Дирофіляріоз у собак

АМБУЛАТОРНИЙ № 26 СТАЦІОНАРНИЙ№ 30

ДАТА НАДХОДЖЕННЯ 15 липня 2015 р.

ВЛАСНИК ТВАРИНИ І ЙОГО АДРЕСА ______

ВИД ВРХ СТАТЬ кобель КЛИЧКА№ Макс

ВІК 3 роки МАСА ТІЛА 20 кг ПОРОДА англійський бульдог

МАСТЬ, ПРИКМЕТИ коричневий в білу пляму МЕТА УТРИМАННЯ домашній улюбленець

ДІАГНОЗ ПОПЕРЕДНІЙ Дирофіляріоз (Dirofilariasis)

ДІАГНОЗ ЗАКЛЮЧНИЙ Дирофіляріоз (Dirofilariasis)

ANAMNESIS

Anamnesis vitae

Собака утримується в квартирі. Моціон щодня 3 рази на добу по 20−40 хвилин. Раціон складається з супу, яловичих кісток, житнього хліба, овочів і м’ясо-кісткового борошна .

Anamnesis morbi Першими ознаками захворювання власник помітив, швидку стомлюваність і кашель тварини, втрата ваги і задишка, тварина декілька раз непритомніла .Тварина була занепокоенна свербіжем шкіри ЗАГАЛЬНЕ ДОСЛІДЖЕННЯ ТЕМПЕРАТУРА 39.5 °С ПУЛЬС 127уд/хв ДИХАННЯ 31дих. рух/хв ГАБІТУС положення тіла природне стояче; вгодованість — середня;

ПОВЕДІНКА ТВАРИНИ темперамент — сильний урівноважений, спокійний;

ФІЗИЧНИЙ РОЗВИТОК конституція — щільна; будова тіла — середня.

КОНЮНКТИВИ І ВИДИМІ СЛИЗОВІ ОБОЛОНКИ Кон’юнктива бліда, слизова ротової і носової порожнин блідного кольору.

ВОЛОСЯНИЙ ПОКРИВ Волосся середньої довжини, тьмяне, спостерігаеться облисіння, припухлість, численні пустули, що містять серозний гній. Ектопаразити відсутні

ШКІРА на непігментованих ділянках почервоніла, помірно волога .

ЛІМФАТИЧНІ ВУЗЛИ (передлопаткові, колінної складки) веретеноподібної форми, рухливі, пружні, безболісні, гладкі, температура в області лімфатичних вузлів не відрізняються від температури сусідніх ділянок.

СКЕЛЕТНО-МЯЗОВА СИСТЕМА Поза природна, стояча. Кістяк добре розвинений. Кінцівки правильно поставлені. Суглоби не збільшені. При пальпації болючість в області кінцівок відсутня.

ДОСЛІДЖЕННЯ ОКРЕМИХ СИСТЕМ І ОРГАНІВ

СЕРЦЕВО-СУДИННА СИСТЕМА Серцевий поштовх ясно виражений, пальпується в п’ятому міжребер'ї, помірної сили. Межі серця не зміщені. Тони серця прискорені, ритмічні, ясні. Артеріальний пульс збільшеній 127 уд / хв., Помірного напруження, повного наповнення .

ДИХАЛЬНА СИСТЕМА Грудна клітка округла, тип дихання грудний. Частота дихання 31 дихальних рухів у хвилину, ритмічне, присутня задишка. При пальпації грудної клітини болючість не відзначається. Задня межа легень не змінена. При аускультації - везикулярне дихання, придаткові дихальні шуми відсутні.

Кашель відсутній. В області гортані і трахеї набряків і деформації немає.

СИСТЕМА ТРАВЛЕННЯ Апетит відсутній, цілісність зубів не порушена, положення голови природне, прохідність стравоходу не порушена, шлунок порожній, безболісно, перистальтика слабка. Дефекація в нормі, поза характерна. Печінка не збільшена, безболісна, поверхня її гладка.

СЕЧОВА СИСТЕМА Сечовипускання часте, поза специфічна, процес сечовипускання безболісне. присутні ниркові набряки. При зовнішній пальпації і перкусії в області нирок болючість.

