Вивчення ефективності дії фунгіциду Медян Екстра для захисту від мілдью винограду в умовах ВАТ СП «Чорноморська перлина»

БАКАЛАВРСЬКА РОБОТА На тему

«Вивчення ефективності дії фунгіциду Медян Екстра для захисту від мілдью винограду в умовах ВАТ СП «Чорноморська перлина» «

ВСТУП Для захисту промислових виноградних насаджень у наш час використовується інтегрована система, що передбачає раціональне сполучення всіх існуючих методів захисту від шкідливих організмів, що стримують їх чисельність й інтенсивність розвитку на економічно не відчутному рівні (нижче порога шкідливості). Але навіть сама розроблена система захисту винограду від шкідливих організмів не може бути постійною як у часі, так і для різних сортів у різних регіонах вирощування.

Останнім часом спостерігається ріст шкідливості хвороб, зокрема епіфітотії мілдью винограду в різних регіонах України. Таке явище прямо пов’язане з безперервною еволюцією паразитизму в біосфері, зміною кліматичних умов і зміною технології вирощування винограду (дефіциті робочої сили у виноградарській галузі, зменшенні числа агротехнічних заходів щодо догляду за виноградними насадженнями й ін.), погіршенням (через недостатнє фінансування галузі) умов вирощування виноградних рослин. Крім втрати врожаю все це прямо негативно позначається на зимостійкості насаджень і тривалості продуктивного періоду.

Актуальність теми. Удосконалення традиційних систем захисту від хвороб на виноградниках з урахуванням зміни асортименту пестицидів на ринку України, необхідність зменшення використання пестицидів через їхнє подорожчання без зниження ефективності захисних заходів, використання пестицидів нового покоління є актуальним. Достовірний прогноз оптимальних строків використання засобів захисту, науково-обгрунтовані відмови від частини хімічних обробок дають можливість зменшити пестицидне навантаження на виноградниках, попередити виникнення резистентності, різко знизити собівартість вирощуваної продукції, максимально знизити втрати від шкідливих організмів.

Мета і завдання дослідження. Метою досліджень було вивчення ефективності дії фунгіциду Медян Екстра для захисту від мілдью винограду в умовах ВАТ СП «Чорноморська перлина» (Одеської області).

Для її досягнення виконувались наступні завдання:

1. Вивчити вплив фунгіциду Медян Екстра на динаміку поширення мілдью винограду;

2. Вивчити вплив фунгіциду Медян Екстра на динаміку розвитку мілдью винограду;

3. Вивчити ефективність дії фунгіциду Медян Екстра проти мілдью винограду;

4. Вивчити вплив фунгіциду Медян Екстра на урожай і його якість.

Особистий внесок здобувача. Приймав безпосередню участь у проведенні досліджень: організовував обприскування виноградних насаджень, проводив обліки щодо динаміки розвитку та розповсюдження хвороб винограду. Спостерігав за метеорологічною ситуацією протягом вегетаційного періоду та впливом кліматичних умов на розвиток мілдью винограду. По закінченні вегетаційного періоду визначав врожайність культур на дослідних ділянках.

Апробація результатів роботи. Отримані результати досліджень доповідались на засіданні наукового гуртка кафедри захисту рослин, щорічній науково-практичній конференції студентів, аспірантів та викладачів та на Всеукраїнському конкурсі студентських наукових робіт з напрямку «Агрономія».

РОЗДІЛ 1. СУЧАСНИЙ СТАН ВИВЧЕННЯ ПРОБЛЕМИ (ОГЛЯД ЛІТЕРАТУРИ) Мілдью, або несправжня борошниста роса винограду вважається однією із найбільш розповсюджених і шкодочинних хвороб виноградної лози, яка спричиняє великі втрати урожаю. Недобір може сягати 20 — 25% ягід. Хвороба значно погіршує загальний стан куща, погано визрівають однорічні пагони, підвищується кислотність соку та знижується якість вина.

1.1 Систематичне положення збудника мілдью винограду Збудник мілдью винограду Plasmopara viticola Berl. займає наступне систематичне положення:

Царство Гриби (Грибы) — Mycota;

Відділ Справжні гриби (Настоящие грибы) — Eumycota;

Клас Ооміцети (Оомицеты) — Oomycetes;

Порядок Пероноспорові (Пероноспоровые) — Peronosporales;

Родина Пероноспорові (Пероноспоровые) — Peronosporaceae;

Рід Плазмопара (Плазмопара) — Plasmopara

Вид — Plasmopara viticola Berl. et Tony.

Царство Гриби (Mycota або Fungi) займає проміжне положення між царствами рослин і тварин. Гриби мають схожий з рослинами тип поглинання поживних речовин, росту, але, як і у тварин, в оболонці їх клітин присутній хітин, немає хлорофілу, в обміні речовин утворюється сечовина і запасний продукт глікоген. Це група організмів із нитчастою будовою вегетативного тіла і справжніми ядрами. Гриби відносяться до гетеротрофів, тому вони потребують для свого розвитку джерел органічного живлення.

Відділ Справжні гриби (Eumycota) об'єднує види, які мають вегетативне тіло — міцелій, що є сукупністю тонких переплетених між собою гіфів, які знаходяться на поверхні або всередині субстрату. Вегетативне розмноження здійснюється частинами вегетативного тіла, які відділяючись від материнського міцелію і потрапляючи у сприятливе середовище, можуть дати початок новій самостійній грибниці. Репродуктивне розмноження грибів відбувається за допомогою спор, які утворюються в середині або на поверхні спеціальних органів, що відрізняються за будовою від вегетативних гіф міцелію [19, 34, 53].

Клас Ооміцети (Oomycetes) відноситься до вищих грибів, які мають добре розвинений, розгалужений, але не септований (без перетинок) міцелій. Оболонка клітин містить целюлозу і глюкани, хітин відсутній. Характерна особливість класу — статевий процес, що проходить по типу оогамії (злиття морфологічно різних статевих клітин — оогонія та антеридія), в результаті якого утворюються спори спокою — ооспори, вони ж і зимують. У представників класу нестатеве розмноження здійснюється зооспорами і конідіями (конідії проростають міцеліальним ростком) [44, 46].

