впізнавати противника на віддалі, відрізняти соратника від ворогів.

Створіть герб власної сім'ї: можете використовувати олівці, фломастери, вирізані картинки. Герб може бути будь-якої форми — для цього у вас є ножиці на столах.

(презентація гербів).

Вправа 3: Роль традицій (мультимедіа).

У своїх гербах ви показали традиції і цінності сімї. Але що таке традиції?

Традиція — це досвід, звичаї, погляди, смаки, норми поведінки, що склалися історично і передаються з покоління в покоління. М. Г. Стельмахович (1).

У нашого народу споконвіку дотримувалися різних традицій: (2).

• 1) традиції проведення свят;
• 2) традиції поваги до старших;
• 3) традиція передачі трудового досвіду;
• 4) мистецькі виховні традиції;
• 5) релігійні виховні етнотрадиції.
• 6) традиції любові до дітей та відповідальності за їх долю.

Відомо, що найвпливовішими вихователями є батьки. Народ шанує тих батьків, які поряд з вимогливістю і справедливістю проявляють чуйність до синів та дочок і, водночас, засуджує ухиляння від батьківських обов’язків. Про батьківство і материнство, сімю поширено багато народних висловів.

Вправа 4: приказки.

Пропонуємо вам ці вислови зачитати. На столах у вас лежать конверти, у них надруковані слова. З розрізаних слів складіть приказки про сім'ю.

(Дітям потрібні не повчання, а приклади. Жозеф Жубер

Якщо дитина не буде відчувати, що ваш будинок належить і їй теж, вона зробить своїм домом вулицю. Надін де Ротшильд.

Дерево красне корінням, а людина родом.

Без сім'ї немає щастя на землі.

Добрі діти батькам вінець, а злі діти — батькам кінець.

Яке дерево — такі й квіточки, які батьки — такі й діточки.

Яка сім'я — такий і я.

Який дуб — такий тин, який батько — такий син.

Слухай старих людей, то й чужого розуму наберешся і свого не згубиш.).

Роль традицій у розвитку дітей: (3).

• * розвивається національна свідомість;
• * виробляються мотиви приналежності до нації, держави;
• * формується система поглядів, переконань, ідеалів, що на сьогоднішній день є актуальним, оскільки у цій сфері спостерігається «вакуум»;
• * сприяє всебічному розвитку дитини (інтелектуальному, духовному, фізичному…);
• * у сім'ї створюється атмосфера доброзичливості;
• * формуються духовно-моральні якості;
• * розвиток творчості та розвиток трудових навичок;
• * сприяє відчуттю приналежності до системи (сім'ї. держави, нації…).

Чи важливо на це звертати увагу?

Сучасні вчені стверджують, що потенційні можливості сім'ї у вихованні дитини не використані. І саме через це спостерігається велика кількість одиноких людей, неповага до старості, егоїзм тощо. А духовний світ особистості та її інтелектуальна сфера є наслідком виховання в родині.

Вправа 5: Калейдоскоп ідей. (15хв).

Поділіться власними традиціями у ваших сім'ях (батьки й діти розповідають — 10 хв).

Теоретична інформація:

У кожній країні є свої національні свята для дітей.

У Японії дуже своєрідно проходить «День дівчаток». У кожній сім'ї ставиться спеціальна гірка, на яку поміщають всіх ляльок. Деякі ляльки зберігаються в сім'ях десятки років. В «День дівчаток» садять ляльок-дівчаток, а в «День хлопчиків» садять ляльок-хлопчиків. Цей ритуал дуже красивий і має дуже велике значення, тому що виховує дбайливе ставлення до іграшок, вчить ставитися до них як до членів сім'ї. Через це свято здійснюється зв’язок поколінь — до ляльок торкалися руки прабабусі. Цьому навчають у Японії в сім'ях.

У Данії є дуже цікаве свято ліхтариків. Діти самі виготовляють ліхтарики і з настанням темряви обходять із запаленими ліхтариками навколо будинку. При цьому вони співають обрядові пісні і потім отримують спеціальні тістечка, подарунки.

Багато цікавих ритуалів у країнах Африки, в Китаї, Індії. Через участь у цих святкуваннях людина долучається до духовної культури народу, відчуває свою причетність до даної цивілізації. Світ доброти, краси, гармонії відкривається перед людиною через свята.

У кожного свята — свої традиції. Новий Рік особливо багатий на усілякі звичаї та ритуали. Приміром, у домівці неодмінно має бути прикрашена ялинка або сосна, а під бій курантів заведено загадувати найзаповітніші бажання.

Висновки:

Батьки пишуть відгуки про проведений вечір, що взяли для себе нового і що зрозуміли для себе.

Ділова гра «Роль сім'ї у вихованні дитини» .

Родинне зібрання Ціль діловаї гри:

• — формувать гармонічний образ сім'ї, необхідності у спільному відпочинку (екскурсії, прогулянки, рухливі ігри, сімейний театр);
• — надихнуть батьків на роздуми про особливості виховання в їхній сім'ї;
• — виховувать почуття любові та повагу до сімейних традицій;

Задача діловаї гри:

• — познайомити батьків зі шкільним психологом;
• — допомогти батькам сформувать уявлення про роль сім'ї у вихованні дітей.

