Планування та організація технічного сервісу з розробкою технології технічного обслуговування трактора Т-150К

Міністерство аграрної політики і продовольства України Вовчанський технікум Харківського національного технічного університету сільського господарства імені Петра Василенка Планування та організація технічного сервісу за машино-тракторним парком сільськогосподарського підприємства з розробкою технології технічного обслуговування при виконанні контрольно — оглядових і мийних робіт за трактором Т- 150К Розрахунково-пояснювальна записка до курсового проекту з дисципліни

«Технічний сервіс в АПК»

КП.5.10 010 201.042.001.ПЗ Керівник Гречкін Ю.В.

___________2012р Розробив студент ________ Воронін І. В.

______ ___________2012р.

Вступ Головне завдання сільського господарства полягає в тому, щоб забезпечити подальше зростання і більшу сталість сільськогосподарського виробництва, всемірне підвищення ефективності землеробства і тваринництва для повнішого задоволення потреб населення в продуктах харчування і промисловості в сировині, створення необхідних державних резервів сільськогосподарської продукції.

Ручна праця має бути відсутня не тільки під час виконання основних операцій, але й допоміжних. Головна мета комплексної механізації - зниження затрат праці на виробництво одиниці продукції.

Розв’язання таких складних завдань поставлених перед землеробами вимагає чіткого використання робочого часу, відсутності простоїв, взаємозамінності механізаторів, щоб на кожному робочому місці був справжній господар, який чесно і повністю відповідав би за виконання всіх завдань, за збереження й економію ресурсів під час виконання кожної технологічної операції.

Зарубіжний досвід у галузі технічного обслуговування і ремонту сільськогосподарської техніки та відповідні досягнення вітчизняних й інших структур вказують на шляхи розвитку ремонтно-обслуговуючої бази, тобто про технічний сервіс у широкому розумінні.

Треба зауважити, що досвід розвинутих країн у цих питаннях досить різноманітний, але принципово загальним є саме системний підхід Система складається з таких підсистем:

виробництво сільськогосподарської техніки;

технічний сервіс;

користувач сільськогосподарською технікою.

Технічний сервіс, як підсистема, включає в себе багато структурних елементів: підприємства з технічного обслуговування і ремонту машин і обладнання, виробництво по відновленню деталей, служби забезпечення запасними частинами і матеріалами, інформаційна і рекламні служби, організація з підготовки кадрів тощо. Ефективне функціонування такої підсистеми забезпечує можливість безперебійної і економічної експлуатації сільськогосподарської техніки та обладнання.

З цією метою утворено концерн «Украгротехсервіс», який забезпечує сільськогосподарські підприємства деякою технікою та обладнанням для ремонтних підприємств. Ремонтні підприємства областей утворюють об'єднання по виробничо-технічному забезпеченню сільського господарства (обласні агротехнічні об'єднання). Ремонтно-технічні підприємства (РТП) набувають самостійності, налагоджують зв’язки із заводами — виробниками, виконуючи функцію дилерів. Утворюються приватні, акціонерні підприємства по обслуговуванню і ремонту сільськогосподарської техніки різні за видом, обсягом та складністю виконуваних робіт.

1.Характеристика бази технічного обслуговування МТП Селянське фермерське господарство «Рубін» засноване в 1996 році в результаті реформування СБК «Білий Колодязь», згідно Указу Президента України «про невідкладні заходи щодо прискорення реформування аграрного сектора економіки». СФГ «Рубін» знаходиться за адресою: смт. Білий Колодязь, провулок Котовського, 1, Вовчанського району, Харківської області.

Господарство має одну тракторну бригаду, майстерню. Підприємство розташоване на відстані 15 км від районного центру м. Вовчанськ та 90 км до м. Харків. Через господарство проходить асфальтована дорога, що позитивно впливає на збут продукції. Тим більше поряд знаходиться цукровий завод (ТОВ СП «Білий Колодязь») та ДП Білоколодязький елеватор.

СФГ «Рубін» розташоване в північно-східній середньо-зволоженому агрокліматичному районі Харківської області, лежить в лісостеповій зоні і характеризується помірно-континентальним кліматом. Середньорічна температура +6,5 ?С. Сама низька дорівнює -37?С, а сама висока температура дорівнює +41? С. Найхолодніше у січні, а найжаркіше у червні. Теплий період в Вовчанському районі починається, орієнтовано, після 25 березня і закінчується 25 листопада. Тривалість періоду з температурою вище 0? С складає 250 днів, з температурою +10?С- 154 дні, +15?С- 122 дні. Річна сума опадів на території господарства складає 520 мм. Найбільша кількість опадів припадає на червень, липень, серпень, а найменша на лютий.

Умови рельєфу господарства дозволяють широко використовувати сучасну техніку при вирощуванні сільськогосподарських культур.

Ґрунтовий покрив господарства на основних орних землях порівняно однорідний, так як сформований на одній ґрунтоутворюючий породі в умовах спокійного рельєфу і сприятливого водного режиму.

