Особливості та шляхи експортного розширення виробництва підприємства (за матеріалами ПАТ «Інтерпайп НТЗ»)

ДИПЛОМНА МАГІСТЕРСЬКА РОБОТА

за темою:

" Особливості та шляхи експортного розширення виробництва підприємства"

(за матеріалами ПАТ " Інтерпайп НТЗ" )

Дніпропетровськ 2014

Анотація

Фурсова К.Д. " Особливості та шляхи експортного розширення виробництва підприємства ПАТ «Інтерпайп НТЗ»

У роботі проведене узагальнення сутності економічної ефективності експортної діяльності підприємств в Україні, виконаний аналіз експортної діяльності підприємства ПАТ «Інтерпайп НТЗ» у 2003;2013 рр. та економічна діагностика впливу ЗЕД на показники діяльності та фінансовий стан підприємства, ідентифіковані основні проблеми в ЗЕД підприємства та розроблені проектні пропозиції по покращанню ефективності ЗЕД, проведена оцінка стану охорони праці та організації заходів безпеки в надзвичайних ситуаціях на підприємстві.

В сучасних умовах політико-економічної переорієнтації географії експортної діяльності ПАТ «Інтерпайп НТЗ» з ринку Росії на ринки Європи, США та Близького Сходу розроблені та обґрунтовані пропозиції щодо доцільності маркетингової програми розширення експортного логістичного обслуговування замовників металопродукції ПАТ «Інтерпайп НТЗ» на Близькому Сході при переході з FOB-умов поставки металопродукції в порт України до CIF-умов поставки металопродукції в залізничних вагонах морськими поромами в порти Туреччини без перевантажень на території України та з отриманням додаткового прибутку за рахунок підвищення контрактної ціни продукції і, відповідно, «експортного» відшкодування ПДВ з бюджету.

Ключові слова: трубна металопродукція, колісна металопродукція, антидемпінгове мито, митні квоти на експортні поставки, торгівельні умови СОТ, логістика експорту, «експортне» відшкодування ПДВ.

Аннотация

Фурсова К.Д. " Особенности и пути экспортного расширения производства предприятия ПАТ " Интерпайп НТЗ"

В работе проведено обобщение сущности экономической эффективности экспортной деятельности предприятий в Украине, выполнен анализ экспортной деятельности предприятия ПАТ «Интерпайп НТЗ» в 2003;2013 гг. и экономическая диагностика влияния ЗЕД на показатели деятельности и финансовое состояние предприятия, идентифицированы основные проблемы в ЗЕД предприятия и разработаны проектные предложения по улучшению эффективности ЗЕД, проведена оценка состояния охраны труда и организации мер безопасности в чрезвычайных ситуациях на предприятии.

В современных условиях политико-экономической переориентации географии экспортной деятельности ПАТ «Интерпайп НТЗ» с рынка России на рынки Европы, США и Ближнего Востока разработаны и обоснованы предложения относительно целесообразности маркетинговой программы расширения экспортного логистического обслуживания заказчиков металлопродукции ПАТ «Интерпайп НТЗ» на Ближнем Востоке при переходе с FOB-условий поставки металлопродукции в порт Украины к CIF-условиям поставки металлопродукции в железнодорожных вагонах морскими паромами в порты Турции без перегрузки на территории Украины и с получением дополнительной прибыли за счет повышения контрактной цены продукции и, соответственно, «экспортного» возмещения НДС из бюджета.

Ключевые слова: трубная металлопродукция, колесная металлопродукция, антидемпинговая пошлина, таможенные квоты на экспортные поставки, торговые условия ВТО, логистика экспорта, «экспортное» возмещение НДС.

Summary

Fursova K.D. " Features and export expansion ways of the enterprise PLP " Interpipe NTPR" .

In this work generalizes the essence of economic export performance the enterprises in Ukraine, the analysis of the export business enterprise PLP «Interpipe NTRP» in 2003;2013 years and economic diagnostics foreign economic activity (FEA) influence on performance and financial condition of the enterprise, the main problems identified in the FEA of the enterprise and develop a project suggestions for improving the effectiveness of FEA, assessment of occupational safety and organization security measures in emergency situations in the enterprise.

In modern conditions of political and economic reorientation geography the export activity of PLP «Interpipe NTRP» from the Russian market to markets in Europe, USA and the Middle East developed and substantiated proposals on the feasibility of a marketing program to expand export logistics customer service metal PLP «Interpipe NTRP» in the Middle East during the transition with FOBconditions steel supply in the Ukrainian port to the CIF-conditions for supply of railway wagons by ferries in Turkish ports without overloading on the territory of Ukraine and to obtain additional revenue by increasing the contract price of the product and, therefore, «export» VAT refund from the budget.

Keywords: Metal pipe, metal wheel, anti-dumping duties, customs export quotas, trading conditions WTO, export logistics, «export» VAT refund.

Зміст

Вступ

Розділ 1. Теоретичні основи експортного розширення виробництва підприємством

1.1 Сутність експортного розширення виробництва на підприємстві

1.2 Аналіз конкурентоспроможності експортної продукції підприємства на світовому ринку

1.3 Методи аналізу ефективності розширення експортної діяльності підприємства

Розділ 2. Аналіз експортної діяльності ПАТ «Інтерпайп НТЗ»

2.1 Характеристика діяльності підприємства ПАТ «Інтерпайп НТЗ»

2.2 Динаміка показників фінансової діяльності ПАТ «Інтерпайп НТЗ»

2.3 Динаміка асортименту та географічної структури експортних поставок продукції ПАТ «Інтерпайп НТЗ»

2.4 Економічний аналіз експортної діяльності ПАТ «Інтерпайп НТЗ»

2.5 Основні проблеми в реалізації експортної політики ПАТ «Інтерпайп НТЗ»

Розділ 3. Шляхи експортного розширення виробництва в ПАТ «Інтерпайп НТЗ»

3.1 Стратегія розширення експортних поставок продукції ПАТ «Інтерпайп НТЗ» в райони Близького Сходу

3.2 Сутність проекту «залізнично-поромного» шляху поставок продукції ПАТ «Інтерпайп НТЗ» в райони Близького Сходу через Туреччину

3.3 Оцінка ефективності та прибутковості експорту металопродукції ПАТ «Інтерпайп НТЗ» через Туреччину

Розділ 4. Охорона праці та безпека в надзвичайних ситуаціях

4.1 Організація охорони праці в фінансово-економічній службі ПАТ «Інтерпайп НТЗ»

4.2 Безпека в надзвичайних ситуаціях в ПАТ «Інтерпайп НТЗ»

Висновки та пропозиції

Список використаних джерел

Додатки

Вступ

Активна зовнішньоекономічна діяльність виступає одним з основних факторів ринкової трансформації економіки, підвищення її ефективності та конкурентоспроможності. Формування та розвиток експортного потенціалу, збільшення його обсягів та становлення збалансованої товарної структури відносяться до ключових пріоритетних напрямів державного регулювання зовнішньоекономічної діяльності.

Актуальність теми дипломного дослідження полягає в тому, що процес ведення бізнесу на зарубіжних ринках істотно відрізняється від управління діяльністю підприємства у вітчизняному економічному середовищі України. Конкурентний тиск міжнародного ринку металопрокату та впровадження розвинутими державами світу політико-економічних заходів захисту своїх вітчизняних виробників вимагає від експортно-орієнтованих підприємств України пошуку нових ринків та розробки детальної стратегії експорту.

Проблеми, пов’язані з процесом формування експортного потенціалу, не є новими і виникали вони на різних етапах економічного розвитку багатьох країн світу. Та останнім часом дане питання стає все більш актуальним і набуває все більшого розголосу, а викликано це поширенням процесів глобалізації національних економік, що охопили майже всі країни світу.

Теоретико-методологічні та практичні аспекти аналізу, формування та використання експортного потенціалу розглядались в працях провідних зарубіжних та вітчизняних вчених, а саме Андріанова В.Д., Сейфуллаєвої М.Е., Бахрамова Ю. М., Діденко Н.І., Зав`ялова Н.І., Савицького П.І., Шагалова Г. А., Мазаракі А.А., Кириченка О. О., Крушницької Г. Б., Ломаченко Т.І., Маштабея В. Я., Кутідзе Л.С., Афанасьєва К.М. та інших.

Проблема розробки та запровадження експортних стратегій сьогодні активно вивчається як вітчизняними, так і зарубіжними вченими. Значення стратегічного планування у ЗЕД у своїх роботах досліджували З.Н. Бочаєва,

І.В. Бураковський, А.І. Кредісова, А.А. Мазаракі, Т.М. Циганкової, Т. М. Мельник, Ю. В. Яковець. Вивченню сутності експортної стратегії як економічної категорії приділено увагу у доробках В.Г. Андрійчука, Б. Оліна, В.Р. Сіденка, А.С. Філіпенка, Д. В Шевельова.

Проблема розширення експортних можливостей та розвитку експортного потенціалу промислових підприємств є складною і різновекторною. Її вирішення вимагає системного підходу до вдосконалення управління зовнішньоекономічною діяльністю підприємства і здійснення комплексу організаційно-економічних, управлінських і техніко-технологічних заходів, що сприятимуть посиленню конкурентних переваг підприємства на внутрішньому і зовнішньому ринках.

Менеджмент зовнішньоекономічної діяльності - це складна сукупність управлінських відносин, що виникають у сфері зовнішньоекономічної діяльності у зв’язку з плануванням, організацією, керівництвом і контролем виконання конкретних міжнародних ділових операцій на різноманітних рівнях управління бізнесом, головним чином на підприємствах.

Об'єкт магістерського дослідження — металургійне підприємство ПАТ «Інтерпайп Нижньодніпровський трубопрокатний завод» (м. Дніпропетровськ).

Предмет магістерського дослідження — експортна діяльність ПАТ «Інтерпайп НТЗ» .

Мета магістерського дослідження — розробка пропозицій по покращанню ефективності експортної діяльності металургійного підприємства ПАТ «Інтерпайп НТЗ» за рахунок переорієнтації ринків збуту продукції з Росії на країни Близького Сходу та Африки (Середземномор'я), а також за рахунок впровадження безперевантажувальних логістичних схем експортної поставки продукції «завод — споживач» .

Основними завданнями дипломного дослідження були:

— проведення теоретичного аналізу сутності економічної ефективності експортної діяльності підприємств в Україні;

— виконання аналізу експортної діяльності підприємства ПАТ «Інтерпайп НТЗ» у 2003;2013 рр. та економічної діагностики впливу ЗЕД на показники діяльності та фінансовий стан підприємства;

— ідентифікація основних проблем в ЗЕД підприємства ПАТ «Інтерпайп НТЗ» та розробка проектних пропозицій по покращанню ефективності його ЗЕД;

— оцінка стану охорони праці та організації заходів безпеки в надзвичайних ситуаціях на підприємстві.

Методами дослідження дипломної роботи є сукупність загальнонаукових і спеціальних методів дослідження, серед яких необхідно виділити такі: методи аналізу та синтезу, індукції та дедукції - для дослідження економічної природи експортної діяльності підприємств; системний підхід — для визначення характерних ознак експортної діяльності підприємств; метод системно-структурного аналізу та економіко-статистичний метод — для аналізу сучасного стану експорту трубної продукції підприємствами — експортерами в Україні; метод економіко-математичного моделювання — для побудови моделей проектів покращання експортної діяльності підприємства.

Інформаційними джерелами дипломного дослідження були матеріали щорічних фінансово-економічних звітів ПАТ «Інтерпайп НТЗ» за 2003;2013 рр., інформація офіційних Інтернет-сайтів Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку України, а також Державної служби статистики України, монографічні дослідження, а також публікації українських та зарубіжних учених, інформація мережі Інтернет.

Наукова новизна отриманих результатів дослідження полягає в обґрунтуванні доцільності маркетингової програми розширення експортного логістичного обслуговування замовників металопродукції ПАТ «Інтерпайп НТЗ» на Близькому Сході при переході з FOB-умов поставки металопродукції в порт України до CIF-умов поставки металопродукції в залізничних вагонах морськими поромами в порт Туреччини без перевантажень на території України та з отриманням додаткового прибутку за рахунок підвищення контрактної ціни продукції і, відповідно, «експортного» відшкодування ПДВ з бюджету.

Практична цінність отриманих результатів роботи полягає в проведенні послідовного аналізу діяльності і проблемних змін в фінансовому стані ПАТ «Інтерпайп НТЗ» та наданні пропозицій по переорієнтації географії експортної діяльності з ринку Росії за рахунок вільного виходу в умовах СОТ на ринки Європи, США та Близького Сходу з новою експортною продукцією — виробами з прецензійно-чистого металу нового електросталеплавильного цеху підприємства, працюючого виключно на металобрухті та чугунно-сталевій сировині металургійних заводів України, що знизить імпортну залежність від продукції російських металургійних заводів.

Апробація результатів магістерського дослідження проведена публікацією тез доповіді та в виступі на науково-практичній конференції Дніпропетровського університету ім. Альфреда Нобеля у 2014 р.

Дипломна робота складається з вступу, 4 розділів, висновків та списку використаних джерел. Робота представлена на 104 стор., 14 рис., 10 табл., список використаних джерел містить 114 найменувань, 5 додатків на 25 стор.

Розділ 1. Теоретичні основи експортного розширення виробництва підприємством

1.1 Сутність експортного розширення виробництва на підприємстві

Проблема розробки експортних стратегій є відносно новою як для вітчизняного бізнесу, так і для економічної науки. На українських підприємствах досі не сформовано традиції стратегічного планування експортної діяльності, що пояснюється необхідністю глибинної трансформації культури господарювання протягом тривалого часу. Тим не менш, у вітчизняній літературі проблемі розробки експортної стратегії приділяється значна увага, через що на сьогодні не існує єдиного тлумачення її сутності.

Так, на думку Рокочі В.В. експортна стратегія — це довгостроковий курс експортної діяльності, що містить комплекс завдань з розвитку власне комерційної, а також інвестиційної, науково-технічної, виробничої та сервісної діяльності з зарубіжними партнерами та систему заходів, направлених на вирішення поставлених завдань.

Б. Олін визначає експортну стратегію як основоположну програму дій, у якій визначаються пріоритетні напрями діяльності підприємства на зовнішньому ринку з врахуванням наявних у нього ресурсів та вимог ринку.

У роботі Шевельова Д. В. стратегію експорту підприємства визначено як комплекс дій, спрямований на поглиблення та розширення експортної діяльності з метою більш повного задоволення економічних та соціальних потреб даного бізнесу поряд з додержанням загальнодержавних інтересів. Дане визначення є одним з найзмістовніших, оскільки підкреслює виключну роль обґрунтованої експортної діяльності у забезпеченні загальнодержавного добробуту.

На думку Босак А. О., експортна стратегія — це процес розгляду альтернативних варіантів у сфері експорту, що належать до довгострокових цілей, та їх обґрунтування для прийняття рішень. Дане тлумачення більшою мірою підходить для визначення стратегічного планування, проте наголошує на доцільності безперервності даного процесу, що є його безперечною перевагою.

Визначення експортної стратегії як управлінського процесу зі створення та підтримки стратегічної відповідності між цілями підприємства у сфері експорту та його потенційними можливостями наведено у Котелкина С.В.