НЕРВОВА СИСТЕМА больова чутливість збережена — тварина реагує на доторкування голкою до волосяного покриву, на поколювання голкою шкіри. Рухи чіткі, координовані.

ЛАБОРАТОРНІ ДОСЛІДЖЕННЯ КРОВІ pH 7.4, збільшена кількість лейкоцитів 13.33• 109/л СЕЧІ мутна, консистенція рідка, щільність 1,035 г/мл КАЛУ колір — коричневий, запах — своєрідний, кислуватий.

ІНШИХ МАТЕРІАЛІВ не проводились СПЕЦІАЛЬНІ ДОСЛІДЖЕННЯ при дослідженні крові по Кнотте і мікроскопії краплі свіжої крові з судин вуха або променевої вени. до 2−3 краплях крові додали 10−15 крапель води, еритроцити швидко лізуються і рухливі мікрофілярій добре видно в полі зору мікроскопа при малому збільшенні .

СЕРОЛОГІЧНІ не проводились АЛЕРГІЧНІ не проводились НА ІНВАЗІЙНІ ХВОРОБИ Для визначення виду мікрофілярій ми готували препарати, вимірювали довжину і ширину личинок, фарбували на кислу фосфатазу. При цьому у D. repens чітко виділяються ензимні тіла з активністю кислої фосфатази у вигляді невеликого кулі в області анальної пори

Досліджували фекалії за допомогою гельмінтоовоскопічних методів — гельмінти та їх яйця на спостерігались.

ДОДАТКОВІ ДОСЛІДЖЕННЯ не проводились

STATUS LOCALIS

Обєктивні дані зони патологічного процесу Спостерігатися слабкість і зниження маси тіла, незначне підвищення температури. Блідість слизових оболонок. Спостерігатися шуми в серці, почастішання пульсу. Присутні нервові явища і слабкість задніх кінцівок.

Виразки та почервоніння на шкірі. свербіж, випадання шерсті Також з’являтися припухлості, при їх розрізі виявили гнійний вміст і дорослі особини Dirofilaria repens.

DIAGNOSIS Дирофіляріоз (Dirofilariasis)

PROGNOSIS благоприемний

ПЛАН ЛІКУВАННЯ ТВАРИНИ Етіотропна терапія: тварині надають повний спокій, утримують у чистому станкові з м’якою підлогою, поліпшують годівлю. внутрішньовенно глюкоза, натрію тіосульфат, аскорбінова кислота, новокаїн), антигістамінні препарати.

Симптоматична терапія: застосовували Дитразин цитрат в дозі 2 мг / кг маси тіла три рази на день протягом 30 днів.

Патогенетична терапія: , вітаміни, мікроелементи, РБС — КІНГ

дирофіляріоз собака захворювання

ЕПІКРИЗ Дирофіляріозпаразитарне захворювання, що викликається круглими гельмінтами роду Dirofilaria. До захворювання сприйнятливі також кішки, дикі м’ясоїдні і людина .

У собак розрізняють серцевий дирофіляріоз, який викликає Dirofilaria immitis, що паразитує в серці і великих судинах, і підшкірний дирофіляріоз, що викликається Dirofilaria repens, яка локалізується в підшкірній клітковині. Зрідка статевозрілі форми дірофілярій можуть бути виявлені в нетипових місцях: в спинному або головному мозку, в очах, в черевній порожнині

Описано декілька видів дірофілярій. Статевозрілі дірофілярій мають у довжину 20−30 см і ширину 1,2−1,5 мм. В Україні серед тварин найбільш поширений вид D. immidis. Паразити цього виду знайшли сприятливі умови для свого існування в порожнині правого шлуночка серця. При значної чисельності вони локалізуються також у правому передсерді і легеневих артеріях. Статевозрілі паразити розвиваються і розмножуються в підшкірній клітковині тварин. зустрічається шкірна форма дирофіляріозу, що викликається D. repens.