Спеціалізація господарства — вирощування зернових та технічних культур, а саме: озима пшениця, ячмінь, соняшник, цукрові буряки, кукурудза на зерно.

На 01.01.2012 року у господарстві 1084 га сільгоспугідь, з них рілля — складає 1084 га.

2. Організаційна частина

2.1 Структура та організаційна систем технічного сервісу за машинами Під технічним обслуговування в період експлуатації розуміють комплекс операцій, спрямованих на підтримання роботоздатності та справності машини при використанні за призначенням, зберіганні і транспортуванні.

Роботоздатність — це стан машини при якому вона здатна виконувати виробничі функції відповідно до вимог Структура та організаційна система технічного сервісу містить ряд основних положень:

· загальні положення управління якістю продукції;

· управління якістю сільськогосподарської техніки при виготовленні;

· теоретичні і концептуальні положення управління якістю технічного сервісу сільськогосподарської техніки при поставці;

· нормативно-технічна документація й методи оцінки якості сільськогосподарської техніки;

· методи і засоби оцінки якості повнокомплектних машин;

· матеріально-технічне забезпечення технічного сервісу;

· правове забезпечення якості техніки, тощо.

Необхідно зазначити, що організаційна система технічного сервісу машин в період їх експлуатації складається із таких функціональних підсистем:

· матеріально-технічної;

· постачальницької;

· технологічної;

· контролю якості.

Під технічним обслуговуванням в період експлуатації (як елемента технічного сервісу за машинами) слід розуміти комплекс операцій, спрямованих на підтримання роботоздатності або справності машини при використанні за призначенням, очікуванні, зберіганні і транспортуванні.

З визначеного поняття «Технічне обслуговування в період експлуатації» необхідно розкрити суть понять: роботоздатність і справність і їх взаємозв'язок.

Однією з найбільш вагомих по суті в структурі технічного сервісу є «операція технічного обслуговування», під якою розуміють закінчене технічне обслуговування складової частини машини, яке виконується на одному робочому місці працівником відповідної кваліфікації.

До операцій кожного виду ТО входять: миття, контроль, очищення, мащення, регулювання, контроль різьбових з'єднань на заданий момент затягування, заміна окремих частин (наприклад, фільтрувальних елементів), тощо.

Технічне обслуговування виконують за план-графіком операцій технічного сервісу, відповідно до встановленого виробітку. При цьому для ТО встановлено періоди експлуатації.

Згідно ГОСТ 20 793–81 експлуатація тракторів без технічного обслуговування не допускається.

2.2.1 Розрахунок кількості ремонту і ТО тракторів Кількість ТО і ремонтів за тракторами визначаємо за формулами:

Nк = (2.1)

Nп = - Nк (2.2)

N3 = - (Nк + Nп) (2.3)

N2 = - (Nк + Nп+ N3) (2.4)

N1 = - (Nк + Nп+ N3+ N2) (2.5)

Nс = n. 2 (2.6)

де Nк, Nп, N3, N2, N1, Nс - відповідно кількість капітальних і поточних ремонтів, ТО-3, ТО-2, ТО-1 та сезонних ТО;

Др — планове річне навантаження на один трактор даної марки, кг витраченого палива;

n - кількість тракторів однієї марки;

Мк, Мп, М3, М2, М1 — напрацювання до капітального і поточного ремонтів, ТО-3, ТО-2, ТО-1, кг витраченого палива.

Для прикладу виконується розрахунок кількості ТО і ремонтів для трактора однієї марки (на вибір), а дані розрахунків по інших марках заносяться в таблицю 2.1.

Трактор МТЗ-80/82

Nк = = 0.57

Примаємо Nк=1

Nп = - 0.5= 1.1

Примаємо Nп=1

N3 = - (0.57 +1.1)=1.7

Примаємо N3=2

N2 = - (0.57 +1.1+1.7)= 3.4

Примаємо N2=3

N1 = - (0.57 + 1.+ 1.7+3.4)=20.6

Примаємо N1=21

Nс = 3. 2=6

Таблиця 2.1 Дані для розрахунків та розрахована кількість ТО і ремонтів за тракторами

2.2.2 Розрахунок кількості ремонтів і ТО комбайнів За самохідними комбайнами розраховується кількість капітальних і поточних ремонтів, ТО-2 і ТО-1.

За причіпними комбайнами розраховується кількість тільки поточних ремонтів і періодичного ТО (ТО-1).

Розрахунок проводиться за формулами:

для самохідних комбайнів

;

для причіпних комбайнів

де — річна кількість капітальних ремонтів, поточних ремонтів, ТО-2 та ТО-1;

Нр — планове річне навантаження на один комбайн, га зібраної площі;

nкількість комбайнів даної марки;

— напрацювання комбайна до капітального ремонту, поточного ремонту, ТО-2, ТО-1, га зібраної площі.

