М'язи обличчя

РЕФЕРАТ на тему:

М’язи обличчя М’язи обличчя поділяються на дві групи: жувальні і мімічні (рис. 1). Найбільший інтерес для косметика становлять мімічні м’язи, розташовані безпосередньо під шкірою обличчя. Одним кінцем мімічні м’язи прикріплені до кісток (нерухомий кінець), іншим — до шкіри (рухомий кінець). Мімічні м’язи невеликі і ніжніші за жувальні. Від скорочення мімічної мускулатури зале­жить вираз обличчя. Провисання, ослаблення м’язової тканини обличчя видає вік людини.

1. Потилично-лобний м’яз складається з потиличного і лобно­го черевця, які з'єднані між собою апоневрозом — сухожильним шоломом. Потиличне черевце починається від ділянки найвищої вийної лінії потиличної кістки і вплітається в задні відділи сухо­жильного шолома. Лобне черевце починається від сухожильного шолома і закінчується в шкірі брів. При скороченні лобний м’яз піднімає брови догори і збирає шкіру чола в поперечні складки.

2. М’яз, що зморщує брови, починається від надбрівної ду­ги лобної кістки і прикріплю­ється до шкіри брів.

3. Круговий м’яз ока ото­чує очну ямку й складається з двох частин — внутрішньої і зовнішньої. Перша закладена в самих повіках, друга — поза ними.

1. Мімічні і жувальні м’язи обличчя:

1 — потилично-лобний м’яз- 2 — м’яз, що рухає брови- 3 — круговий м’яз ока- 4 — носовий м’яз- 5 — м’яз, що піднімає верхню губуб — круговий м’яз рота- 7 — підборідний м’яз- 8 — м’яз, що опускає нижню губу- 9 — м’яз, що опус­кає кутик рота- 10 — малий виличний м’яз- 11 — щічний м’яз- 12 — великий виличний м’яз- 13 — жувальний м’яз- 14 — скроневий м’яз.

Зовнішня частина м’яза при скороченні збирає шкіру в складки, утворюючи, так звані «гусячі лапки».

4. Носовий м’яз складається з поперечної і крилової частини. Остання прикріплюється до шкіри крила носа, а поперечна части­на піднімається до спинки носа і тут з'єднується з протилежним однойменним м’язом.

5. М’яз, що піднімає верхню губу, починається від підочноямкового краю верхньої щелепи і прикріплюється до шкіри носогубної складки.

6. Круговий м’яз рота утворює м’ясисту частину губ. Він сту­ляє губи, притискаючи їх до зубів, а при його скороченні губи витягуються. Цей м’яз відіграє основну роль при прийомі їжі. Скорочується під час розмови і закривання рота.

7. Підборідний м’яз частково перекритий круговим м’язом ро­та. Починається від альвеолярних горбків різців нижньої щелепи і прикріплюється до шкіри підборіддя.

8. М’яз, що опускає нижню губу, частково прикритий підборід­ним м’язом. Починається від краю нижньої щелепи і прикріплений до краю нижньої губи. При скороченні цього м’яза нижня губа ви­вертається. При цьому різкіше окреслюється губопідборідна складка.

9. М’яз, що опускає кутик рота, теж починається від краю нижньої щелепи, але прикріплений до шкіри кутика рота. Скоро­чуючись, він опускає кутик рота.

10. Малий виличний м’яз нерухомою частиною прикріплений до нижнього краю очної орбіти, а рухомою вплітається у бокову частину кругового м’яза рота.

11. Щічний м’яз утворює м’які бічні стінки порожнини рота. Він починається з країв обох щелеп. Одні його м’язові пучки спрямовані до верхньої губи, інші - до нижньої. Біля рота ці пуч­ки перехрещуються. Щічний м’яз притискує щоку до зубів і задіяний при енергійному видуванні повітря з рота.

12. Виличний м’яз нерухомою частиною прикріплений до ви­личної кістки, а рухомою — до шкіри кутика рота. Він упліта­ється в круговий м’яз рота. При скороченні відтягає кутик рота догори, внаслідок чого рот розкривається, а кутик рота підніма­ється.

13. Жувальний м’яз починається від нижнього краю виличної дугиприкріплюється до латеральної поверхні вінцевого відростка нижньої щелепи та жувальної горбкуватості нижньої щелепи.

14. Скроневий м’яз починається від скроневої поверхні вели­кого крила клиноподібної кістки, луски скроневої кістки і при­кріплюється до верхівки та медіальної поверхні вінцевого відростка нижньої щелепи.

СПИСОК ЛІТЕРАТУРИ

1. Владимиров В., Зудин Б. Кожньїе й венерические болезни: Атлас. — М.: Медицина, 1980. — 288 с.

2. Дугін О. М., Слєпцов В. Б., Галайчук А. А. Збірник законо­давчих та нормативних документів, що регламентують діяльність підприємств внутрішньої торгівлі. — К., 2004. — 304 с.

3. Калантаєвська К. А. Морфологія та фізіологія шкіри лю­дини. — К.: Здоров’я, 1965. — 304 с.

4. Кольгуненко Й. Й. ОсновьІ геронтокосметологии. — М.: Медицина, 1974. — 224 с.

5. Косметический пилинг: теоретические й практические ас-пектьі. — М.: Косметика й медицина, 2003. — 224 с.

6. Новикова Л. В. МетодьІ физиотерапии в косметологии. — М., 2001. — 176 с.

7. Новая косметология. — М.: Косметика й медицина, 2002.

8. Озерская О. С. Косметология. — СПб.: Искусство России, 2002. — 416 с.

9. Практическое пособие для косметолога-зстетиста. Ч. 1,2/ Под редакцией Л. В. Новиковой. — М., 1999;2000.

10. Справочник по косметике / Под общей редакцией проф. М. А. Розентула: — М.: Медицина, 1964. — 336 с.

11. Фицпатрик Т., Джонсон P., Вулар К. й dp. Дерматология: Атлас-справочник. 3-є издание. — М.: Практика, 1999. — 1088 с.

12. Фержтпек О., Фержтекова В., Шрамек Д. й dp. Космето­логия: Теория й практика. — Прага: MAKSDORF, 2002.

13. «Les Nouvelles Esthetiques». — М.: Космопресс, 2000;2004.

14. Rassner G. und Steinert U. Dermatologie. Lehrbuch imd At­las. — Urban&-Shwarzenberg, 1992. — 384 s.