Тютюнопаління та нікотинова залежність
При зберіганні теперішніх тенденцій, близько 500 мільйонів із тих людей, що живуть зараз, — приблизно 9% населення світу — будуть зрештою вбиті тютюном. Починаючи з 1950 року, тютюн вбив 62 мільйони чоловік, тобто більше, ніж загинуло в другій світовій війні. В даний час тютюнова пандемія найбільш гостра в Центральній і Східній Європі, а також у Західному Тихоокеанському Регіоні. Відповідно… Читати ще >
Тютюнопаління та нікотинова залежність (реферат, курсова, диплом, контрольна)
Науковий реферат
" Тютюнопаління та нікотинова залежність" .
План.
1. Тютюн — це культивована рослина роду Nicotiana.
2. Тільки одна третина населення Земної кулі старше 15 років палить.
3. Паління вб'є приблизно половину тих, хто почне палити в підлітковому віці і буде продовжувати палити протягом життя.
4. Кожні 10 секунд ще одна людина в світі вмирає завдяки споживанню тютюну.
5. Тютюновий дим містить більш 4000 компонентів, багато з яких є фармакологічно активними, токсичними, мутагенними і канцерогенними.
6. Вживання бездимного тютюну пов’язане зі значним ризиком для здоров’я. Воно не є безпечною заміною паління сигарет та може викликати рак і ряд інших захворювань ротової порожнини, а також призвести до нікотинової залежності.
7. Нікотин є наркотичною речовиною в тютюні.
8. При виробництві тютюну звичайно використовується широкий набір хімікалій, включаючи гербіциди, фунгіциди, інсектициди й інші засоби для того, щоб домогтися максимального комерційного виробництва.
9. Паління спільно з впливом хімічних або фізичних чинників або біологічного пилу є винятково небезпечним.
10. Не існує безпечної сигарети і безпечного рівня паління.
11. Споживання нелегальних наркотиків зустрічається досить рідко серед тих, хто ніколи не палив, а паління сигарет цілком може бути попередником споживання алкоголю і нелегальних наркотиків.
12. Випалювання навіть однієї сигарети викликає широкий спектр фізіологічних реакцій.
14. Тютюновий дим містить 43 відомих канцерогенів і сполук, що сприяють формуванню канцерогенів в організмі.
15. Подразні речовини тютюнового диму (смоли, ціаністий водень та інші) обумовлюють розвиток бронхіту й емфіземи.
16. Шкіра, що відчуває нестачу кисню через паління, стає сухою і сірою.
17. Чоловіки, що палять, можуть страждати імпотенцією. Жінки, що палять, мають знижену фертильність.
18. Тютюновий дим, що випускається прямо в атмосферу, містить набагато більше токсичних речовин, ніж дим, що вдихається та видихається палієм.
19. Навколишній тютюновий дим шкідливий для тих, хто не палить, тому що він викликає рак легенів і інші захворювання, а також посилює прояви алергії й астми.
20. Влада або дозволяє паління, забороняючи тим самим чисте повітря, або вона хоче мати чисте повітря, і тоді забороняє паління.
21. Материнське паління підвищує ризик довільного аборту, низької ваги новонародженого і відставань у розвитку дитини.
22. Паління батьків є важливим чинником при синдромі раптової смерті немовляти і пов’язане з більш високими рівнями респіраторних захворювань, включаючи бронхіти, застуди і пневмонію у дітей.
23. Припинення паління має істотні переваги для здоров’я й істотно знижує ризик більшості пов’язаних із палінням хвороб.
24. Збільшення ваги у тих, хто кинув палити в середньому призводить їх до ваги, подібної до тої, що мають люди тієї ж статі і віку, які ніколи не палили.
25. Підвищення податків на тютюнові вироби збільшить державні прибутки й у той же час скоротить споживання тютюну. Тютюн є унікально небезпечним виробом. Це єдиний легально доступний споживчий продукт, що вбиває при використанні в точній відповідності з розпорядженнями виробника. Уряди повинні використовувати всі наявні в їхньому розпорядженні засоби для зниження споживання цих виробів.
26. Тютюн являє собою значний економічний тягар, який складається з медичних витрат, обумовлених захворюваністю, зниженням продуктивності праці, втратами від пожеж і псування майна, а також втраченого прибутку через ранню смертність.
1. Тютюн — це культивована рослина роду Nicotiana.
Споживання тютюну в Америці нараховує тисячу років. Є дані, що вже в 1 сторіччі до нашої ери індіанці майя в Центральній Америці палили тютюн на релігійних церемоніях. Сторіччя по тому паління тютюну поширилося на інші частини Північної і Південної Америки. На той час, як у 15 сторіччі прибули європейці, тютюн вирощувався тубільцями в багатьох частинах Америки.
Коли Христофор Колумб прибув у Західну півкулю в 1492 році, деякі члени його екіпажу побачили тубільців, що палили і стали першими європейцями, що зіткнулися із тютюном. По поверненні в Іспанію помітили, що один із членів екіпажу Колумба, Родріго де Херес, палить і за це інквізитори кинули його у в’язницю. Місцеві жителі побачили, що дим виходить із його носа, і вирішили, що він заполонений дияволом.
У 1560 році французький посол у Португалії Жан Ніко (Jean Nicot) відправив тютюнове насіння королеві-матері Франції, будучи впевненим, що тютюн лікує багато хвороб. На честь Ніко тютюновій рослині було дано ботанічне ім'я Nicotiana, а сторіччя по тому слово нікотин також пішло від його імені. Наприкінці 16 сторіччя сер Вальтер Реліг активно пропагував тютюн в Англії. Згодом паління стало популярним у всій Європі.
По мірі того, як споживання тютюну зростало, у деяких країнах намагалися це приборкати. У 1606 році король Іспанії Филип III випустив указ, що обмежував вирощування тютюну. У 1610 році в Японії вийшли укази, спрямовані як проти тих, хто палить, так і проти тих, хто вирощує тютюн. Ще жорсткішим було ставлення до тютюну в Росії, де патріарх відніс паління і нюхання тютюну до категорії смертних гріхів. У 1634 році цар випустив указ проти споживання тютюну, згідно якого палії або продавці тютюну, що попалися вперше, будуть позбавлятися носа. У ряді випадків, при повторному порушенні, винних засуджували до смерті. Папа Римський наказав, щоб люди, що приносять тютюн у Римсько-католицьку церкву, були відлучені від церкви — дим люльок і сигар мішався з пахощами благовоній, а деякі ченці кашляли під час святих пісньоспівань.
У 1604 році король Англії Джеймс I анонімно написав «Протест Тютюну», у якому він грунтовно і яскраво засудив цю речовину. Він завершує його таким описом споживання тютюну: «Звичай огидний для очей, противний для носа, шкідливий для мозку, небезпечний для легень, і цей чорний, смердючий дим, що найбільше нагадує жахливий пекельний дим із пекла» .
Зростання популярності тютюну частково пояснювалася тим, що багато хто вважав, що тютюн має позитивні лікувальні властивості. Проте, були й окремі роботи про те, що тютюн шкідливий. В 1761 році англієць доктор Джон Хілл випустив те, що вважається першим.
клінічним описом випадку раку, викликаного тютюном.
Споживання тютюну здобуло величезний поштовх у 1881 році, коли американцем Джеймсом Бонзаком була запатентована машина для випуску сигарет. Машина, що стала діяти в 1884 році, після поліпшень замінила непродуктивний ручний метод, і такий засіб різко знизив виробничі витрати. До появи сигарет, включаючи самокрутки, споживання тютюну в основному відбувалося у формі паління сигар і трубок, нюхального і жувального тютюну.
2. Тільки одна третина населення Земної кулі старше 15 років палить.
За оцінками ВООЗ, у світі нараховується 1,1 мільярда паліїв. У світовому масштабі це складає 47% чоловіків і 12% жінок. Найбільша поширеність паління серед чоловіків спостерігається в Південній Кореї (68%), а серед жінок — у Данії (37%). Відповідні цифри для жінок і чоловіків у цих двох країнах складають 7% і 37%. Таким чином, у будь-якій країні палії складають меншість навіть серед дорослого населення.