Складність теоретичного узагальнення сутності експортної стратегії полягає у відсутності універсальних вимог щодо її змісту, оскільки останній значною мірою визначається розмірами та напрямом діяльності підприємства, що її реалізує. Проте мінливість зовнішнього середовища, відчутна міжнародна конкуренція та орієнтація на зовнішні ринки посилюють актуальність стратегічного управління зовнішньоекономічною діяльністю на підприємствах усіх сфер діяльності.

Експортний потенціал притаманний економічним суб'єктам усіх рівнів — підприємство, галузь, регіон всередині країни, національна економіка, угруповання кількох держав, — які реалізують цей потенціал шляхом розвитку зовнішньої торгівлі, передусім, експорту.

Експортний потенціал підприємства визначається багатьма складовими, що характеризують різні сторони його функціонування. В цілому діяльність підприємства у зовнішньоекономічній сфері складається із взаємопов'язаних процесів, кожний з яких при визначенні експортного потенціалу розглядається окремо. В свою чергу результати дій цих процесів утворюються в наслідок не лише тільки їх функціонування, але і їх взаємодії між собою та ланками зовнішнього середовища.

Експортний потенціал характеризується кількісним, якісним, структурним станом наявних у суб'єкта ресурсів (виробничих, фінансових, трудових і т.д.); їхнім взаємозв'язком і взаємоузгодженням; можливістю у визначений часовий термін мобілізувати резерви для досягнення поставлених цілей; можливістю збільшення й удосконалювання всіх складових експортного потенціалу та їхніх сполучних ланок. Окрім цього дефініція «експортний потенціал» на рівні підприємства містить три рівня зв’язків та відносин: по-перше, зв’язки і відносини, які відображають минуле як сукупність наявних властивостей, накопичених в результаті розвитку підприємства; по-друге, зв’язки і відносини, які характеризують сучасне, тобто усі можливості (здатності), які реально можуть бути реалізовані у процесі експортної діяльності; по-третє, зв’язки і відносини, які зорієнтовані на майбутнє та дозволяють в процесі експортної діяльності не лише реалізовувати наявні можливості, але і відтворити нові можливості як додаткові сили підприємства.

Також експортний потенціал, безпосередньо підприємства, визначається як готовність, спроможність підприємства здійснювати зовнішньоекономічну діяльність, зокрема експортну діяльність, яка полягає у виході на цільові зовнішні ринки збуту. Експортний потенціал є основою для розробки стратегії виходу підприємства на зовнішній ринок. Отже, фактори, які впливають на розвиток експортного потенціалу також опосередковано впливають і визначають процедуру формування стратегії виходу підприємства на зовнішній ринок та рівень репрезентативності підприємства на зовнішньому ринку.

До найбільш значимих факторів розвитку експортного потенціалу доцільно віднести наступні:

— організація управління підприємством;

— інформаційне забезпечення зовнішньоекономічної діяльності;

— планування експортного виробництва;

— облік та аналіз експортних поставок;

— кадровий менеджмент.

Взаємозв'язок факторів розвитку експортного потенціалу та результатів діяльності підприємства на зовнішньому ринку проілюстрований на рис. 1.1.

Всі зазначені фактори є системоутворюючими, тобто вони формують експортний потенціал підприємства, і взаємозалежними, тобто вони об'єднані єдиною метою — забезпечити розвиток зовнішньоекономічної діяльності підприємства.

Рис. 1.1. Взаємозв'язок розвитку експортного потенціалу та результатів діяльності промислового підприємства на зовнішньому ринку [79]

До основних елементів підвищення конкурентоспроможності підприємства, що здійснює стратегію розвитку експорту можна віднести наступні:

— реалізація програми технічного переозброєння підприємства за рахунок технічних та технологічних, реконструктивно-капітальних заходів;

— зміна структури товарної продукції з метою збільшення питомої ваги випуску рентабельної продукції;

— зниження питомої ваги бартерних операцій і взаємозаліків;

— формування надійних схем забезпечення підприємства сировиною;

— розробка заходів мінімізації негативного впливу зміни цін на внутрішньому та зовнішньому ринках;

— оновлення стану обслуговуючих та ремонтних служб у відповідності з виробництвом та реалізацією експортної продукції.

Крім перерахованих основних напрямків підвищення ефективності системи управління зовнішньоекономічною діяльністю підприємства велика увага повинна бути приділена оцінці ризиків і формуванню системи безпеки підприємства, удосконаленню методів розробки бізнес-планів, формуванню способів залучення іноземних інвестицій, методикам оцінки ефективності зовнішньоекономічної діяльності підприємства.

В сучасних умовах динамізації науково-технічного прогресу необхідною вимогою формування реальної основи експортного потенціалу, є підвищення рівня прогресивності його структурних елементів. Можна вважати, що високий організаційно-технічний рівень експортного потенціалу дозволяє, з одного боку, впроваджувати прогресивні структуроутворюючи елементи, а з іншого боку, розширює діапазон гіпотетичного аспекту. Також характерною рисою експортного потенціалу є його перспективність.

В умовах побудови і розвитку інформаційного суспільства одним і ключових факторів розвитку експортного потенціалу промислового підприємства є використання інформаційних технологій. Зростаючі потоки інформації як всередині підприємства, так і ззовні, вимагають її оперативної обробки для адекватного подальшого використання. Для цього підприємство має бути забезпечене відповідною технічною базою і підготовленими спеціалістами.

Питання розробки стратегії та оцінки економічної ефективності ЗЕД підприємства висвітлені в роботах зарубіжних та вітчизняних науковців. Проблемами ефективності ЗЕД займаються такі вчені:

— Миролюбова Т. В., яка запропонувала методику розрахунку ефективності ЗЕД, що представляє собою сукупність таких показників, як абсолютна ефективність експорту, економічна ефективність реалізації експортних товарів на зовнішньому ринку, ефективність використання виробничих та оборотних фондів при експорті;

— Яковлєв А. І., який розробив систему оцінки ефективності для агентів міжнародного бізнесу та дав визначення коефіцієнту кредитного впливу;

— Дем'яненко А.Г. запропонував використання кількісних показників при оцінці ЗЕД підприємства, що допоможе більш докладно простежити вплив кожного фактору на ефективність ЗЕД.

В зарубіжній економічній літературі існує цілий ряд концепцій, які обґрунтовують конкурентні стратегії підприємства, характеризують чинники, які знаходяться в основі формування стійкої конкурентної позиції підприємства на ринку, визначають методи, інструменти, механізми, за допомогою яких підприємства досягають конкурентних переваг на ринку. Серед числа економістів, що проводили дослідження в цій області, слід назвати М. Портера, Г. Саймона, До. Еклунда, Р. Мінцберга.

Концепція збалансованої системи показників (ЗСП) була розроблена Робертом С. Капланом. Стосовно ЗЕД підприємства схематично цю систему можна представити наступним чином (рис. 1.2):

Рис. 1.2. Впровадження ЗСП у формування стратегії ЗЕД підприємства [24]

Треба згрупувати всі показники діяльності підприємства за їх функціональною належністю, визначити цілі та завдання кожного підрозділу та низку заходів, необхідних для досягнення основної мети. Цю систему можна застосовувати для комплексного аналізу та контролінгу ЗЕД підприємства.

Так, до фінансово-економічних чинників можна віднести ефективність ЗЕД, собівартість реалізованої продукції, рентабельність продажів на зовнішньому ринку, прибуток від ЗЕД, транспортні, податкові та митні платежі, способи платежів та форми розрахунків за експортно-імпортними операціями.

Клієнтський аспект на зовнішніх ринках передбачає такі показники, як доля ринку та доля споживача, розширення та збереження клієнтської бази, ступінь задоволення потреб споживача. Внутрішні бізнес-процеси суб'єкту ЗЕД потребують зниження затрат/збільшення прибутку, удосконалення інноваційного та операційного процесів на підприємстві .

Навчання та розвиток у транснаціональному середовищі - створення необхідної інфраструктури, яка здатна забезпечити досягнення цілей трьох інших аспектів. В цьому напрямку треба перш за все приділити увагу можливостям робітників та можливостям наявних інформаційних систем.

На рис. 1.3 представлена модель розробки стратегії ЗЕД на засадах використання збалансованої системи показників.

Рис. 1.3. Модель розробки ЗЕД підприємства на засадах ЗСП [24]

Одним із засобів досягнення основної мети — економічного зростання підприємства в довгостроковій перспективі - є підвищення ефективності ЗЕД підприємства. Для забезпечення конкурентоспроможності підприємства на зовнішньому ринку потрібна стратегія зовнішньоекономічної діяльності, тобто єдиний напрямок, який буде враховувати внутрішні можливості підприємства та ринкові умови, в яких йому доводиться функціонувати.

Для розробки стратегії необхідний комплексний аналіз діяльності підприємства. По-перше, треба провести комплексний аналіз ефективності ЗЕД на засадах фінансово-економічного аналізу та складання матриці SWOT та згрупувати економічні показники в ЗСП, що чітко виявить внутрішні можливості підприємства.

По-друге, необхідно провести аналіз зовнішнього середовища, який включає в себе оцінку постачальників, конкурентів та споживачів, а також аналіз пропонованих підприємством та конкурентами товарів з метою виявлення стадії життєвого циклу товару та можливості його заміни. Цей аналіз проводиться на засадах складання карти стратегічних груп для визначення положення підприємства серед конкурентів та напрямку його розвитку в наявному конкурентному середовищі. Також необхідні проведення маркетингового дослідження ринку з метою виявлення переваг споживачів та оцінка постачальників для визначення якості сировини та рівня цін на неї в даній галузі.

По-третє, для визначення ринку привабливості зовнішньоекономічної діяльності підприємства доцільно провести матричний аналіз. При проведенні матричного аналізу ЗЕД підприємства найчастіше використовуються такі матриці: матриця BCG — аналіз темпів зростання та частки ринку; матриця GE — аналіз порівняльної привабливості ринку та конкурентоспроможності; матриця ADL — аналіз життєвого циклу галузі та відносного положення на ринку; матриця Shell/DPM — аналіз привабливості ресурсоємної галузі в залежності від конкурентоспроможності.

Після проведення аналізу економічної діяльності підприємства складається список стратегічних альтернатив, тобто система стратегій в із розрахунком вірогідності їх запровадження щодо досягнення загальної мети.

Основні види стратегій міжнародного бізнесу поділяються на 5 основних груп, в залежності від наявності у підприємства конкурентних переваг, завдяки яким воно зможе досягти стабільного положення на ринку. До них відносяться: стратегії формування ресурсно-факторних переваг; стратегії формування технологічних переваг, стратегії формування інноваційних переваг, стратегії формування змішаних переваг, стратегії формування глобальних конкурентних переваг.

Таким чином, визначається спочатку вид стратегії міжнародного бізнесу підприємства, а потім в межах цього виду формується список конкурентних стратегій, з якого вибирається найбільш прийнятна. Після цього потрібно оцінити стратегію та визначити, чи відповідає вона запланованим показникам. Якщо так — запроваджувати її на функціональних рівнях та проводити постійний контроль за її виконанням для забезпечення найвищого результату. Для більш ефективної реалізації обраної стратегії необхідно розділити діяльність підприємства на основні та допоміжні процеси та найбільшу увагу приділити саме основній діяльності, поступово адаптуючи стратегію в маркетинговому, виробничому відділах та в сервісному обслуговуванні, що забезпечить повніший контроль за її реалізацією. Допоміжні процеси більш гнучкі і вони самі в процесі реалізації загальної стратегії будуть змінюватися згідно обраному напрямку. Якщо в процесі оцінки виявиться, що обрана стратегія не відповідає запланованим показникам, — зі списку конкурентних стратегій треба обрати найбільш прийнятну та оцінити її. Такий цикл допомагає вибрати найбільш оптимальний шлях розвитку ЗЕД підприємства.

Після впровадження обраної стратегії необхідний постійний контроль за поточною ситуацією внутрішнього та зовнішнього середовища для забезпечення своєчасного реагування на будь-яку зміну з метою адаптації стратегії розвитку ЗЕД до нових умов господарювання.

1.2 Аналіз конкурентоспроможності експортної продукції підприємства на світовому ринку

Передумовою прийняття рішення про організацію орієнтованого на експорт виробництва, про вихід підприємства на зовнішній ринок, а також умовою правильного оформлення зовнішньоекономічних контрактів є оцінка конкурентоспроможності експортної продукції.

Конкурентоспроможність експортної продукції - це сукупність споживчих властивостей призначеного для експорту товару, яка відрізняє його від товару конкурента за ступенем відповідності конкретним потребам з урахуванням витрат на їх задоволення.

Існують такі умови конкурентоспроможності товару:

— нормативні, які визначають відповідність вимогам стандарті в, технічних умов, міжнародних конвенцій, угод та правил;

— споживні, які визначають відповідність споживчих параметрів або характеристик товару споживчим параметрам потреби покупця;

— економічні, які визначають відповідність вартісних характеристик товару вимогам вигідності його придбання та використання.

Критерієм конкурентоспроможності товару виступає відношення корисного ефекту використання товару до ціни споживання, тобто до сумарних затрат на придбання та експлуатацію товару.

Експортер за інших рівних умов прагне збільшити це співвідношення з метою зростання конкурентоспроможності продукції, але без шкоди прибутковості виробництва та реалізації своєї продукції на конкретному ринку.

Загальною тенденцією на світових ринках машинотехнічної продукції є відносне зниження ролі цінової конкуренції та підвищення значення нецінової (товарної) конкуренції.

Для підприємств, які використовують у конкурентній боротьбі методи цінової конкуренції, реальні можливості підвищення конкурентоспроможності експортних товарів за рахунок зниження цін залежать від таких факторів:

— можливості удосконалення процесів виробництва;

— можливості використання дешевшої сировини, матеріалів, комплектувальних виробів;

— структури ціни споживання (частка контрактної ціни у ціні споживання);

— еластичності попиту на товар (зміни попиту на товар, що випливає з умов торгівлі).

Використання методів цінової конкуренції часто має тимчасовий характер, тобто здійснюється на певних стадіях життєвого циклу товару, зазвичай на стадії проникнення на ринок та на стадії зрілості.

До факторів підвищення конкурентоспроможності товару в умовах нецінової конкуренції належать:

— удосконалення споживчих властивостей та підвищення якості продукції;

— своєчасне створення збутової мережі;

— створення ефективної системи обслуговування споживачів;

— надання супутніх послуг;

— кредитування експорту;

— стимулювання попиту за допомогою диференціації товару, реклами, використання торгової марки, належного упакування тощо.

Отже, підвищення конкурентоспроможності товару може бути досягнуто за рахунок заходів як у сфері виробництва продукції, так і у сфері обігу.

Для систематизації й аналізу зовнішньоекономічної діяльності виробничо-економічних систем, що функціонують у ринкових, тобто в умовах, що змінюються, реалізації цілей свого існування й розвитку, доцільно виділити визначальні складові (домінанти), що роблять вплив на систему зовнішньоекономічної діяльності підприємств.

Домінанти зовнішньоекономічної діяльності підприємства визначаються насамперед стратегічними й тактичними цілями функціонування підприємства, які в окремо взяті періоди часу найчастіше не збігаються.