Представники порядку Пероноспорові (Peronosporales) мають вегетативне тіло ендо — та екзофітний міцелій без гаусторій. Спори спокою (ооспори) зберігаються у ґрунті або на рослинних рештках, при настанні сприятливих умов проростають у коротку гіфу із органами нестатевого розмноження або у типовий зооспорангій, чи безпосередньо у зооспори.

До родини Пероноспорові (Peronosporaceae) належать облігатні паразити, що викликають у рослин хвороби, які відомі під назвою несправжні борошнисті роси. Вегетативне тіло — міжклітинний міцелій з кулевидними та ниткоподібними гаусторіями. Зооспорангієносці (конідієносці) дихотомічно або моноподіально розгалужені. Зараження несправжніми борошнистими росами у всіх випадках (як первинне, так і вторинне) здійснюється через продихи. Типова ознака зараження рослин хворобою — утворення білого борошнистого нальоту на нижній стороні листків [19, 44, 46, 53].

Гриби роду Плазмопара (Plasmopara) мають моноподіально розгалужені конідієносці, їх гілочки відходять під прямим кутом, конідії проростають зооспорами, за що отримали назву зооспорангієносців і зооспорангії [33, 46].

Один із найважливіших видів роду Плазмопара — Plasmopara viticola Berl. et Tony — збудник мілдью, або несправжньої борошнистої роси.

1.2 Симптоми прояву мілдью винограду Мілдью, або несправжня борошниста роса винограду проявляється на всіх зелених надземних органах рослин. Здерев’янілі надземні органи та корені не хворіють.

Листки уражуються протягом всього вегетаційного періоду. Навесні на молодих листках з’являються блідо — зелені або жовтуваті плями, які згодом стають маслянистими і буріють. З нижнього боку листків, за вологої погоди у місцях плям утворюється рясний, білий, пухнастий наліт, що являє собою нестатеве спороношення збудника хвороби. Діаметр плям часто досягає 2 — 3 см. Наліт може з’являтися і без попереднього виникнення маслянистих плям. За умов тривалої посухи він не утворюється (рис. 1.1.) [8, 12, 21, 31].

Рис. 1.1 Симптоми прояву мілдью винограду на листках На дорослих листках мілдью викликає утворення невеликих кутастих плям (до 6 мм у діаметрі). Іноді вони оточені хлоротичною тканиною. Листя засихає і опадає, іноді спостерігають оголення пагонів. Восени на старих листках проявляється мозаїчна форма хвороби [41, 61].

На зелених пагонах хвороба проявляється у вигляді буруватих, трохи вдавлених плям. При ураженні верхівки пагонів новий приріст буває потворним. У вологу погоду плями вкриваються білим пухнастим нальотом. За інтенсивного розвитку хвороби пагони засихають, вусики буріють, втрачають гнучкість, стають ламкими і при надмірній вологості загнивають [18, 41]. Хвороба викликає побуріння та відмирання квіток і пуп’янків. На молодих суцвіттях ураження часто починається з гребенів або з окремих квітконіжок, на яких утворюються сіруваті або бурі, трохи вдавлені плями. У вологу погоду на хворих квітках і квітконіжках утворюється густий білуватий наліт (рис. 1.2.).

Рис. 1.2. Симптоми прояву мілдью винограду на квітках і квітконіжках Ягоди, уражені збудником мілдью, набувають темно — шоколадного кольору, а навколо плодоніжки утворюється синювата смужка. Тканина ягоди у плодоніжки буріє, зсихається. Такі ягоди стають грушевидними і обпадають. Прийнято вважати, що ягоди легше уражуються збудником мілдью у молодому віці, так як при діаметрі більше 3 мм продихи на ягодах зникають і зараження не відбувається (пис.1.3.) [18, 41, 47, 56].

Рис. 1.3 Симптоми прояву мілдью винограду на ягодах

1.3 Розповсюдження та шкодочинність хвороби Мілдью, або несправжня борошниста роса винограду — одна із самих найбільш широко розповсюджених і небезпечних хвороб винограду не тільки в Україні, але і у всьому світі. З давнього часу збудник хвороби розвивається на дикоростучих виноградних лозах, в лісах південно — східної частини Північної Америки. В Європу хвороба проникла у 70 — ті роки ХVIII століття із завезеними у Францію американськими видами винограду Vitis riparia, Vitis berlandieri, Vitis rupestris, які використовувалися як філоксеростійкі сорти. З часом мілдью широко розповсюдилася по всій Європі, Північній Америці, Малій Азії [18, 55].

Ареал поширення хвороби пов’язаний з умовами високої вологості, через це вона найбільше небезпечна в районах з великою кількістю опадів. Мілдью поширена у всіх районах виноградарства, виняток становлять країни Середньої Азії - місця із сухим жарким кліматом, де збудник розвивається слабко через високі температури, зустрічається лише у гірських районах. В наш час мілдью, або несправжня борошниста роса винограду широко розповсюджена у всіх зонах, де вирощують виноград: Франція, Англія, Німеччина, Іспанія, Італія, Грузія, Росія, Молдова, Україна та інші [27, 55].

В межах СНД найбільшу шкоду хвороба спричиняє у районах вологого клімату Чорноморського узбережжя Північного Кавказу, Нижнього Поволжя і у всіх зонах виноградарства європейської частини співдружності [8, 55].

В умовах України і Молдови на протязі кожного десятиріччя мінімум два сезона характеризуються сприятливими умовами для розвитку епіфітотій мілдью. Майже кожного року хвороба шкодить у Закарпатській та Чернівецькій областях, де влітку випадає велика кількість опадів. Представляє небезпеку несправжня борошниста роса для зрошуваних виноградників в долинах Дунаю, Дніпра і Дністра, де для її розвитку завжди складаються сприятливі умови. Нерідко вона приносить велику шкоду виноградникам Одеської, Херсонської, Миколаївської та інших областей, АР Крим, а також на Закарпатті.

Втрати в країнах СНД від мілдью складають 30 — 40%, у світі - 50%. В роки із підвищеною вологістю недобір урожаю при відсутності захисних міроприємств становить 50% і більше. Хвороба поширюється в основному за допомогою крапельно — рідкої вологи та із посадковим матеріалом [40, 41].

