Аналіз створення та перспективи розвитку земельних банків

Міністерство освіти і науки України Державний вищий навчальний заклад

" Національний гірничий університет"

Курсовиы проект з дисципліни «Управління земельними ресурсами»

на тему «Аналіз створення та перспективи розвитку земельних банків»

Виконавець:

студент групи ГК-13−1с

Путятіна К.Л.

Керівник:

асистент кафедри геодезії

Трегуб М.В.

Дніпропетровськ

Зміст Вступ

1. Аналіз законодавчої бази щодо створення Державного земельного банку в Україні

2. Загальні засади створення та функціонування Державного земельного банку

3. Перспективи розвитку земельного банку в Україні

Висновки Література Вступ На сьогодні понад сто банків України кредитують підприємства агропромислового комплексу, переважно на короткострокову перспективу на різних умовах та під різні відсотки.

Вартість кредитів сьогодні залишається доволі високою. Так, процентні ставки, під які залучалися кредити у 2013 році, в середньому в Україні, склали 22−24% річних.

З метою створення сприятливих умов для сільгосптоваровиробників при залученні кредитів, було відкрито вітчизняний ринок банківських послуг для іноземних банків, які повинні були б надавати, в тому числі аграріям, дешеві кредити. Проте вартість кредитів іноземних банків виявилась всього на 2 процентних пункти нижчою, ніж вітчизняних.

З метою зменшення навантаження сільгосптоваровиробників при сплаті відсотків за користування кредитами, щорічно у державному бюджеті передбачаються видатки для здешевлення відсоткової ставки за залученими кредитами. За період дії програми, починаючи з 2000 року, вона зарекомендувала себе досить ефективною та діє як мультиплікатор для споріднених галузей економіки.

На 1 бюджетну гривню щорічно залучається, в середньому, від 15 до 20 грн. інвестиційних коштів.

Щорічна потреба в компенсаційних коштах для здешевлення кредитів, залучених у поточному році, та перехідних кредитів, залучених у минулі роки складає 1,5 млрд. гривень.

Проте, виділення бюджетних коштів для здешевлення кредитів є недостатнім та не дозволяє задовольнити потребу аграріїв в компенсаційних коштах в повному обсязі.

В середньому, потреба задовольняється лише на 30%.

Враховуючи досвід країн світу щодо пошуку можливих шляхів зниження процентних ставок для аграріїв, Урядом було прийнято рішення створити Державний земельний банк.

Державний земельний банк був створений у 2012 році постановою уряду і мав виконувати дві основні функції:

— фінансової установи для надання кредитів вітчизняним сільгосптоваровиробникам;

— спеціалізованої установи при іпотечному кредитуванні під заставу землі (Нідерланди, Словенія, Литва, Данія, Угорщина, Польща, Франція).

Функціонування Банку, як фінансової установи, дозволило аграріям залучати кредити за процентними ставками, які дорівнюються обліковій ставці Національного банку України плюс 2,5−4,5%.

Таким чином, загальний відсоток, під які кредитуються підприємства АПК складатиме 10−12% річних.

Одним із інструментів, який дозволяє створити сприятливі умови для довгострокового кредитування виробників галузі є програма здешевлення кредитів, яка діє починаючи з 2000 року.

Відповідно до Порядку використання коштів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 11.08.2010 № 794 передбачається можливість надання компенсації відсоткової ставки за кредитами в розмірі: у національній валюті - 15% (подвійна облікова ставка НБУ) в іноземній валюті - 7% річних.

Таким чином, при середньоринковій процентній ставці за користування кредитами в національній валюті 22−24% річних підприємства АПК сплачують 7−9% річних.

Середньота довгострокові кредити залучаються для придбання основних засобів сільськогосподарського призначення, техніки та обладнання, племінної худоби, будівництва та реконструкції виробничих приміщень.

1. Аналіз законодавчої бази щодо створення Державного земельного банку в Україні

Формально Держзембанк був створений ще в 2012 році постановою уряду «Про створення Державного земельного банку». Основне завдання цієї фінустанови — надавати дешеві кредити для аграріїв.

Слід відмітити, що вперше ідея створення подібного банку була «зафіксована» на законодавчому рівні у ч.4 Розділу ІХ «Прикінцеві положення» Земельного кодексу України, введеного у дію 1 січня 2002 р. Кодекс містить доручення Кабінету Міністрів України протягом 6 місяців розробити і подати на затвердження Верховної Ради України проект Закону України «Про державний земельний (іпотечний) банк». Однак дане доручення протягом більше як 10 років виконане не було, хоча на розгляд Верховної Ради України відповідні законопроекти вносилися неодноразово.