Стратегічні домінанти це складові, які визначають вплив на систему зовнішньоекономічної діяльності підприємства при реалізації стратегічних цілей його функціонування, а тактичні домінанти це основні складові, які визначають вплив на систему зовнішньоекономічної діяльності підприємства при реалізації тактичних цілей його функціонування. Таким чином, стратегічні домінанти впливають на досягнення довгострокових цілей зовнішньоекономічної діяльності підприємства, а тактичні короткострокових цілей. У свою чергу, стратегічні й тактичні домінанти зовнішньоекономічної діяльності визначаються впливом як зовнішніх, так і внутрішніх факторів, які здійснюють вплив на функціонування підприємства.

До зовнішніх факторів, що визначають стратегічні й тактичні домінанти зовнішньоекономічної діяльності підприємства, відносяться:

— зовнішньоекономічна політика держави експортера;

— світова господарська ситуація;

— політична, економічна й маркетингова ситуація в країнах, що входять у зони зовнішньоекономічної діяльності підприємства.

Основною особливістю зовнішніх факторів є їхня інваріантність стосовно стратегічної й тактичної діяльності підприємства. Порушення інваріантності, тобто надання впливу на структуру й ступінь впливу зовнішніх факторів пов’язані з великими витратами підприємства й під силу тільки наймогутнішим виробничо-економічним системам, підтримуваним протекціоністською політикою держави.

До внутрішніх факторів, що визначають стратегічні й тактичні домінанти зовнішньоекономічної діяльності підприємства, відносяться:

— організаційна структура підприємства;

— інформаційне забезпечення зовнішньоекономічної діяльності підприємства (якість інформації, швидкість одержання інформації);

— якість макроекономічного аналізу ситуації в країні експортері;

— здатність до якісного аналізу кон’юнктури ринків товарів, що дозволяє вчасно й ефективно задовольняти виявлені потреби в продукції, послугах;

— здатність до ефективної виробничої диверсифікованості;

— необхідний рівень адаптивних якостей, що дозволяють гнучко реагувати на зміни зовнішнього ринку (технологічна, ресурсна, організаційна гнучкість підприємства, як виробничо-економічної системи);

— забезпечення необхідного рівня конкурентоспроможності товару, необхідного для існуючих і перспективних сегментів ринку;

— здатність виробничо-економічної системи в найбільш повнім і ефективному використанні наявних у розпорядженні й всіх видах ресурсів, що здобуваються для майбутнього виробництва;

— здатність забезпечення високоефективного функціонування підприємства за допомогою найбільш раціонального використання його інвестиційного потенціалу;

— організація чіткої синхронізації роботи організаційних, виробничих і транспортних ланок підприємства при виконанні експортних замовлень;

— принципи й форми роботи фахівців у сфері зовнішньоекономічної діяльності.

Зовнішні й внутрішні фактори формують домінанти зовнішньоекономічної діяльності підприємства. Аналіз перерахованих вище факторів дозволяє визначити загальну структуру для стратегічних і тактичних домінант зовнішньоекономічної діяльності підприємства, яка включає наступні складові:

1. Потенціал закордонного ринку. Ця складова насамперед характеризується обсягами можливих продажів підприємствами експортерами, а також показниками темпу зміни ємності закордонного ринку.

2. Зовнішньоекономічна політика країн-експортерів і країн-імпортерів. Ця складова характеризується параметрами експортно-імпортних бар'єрів, законодавчим середовищем, політичними факторами.

3. Конкурентна перевага підприємства, що визначається факторами, які сформувалися в країні базування підприємства й віддзеркалює продуктивність використання всіх видів ресурсів. Продуктивність використання ресурсів прямо зв’язана зі зниженням витрат виробництва, з одного боку, і зі збільшенням адаптивних якостей функціонування підприємства, з іншої сторони.

4. Система, що забезпечує можливість своєчасного й адекватного відбиття ситуацій, що складаються на зовнішньому ринку. Ця система включає сканування й моніторинг зовнішнього ринку, а також прогноз ситуацій, що складаються.

5. Система синхронізації роботи всіх ланок підприємства по забезпеченню ефективності виконання експортних функцій. Ця складова є специфічною й характерна для виробників експортерів, що є великими промисловими комплексами. Виконання експортного замовлення, як правило, пов’язане із чітким виконанням і погодженням графіків виробництва, формування, транспортування й доставки точно в строк експортних партій продукції.

З метою оцінки власних потенційних можливостей в конкурентній боротьбі на зовнішньому ринку і розробки заходів підвищення конкурентоспроможності та забезпечення максимального прибутку, підприємству-експортеру необхідно проводити комплексний економічний аналіз виробничо-господарської діяльності в цілому і зовнішньоекономічної діяльності зокрема.

Аналіз зовнішньоекономічної діяльності підприємства повинен містити в собі наступні складові:

1. Оцінка рівня і якості виконання підприємством зобов’язань по контрактах з іноземними партнерами, дослідження ефективності, переваг і недоліків укладання контрактів і договорів.

2. Аналіз конкурентоспроможності підприємства та конкурентоспро-можності продукції і ринку збуту в зовнішньоекономічній діяльності.

3. Аналіз динаміки (розвитку) зовнішньоекономічної діяльності підприємства.

4. Вивчення раціональності використання ресурсів з метою усунення небажаних відхилень від намічених завдань.

5. Аналітична оцінка виконання угод і виробничо-фінансових результатів зовнішньоекономічної діяльності. Виявлення чинників, які позитивно чи негативно вплинули на кінцеві показники роботи підприємства.

6. Оцінка результатів господарської діяльності за попередні та поточний роки.

7. Аналіз фінансового стану підприємства.

В будь-якому випадку головна мета такого аналізу — підвищення ефективності функціонування даного суб'єкту господарювання і пошук резервів такого зростання. Після проведення аналізу економічної діяльності підприємства складається список стратегічних альтернатив, тобто система стратегій із розрахунком вірогідності їх запровадження щодо досягнення загальної мети.

Для забезпечення всебічного моніторингу ефективності реалізації зовнішньоекономічної стратегії можна використовувати концепцію збалансованих показників Р. Каплана і Д. Нортона [24], яку в умовах нестабільності економічного росту доцільно доповнити елементами діагностики системи управління ризиками та інвестиційними капіталовкладеннями (рис. 1.4).

Рис. 1.4. Модель оцінки ефективності реалізації зовнішньоекономічної стратегії підприємства [24]

Використання такої методики результативності управління підприємством передбачає оцінку поточних показників за такими перспективними напрямками:

1) виробничий процес (собівартість реалізованої продукції, рентабельність продажів, транспортні, податкові витрати і т.п.);

2) інвестиції (дослідження, планування та розробка проектів підприємства);

3) інновації (удосконалення інноваційного та операційного процесів на підприємстві);

4) маркетинговий аспект (частка ринку, розширення та збереження клієнтської бази, рівень задоволення потреб споживача);

5) персонал (можливості робітників і можливості застосування інформаційних систем);

6) ризики (оцінка та мінімізація можливих ризиків).

Сучасні швейцарські та німецькі економісти, які багато уваги приділяють розробці концепції факторів успіху підприємства на зовнішньоекономічному ринку, поділяють всі реалізовані певною фірмою ключові фактори успіху на дві групи: стратегічні фактори успіху та ключові компетенції.

Перша група — стратегічні фактори успіху — включає реалізовані фактори успіху, які мають ринкове походження і безпосередньо сприймаються клієнтом. З цього визначення можна побачити, що слово «стратегічні» не відповідає тому змісту, який вкладають ці автори у наведене поняття. Тому більш коректним є назвати першу групу чинників «ринковими» факторами успіху. Прикладами ринкових факторів успіху можуть бути: якість продукції, додаткові послуги, ціна, завдяки яким споживачі отримують для себе додаткову корисність.

Друга група — ключові компетенції - являють собою сукупність навичок і технологій, яка базується на явних та прихованих знаннях, забезпечує формування цінностей у системі клієнта, є оригінальною по відношенню до конкурентів і відкриває доступ до нових ринків. Їх складно імітувати та передавати. Ресурси фірми приймають форму ключових компетенцій, якщо відбір і комбінація ресурсів здійснюється краще, оригінальніше, швидше за конкурентів. Ключові компетенції повинні стабільно забезпечувати конкурентні переваги та ресурсну асиметрію відносно ринкових суперників. Можливість відтворення конкурентами ключової компетенції веде до її знецінення.

Виділяють також наступні рівні компетенції [49, с. 55]:

1) окремих індивідів (професійні компетенції);

2) ролей, що виконують члени компанії в проектних й інших групах у процесі господарської діяльності (рольові компетенції)

3) здійснення певних функцій у процесі виробництва та реалізації продукції (функціональні компетенції);

4) взаємопов'язаний набір навичок, здібностей та технологій, який забезпечує унікальність підприємства у певній галузі чи сфері та може застосовуватись у багатьох видах бізнесу (ключові компетенції).

Аналіз підходів до класифікації конкурентних переваг дає можливість зробити висновок, що найбільш прийнятною як з наукової, так і з практичної точки зору є класифікація конкурентних переваг фірми за шістьма критеріями: відношенням до системи (підприємства); сферою прояву; джерелами створення та можливістю імітації; тривалістю дії; місцем формування; видом ефекту, який отримує підприємство від реалізації переваги (табл. 1.1).

Запропонована класифікація охоплює більшість конкурентних переваг, які можуть бути сформовані на конкретному підприємстві. Для конкретного підприємства суттєве практичне значення має поділ конкурентних переваг за джерелами створення та стійкістю до конкурентного копіювання переваг:

1. «Низького рівня», які можуть бути легко досягнуті чи скопійовані конкурентами (використання дешевої робочої сили, забезпеченість широким спектром сировинних ресурсів тощо). Ці переваги базуються на вартості чи доступності факторів виробництва і не гарантують стабільного положення на ринку;

1. «Високого рівня», які є наслідком цілеспрямованої діяльності підприємства, як правило, пов’язані зі значними витратами і важко піддаються копіюванню (сучасна патентована технологія; спеціалізовані програми відтворення робочої сили високої кваліфікації; висока репутація підприємства, заснована на активній маркетинговій діяльності; наявність розгалуженої збутової мережі та мережі технічного обслуговування);

2. «Найвищого рівня», до яких відноситься постійна модернізація виробництва і видів діяльності, що супроводжується виснаженням конкурента, якщо він їх і досягає.

Крім характеру джерела конкурентної переваги на її стійкість впливає також кількість таких джерел. Чим складнішим і численнішим є набір джерел певної переваги фірми над конкурентами, тим менша імовірність копіювання та тривалішим буде термін відставання конкурентів. Визначальну роль відіграє також постійна модернізація всіх сфер діяльності підприємства, від поповнення та вдосконалення інструментарію маркетингових досліджень попиту до рівня якості та комплексності післяпродажного обслуговування клієнтів. Тобто для збереження переваг потрібні зміни, вдосконалення, нововведення.

Таблиця 1.1 Класифікація конкурентних переваг підприємства [75]

Основним показником конкурентноспроможності металопродукції ПАТ «Інтерпайп НТЗ» на світовому ринку є отримані сертифікати від міжнародних сертифікаційних центрів, які гарантують, що створена технологія виробництва та система керування якістю продукції на всіх етапах виготовлення та контролю відповідає міжнародним стандартам.

Сучасна створена системи керування якістю (СКЯ) в ПАТ «Інтерпайп НТЗ» заснована на вимогах наступних стандартів [115]:

— ISO 9001, ISO 9000:2005 «Системи керування якістю — Терміни й визначення», ISO 9001:2008 «Системи керування якістю — Вимоги», ISO 9004:2009 «Системи керування якістю — Основні напрямки здійснення вдосконалювання» ;

— ДСТУ ISO 9001, ДСТУ ISO 9001:2009 «Системи керування якістю. Вимоги», ДСТУ ISO 9000:2007 «Системи керування якістю. Основні положення й словник термінів» ;

— API Specification Q1 (8-е видання, доповнення 1) «Специфікація на програми якості для нафтових, нафтохімічних і газова галузі промисловості» ;

— AAR Specification M-1003(1 серпня 2011 р.) «Технічні вимоги до забезпечення якості» ;

— IRIS (2-я редакція) «Міжнародний стандарт залізничної промисловості» .

Підприємство сертифіковане на відповідність міжнародним стандартам:

— система керування якістю відповідає міжнародним стандартам ISO 9001 і API Q1;

— система керування навколишнім середовищем сертифікована згідно зі стандартом ISO 14 001;

— трубна продукція сертифікована на відповідність міжнародним і національним стандартам API 5CT, API 5L, EN (DIN), ASTM, ДЕРЖСТАНДАРТ;

— колісна продукція відповідає вимогам міжнародних і міждержавних стандартів: UIC — Merkblatt 812−3V, 812−2V, sowie DB BN 918 277, AAR M 107, ДЕРЖСТАНДАРТ 10 791;

Система керування якістю ВАТ «ИНТЕРПАЙП НТЗ» сертифікована:

— Технічною інспекцією TUV Rheinland Cert Gmbh на відповідність ISO 9001:2008 (№ 01 100 15 094);

— у Системі УкрСЕПРО органом по сертифікації ГП «ВНИТИ-ТЕСТ» на відповідність ДСТУ ISO 9001:2009 (№ UA 2.019.4 438−10);

— Органом по сертифікації систем якості й продукції Американського інституту нафти на відповідність API Q1 (№№ 5L-0289 і 5CT-0381);

— Органом по сертифікації систем якості й продукції Асоціації американських залізниць на відповідність AAR M-1003 (№QA-NTDU).

Наявність міжнародної сертифікації виробництва ПАТ «Інтерпайп НТЗ» після входження України в СОТ відкриває іноземні кордони країн — членів СОТ для безперешкодного експорту металопродукції.

Проведений маркетинговий аналіз конкурентного структурного розподілу світового ринку виробників сталевих труб в світі у 2008 та 2013 р. (рис. 1.5) показав, що:

— питома вага виробництва трубної продукції Китаю за 5 років зросла з рівня 37,5% у 2008 р. до рівня 46,5% у 2013 р.;

— питома вага виробництва трубної продукції України за 5 років зменшилась з рівня 1,91% у 2008 р. до рівня 1,48% у 2013 р.;

— питома вага виробництва трубної продукції Росії за 5 років зросла з рівня 6,24% у 2008 р. до рівня 7,37% у 2013 р.

Таким чином, на світовому ринку сталевих труб ПАТ «Інтерпайп НТЗ» займає частку не більше 1% та відчуває суттєву конкуренцію з боку заводів-виробників Китаю, Росії та Японії, які в сумі займають частку до 60% світового ринку сталевих труб.

На рис. А.1 — А.3 Додатку, А наведені результати проведеного аналізу динаміки виробництва сталевих труб в Україні та Росії у 2005 — 2013 рр. та аналіз обсягів експорту трубної продукції з України.

Сумарна потужність вітчизняних трубних заводів перевищує 6 млн т готової продукції на рік, що значно перевищує внутрішнє споживання. Це визначає експортну орієнтованість галузі - Україна входить до першої десятки світових виробників сталевих труб (рис. 1.5 — 1.6). Обсяги продажів, а отже і виробництва більшості вітчизняних заводів визначаються експортом, оскільки внутрішній ринок споживає в останні 5 років тільки від 45% до 50% виготовленої в Україні трубної продукції (рис. А.3 Додатку А).

