Техніко–економічне обґрунтування виробництва нового товару

МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ, МОЛОДІ ТА СПОРТУ УКРАЇНИ НАЦІОНАЛЬНИЙ УНІВЕРСИТЕТ «ЛЬВІВСЬКА ПОЛІТЕХНІКА «

Інститут економіки і менеджменту Кафедра менеджменту організації

Розрахункова робота з курсу

«Інноваційна економіка»

на тему:

«Техніко — економічне обґрунтування виробництва нового товару»

Виконала:

ст. гр. МІДм-11

Ферко О.О.

Прийняла:

доц. Лісовська Л.С.

Львів 2011

Зміст

• 1. Визначення технічного рівня і комплексного показника рівня якості виробу на стадії проектування
• 2. Розрахунок лімітної ціни
• 3. Визначення рівня конкурентоспроможності виробу
• Список використаної літератури

1. Визначення технічного рівня і комплексного показника рівня якості виробу на стадії проектування

У даній роботі розраховується двічі показник рівня якості розроблюваного виробу в порівнянні з замінюваним (ПЯ1), та кращим світовим (ПЯ2). [1]

Для визначення комплексного показника рівня якості виділяємо технічні та експлуатаційні параметри, що найбільш повно характеризують споживчі властивості проектованого та аналогічних виробів. Відносні показники якості проектованого виробу визначаються по відношенню до змінюваного (qi1) та кращого світового (qi1) по кожному із відібраних параметрів і розраховуються шляхом ділення їх числових значень за формулою:

qi1(2) = Pin/Pi1(2), якщо Pin>Pi1(2) (1.1)

qi1(2) = Pi1(2)/Pin, якщо Pi1(2)>Pin (1.2)

і = 1,2,… n,

де qi1(2) — відносний і-й показник якості проектованого приладу в порівнянні до замінюваного (qi1) та кращого світового (qi2);Pin, Pi1(2), — кількісні значення одиничного і-го показника відповідно виробів проектованого, замінюваного та кращого світового, натуральних одиниць; n — кількість відносних показників якості, що дорівнює числу параметрів, які розглядаються, шт.

Оскільки нас цікавить зміна кожного і-го параметра проектованого виробу по відношенню до замінюваного та кращого світового взірця, з врахуванням коефіцієнта вагомості по кожному параметру, то:

Аі1(2) = ki/100(qi -1), (1.3)

де Аі1(2) — одиничні показники якості і-го техніко-експлуатаційного параметра замінюваного та кращого світового взірців відповідно, відносні одиниці; ki — коефіцієнт вагомості і-го параметра, що визначає його відносну вагомість (значимість). Сума цих коефіцієнтів дорівнює 100%. 2]

Комплексний показник рівня якості проектованого виробу по відношенню до замінюваного (Пя1) та кращого світового (Пя2) дорівнює:

Пя1(2) = 1 + Аі1(2) (1.4)

В таблиці 1.1 наведена оцінка технічного рівня і розрахунок комплексного показника якості блендера PHILIPS HR 1364. Замінюваним виробом є BOSCH MSM 7300, кращим світовим — BRAUN MR 530 Sauce. [3]

Таблиця 1.1

Оцінка технічного рівня і розрахунок комплексного показника якості блендера PHILIPS HR 1364

Пя1 = 1+Аl1 = 1 + 5,12 = 6,12

Пя2 = 1+Аl2 = 1 + (-1,01) = -0,99

Висновок: оцінивши технічний рівень і розрахунок комплексного показника якості блендера PHILIPS HR 1364. замінюваного (є BOSCH MSM 7300,), оскільки Аі1 = 5,12; проте гіршим за світовий аналог (BRAUN MR 530 Sauce), Аі2 = -0,99.

2. Розрахунок лімітної ціни

Для того, щоб вища якість продукції була досягнута не будь-якою ціною, а була економічно виправданою, на стадії техніко-економічного обгрунтування та видачі технічного завдання встановлюється лімітна ціна, яка є частиною технічного завдання і є економічним нормативом для конструкторів і орієнтиром для виробника при виробництві і виході продукції на ринок.

З допомогою лімітної ціни розробникам нової техніки пред’являються певні економічні вимоги, які перешкоджають розробці та виготовленню малоефективних видів продукції, що примушує розробників вишукувати економічно та технічно доцільні варіанти конструктивних і схемних рішень та технологічних процесів. Таким чином, лімітна ціна є тим економічним критерієм при оцінці ефективності проектних рішень, який дозволяє попередити виготовлення неефективної продукції. Вона виражає гранично допустимий (максимальний) рівень ціни нового приладу із заданими техніко-експлуатаційними параметрами, який визначається на основі вартісної оцінки покращення його споживчих властивостей, і при якому забезпечується відносне здешевлення виробу на одиницю його споживчих властивостей.