Склад учасників гри:

• 1. Ведучий гри.
• 2. батьки школярів.

Гра «Коробочка побажань».

Забезпечення: ромашки запитань, презентація «Роль сім'ї в вихованні дитини», двухкольорові «ладоньки» із картона, листочки для вправи — «Спілкування батьків та дітей», аудіозапис «Про що мріють наші діти», малюнки дітей «Моя сім'я», коробочка-побажань, листочки і ручки для побажань.

Хід гри На початок гри звучить пісня «Моя сім'я».

I. Організаційний момент.

Зустріч батьків. Роздача необхідного матеріалу для гри.

II. Привітання. Добрий день, шановні батьки! Сьогодні на нашому зібранні нам потрібно обговорить роль сім'ї у вихаванні та розвитку дитини, поділитися досвідом, поговорить про те, якою має бути справжня сім'я.

— Що таке сім'я?

Сім'яце гучне слово!

Сім'яце дзвінке слово!

Сім'яце важливе слово,.

Про це вам скаже кожен.

Сім'яце сонце світить,.

Сім'яце зірки на небі,.

Сім'я — це все кохання.

Кохання синів і татусів,.

Кохання дочок та мам.

Кохання своє ми даримо вам!

Сім'я — організована соціальна группа, до якої входять поєднані шлюбом чоловік і жінка, їх діти (власні або усиновлені), кровні родичі, інші особи, пов’язані родинними зв’язками з подружжям.

— Для чого людині сім'я?

Думаю, кожен відповість по-своєму, але напевно кожен скаже — для щастя.

Да, людське щастя навряд чи можливе без сім'ї. Ні сама цікава робота, ні друзі не можуть дати того, що може дать сім'я.

Вправа «Ладоньки» .

Кожен із батьків отримує «ладоньки» із картону.

Тепер давайте проголосуєм за допомогою ладоньок: червоний — да, синій — ні:

• *Чи любите ви своїх дітей?
• * Батьківська робота дуже тяжка?
• * Сім'я — важливе в житті людини?
• * Чи гові ви працювати у формі гри?
• *Чи готові ви активно приймати участь у грі?

III. Розминка.

Вправа: «Звернення батьків і дітей в лицях» .

Кожному із батьків пропонується на своєму листочку, даючи відповідь на запитання ведучого намалювати одну із даних піктограм запитанню, що на дошці:

• * З яким виразом обличчя ви спілкуєтесь із дитиною?
• * З яким виразом обличчяспылкуэться ваша дитина з вами?
• * Яким ви хотіли б бачити лице вашоъ дитини при спылкуванны з вами?

Обговорення: Убатьків запитується: Яких піктограм більше? Чи співпадають піктограми першого та другого запитаня? Чи є різниця у відповідях на друге та третє питання?

Висновок: дитина любить своїх батьків і потребує їхньої ласки, розуміння і якщо батьки хочуть бачити своїх дітей щасливими та усміхненими, то вони в свою чергуто не дивлячись ні на які проблеми на роботі, ні на невдачі у власному житті мають заряджати дітей лише позитивними емоціями.

IV. Основна частина.

1. Вправа «Асоціації».

Все, що, для цого потрібно — почуть завдання і постаратись записать перше, що виникло перед уявою пов’язане з даним словом.

• — Якщо сім'я — це будівля, то вона …
• — Якщо сім'я — це колір, то вона …
• — Якщо сім'я — це музика, то вона …
• — Якщо сім'я — це геометрична фігура, то вона …
• — Якщо сім'я — це назва фільму, то вона …

Вчитель: В ході цієї вправи ви побачили, що укожного свої асоціації зв’язані з таким поняттям як сім'я! У кожного своє бачення і уявлення про сім'ю. Це говорить про те, що всі ми різні, тому такі різноманітні асоціації. Як сказав М. Еріксон: «Немає двох абсолютно схожих людей. Немає двох людей, які одне і теж будуть сприймати одинаково. Тому не намагайтесь підлаштувать людей під ваше уявлення про те, якими вони мають бути …».

2. Етап «Мрії, мрії».

Зараз ми з вами дізнаємось, про що мріють наші діти.

Слухання аудіозапису.

3. Робота з психологом «Моя сім'я».

Саме в сім'ї, спостерігаючи за роллю мами та батька, діти отримують уявлення про повноцінні взаємовідносини чоловіка та жінки, про їх батьківські обов’язки семейних проблемах, про розумні способи їх вирішення.

А теперь давайте звернемся до виставки малюнків ваших дітей по темі: «Моя сім'я «і познайомимося з психологічним аналізом робіт наши дітей за допомогою психолога.

V. Висновки.

На закінчення я хотіла б попросить вас виконать наступне завдання.

Завдання: «Коробочка побажань» .

Ведучий: Всим участникам роздаються підготовані листочки і пропонується написать те, чого йому хотілося б побажать присутнім на ділові грі, при цьні до кого конкретно не звертаючись і покласти побажання до коробочки — побажань.

Потім ведучий перемішує в коробочкі всі побажання і батьки дістають із неї побажання для себе.