В той же час, найближчий конкурент і, одночасно, імпортер (рис. А.5 Додатку А) — Росія випускає в останні 5 років в 4 -5 разів більший обсяг трубної продукції, ніж Україна, але на експорт поставляється не більше 15 — 18% (1,6 — 1,9 млн. т) за великої внутрішньої потреби Росії в трубній продукції, яка частково покривається імпортом трубної продукції з України (рис. А.4 Додатку А). При цьому зростання обсягів власного випуску сталевих труб в Росії (рис. А.1 Додатку А) приводить до зниження обсягів імпорту труб з України у останні роки практично в два рази, що вимагає від виробників сталевих труб в Україні пошуку нових світових ринків експорту своєї продукції.

Рис. 1.5. Динаміка структурного розподілу світового ринку виробників сталевих труб в світі у 2008 (побудовано за даними [98])

Тим часом, в Україні в 2013 р. виробництво сталевих труб скоротилося на 20%, або на 400 тисяч тонн порівняно з 2012 роком — до 1,615 мільйона тонн (рис. А.2 Додатку А). В 2012 р. виробництво труб в Україні скоротилося в порівнянні з 2011 роком, на 9% - до 2,015 млн. тонн. За 2011 рік виробництво сталевих труб зросло відносно 2010 р. на 26% - до 2,222 млн. тонн.

Рис. 1.6. Динаміка структурного розподілу світового ринку виробників сталевих труб в світі у 2013 р. (побудовано за даними [98])

Найбільшими виробниками труб в країні 7 заводів України, динаміка виробництва трубної продукції на яких у 2007;2013 рр. наведена на рис. А.6 Додатку А:

а) Дніпропетровська область (5 заводів):

— «Інтерпайп Нижньодніпровський трубопрокатний завод» ;

— «Інтерпайп Нікопольський завод Ніко-Тьюб» ;

— «Інтерпайп Новомосковський трубний завод» ;

— «Дніпропетровський трубний завод» ;

— «Дніпропетровський металургійний завод ім. Комінтерна — Комінмет» .

б) Донецька область (1 завод): «Харцизький трубний завод» ;

в) Луганська область (1 завод): «Луганський трубний завод» ;

Українські трубні підприємства 2013;го скоротили виробництво труб із чорних металів на 19,9% порівняно з 2012 роком (до рівня 1,61 млн. тонн).

Зокрема, у 2012 — 2013 р. різко знизив випуск труб Харцизький трубний завод (зварні прямошовні труби великого діаметру), що входить до групи «Метінвест» Ріната Ахметова, — з 630,5 тис. тонн у 2011 р. до 383,7 тис. тонн 2012 р. та до 255,2 тис. тонн у 2013 р.

Зменшився також випуск труб на підприємствах Віктора Пінчука: «Інтер-пайп-НТЗ» (з 418,6 тис. тонн у 2012 р. до 350,9 тис. тонн у 2013 р.); «Інтерпайп Ніко Тьюб» (з 431 тис. тонн у 2012 р. до 376,1 тис. тонн у 2013 р.); «Інтерпайп НМТЗ» (з 252,6 тис. тонн у 2012 р. до 226,7 тис. тонн у 2013 р.).

Зростання виробництва в 2013 р. зафіксовано на дніпропетровському заводі «Комінмет» (зі 197,5 тис. тонн до 222,3 тис. тонн труб). Також наростив випуск труб Маріупольський меткомбінат (ММК) ім. Ілліча — з 52,1 тис. тонн до 61,6 тис. тонн.

Із 1 серпня поточного р. відновив роботу реорганізований Луганський трубопрокатний завод (ЛТПЗ): за п’ять місяців він виробив 16,3 тис. тонн труб, тоді як ЛТЗ за січень-грудень 2012;го виготовив 124,4 тис. тонн труб.

Із грудня 2013;го після семимісячного простою відновив виробництво Дніпропетровський трубний завод (ДТЗ). За 2013 рік підприємство виробило 33 тис. тонн труб, тоді як за 2012;й — 78,7 тис. тонн.

На рис. А.7 Додатку, А наведена динаміка змін структури обсягів випуску трубної продукції на основних заводах України у 2008 р. (докризовий рівень), 2011 р. (післякризове зростання виробництва) та 2013 р. (падіння виробництва за рахунок зниження та обмеження попиту). За конкурентоспроможним експортним асортиментом основними виробниками — експортерами трубної металопродукції по групі 7304 (труби з заліза або сталі) в Україні є наступні металургійні заводи: ПАТ «Інтерпайп Україна» (труби стальні безшовні, труби стальні зварні діаметром до 1220 мм); Харцизський завод (прямозварні труби великого діаметру нафтового асортименту- 1400 мм).

1.3 Методи аналізу ефективності розширення експортної діяльності підприємства

експорт металопродукція маркетинговий логістичний

Для визначення ефективності експортно-імпортних операцій (табл. 1.2) необхідно на підприємстві організувати облік, що забезпечує отримання необхідної достовірної інформації про продаж (закупівлі) в абсолютному та натуральному вираженні, а також про витрати та доходи, пов’язані із реалізацією (закупкою) товарів на зовнішньому ринку в розрізі окремих держав.

Визначення економічної ефективності та ефекту експортної діяльності підприємства доцільно проводити в наступній послідовності (табл. 1.2 [84]):

1. Розрахунок беззбиткової зовнішньоторговельної ціни експортного товару (при відомих повних витратах відповідно до базисних умов постачання);

2. Розрахунок максимально прийнятних повних витрат на експорт товару відповідно до базисних умов постачання (при відомій зовнішньоторговельній ціні);

3. Розрахунок економічного ефекту товару;

4. Розрахунок економічної ефективності експорту товару.

При розрахунку показників ефективності експорту необхідно враховувати наступні умови:

а) собівартість та витрати за підготовку і організацію експорту продукції українським експортером зафіксовані в українській валюті;

б) контракту (митна) ціна за експортну продукцію зовнішньоторговельних операторів зафіксована у валюті імпортера або третіх країн;

в) законодавчими актами держави встановлене «експортне» відшкодування ПДВ в % від митної вартості експортованої продукції в еквіваленті національної валюти на момент фіксації експорту.

Таблиця 1.2 Система локальних показників оцінки ефективності ЗЕД підприємства [84]

Операційний прибуток ДPR експортера в національній валюті від здійснення продажу на експорт партії в Q т продукції за митною валютною ціною контракту Cвал за 1 т продукції становитиме:

(1.1)

де К (UAH/вал) — курс національної валюти до валюти контракту;

— заводська собівартість партії Q експортної продукції;

— витрати на транспортування та оформлення експорту

партії Q експортної продукції;

Чистий прибуток після оподаткування (з врахуванням податку на прибуток PPR) становитиме:

(1.2)

Рентабельність експортної операції по чистому прибутку після оподаткування відносно суми витрат собівартості та накладних витрат на експорт становитиме:

(1.3)

Якщо при експортній операції держава відшкодовує «експортний ПДВ» — 20% від митної вартості товару, з яких сплачується внутрішній ПДВ 20% від витрат на матеріальні витрати в собівартості (до 70% при експорті зернових), то загальна рентабельність експортної операції підвищиться до рівня:

(1.4)

Показники ефективності експортних угод доцільно використовувати при аналізі експортної діяльності підприємства за минулий період; обґрунтуванні окремих пропозицій про реалізацію товару; планування експортної діяльності на майбутній період.

Розділ 2. Аналіз експортної діяльності ПАТ «Інтерпайп НТЗ»

2.1 Характеристика діяльності підприємства ПАТ «Інтерпайп НТЗ»

В якості експортера трубної металопродукції ЗЕД — групи 7304 в дипломному проекті аналізується металургійне підприємство ПАТ «Інтерпайп НТЗ», м. Дніпропетровськ (http://ntrp.interpipe.biz/ru/company.html [90]).

ПАТ «Інтерпайп Нижньодніпровський трубопрокатний завод» — є провідним підприємством України та спеціалізується на виробництві безшовних та зварних труб для видобутку та транспортування продуктів нафтогазодобувної галузі, труб спеціального призначення для машинобудування та енергетичної промисловості, труб спеціального призначення для використання в інших промислових сферах, а також коліс та бандажів для залізничного транспорту.

Продуктовий ряд [90]:

— для нафтогазової промисловості: безшовні обсадні труби діаметром 140−340 мм з товщиною стінки 6,4−15,4 мм, труби для транспортування нафти та газу діаметром 42−377 мм з товщиною стінки 4,5 — 65 мм;

— для машинобудування та енергетичної галузі: безшовні труби діаметром 33−377 мм з товщиною стінки 4−65 мм, у тому числі для заглибних електронасосів (ЗЕН) і заглибних електродвигунів (ЗЕД) діаметром 87−159 мм з товщиною стінки 3−8 мм; підшипникові труби діаметром 36−183 мм з товщиною стінки 3,6 — 38 мм; прецизійні труби діаметром 35−108 мм з товщиною стінки 3,5−18 мм, для інших промислових галузей: безшовні труби діаметром 33−377 мм з товщиною стінки 4−65 мм;

— суцільнокатані залізничні колеса для локомотивів, пасажирських та вантажних вагонів, вагонів метро діаметром від 650 до 1269 мм, бандажі діаметром від 690 до 1260 мм.

Підприємство сертифіковано на відповідність міжнародним стандартам:

— система управління якістю відповідає міжнародним стандартам ISO 9001 та API Q1;

— система управління зовнішнім середовищем сертифікована згідно стандарту ISO 14 001;

— трубна продукція сертифікована на відповідність міжнародним та національним стандартам API 5CT, API 5L, EN (DIN), ASTM, ГОСТ ;

— колісна продукція відповідає вимогам міжнародних та міждержавних стандартів: UIC — Merkblatt 812−3V, 812−2V, Sowie DB BN 918 277, AAR M 107, ГОСТ 10 791.

Товариство є провідним підприємством України за обсягом експорту сталевих труб та коліс у країни дальнього зарубіжжя. Найбільшим попитом користуються суцільнокатані залізничні колеса та труби нафтового сортаменту.

Таблиця 2.1 Власники найбільших пакетів акції ПАТ «Інтерпайп НТЗ» станом на 01.01.2014 [89]

Середньооблiкова чисельнiсть штатних працiвникiв облiкового складу за 2013 рiк склала 6170 чол., знизившись на 2265 осіб з докризового рівня 2007 р. (8435 чол.) — рис. 2.1.

Рис. 2.1. Динаміка чисельності працівників та рівня середньомісячної заробітної плати в ПАТ «Інтерпайп НТЗ» у 2007 — 2013 рр. (за даними [90])

Склад 5-ти металургійних заводів групи «Інтерпайп», зосереджений в Дніпропетровській області [90]:

1. 5 393 116 — ПУБЛІЧНЕ АКЦІОНЕРНЕ ТОВАРИСТВО «ІНТЕРПАЙП НИЖНЬОДНІПРОВСЬКИЙ ТРУБОПРОКАТНИЙ ЗАВОД»

— Виробництво чавуну, сталі та феросплавів;

— Виробництво труб, порожнистих профілів і фітингів зі сталі;

— Виробництво інших готових металевих виробів.

2. 5 393 139 — ПУБЛІЧНЕ АКЦІОНЕРНЕ ТОВАРИСТВО «ІНТЕРПАЙП НОВОМОСКОВСЬКИЙ ТРУБНИЙ ЗАВОД»

— Виробництво чавуну, сталі та феросплавів;

— Виробництво труб, порожнистих профілів і фітингів зі сталі;

— Виробництво інших готових металевих виробів.

3. 30 926 972 — ЗАКРИТЕ АКЦІОНЕРНЕ ТОВАРИСТВО «ІНТЕРПАЙП НІКОПОЛЬСКИЙ ЗАВОД БЕЗШОВНИХ ТРУБ НІКО Т’ЮБ»

— Виробництво труб та фітингів для труб з чавуну;

— Виробництво труб та фітингів для труб зі сталі;

4. 32 358 151 — ЗАКРИТЕ АКЦІОНЕРНЕ ТОВАРИСТВО «ІНТЕРПАЙП НІКОПОЛЬСЬКА ТРУБНА КОМПАНІЯ»

— Виробництво труб та фітингів для труб з чавуну;

— Виробництво труб та фітингів для труб зі сталі;

— Виробництво будівельних металевих конструкцій;

5. 191 454 — ПУБЛІЧНЕ АКЦІОНЕРНЕ ТОВАРИСТВО «ІНТЕРПАЙП ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ВТОРМЕТ»

— Відновлення відсортованих металовідходів;

— Вантажний автомобільний транспорт.

Найважливiшим напрямком розвитку підприємства є менеджмент якості. Система управління якістю на заводі сертифікована вiдповiдно до вимог міжнародного стандарту ISO 9001:2000, упроваджений i вже третій рік активно діє технічний аудит з цих питань. Постійне підвищення конкурентоспроможності продукції стало пріоритетною задачею, незмінним додатком успіху в роботі на престижних зарубіжних ринках.

Для підвищення конкурентоспроможності заводської трубної продукції, перш за все — нафтового сортаменту в ТПЦ-4 введений в експлуатацію найсучасніший ультразвуковий дефектоскоп «Трускоп», виготовлений фiрмою «Tuboscope» (США), який дозволяє контролювати можливi подовжнi, поперечнi i похилi дефекти, вiдстежувати геометричнi параметри 100% труб.

Застосування нових методiв управлiння заводом, розширення сортаменту продукцiї iз застосуванням нових технологiй та модернiзацiї устаткування, квалiфiкованi кадри дозволяють заводу займати лiдируючi позицiї у виробництвi сталевих безшовних труб i залiзничних колiс.

ПАТ «Інтерпайп НТЗ» має у своєму складi шiсть товаровиробничих цехiв, до складу яких входять трубопрокатнi цехи №№ 1,3,4,5, трубоелектрозварю-вальний цех, колесопрокатний цех, мартенiвський цех, сталефасоноливарний цех, автотранспортний та залiзничний цехи.

Функцiї основних цехiв ПАТ «Інтерпайп НТЗ» [90]:

— трубопрокатний цех № 1 (ТПЦ № 1) — виробляє труби нафтового сортаменту: стальнi безшовнi для трубопроводiв;

— трубоелектрозварювальний цех (ТПЦ № 2) — виробляє електрозварю-вальнi труби загального призначення, водогазопровiднi, профiльнi труби;

— трубопрокатний цех № 3 (ТПЦ № 3) — виробляє гарячекатанi труби iз вуглецевих марок сталi, гарячекатанi ШХ, холоднокатанi з вуглецевих марок сталi, холоднокатанi ШХ, холодно тягнутi для ПЕН i ПЕД;

— трубопрокатний цех № 4 (ТПЦ № 4) — виробляє обсаднi труби з муфтами, труби нафтового сортаменту;

— трубопрокатний цех № 5 (ТПЦ № 5) — виробляє труби гарячекатанi та обсаднi;

— колесопрокатний цех (КПЦ) — виготовляє суцiльнокатанi колеса та бандажi: локомотивнi, трамвайнi, для вузької колiї, а також кiльцевi вироби.

ПАТ «Інтерпайп НТЗ» має власнi потужностi по виплавцi сталi — новітній електроплавильний цех, який замінив мартенівський. Виплавка сталi на пiдприємствi дає можливiсть безпосередньо контролювати її якiсть та бути бiльш гнучкими у виборi марок сталi, якi потрiбнi для виконання термiнових замовлень по рiзним видам продукцiї. Мартенiвським цехом виплавляється сталь для виробництва труб у трубопрокатних цехах № 1 та 4, колiс, кiлець та бандажiв у колесопрокатному цеху.

