Класифікація теорій походження гомосексуальності
Гормональна теорія — пов’язує гомосексуальну поведінку зі впливом органів внутрішньої секреції організму. Є дослідження, в яких показано, що підвищення рівня чоловічих гормонів (андрогенів) у передпологовий період призводить до гомосексуальності дитини незалежно від її статі. Критичним періодом статевої диференціації мозку зародка людини є ІІ триместр вагітності його матері (строки між 4 і 7… Читати ще >
Класифікація теорій походження гомосексуальності (реферат, курсова, диплом, контрольна)
Як вже згадувалося, витоки гомосексуальності зазвичай розглядають у контексті двох блоків — біологічного та психологічного.
Теорії біологічного походження
Як можна здогадатися з назви, ця група теорій, як правило, пов’язує гомосексуальність із дією біохімічних факторів.
Генетична теорія — пов’язує гомосексуальність із дією одного або декількох генів і визнає її вродженим явищем. У мух-дрозофіл доведено вплив деяких генів на статеву поведінку. Важливий матеріал на підтвердження генетичної теорії був отриманий завдяки аналізу родичів і, особливо, однояйцевих близнюків. Було спостережено прояви гомосексуальності в однояйцевих близнюків навіть у тих випадках, коли вони виховувалися окремо. Однак, інші дослідження показали, що сексуальна орієнтація у них збігається лише у 50% випадків. У 1992 р. були опубліковані генетичні дослідження жіночої гомосексуальності, проведені в Університеті Бостона Р. Піллардом і Д.М. Бейлі. Вони вважають, що людина народжується з певними схильностями, і наступний життєвий досвід формує гетеросексуальні або гомосексуальні переваги. За останні роки з’явилося чимало досліджень, в яких доведено значну роль генетичних чинників у формуванні гомосексуальності. Деякі особливості генетичного матеріалу виявляються спільними у приблизно 20% обстежених гомосексуальних чоловіків. У той же час істотних генетичних особливостей у гомосексуальних жінок поки не виявлено.
Гормональна теорія — пов’язує гомосексуальну поведінку зі впливом органів внутрішньої секреції організму. Є дослідження, в яких показано, що підвищення рівня чоловічих гормонів (андрогенів) у передпологовий період призводить до гомосексуальності дитини незалежно від її статі. Критичним періодом статевої диференціації мозку зародка людини є ІІ триместр вагітності його матері (строки між 4 і 7 місяцями) — саме у цей час закладається майбутній чоловічий чи жіночий тип статевої поведінки. Стрес, пережитий матір'ю під час вагітності, приводить до дефіциту зародкових андрогенів і, як наслідок, диференціації (фемінізації) мозку зародка за гомосексуальним типом. Дослідження, що стосуються вмісту статевих гормонів у крові гомосексуальних та гетеросексуальних досліджуваних обох статей показують дуже суперечливі результати. Аргументи на користь гормональної природи гомосексуальності викликають серйозну критику у багатьох дослідників і в якійсь мірі спростовуються наявними даними. Наприклад, введення дорослим гомосексуалам статевих гормонів ніяк не впливає на їхню сексуальну орієнтацію.
Церебральна теорія — виводить гомосексуальну поведінку з особливостей організації та будови головного мозку. Окремі дослідження показують відмінності у величині гіпоталамуса у гомо-і гетеросексуальних чоловіків. Висловлюються припущення, що у гомосексуалів має місце дисфункція, близька за клінічною картиною до дефіциту активності правої півкулі.