Мілдью характеризується дуже високою шкодочинністю: при сильному зараженні та відсутності засобів захисту може знищити урожай більше ніж на половину. Внаслідок передчасного осипання листків порушується багато фізіологічних процесів в рослині, особливо перебіг водного режиму, що проявляється у зниженні тургору клітин рослин, відбувається порушення процесу фотосинтезу у результаті зменшення листової поверхні. Крім фізіологічних змін у рослин уражених збудником відбуваються також патоморфологічні зміни — пригнічується ріст кущів, деформуються ягоди, зморщуються і засихають, здорові ягоди не дозрівають і дають кисле вино низької якості. На хворих кущах погано визріває лоза, внаслідок чого послаблюється її морозостійкість, і у наступному році знижується урожай. Якщо уражені хворобою суцвіття і ягоди, урожай гине. Однорічні пагони із однорічних кущів винограду містять недостатню кількість вуглеводів та інших пластичних речовин, вони непридатні для отримання посадкового матеріалу [8, 31, 41].

1.4 Біологія збудника мілдью винограду Збудником захворювання є гриб Plasmopara viticola Berl. Et de Toni (з ооміцетів порядку Peronosporales). Він паразитує тільки на винограді і належить до облігатних монофагів. Джерелом первинної інфекції хвороби являються ооспори, які зимують в опалому листі і ягодах. Ооспори утворюються у кінці літа і восени у результаті статевого процесу всередині пошкодженої тканини. При загниванні листя ооспори можуть потрапляти на поверхню ґрунту [40, 41].

Вони округлі, з чотиришаровою оболонкою, 25 — 35 мкм у діаметрі. Проростають лише після періоду фізіологічного дозрівання, життєздатність їх зберігається більше двох років.

Ооспори проростають навесні, утворюючи ниткоподібний росток із здуттям на кінці - первинний зооспорангій. Розмір останнього — 35 — 55 Ч 25 27 мкм. Кожний зооспорангій містить до 40 — 64 зооспор. Зооспорангії легко відламуються від зооспорангієносців, вони переносяться вітром на відстань до 100 км. Осідаючи на поверхні листя винограду, змоченого краплинами дощу, роси або поливної води, зооспорангії розтріскуються, звільняючи зооспори. У зооспорангії формуються по 8 — 10 квасолеподібних зооспор розміром 6 — 8 Ч 4 — 6 мкм, з двома джгутиками з увігнутого боку. Зооспори можуть існувати і рухатися тільки у воді близько двох годин, без води вони гинуть (рис. 1.4.) [3, 35, 41].

Рис. 1.4 Ооспора в тканинах листка винограду

Однак не всі ооспори проростають відразу. Цей процес може тривати 1 2 міс, що залежить від ступеня розпушення зовнішніх оболонок ґрунтовими мікроорганізмами. Тому, у так званому повторному зараженні можуть брати участь не тільки зооспори, які вийшли із зооспорангіїв і утворилися при нестатевому розмноженні, а й із зооспорангіїв, утворених із ооспор, проростання яких дещо затрималося.

Потрапивши на зелені частини рослин, зооспори швидко просуваються до відкритих продихів, які містяться із нижнього боку листків, їх рух припиняється, вони втягують у себе джгутики, вкриваються тонкою оболонкою і набувають округлої форми. Пізніше зооспори проростають, утворюючи ниткоподібний росток, який укорінюється у тканину через продихи. Росток розростається у грибницю, що розміщується у міжклітинниках. У рослину — живитель проникають гаусторії, що за допомогою яких гриб поглинає поживні речовини (рис. 1.5.) [3, 12].

Рис. 1.5 Зооспора мілдью винограду [67]

Після зараження гриб розвивається латентно. Він порушує життєдіяльність клітин, руйнує хлорофіл, внаслідок чого на заражених листках з’являються маслянисті плями і починають відмирати клітини. У цей період гриб утворює органи розмноження. Влітку при наявності вологи він, як правило, утворює нестатеве спороношення — зооспорангієносці із зооспорангіями, які виходять через продихи і утворюють білий наліт. Гриб утворює 4 — 5 зооспорангієносців, а іноді до 20. Вони мають моноподіальні галуження: головна вісь на різній висоті має бічні гілки, що закінчуються короткими зубцями, на яких утворюються зооспорангії (їх інколи називають мікрозооспорангіями на відміну від макрозооспорангіїв, що утворюються із ооспор) (рис. 1.6.) [40, 41, 62].

Рис. 1.6. Конідіальне спороношення збудника мілдью винограду На зооспорангієносці формуються до 200 зооспорангіїв, які легко розносяться вітром і краплинами дощу. У кожному з них в краплинах води утворюються 4 — 8 зооспор, які спричиняють нове зараження рослин.

Всього за вегетаційний період гриб дає від 7 до 16 поколінь нестатевого спороношення, що залежить від вологості і температури повітря у районі розвитку хвороби.

На одній плямі листка налічують до 1 млн продихів, 5 — 6 млн зооспорангієносців, понад 1 млрд зооспорангіїв. Гриби насичують повітря величезною кількістю спор, які повільно осідаючи і потрапляючи на зелені органи рослин, заражають їх.

Основне джерело інфекції - обпале уражене листя і ягоди, в тканині яких зимують ооспори гриба. Первинне і вторинне зараження здійснюється зооспорами. Спосіб проникнення збудника у рослину — активний.

1.5 Умови розвитку мілдью винограду Розвиток мілдью винограду знаходиться у повній залежності від умов навколишнього середовища. Так, для проростання ооспор, конідій і зооспор потрібна наявність крапельно — рідкої водоги. Зараження рослин може відбуватися лише при випаданні опадів — дощу, роси і туману.

Температура повітря має великий вплив на розвиток хвороби. Так, встановлено, що весняне відновлення хвороби відбувається при температурі не нижче 11⁰С. Температурний режим особливо впливає на тривалість інкубаційного періоду. При середньодобовій температурі 21 — 27⁰С інкубаційний період триває 4 — 5 днів, при 13⁰С — близько 12 днів. Із закінченням інкубаційного періоду хвороба проявляється на листках, але при умові, якщо випадуть вночі опади, що забезпечує утворення конідіального нальоту.