Для забезпечення дiяльностi основних цехiв та iнших структурних пiдроздiлiв функцiонують допомiжнi цехи у тому числi: сталефасоноливарний, автотранспортний цех, залiзничний цех.

В табл. 2.2 наведені основні показники виробничої діяльності ПАТ «Інтерпайп НТЗ» у 2007 — 2013 рр. у реальних показниках обсягів продукції (тони) та у показниках вартості виробленої та реалізованої продукції.

Таблиця 2.2 Обсяги виробництва та реалізації основних видів продукції ПАТ «Інтерпайп НТЗ» у 2007;2012 рр. [90]

На рис. 2.2 наведені біржові характеристики котирування акцій ПАТ «Інтерпайп НТЗ» на Українській фондовій біржі у 2010;2014 рр. Після додаткової емісії акцій у 2008 р. статутний капітал ПАТ «Інтерпайп НТЗ» становить 100 млн грн, який розподілений на 400 млн шт. простих акцій номінальною вартістю 0,25 грн /шт.

Як показує аналіз даних котирувань, наведених на рис. 2.2, поточна біржова вартість акцій становить 0,8 грн /шт. (попит) та 1,59 грн / шт. (пропозиція). В торгах на UX на протязі 2010;2014 рр. максимальний обсяг біржової угоди на покупку/продаж пакету акцій не перевищував 138,2 тис. шт (0,034%), тобо продаж акцій здійснювали міноритарні акціонери.

Таким чином, біржовий курс акцій з рівня 14,8/0,25 = 59,2 у 2010 р. знизився до рівня 1,59/0,25= 6,36 у 2014 р., що свідчить про негативний тренд розвитку підприємства (падіння біржового курсу акцій на 86%).

Рис. 2.2. Динаміка біржових характеристик акцій ПАТ «Інтерпайп НТЗ» на Українській фондовій біржі у 2010;2014 рр. (Курс на 01.01.2010 — 10 грн/акцію (номінал 0,25 грн /акцію) [114]

2.2 Динаміка показників фінансової діяльності ПАТ «Інтерпайп НТЗ»

Показники фінансової діяльності ПАТ «Інтерпайп НТЗ» в дипломному дослідженні оцінювались за наявною балансово-фінансовою звітністю підпри-ємства у 2003;2012 рр. (частково за даними акціонерних зборів — у 2013 р.), наведеною в таблицях Додатку Б. Результати проведеного аналізу представлені в графічній формі на рис. В.1-В.8 Додатку В.

Аналіз динаміки статей ресурсів пасивів балансу ПАТ «Інтерпайп НТЗ» у 2003;2013 рр. (рис. В.1 Додатку В) та аналіз акціонерної звітності показав:

1. Рівень валюти балансу підприємства виріс з 1,371 млрд грн у 2003 р. до 7,143 млрд грн у 2013 р., тобто в 5,2 раза;

2. Рівень власного капіталу підприємства виріс з 0,89 млрд грн до 3,24 млрд грн, тобто в 3,64 раза, та становить 45,3% від обсягу валюти балансу;

3. Основним довгостроковим фінансовим ресурсом ПАТ «Інтерпайп НТЗ» у 2008;2012 рр. є позики (кредитні лінії на 200 млн доларів США та 130 млн євро), отримуємі окремими траншами від акціонера — нерезидента «Інтерпайп Лімітед» (Кіпр) згідно:

а) Рішення про отримання позики, яке прийнято Наглядовою радою Товариства (протокол засідання Наглядової ради № 199 від 14 лютого 2008 р.).

Договір позики № 1 з «ІНТЕРПАЙП ЛІМІТЕД» (Кіпр). Кредитор надає Позичальнику поновлювану кредитну лінію у розмірі 200 000 000 (двісті міль-йонів) доларів США, на строк до 14 лютого 2018 р., у порядку і на умовах, передбачених Договором позики. Вид позики: процента, ставка: 10,9% річних. Відповідно до Додаткового договору № 2 від 31 жовтня 2008 р. процентна ставка складає [90]:

— 11% річних для часток, строк користування котрих не перевищує 12 місяців;

— 18% річних для часток, строк користування котрих перевищує 12 місяців.

б) Рішення про отримання кредиту, яке прийнято Наглядовою радою Товариства (протокол засідання Наглядової ради № 210 від 10 липня 2008 р.).

Договір про надання кредитної лінії №NTZ-EUR з «ІНТЕРПАЙП ЛІМІТЕД» .

Вид кредиту: фінансовий кредит. Сума кредиту: Кредитор надає Позичальнику поновлювану кредитну лінію у розмірі 130 000 000,00 (сто тридцять мільйонів) євро, на строк до 14 липня 2018 р. Процентна ставка: 10,9% річних.

Відповідно до Додаткового договору № 1 від 31 жовтня 2008 р. процен-тна ставка складає [90]:

— 11% річних — для часток, строк користування котрих не перевищує 12 місяців;

— 18% річних — для часток, строк користування котрих перевищує 12 місяців.

Цей ресурс вводиться та виводиться з України в залежності від стану економіки України та стану розвитку ПАТ «Інтерпайп НТЗ» :

— З 0,2 млрд грн у 2003 р. довгострокова позика зросла до 1,7 млрд грн у 2008 р.;

— З розвитком світової кризи 2008 р. та падінням продаж ПАТ «Інтерпайп НТЗ» довгострокова позика була практично виведена до кінця 2010 р. та знов поновлена в сумі 1,7 млрд грн у 2012 р.;

— У 2013 р. акціонер знов відізвав позику, знизивши її до 84 млн грн та перевевши кошти в короткострокову заборгованість підприємства та кредиторську заборгованість, за яку підприємство може розплачуватись поставками продукції акціонеру — інвестору.

Аналіз динаміка статей активів балансу ПАТ «Інтерпайп НТЗ» у 2003 — 2013 рр. показав (рис. В.2 Додатку В):

— підприємство наростило обсяг необоротних активів з 0,8 млрд грн у 2003 р. до 3 млрд грн у 2009 р. та підтримує їх обсяг за рахунок амортизаційного відновлення та поліпшення;

— зростання оборотних активів реалізується, в основному, за рахунок росту запасів (з рівня 215 млн грн у 2003 р. до 932 млн грн у 2012 р.) та дебіторської заборгованості та відпущену продукцію (з рівня 257 млн грн у 2003 р. до 2,74 млрд грн у 2013 р.)

Аналіз динаміки формування прибутку підприємства (рис. В.3 — В.4 Додатку В) показав:

— обсяг валового доходу від реалізації продукції зростав від рівня 1,68 млрд грн у 2003 р. до рівня 5,69 млрд грн у 2008 р.;

— у 2009 р., як наслідок світової фінансової кризи 2008 р., обсяг валового доходу від реалізації продукції знизився до рівня 2,88 млрд грн (впав у 2 рази) та знов відновився до рівня 6,3 -7,0 млрд грн у 2011;2012 рр.;

— якщо у 2003;2008 рр. чистий прибуток після оподаткування підпри-ємства постійно зростав з рівня 17,8 млн грн у 2003 р. до рівня 530−550 млн грн у 2005;2006 рр., то зі збитку у 108 млн грн за 2008 рік та збитку у 365 млн грн за 2009 рік, тільки у 2012 р. підприємство вийшло на прибуток у 46 млн грн, але за результатами 2013 р. знов отримало збиток у 67 млн грн;

Таким чином, під впливом світової фінансової кризи та міжнародного падіння платіжоспроможного попиту з 2008 р. ПАТ «Інтерпайп НТЗ» перей-шло в нестабільний та збитковий період свого розвитку.

Проведений аналіз ліквідності та фінансової стійкості підприємства вия-вив наступні проблеми:

— у підприємства постійно дефіцит рівня абсолютної та строкової ліквід-ності, тобто нестача коштів для своєчасного розрахування з постачальниками матеріалів та послуг по кредиторській заборгованості (рис. В.5 Додатку В);

— аналіз динаміки показників фінансової стійкості по джерелам покриття запасів показує кризовий фінансовий стан у 2009 та 2013 рр. та неспроможність розрахуватись за придбані запаси (рис. В.8 Додатку В);

— рівень рентабельності акціонерного капіталу з 2008 р. при збитковій роботі підприємства єх незадовільним (рис. В.7 Додатку В), що і привело до різкого падіння біржового курсу акцій;

Таким чином, підприємство повинно шукати нові розширені ринки експор-тного збуту своєї продукції та знижувати собівартість випускаємої продукції, а також значно знижувати операційні та фінансові витрати.

2.3 Динаміка асортименту та географічної структури експортних поставок продукції ПАТ «Інтерпайп НТЗ»

Висока якість та відповідність трубної продукції світовим стандартам дозволила ПАТ «Інтерпайп НТЗ» у 2007;2012 рр. позиціонувати себе як експортно-орієнтоване виробництво (табл. 2.3, рис. Д.1 — Д. 3 Додатку Д).

Таблиця 2.3 Основні показники експортної реалізації трубної продукції ПАТ «Інтерпайп НТЗ» у 2010;2012 рр. [90]

Самими динамiчними ринками в 2012 р. для компанiї стали регiони Ближнього Сходу i Середньої Азiї (БСiСА), до складу якого входять Сирiя, Iран, Лiвiя, Єгипет, Алжир, i NAFTA (США, Канада i Мексика), де реалiзацiя зросла на 50% i вище. Зростання на цих ринках пов’язане, в першу чергу, зi стабiльно високим попитом на нафту. У регiонi БСiСА спостерiгається активне вiдновлення видобутку в Лiвiї, зростання видобутку в Єгиптi та Алжирi, що також пiдтримує попит на трубну продукцiю.

Як показує аналіз даних наведених на рис. Д.1 — Д. 3 Додатку Д:

1. Вплив світової фінансової кризи 2008 р. привів до падіння реалізації продукції ПАТ «Інтерпайп НТЗ» у реальних обсягах (тон):

— суцільнокатані колеса з рівня 211 011 т (2007 р.) до рівня 86 306 т (2009 р.), тобто падіння склало -59,1% від рівня 2007 р.;

— труби сталеві безшові гарячекатані з рівня 278 823 т (2007 р.) до рівня 106 260 т (2009 р.), тобто падіння склало -61,9% від рівня 2007 р.;

— труби обсадні з муфтами з рівня 246 501 т (2007 р.) до рівня 139 351 т (2009 р.), тобто падіння склало -43,5% від рівня 2007 р.;

2. Вплив світової фінансової кризи 2008 р. привів до падіння грошових доходів від реалізації продукції ПАТ «Інтерпайп НТЗ», приведених до курсу долара США (з врахуванням зміни цін на продукцію та інфляції національної валюти у 2008 -2009 рр. з рівня 4,5 грн /USD до рівня 8,0 грн /USD):

— суцільнокатані колеса з рівня 310,0 млн USD (2007 р.) до рівня 111,3 млн USD (2009 р.), тобто падіння склало -64,1% від рівня 2007 р.;

— труби сталеві безшові гарячекатані з рівня 250,6 млн USD (2007 р.) до рівня 83,2 млн USD (2009 р.), тобто падіння склало -66,8% від рівня 2007 р.;

— труби обсадні з муфтами з рівня 283,5 млн USD (2007 р.) до рівня 140,5 млн USD (2009 р.), тобто падіння склало — 51,4% від рівня 2007 р.

Таким чином, окрім падіння обсягу реалізації в середньому на 6−7% також впали і ціни попиту (перезатоварення світового ринку).

3. Післякризове відновлення світового попиту на продукцію ПАТ «Інтер-пайп НТЗ» привело до зростання реалізації у реальних обсягах (тон):

— суцільнокатані колеса з рівня 86 306 т (2009 р.) до рівня 208 480 т

(2012 р.), тобто відновлення склало всього 98,8% від рівня 2007 р.;

— труби сталеві безшові гарячекатані з рівня 106 260 т (2009 р.) до рівня 176 307 т (2012 р.), тобто відновлення склало всього 63,2% від рівня 2007 р.;

— труби обсадні з муфтами з рівня 139 351 т (2008 р.) до рівня 226 128 т (2012 р.), тобто відновлення склало всього 91,7% від рівня 2007 р.

4. В той же час післякризове відновлення світового попиту на продукцію ПАТ «Інтерпайп НТЗ» та зростання світових цін привело до зростання грошових доходів від реалізації продукції у доларах США:

— суцільнокатані колеса з рівня 111,3 млн USD (2009 р.) до рівня 320,1 млн USD (2012 р.), тобто рівень відновлення склав 103,2% від рівня 2007 р.;

— труби сталеві безшові гарячекатані з рівня 83,2 млн USD (2009 р.) до рівня 202,5 млн USD (2012 р.), тобто рівень відновлення склав 80,8% від рівня 2007 р.;

— труби обсадні з муфтами з рівня 140,5 млн USD (2009 р.) до рівня 313,3 млн USD (2012 р.), тобто рівень відновлення склав 110,5% від рівня 2007 р.

Таким чином, окрім зростання обсягу реалізації в середньому на 5% зросли ціни на колісну продукцію та на 20% зросли ціни на трубну продукцію.

При цьому, як показує аналіз динаміки географічної структури реалізації продукції ПАТ «Інтерпайп НТЗ» у 2007 — 2012 рр. (рис. Д. 3 Додатку Д), у посткризовий період 2010 — 2012 рр.:

— питома вага обсягів реалізації продукції в Росію зросла з рівня 26,8% у 2010 р. до рівня 32,0% у 2012 р.;

— питома вага обсягів реалізації продукції в країни СНД (окрім Росії) зросла з рівня 12,0% у 2010 р. до рівня 14,0% у 2012 р.;

— питома вага обсягів реалізації продукції в країни далекого зарубіжжя (поза СНД) зросла з рівня 24,5% у 2010 р. до рівня 31,0% у 2012 р.;

— питома вага обсягів внутрішньої реалізації продукції в Україні за рахунок росту зовнішщньоекономічних сегментів скоротилась з рівня 36,7% у 2010 р. до рівня 23,0% у 2012 р.

Слід відмітити, що загальний обсяг експортних поставок трубної продукції ПАТ «Інтерпайп НТЗ» в США у 2012 р. оцінений в 135 млн USD, що складає 26,2% обсягу реалізації трубної продукції (515,3 млн USD). Таким чином, з 31,0% питомої ваги обсягу експорту у 2012 р. в країни далекого зарубіжжя (поза СНД) — 26,2% складає експорт труб у США та 4,8% - обсяг експорту коліс у Німеччину.

2.4 Економічний аналіз експортної діяльності ПАТ «Інтерпайп НТЗ»

Експортна діяльність характеризується наступними економічними умовами:

1. Зовнішньоекономічна ціна реалізації продукції при експорті формується не вище середньоринкової в світі (вплив світової конкуренції виробників трубно-колісної продукції) та з певними скидками для конкурентної привабливості продукції на ринку;

2. Внутрішня ціна реалізації (без ПДВ) трубно-колісної продукції формується, виходячи з того, щоб купівля у внутрішнього виробника була вигіднішою, ніж купівля у імпортної продукції у іноземного експортера.

3. При розрахунках рентабельності експортних продаж продукції враховується, що крім контрактної ціни продавець отримує 20% відшкодування «експортного» ПДВ.