Таким чином, лімітна ціна є нормативом вартості нового приладу і розраховується за формулою:

Цл = Сн+Пн+ПДВ, (2.1)

де Цл — лімітна ціна, грн.; Сн — нормативні (максимально допустимі) витрати на виробництво проектованого приладу, грн.; Пн — нормативний прибуток, грн.; ПДВ — податок на додану вартість, грн.

Нормативна собівартість розраховується за допомогою методу комплексного показника якості, який дозволяє встановити вартісні співвідношення споживчих властивостей проектованого та замінюваних приладів та витрати на їх виготовлення.

Нормативна собівартість розраховується за формулою:

Сн = а*Са*Пя1, (2.2)

де Сн — нормативна собівартість проектованого виробу, грн.; а — коефіцієнт відносного здешевлення аналога за час, який проходить між проектуванням та впровадженням у виробництво виробу, що проектується; Пя1 — комплексний показник якості нового приладу по відношенню до замінюваного, відносні одиниці. [1]

Сн = 0,85*137,5*6,12 = 715,3 грн.

Нормативний прибуток можна розрахувати за формулою:

Пн = Сн*(Рв/100)* Пя2, (2.3)

де Рв — середньогалузевий рівень рентабельності виробу для даної групи виробів.

Пн = 715,3 * (75/100)*(-0,99) = -531,7 грн.

Податок на додану вартість регламентується державою і розраховується як:

ПДВ=(Сн+Пн)*Кп, (2.4)

де ПДВ — податокна додану вартість, грн.; Кп — норма податку на додану вартість, %.

ПДВ = (715,3−531,1)*0,2 = 36,7 грн.

Цл = 715,3 — 531,1 +151,7 = 335,9 грн.

Висновок: оскільки Цл? Цр (335,9<550), це свідчить про ефективність конструкторських рішень.

3. Визначення рівня конкурентоспроможності виробу

Конкурентоспроможність виробу визначається як характеристика товару, в якій виражена його відмінність від товарів-конкурентів як за ступенем задоволення конкретних потреб споживача, так і за витратами, пов’язаними з придбанням та експлуатацією виробу.

Якість виробу характеризується значенням комплексного показника якості відносно кращого світового аналога.

Коефіцієнт гарантійного строку (Кг) нормальної експлуатації визначається відношенням:

Кг = Тг/Тсл, (3.1)

де Тг — гарантійний строк служби виробу, років: Тсл — строк служби виробу, років.

Кг = ¼ = 0,25

Значення цінового коефіцієнта отримуємо із виразу:

Кц = Цр/Ца, (3.2)

де Цр — лімітна ціна проектованого виробу з ПДВ, грн.; Ца — ціна світового аналога, грн.

Кц = 335,9/580 = 0,58

Коефіцієнт експлуатаційних витрат за строк служби:

Ке = (Еа/Еп)*(Тсл/Та), (3.3)

де Еа — середньостатистичні сумарні експлуатаційні витрати для виробів даної групи за весь строк служби, грн.; Еп — сумарні експлуатаційні витрати для проектованого виробу за весь строк служби, грн.; Та — строк служби виробів даної групи, роки.

Еп = А+Вен+Р+Е, (3.4)

технічний рівень лімітний конкурентопроможність де, А — сума амортизаційних відрахувань за весь строк служби, грн.; Вен — вартість енергоресурсів за весь час експлуатації, грн.; Р — Вартість ремонту за весь час експлуатації, грн.; Е — вартість обслуговування за весь час експлуатації, грн.

Еп = (2,1*312*0,08)+(0,06*335,9)+(0,05*335,9) = 141,5 +136,53+45,51 = 89,31 грн.

Ке = ((0,25*335,9)/89,31)*(4/4) = 0,94

Оцінка загального рівня конкурентоспроможності виробу визначається за формулою:

Ік = ?qi * ki,

де — значення одиничного показника конкурентоспроможності. [1]

Розрахунок конкурентоспроможності виробу подано у таблиці 3.1.

Таблиця 3.1

Розрахунок конкурентоспроможності виробу

Висновок оскільки Ік<1 (0,83<1), блендер PHILIPS HR 1364 вважається неконкурентоспроможним.

Список використаної літератури

1. Техніко — економічне обґрунтування виробництва нового приладу. Методичні вказівки до виконання розрахункового завдання для студентів спеціальності 23.03. Львівська політехніка, 1994.

2. Економіка виробничого підприємства. Під ред. акад. АІН України, д.е.н., проф. засл. діяч науки і техніки України Й. М. Петровича. Львів: Оксарт, 1998

3. http://rozetka.com.ua