Ооспори проростають у воді або насиченому водою ґрунті при температурі від 11 до 38⁰С (оптимум 23 — 25⁰С). При температурі 17 — 25⁰С вони проростають через 2 — 3 дня, а при 11⁰С — через 8 днів. Перше проростання спостерігається при першому весняному дощі.

Нестатеве спороношення розвивається при відповідній вологості і температурі повітря. Вологість має бути не нижче 95% (оптимум 96 — 100%), що, як правило, спостерігається при випаданні дощів або великих росах і туманах. Мінімальна температура утворення нестатевого спороношення — 11 12⁰С, оптимальна — 18 — 24⁰С і максимальна — 29 — 30⁰С. Понижена і підвищена температура можуть стримувати спороношення, оптимальна — прискорювати. При температурі вище 30⁰С розвиток хвороби припиняється. Якщо в кінці інкубаційного періоду стоїть суха погода, то утворення нестатевого спороношення затримується [40, 55].

Проростання зооспорангіїв і зараження рослин може відбуватися при температурі не нижче 12 — 13⁰С і наявності крапельної вологи на протязі 2 — 2,5 годин.

Первинне зараження винограду несправжньою борошнистою росою можливе при співпаданні наступних факторів: наявності зелених листків розміром не менше 2 — 3 см, температура на поверхності ґрунту не нижче 11⁰С и випаданні тривалого дощу. Оптимальна температура для зараження винограду хворобою — 18 — 24⁰С [40, 41].

Також потрібно враховувати, що вечірні і нічні опади, а також об'ємні вранішні роси сприятливі для проростання зооспорангії і зараження рослин ночі та вранці.

Закономірна залежність розвитку мілдью від метеорологічних умов використовується для установлення прогнозу проявлення хвороби і сигналізації строків хімічних обприскувань у боротьбі проти мілдью та збереження якості урожаю.

1.6 Заходи захисту винограду від мілдью

Інтегрована система захисту рослин від хвороб є невід'ємною частиною технології вирощування кожної культури, тому у всі виноградних насадженнях необхідно застосовувати комплекс заходів, які сприяли б обмеженню розвитку захворювань й зменшення втрат врожаю. Вона поєднує всі існуючі методи захисту — агротехнічний, селекційно — генетичний, біологічний, фізико — механічний, хімічний та ін. [1, 2, 25, 35, 54].

Ефективність застосування фунгіцидів на виноградниках підвищується при сигналізації строків обприскування. Одним із методів визначення строків обприскування є визначення по інкубаційним періодам із урахуванням показників короткочасного прогнозу. Для мілдью сприятливими умовами є зволоження ґрунту і перезимування заражених листків, середньодобова температура не нижче +11⁰С, наявність молодих листків, випадання достатньої кількості опадів [12, 20, 63].

Найбільш ефективні строки обробок установлюються наступним чином:

1. На основі метеорологічних даних і фенології винограду теоретично визначають момент первинного зараження листків;

2. Визначають швидкість проходження першого інкубаційного періоду і дають сигнал про проведення першого обприскування (в кінці визначеного інкубаційного періоду). Приблизна тривалість інкубаційного періоду при середньодобовій температурі 15⁰С — 9 днів, при 17⁰С — 7, при 20⁰С — 5, при 25⁰С — 4 днів;

3. Дають сигнал про проведення обприскування через один інкубаційний період (тобто перед кінцем третього, п’ятого та наступних не кратних інкубаційних періодів), причому обприскування проводять до зміни забарвлення ягід;

4. Інкубаційний період визначають по кривій Мюллера і уточнюють по фактичним строкам появи мілдью.

Строки обприскування виноградників також можна установлювати по наростанню нових листків. Цей метод є значно простішим. Першу обробку проводять навесні при появі 4 — 5 нових листків і при наявності опадів; в посушливу весну перше обприскування проводять перед цвітінням. При наступних обприскуваннях потрібно враховувати швидкість наростання листків та погоду. На протязі травня — червня, коли відбувається інтенсивний ріст лози, і у випадку підвищеної вологості обприскування проводять раз у 8 10 днів. При слабкому рості лози (липень — серпень і в суху погоду обприскування проводять через 12 — 14 днів [8, 57].

Важливе значення має створення та раціональне використання сортів винограду. Не всі сорти винограду однаково уражуються збудником мілдью. Європейські сорти всі страждають від цієї хвороби, а особливо — Шасла, Пино, Кабасма, Мадлен, Жемчуг Саба, Мускати. На території України лише сорти амурського винограду не уражуються мілдью. Високу стійкість до мілдью мають сорти винограду Мускат чорноморський, Аврора Магарача, Аркадія, Вікторія, Талісман, Осінній рожевий, Антей Магарача, Вієрул — 59, Кодрянка, Ляна, Молдова [8, 7, 64].

Захисні міроприємства проти мілдью винограду направлені на знищення зимуючої інфекції (ураженого опалого листя та ягід), шляхом ретельного заорювання їх у ґрунт, компостування або збирання восени.

Для захисту виноградників від хвороби необхідно створити умови несприятливі для її розвитку. Це досягається здійсненням агротехнічних міроприємств, які сприяють кращому провітрюванню кущів і видаленню надлишкової вологості, своєчасним виконанням таких робіт, як підв'язування лози до шпалер і тичок, уникання загущення листків, обламування та обрізання хворих пагонів, пасинкування, чеканка, піднімання кущів на опори та систематична боротьба із бур’янами, що допомагає зберегти урожай.

Велике значення має внесення збалансованих органічних і мінеральних добрив, некореневе підживлення макро — і мікродобривами, оскільки при цьому підвищується стійкість рослин до хвороб. Із макроелементів застосовують: до цвітіння — азот, фосфор, калій (до 5 кг/га), а після цвітіння лише фосфор і калій, а також мікроелементи (залізо, бор, цинк, марганець, молибден) у нормі по 0,2 — 0,3 кг/га [9, 49]. Засміченість виноградників затримує краплинну вологу, а отже призводить до посилення зараження мілдью. Не слід однобічно вносити азотні добрива, оскільки при цьому тканина листка стає більш пухкою, внаслідок чого сприйнятливість рослин до хвороб підвищується. Рекомендується закладання нових виноградників на підвищених ділянках. Не слід використовувати місця з близьким рівнем залягання ґрунтових вод. Забороняється використовувати для заготівлі посадкового матеріалу заражені мілдью виноградники та маточники підщепних лоз.