Переважна більшість паліїв живе в країнах, що розвиваються. Відповідно до наявних даних, палить 48% чоловіків і 7% жінок. У розвинутих країнах відповідні цифри складають 42% для чоловіків і 24% для жінок. У такій країні, як Швеція, палить тільки 18% чоловіків і 21% жінок. У країнах із розвинутою ринковою економікою поширеність паління серед чоловіків складає в середньому 37%, у порівнянні з 60% у колишніх соціалістичних країнах Центральної і Східної Європи. Кількість сигарет, що випалюються одним палієм в день, вище в розвинутих країнах (22), ніж у тих, що розвиваються (14). Серед розвинутих країн найбільше щоденне споживання одним палієм — 24 сигарети в день — відзначається в країнах із розвинутою ринковою економікою, тоді як у колишніх соціалістичних країнах Європи відповідна цифра складає в середньому 18. Проте, по мірі того, як вік паляцої частини населення в країнах, що розвиваються, разом із їхньою толерантністю до нікотину буде зростати, щоденне споживання там також, мабуть, зросте. Зростання доходів, очевидно, прискорить цю тенденцію.
Протягом останніх двох десятиріч у розподілі епідемії тютюну відбувся значний зсув. Зниження споживання тютюну в розвинутих країнах було урівноважено зростанням споживання його в країнах, що розвиваються. Помітний успіх у контролі над тютюном у деяких країнах був зведений нанівець збільшенням споживання тютюну в інших. У світовому масштабі не спостерігається явного прогресу в зниженні споживання тютюну. Середньосвітове споживання залишається на постійному рівні приблизно: 1650 сигарет на людину в рік із початку 1980;х років.
3. Паління вб'є приблизно половину тих, хто почне палити в підлітковому віці і буде продовжувати палити протягом життя.
Сорок років епідеміологічних досліджень у декількох країнах виявили, що паління вбиває приблизно половину стійких паліїв, що призвичилися до цього в підлітковому віці, причому половину з них — до досягнення ними 70 років. Більшість людей знають, що тютюн небезпечний, але лише деякі, навіть серед професіоналів охорони здоров’я, усвідомлюють, наскільки він небезпечний у реальності. Нещодавні дослідження в США показали, що в групі американських хлопчиків 15-річного віку тютюн, згідно з прогнозами, вб'є, перед тим, як вони досягнуть 70 років, у три рази більше з них, ніж наркотики, вбивства, самогубства, СНІД, дорожньо-транспортні пригоди й алкоголь, разом узяті. У Російській Федерації в групі з тисячі 20-річних паліїв, що будуть палити протягом усього свого життя, ми можемо очікувати, що до досягнення ними 70 років одного з них буде вбито, дев’ятеро загинуть у дорожньо-транспортних пригодах, а 250 будуть вбиті палінням. Ці 250 загиблих від паління людей загублять біля 22 років очікуваної тривалості свого життя. І ще 250 людей помруть від пов’язаних із тютюном хвороб після 70 років. У 1990 році в розвинутих країнах паління зумовило 35% усіх смертей чоловіків, що трапилися у середньому віці (35−69 років).
Ситуація в країнах, що розвиваються, не набагато краще. Всесвітній Банк нещодавно прийшов до висновку:
«Якщо рівень паління не зміниться, через три десятиліття зумовлені тютюном передчасні смерті в світі, що розвивається, перевищать число очікуваних смертей від СНІДу, туберкульозу й ускладнень при народженні дітей, разом узятих» .
На зустрічі, що відбулась нещодавно в Італії, група міжнародних експертів прийшла до такого висновку: «У всесвітньому масштабі існують тільки дві головних причини передчасної смерті, що зростають — ВІЛ-інфекція та тютюн… Споживання тютюну є значною загрозою для стійкого і рівноправного розвитку… У світі, що розвивається, тютюн являє собою значну проблему не тільки для здоров’я, але і для соціального й економічного розвитку, а також стійкості навколишнього середовища» .
4. Кожні 10 секунд ще одна людина в світі вмирає завдяки споживанню тютюну.
В даний час тютюн щорічно вбиває біля чотирьох мільйонів чоловік у всьому світі, але ця цифра зросте до 10 мільйонів через двадцять-тридцять років, якщо нинішні тенденції паління збережуться.
При зберіганні теперішніх тенденцій, близько 500 мільйонів із тих людей, що живуть зараз, — приблизно 9% населення світу — будуть зрештою вбиті тютюном. Починаючи з 1950 року, тютюн вбив 62 мільйони чоловік, тобто більше, ніж загинуло в другій світовій війні. В даний час тютюнова пандемія найбільш гостра в Центральній і Східній Європі, а також у Західному Тихоокеанському Регіоні. Відповідно до оцінок ВООЗ, у 1995 році в Центральній і Східній Європі відбудеться 700 000 смертей, зумовлених тютюном — приблизно четверта частина таких смертей у світі. Більш того, на відміну від країн Західної Європи і Північної Америки, де лише половина або менше таких смертей відбуваються з людьми молодше 70 років, у Центральній і Східній Європі від 60 до 80% таких смертей відбувається з людьми середнього віку. І ситуація не поліпшується, а погіршується. Тенденції і прогнози споживання тютюну на одного дорослого показують, що споживання в цих країнах є одним з найвищих у світі, у деяких випадках приблизно вдвічі вище середньосвітового, і усе ще продовжує зростати.
Тютюн викликає 6% усіх смертей у світі і приблизно 3% глобального тягаря хвороб, відповідно до вимірів за таким показником, як DALY (disability adjusted life years — роки непрацездатності, перелічені на роки втраченого життя), що бере до уваги як захворюваність, так і смертність. Більш того, кількість смертей від тютюну продовжує зростати. До 2020 року при зберіганні теперішніх тенденцій тютюн викличе 12% смертей у світі. У країнах Центральної і Східної Європи тютюн викликає біля 13% DALY. Тютюн також є зростаючою причиною DALY. Приблизно через 10 років очікується, що зумовлені ВІЧ-інфекцією DALY почнуть знижуватися, але тютюнові будуть продовжувати зростати. Вся ця інформація змусила комітет експертів ВООЗ прийти до висновку:
Тютюн швидко стає більшою причиною смерті і захворюваності, ніж будь-яке окреме захворювання.
5. Тютюновий дим містить більш 4000 компонентів, багато з яких є фармакологічно активними, токсичними, мутагенними і канцерогенними.
Тютюновий дим є дуже різноманітним за складом і містить тисячі хімічних речовин, що потрапляють у повітря в вигляді частинок або газів. Фаза частинок складається зі смоли (яка, у свою чергу, складається з багатьох хімічних речовин), нікотину і бенз (а)пірену. Газова фаза складається з оксиду вуглецю, амонію, діметилнитрозаміну, формальдегіду, ціаністого водню й акролеїну. Деякі з цих речовин мають явно виражені подразні властивості, а біля 60 з них є відомими або можливими канцерогенами (речовинами, що викликають рак).
Смола є найбільш небезпечною з хімічних речовин у сигаретах. Хоч люди в основному палять через вплив нікотину на мозок, вони помирають головним чином через вплив смоли. Коли дим потрапляє до рота у вигляді концентрованого аерозолю, він приносить із собою мільйони частинок на кубічний сантиметр. По мірі охолодження він конденсується й утворює смолу, що осідає в дихальних шляхах легенів. Смола є речовиною, що викликає рак і захворювання легенів. Смола викликає параліч очисного процесу в легенях і ушкоджує альвеолярні мішечки. Вона знижує ефективність імунної системи.
Оксид вуглецю — це безбарвний газ, що присутній у високих концентраціях у сигаретному димі. Його спроможність з'єднуватися з гемоглобіном у 200 разів вища, ніж у кисню, і тому він заміщає кисень. У зв’язку з цим підвищений рівень оксиду вуглецю в палія зменшує спроможність крові переносити кисень, що позначається на функціонуванні всіх тканин організму. Мозок і м’язи (включаючи серцеву) не можуть діяти у свою повну силу без достатнього надходження кисню, і для того, щоб компенсувати зниження надходження кисню тілу, серце і легені змушені працювати з більшим навантаженням, що викликає проблеми з кровообігом. Монооксид вуглецю також ушкоджує стінки артерій і збільшує ризик звуження коронарних судин, що призводить до серцевих нападів.
Ціаністий водень чинить прямий згубний вплив на війки бронхіального дерева (частину природного очисного механізму легенів у людей). Ушкодження цієї системи може призвести до накопичення токсичних агентів у легенях, збільшуючи, таким чином, можливість розвитку хвороби. До інших токсичних агентів тютюнового диму, що прямо впливають на війки в легенях, належать акролеїн, амоній, двооксид азоту і формальдегід.
До радіоактивних компонентів, знайдених у дуже високій концентрації в тютюновому димі, належать полоній-210 і калій-40. Крім цього, присутні такі радіоактивні компоненти як радій-226, радій-228 і торій-228. Чітко встановлено, що радіоактивні компоненти є канцерогенами.