Розраховуємо кількість ремонтів і ТО для комбайна КСК-100

Nк = =0.2 Приймаймо Nк=0

Nп = -0.2=0.6 Приймаймо Nп=1

N2 = — (0.2+ 0. 6)=0.9 Приймаймо N2=1

N1 = — (0.2+0.6 +0.9)=5.4 Приймаймо N1=5

технічний сервіс обладнання трактор

Таблиця 2.2 Зведена відомість проведення ремонтів і ТО за комбайнами

2.2.3 Розрахунок кількості ремонтів і ТО автомобілів За автомобілями виконується розрахунок кількості капітальних ремонтів, ТО-2, ТО-1 і сезонне ТО. Кількість поточних ремонтів не розраховується, а лише визначається трудомісткість їх виконання.

Розрахунок кількості ТО і ремонтів виконується за формулами:

де — кількість капітальних ремонтів, ТО-2, ТО-1 і сезонних ТО;

n — кількість автомобілів даної марки;

— відповідно напрацювання до капітального ремонту, ТО-2 і ТО-1, км пробігу.

Розраховуємо кількості ремонтів і ТО для автомобіля ЗИЛ-130

Nк = Приймаймо Nк=0

N2 = -0.48=10.2 Приймаймо N2=10

N1 = — (0.48+10.2)=46.4 Приймаймо N1=46

Nс = 3.2=6

Таблиця 2.3 Зведена відомість проведення ремонтів і ТО за автомобілями

2.3 Визначення затрат праці на річний об'єм виконання ТО за складом машино-тракторного парку Для визначення затрат праці на річний об'єм виконання технічних обслуговувань за складом машино-тракторного парку (згідно вихідних даних для проектування), необхідно дані розрахунків кількості ТО за групами машин, що визначені в п. 2.2. використати для подальших розрахунків. Дані по кількості ТО за машинами та відповідні значення трудомісткості (люд.-год.) кожного виду ТО заносимо в форму таблиці 2.

Таблиця 2.4 Затрати праці (люд.-год.) на виконання ТО за складом МТП

2.4 Обґрунтування структури ланок з проведення ТО за складом МТП

Кількість ланок і їх склад визначається конкретними умовами господарства.

Склад спеціальної ланки с проведення Т. О визначається, значенням річної трудомісткості операції технічного обслуговування за складом МТП, виконуваних на пункті технічного обслуговування (ПТО), Т. О за МТП слід проводити застосування принципу спеціалізації, при якому технічно обслуговування за машинами виконується спеціальними ланками майстрів — налагоджувачів і якісно обслуговується уникаючи довгочасні пристрої передбачені ремонти. Так як кількість тракторів складає 31 шт. обераєм склад ланки, який включає одного майстра — налагоджувач.

Таблиця 2.5 Орієнтовний склад ланок для виконання ТО

У моєму господарстві - Селянське фермерське господарство «Рубін» знаходиться 31 трактор, значить підбираємо одного майстра — наладчика і три слюсаря

2.5 Вибір технологічного обладнання, оснастки, приладів та інструментів для дільниці ТО і діагностування машин

При виборі устаткування треба враховувати економічну доцільність його застосування в майстернях загального призначення сільськогосподарських підприємств. Недопустима установка зайвого устаткування, а також дорогоцінного, яке мало використовується і може бути замінене більш простим пристосуванням. Для визначення потреби в технологічному устаткуванні студент повинен уявляти, які технологічні процеси будуть виконуватись на проектованому робочому місці.

Основне технологічне устаткування дільниць (відділень) (верстати, стенди, мийні машини тощо) визначається розрахунком.

Розрахунок стендового обладнання для дільниці ТО і діагностування машин виконують за формулою:

(2.5.1)

де Sст — кількість стендів, шт.;

і - коефіцієнт, який враховує повторні випробування (і = 1,05…1,10);

Фу — річний фонд часу устаткування, год.;

вс — коефіцієнт використання стендів (вс = 0,85…0,95).

Виконуємо розрахунок стендового обладнання

Згідно розрахунку беремо стенди які вказані в таблиці 2.6

Таблиця обладнання 2.6

2.6 Розрахунок площі дільниці

Розрахунок площі дільниці виконується за допомогою формули:

Fд=Fобл · К + Fм · К1

Fд — площа дільниці

Fобл — сумарна площа обладнання К — коефіцієнт який враховує проходи між обладнанням

Fм — площа машини К1 — коефіцієнт який враховує проходи між машиною Виконуємо розрахунок площі дільниці

Fд=21,15· 4,5+16,7·1,5=120,2

Розмір відділення 14×9 приймаємо площу 126 м²

2.7 Обґрунтування виконання мийно-очисних, кріпильно регулювальних, контрольно — діагностичних та змащувально-заправочних робіт за тракторами Якісна очистка та миття повинні забезпечувати культуру виконання обслуговувальних робіт за автотракторною технікою, не допускаючи забруднення навколишнього середовища. Для цього необхідно забезпечити утилізацію нафтопродуктів і нейтралізацію хімікатів. Ці завдання можуть бути вирішені запровадженням зворотного водопостачання із використанням електричних і хімічних способів очистки раніше використаних миючих розчинів.

