Трихінельоз м'ясоїдних.
Паразитологія та інвазійні хвороби дрібних тварин
Профілактика та заходи боротьби. Потрібно виключити можливість поїдання м’ясоїдними тваринами малощетинкових червів. Найдієвішим профілактичним заходом є утримання хутрових звірів у клітках з трохи піднятою сітчастою підлогою та регулярна їх дезінвазія 3%-м розчином технічного ортохлорфенолу. Паразитичні черви дрібні (самці — 1,4 — 1,6 мм, самки — 3−4 мм завдовжки і 0,07 мм завширшки). Тіло їх… Читати ще >
Трихінельоз м'ясоїдних. Паразитологія та інвазійні хвороби дрібних тварин (реферат, курсова, диплом, контрольна)
Трихінельоз м’ясоїдних тварин спричинюється круглими гельмінтами родини Trichenelidae підряду Trichurata. Статевозрілі паразити локалізуються в тонких кишках, личинки — в посмугованих м’язах.
Збудник — нематода Trichinela spiralis. Вчені досі не дійшли єдиної думки щодо видового складу збудників інвазії. В різних регіонах земної кулі нематода має певні відмінності в будові й циклі розвитку, що дало підставу припускати наявність багатьох видів (підвидів) трихінел.
Паразитичні черви дрібні (самці - 1,4 — 1,6 мм, самки — 3−4 мм завдовжки і 0,07 мм завширшки). Тіло їх волосоподібне, звужене спереду й потовщене в задній частині. Кутикула поперечно покреслена. У самця спікул немає. Вульва знаходиться в передній частині тіла. Самки живородні.
Інвазійні личинки мікроскопічних розмірів, їх довжина становить 0,65 — 0,85 мм, ширина — 0,03 — 0,04 мм.
Біологія. Особливістю розвитку трихінел є те, що один і той самий організм виконує роль спочатку дефінітивного, а потім проміжного хазяїна.
Зараження тварин збудником трихінельозу відбувається в разі поїдання м’яса інвазованого личинками паразита. Після перетравлювання м’язів, вони звільняються від капсули і проникають у товщу стінки тонких кишок. Через 2 — 3 доби досягають статевої зрілості. Самці після запліднення самок гинуть. З 4 — 8-ї доби з моменту зараження самки починають народжувати личинок. Тривалість життя статевозрілих трихінел у кишках залежить від віку хазяїна, інтенсивності інвазії та інших чинників. Паразити живуть довше у разі високої інтенсивності інвазії, у молодих тварин. Самки паразитують 6 — 8 тижнів і народжують близько 2000 личинок. Останні активно проникають у лімфатичні та кровоносні судини і мігрують у серце, мозок, печінку, нирки. Проте подальший їх розвиток відбувається тільки під сарколемою поперечно-смугастих м’язових волокон. Тут вони інтенсивно ростуть, на 17-ту добу набувають S-подібної форми, а після 21-ї доби скручуються в спіраль. Через 30 — 36 діб з моменту зараження навколо личинок утворюються капсули. В цей період ріст м’язових трихінел припиняється і вони залишаються інвазійними впродовж 27 років. Через 5 — 6 міс. капсули личинок починають просочуватися солями кальцію, фосфору. Іноді процес звапнення відбувається досить інтенсивно і призводить до загибелі паразитів.
Профілактика та заходи боротьби. Потрібно виключити можливість поїдання м’ясоїдними тваринами малощетинкових червів. Найдієвішим профілактичним заходом є утримання хутрових звірів у клітках з трохи піднятою сітчастою підлогою та регулярна їх дезінвазія 3%-м розчином технічного ортохлорфенолу.