Важливе значення мають своєчасні обробки виноградників фунгіцидами, ефективність яких залежить від своєчасності їх проведення. Найбільш раціональна система захисту від мілдью ґрунтується на оптимальних строках застосування та на чергуванні фунгіцидів контактної та системної дії, щоб уникнути звикання збудника до системних фунгіцидів і максимально використати переваги того чи іншого препарату. Системні фунгіциди слід застосовувати підряд не менше двох разів у найбільш небезпечні періоди ураження мілдью генеративних органів (до і після цвітіння винограду) [55, 57].

Строк першого обприскування встановлюють за такими критеріями: 1) теоретично обчисленим терміном закінчення першого інкубаційного періоду; 2) виявлення на винограднику перших маслянистих плям, при відростанні лози на 20 — 25 см. Друге обприскування проводять перед цвітінням. Наступні - після цвітіння, за сприятливих для мілдью погодних умов з інтервалом 8 — 14 днів залежно від типу фунгіцида: контактної дії - через 7 — 10 днів, системної - 10 — 14 днів. Проти мілдью використовують такі препарати: 1% бордоську рідину (10 — 15 кг/га мідного купоросу); хлорокис міді 90% з.п., 6,0 кг/га — не більше 4 обприскувань у період вегетації; антранол, 70% з.п., 1,5 кг/га; акробат МЦ, 69% з.п., 2,0 кг/га; купроксат, 34,5% к.е., 3,0 — 5,0 л/га — не більше 3 обприскувань за період вегетації; ридоміл МЦ, 72% з.п., 2,5 кг/га — не більше 4 обприскувань у період вегетації; дітан М — 45, 80% з.п., 2,0 — 3,0 кг/га — не більше 6 обприскувань у період вегетації. Ефективність обробок залежить від повноти покриття фунгіцидами нижнього боку листків та стислості періоду кожної з них (не більше 3 днів) [39, 42, 51, 54].

Знищують зимуючу інфекцію (ооспори) на опалому листі за допомогою викорінюючих обприскувань навесні, відразу після відкриття кущів. Для цього використовують препарати нітрафен (2,0 — 2,5%) або ДНОК (0,5 — 1%). Розчином ДНОК або нітрафену обприскують ґрунт у міжряддях і у рядках під кущами.

На зрошуваних виноградниках ріст лози триваліший, створюються особливо сприятливі умови для розвитку мілдью. Тому понад звичайні строки обробки потрібно робити додаткові обприскування кущів перед кожним поливом [40, 41].

Профілактичні обприскування з метою запобігання ураження винограду мілдью проводять на плодоносній лозі у травні - липні, а у шкілках — у травні - жовтні. Для захисту суцвіть від первинного зараження рекомендують проводити резервне обприскування 2% - й бордоською рідиною у період розрихлення суцвіть, приблизно за 10 — 12 днів до цвітіння лози [12, 25, 40].

В наш час існує досить великий асортимент фунгіцидів для боротьби з мілдью винограду. У господарствах відбувається постійне оновлення препаратів. Впроваджуються більш ефективні проти хвороби препарати з меншою нормою витрат.

РОЗДІЛ 2 УМОВИ ПРОВЕДЕННЯ ДОСЛІДЖЕННЯ

Дослідження проводились в 2010 році в ВАТ СП «Чорноморська Перлина» (Одеська область, Татарбунарський район, с. Базар’янка).

Господарство добре забезпечене всіма засобами виробництва: сільськогосподарськими машинами та знаряддями, насінням, добривами, пестицидами, будівлями. Робітників та спеціалістів достатньо, а на період сезонних робіт господарство наймає тимчасових працівників за контрактом.

Рельєф та грунти господарства. ВАТ СП «Чорноморська перлина» знаходиться за адресою: Одеська область, Татарбунарський район, с. Базар’янка.

Територія являє собою слабо увалисту рівнину, поверхня якої значно розділена балками. Мікрорельєф визначений дуже слабо, в основному на підвищених місцях та схилах, де має вигляд знижень, які представляють початкові форми ерозії. Об'єми щорічного змиття грунту зі схилів орних земель досягають 38 тис.т. Зі змивом господарство щорічно втрачає поживні речовини у вигляді гумусу.

Грунти дослідної ділянки — чорнозем південний середньосуглинистих на лесовидних суглинку. Потужність гумусових горизонтів — 64−68 см. Грунт не засолена. Вміст гумусу — 1,39%, pH грунту — 6,7. Вміст у грунті (на 100 г) азоту — 1,39 мг; фосфору — 26,24 мг; калію — 31,50 мг.

Клімат та погодні умови. Клімат зони розташування господарства середземноморський, помірнотеплий, м’який, засушливий, характеризується великими ресурсами тепла та засухи.

Нижче наведена докладна характеристика кліматичних умов території, які визначають продуктивність насаджень, якість і напрямок використання врожаю. Їх оцінка проведена з урахуванням біологічних особливостей багаторічних насаджень по ряду показників, найважливішими з яких є:

— сума активних температур (вище 10°C), °C 3275

— річна відносна вологість повітря, % 76

— забезпеченість вологою (опади) за рік, мм 340

— забезпеченість вологою за вегетаційний період, мм 200−220

— період з температурою вище 10 °C, днів 182

— середньорічна температура повітря, °C 10

— середній з абсолютних мінімумів температур повітря, °C -18

— тривалість безморозного періоду, днів 187

— середня температура самого теплого місяця (липень), °C 27

— ймовірність настання температур нижче °C, днів:

— 23 °C 7

— 25 °C 4

— середнє число днів з сильним вітром (15 м/сек) за рік 7

— домінуючий напрямок вітру у весняно-літній період Пн Дані кліматичні умови сприятливі для вирощування виноградних насаджень (за даними метеостанції смт. Базар’янка Татарбунарського району Одеської області).

Середньодобова температура повітря в травні та серпні практично не відрізнялася від середньобагаторічного середньодобових показників. У квітні, червні, липні і вересні середньодобова температура повітря була на 1,9, 1,2, 2,1 і 1,8 єС вище середньобагаторічного. Відносна вологість повітря в ці місяці була на рівні 52−70%.