Найдоцільніше організовувати централізований пост зовнішнього миття, що створює кращі можливості для використання зворотного водопостачання. Як правило, пости зовнішнього миття обладнані стаціонарними та пересувними високо напірними мийними установками.

При виконанні технічних обслуговувань машин виникає потреба мати справу з такими найбільше поширеними видами з'єднань як роз'ємні та рухомі роз'ємні.

До роз'ємних з'єднань належать такі, які можуть бути розібрані у випадку необхідності без особливих зусиль і без пошкоджень деталей, що до них належать. До цієї групи належать різьбові, шпонкові, шліцові, конусні з'єднання, а також окремі з'єднання з нерухомими посадками.

Одним із технологічних прийомів при виконанні технічних обслуговувань, що забезпечують вихідні або допустимі параметри технічного стану спряжень є регулювання.

Регулювання — це встановлення і вирівнювання взаємодії частин і випробування (вузла, системи, механізму) машини.

З метою забезпечення якості кріплення багато болтового з'єднання, затяжку кріпильних елементів необхідно виконувати в заданій послідовності. Недопустимо затягувати гайки підряд одну за другою, так як при цьому може виникнути нерівномірність затягування з'єднання площин дотику деталей, що може бути причиною пошкодження не тільки різьбових з'єднань, а приведе і до руйнування деталей, що поєднуються.

Діагностика підтримує на високому рівні надійність машин, зменшує витрати запасних частин і матеріалів, знижує затрати праці на профілактику і ремонт, підвищує продуктивність машин і знижує собівартість виконання робіт. Діагностика є технологічним елементом профілактики і ремонту, основним методом виконання контрольних робіт. Специфічною властивістю, що відрізняє діагностику від звичайного визначення технічного стану є не підвищення точності цієї процедури, а насамперед виявлення прихованих несправностей без розбирання.

Пристосованість діагностики до профілактики й ремонту обумовлюється технологічним призначенням, глибиною визначення технічного стану і ступенем спеціалізації. Можлива первинна діагностика дає лише сортувальну інформацію типу «придатний» — «непридатний», необхідну в основному для організації потоків технічного обслуговування і поточних ремонтів. Технологічна діагностика дає відомості про конкретні несправності об'єктів, які необхідні безпосередньо для виконання його обслуговування.

Вибір раціональної організації і засобів заправки машин нафтопродуктами залежить від напрямку виробничо-господарської діяльності сільськогосподарського підприємства. При недбалому зберіганні і транспортуванні нафтопродуктів в них потрапляють механічні домішки і вода, які спричиняють передчасний вихід із роботи складових частин машини, порушують процес сумішоутворення і згоряння палива, зменшують потужність і паливну економічність роботи дизеля. Щоб запобігти зазначених наслідків, при поступлені палива, олив, пластичних мастил, незалежно від паспортних даних, необхідно перевіряти їх якість за допомогою мобільних лабораторій, або шляхом зовнішнього огляду, фільтрування та відстою. Заправку дизельним паливом двигунів необхідно виконувати після того, як паливо відстоялось не менше 48 годин.

2.8 Розрахунок річного план-графіка ТО і ремонтів тракторів Технічне обслуговування (ТО) необхідне для підтримання трактора в роботоздатному стані в процесі експлуатації.

Недотримання встановленої періодичності і незадовільна якість ТО значною мірою зменшують ресурс трактора, сприяють збільшенню кількості відмов, призводять до зниження потужності дизеля і збільшення затрат на експлуатацію трактора.

Обов’язкове періодичне обслуговування машини передбачене планово-запобіжною системою ТО тракторів. Число і вид ТО на рік або на місяць даного трактора визначають в залежності від його планового наробітку за встановлений період (Др) в кілограмах або літрах витраченого палива або умовних еталонних гектарах, фактичного напрацювання з початку періоду (Дн) від останнього капітального ремонту або від моменту введення в експлуатацію і від прийнятої періодичності видів ТО.

Складання річного плану ТО і ремонту тракторів передбачає визначення кількості та календарних строків їх проведення, розрахунок затрат праці і коштів.

Річний план-графік ТО і ремонту техніки розробляється окремо для кожного виду машин і тракторів, комбайнів, автомобілів, сільськогосподарських машин тощо. Результатом розробки план-графіка є визначення кількості ремонтів і технічних обслуговувань всіх видів для кожної групи або марки машин.

Способи розрахунку кількості технічних обслуговувань і ремонтів машин:

· за циклом (аналітичний метод);

· за шкалою чергування їх періодичності (шкала періодичності);

· за сумарними витратами палива (графічний метод).

