Матеріали та методи

Клінічне дослідження ефективності та переносимості препарату Фестал НЕО 10 000 — багатоцентрове подвійне сліпе рандомізоване, порівняльне в паралельних групах.

Досліджувана популяція — пацієнти з ХП, що супроводжується клініко-лабораторними проявами ЗНПЗ, які перебували на амбулаторному чи стаціонарному лікуванні у клініках залучених центрів дослідження.

У дослідження увійшли 215 пацієнтів, 9 з яких було виключено протягом дослідження з різних причин (відмова пацієнта, невиконання умов протоколу). Таким чином, загальна кількість пацієнтів, яка потрапила до подальшого статистичного аналізу даних склала 206 пацієнтів віком від 20 до 65 років, чоловіків і жінок було 96 і 110 відповідно. Пацієнти були розподілені методом простої рандомізації на групи, А (n=103) і В (n=103), які на додаток до комплексного лікування отримували одну з наступних комбінацій досліджуваного лікарського засобу (ДЛЗ):

1) замаскований Фестал НЕО 10 000 + плацебо Мезим форте 10 000.

або.

2) замаскований Мезим форте 10 000 + плацебо Фестал Нео 10 000.

Тобто, незалежно від групи лікування, пацієнт отримував один з двох ферментних препаратів.

Для пацієнтів, які підписали інформовану згоду, пройшли етап перевірки критеріїв включення/виключення та скринінгу, виконували процедуру простої рандомізації.

Усім пацієнтам, що були включені у дослідження, призначали однакову схему вживання ферментних препаратів: по 2 таблетки 4 рази на день під час основних прийомів їжі, адаптовану до дієтичних рекомендацій при ХП [9, 10].

Група А. Пацієнти отримували досліджуваний препарат Фестал НЕО 10 000 по 2 таблетки 4 рази на день + плацебо у дозі по 2 таблетки 4 рази на день.

Контрольна група В. Пацієнти отримували препарат порівняння Мезим форте 10 000 по 2 таблетки 4 рази на день + плацебо у дозі по 2 таблетки 4 рази на день. Проводили замасковане застосування досліджуваного або референтного препарату протягом 10 діб. Кожен пацієнт під час дослідження вживав один з препаратів, у той час як інший препарат був замаскований за допомогою плацебо.

Усім пацієнтам, згідно з затвердженим протоколом клінічного дослідження, було дозволено отримувати лікарські засоби відповідно до Уніфікованого клінічного протоколу первинної, вторинної (спеціалізованої) медичної допомоги та медичної реабілітації, затвердженого Наказом Міністерства охорони здоров’я України № 638 від 10.09.2014 року.

Комплексне лікування додатково мало включати дієтичне харчування, що рекомендоване при ХП, а також інгібітор протонної помпи (пантопразол), спазмолітик (дротаверин) [10]. Було виключено використання будь-яких інших ферментних препаратів, окрім досліджуваних, а також знеболювальних засобів — наркотичних анальгетиків і нестероїдних протизапальних препаратів.

Дані кожного досліджуваного пацієнта уводили в електронну систему тричі. Візит № 1 — скринінг та рандомізація (0 + 2 доби, тобто внесення даних у форму скринінгу відбувалося не пізніше, ніж протягом 2 діб від дати перевірки критеріїв включення/не включення). Візит № 2 — на 5-у добу після рандомізації (4−7-а доба). Візит № 3 — на 10-у добу після рандомізації (10−12-а доба).

Під час Візиту № 2 та Візиту № 3 дослідник переглядав щоденник вживання препарату та перевіряв дотримання призначеного режиму лікування. Кількість таблеток, що вживав пацієнт, та пропущених прийомів (якщо такі були) зазначалася в історії хвороби та електронній реєстраційній картці.

Таблиця 1.

Кількість чоловіків та жінок у досліджуваних групах Зведена таблиця зміни показників Візиту № 1 та Візиту № 3 за параметром «Жир нейтральний», група А.

фестал мезим панкреатит Для визначення ефективності та вивчення терапевтичної еквівалентності препаратів вивчали наступні клінічні і лабораторні показники:

• — частота випорожнень;
• — консистенція випорожнень;
• — метеоризм;
• — аналіз копрограми: вміст нейтрального жиру в калі, вміст неперетравлених м’язових волокон, вміст крохмалю. Вираженість змін оцінювали за аналоговою шкалою від 0 до 3 балів;
• — динаміка лабораторних показників біохімічного аналізу крові (АЛТ, АСТ, ЛФ, альфа амілаза);
• — оцінювання змін структури ПЗ за даними УЗД;
• — зміна вираженості абдомінального болю за п’ятибальною вербальною рейтинговою шкалою.

Об'єктивне обстеження (лабораторні та інструментальні дослідження) не відрізнялися від загальноприйнятих стандартів (локальних протоколів).

Переносимість препарату оцінювали на підставі суб'єктивних відчуттів, про які повідомляв пацієнт і об'єктивних даних, отриманих лікарем-дослідником у процесі лікування. Ураховували динаміку лабораторних показників, а також частоту виникнення і характер побічних реакцій, а саме:

• — частоту і вираженість усіх небажаних явищ, які виявлені в ході дослідження;
• — частоту і вираженість небажаних явищ, які виявлені в ході дослідження, що пов’язані з лікуванням;
• — частоту і вираженість небажаних явищ, що зумовлюють вибування пацієнта з дослідження.

До первинних точок випробування було віднесено: вміст нейтрального жиру (копрограма), консистенція калу (копрограма), частота випорожнень (анамнез). До вторинних точок випробування було віднесено: вміст крохмалю (копрограма), неперетравлених м’язових волокон (копрограма), вираженості метеоризму, динаміка лабораторних показників біохімічного аналізу крові (АЛТ, АСТ, ЛФ, альфа амілаза), зміни структури ПЗ за даними УЗД, зміна вираженості абдомінального болю за п’ятибальною вербальною рейтинговою шкалою.

Статистичне оброблення даних здійснювали згідно з загальними правилами варіаційної статистики з використанням різних критеріїв, відповідно до завдання: вибір популяції, що аналізується, обгрунтування кількості досліджуваних, аналіз вихідної однорідності груп, аналіз ефективності в кожній з груп, порівняння груп за показниками ефективності, аналіз переносимості, висновок щодо терапевтично еквівалентності [1, 15].