Дірофілярій — живородні і дуже плодовиті паразити. У добу вони виділяють у кров велику кількість личинок (мікрофілярії) розміром 300−320 мкм в довжину і 6,8 мкм завширшки. Мікрофілярії циркулюють по кровоносних і лімфатичних судинах, тому можуть проникати в будь-які органи і тканини, викликаючи різну патологію. Можуть вони також передаватися внутрішньоутробно від матері плоду ПАТОГЕНЕЗ Тяжкість ураження і, відповідно, клінічні прояви хвороби залежать, головним чином, від кількості паразитів в тварині, тривалості інвазії і взаємодії організму господаря і паразитів. У всіх випадках зараження в легеневих артеріях розвиваються:

— Ворсинчатая міоінтімальная проліферація,

— Запалення,

— Легенева гіпертензія,

— Порушення цілісності судин,

— Фіброз.

КЛІНІЧНІ ПРИЗНАКИ Залежать від місця локалізації гельмінтів і ступеня інвазії. При незначній кількості паразитів симптоми практично непомітні. Спостерігатися слабкість і зниження маси тіла, незначне підвищення температури., задишка,, блідість слизових оболонок і шкіри. почастішання пульсу. На тлі інтоксикації уражаються нирки і печінку, м. відзначались нервові явища у вигляді свербежу і слабкість задніх кінцівок.

При підшкірному дирофіляріозу був помітний свербіж, випадання шерсті, виразки та почервоніння на шкірі.Зявились припухлості, при їх розрізі виявляється гнійний ексудат і дорослі особини Dirofilaria repens.

ДІАГНОЗ Пріжиттєво хворобу діагностують на Основі епізоотологічних даних и клінічних симптомів. Важлива значення в постановці діагнозу має Виявлення мікродірофілярій. З цією метою периферичну кров яку бажано взяти ввечері, розбавляють фізіологічнім Розчин (1: 2) i досліджують під малим збільшенням мікроскопа. Можна також готувати Товсті мазки крови, фарбувати їх за методом РомановськогоГімзі ї досліджуваті під мікроскопом для. Виявлення личинок дірофілярій. Рекомендується Проводити рентгенографіюгрудної Клітки собак, Уражених Збудником D. immitis. При цьому спостерігається Збільшення правового шлуночка серця та діаметра артерій правої краніальноїділянки легень. Імунодіагностічні тести (метод ELISA) широко Використовують у багатьох розвинутих странах світу для підтвердження діагнозу хвороби в тому разі, коли Неможливо Встановити, чи є в крови мікродірофілярії. Посмертно хворобу діагностують при віявленні статевозріліх дірофілярій у місцях їх локалізації та характерна патолого-анатомічних змін, вікликаних цими паразитами. Дирофіляріоз нужно диференціювати від демодекозу собак. При мікроскопічному дослідженні вмісту папул знаходять кліщів демодексів червоподібної форми ПРОФІЛАКТИКА Профілактика дирофіляріозу полягає в запобіганні контакту собаки з переносниками захворювання — комарами та іншими комахами. З цією метою можна використовувати різні інсектоакарицидні засоби — краплі на холку, спреї, ошийники в різних комбінаціях. Слід зазначити, що тільки деякі з них, крім усього іншого, володіють дією проти комах. Однак найкращий ефект у місцях масового проживання комарів дають спреї-репеленти вузького спектру, дія яких спрямована тільки проти комарів і москітів, при цьому обробляти собак потрібно перед кожною прогулянкою.

СПИСОК ВИКОРИСТАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ Абуладзе К. И. Паразитология и инвазионные болезни сельскохозяйственных животных — М.: Колос, 1975. — 472 c.

Грибан В.Г., Чумак В. О., Немировський В.І. Клінічна біохімія тварин. — Дніпропетровськ, 2001. — 160 с.

Левченко В.І., Рубленко М. Е. Пробіотикотерапія // Патогенетична терапія при запальних процесах у тварин / І.С. Панько, В. М. Власенко, В.І. Левченко та ін. — К.: Урожай, 1994. — С.245 — 249.

Субботін В.М., Александров І.Д. Ветеринарна фармакологія. — М.: Колос, 2004.