Вихідними даними для розробки річного плану-графіка технічного обслуговування і ремонту тракторів є:

— марка трактора;

— господарський номер;

— вид, місяць, рік останнього ремонту;

— напрацювання від останнього ремонту (мотогодин, кількість витраченого палива, ум.ет.га;

— планове завантаження на рік і по місяцях кількості витраченого палива (мотогодин або ум.ет.га);

— періодичність технічного обслуговування залежно від групи трактора;

— відсоток завантаження тракторів по місяцях року.

Показники завантаження тракторів за рік беруться із річної звітності, планів механізованих робіт, технологічних карт. При курсовому проектуванні (з навчальною метою) допускається показники завантаження тракторів за рік приймати із вихідних даних, розроблених викладачем дисципліни «Технічний сервіс в АПК».

В експлуатації знаходиться група, А тракторів випуску до 01.02.1982 р. (незначна кількість) та група Б тракторів випуску після 01.02.1982 р. Періодичність ТО і ремонту згідно з вимогами ГОСТ 20 793–86

Річна кількість ТО і ремонтів може бути розрахована із даних планового річного навантаження на машини та по встановленим для них періодичності технічного обслуговування і ремонту тракторів

3 Технологічна частина

3.1 Технологічна характеристика Технічний сервіс — це комплекс робіт та послуг із забезпечення аграріїв сільськогосподарськими машинами, ефективного використання та підтримання їх у справному стані протягом всього періоду експлуатації.

3.2 Технологія технічного обслуговування при виконанні контрольно — оглядових і мийних робіт за трактором Т- 150К Контрольно-оглядові операції: просушують і оглядають двигун і агрегати силової передачі і ходової частини. Перевіряють роботу контрольно-вимірювальних і освітлювальних приладів, звукового сигналу, світлової сигналізації, механізмів управління трактором, гідравлічної системи; на слух — роботу реактивної масляної центрифуги зразу ж після зупинки двигуна; теча палива, масла, охолоджуючої рідини, електроліту, полягання шин. Для трактора К-150К перевіряють полягання ресор і спускають конденсат з повітряних балонів, в холодну пору року перевіряють роботу запобіжного клапана пневматичної системи.

При очисно-мийних операціях очищають трактор від пилу і бруду (при підвищеній запорошеній — захисні сітки радіатора і повітрозабірника), промивають і змочують маслом касети циклонного очисника повітря або прочищають отвори і щілини автоматичного сухого пиловідокремлювача, замінюють масло в піддоні очисника повітря.

Заправні операції: перевіряють рівень масла в картерах основного і пускового двигунів; паливного насоса і регулятора числа оборотів.

Перевіряють рівень охолоджуючої рідини в радіаторі і при необхідності доливають пом’якшену воду.

Перевіряють і при необхідності заправляють баки трактора і пускового двигуна паливом.

Очисно-мийні операції: миють трактор, оглядають нижні сітчасті елементи очисника повітря, при забрудненні промивають всі його знімні елементи і прочищають трубу, в піддон заливають свіже масло. Очищають і промивають фільтр грубого очищення масла, реактивну масляну центрифугу (з подальшою перевіркою числа оборотів ротора). Звільняють від забруднень отвору в кришці паливного бака трактора і пробці бака пускового двигуна, в паливовідвідному каналі підкачувальної помпи. Зливають відстій з паливного бака трактора, корпусів фільтрів грубого і при необхідності тонкого очищення палива і заповнюють систему живлення паливом. Акумуляторні батареї очищають від пилу і бруду (змазати неконтактні частини клеми наконечників технічним вазеліном), прочищають вентиляційні отвори в пробках і при необхідності доливають дистильовану воду в баки.

Контрольно-оглядові операції: перевіряють прилягання колектора і щіток генератора, колектора і щіток стартера, а також контактів вмикача, електропроводки; густину електроліту і ступінь розрядженої акумуляторної батареї.

Рис. 1. Виконання операцій по догляду за очисником повітря (технічне обслуговування № 2)

Очисний — мийні операції: очищають і промивають всі деталі очисника (мал. 1.) повітря, а потім перевіряють його герметичність. Зливають масло з картера двигуна і промивають систему мастила. На рис. 2. показано пристосування для промивки системи мастила. Очищають і промивають сітку оливо впусного патрубка; сапун основного двигуна і паливного насоса; фільтр грубого очищення палива; кришку і фільтр горловини паливного бака; фільтр-відстійник, основний фільтр гідравлічної системи; магнітні пробки зливних отворів картера основного двигуна, сапун бака гідравлічної системи. Зливають масло, що скопилося, з сухих картерів силової передачі. Через кожні 500 мото-годин роботи трактори зливають масло з корпусів кінцевих передач і маточин підтримуючих роликів, спрямовуючих коліс і балансирів опорних катків. Очищають внутрішню порожнину робочого і спрямовуючого апарату вентилятора. Зливають відстій з корпусу фільтру тонкого очищення палива. Очищають від нагару форсунки (без їх розбирання); свічки розжарювання, щілини і внутрішню порожнину іскрогасника. Кріпильні операції зводяться до перевірки зовнішніх кріплень трактора.