6. Вживання бездимного тютюну пов’язане зі значним ризиком для здоров’я. Воно не є безпечною заміною паління сигарет та може викликати рак і ряд інших захворювань ротової порожнини, а також призвести до нікотинової залежності.
Бездимні тютюнові продукти вживаються шляхом ссання, жування і вдихання без того, щоб тютюн горів. При споживанні через рот нікотин із тютюну абсорбується через слизову оболонку рота, а при споживанні через ніс — через слизувату носа. Бездимний тютюн містить нікотин у такій самій або ж навіть більшій кількості, як і сигарети, а дослідження показали, що споживач бездимного тютюну може досягти такого ж або навіть більш високого рівня нікотину в крові, як і той, хто палить сигарети. Немає ніякого сумніву, що ці продукти викликають залежність.
Бездимний тютюн найбільш широко використовується в Скандинавії і США. У деяких країнах (Австралія, Польща, більшість країн ЄС та інші), де його споживання не вкоренилося серед населення, уряди заборонили цей продукт, щоб запобігти розвитку серйозної проблеми охорони суспільного здоров’я. У інших країнах законодавчо прийняті різноманітні форми обмежень.
До найбільш помітних медичних наслідків, пов’язаних із бездимним тютюном, належать неприємний запах із рота, зміна кольору зубів і пломб, руйнація зубів, карієс, атрофія ясен, лейкоплакія (дистрофічна зміна слизуватої оболонки), нікотинова залежність і різноманітні форми раку. Споживання бездимного тютюну призводить до виникнення раку ясен, ротової порожнини, глотки, гортані і стравоходу. Також повідомлялося про його зв’язок із розвитком бородавчастих карцином. Бездимний тютюн може також впливати на розвиток серцево-судинних захворювань і інсультів у зв’язку зі зростанням кров’яного тиску, звуженням кровоносних судин і порушенням серцевого ритму.
Споживання бездимного тютюну викликає у молодих людей серйозні медичні наслідки, що швидко розвиваються, хоча звичайно не фатальними. Атрофія ясен та/або лейкоплакія зустрічається в приблизно 40−60% споживачів бездимного тютюну. Лейкоплакія — це ушкодження м’якої тканини, що складається з білої плями або нальоту, які не можна видалити. Лейкоплакія в ротовій порожнині з можливістю в 5% несе із собою потенціал виникнення злоякісної пухлини протягом 5 років. Якщо споживання бездимного тютюну припиняється, лейкоплакія поступово регресує або цілком зникає.
Оскільки поширеність паління сигарет у деяких індустріальних країнах знижується, тютюнові компанії стали шукати нові продукти, що можна викинути на нові ринки. Бездимний тютюн у формі жувального тютюну був першим із таких продуктів. Два головних виробника в США і Швеції почали агресивну маркетингову кампанію в 1970;х роках. Традиційні продукти одержали нову упаковку і були подані в виді нової модної форми споживання тютюну. Головною метою маркетингу були хлопчики підлітки, але новий продукт також рекламувалася як соціально прийнятна і менш небезпечна альтернатива палінню сигарет. Стратегія була настільки успішною, що в той час як у 1970 році всього близько 1% підлітків і молодих чоловіків у США вживали бездимний тютюн, 1985 року 25% білих чоловіків у віці 18−24 років вживали нюхальний або жувальний тютюн. У Швеції спостерігалася аналогічна тенденція. Успіх цих продуктів підтвердив, який ефект на молодь може чинити реклама тютюнових виробів, і продемонстрував цинізм виробників, що заявляють, що реклама тютюну спрямована тільки на вибір марок, а не на притягнення нових споживачів.
7. Нікотин є наркотичною речовиною в тютюні
Зусилля по уповільненню тютюнової епідемії часто зводяться нанівець через те, що споживачі тютюну дуже сильно залежать від свого наркотику. Деякі експерти в сфері залежності вважають тютюн найбільш сильним наркотиком, що викликає більш сильну залежність, ніж героїн або кокаїн. Звіт Головного Лікаря США, під назвою «Нікотинова залежність», містить такий висновок:
Фармакологічні і поведінкові процеси, що визначають залежність від тютюну, подібні до тих, що визначають залежність від таких наркотиків, як героїн і кокаїн.
Нікотин зустрічається природним чином в тютюнових рослинах. У великих кількостях він є дуже токсичним. Доза нікотину, одержувана при палінні, є занадто низькою, щоб викликати гостре отруєння, хоча існує серйозний ризик гострого отруєння для дітей, що заковтують сигарети. Починаючі палії можуть відчувати неприємні токсичні ефекти нікотину, але незабаром розвивається толерантність як результат хронічного споживання тютюну.
Поглинання нікотину в організмі залежить від рівнів pН при його надходженні. Поглинання нікотину з кислотного диму сигарет відбувається в легенях. Лужний дим від тютюну з трубок і сигар дозволяє нікотину абсорбуватися через слизувату оболонку в роті. Бездимні тютюнові продукти і нікотинова жувальна гумка (засіб для припинення паління) виготовлені особливим чином, щоб полегшити оральну абсорбцію. Абсорбція через легені є більш швидкою. З легенів нікотин швидко надходить у кров і мозок.
Нікотин діє через спеціальні клітинні утворення, або рецептори, розташовані в місцях з'єднання нервових клітин, або синапсах, у мозку і м’язовій тканині. Ці рецептори мають спроможність розпізнавати нікотин і реагувати на нього, коли він є присутнім в організмі. У результаті змінюється робота синапса, тобто спотворюється передача нервового імпульсу, що управляє станом судин, м’язової тканини, залоз зовнішньої або внутрішньої секреції. Коли рецептори сигналізують про присутність нікотину, кров’яний тиск зростає, а периферичний кровообіг сповільнюється. Хвилі в мозку змінюються, що дає поштовх кільком ендокринним і метаболічним ефектам.
Психічний і фізичний стан палія, а також ситуація, у якій відбувається паління, може впливати на те, яким чином окрема сигарета буде впливати на психологічне сприйняття і фізіологічну реакцію, наприклад, воно може викликати відчуття як розслабленості, так і бадьорості. У стресових ситуаціях сигарета може діяти як заспокійливий засіб, а в ситуації розслабленості - як стимулянт.
Як тільки організм звикне до функціонування при визначеному рівні нікотину в крові, він намагається підтримувати цей рівень, і палії почувають необхідність продовжувати приймати цей наркотик. Переважна більшість регулярних паліїв мають нікотинову залежність. Менш ніж 10% паліїв обмежуються помірним або нечастим палінням, інші рідко обходяться більше години або двох без сигарети. Дані з США показують, що від однієї до двох третин підлітків, що експериментують із сигаретами, стануть звичними паліями. Якщо вимірювати силу інтоксикантів по частці споживачів, що втратили контроль над своїм споживанням речовини, нікотин викликає в сім разів більш сильну залежність, ніж алкоголь.
Головна небезпека нікотину полягає в тому, що нікотинова залежність підтримує споживання тютюну. Нікотин як такий не вносить істотного внеску в медичні наслідки паління, включаючи рак, серцеві і легеневі захворювання, можливо, за винятком споживання під час вагітності.
Нікотинова замісна терапія (НЗТ), яка проводиться за допомогою жувальної гумки або шкірного пластиру, спрямована на те, щоб допомогти у процесі припинення паління тим паліям, які мають сильну залежність. НЗТ надає замісну дозу нікотину, що допомагає уникнути симптомів скасування нікотину, таких як тяга палити і зміни настрою, коли палій кидає палити. Вона може використовуватися тільки тоді, коли паління припинене. Ці лікарські засоби не містять високотоксичних речовин, що генеруються при згоранні тютюну, і вони також не викликають надлишкових і швидко наростаючих артеріальних концентрацій і надходження нікотину в мозок, що відбувається при палінні сигарет. Огляди міжнародної літератури підтвердили, що якими б не були методи введення, НЗТ більш ефективна, ніж відсутність терапії або плацебо. В одному із звітів зроблена оцінка, що НЗТ могла б допомогти кинути палити приблизно 15% паліїв, що шукають допомоги в припиненні паління.
8. При виробництві тютюну звичайно використовується широкий набір хімікалій, включаючи гербіциди, фунгіциди, інсектициди й інші засоби для того, щоб домогтися максимального комерційного виробництва.
Доведено, що залишки пестицидів, які містяться в тютюновому димі, можуть затримуватися в організмі палія. Знайдені в тютюні залишки пестицидів і інших забруднювачів грунту можуть також внести свій внесок у накопичення важких металів в організмі. ДДТ і дієлдрин широко використовувалися при вирощуванні тютюну до їхньої заборони в 1981 році, але їхні залишки усе ще виявляються в грунтах і висушеному тютюновому листі. Деякі країни, наприклад, Німеччина, Швейцарія і США встановили верхні дозволені межі вмісту токсичних сільськогосподарських хімікалій у сигаретах.