За період квітень — вересень опадів випало 146,1 мм, що нижче середньобагаторічного показника (191,5 мм) в 1,3 рази (табл. 2.1.). Максимально низька кількість опадів випало в квітні і серпні - 0,1 і 5,4 мм. У травні, липні і вересні опадів випало близько до середньо річній нормі. Істотний, в 2,9 рази, недобір місячної норми опадів спостерігали в червні.

Погодні умови вегетаційного періоду 2010 року в цілому були сприятливими для розвитку виноградного рослини.

Метеорологічні показники метеостанції м. Татарбунари Таблиця 2.1.

Основні напрямки господарства, спеціалізація. Основними напрямками діяльності господарства АФ «Радгосп-завод «Білозерський» є: виробництво винограду та первинне виноробство; виробництво, переробка та зберігання фруктів; вирощування великої рогатої худоби м’ясного напрямку і свинарство; рекреаційний (структурний підрозділ агрофірми пансіонат «Таврида»). Основними покупцями вироблених виноматеріалів є наступні підприємства вторинного виноробства: ЗАТ Київський завод шампанських вин «Столичний»; ОАТ Агропромислова фірма «Таврія»; ООО Інкерманський завод марочних вин; ГП Севастопольський завод шампанських вин; ООО Дніпропетровський експериментальний винзавод. У питаннях реалізації консервно-сокової продукції агрофірма співпрацює з такими фірмами, як «Sandora», «Jaffa», ПП «Гончаренко». Інша продукція реалізується переважно дрібним та середнім оптом. Номенклатура продукції господарства наступна: 1) виноматеріали: коньячні, шампанські, столові; 2) виноград: столовий, технічний; 3) фрукти: яблука, персик, черешня, слива; 4) фруктові пюре та соки: яблучні, персикові, сливові, черешневі; 5) зерно: ячмінь, пшениця, овес; 6) м’ясо: свинина, яловичина.

Технічні сорти винограду вирощуються для переробки на виноматеріали на власному винзаводі, хоча не виключається варіант реалізації його на інші заводи первинного виноробства. Столові сорти винограду реалізуються у свіжому вигляді одразу після збору або після зберігання в холодильних камерах.

Зібрані яблука закладаються на зберігання в холодильні камери і реалізуються протягом певного часу. Некондиційні яблука направляються на переробку до консервного цеху.

Тваринництво призначене для забезпечення внутрішніх потреб агрофірми в м’ясі - для споживання відпочиваючими в пансіонаті, робітниками в полі, є незначні зовнішні реалізації продукту.

Рільництво представлене вирощуванням зернових культур та кормів для потреб тваринництва. Поля сівозмін здебільшого запроектовані агротехнічно однорідними. В окремих полях проведена внутрішньопольова організація — виділені робочі ділянки, що зумовлено складністю рельєфу і станом грунтового покриву. Поля сівозмін створювалися по можливості рівновеликими.

Структура оброблюваних земель представлена в табл.2.2

Таблиця 2.2 Структура оброблюваних земель АФ «Радгосп-завод «Білозерський»

Як видно з табл. 2.2, питома вага садівництва у структурі оброблюваних земель складає 21%; виноградарства — 45,5%; рільництва — 33,5%. Тобто, господарство має виноградарсько-рільничний напрямок з добре розвинутим садівництвом.

У структурі господарства АФ «Радгосп-завод «Білозерський» є наступні підрозділи: рослинництво, тваринництво, промислове підприємство (винзавод), механізація, служба головного енергетика, житловокомунальне господарство та пансіонат «Таврида». До підрозділів обслуговуючого виробництва відносяться механізація та служба головного енергетика з усіма їх підрозділами. Директору, який очолює господарство, безпосередньо підпорядковані голови функціональних служб: агро-, зоо-, економічна та інші. Рослинництво розподілене по галузям на 11 бригад: 8 закріплено за багаторічними культурами та 3 за однорічними.

Восени на багаторічних насадженнях винограду після збору врожаю проводили оранку на глибину 22−30 см. Весною в міжряддях проводили боронування, а протягом вегетаційного періоду проводили в залежності від необхідності 3−4 культивації на глибину 7−12 см. Роботи виконувались культиватором ПРВН-2,5А. Дані заходи проводяться для оптимізації умов росту та розвитку культури, а саме для:

1) знищення бур’янів та шкідників;

2) накопичення та збереження вологи;

3) аерація прикореневого грунту;

4) виділення вуглекислоти з грунту;

5) створення сприятливих умов для діяльності ґрунтової мікрофлори;

6) заробка добрив (N₁₀₀ P₁₀₀ K₁₀₀).

Протягом вегетації культури проводилися зелені операції (обломка, катаровка, чеканка, пасинкування) та підв'язку лози до шпалери.

Збирання врожаю культури в залежності від строків дозрівання сорту проводили з початку серпня до середини жовтня.

мілдью виноград хвороба фунгіцид

РОЗДІЛ 3 МЕТОДИКА ПРОВЕДЕННЯ ДОСЛІДЖЕНЬ

3.1 Методика проведення досліджень Дослідження проводили в 2010 році в ВАТ СП «Чорноморська Перлина» (Одеська область, Татарбунарський район, с. Базар’янка). Випробування ефективності раціональних схем захисту багаторічних культур проводили згідно ''Методичним вказівкам по державних випробуваннях фунгіцидів, антибіотиків і протруйників насіння сільськогосподарських культур'', Москва, 1985. Досліди були закладені в трикратній повторності на кожному варіанті. Облікові рослини (20 на повторність) розташовували на середніх рядах варіанта в трьох повторностях. Між дослідними ділянками залишали захисні смуги. Обробки пестицидами проводили тракторним обприскувачем. Порівняння ефективності різних схем захисту проводили з еталоном (схема обробок, що використовувалась в господарстві).

Досліди проводили на винограді сорту Піно чорний, підщепа — Берландіері х Ріпаріа Кобера 5 ББ. Рік закладку дослідченого ділянки — 2000; схема посадки — 3×1, 5 м; формування — двоплічний кордон (висота штамба — 100 см). Культура неукривна, неполивна.