До ідеї створення Державного земельного банку Кабінет Міністрів України знову звернувся при розробці у 2011 р. проекту Закону «Про ринок земель», в який були включені кілька статей про створення та діяльність Державного земельного банку. Однак прийняття Закону «Про ринок земель» з політичних причин було відкладено на період після парламентських виборів в Україні, призначених на 28 жовтня 2012 р.

Проте схоже, що уряд та урядова більшість у парламенті не стали очікувати закінчення парламентських виборів, призначених на 28 жовтня 2012 р., і почали проводити законодавчу роботу за новим планом. Оскільки не вдалося прийняти проект Закону України «Про ринок земель» у цілому, то було вирішено прийняти його частинами, розділивши на окремі законопроекти. Зокрема, протягом березня-травня 2012 р. у Верховній Раді України були зареєстровані і в червні-вересня того ж року розглянуті проекти законів України «Про внесення змін до Земельного кодексу України щодо порядку проведення земельних торгів у формі аукціону» (набув чинності 19 серпня 2012 року), «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо розмежування земель державної та комунальної власності» (повторно прийнятий в цілому 6 вересня 2012 р.), «Про внесення змін до Закону України „Про оренду землі“ (щодо деяких обмежень оренди земель сільськогосподарського призначення)», «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо запровадження обмежень на набуття у власність земель сільськогосподарського призначення» та інші.

Що стосується створення Державного земельного банку, то уряд України вжив щодо його створенню такі кроки:

1. У березні 2012 р. до бюджету України були внесені зміни, які дозволяють Кабінету Міністрів України використати 120 млн грн для формування статутного фонду Державного земельного банку;

2. 21 червня 2012 р. Верховна Рада України прийняла Закон «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо розмежування земель державної та комунальної власності», яким передбачила створення Державного земельного банку та надала Кабінету Міністрів України право передавати до статутного капіталу землі державної власності. Через порушення регламенту при голосуванні за даний законопроект Верховна Рада України 6 вересня 2012 скасувала своє рішення від 21 червня 2012 р. про прийняття даного законопроекту і в той же день повторно прийняла його остаточно.

3. 2 липня 2012 р. Кабінет Міністрів України прийняв постанову «Про створення Державного земельного банку», якою визначив, що державний земельний банк має бути створений відповідно до ст. 7 Закону України «Про банки і банківську діяльність». Дана стаття Закону присвячена діяльності виключно державних банків.

4. Оскільки Закон «Про банки і банківську діяльність» не дозволяє передавати до статутного капіталу державних банків землю та інше майно, а також не дозволяє державним банкам здійснювати операції щодо придбання та продажу земельних ділянок та інші трансакції щодо землі, то 11 вересня 2012 р. народним депутатом України від Партії регіонів І.Прасоловим був внесений на розгляд Верховної Ради проект Закону України «Про внесення змін до Закону України „Про банки і банківську діяльність“ щодо державного земельного банку» .

18 вересня 2012 р. проект Закону України «Про внесення змін до Закону України „Про банки і банківську діяльність“ щодо Державного земельного банку» був розглянутий Верховною Радою України у першому і другому читанні з незначним інтервалом у часі та прийнятий в цілому. Даний законопроект спрямований на легалізацію створення Державного земельного банку з точки зору вимог Закону України «Про банки і банківську діяльність», який пред’являє дуже суворі вимоги щодо створення банківських установ. Зокрема, законопроектом, по-перше, передбачено надання Кабінету Міністрів України дозволу на формування статутного капіталу Державного земельного банку за рахунок грошових внесків та внесків у вигляді земельних ділянок. По-друге, Державному земельному банку надане право здійснювати операції із земельними ділянками та майновими правами щодо них відповідно до законодавства України в сфері земельних відносин та свого статуту. Тобто Державний земельний банк наділяється правом купувати і продавати земельні ділянки, передавати їх в оренду та інше користування. А якщо до цих повноважень додати ще й таке повноваження зі «стандартного пакету» банку, як надання кредитів під заставу землі, що передбачено Законом «Про банки і банківську діяльність», то можна цілком точно накреслити «юридичний портрет» Державного земельного банку як принципово нової банківської установи: вона поєднуватиме у собі функції іпотечного банку, який надаватиме кредити під заставу землі; буде державним торгівцем, який купуватиме та продаватиме землю та права на неї; вчинятиме інші правочини щодо землі (міна, оренда тощо).