Оскільки вміст смол і нікотину в сигаретах знижується, виробники все більше покладаються на ароматичні додатки для стимулювання міцного запаху тютюну. Серед тих речовин, що додаються в процесі виробництва є також речовини, що підтримують горіння. Прийняті в 1989 році в Канаді законодавчі акти зажадали від виробників розкрити уряду Канади всі складові їхніх виробів. Але замість того, щоб підкоритися цій вимозі, Філіп Моррис прибрав свої марки з канадського ринку. Тютюнова індустрія боїться негативного висвітлення питань про кількість і природу своїх додатків.
9. Паління спільно з впливом хімічних або фізичних чинників або біологічного пилу є винятково небезпечним.
Сукупний вплив тютюнового диму і токсичних речовин із навколишнього середовища, особливо на робочому місці, набагато збільшує тягар негативних наслідків, що можна було б очікувати від паління і токсичної небезпеки, узятих окремо.
Паління ще більше збільшує ризик розвитку онкологічних захворювань спільно з впливом таких речовин, як азбест, миш’як, нікель, зафарблюючи речовини, летючі смоли, алкоголь, радіація (радон, атомна бомба, рентгенівське випромінювання, ядерний завод), а також із деякими патогенними організмами. Паління також збільшує ризик виникнення хронічних захворювань легенів і астми, пов’язаних із впливом пилу в гірничодобувній промисловості, із впливом пилу тваринного і рослинного походження, а також деяких хімічних речовин.
Палії, що наражаються на дію азбесту на робочому місці, мають у 10−40 разів більший ризик розвитку захворювання в порівнянні з робітниками азбестової промисловості, які не палять, та у 90 разів більший ризик у порівнянні з тими, хто не палить і не наражається на дію азбесту на виробництві.
Зі споживанням алкогольних напоїв пов’язане збільшення ризику розвитку раку. Вжиток алкогольних напоїв і паління тютюну ще більше збільшує ризик раку деяких органів — порожнини рота, глотки і стравоходу.
Якщо палії проходили курс радіотерапії рентгенівськими променями при лікуванні раку молочної залози, ризик раку легенів у них зростав приблизно в 10 разів.
Спільно з несприятливим впливом різноманітних видів пилу, що провокують респіраторні захворювання, алергію й астму, паління може призводити до раку носової порожнини і підрядних пазух.
Серед шахтарів-вуглярів поширення бронхітів серед паліїв набагато вище, ніж серед тих, хто не палить. Більш того, розбіжності між тими хто не палить і працює у вугільному забої, і паліями, які працюють на поверхні, показало, що паління має у п’ять разів більш сильний вплив, ніж вугільний пил. Шахтарі, що палять, мають більший ризик розвитку хронічного бронхіту та емфіземи.
Систематичне вивчення сукупного впливу тютюнового диму та інших токсичних агентів провадилося лише щодо обмеженої кількості сполучень. Існує дуже висока можливість того, що небезпека для здоров’я зростає, коли люди підпадають під спільну дію тютюнового диму і інших токсичних агентів.
10. Не існує безпечної сигарети і безпечного рівня паління.
Паління сигарет зі зниженим вмістом смол і нікотину може знизити ризик раку легенів і, до деякої міри, підвищити шанси палія на більш довге життя, за умови, що не відбувається компенсаторного збільшення кількості випалених сигарет. Проте, у порівнянні з повним припиненням паління, переваги є мінімальними. Єдиним найбільш ефективним засобом зниження небезпек паління продовжує залишатися повне припинення паління. Не ясно, яке зниження ризику може відбутися щодо інших хвороб, крім раку легенів.
При переході на сигарети зі зниженим вмістом смол і нікотину палії можуть збільшити кількість випалених сигарет і вдихати дим більш глибоко. Компенсаторне поводження може звести нанівець будь-які переваги виробів із низьким вмістом смол і нікотину або навіть збільшити ризик для здоров’я.
Паління низькосмолових сигарет із фільтром може бути причиною аденокарциноми, особливого виду раку легенів. В одному дослідженні виявлено, що між 1959 і 1991 роками захворюваність аденокарциномою, що розвивається на периферії легенів, збільшилася в 17 разів у жінок і в 10 разів у чоловіків. Дослідники вважають, що ті, хто палить сигарети з фільтром і низьким вмістом смол і нікотину, роблять більш глибокий і довгий вдих, щоб одержати нікотинове «потрясіння», і тому посилюють вплив диму на свої легені.
«Низькосмолисті» або «легкі» сигарети не менш небезпечні, ніж звичайні сигарети, тому що палії, не розуміючи цього, при палінні закривають своїми пальцями і губами вентиляційні отвори навколо фільтру сигарети. Очевидно, що ці вентиляційні отвори штучно знижують надходження смол, нікотину й оксиду вуглецю з «легких сигарет», але більшість паліїв не знають про ці найтонші отвори. Це робить низькосмолисті сигарети таким собі шахрайством в плані переваг для здоров’я. Ці сигарети розроблені таким чином, щоб звести нанівець будь-які переваги низького утримання смоли. При випробуваннях, щоб виміряти рівні надходження смол і нікотину, сигарети випалюються спеціальною машиною. Проте машинні випробування вводять у оману, тому що в реальності люди перекривають вентиляційні отвори, коли вони тримають сигарети в руках або в роті.
Невирішеним залишається і питання про те, чи не призводять вироблені зараз сигарети до нових видів ризику, завдяки своєму дизайну, механізмам, що фільтрують, тютюновим інгредієнтам або додаткам.
11. Споживання нелегальних наркотиків зустрічається досить рідко серед тих, хто ніколи не палив, а паління сигарет цілком може бути попередником споживання алкоголю і нелегальних наркотиків.
Паління сигарет не є ані необхідним, ані достатнім для зловживання наркотиками або залежності від них. Далеко не всі ті, хто палить, у майбутньому вживають наркотики, а невелика частина тих, хто зловживає алкоголем і нелегальними наркотиками, не вживають тютюн. Проте, у декількох дослідженнях виявлено, що паління сигарет є прогностичною ознакою того, чи буде людина споживати інші наркотики, і який буде рівень споживання цих наркотиків.
Є величезна кількість даних, що дозволяють говорити про зв’язок між споживанням тютюну і споживанням інших наркотиків. Дослідження показали, що споживачі наркотиків палять із більшою вірогідністю, ніж ті, хто не вживає наркотиків, і що паління сигарет є попередником споживання нелегальних наркотиків. Існує також зв’язок між рівнем споживання тютюну і рівнем споживання інших психоактивних речовин, таких як марихуана і кокаїн.
Деякі дослідники висловили припущення, що зв’язок між споживанням тютюну і споживанням інших наркотиків має три складових. По-перше, нікотин викликає зміни в центральній нервовій системі, що відбиваються на тих же самих мозкових центрах, на які впливають кокаїн і морфін. Таким чином, центральна нервова система споживача нікотину змінюється таким чином, що привертає людину до споживання інших наркотиків. По-друге, акт вдихання сигаретного диму є засвоєною поведінкою, що може зробити надходження інших наркотиків більш дієвим. І, нарешті, люди, що використовують нікотин для регулювання настрою і поведінки, можуть використовувати тютюн як «сходинку» до інших форм споживання наркотиків.
12. Випалювання навіть однієї сигарети викликає широкий спектр фізіологічних реакцій.
Паління сигарети чинить негайний вплив на організм. Для більшості нових паліїв смак диму сигарети жахливий. Частота серцевих скорочень зростає протягом однієї хвилини з початку паління і може вирости на 30% у перші 10 хвилин. Кров’яний тиск зростає, а периферичний кровообіг сповільнюється, що призводить до зниження температури шкіри. Стримування від регулярного паління на 24 години обумовлює уріження пульсу під час відпочинку приблизно на 10 ударів у хвилину, але перша ж сигарета, випалена після цього періоду, викликає негайне збільшення частоти серцевих скорочень.
Паління посилює фізичні прояви стресу в організмі і не дозволяє, як звичайно вважається, палію розслабитися. Дослідження, що використовували відеоігри як психологічні стресори, показали, що такий стрес викликає збільшення частоти пульсу на 12 ударів у хвилину і зростання систолічного артеріального тиску на 15 мм ртутного стовпа. Паління під час такої діяльності викликає подальше підвищення цих параметрів із збільшенням пульсу на приблизно 30 ударів у хвилину і систолічного артеріального тиску на приблизно 20 мм ртутного стовпа.