Обстеження на виноградних насадженнях проводили протягом вегетаційного періоду. Перший облік розвитку хвороб проводили при досягненні пагонами довжини 15−20 см, наступні - через кожні 10−15 днів протягом усього сезону вегетації. Обов’язкові обстеження проводили у фази розвитку виноградної рослини, найбільш сприйнятливі до грибних захворювань: у період цвітіння винограду, у фазу інтенсивного росту ягід (розмір ягід із дрібну горошину, приблизно через два тижні після закінчення цвітіння), за два тижні до початку розм’якшення ягід. Останній облік був проведений безпосередньо перед збиранням урожаю. На дослідній ділянці були проведені всі агротехнічні прийоми, що проводили в господарстві. Протягом вегетації культури проводилися зелені операції (обломка — травень-червень, катаровка, чеканка, пасинкування) та підв'язка лози до шпалери.

Отже, варіанти мали однакову агротехніку культури та проводилися на однаковому агробіологічному фоні винограду. На ділянці варіанти та повторності розміщувалися систематично.

Вид досліджень — польовий виробничий дослід. Площа варіантів — 0,6 га, дослідної ділянки — 3 га. Розміщення варіантів рендомізіроване, повторностей — систематичне. На кожному варіанті було виділено 60 облікових кущів (по 20 рослин в кожній з трьох повторностей).

Перші три обприскування були проведені Медян Екстра 350 SC., К.с., два наступних — Танос, в.г., в нормі 04 кг / га. Схема досліду представлена в таблиці 2.

Таблиця 2 Схема досліду

Норма витрати робочої рідини — 600−1000 л / га. Строки застосування препаратів: перша обробка — 18 червня — після цвітіння; друга і третя обробки 4 і 21 липня — активне зростання ягід. 6 та 13 серпня на варіантах 2−5 були проведені обприскування Танос, в.г. (0,4 кг / га).

Спосіб застосування — суцільне тракторне обприскування.

Обліки розвитку мілдью проводили 5 разів за сезон: Перший — до закладки досліду, другий і третій — у період активного росту ягід, через 14 днів після другої та третьої обробки Медя Екстра; четвертий — через 14 днів після проведення останнього обприскування проти мілдью, п’ятий — перед збиранням врожаю. Агрообліки були проведені 29 травня, збирання врожаю — 10 вересня.

Інтенсивність ураження листків та грон визначали за загальноприйнятою 9-бальною шкалою:

0 — відсутність захворювання;

1 — дуже слабке ураження (до 5% площі листка);

3 — слабке ураження (6−25% площі листка);

5 — середнє ураження (26−50% площі листка);

7 — сильне ураження (51−75% площі листка);

9 — дуже сильне ураження (більше 75% площі листка).

Визначення біологічної ефективності досліджуваних препаратів проводили за формулою де БЕ — біологічна ефективність,

R_k — розвиток хвороби на контролі,

R_o — розвиток хвороби на дослідному варіанті.

Врожайність винограду встановлювали розрахунково згідно проведених агробіологічних обліків (враховували кількість суцвіть) та підрахунку в кінці вегетаційного періоду середньої маси грон по варіантах. Якість врожаю (вміст цукру) встановлювали за допомогою польового рефрактометру.

3.2 Комп’ютерні методи обробки даних Математична обробка результатів польових дослідів, обліків і спостережень на базі сучасної комп’ютерної техніки є необхідною складовою будь-якого сільськогосподарського та біологічного дослідження. На сьогодні таке оброблення ведеться за допомогою комп’ютерів на основі спеціальних пакетів, які звичайно мають досить широкий набір методів математичної статистики.

Статистичний пакет Statistica є представником сучасних комп’ютерних програм, побудованих на основі нових технологій обробки даних. Він спрощує і прискорює звичайні рутинні операції та дозволяє користувачеві зосередитись на розумінні характеру даних і поясненні результатів їх статистичної обробки. Пакет не потребує від користувача знання тонкощів математичної статистики та всіх вживаних формул, але, звичайно ж, елементарні базові знання методів математичної статистики та сфери їх застосування необхідні для свідомого користування ним.

Статистичний пакет Statistica дає можливість не тільки проводити різнобічні комп’ютерні розрахунки, але й створювати розмаїття графічних матеріалів — графіків і діаграм. Пропонована пакетом Statistica можливість візуалізації даних і результатів розрахунків дуже важлива, тому що дозволяє наочно представити особливості процесів і явищ і дати їм оцінку.

Об'єктами фахової діяльності в сільському господарстві є в першу чергу живі організми — рослини у природних популяціях і посівах. А для всього живого властива мінливість, тобто варіювання організмів по формі, величині та багатьом іншим ознакам. При цьому в загальній амплітуді мінливості одні значення ознак спостерігаються частіше, тобто з більшою імовірність, а другі рідше — з меншою імовірністю. Тільки методи математичної статистики в цій ситуації дають можливість правильно оцінити значення ознак, визначити амплітуду їх варіювання й вичислити можливість їх виявлення за тих чи інших обставин.

РОЗДІЛ 4 РЕЗУЛЬТАТИ ДОСЛІДЖЕНЬ (АНАЛІТИЧНО-РОЗРАХУНКОВА ЧАСТИНА) ТА ЇХ ЕКОНОМІЧНА ОЦІНКА

4.1 Вплив фунгіциду Медян Екстра на динаміку поширення мілдью винограду Динаміка поширення та розвитку мілдью на варіантах досліду представлена в таблицях 1 і 2. У період проведення першого обліку візуальних ознак розвитку мілдью на всіх варіантах досліду відзначено не було.

Умови для первинного зараження (опади протягом 24 годин більше 10 мм) склалися перед цвітінням винограду, в період активного росту пагонів — 28 травня. За добу випало більше 25 мм опадів. Надалі сприятливі для розвитку патогену нічні та середньодобові температури, висока вологість повітря, часті і рясні опади і постійна наявність крапельно-рідкої вологи сприяли інтенсивному розповсюдженню і розвитку мілдью.

Таблиця 1 Динаміка розповсюдження мілдью за варіантами досліду ВАТ «Чорноморська перлина», сорт Піно чорний, 2010

Одиничні плями мілдью на контролі були зафіксовані 21 червня. На оброблених варіантах перші візуальні ознаки розвитку мілдью були відзначені на 15 днів пізніше, ніж на контролі. У третій декаді липня на контролі було уражено 100% кущів. На тлі проведення захисних заходів відсоток уражених кущів не перевищував 20.