Оскільки важливим напрямом зовнішньополітичного курсу України є приєднання до Європейського Союзу, то виникає питання, наскільки створення державного земельного банку з вищезазначеними функціями відповідає європейському досвіду. Слід відмітити, що в ряді європейських країн були створені державні установи для здійснення певних функцій управління земельними ресурсами. Так, у Угорщині створений Національний земельний фонд, у Чехії - Земельний фонд, у Польщі - Агентство сільськогосподарської нерухомості, у Литві - Національна земельна служба, у Латвії - державна земельна служба, у Данії - Департамент консолідації земель Дирекції продовольства, лісівництва та рибальства, у Нідерландах — Служба управління землями і водами, у Болгарії - Національна компанія «Земля». Завдання таких установ, як правило, полягають у забезпеченні приватизації земель, здійснення державного управління землями, консолідації подрібнених земельних ділянок, забезпеченні сільського розвитку та створення нових фермерських господарств. Однак операції щодо надання кредитів під заставу землі зазначені установи не здійснюють. Отже, Державний земельний банк буде унікальною установою, покликаною забезпечити розвиток ринку земель у сприятливому для суспільства напрямку. Прийнявши Закон «Про внесення змін до Закону України „Про банки і банківську діяльність“ щодо державного земельного банку», Верховна Рада України «перевиконала» передбачене Земельним кодексом України завдання щодо прийняття Закону України «Про Державний земельний (іпотечний) банк». Адже Державний земельний банк буде не тільки іпотечним, а й виконуватиме нетипові для звичайних банківських установ функції щодо здійснення операцій на земельному ринку.

Однак такого розвитку подій можна очікувати лише за умови, що законодавство України буде істотно «скориговане» під завдання діяльності цього банку. А масштаб коригування очікується чималий. По-перше, необхідно внести певні зміни до Конституції України. Адже, згідно зі ст. 13 Конституції України «земля, її надра, атмосферне повітря, водні та інші природні ресурси, які знаходяться в межах території України, природні ресурси її континентального шельфу, виключної (морської) економічної зони є об» єктами права власності Українського народу. Від імені Українського народу права власника здійснюють органи державної влади та органи місцевого самоврядування в межах, визначених цією Конституцією". А статтею частиною 5 ст. 116 Основного Закону країни встановлено, що управління об" єктами державної власності здійснює Кабінет Міністрів України відповідно до закону. Отже, Конституція України передбачає, що розпорядження землями державної власності від імені держави-власника можуть здійснювати лише органи влади. А Державний земельний банк є державною юридичною особою, яка чинним земельним законодавством не наділена правомочностями щодо розпорядження землями. Тому діяльність банку зі здійснення земельних транзакцій суперечитиме перш за все Конституції України.

Крім того, незрозуміло, на якому праві держава передаватиме власні землі до статутного капіталу Державного земельного банку. Згідно зі ст. 92 Земельного кодексу України землі державної власності можуть надаватися державним юридичним особам, до яких відноситься і Державний земельний банк, виключно у постійне користування. Однак постійний землекористувач наділений лише двома правомочностями — щодо володіння і користування землею. А розпоряджатися нею шляхом продажу чи вчинення інших правочинів він не має права. Отже, за чинним земельним законодавством Державний земельний банк становить дорогу з одностороннім рухом: земельні можуть передаватися банку у постійне користування, але банк не зможе передати такі землі іншим особам.

З метою виходу з цього «глухого законодавчого кута» буде, мабуть, доцільним ввести у земельне законодавство України інститут права господарського відання майном, який закріплений у Господарському кодексі України. Так, згідно із ст. 136 Кодексу, право господарського відання є речовим правом суб" єкта підприємництва, який володіє, користується і розпоряджається майном, закріпленим за ним власником (уповноваженим ним органом), з обмеженням правомочності розпорядження щодо окремих видів майна за згодою власника у випадках, передбачених цим Кодексом та іншими законами. Якщо у Земельний кодекс України буде введений інститут права господарського відання землею, призначений для легалізації діяльності Державного земельного банку, то останній матиме право відчужувати земельні ділянки державної власності. При цьому відпаде потреба у передачі державою земельних ділянок до статутного капіталу цього банку. Водночас, якщо законодавець сприйме пропозицію щодо введення в Земельний кодекс України інституту права господарського відання землею, то з внесенням відповідних змін до законодавства варто поспішити. Адже, з 1 січня 2013 р. почалося ведення Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, в якому передбачена і реєстрація права господарського відання землею. Отже, створення належної правової бази для діяльності Державного земельного банку потребуватиме внесення змін до Закону України «Про державний земельний кадастр» та до Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» .