Зміни, що відбуваються в мозкових хвилях (ЕЕГ), дають початок цілому ряду ендокринних і метаболічних ефектів, а також відбувається розслаблення кістякових м’язів. Монооксид вуглецю зменшує насичення киснем крові, що циркулює по органах і тканинам тіла. Це погіршує функціонування мускулатури, і може погано впливати на зір, особливо на висоті.
13. Серцеві хвороби й інсульти більш поширені серед паліїв, ніж серед тих, хто не палить.
Паління сигарет є головним чинником коронарної хвороби серця. Нікотин у тютюновому димі викликає істотне збільшення частоти серцевих скорочень і кров’яного тиску. У результаті паління серце змушене працювати з більшим навантаженням і йому потрібно більше кисню. При цьому монооксид вуглецю з тютюнового диму знижує кількість кисню, що переноситься кров’ю до серця. Нікотин і монооксид вуглецю ушкоджують стінки артерій, що мають нормальний просвіток, жироподібні речовини, які циркулюють у крові, просочуються в ці стінки. У результаті стінки артерій покриваються рубцями і товщають, їхній просвіток звужується і майже перекривається.
Серцевий м’яз залишається здоровим, тільки якщо є гарний тік крові до нього через коронарні артерії. З плином років, як частина нормального процесу старіння, ці судини поступово звужуються через дегенеративні процеси в їхніх стінках. У паліїв цей процес відбувається швидше звичайного. Часто кров, що протікає через такі звужені судини, раптово звертається з утворенням тромбів (коронарний тромбоз), викликаючи серйозні ушкодження серцевого м’яза. Коронарний тромбоз є поширеною причиною смерті чоловіків і жінок у віці від 35 до 65 років. Розвиток і плин коронарної хвороби серця залежить від кількості випалених сигарет, ступеня вдихання і віку початку паління.
Підвищений ризик коронарної хвороби серця серед паліїв різко знижується, як тільки звичка до тютюну припинена. Після приблизно трьох років непаління ризик померти від цієї хвороби стає приблизно таким же, як і в тих, хто не палить. Продовжуючи палити після інфаркту, палій збільшує свої шанси на другий інфаркт.
Всі палії мають підвищений ризик розвитку інсульту, проте, якщо палять жінки, що використовують оральні контрацептиви, вони мають у 20 разів більший ризик інфаркту й у 20 разів більший ризик інсульту в порівнянні з жінками, що не використовують оральні контрацептиви і не палять.
Крім інсульту, раптового серцевого нападу і коронарної хвороби серця, паління може мати інші серйозні медичні наслідки. Симптомами периферичної судинної хвороби є холодні кисті і стопи, що обумовлено звуженням судин, які несуть кров до рук і ніг. Якщо згусток крові блокує вже звужену артерію, це може призвести до гангрени. Гангрена часто потребує ампутації пальців, рук або ніг. Більшість людей, що страждають периферичною судинною хворобою, є паліями.
14. Тютюновий дим містить 43 відомих канцерогенів і сполук, що сприяють формуванню канцерогенів в організмі.
Після абсорбції через легені, канцерогени і канцерогенні метаболіти циркулюють в кровотоці організму. Паління також впливає на метаболізм і діяльність ензимів, що також може вплинути на канцерогенез.
Рак легенів обумовлений смолами тютюнового диму. Ризик розвитку раку легенів залежить від дози і стажу паління: більший стаж і високе споживання збільшують можливість розвитку хвороби. Палії мають у десять разів більшу можливість померти від раку легенів, ніж ті, хто не палить, а запеклі палії - у 15−25 разів більшу, ніж ті, хто не палить. Припинення паління знижує ризик раку легенів. Через 10 років ризик знижується наполовину.
Відповідно до результатів недавнього спільного дослідження Центру Контролю і Профілактики Захворюваності, Національного Інституту Раку й Американського Ракового Товариства у США вперше з 1930;х років знизилася кількість нових випадків раку. Це обумовлено змінами способу життя, особливо зниженням кількості людей, що палять. З 1964 року, коли Головний Лікар США випустив перший звіт про небезпеку паління для здоров’я, кількість американців, що палять, зменшилася на 50%. При цьому в дослідженні висловлюється застереження щодо того, що національні меншини і жінки піддаються більшому ризику: кількість нових випадків раку різко зменшується серед чоловіків, але зростає серед жінок. Це обумовлено тим, що зростання поширеності паління серед жінок відбувалося пізніше, ніж серед чоловіків, і це має як наслідок продовження зростання поширеності раку легенів серед жінок. Крім того, висловлюється застереження, що загальне зниження кількості випадків раку легенів може обернутися назад, якщо зросте поширеність паління серед молоді.
Паління є головною причиною раку ротової порожнини, стравоходу і гортані. Ризик підвищується зі збільшенням нараженості диму і знижується при скороченні споживання тютюну. Вживання алкоголю спільно з палінням посилює дію обох чинників і істотно підвищує ризик цих видів раку.
Паління, щонайменше, вносить свій внесок і, можливо, є причиною розвитку раку сечового міхура, нирок, підшлункової залози, шлунка, шийки матки і вульви, пеніса, ануса, крові і печінки.
Паління впливає на імунну систему. Останні дані дають підстави вважати, що палії з більшою можливістю заражаються ВІЧ-інфекцією (навіть після того, як було прийнято до уваги пов’язану з ризиком поведінку), а у ВІЧ-позитивних паліїв СНІД розвивається швидше, ніж у ВІЧ-позитивних людей, що не палять.
15. Подразні речовини тютюнового диму (смоли, ціаністий водень та інші) обумовлюють розвиток бронхіту й емфіземи.
Паління завдає шкоди механізмам фільтрації повітря, що вдихається людиною. Хімічні речовини тютюнового диму, особливо ціаністий водень, акролеїн, аміак, двоокис азоту і формальдегід, чинять прямий згубний вплив на війки, що є частиною природного очисного механізму в легенях людей. Війки — тонкі волосоподібні структури, що покривають трубки бронхів, збирають і виносять вдихувані домішки. Ушкодження цієї системи може призвести до скупчення слизу і токсичних речовин у легенях, збільшуючи, таким чином, можливість розвитку захворювань легенів.
Хронічні обструктивні захворювання легенів (ХОЗЛ) охоплюють три окремих, але часто взаємозалежних, процеси розвитку хвороби, як-от:
q Хронічне надлишкове виділення слизу, що викликає хронічний кашель. Це може бути пов’язане з початковою стадією інфекції дихальних шляхів (хронічний бронхіт).
q Стовщення і звуження дихальних шляхів, що призводить до затруднення подиху.
q Ушкодження дрібних дихальних шляхів усередині легенів, яке в остаточному підсумку викликає руйнування еластичних волокон й альвеолярних мішечків (емфізема). Це знижує спроможність легенів до скорочення і розширення, а також зменшує кількість легеневої тканини, через яку кисень може надходити в організм.
Всі три процеси ХОЗЛ ведуть до прогресуючої втрати функції легенів.
Клінічно важливі стадії емфіземи зустрічаються майже винятково серед паліїв. Важкість емфіземи в паліїв зростає в залежності від кількості сигарет, що випалюються в день, і стажу паління. Майже всі ті, хто випалює більше 20 сигарет у день, виявляють деякий ступінь емфіземи.
Хронічна природа цих захворювань означає, що ті, у кого вони розвилися, можуть жити багато років, але з визначеним ступенем дискомфорту і втратою працездатності. У гіршому варіанті, люди, що страждають цими захворюваннями, можуть опинитися в залежності від систем підтримки життя.
Приблизно 80% смертей від ХОЗЛ відносяться на рахунок паління. Запеклі палії мають у 30 разів більш високий ризик розвитку ХОЗЛ у порівнянні з тими, хто не палить.
16. Шкіра, що відчуває нестачу кисню через паління, стає сухою і сірою.
У декількох дослідженнях було показано, що на якість шкіри впливає дія тютюновому диму, незалежно від віку і впливу сонця. Спостерігається, що палії відчувають більш ранню і більш виражену зморщеність обличчя, особливо навколо очей і рота, у залежності від кількості сигарет, що випалюються, і тривалості нараженості дії диму. У багатьох людей, які палять, розвивається «обличчя палія» або зморшки на обличчі. Обличчеві зморшки розходяться під правильними кутами від верхньої і нижньої губ, або ж неглибокі зморшки з’являються на щоках і нижній щелепі.