Рис. 2. Пристосування для промивки системи мастила на непрацюючому двигуні: 1 — резервуар; 2 — шланг низького тиску; 3 — дросель ДР; 70; 4 — масляний насос гідросистеми трактора Т-150К; 5 — шланг високого тиску; 6 — фільтр грубого очищення масла.

4. Економічна частина

4.1 Розрахунок річних витрат на ТО тракторів При плануванні об'єму робіт з технічного обслуговування і ремонту необхідно знати, що для робіт з технічного обслуговування, поточного ремонту і встановлення на зберігання машин в сільськогосподарських підприємствах агропромислового комплексу України витрачають засоби із поточного фінансування щорічної господарської діяльності, а для виконання капітальних ремонтів засоби утворюються за рахунок амортизаційних відрахувань від всіх основних фондів, які є в наявності в підприємстві.

Витрати на ТО тракторів складаються з прямих і накладних витрат і визначаються за формулою:

грн. (4.1)

де Сп — прямі витрати, грн.;

Сн — накладні витрати, грн.

Прямі витрати складаються із зарплати виконавців і вартості матеріалів, що використовуються при цьому, витрати визначаються за формулою:

вм, грн. (4.2)

де Ср — заплата робітників, грн.;

См — вартість основних матеріалів, грн.

Свм — вартість витратних матеріалів, грн.

Заробітна плата робітників включає основну, додаткову зарплати та відрахування на соціальне страхування.

грн. (4.3)

де Со — основна заробітна плата, грн.;

Сд — додаткова заробітна плата, грн.;

Ссс — відрахування на соцстрахування, грн.

грн. (4.4)

грн. (4.5)

Основна плата робітників визначається за формулою:

(4.6)

де Gт — годинна тарифна ставка, грн./год.;

Тр — трудомісткість ТО трактора, год.

Затрати праці на проведення технічних обслуговувань тракторів (Тр) визначаються із таблиці 4.1

Таблиця 4.1 Зведена відомість трудових затрат на проведення ТО тракторів

Трудомісткість ТО трактора Т-16М становить 46,8 год.

Основна заробітна плата робітників:

= 7 46,8 = 327,6 грн.

Додаткова заробітна плата робітників:

= 0,1 327,6= 32,76 грн.

Відраховують на соціальне страхування:

= 0,024(327,6+32,76) = 8,65 грн.

Заробітна плата робітників становить:

= 327,6+32,76+8,65 = 369,01 грн.

Вартість основних матеріалів (м) на проведення технічних обслуговувань за Тракторами визначається із таблиці 4.2

Таблиця 4.2 Річна витрата паливо — мастильних матеріалів на ТО трактора Т-16М

Вартість основних матеріалів на проведення ТО трактора Т-16М становить 1669,28 грн.

Вартість витратних матеріалів (фільтри, обтиральний матеріал, метизи) становить Свм= 50…100 грн. Приймаємо Свм= 80грн.

Отже, прямі витрати визначаються за формулою:

вм= 369,01+1669,28+80=2145,29 грн.

Визначаємо накладні витрати за формулою:

Сн=80…120%Сп Сн=100% 2145,29 = 2145,29 грн.

Розраховані значення прямих і накладних витрат підставляємо у формулу (4.1) і визначаємо річні витрати на технічне обслуговування трактора Т-16М Св= 2145,29 +2145,29 =4290,58 грн.

Річні витрати на ТО трактора Т- 16 М складають 4290,58 грн.

5. Охорона праці

Охорона праці - це система правових, соціально-економічних, організаційно-технічних, санітарно-гігієнічних і лікувально-профілактичних заходів та засобів, спрямованих на збереження здоров’я і працездатності людини в процесі праці. Ефективна охорона праці найбільш повно здійснюється в плановому порядку на базі нової технології наукової організації виробництва, комплексної механізації і автоматизації виробництва при строгому дотриманні технологічної і трудової дисципліни.

До нормативних документів, що регулюють охорону праці на підприємстві належать: Конституція України, Закон України «Про охорону праці», Кодекс законів про працю в Україні. Кабінет Міністрів України постійно нагадує, що стан охорони праці на виробництві залишається незадовільним, а на багатьох підприємствах навіть погіршується.

5.1 Екологія і охорона праці технічного сервісу Екологічна безпека — це стан, при якому не порушується екологічна комфортність життя, реалізується здатність протистояти загрозам життю, здоров’ю всіх живих істот, людині, включаючи її благополуччя, права на безпечне середовище життя, на джерела життєзабезпечення, природні ресурси. Екологічна безпека окремої людини, нації, цивілізації залежить від дій як окремої людини, так і всього суспільства на природу — біосферу.