В 2013 р. Держзембанк набув обрисів: у нього з’явилися адреса, статутний капітал, керівництво, банківська ліцензія. До цих пір немає головного — земельних ресурсів, власне, державних сільгоспугідь, якими банк повинен бути докапіталізовано. Причина — законодавчі зволікання. Земельний кодекс України передбачає обмеження в 100 гектарів землі сільськогосподарського призначення у власності. У держави землі - понад 10 млн гектарів. Внести необхідні поправки до Кодексу до цих пір не вдалося, скасувати для держзембанк мораторій на купівлю землі в Раді також не вийшло. А без цього Держзембанк не може активно кредитувати аграріїв. Проте за підсумками 2013 банк розраховував видати близько 30 млн грн., а в 2014 році має намір виділити на кредити аграріям 15 млрд грн.

" Якщо все складеться, як ми розраховуємо, думаю, 15 млрд гривень в наступному році ми зможемо дати" , — цитує Forbes главу правління Зембанка Світлану Скосирську.

Джерелом коштів для кредитування повинні стати надходження від оренди госземлі, яка буде передана в капітал Земельного банку. Але поки цього не сталося, установа буде домовлятися про партнерство з іншими банками. «Щоб не стати монополістом, ми працюємо з іншими банками, беручи на себе більшу частину ризиків. Ми постараємося створити такі умови, щоб ніхто не скаржився, що колгоспникам зараз дають кредити під 25−28%» , — додала вона.

Передбачається, що держструктура буде кредитувати під 8−12% річних. Частина процентної ставки банків-партнерів по кредитуванню аграріїв Земельний банк буде компенсувати.

Доступ до кредитів держзембанк матимуть в основному дрібні і середні агропідприємства з річним оборотом до 5 млн євро. Сума більшості видаваних банком кредитів буде перебувати в діапазоні 75−1000 тис. євро.

2. Загальні засади створення та функціонування Державного земельного банку Україна має могутній природно-ресурсний потенціал. Із 60,3 млн. га земель нашої держави майже 70,9% (42,8 млн. га) займають сільськогосподарські угіддя. З них понад 27 млн га розпайовано між 7 мільйонами власників (у середньому пай — близько 4 га). Ще більше — 10 млн га чорноземів знаходяться у державній власності, але ці землі також розпорошені по всій території України, а тому не дають належного економічного ефекту державі. Крім того, парцеляція земель розірвала єдині екологічні комплекси, відокремивши землю від водних і лісових ресурсів, а також від інфраструктурних об'єктів.

Це стримує розвиток сільського господарства та аграрного бізнесу, а також сприяє деградації ґрунтів та інших екосистем.

Попри колосальний безцінний земельний ресурс, українське село через відсутність дрібного і середнього агробізнесу деградує і вимирає.

Так, досі деякі цілі та завдання земельного реформування, яке триває понад два десятиліття, у зв’язку з браком досконалих інструментів регулювання ринку земель в Україні залишаються нездійсненними.

Завершення земельної реформи передбачає вирішення цих проблем. Розпорошені земельні ділянки державної власності необхідно консолідувати в ефективні інвестиційно привабливі масиви. З відкриттям ринку землі гостро постане питання консолідації земельних ділянок приватної власності, адже для ефективного ведення бізнесу новому власнику необхідно буде консолідувати безліч паїв.

З іншого боку, необхідно вирішити питання державної підтримки малих і середніх товаровиробників шляхом надання дешевих кредитів. Тому для реалізації окреслених цілей необхідно створити спеціалізовану фінікову установу. Такою має стати Державний земельний банк, який буде наділений функціями, що забезпечать:

— ефективне управління землями державної власності - консолідація, купівля-продаж, міна, здача в оренду.

— фінансово-кредитну діяльність для проведення державної земельної та аграрної політики; наповнення державного бюджету; державну підтримку малого та середнього бізнесу не селі шляхом надання дешевих кредитів під заставу землі.