До інших рис обличчя, що постійно відзначаються у паліїв, належать сірий колір шкіри, виснаженість, жорсткий, виснажений, грубий вигляд, а також жовтогарячі, пурпурні або червоні тони шкіри.
Дим може впливати на шкіру декількома шляхами. Зовнішній вплив подразних хімічних речовин диму може сприяти хронічній косоокості, сухості або подразненню шкіри або ж обумовлювати ушкодження сполучної тканини. Було також показано, що паління завдає шкоди колагену і еластину, тобто речовинам, що також важливі для збереження пругкості шкіри.
Було відзначено, що просвітні кампанії, що згадують про вплив паління на обличчя, можуть зробити більший вплив серед молоді, тому що загроза розвитку інших захворювань може здаватися занадто віддаленою, щоб мати стримуючий вплив. Протягом декількох тижнів після припинення паління колір і вигляд шкіри обличчя поліпшуються, тому що в організм надходить більше кисню.
17. Чоловіки, що палять, можуть страждати імпотенцією. Жінки, що палять, мають знижену фертильність.
У декількох дослідженнях було показане, що жінки, які палять, мають знижену родючість. В одному з досліджень було виявлено, що рівень родючості у жінок, які палять, складає приблизно 72% рівня тих, хто не палить, і в них у 3,4 рази більше можливість того, що для виникнення вагітності їм знадобиться більш одного року, за інших рівних умов. Також було показане, що жінки, які палять, відчувають знижений рівень родючості після того, як починають припиняти засоби контрацепції. Дослідження постійно вказують на зниження овуляторної реакції у тих, хто палить, а також на те, що в них може бути утруднена імплантація зиготи.
Дослідження показали, що жінки-палії, які пройшли програми IVF-ET (штучна фертилізація і пересадка ембріону) і GIFT (пересадка гамети), мали гірший результат у порівнянні з тими, хто не палить. Палії виробляють менше овоцитів (незрілих яйцеклітин), рівень вагітності в них складає менше половини від рівня тих, хто не палить, а ті палії, що змогли завагітніти, мають помітно підвищений ризик невиношення. Вчені доходять висновку, що набагато більші шанси на успіх у жінок, які не палять, виправдують наполегливі спроби переконати бездітні пари припинити паління задовго до того, як вдаватися до допомоги програм сприяння репродукції.
Серед паліїв спостерігається велика поширеність повторної аменореї (відсутності менструації) і нерегулярність менструального циклу. Жінки, що палять, також можуть набагато частіше відчувати незвичні піхвові виділення і кровотечі. Паління призводить до того, що жінки досягають природної менопаузи на один-два роки раніше, ніж ті, хто не палили або кинули палити. Це може бути обумовлене токсичною дією на яєчники, викликаною нараженістю на вплив диму, або ж відзначеними в багатьох дослідженнях значно більш низькими рівнями естрогенів у паліїв.
Паління впливає на чоловічу репродуктивність наступними шляхами:
У чоловіків, що палять, змінюються виробка сперми, її морфологія і рухливість, а також секреція андрогенів. Дослідження вказують на знижену щільність сперми і збільшення абнормальної морфології сперми серед паліїв.
Паління призводить до погіршення сексуальних спроможностей чоловіків. Можливими причинами є погіршення стану кровоносних судин у пенісі, зниження середнього тиску крові у пенісі паліїв, а також погіршення гормональної активності.
Нікотин, що викликає звуження кровоносних судин, вважається одним з компонентів тютюнового диму, що може негативно впливати на потенцію.
18. Тютюновий дим, що випускається прямо в атмосферу, містить набагато більше токсичних речовин, ніж дим, що вдихається та видихається палієм.
Навколишній тютюновий дим (НТД) є сильнодіючою сумішшю шкідливих газів, рідин і вдихуваних частинок. Він складається з основного диму (тобто диму, що вдихається та видихається палієм) і бічного диму (тобто диму, що випускається прямо з кінця сигарети, яка горить).
Розходження між основним і бічним димом дуже істотне. Обидва види диму містять ті ж самі сполуки, але містять їх у різних пропорціях. Наприклад, бічний дим містить удвічі більше нікотину, ніж основний. У визначених випадках розходження може бути ще більшим. Наприклад, вміст 4-амінобіфеніла, компонента НТД, що обумовлює розвиток раку сечового міхура, майже в 31 раз більше в бічному, ніж в основному димі (НТД на даний час є єдиним зовнішнім джерелом цього канцерогену). Там у 3 рази більше бенз (а)пірена, у 6 разів більше толуолу і у 50 раз більше діметилнітрозаміну. Що стосується хімічного складу, бічний дим містить ці канцерогени і токсини, безвідносно марки сигарет, обсягу диму, що вдихається палієм і того, обладнана сигарета фільтром чи ні.
Серйозною і дуже поширеною помилкою є думка про те, що НТД складається винятково з видимих часток і знаходиться в безпосередній близькості від палія. Багато компонентів НТД, і особливо багато з його найбільш небезпечних компонентів, є невидимими. Наприклад, монооксид вуглецю в НТД невидимий.
Гірше того, багато шкідливих компонентів НТД не можуть бути усунені шляхом вентиляції або фільтрації. Тютюновий дим є найбільш помітним окремим джерелом згубного забруднення повітря для людей, що не палять.
Будь-яка людина, що ввійшла в будинок або автомобіль, у якому палили, навіть через декілька днів після того, як паління було припинено, може відчути запах, відомий як «застояний тютюновий дим». Цей запах обумовлений повторним виділенням напівлетючих органічних сполук (НЛОС), що абсорбуються на поверхнях будинків, стінах, підлозі, килимах і т.п. Нікотин є найбільше відомим НЛОС. До менш відомих НЛОС відносяться тютюнова смола, що не така летюча, як нікотин, і тому буде повторно виділятися протягом більш тривалого періоду. Тютюновий дим містить безліч сильнодіючих канцерогенів і атерогенів. Таким чином, будинки, у яких відбувалося паління, забруднені тим, що є, по суті, токсичними відходами. За умови, що середній палій виділяє приблизно 15 мг зваженої фази НТД на сигарету і випалює 32 сигарети на день, протягом одного року кожний палій випустить у повітря 175 грам токсичної тютюнової смоли. Приблизно половина цієї смоли осяде на поверхнях приміщень (люди проводять 90% свого часу в приміщенні), де вона може повільно повторно виділятися з часом. Це явище абсорбції і повторного виділення тютюнової смоли цілком ігнорується під час обговорення проблеми паління в будинках.
19. Навколишній тютюновий дим шкідливий для тих, хто не палить, тому що він викликає рак легенів і інші захворювання, а також посилює прояви алергії й астми.
Крім роздратування, яке виникає тому, що волосся й одяг починають погано пахнути, мимовільна нараженість тютюновому диму може викликати такі симптоми, як подразнення очей, головний біль, кашель, дертя в горлі, нудота і блювота, а також викликати невеличкі, але об'єктивно обумовлені зміни в дихальних шляхах дорослих людей, що могли б у іншому випадку залишатися здоровими. Дорослі, що хворіють на астму, при нараженості вторинному диму відчувають істотне зниження функції легенів протягом однієї години. Люди з алергіями й іншими респіраторними і серцевими розладами можуть відчувати більш серйозний вплив.
Нараженість на дію вторинного диму збільшує ризик серцевих захворювань і раку легенів, яких можна було б уникнути. В одному з досліджень розглядався ризик серцевих захворювань у людей, що ніколи не палили, і порівнювалися ті, хто жив із паліями, і хто ні. У ході дослідження було виявлено, що ті люди, що не палять самі, але живуть з паліями, мають майже на 25% більшу вірогідність серцевих захворювань. У іншій статті аналізуються епідеміологічні дані і робиться висновок, що «жінка, що ніколи не палила, має на 24% більший ризик раку легенів, якщо вона живе з палієм». Задовільної альтернативної інтерпретації отриманих даних немає. Вплив навколишнього тютюнового диму не є несуттєвим, як часто думають. Це серйозна загроза навколишньому середовищу, і при цьому її легко уникнути.