Таким чином:

а) при внутрішньому продажу продукції продавець [54]:

— сплачує продавцям ПДВ (20%) з ціни матеріалів та послуг в собівартості продукції (для ПАТ «Інтепайп НТЗ» питома вага становить до 70%);

— отримує ПДВ (20%) з ціни продажу продукції від внутрішнього покупця;

— сплачує в бюджет різницю отриманого та сплаченого ПДВ.

б) при експортному продажу продукції продавець [54]:

— сплачує продавцям ПДВ (20%) з ціни матеріалів та послуг в собівартості продукції (для ПАТ «Інтепайп НТЗ» питома вага становить до 70%);

— отримує «експортне» відшкодування ПДВ (20%) з ціни продажу продукції від бюджету;

— нічого не сплачує в бюджет.

На рис. 2.3 наведені результати аналізу собівартості та цін реалізації 1 т трубної продукції.

Рис. 2.3. Фактична собівартість та оптові ціни труб при реалізації на внутрішньому ринку та на експорт в 2011;2012 рр. (за даними [90])

В табл. 2.4 наведені результати розрахунків фактичної собівартості, оптових цін та рентабельності продаж коліс суцільнокатаних, бандажів та труб вироб-ництва ПАТ «Інтерпайп НТЗ» при реалізації на внутрішньому ринку та на експорт у 2011 — 2012 рр. На рис. 2. 4 наведені результати порівняння економічного ефекту — росту рентабельності продажу продукції ПАТ «Інтер-пайп НТЗ» при реалізації продукції на внутрішньому ринку та при експортних продажах.

Таблиця 2.4 Фактична собівартість, оптові ціни та рентабельність продаж коліс суцільнокатаних, бандажів та труб виробництва ПАТ «Інтерпайп НТЗ» при реалізації на внутрішньому ринку та на експорт у 2011;2012 рр. [90]

Як показує аналіз даних, наведених на рис. 2.4, за рахунок різниці цін та «експортного» відшкодування ПДВ, рентабельність експортних продаж вище внутрішніх продаж в 2,5 — 3 рази (становить від 40% до 58%) та значно переви-щує ринковий рівень рентабельності продаж продукції в Україні, що робить експорт продукції ПАТ «Інтерпайп НТЗ» економічно ефективним.

Рис. 2.4. Фактична рентабельність виробництва труб при реалізації на внутрішньому ринку та на експорт в 2011;2012 рр. (за даними [90])

2.5 Основні проблеми в реалізації експортної політики ПАТ «Інтерпайп НТЗ»

Трубна промисловiсть у свiтовому масштабi належить до виробничих га-лузей, якi характеризуються сталою вiдповiднiстю вимогам до якостi продукцiї, її видам та сортаменту. При очевиднiй перевазi пропозицiї на труби над попитом на них, конкурентоспроможнiсть продукцiї трубних заводiв забезпечується, в першу чергу, технiчним рiвнем їх устаткування. Так, свiтовий попит на безшовнi сталевi труби за останнi 10−12 рокiв коливається в межах 18−22 млн тонн на рiк, а рiвень виробничих потужностей з випуску безшовних труб складає у свiтi 32−34 млн тонн. Цiлком природно, що покупець вiддає перевагу тим виробникам, чия продукцiя за iнших рiвних умов (цiна, товарний вигляд, оперативнiсть поставки та iн.) має пiдвищеннi споживчi властивостi — мiцнiсть, довговiчнiсть, точнiсть i т.п.

Проведений в дипломному проекті аналіз проблем в реалізації експортної політики ПАТ «Інтерпайп НТЗ» за результатами річних звітів 2007;2013 рр. показав, що основними серед них є наступні [90]:

1. Введення квот та захистних (антидемпінгових) мит в країнах, в які екс-портується основний обсяг продукції підприємства:

— з 01.07.2006 р. Єврокомiсiєю введенi мита на безшовнi труби вироб-ництва ПАТ «Інтерпайп НТЗ» в розмiрi 25,1%, які у 2010 р. були знижені до 10,7% та знов підвищені до 13,8% у середині 2012 р.;

— введення у 2011 р. Таможеним Союзом (Росія, Білорусія, Казахстан) річних квот (до 260 000 т) на безмитну поставку трубної продукції з України, а також введення захисних (антидемпінгових) мит у розмірі 19,3% при поставках труб вище квотних обмежень;

— зниження у 2012;2013 р. обсягу річних квот на безмитну поставку труб-ної продукції з України з рівня 260 000 т до рівня 220 000 — 230 000 т;

— повна відміна у липні 2013 р. Таможеним Союзом безмитних квот на поставку трубної продукції з України та також введення постійних захисних (ан-тидемпінгових) мит у розмірі 19,3% при поставках трубної продукції ПАТ «Інтер-пайп НТЗ» ;

— введення в 2014 р. США попередніх захисних (антидемпінгових) мит у розмірі 5,3% при поставках трубної продукції ПАТ «Інтерпайп НТЗ», загроза під-вищення рівня мита до 15,9% у липні 2014 р. за результатами антидемпінго-вого розслідування в США.

2. Невідшкодування державою «експортного» ПДВ та «вимивання обігових коштів» у значних розмірах:

— 112,2 млн грн на кінець 2007 р.;

— 106,9 млн грн на кінець 2008 р.;

— 92,1 млн грн на кінець 2009 р.;

— 132,0 млн грн на кінець 2012 р.;

— 168,2 млн грн на кінець 2013 р.

3. Загострення конкуренцiї на свiтових ринках на фоні падіння світового попиту під впливом світової фінансової кризи 2008 р. та європейської бюджетно-боргової кризи 2011;2012 рр. Розвиток трубного виробництва в країнах, що є найкрупнiшими споживачами продукцiї ПАТ «Інтерпайп НТЗ». Об'єктивно така ситуацiя провокує проблеми з реалiзацiєю труб ПАТ «Інтерпайп НТЗ», найпривабливiших iз погляду структури сортаменту ринку.

4. Вiдсутнiсть попиту на труби для машинобудування в Українi. Це пов’я-зано з тим, що машинобудування знаходиться в станi занепаду, нафтогазовидо-бувнi компанiї не збiльшують обсягiв розвiдувально-бурових робiт, видобуток нафти й газу на українськiй територiї, газифiкацiя населених пунктiв ведеться повiльно через вiдсутнiсть коштів у служб комунального постачання, які є бюд-жетними органiзацiями, через недостатнє бюджетне фiнансування.

5. Зростання залiзничних тарифiв та цiн на газ, метал позначається на збiль-шеннi собiвартостi продукцiї, посткризова (2009 -2013 рр.) змiна кон’юнктури на світових ринках збуту суцiльнокатаних колiс, бандажiв та сталевих труб.

6. Нестабiльна полiтична обстановка у країнi, протистояння влади та внут-рiшнi суперечностi, труднощi у прогнозуваннi економiчної ситуацiї в державi, за-гострення суперечок навколо реприватизацiйних процесiв мають iстотний вплив на зовнiшньоекономiчну дiяльнiсть Товариства. Цей фактор також негативно впливає на ринок збуту продукцiї.

7. Введення Росiєю у 2014 р. після військової анексії Криму додаткових обмежень на обсяги постачання українськими виробниками труб (до повного. введення Урядом Росiї ембарго на iмпорт українських труб).

Для мiнiмiзацiї ризику втрати частки світового експортного ринку ПАТ «Інтерпайп НТЗ» здiйснює наступнi заходи:

1. Диверсифiкацiя клiєнтської бази шляхом виходу на раніше неосвоєні ринки зарубiжних країн. Так за останнi 10 рокiв, перелiк покупцiв трубної продукції поповнився пiдприємствами Казахстану, Туркменiстану, Узбекистану, США, ОАЕ, Саудiвської Аравiї;

2. Вдосконалення процесу виробництва (введення електросталеплавильно-го новітнього виробництва для переробки стальних заготовок та металобрухту в якісні трубні заготовки світового класу), застосування новiтнiх технологiй з ме-тою пiдвищення якостi продукцiї та закрiплення лiдерства ПАТ «Інтерпайп НТЗ» в тих сегментах, в яких пiдприємство працює сьогоднi.

Введення в дiю компанiєю «IНТЕРПАЙП» нового сталеплавильного ком-плексу, потужнiстю 1,32 млн тонн означає перехiд до вертикально iнтегрованої виробничої структури: вiд заготiвлi брухту через виплавку сталi до виробництва сталевих труб i залiзничних колiс, що дозволяє заводам Компанiї значно покра-щити технологiчнi процеси виробництва, налагодити випуск якiсних видiв сталi i прокату. Виробництво безшовних труб i ж/д колiс з безперервнолитої заготовки дозволило ПАТ «Інтерпайп НТЗ» освоїти i сертифiкувати новi види продукцiї. Крiм цього, планується значне зниження витратного коефiцiєнта металу за раху-нок iнновацiйного розвитку виробництв з застосуванням iнформацiйних техноло-гiй.

3. Пiдвищення стандарту спiввiдношення цiна/якiсть продукцiї;

4. Укладення контрактiв з основними клiєнтами, що передбачають довго-строкове спiвробiтництво у частинi поставки та обслуговування продукцiї пiд-приємства впродовж всього термiну її експлуатацiї.

Оцінка конкурентів трубно-колісної продукції ПАТ «Інтерпайп НТЗ» на світових експортних ринках показала [105 — 106]:

1. Ринок Росії.

Основними конкурентами на росiйському ринку по всьому сортаменту продукцiї, що випускається на ПАТ «Інтерпайп НТЗ», включаючи труби нафтового сортаменту — пiдприємства, якi входять до Трубної металургiйної компанiї i Групу ЧТПЗ.

" Трубна металургiйна компанiя" (ТМК) — свiтовий лiдер з випуску трубної продукцiї, зберiгає перше мiсце в свiтi за обсягами випуску трубної продукцiї в натуральному виразi i за асортиментом продукцiї. ТМК видiляє три основнi регiони дiяльностi: Росiя, Америка i Європа — з перевагою вкладу росiйського сегмента в загальний обсяг прибутку компанiї. На сьогоднi компанiя прагне розширити свою присутнiсть в Азiї i на Близькому Сходi. З цiєю метою був придбаний 55% пакет акцiй у трубному заводi Gulf International трубної промисловостi ТОВ (ГIПI) в Оманi потужнiстю близько 200 тис. тонн продукцiї на рiк, а також спiльно з компанiєю EMDAD було зареєстровано сервiсне пiдприємство в Абу-Дабi, Об'єднанi Арабськi Емiрати. Таким чином, компанiя формує виробничо-збутовий комплекс, спрямований на розширення присутностi продукцiї ТМК на Близькому Сходi i в Азiї в цiлому, i в країнах Персидської затоки зокрема i є найбiльшим конкурентом пiдприємствам компанiї «IНТЕРПАЙП» на перспективних ринках збуту. Бiльше 45% виручки ТМК формується на зовнiшнiх ринках: за результатами 9 мiсяцiв 2012 р. 26% виручки принiс американський сегмент, 5% - європейський, крiм того, частина продукцiї, виробленої в Росiї, також була спрямована на експорт за кордон. Незважаючи на свiтове лiдерство у виробництвi продукцiї в натуральному вираженнi, виручка ТМК в розрахунку на тонну на поточний момент нижче аналогiчного показника ключових європейських конкурентiв — французької Vallourec та iталiйської Tenaris. Продукцiя обох компанiй бiльш високотехнологiчна, а частка премiального сегмента в обсягах виробництва вище, нiж у ТМК. У порiвняннi з українськими та китайськими конкурентами ТМК виграє з точки зору маржинальних показникiв, незважаючи на iстотно нижчу собiвартiсть виробництва китайських конкурентiв.

Група ЧТПЗ — ВАТ «Первоуральський новотрубний завод» (м. Первоуральськ), ВАТ «Челябiнський трубний завод» (м. Челябiнськ). ЧТПЗ включає в себе трубний дивiзiон, орiєнтований на виробництво широкого спектру трубної продукцiї для внутрiшнього ринку Росiї. Основними споживачами продукцiї є провiднi пiдприємства нафтогазового i енергетичного комплексу, пiдприємства машинобудування, чорної металургiї, будiвельної iндустрiї та сiльського госпо-дарства. З утворенням Єдиного економiчного простору Росiї, Бiлорусiї i Казах-стану трубний ринок зрiс за рахунок низки пiдприємств з Бiлорусiї i Казахстану. Компанiя KSP Steel з Казахстану (виробляє обсаднi труби, нафтогазопровiднi i загального призначення), Бiлоруський металургiйний завод (БМЗ), що випускає труби загального призначення i нафтогазопровiднi (НГП), iншi пiдприємства. У споживачiв труб сьогоднi з’явилася можливiсть вибирати продукцiю та виробни-ка. Слiд зазначити, що завдяки модернiзацiї виробничих потужностей, яка здiйс-нювалась останнi роки росiйськими виробниками колiсної та трубної продукцiї, значно пiдвищилася її якiсть i, як наслiдок, зросла конкурентоспроможнiсть. Загострення конкуренцiї на зовнiшнiх ринках усiх видiв металопродукцiї змушує компанiї України запекло боротися за залишки каналiв збуту. I в цьому сенсi збереження позицiй на ринку Росiйської Федерацiї є важливим фактором зниження операцiйних ризикiв для вiтчизняної трубної пiдгалузi.

2. Ринок Китаю та Індії.

Згiдно з експертними оцiнками провiдних аналiтикiв, слiд очiкувати, що вже в найближчому майбутньому металурги Китаю та Iндiї, завдяки швидким темпам розвитку, витiснять iноземну металопродукцiю з ринкiв своїх країн i збiльшать свої частки в країнах Близького Сходу та Iндокитаю. Для продажу українського металу за свiтовими цiнами мiсця на тих ринках не залишається. А демпiнгувати українськi металурги не зможуть через застарiлi технологiї та обладнання пiдприємств, собiвартiсть продукцiї яких значно вища, нiж на сучасних виробництвах. Структура витрат на українських i росiйських металургiйних пiдприємствах приблизно однакова, але в результатi значно бiльш широкого сортаменту i вищої якостi металопродукцiї росiйських виробникiв продукцiя останнiх знаходиться в бiльш високому цiновому сегментi i займає бiльшу частину ринку. Тому росiйська металургiя за будь-яких умов свiтової економiки має додатковий запас мiцностi порiвняно з українським ГМК.

3. Ринок Європи (колісний асортимент) та США (трубний асортимент).

Бiльшiсть трубної продукцiї ПАТ «Інтерпайп НТЗ» за своїми технiчними характеристиками не поступається закордонним аналогам. Особливiстю трубної продукцiї являється пiдвищена точнiсть труб по дiаметру, що дозволило опанувати виробництво труб нафтового сортаменту за американськими стандартами i пiдтримувати достатнiй рiвень реалiзацiї їх на американському i середньоазiатському ринках. Пiдприємство активно працює над освоєнням нових ринкiв збуту шляхом розширення виробництва складних видiв продукцiї: високомiцних та корозiйностiйких труб, труб з високо герметичним премiальним з'єднанням UPJ, прецезiонних труб, а також високомiцних залiзничних колiс у вiдповiдностi з кон’юнктурою, що склалася у свiтi.