Передовий досвід держав із стабільною економікою свідчить про необхідність у створенні державного інституту щодо ефективного управління державними землями та здійснення проектів консолідації. Процес консолідації земель є витратним і державний бюджет не може найближчим часом вирішити цю проблему. Тому необхідно створити інституцію, яка була б самоокупною за рахунок ринкових операцій із землею.

Без земельного банку і його фінансових ресурсів неможливо провести консолідацію земель, а також виконати багато інших державних завдань, як, наприклад, вирішення питань із землею при будівництві об'єктів загальнодержавного значення (дороги, трубопроводи, електромережі і т. д).

Ще одним важливим завданням банку стане забезпечення продовольчої безпеки країни за рахунок збереження в державній власності великих земельних масивів землі.

Розвиток ринкових земельних відносин також вимагатиме вигідного кредитування бізнесу під заставу землі. На сьогодні комерційні банки не можуть запропонувати дешевого кредитування. Крім того, державна політика з приводу заборони на володіння землею іноземцям та юридичним особам не дозволить комерційним банкам вийти на ринок. У цій ситуації єдиним можливим виходом стане створення саме державного банку як фінансово-кредитної установи. земельний реформа банк україна Можливість розпоряджатися мільйонами гектарів державних земель — вигідно купувати і продавати на земельному ринку, здавати в оренду і т.д. — стане надійним джерелом доходу банку. Це слугуватиме інтересам як держави, так банківської установи.

В Україні під головуванням Голови Держземагентства створюється міжнародна експертна група з провідних спеціалістів Євросоюзу у земельній сфері для допомоги у завершенні земельної реформи у нашій державі.

Надзвичайно важливим та корисним для вітчизняних фахівців є досвід європейських колег, серед яких безумовним лідером, як у побудові сучасного кадастру, так і в питаннях консолідації земель, створенні ефективної інституції державного управління землями — земельного банку — є Королівство Нідерландів.

З огляду на здобутки у цій сфері голландських колег однією з основних цілей земельного банку є консолідація земель. Так, консолідація земель у Європейському Союзі розглядається як основний двигун розвитку сільських територій та підняття рентабельності фермерських господарств за рахунок консолідованих масивів.

Слід зазначити, що Євросоюз позитивно сприймає ідею створення земельного банку в Україні і готовий надати організаційно-методичну підтримку та популяризацію у створенні цієї установи.

Передбачається, що Державний земельний банк в Україні повинен стати універсальною фінансовою установою, яка працюватиме з усіма формами агропідприємств, використовуватиме різноманітні види застави за кредитами та забезпечить здешевлення вартості кредитних ресурсів для селян. Окрім того, банк має активно співпрацювати з комерційними банками України щодо рефінансування, надання та отримання гарантій, а також брати на себе частину ризиків, пов’язаних з кредитуванням аграріїв.

Зважуючи на роль Державного земельного банку у реалізації в Україні земельної реформи, особливості його майбутнього функціонування, Кабінет Міністрів України та Національний банк України, а також НААН України дійшли висновку, що такий банк має бути створено окремо, а не на базі іншого банку.

Виділені державою кошти повністю передбачалися в бюджеті України на проведення реформ АПК, тому кошти на створення банку — не що інше, як перерозподіл ресурсів бюджету з точки зору оптимізації витрат на проведення державою реформ в агропромисловому комплексі.

Державний земельний банк має стати універсальною фінансовою установою, яка активно співпрацювати з комерційними банками України в частині рефінансування, надання та отримання гарантій, а також брати на себе частину ризиків, пов’язаних з кредитуванням аграріїв.

Одним з основних завдань Державного земельного банку є пільгове кредитування сільськогосподарських товаровиробників під заставу землі.

Планується, що Державний земельний банк буде надавати пільгові кредити під 8−9% річних під заставу землі для власників, або під заставу права оренди, якщо земля в оренді.

Нині в Україні тимчасово встановлено мораторій (заборона на відчуження земельних ділянок сільськогосподарського призначення шляхом їх продажу), який обмежує конституційні права громадян.

Таким чином залишається законодавчо заблокованим обіг земель сільськогосподарського призначення, які становлять найбільший сегмент ринку земель.

Досвід Європейського Союзу, а також багатьох інших розвинених країн підтверджує необхідність функціонування на ринку земель державного банку земель. Ефективне державне управління сільськогосподарського землекористування в ринкових умовах може бути успішним за умов функціонування земельного банку, який виконуватиме функції регулятора ринку та розпорядника державних сільськогосподарських земель.