У дослідженні здоров’я 32 000 медсестер було виявлено, що нараженість дії вторинного тютюнового диму на регулярній основі майже подвоює ризик серцевих захворювань у жінок, які не палять. Дослідження Здоров’я Медсестер, у ході якого протягом 10-річного періоду було відсліжено 32 тисячі жінок, вважається однією з найбільш надійних епідеміологічних робіт. У роботі про нараженість НТД були виключені дані по жінках з іншими видами ризику серцевих захворювань, як то спадковість і високий рівень холестерину в крові. У ході дослідження було виявлено, що у жінок, які відзначили, що їхня нараженість вторинному диму була «регулярною», ризик серцевих захворювань був вище на 91% у порівнянні з тими, хто не був наражений дії диму, а в жінок, чия схильність вторинному диму була «рідкою», ризик, відповідно, був вище на 58%. Результати дослідження означають, що щорічно біля 50 000 смертей у США відбуваються в результаті нараженості вторинному тютюновому диму. Це дорівнює кількості смертей від СНІДу, раку молочної залози й аварій на автострадах, і набагато перевершує кількість випадків лейкемії й убивств у країні.
У статті, опублікованій в Часописі Американської Медичної Асоціації, повідомляється, що паління і нараженість вторинному тютюновому диму сприяє ущільненню артерій, тобто захворюванню, відомому як атеросклероз.
Нещодавно був виявлений новий взаємозв'язок між вторинним тютюновим димом і раком легенів у тих, хто не палить. Сліди потужного тютюнового канцерогену, що називається ННК, були виявлені в сечі робітників, які не палять, житлового відділення канадського госпіталю для ветеранів, де дозволене паління. З 43 відомих канцерогенів тютюнового диму ННК є єдиним канцерогеном, що походить тільки з тютюну і не може бути приписаний іншим джерелам.
20. Влада або дозволяє паління, забороняючи тим самим чисте повітря, або вона хоче мати чисте повітря, і тоді забороняє паління.
Право людини дихати чистим повітрям є очевидним фундаментальним правом, записаним у багатьох деклараціях, хартіях і законах, національних і міжнародних, і особливо в тих, що стосуються промислової гігієни й умов праці. Зараз є недвозначні докази того, що тютюновий дим, що дратує й отруює, забруднює і викликає рак, є смертельним продуктом. Він вбиває набагато більше працівників, ніж промислові захворювання і фатальні нещасні випадки на виробництві, разом узяті. Той факт, що люди змушені наражатися на дію тютюнового диму в суспільних місцях проти своєї волі, є нестерпним. Необхідно припинити тютюнову агресію з боку запеклих паліїв. Повинна бути введена повна заборона паління в місцях суспільного і колективного життя, робочих місцях, відкритих або закритих, державних або приватних, куди є доступ публіки.
Ні в якому разі так звані особисті робочі помешкання не повинні класифікуватися як помешкання, де дозволене паління. Це обумовлено тим, що особистих робочих помешкань як таких насправді не існує. Того, хто займає так зване «особисте робоче помешкання», регулярно відвідують колеги й інші люди. З цією метою воно оснащене декількома стільцями, щоб відвідувачам було де сісти. Розмови про «особисте робоче помешкання» є тому оманними.
Паліям дається дві можливості: або палити в кімнатах для паління, якщо такі надані для їхнього використання (ці кімнати повинні бути закриті й ізольовані, обладнані повітряними пробками і поглинателями диму), або ж палити на відкритому повітрі, якщо таких кімнат немає.
За умови, що воно ефективно виконується, законодавство про паління в суспільних місцях і на виробництві зменшило б ризик піддатися мимовільному впливу тютюнового диму і захистило б права тих, хто не палить, на вільне від диму середовище. Законодавство, з одного боку, утримує молодих людей від паління шляхом передачі ідеї, що паління є соціально неприйнятним, з іншого боку, воно надає підтримку величезній кількості паліїв, що хочуть кинути. Законодавство зміцнює суспільну безпеку шляхом зниження ризику пожежі і збитку помешканням і меблям. Законодавчі обмеження повинні бути доповнені освітою і пропагандою, як для широкої громадськості, так і для політиків, на тему переваг створення зони, вільної від тютюнового диму. Для створення вільних від диму робочих місць, що особливо важливе там, де навколишнє середовище забруднене, необхідна спільна діяльність державних органів і профспілок.
Солідні наукові праці показують, що обмеження вторинного тютюнового диму знижують ризик смерті і хвороби у тих, хто не палить, а серед них тисяч дітей з астмою й іншими респіраторними захворюваннями, а також призводять до того, що багато паліїв кидають цю звичку.
21. Материнське паління підвищує ризик довільного аборту, низької ваги новонародженого і відставань у розвитку дитини.
Паління впливає на добробут плоду і вагітної жінки. Нікотин, монооксид вуглецю й інші токсичні компоненти тютюнового диму легко проникають у плаценту, завдаючи прямого впливу на надходження кисню до плоду, а також на структуру і функціонування пуповини і плаценти. Цілий ряд компонентів тютюнового диму, які проникають через плаценту, є відомими канцерогенами. Нікотин прямим чином впливає на серцевий ритм і подих плоду.
Довільні аборти й ускладнення вагітності і родів відбуваються значно частіше у тих, хто палить. Палії мають більш високий ризик ектопічної (трубної) вагітності і велику вірогідність передчасних родів. Жінки, що палять під час вагітності, мають на 20−50% більш високий ризик смерті плоду і немовляти в порівнянні з тими, хто не палить.
Материнське паління може обумовити респіраторні захворювання у дитини. Дослідження дали підстави вважати, що паління будь-кого з батьків протягом вагітності супроводжується більш високою можливістю виникнення усіх видів дитячого раку, разом узятих. Інші дослідження повідомляють про довгострокові ефекти материнського паління, до яких належать погіршення поведінкових, інтелектуальних і фізичних характеристик.
Діти батька, що палить 20 сигарет на день, мають на 30% більший ризик розвитку раку, ніж діти батьків, що не палять. До такого висновку прийшли в ході нещодавно проведеного у Великобританії великомасштабного дослідження. Ризик зростає відповідно до збільшення кількості випалених сигарет. Для дітей, чий батько випалює більше 40 сигарет на день, ризик був на 60% вище, ніж для дітей батьків, що не палять. У ході дослідження було виявлено, що підвищений ризик не був пов’язаний із палінням матері, і не міг бути пояснений соціальним класом, розміром сім'ї або віком батьків. Щорічно у Великобританії діагностується близько 1500 дітей із раком або лейкемією. Дане дослідження показало, що 150 із цих випадків можуть бути пов’язані з палінням батька. Ці результати збігаються з даними інших досліджень, що показують, що паління пошкоджує чоловічу сперму. Пошкоджена сперма і є найбільш імовірним винуватцем захворювань.
Відповідно до нещодавнього дослідження, новонароджені матерів, які палять, повинні розглядатися як «палії» або «колишні палії» і мають «симптоми скасування нікотину». Це дослідження показало, що немовлята, народжені матерями, що палили, мають в сечі високий рівень котинину, субпродукту нікотину. Середні рівні котинину в новонароджених складають 551 нг/мл, у порівнянні із середнім рівнем 583 в активних паліїв.
22. Паління батьків є важливим чинником при синдромі раптової смерті немовляти і пов’язане з більш високими рівнями респіраторних захворювань, включаючи бронхіти, застуди і пневмонію у дітей.
Дослідження, що проводилися з 1970 року, незмінно показують, що діти і немовлята, які наражаються на дію навколишнього тютюнового диму в себе вдома, мають значно підвищені рівні респіраторних симптомів і інфекцій респіраторного тракту.
Серед головних отриманих результатів можна назвати такі:
немовлята батьків, що палять, удвічі частіше страждають від серйозних респіраторних захворювань; | |
симптоми астми спостерігаються вдвічі частіше в дітей паліїв; | |
одна третина випадків ексудативного отиту, найбільш поширеної причини глухоти в дітей, можуть бути віднесені на рахунок паління батьків; | |
пасивне паління в дитячому віці привертає дітей до розвитку хронічних обструктивних захворювань дихальних шляхів, а також раку в дорослому віці; | |
материнське паління під час вагітності і дитинства є одним із найважливіших чинників смерті немовляти, якої можна уникнути. |
Було виявлено, що ті батьки-палії, яких лікар прохав не палити при дітях, в остаточному підсумку піддавали своїх дітей впливу меншої кількості сигарет.
У США синдром раптової смерті немовляти є головною причиною смерті дітей першого року життя і пов’язаний він із материнським палінням.
Дослідники виявили, що щорічно в США щонайменше 6200 дітей помирає в результаті паління батьків. 2800 смертей пов’язані з низькою вагою новонароджених, обумовленою палінням під час вагітності. 2000 смертей відносять на рахунок синдрому раптової смерті немовляти, викликаним вторинним димом- 1100 смертей обумовлені респіраторними інфекціями- 250 смертей викликані пожежами через сигарети, сірники і запальничкиа ще 14 смертей обумовлені астмою. Крім того, щорічно 5,4 мільйони дітей страждає від несмертельної астми й інфекційних захворювань вуха, що є результатом паління батьків і потребує витрат на лікування в розмірі 4,6 мільярда доларів на рік.