4.2 Вплив фунгіциду Медян Екстра на динаміку розвитку мілдью винограду У період збирання врожаю візуальні ознаки поширення інфекції відзначали на контролі на 65% листя і 38% грон. Використовувані на варіантах II-V фунгіциди стримували поширення інфекції. Перед збиранням врожаю відсоток уражених рослин на цих варіантах становив 30,0−37,5. Відсоток уражених листя і грон, відповідно, 5,4−9,8 і 8,1−5,4 і був нижчим, ніж на контролі у 7−11 та 5−7 разів (табл. 2). Ступінь поразки листя і грон на момент збирання врожаю на варіантах II-V була нижчою, ніж на контролі в 9−23 і 5−14 разів (табл. 2).

У період проведення обліків 3 і 26 серпня не було відзначено істотної різниці між варіантами з різними нормами витрати Медян Екстра, за показниками розвитку хвороби на листках і грона. Різниця між варіантами II-IV та V (еталон) була також не істотною протягом усього періоду вегетації виноградного рослини. Істотні відмінності між варіантами II-V за показниками інтенсивності розвитку захворювання були відзначені тільки в період збирання врожаю, через 28 днів після проведення останньої обробки проти мілдью.

Таблиця 2 Динаміка розвитку мілдью за варіантами досліду ВАТ «Чорноморська перлина», сорт Піно чорний, 2008

4.3 Ефективність дії фунгіциду Медян Екстра проти мілдью винограду Ефективність дії випробуваного препарату при захисті листового апарату була високою протягом усього періоду проведення захисних заходів (табл. 3). Цей показник, при середньому рівні розвитку захворювання на контролі - 9,8%, становив на 18 липня 93,1−96,1%; через 14 днів після третин обробки, при високому рівні розвитку мілдью, ефективність дії склала 90,8−93, 9%. Ефективність дії Медян Екстра при захисті грон у всіх досліджуваних концентраціях також була високою протягом усього періоду захисної дії застосовуваного фунгіциду і склала 89,8−100%.

Отримані дані були на рівні ефективності еталонного варіанту, яка склала 94,9−95,4% на листах і 100% на гронах.

Таблиця 3 Ефективність дії захисту від мілдью ВАТ «Чорноморська перлина», сорт Піно чорний, 2008 на листі

4.4 Вплив фунгіциду Медян Екстра урожай і його якість Збирання врожаю була проведена 10 вересня. Показники врожаю винограду і масової концентрації цукрів (табл. 4) на дослідчених варіантах були на рівні виробничого еталона (різниця — у межах похибки досліду). Контрольний варіант (без обробок) істотно відрізнявся (був нижче) від варіантів II-III та виробничого еталона за показниками середньої маси грона і урожаю, зібраного з одного куща.

Таблиця 4 Урожай і його якість ВАТ «Чорноморська перлина», сорт Піно чорний, 2008

Дані отримані на тлі однаковою потенційної продуктивності облікових рослин по всіх варіантах досліду (табл. 7). Різниця між обробленими варіантами за показниками масової концентрації цукрів і тітруемих кислот була не суттєвою, у межах похибки досліду.

Таблиця 5 Агробіологічні обліки ВАТ «Чорноморська перлина», сорт Піно чорний, 2008

Висновок: Триразове застосування Медя Екстра в дозі 2,0, 2,5, 3,0 і 3,5 кг / га в захисті винограду від мілдью при сильному розвитку захворювання дозволило надійно захистити виноградні рослини і отримати гарний урожай високої якості, на рівні еталонного варіанта (3,75 кг / га). Ефективність дії досліджуваних схеми захисту (триразове обприскування Медя Екстра, 350 SC., К.с.в зниженій дозі 2,0, 2,5, 3,0 і 3,5 кг / га) склала, відповідно, 90,8−93, 9% на листах і 89,8−1 00% на гронах.

Отримані результати (висока ефективність дії і тривалий термін захисної дії - до 14 днів), дозволяють рекомендувати включити Медя Екстра, 350 SC., К.с. в «Список пестицидів та агрохімікатів», дозволених до використання в Україні «для захисту промислових насаджень винограду від мілдью в зниженій дозі 2,0, 2,5, 3,0 і 3,5 кг / га.

4.5 Економічна ефективність системи захисту винограду від хвороб Економічна ефективність тих чи інших заходів захисту рослин — це покращення економічних показників виробництва продукції в результаті їх застосування. Основною метою є встановлення ступеня впливу тих чи інших заходів захисту рослин на кінцеві результати виробництва продукції.

Економічну ефективність системи захисту винограду сорту Шардоне від основних хвороб винограду у 2008 році в умовах АФ ''Радгосп-завод ''Білозерський'' представлено в табл. 4.5.

Згідно табл. 4.5, реалізаційна ціна за 1 ц технічних сортів винограду, зокрема Шардоне, на якому були проведені дослідження, становили 250 грн.

Врожайність на дослідному варіанті була 95 ц/га. При цьому вартість продукції визначали множенням урожайності на реалізаційну ціну винограду та вона складала — 23 750 грн.

Вартість же додаткової продукції визначали множенням прибавки врожайності на реалізаційну ціну винограду, яка складала 4525 грн.

Прибуток господарства — це реалізована частина їх доходу, що залишається після відшкодування понесених витрат. У сільському господарстві, як відомо, величина прибутку господарства залежить від кількості та якості реалізованої продукції, її структури, рівня собівартості та фактичних цін реалізації.

Згідно табл. 4.5, при визначенні додаткового прибутку (вартість додаткової продукції мінус суму додаткових витрат) на дослідному варіанті при врожайності 95 ц/га він становив 3778,3 грн. з 1 га.

Таблиця 4.5 Економічна ефективність систем захисту винограду сорту Шардоне від хвороб в умовах АФ ''Радгосп-завод ''Білозерський'' у 2008 році

Рівень рентабельності характеризує, як відомо, ефективність спожитих засобів виробництва і визначається як процентне відношення прибутку (додаткового прибутку) до повної собівартості реалізованої продукції. Він показує величину прибутку на 1 грн. витрат виробництва та характеризує ефективність їх використання в поточному році. Так, рівень рентабельності на дослідному варіанті склав 491,8%.