Документація по охороні навколишнього природного середовища повинна знаходитися у керівника підприємства або у відповідальної особи, призначеної відповідним наказом.

Викиди і скидання забруднюючих речовин в оточуючу природне середовище, виробничі і побутові відходи, що мають місце на підприємстві, вираховуються в порядку, встановленому урядом і місцевими органами влади. Облік і нормування викидів, розміщення відходів повинні здійснюватися на підставі результатів інвентаризації джерел забруднення, місць складування відходів.

Викид, скидання забруднюючих речовин в оточуючу середовище, розміщення відходів на території підприємства допускаються в об'ємах, встановлених Дозволами на викиди і скидання, розміщення відходів, ліцензіями на водокористування, видаваними спеціально уповноваженими на це органами. В дозволах, ліцензіях на водокористування встановлюються нормативи гранично допустимих викидів, скидань забруднюючих речовин, кількість і склад розміщуваних відходів і умови, що забезпечує охорону навколишнього природного середовища.

Порядок і умови видачі дозволів на викид, розміщення відходів і ліцензій на водокористування визначаються відповідними розпорядливими і нормативними документами, введеними в дію відповідним міністерством.

Контроль за виконанням екологічних вимог, дотриманням вимог природоохоронного законодавства, здійснюється представниками інспекцій спеціально уповноважених на це органів.

За стан екологічної безпеки на території підприємства в першу чергу відповідає голова правління. В другу чергу: на підприємстві наказом призначається особа, яка відповідає за екологію підприємства — інженер — енергетик.

Фінансуються заходи з ОП згідно ст. 21 закону «Про ОП», де сказано, що на підприємстві створюється фонд ОП, та положення пор галузеві та Державні фонди ОП.

5.2.1 Розрахунок освітлення дільниці

5.2.1.1 Розрахунок природного освітлення полягає у визначенні світлової площі вікон та їх кількості. Його виконуємо за формулою:

Fо = Fд . о;, (5.2.1)

де Fо — площа освітлення, тобто площа всіх вікон, м2;

Fд — площа відділення (площа підлоги), м2;

о — коефіцієнт природного освітлення.

За нормами будівельного проектування треба взяти стандартні розміри вікон. Для виробничих приміщень можна взяти вікно шириною 1,5 м і висотою 2,4 м. Визначається площа одного вікна і кількість вікон за формулою:

м2

nв =, (5.2.2)

де пв — кількість вікон;

F1 — площа одного вікна, м2;

Fо — площа освітлення (площа всіх вікон), м2.

nв =

Fо = Fд · а

Fо — площа освітлення, всіх вікон, м2

Fд — площа підлоги, м2 (= 126м2)

а — коефіцієнт природного освітлення = 0,30

Fо = 126· 0,30 =37,8 приймаємо Fо =38

5.2.1.2 Розрахунок освітлення (визначається кількості і потужності електроламп) виконується почергово

Визначається потужність штучного освітлення за формулою:

Wд = Fд. Р; (35)

де Wд — потужність штучного освітлення відділення, Вт;

Fд — площа відділення, м2;

Р — питома потужність штучного освітлення у ватах на 1 м² площі підлоги.

Wд =126? 10=1260 Вт

Береться потужність однієї лампи 150…300 Вт. Визначається кількість ламп за формулою:

nл =; (5.2.3)

де Рл — потужність однієї лампи, Вт.

nл = приймаємо 5 шт.

5.2.2 Розрахунок вентиляції

Вентиляційні обладнання відділень ремонтних майстерень призначені для видалення газів, парів, пилу, а також різних шкідливих випаровувань, які з’являються в процесі виробництва.

Вентиляція відділень може бути природною і механічною. Природна вентиляція застосовується в приміщеннях, для яких за існуючими нормами кратність обміну повітря (число, показує скільки разів повинен відбутися обмін повітря у відділеннях за одну годину) —. Це ті приміщення, в яких шкідливі гази не виділяються і на одного робітника припадає понад 50 м³ повітря. У таких приміщеннях досить мати наскрізне природне провітрювання. Площа перерізу фрамуг або квартирок береться в розмірі 2−4% від площі підлоги.

Для решти приміщень потрібно застосовувати механічну вентиляцію. Розрахунок її полягає у визначенні продуктивності вентилятора та виборі з даними розрахунку стандартного вентилятора.

Порядок розрахунку:

1. Підібрати за нормами кратність обміну повітря.

2. Розрахувати кубатуру відділення Vд за формулою:

Vд = Fд . h; (37)

де Fд — площа відділення, м3;

h — висота приміщення, становить 5,4 м або 6 м для приміщень, обладнаних краном-балкою, а для інших приміщень (без крана-балки) — 3,6; 4,2 та 4,8 м.

Vд = 126 .5,4=680,4 м³

Визначити продуктивність припливно-витяжного вентилятора Lв, її визначають за формулою:

м3/год.