Із зняттям мораторію на обіг сільськогосподарських земель, буде надана можливість передавати в іпотеку землю та право оренди на землю. Саме під таку заставу за привабливими кредитними ставками — до 10% річних — і мав би надавати кредити державний банк. За прогнозами, така можливість дасть змогу вітчизняним виробникам за 2−3 роки оновити своє матеріальне забезпечення, а потім за 5 років на 15% збільшувати виробництво.

3. Перспективи розвитку земельного банку в Україні

Нині влада зробила фундаментальні кроки в законодавчій сфері - було створено Державний земельний банк. Державний земельний банк — один з основних пунктів земельної реформи. Він розвиватиме сільські території, управлятиме державними землями та видаватиме аграріям дешеві кредити.

Закон про створення земельного банку в Україні був прийнятий парламентом 6 вересня 2012 року. Земельному банку єдиному буде надана можливість брати під заставу землі сільськогосподарського призначення для товарного виробництва. Жоден інший банк такого права не матиме. Він надаватиме аграріям кредити під 3% річних. Кредити для фермерів надаватимуться під заставу землі, або права оренди під 7−9% річних. Згідно з законом, Кабінет міністрів має право формувати статутний капітал державного земельного банку за рахунок грошових внесків і внесків у вигляді земельних ділянок.

Кредити будуть видаватися за рахунок коштів від продажу держземель, опікуватися якими зобов’язали банк. В такому випадку можна стверджувати про пряму небезпеку для національної економіки. Залучати додаткові кошти для повноцінного функціонування земельного банку під депозити та цінні папери буде невигідно. Навряд чи вдасться залучити ресурси від міжнародних фінансово-економічних структур чи інвесторів. Підтвердженням цьому є офіційна позиція Світового банку. Представники даної фінансової інституції зазначають, що у міжнародної спільноти не існує особливого ажіотажу до українських чорноземів, а особливо при нинішніх умовах в українському бізнес-середовищі. Статутний капітал для новоствореного банку невеликий — 120 мільйонів гривень. Для його формування уряд випустив 120 мільйонів простих іменних акцій номінальною вартістю 1 гривня за кожну. Вже зараз можна стверджувати, що закладених активів не вистачить для ефективної роботи банку. Щоб реально кредитувати тих, хто працює з землею під низькі відсотки, як обіцяє уряд, потрібно щонайменше 10 мільярдів гривень.

Зважаючи на це, державному земельному банку буде нелегко здійснювати свою фінансово-кредитну діяльність.

За великим рахунком Земельний банк буде монополістом, який не дасть можливості для вільного розвитку ринку землі. Йому єдиному передаються всі державні землі сільськогосподарського призначення для подальшого продажу. Він єдиний отримає право брати у заставу землі сільськогосподарського призначення. Громадяни України позбавляться права здавати під заставу свої землю будь-якому іншому банку, який може надати кредит на вигідніших умовах.

Крім того, земельний банк отримує право купівлі-продажу землі, тобто виступатиме оператором на земельному ринку, що є прямим порушенням закону про банки та порушенні Конституції. Адже продавати-купувати землю — це не функція банку.

Сам по собі земельний банк, який би міг підтримати сільське господарство, наприклад, пільговими кредитами, стимулюванням розвитку інноваційних проектів, — потрібен.

Проте, в законі дуже багато питань спірного характеру. Зокрема, доцільно було б по-перше, дозволити заставу землі сільськогосподарського призначення не тільки земельному банку, а й іншим банкам. По-друге, заборонити земельному банку купувати і продавати землю, тобто він не може бути вільним учасником цього ринку. По-третє, земельний банк не має права продавати державні землі.

Зі слів члена аграрного комітету Верховної ради і одного з співавторів законопроекту № 10 043, депутата з фракції НУ-НС Романа Ткача, необхідність в такій установі як Земельний банк, має кілька поглядів: «Я бачу Державний земельний банк як інституцію, яка б могла здійснювати операції з землею, і як банк — фінансову установу, яка б виконувала ті ж операції щодо іпотеки, застави і, звісно, кредитування.