Дослідження, опубліковане в часопису PEDIATRICS, показало, що від 40 до 60% усіх випадків астми, бронхіту і задишки в ранньому дитячому віці варто віднести на рахунок нараженості дії вторинного тютюнового диму.
23. Припинення паління має істотні переваги для здоров’я й істотно знижує ризик більшості пов’язаних із палінням хвороб.
Припинення паління дає істотні і негайні переваги для здоров’я чоловіків і жінок будь-якого віку. Переваги відчувають як люди, що мають пов’язані з палінням захворювання, так і ті, в яких таких немає.
Нікотин і монооксид вуглецю виходять з організму в перші декілька годин після припинення паління, хоча вторинним продуктам нікотину для цього потрібно до двох днів. Протягом місяця після припинення паління кров’яний тиск повертається до нормального рівня і поліпшується функція легенів. Через три місяці після припинення паління легені можуть відродити спроможність до належного самоочищення, у залежності від того, чи не відбулося невідновне пошкодження легенів. Крім того, поліпшується кровообіг у кінцівках.
Колишні палії живуть довше, ніж ті, хто продовжує палити, і переваги припинення паління поширюються і на тих, хто кинув палити в солідному віці. Наприклад, люди, що кинули палити до 50 років, мають лише половинний ризик померти протягом наступних 15 років у порівнянні з тими, хто продовжує палити. Припинення паління знижує ризик раку легенів, інших видів раку, серцевих нападів, інсультів і хронічних захворювань легенів. Жінки, що кинули палити до вагітності або протягом перших 3−4 місяців вагітності, знижують свій ризик мати дитину зниженої ваги до рівня жінок, що ніколи не палили.
Переваги припинення паління для здоров’я набагато перевищують будь-який ризик від збільшення ваги в середньому на 2 кг або ж будь-яких негативних психологічних ефектів, що можуть супроводжувати це припинення.
Припинення паління в будь-якому віці збільшує тривалість життя, за умови, що це припинення відбулося до розвитку раку або інших серйозних захворювань.
24. Збільшення ваги у тих, хто кинув палити в середньому призводить їх до ваги, подібної до тої, що мають люди тієї ж статі і віку, які ніколи не палили.
Багато паліїв мають недостатню вагу, тому що паління придушує апетит, а нікотин прискорює обмінні процеси в організмі. Немовлята паліїв важать у середньому на 200 грамів менше, ніж немовлята тих, хто не палить, і палії мають подвоєний ризик мати дитя зі зниженою вагою.
Палії в середньому важать на 3 кг менше тих, хто не палить (хоча запеклі палії з більшою можливістю можуть мати помірну або значно надлишкову вагу). Ймовірною причиною цього є нікотин, якій призводить до більш низької ваги шляхом впливу на апетит і посилення метаболізму організму. Припинення паління часто супроводжується підвищенням ваги, при цьому приблизно 80% паліїв відчувають деяке підвищення. Проведений у 1990 році під егідою Головного Лікаря США великий огляд наявних досліджень прийшов до висновку, що паління має більший вплив на вагу жінок, ніж чоловіків. Але було також виявлено, що в середньому збільшення ваги у тих, хто кинув палити, призводить їх до ваги, подібної до ваги людей відповідної статі і віку, що не палять.
Хоча це збільшення ваги невелике, і викликає набагато менший ризик для здоров’я, ніж продовження паління, страх збільшення ваги є істотним чинником, що стримує бажання кинути палити і провокує рецидив паління. Але поновлення паління може не допомогти палію позбутися ваги, якої він (вона) набрав (ла).
25. Підвищення податків на тютюнові вироби збільшить державні прибутки й у той же час скоротить споживання тютюну. Тютюн є унікально небезпечним виробом. Це єдиний легально доступний споживчий продукт, що вбиває при використанні в точній відповідності з розпорядженнями виробника. Уряди повинні використовувати всі наявні в їхньому розпорядженні засоби для зниження споживання цих виробів.
Ціна тютюну, мабуть, є найбільшим окремим чинником, що впливає на рівень його споживання в короткочасному плані. Ще більш важливо те, що ціна грає дуже велику роль у визначенні того, скільки молодих людей почнуть палити, таким чином, помітно впливаючи на довгострокову тенденцію споживання, тому що якщо люди підійдуть до своїх 20 років, не ставши паліями, вони навряд чи взагалі коли-небудь почнуть палити. Це також важливо, тому що багато підлітків ігнорують медичні попередження і починають палити, не усвідомлюючи, що це викликає залежність. Крім того, дотримання законів про продаж неповнолітнім важко контролювати. У цілому, 10% зростання цін на сигарети в середньому призводить до зменшення кількості випалених сигарет на 5% серед населення в цілому і на 10−15% серед молоді. Більш високі податки на тютюн до того ж легко збирати. Уряд вже ввів деякий податок на тютюн, тому немає необхідності розробляти нову складну систему підвищення податків.
Встановлення мінімально припустимих цін на тютюнові вироби дозволить тримати поза ринком дошкульних до цін споживачів (особливо молодь) і може запобігти тому, що вони коли-небудь почнуть палити. Всі тютюнові вироби повинні оподатковуватися таким чином, щоб не заохочувалася заміна сигарет іншими тютюновими виробами. Ціни на тютюн не повинні бути частиною споживчого індексу цін, щоб уникнути будь-якого інфляційного ефекту на вартість життєвого індексу.
Більш високі податки на тютюн також підвищують прибутки уряду. Частина вирученої суми зрослих податків на тютюн може бути використана для фінансування інших напрямків дій уряду по контролю над тютюном. Тютюнові податки варто використовувати для фінансування усіх видів діяльності по контролю над тютюном, включаючи санітарну освіту, дослідження в області контролю над тютюном і підтримку медичних служб. Прибутки від податків на тютюн можуть використовуватися для фінансової підтримки спортивних і культурних подій, що раніше спонсорувались тютюновою індустрією.
В 1999 році Всесвітній Банк опублікував звіт з результатами багаторічного дослідження «Стримування епідемії: Уряди та економічні підстави контролю над тютюном». В ньому зокрема говориться: «В реальності найбільш ефективним засобом відволікти дітей від початку паління є підвищення податків… Емпіричний досвід свідчить, що збільшення податків на тютюн приносить більше податкових надходжень» .
26. Тютюн являє собою значний економічний тягар, який складається з медичних витрат, обумовлених захворюваністю, зниженням продуктивності праці, втратами від пожеж і псування майна, а також втраченого прибутку через ранню смертність.
Добре відомо, що тютюн шкідливий для здоров’я. У дійсності кожна тонна споживаного тютюну призводить приблизно до однієї смерті. Що менш добре відомо, так це те, що тютюн у глобальному масштабі є також і чисто економічно збитковим. Існують визначені вигоди для споживачів і виробників у формі негайних задоволень і прибутків, що можуть бути оцінені по ринковим даним, але ці ринкові переваги зводяться нанівець вартістю хвороб і смертей, обумовлених споживанням тютюну. Просумувавши усі вигоди і витрати, експерт Всесвітнього Банку прийшов до висновку, що світовий ринок тютюну призводить у всесвітньому масштабі до щорічної втрати 200 мільярдів доларів. Приблизно одна третина цих витрат припадає на країни, що розвиваються. Витрати на пряму медичну допомогу, обумовлені викликаними тютюном хворобами, були виміряні кількома дослідженнями. Сюди входила оцінка вартості наданих медичних послуг, які не були б потрібні за відсутності споживання тютюну. Використовуючи подібну методологію, оцінили витрати у зв’язку з втратою працездатності, зростанням захворюваності, втратами при пожежах, зниженням продуктивності праці і втраченого прибутку через ранню смертність.
У багатьох випадках значна частина прибутку сім'ї витрачається на підтримку тютюнової залежності, не даючи в такий спосіб витратити ці гроші на поліпшення харчування сім'ї, освітянські потреби або ж інвестування у виробничі потужності.
На щастя, у наявності є рентабельні політичні заходи, спрямовані проти тютюну. До цих заходів належать податки, антитютюнове законодавство, інформація і освіта, а також заборона реклами. Всесвітній Банк також оцінив, що профілактика паління є одним з найрентабельніших заходів охорони здоров’я. Ефективна профілактика паління обійдеться усього в 20−40 доларів на рік збереженого життя. З іншого боку, лікування раку легенів, що може продовжити життя тільки приблизно 10% жертв раку, обходиться в 18 тисяч доларів на рік збереженого життя.