З метою задоволення вимогам споживачiв США і Європи та пiдвищення конкурентоспроможностi продукцiї служби заводу розробляють i впроваджують заходи, спрямованi на полiпшення якостi продукцiї, що випускається:

— розширений спектр варiантiв протикорозiйного захисту труб, муфт i колiс заводу з метою задоволення вимог замовникiв;

— освоєна технологiя виробництва обсадних труб i трубних муфтових заготовок класу С 110, виготовлених за API 5CT;

— розроблена технологiя i освоєне виробництво сталевих безшовних обсадних труб класу мiцностi Q125, що сертифiкованi Американським Iнститутом Нафти;

— з 2009 р. почато впровадження виробництва нафто-газопровiдних труб для морських умов та у високосiрчастому середовищi по специфiкацiї API 5L, а також обсадних труб класу мiцностi L80 9Cr и L80 13Cr, C90 и Т 95 з пiдвищеними антикорозiйними властивостями по стандарту ДСТУ ISO 11 960:2006 i специ-фiкацiї API 5CT.

Контроль якостi з боку споживачiв трубної продукцiї ВАТ «Інтерпайп НТЗ» (в т.ч. i потенцiйних) — компанiєю Weatherford, компанiями SKF, компанiєю РРС, компанiєю Shell, ВАТ «ВПЗ», компанiєю DYLAN GROUP i Пiвденної нафтової компанiї пiдтвердив вiдповiднiсть технiчним характеристикам i вимогам замовникiв США.

В даний час для експорту в Європу освоєно виробництво бiльше 240 типорозмiрiв колiс, якi вiдповiдають вимогам євростандартiв UIC 812−3, EBN 918 277, EN 13 262, а також багатьом iншим технiчним умовам.

Введення квотних обмежень на ринку Росії і захисних (антидемпінгових) мит на ринках Росії, Європи та США приводить до певної переорієнтації географії експорту трубної продукції ПАТ «Інтерпайп НТЗ» в Азійсько-Близькосхідний нафтоносний регіон та Північно-Африканський нафтоносний регіон.

Одним із перспективних закордонних імпортерів трубної продукції ПАТ «Інтерпайп НТЗ» є Туреччина, яка спільно з Азербайджаном будує трансадріатичний трубопровід (TAP) для транспортування азербайджанского газу в Європу з підключенням до Трансанатолійського трубопроводу (TANAP) або інтерконнектору Туреччина-Греція (ITG) — проект Nabucco Gas Pipeline International GmbH (консорціум Nabucco).

Розділ 3. Шляхи експортного розширення виробництва в ПАТ «Інтерпайп НТЗ»

3.1 Стратегія розширення експортних поставок продукції ПАТ «Інтерпайп НТЗ» в райони Близького Сходу

На Близькому Сході, компанія «ІНТЕРПАЙП» відома як «ІНТЕРПАЙП Близький Схід». Торговельне представництво компанії відкрито в 2007 р. в Дубаї, ОАЄ (Jebel Ali, Dubai — UAE). «ІНТЕРПАЙП Близький Схід» поставляє свою продукцію в Туреччину, ОАЄ, Ірак і Єгипет. Компанія також працює з афри-канськими країнами, переважно — у Північній Африці.

У січні 2014 р. ПАТ «Інтерпайп НТЗ» перейшло до промислового ви-робництва інноваційного продукту власної розробки — безшовних товстостінних труб великого діаметра 406 — 426 мм по стандартах ДСТУ (Україна) і EN (Європа).

Експериментальна партія труб діаметром 426 мм із товщиною стінки 10 мм була зроблено в жовтні 2012 р. для білоруських споживачів. У січні 2013 р. завод освоїв проведення труб діаметром 406,4 мм із товщиною стінок 50 і 68 мм (марка сталі 32ХА) за ДСТУ для польських клієнтів. В 3-му кварталі 2013 р. «Інтерпайп НТЗ» зробив і поставив труби діаметром 406,4 мм із товщиною стінок 10 — 70 мм за європейськими стандартами EN 10 210−1,2 і EN 10 297−1 зі сталі марок S355J2H/E355 німецьким споживачам.

Безшовні труби великого діаметра затребувані в усьому світі; однак кіль-кість постачальників цих продуктів обмежене. Саме тому виробництво нових труб діаметром 406,4 мм і 426 мм є для ПАТ «Інтерпайп НТЗ» перспективним напрямком для розширення ринків збуту в нафтоносних районах на Близькому Сході та Африці.

Згідно реалізації стратегії переорієнтації ринків збуту продукції з Росії на Близький Схід та Північну Африку [90]:

1) 08.01.2014 трубно-колісна компанія «Інтерпайп» почала співробітництво з Йорданією, уклавши партнерську дистриб’юторську угоду з компанією Al Omrania. Дана угода визначає Al Omrania основним локальним представником компанії, що буде займатися дистрибуцією трубної продукції «Інтерпайп» у Йорданії й обслуговуванням кінцевих клієнтів у цьому регіоні.

2) 05.04.2013 трубно-колісна компанія «Інтерпайп» оголосила про підписання партнерської угоди з одним з найбільших турецьких дистриб’юторівкомпанією Aydin Boru. Мінімальна сума закупівлі згідно з угодою становить 15 мільйонів доларів США на рік. Дана угода визначає Aydin Boru основним дистриб’ютором лінійних безшовних труб компанії «Інтерпайп» у Туреччині. Aydin Boru є присутнім на ринку Туреччини вже більш 35 років, має власну складську мережу.

Компанія «Інтерпайп» представлена на ринку Туреччини вже більш десяти років через своє представництво в Дубаї. Нова партнерська угода з дистирб’ютором у Туреччині дозволить скоротити строки поставки продукції кінцевим споживачам і підвищити якість обслуговування клієнтів на території Туреччини.

Якщо Йорданія — невелика держава на Близькому Сході, то партнерство з Туреччиною є стратегічним проривом ПАТ «Інтерпайп» на Близький Схід, який ми детально проаналізуємо в проектній частині дипломного дослідження.

Загальна соціально-економічна характеристика Туреччини.

Турецька Республіка (Tьrkiye Cumhuriyeti) — держава на Близькому Сході, що розташована на межі Південно-Східної Європи та Західної Азії. Більша частина території якої перебуває в Азії (Анатолія на п-ові Мала Азія), а менша — у Європі (Східна Фракія). Європейська частина країни (Східна Фракія) знаходиться на Південному Сході Балканського п-ва — 23,7 тис. кв. км (3% від загальної площі країни). Ці частини розділені протокою Дарданели (довжина 64 км), Мармуровим морем і протокою Босфор (32 км), які мають важливе стратегічне значення й утворюють водний шлях, що з'єднує Чорне море зі Средиземним морем.

Рис. 3.1. Географічне розташування Туреччини [15]

По суходолу Туреччина межує: в Азії з Грузією, Азербайджаном, Вір-менією, Іраном, Іраком та Сирією; в Європі з Грецією та Болгарією.

Територія — 779,5 тис. км² (814,5 тис. км² з урахуванням континентального шельфу та внутрішніх водоймищ). Протяжність кордонів — суходолом: 2 тис. 753 км. Із них: Греція — 212 км, Болгарія — 269 км., Сирія — 877 км, Ірак — 331 км, Іран — 454 км, Вірменія, Азербайджан, Грузія разом — 610 км. Загальна берегова лінія включно з островами — 8 тис. 333 км. Відстань по Чорному морю від портів Туреччини до основних портів України — 340 — 430 км.

Таблиця 3.1 Світове положення економіки Туреччини за рівнем ВВП у 2012 р. [109]

Таблиця 3.2 Світове положення економіки Туреччини за рівнем ВВП на душу населення у 2012 р. [108]

Таким чином, за результатами 2012 р. Туреччина займає 16 місце в світі за обсягом ВВП (1 125 млрд міжнар.доларів ПКС) і 66 місце в світі за обсягом ВВП на душу населення (15 001 міжнар.доларів ПКС / 1 особу).

Для порівняння, Україна за результатами 2012 р. займає 37 місце в світі за обсягом ВВП (345 млрд міжнар.доларів ПКС) і 105 місце в світі за обсягом ВВП на душу населення (7 374 міжнар.доларів ПКС / 1 особу).

Однією з основних особливостей зовнішньої торгівлі Туреччини у 2007 — 2013 рр. було вже традиційне випереджаюче зростання імпорту товарів у порівнянні з їх експортом, що стало головною причиною подальшого збільшення дефіциту торгівельного та платіжного балансу країни. Так, у 2013 р. щомісячний обсяг експорту знаходиться на рівні 13,0 млрд доларів США, а щомісячний обсяг імпорту знаходиться на рівні 20,0 млрд доларів США (рис. 3.2).

Враховуючи значну залежність Туреччини від імпорту енергоносіїв, а також багатьох видів сировини та матеріалів, економічна стабільність економіки країни значною мірою залежить від кон’юнктури на світових ринках. У зв’язку з цим, зростання світових цін на енергоносії та сировину має негативний вплив на внутрішньоекономічну ситуацію в Туреччині.

Рис. 3.2. Порівняння щомічного обсягу експорту (а) та імпорту (б) Туреч-чини в млн доларів США у 2005;2013 рр. (за даними http://ru.tradingeconomics. com [106])

Туреччина є 16-ою найбільшою економікою світу, ВВП якої в 2013 р. становитиме, за попередніми оцінками, 790 млрд дол. США (рис. 3.3), ВВП на душу населення — близько 13,7 тис. дол. США (рис. 3.4).

Рис. 3.3. Порівняння обсягів ВВП Туреччини (а) та України (б) в млрд доларів США у 2002;2013 рр. (за даними http://ru.tradingeconomics.com [106])

Рис. 3.4. Порівняння обсягів ВВП на душу населення Туреччини (а) та України (б) в доларах США у 2002;2013 рр. (за даними http://ru.tradingeco nomics.com [106])

Як показують дані, наведені на рис. 3.3 — 3.4, рівень ВВП Туреччини в 4,7 раза більше рівня ВВП України, а рівень ВВП на душу населення в Туреччині практично в 2 рази вищий, ніж в Україні.

На сьогодні чинна українсько-турецька договірно-правова база є досить розвиненою і складає 80 міжнародних документів.

Договір про дружбу і співробітництво між Україною і Турецькою Рес-публікою від 4 травня 1992 р. є базовим політичним документом, що визначає основні напрямки, форми та методи співробітництва між сторонами.

Основи поглибленого партнерства між двома сусідніми державами закладено в Спільному плані дій між Кабінетом Міністрів України та Урядом Турецької Республіки з розширеного співробітництва від 2004 р. та Спільному плані дій між Україною та Турецькою Республікою від 2006 р.

Серед укладених українсько-турецьких документів ключовими є:

— договори про торговельно-економічне співробітництво;

— про уникнення подвійного оподаткування;

— про сприяння та взаємний захист інвестицій;

— про співробітництво в боротьбі зі злочинністю;

— про міжнародні автомобільні перевезення;

— про морське торговельне судноплавство;

— про культурне співробітництво.

З метою подальшого розширення двосторонньої договірно-правової бази продовжується переговорний процес щодо таких міжнародних договорів [15]:

— Угоди між Кабінетом міністрів України та Урядом ТР про взаємне спрощення візового режиму,

— Угоди між Кабінетом Міністрів України та Урядом Турецької Рес-публіки про організацію міжнародного прямого вантажного залізнично-поромного сполучення Україна — Турецька Республіка,

— Протоколу між Державною митною службою України та Митним Підсекретаріатом Турецької Республіки про порядок організації інформаційного обміну щодо товарів та транспортних засобів, які переміщуються між Україною та Турецькою Республікою.

На рис. Е.1 — Е.5 наведені основні характеристики зовнішньоекономічної торгівлі між Туреччиною та Україною у 2005 — 2013 рр., а також експорту трубної продукції з України в Туреччину.

Туреччина є одним з найважливіших торговельних партнерів України (див. інформаційно — статистичні графіки Додатку Е). У торгівлі з Туреччиною Україна має найбільше позитивне сальдо серед усіх своїх зовнішньоторговельних партнерів.

Основними товарами українського експорту до Туреччини є сталевий прокат, вугілля, мінеральні добрива та інша продукція хімічної промисловості, а імпорту з Туреччини — текстиль, продукція машинобудування, побутова хімія, сільськогосподарська продукція.

Найбільш відомими українськими компаніями, які здійснюють експорт своїх товарів до Туреччини, є металопродукція металургійної холдингової компанії «Метінвест», металургійного комбінату «Криворіжсталь», трубо-прокатна продукція консорціуму «Інтерпайп», устаткування підприємства Сумське НВО ім. Фрунзе, а також продукція Одеського припортового заводу і концерну «Стирол» .

Відповідно до домовленостей, досягнутих під час офіційного візиту Президента України до Туреччини (м. Анкара, 22 грудня 2011 р.), керівництво двох країн поставило завдання у ближчій перспективі вивести товарообіг між Україною і Туреччиною на рівень 10 млрд дол. США і в перспективі (до 2020 р.) довести його до 20 млрд дол. США.

Цьому завданню також має активно сприяти переговорний процес щодо підготовки до підписання між Україною і Туреччиною Угоди про вільну торгівлю.

У системі морського сполучення між Україною і ТР на сьогоднішній день на постійній основі функціонують вантажно-поромні сполучення між портами Іллічівськ-Деріндже, Іллічівськ-Стамбул — вантажний порт «Хайдар-паша», Скадовськ-Зонгулдак. З огляду на наявність інфраструктури залізничного тран-спорту в порту «Південний», проект зазначеного сполучення між Одесою та Стамбулом передбачає транзит вантажних транспортних засобів територією України до Польщі, інших країн Центрально-Східної Європи та країн Балтії.

3.2 Сутність проекту «залізнично-поромного» шляху поставок продукції ПАТ «Інтерпайп НТЗ» в райони Близького Сходу через Туреччину

Одним із перспективних закордонних імпортерів трубної продукції ПАТ «Інтерпайп НТЗ» є Туреччина, яка спільно з Азербайджаном будує трансадрі-атичний трубопровід (TAP) для транспортування азербайджанского газу в Європу з підключенням до Трансанатолійського трубопроводу (TANAP) або інтерконнектору Туреччина-Греція (ITG) — проект Nabucco Gas Pipeline International GmbH (консорціум Nabucco).

Зовнішньоекономічним партнером в Туреччині - імпортером трубної металопродукції 7304 — є Головне управління державних гідротехнічних споруд Турції (The General Directorate of State Hydraulic Works (DSI in Turkish acronym), Devlet Mahallesi, Inonu Bulvari No: 16 Cankaya / ANKARATURKEY, http://www.dsi.gov.tr, General Director of DSI Akif OZKALDI), яке проводить будівництво комунальних мереж водопостачання та каналізації.

Головне Управління державних гідравлічних робіт (DSI) є юридичною особою й основним виконавчим державним представництвом Туреччини для повного планування водних ресурсів, керування та будівництва. Головна мета DSI полягає в розвитку водних і земельних ресурсів у Туреччині.

Структурно DSI складається з 3-х ярусів:

— Загальний офіс Керування в Анкарі;

— Вторинний управлінський рівень — також офіси відділу Загального Керування в Анкарі;

— Третинний управлінський рівень складається з 26 Польових або Регіональних офісів Керування.

Людські ресурси DSЭ у 2012 р. складються з 20 482 осіб персоналу, 9,6% яких є загальним адміністративним штатом, 24,75% якого є технічним штатом, 64,94% якого є робітниками. В штаті DSI працює 4 076 осіб технічного персоналу, 1 428 з яких — інженер-будівельник (35,03%), 681 з яких — агротехнік (16,71%), 496 з яких є інженером-механіком (12,17%), 414 з яких інженер-геолог (10,16%), 250 з яких картографічний інженер (6,13%), 190 з яких інженер-електрик (4,66%), 617 з яких інші дисципліни (15,14%).