На перехідному етапі, коли ми вводимо первинний ринок землі, це потрібно. В багатьох державах є такі установи: в Угорщині, Франції. В Україні відповідно до Конституції, від імені народу його власністю розпоряджаються органи влади. Державний земельний банк не є органом влади. І держава в особі Кабміну не може передавати землі державної власності у публічне акціонерне товариство.

Коли у вас нема повноцінного ринку землі, коли таке поняття як «ринок землі» взагалі є новим, така державна установа потрібна. Умовно кажучи: завтра відкривається ринок землі. І цій установі - Земельному банку" - ми можемо дати право «першої руки» .

Наприклад, ви маєте пай і хочете його продати, але не знаєте реальної вартості. В Держземі дозволяють собі казати про 300, 500, 2 тисячі доларів за гектар ріллі. За умови відкриття цієї установи з 1 січня 2013 року, коли буде скасовано мораторій на продаж землі, ви йдете в цю установу і кажете, що ваша земельна ділянка знаходиться у такому-то районі і області. У них є база, наприклад, та ж нормативно-грошова оцінка. Це ж все-таки дозволяє відстежувати на початку і ринкові ціни. І банк каже: «Ця ділянка коштує 20 тисяч гривень». Він видає вам довідку, що земля в цьому районі орієнтовно коштує 20 тисяч гривень. Тоді вам легше виходити на ринок. І якщо вам хтось запропонує 22 тисячі або 25 тисяч, зрозуміло, що ви продасте. Логіка підказує, що ви не захочете продати свій земельний наділ за 15 тисяч гривень.

Відповідно до прийнятого закону Земельний банк отримає наступні землі державної власності: землі Аграрної академії наук та землі запасу, які залишилися у сільських рад. Не включаються землі покійних пайовиків чи незатребувані паї. Коли проводили паювання, тоді була норма: здається, 15% від загальної площі залишається в запасі. Ними розпоряджалися сільські ради, а потім почали розпоряджатися районні адміністрації. За даними Держзему загальний обсяг земель — 10 мільйонів гектарів. В Академії наук близько 1,1 мільйона гектарів, а інше — землі запасу і резерву" .

Висновки Підводячи підсумки, нагадаємо, що в 2012 році Кабінет міністрів видав постанову № 10 043 про утворення Земельного банку у формі публічного акціонерного товариства із статутним капіталом 120 мільйонів гривень.

В документі зазначається, що 100% статутного капіталу установи належатиме державі. Для формування статутного капіталу банку буде здійснено розміщення та випуск 120 мільйонів простих іменних акцій номінальною вартістю 1 гривня кожна. Здійснити оплату акцій передбачається за рахунок коштів, які були передбачені у держбюджеті на 2012 рік.

Одним рухом руки сільські, селищні та міські ради, районні та обласні держадміністрації, а також АР Крим були позбавлені права розпоряджатися аграрними землями, що перебувають на їх території.

В 76 поправці цього документу одні повноваження накладаються на інші: в межах населеного пункту землями розпоряджається районна адміністрація, за його межами — територіальні органи виконавчої влади з питань земельних ресурсів — це районні та обласні управління земельних ресурсів. Умовно: є населений пункт і сільська рада. Землями за межами населеного пункту хто розпоряджається? Районне управління земельних ресурсів чи районна адміністрація, а може, обласна? Сьогодні в Земельному кодексі написано, що ці функції виконує районна адміністрація.

Ці повноваження відповідно до поправки № 76 тепер отримає Земельний банк. Ця установа отримає і землі держвласності, якими зможе розпоряджатися на свій розсуд, зокрема, здійснювати купівлю-продаж.

Також 5 червня 2012 р. депутати прийняли в цілому законопроект, який регламентує порядок проведення земельних аукціонів.

Література Журнал «Урядовий портал», 2012.

Закон «Про внесення змін до Закону України «Про банки і банківську діяльність щодо державного земельного банку» .

Пояснювальна записка до проекту Закону України «Про ринок земель» (реєстр. № 9001-д) — режим доступу до інформації: www.rada.gov.ua.

Світовий банк розкритикував українську земельну реформу — режим доступу: http://tsn.ua/groshi.

Журнал «Економічна правда», 2012.

Газета «Агробізнес сьогодні» ТОВ «Прес-медіа» № 22(245) листопад 2012, режим доступу: http://forbes.ua/business/…

Павло КУЛИНИЧ. Аналіз законодавчих ініціатив щодо створення Державного земельного банку. Юридичний вісник України № 39, 29 вересня — 5 жовтня 2012