м3/год.

Визначати потужність двигуна немає потреби тому, що заводи випускають вентилятори разом з електродвигунами.

За підрахованою продуктивністю підібрати з довідникової літератури тип і марку вентилятора і записати його повну характеристику.

Висновки і пропозиції

Курсовий проект на тему «Планування та організація технічно сервісу за машино-тракторним парком сільськогосподарського підприємства з розробкою технології технічного обслуговування при виконанні контрольно — оглядових і мийних робіт за трактором Т- 150К» виконанно в осязі аркушів розрахунково-пояснювальна записка та двох аркушів графічної частини.

В першому розділі «Техніко-економічна характеристика підприємства» наведені дані про с? г підприємство.

Вдругому розділі «Організаційна частина проекту» приведений розрахунок кількості ТО і ремонтів, визначення затрат праці річного осягу робіт майстерні, структури ланок з проведення ТО, вибір обладнання, розрахунок площі дільниці ТО, а також розрахунок річного план-графіку ТО і ремонтів.

В третьому розділі «Технологічна частина» детально розроблена технологія ТО при виконанні контрольно — оглядових і мийних робіт за трактором Т- 150К.

В четвертому розділі «Економічна частина» розраховані річні витрари на проведення ТО за трактором Т-16М? які становлять 4490,58 грн.

В п’ятому розділі «Охорона праці» наведено екологічні мироприемства під час технічного сервісу? а також охорона праці при проведенні робіт на дільниці ТО.

Графічна частина курсового проекту виконанна на двух аркушах:

На аркуші № 1 зображено план-графік ТО і ремонтів тракторів;

На аркуші № 2 зображена технологічна карта ТО при виконанні контрольно — оглядових і мийних робіт за трактором Т- 150К.

Література

1. Білокінь Я.Ю., Окоча А.І., Войцеховський С. О. Трактори і автомобілі. Підручник. За ред. Я.Ю.Білоконя. — К.: Вища освіта, 2003.

2. Водолазов Н. К. Курсовое и дипломное проектирование по механизации сельского хозяйства. — М.: Агропромиздат, 1991. -335 с.; ил. — (Учебники и учеб. пособие для техникумов).

3. Вознюк Л. Ф., Іщенко В.В., Михайлович Я. М. Технічне обслуговування і діагностування сільськогосподарських машин. — К.: Урожай, 1994. -213 с.

4. Войтюк В. Д., Демко А. А., Надточій О.В. та ін. Структура і загальні положення концепції технічного сервісу енергонасиченої с.-г. техніки. Вісник. Харків ДТУСГ. «Підвищення надійності відновлених деталей машин» — Вип. 15 Харків, 2004. -214−222.

5. Довідник сільського інженера /В.Д.Гречкосій, О.М.Погорілець, І.І.Ревенко, В.С.Колісник та ін.; за ред. В.Д.Гречкосія. — К.: Урожай, 1988. -360 с.: іл. — (Літ. для каб. інженера).

6. Комплексная система технического обслуживания и ремонта машин в сельском хозяйстве. — М.: ГОСНИТИ, 1985.

7. Лехман С. Д., Целинський В. П. та ін.; Довідник з охорони праці в сільському господарстві. — К.: Урожай, 1990.

8. Машиновикористання в землеробстві: Методичні рекомендації щодо виконання курсового проекту. Ружицький М. А., Ляшенко В. Д., Івашина М.Б. — Немашаєве, НМЦ, 2003.

9. Ремонт сільськогосподарської техніки: Методичні рекомендації щодо виконання курсового проекту. Солдатов Ю. В., Колісник М.В., Волошин Б. Б. — Немішаєве, НМЦ, 2003.

10. Рубльов В.І., Войтюк В. Д. Управління якістю технічного сервісу і сільсь-когосподарської техніки при постачанні: Посібник; за ред. В.І.Рубльова. 2-е видання доп. — К.: Видав НАУ, 2006. -236 с.; іл.

11. Сільськогосподарські та меліоративні машини: Підручник. /Д.Г.Войтюк, Т.Д.Іщенко та ін.; За ред. Д. Г. Войтюка. — К.: Вища освіта, 2004. -544 с.

12. Технічна діагностика машин /В.І.Кірса, І.С.Деревець, М. Х. Потапенко, О.С.Кіреєв; За ред. В.І.Кірси — К.: Урожай, 1986.

13. Технічне обслуговування та ремонт сільськогосподарської техніки: Підручник. В 2-х 4. / П. В. Лауш, І.Ф.Василенко, Т. П. Лесюк, О.А.Дьомін, В. Я. Чабанний, Н. П. Лауш, С. Б. Орищенко, В. С. Кухаренко, С. Г. Лауш. За редакцією П. В. Лауша та І.Ф.Василенка. — Кіровоград: ПОЛІМЕД-Сервіс, 2007.