Головні фінансові ресурси DSЭ надходять із державного бюджету, при цьому бюджет інвестицій DSI складає приблизно 1/3 державного інвестиційного бюджету (7,36 мільярдів TL (3,6 млрд доларів США) — 3% держбюджету).

Аналіз митних обмежень при експорті трубної продукції групи 7304 в Туреччину показав [57]:

1. Для групи 73 «Вироби з чорних металів» підгрупи 7304 — ніяких митних тарифних та нетарифних обмежень при експорті з України у Туреччину не існує.

2. Експортуєма партія трубної продукції класифікується за УКТЗЕД наступним чином [57]:

— 7304 31 80 10 — Труби, трубки i профiлi порожнистi, безшовнi з чорних металiв (крiм чавунного литва): холоднотягнутi або холоднокатанi (обтисненi у холодному станi): з тепловою iзоляцiєю.

Плануєма в дипломному дослідженні проектна експортна операція має наступний маршрут, наведений на рис. 3.5.

Рис. 3.5. Логістичний маршрут експорту труб з ПАТ «Інтерпайп НТЗ» в Туреччину «залізнично-поромним» маршрутом без перевантажень труб [94−95]

В морському порту України — Ільічевськ розташований єдиний в Україні, унікальний по своїх можливостях мультимодальний термінал, що спеціалізується на обслуговуванні залізнично-поромних і автопоромних ліній, а також судів типу «ро-ро» («roll-onroll-off», з горизонтальним навантаженням), розташований на причалах №№ 26, 27 і 28.

Автомобильно — залізничний / пасажирський пором «Герої Шипки» — автомобільно-залізничний пором, побудований на верфі «Ульяник» у г. Пулу, Хорватія в 1979 р. Автомобильно — залізничний / пасажирський пором «Герої Шипки» виконує вантажні й пасажирські перевезення на наступних напрямках: Іллічевськ — Варна, Іллічевськ — Дериндже.

Місткість: 108 вантажних вагонів або 90 трейлерів (16 м довжини), або 900 легкових автомобілей євростандарту. Внутрішній вантажний ліфт — вантажопідйомність 170 т, довжина — 170 м.

Таблиця 3.3 Тарифи компанії УкрФеррі (Україна) на перевезення вантажів в залізничних вагонах (діє з 1 березня 2013 р.) [96]

Додатково до морського фрахту із фрахтувальників стягується BAF (bunker adjustment factor) до ставок фрахту на перевезення вагонів, контейнерів і накатної техніки поромними судами між портами Іллічевськ (Україна) і Дериндже (Туреччина) у наступних розмірах [96]:

— на перевезення вантажів в універсальних 4-осних залізничних вагонах довжиною не більш 15 м. по осях автозчеплень — 450 USD/вагон;

Плануєма проектна операція ЗЕД ПАТ «Інтерпайп НТЗ» експорту партії 2000 т трубної продукції групи 7 304 318 010 (безшовні холоднотягнуті труби з ізоляцією діаметром до 483 мм) за умовою поставки FOB в залізничних вагонах на борт порому «Ільічевськ — Деридже (Турція)». Договірна ціна (FOB) — 950 доларів США за 1 тону трубної продукції.

Згідно правилам «Інкотермс — 2010″ [41], термін (FOB)» Франко борт" означає, що продавець виконав поставку, коли товар перейшов через поручні судна в названому порту відвантаження. Це означає, що із цього моменту всі видатки й ризики втрати або ушкодження товару повинен нести покупець. За умовами терміна FOB на продавця покладає обов’язок по митному очищенню товару для експорту.

Продавець зобов’язаний за свій рахунок і на свій ризик одержати будь-яку експортну ліцензію або інше офіційне свідоцтво, а також виконати, якщо це буде потрібно, усі митні формальності, необхідні для експорту товару та зобов’язаний нести всі ризики втрати або ушкодження товару до моменту переходу товару через поручні судна в названому порту відвантаження.

Покупець зобов’язаний за свій рахунок і на свій ризик одержати будь-яку імпортну ліцензію або інше офіційне свідоцтво, а також виконати, якщо це буде потрібно, усі митні формальності, необхідні для імпорту товару, а також, при необхідності, для його транзитного перевезення через треті країни та нести всі ризики втрати або ушкодження товаруз моменту переходу товару через поручні судна в зазначеному порту відвантаження.

Планування експортної операції та складових витрат (Варіант № 1):

1. Експортна партія у 2000 т труб (довжина 4,5 м) формується по 60 т в кожний вагон (універсальний), що складає состав із 35 залізничних вантажних вагонів, загружаємих пачками на території ПАТ «Інтерпайп НТЗ» .

2. Логістичний маршрут експортної поставки:

— заказ у Укрзалізниці составу 35 універсальних вантажних вагонів та їх доставка на території ПАТ «Інтерпайп НТЗ» ;

— загрузка партії труб в вагони в присутності представника турецького імпортера та доставка состава з території підприємства на залізничну станції НіжньоДніпровськ — вузол для формування составу на Ільічевськ;

— доставка по залізниці 35 вагонів по маршруту Дніпропетровськ — порт Ільічевськ (термінал № 27) в залізничних вагонах (супровід та охорона по договору з Укрзалізницею, страхування за рахунок ПАТ «Інтерпайп НТЗ») — відстань 465 км, час подорожі - 8 годин;

— передача составу 35 вагонів перевізнику та митному брокеру «Black Sea Shipping Service» (м. Одеса) для митного оформлення та загрузки составу з товаром на пором і оформлення з турецьким імпортером акту здавання — прийому експортного вантажу;

— перестановка вагонів на «вузьку» колію та завантаження по під'їздним коліям на залізнично — вантажний пором в порту Ільічевськ (Україна);

— оформлення митним брокером «Black Sea Shipping Service» (м. Одеса) документів FOB та сдача товарної продукції турецькому імпортеру;

— транспортування составу 35 вагонів поромом в порт Дериндже (Турція), розвантаження парому та доставка составу по турецькій залізниці на склад імпортера в Турції (оплата транспортування та страховки турецьким імпортером) — відстань 921 км (море) + 75 км (суша), час подорожі - 18 годин;

— розвантаження вагонів на складі імпортера в Турції та повернення порож-ніх вагонів поромом (тим же зворотнім рейсом) по маршруту порт Дериндже (Турція) — порт Ільічівськ (Україна), сдача перевізником та митним брокером «Black Sea Shipping Service» (м. Одеса) в порту Ільічівськ порожніх вагонів Укр-залізниці (оплата повернення порожніх вагонів із Туреччини в порт Ільічевськ — за рахунок турецького імпортера).

Варіант № 2 експортної операції:

1. При базисі поставки СIF (термінал порту Дериндже, Туреччина), екс-портна ціна трубної продукції в контракті підвищується на 100 USD за тону до 1050 USD за 1 тону;

2. Оплата перевезення вантажних вагонів поромом Ільїчевськ — Дериндже, страхування, оплата погрузки — разгрузки вагонів з порому, оплата повернення порожніх вагонів на поромі в порт Ільїчівськ — за рахунок ПАТ «Інтерпайп НТЗ», операції виконує митний брокер «Black Sea Shipping Service» (м. Одеса).

3.3 Оцінка ефективності та прибутковості експорту металопродукції ПАТ «Інтерпайп НТЗ» через Туреччину

Варіант експортної операції № 1 (експортна ціна при базисі " FOB — борт порома Ільїчівськ — Дериндже"  — 950 USD/т; розрахунковий курс — 11,5 грн / USD).

Розрахунок витрат ПАТ «Інтерпайп НТЗ» на транспортування партії труб 2000 т з території заводу до FOB (борт порому Іллічеівськ — Дериндже (Турція):

1. Поставка Укрзалізницею 35 універсальних вантажних вагонів серії 7 під погрузку та транспортування їх після загрузки на станцію формування составу Дніпропетровськ — Ільїчевськ (згідно «Збірника тарифів на перевезення вантажів залізничним транспортом у межах України» [65]):

а) при відстані в обидві сторони до 7 км та кількості вагонів 35 вартість послуг Укралізниці становитиме (з врахуванням ставок плати за користування вагонами під час навантаження (простій)) — тарифні складові вартості:

Спод_ваг = 3099,2 грн — тарифи подачі составу до 50 вагонів на відстань до 10 км [65];

t = 10 год. — середній норматив часу простою вагонів під загрузкою [65];

Т1 = 11 грн /вагон — тариф за 1 час простою вагону у нормативному стр. під загрузкою [65];

n = 35 вагонів — необхідний обсяг вагонів для погрузки 2000 т труб.

б) формула розрахунку та результат:

S1 = Спод_ваг + t*T1*n;

S1 = 3099,2 грн +10 год*11грн /вагон*35 вагонів= 6949,2 грн

2. При залізничному перевезенні 35 завантажених вагонів по маршруту Дніпропетровськ — Ільїчевськ (465 км) вартість послуг Укралізниці становитиме:

а) тарифні складові вартості:

Спер = 4426,0 грн /вагон — тариф вартості перевезення 1 вагону на відстань від 450 до 475 км [65];

n = 35 вагонів — необхідний обсяг вагонів для перевезення 2000 т труб.

Тохр = 0,87 грн /км — тариф охрани 1 вагону з вантажами Укрзалізницею в грн за 1 км [65];

L = 465 км — відстань ДніпропетровськІльїчівськ по залізниці [65];

б) формула розрахунку вартості перевезення та результат:

S2 = Спер*n;

S2 = 4426,0 грн /1 вагон *35 вагонів = 154 910 грн

в) формула вартості за охоронні послуги та супроводження Укрзалізницею 35 завантажених вагонів по маршруту Дніпропетровськ — Ільїчевськ (465 км) -вартість послуг Укралізниці становитиме:

S3 = Тохр*n*L;

S3 = 0,87 грн /км*ваг *35 вагонів*465 км =14 159,2 грн

3. Страхування вантажу страховою компанією при використанні охоронних послуг Укрзалізниці та транспортуванні упакованих в пачки по 10 т труб становить 0,25% від вартості вантажу, тобто:

а) тарифні складові вартості:

Q = 2000 т — обсяг партії перевезення труб на експорт;

Сексп = 950 USD/т — митна ціна вартості 1 т експортної партії труб в контракті в валюті контракту;

Квал = 11,5 грн /USD — курс національної валюти на момент оплати премії за страхування;

Тстрах = 0,25% - тариф страхової компанії при перевезенні вантажів з охороною Укрзалізниці (від вартості партії вантажу).

б) формула та результат розрахунків:

S4 = Q*Cексп*Квал*Тстрах/100%;

S4 = 2000 т * 950 USD/т * 11,5 грн /USD* 0,25%/100% = 54 625 грн

4. Послуги Укрзалізниці по перестановці вагонів на вузкоколійну базу на ж/д станції Ільічевськ становитимуть:

а) тарифні складові вартості та формула розрахунку:

Тперест = 511,2 грн /вагон — вартість перестановки 1 вагону на вузькоколійну базу [65];

S5 = Тперест*n;

S5 = 511,2 грн /вагон * 35 вагонів = 17 892 грн

5. Послуги Укрзалізниці по перевезенню вагонів з експортним вантажем по території порту Ільїчівськ становитимуть:

а) тарифні складові вартості та формула розрахунку:

Тпер_порт = 350 грн /вагон — вартість перевезення 1 вагону по території порту Ільїчівськ та завезення вагонів на пором[65];

S6 = Тпер_порт*n;

S6 = 350 грн /вагон *35 вагонів = 12 250 грн

6. Вартість митних послуг (єдиний збір та митне оформлення) становитиме 0,3% від митної вартості товару:

а) тарифні складові вартості:

Q = 2000 т — обсяг партії перевезення труб на експорт; Сексп = 950 USD/т — митна ціна вартості 1 т експортної партії труб в контракті в валюті контракту; Квал = 11,5 грн /USD — курс національної валюти на момент оплати премії за страхування; Тмитн = 0,3% - тариф вартості митних послуг (єдиний збір та митне оформлення) від вартості партії вантажу.

б) формула та результат розрахунків:

S7 = Q*Сексп*Квал*Тмитн/100%;

S7= 2000 т * 950 USD/т * 11,5 грн /USD* 0,3%/100% = 65 550 грн

7. Вартість договору послуг митного брокера «Black Sea Shipping Service» (м. Одеса) в порту Іллічевськ та послуг контролю за поверненням вагонів в Україну — 0,6% від митної вартості товару:

а) тарифні складові вартості:

Q = 2000 т — обсяг партії перевезення труб на експорт;

Сексп = 950 USD/т — митна ціна вартості 1 т експортної партії труб в контракті в валюті контракту;

Квал = 11,5 грн /USD — курс національної валюти на момент оплати премії за страхування;

Тброк = 0,6% - тариф вартості послуг брокера.

б) формула та результат розрахунків:

S8 = Q*Сексп*Квал*Тброк/100%;

S8 = 2000 т * 950 USD/т * 11,5 грн /USD* 0,6%/100% = 131 100 грн

8. Вартість погодження маркетинговим відділом зовнішньоекономічного договору та підготовки документації до експорту продукції:

S9 = 24 300 грн

9. Премія працівникам відділу маркетингу за повне виконання умов угоди про експорту операцію — 1% від експортної вартості товару:

S10 = 2000 т * 950 USD/т * 11,5 грн /USD* 1,0%/100% = 218 500 грн

12. Сумарна вартість витрат ПАТ «Інтерпайп НТЗ» на поставку на експорт партії 200 т труб становитиме:

13. Заводська собівартість 1 т трубної продукції 7304 — = 7530,0 грн /тону (розрахунковий курс — 11,5 грн / USD).

14. Гривневий еквівалент митної вартості експорту партії 2000 т труб становитиме:

15. Таким чином, операційний прибуток від здійснення продажу на експорт партії в 2000 т трубної продукції 7304 31 80 10 становитиме (в гривневому еквіваленті):

ДPRопер = 21 850 000 грн — 15 060 000 грн — 700 235 грн = 6 089 765 грн

16. Чистий прибуток з врахуванням податку на прибуток PPR=19% становитиме:

ЧPR = 6 089 765 грн * (1−19%/100%) = 4 932 709 грн

17. Тобто, рентабельність експортної операції відносно суми витрат собі-вартості та накладних витрат на експорт становитиме (формула 1.3):

18. Враховуючи, що при експортній операції держава відшкодовує «екс-портний ПДВ» — 20% від митної вартості товару, з яких сплачується 20% від витрат на матеріальні витрати в собівартості (70%), то загальна рентабельність експортної операції підвищиться до рівня (формула 1.4):

Таким чином, рентабельність експортної операції при відшкодуванні державою «експортного» ПДВ зростає на 14,35%.

Отримані проектні результати відповідають фактичним звітам ПАТ «Інтерпайп НТЗ» за 2011 — 2012 рр., наданим в табл. 2.4, при цьому за рахунок вибору оптимальної логістики маршруту рентабельність проектної експортної операції (з врахуванням відшкодування ПДВ) зросла на +5%.

Варіант експортної операції № 2 (експортна ціна при базисі " CIF - порт Дериндже"  — 1050 USD/т; розрахунковий курс — 11,5 грн / USD).

Термін CIF («Вартість, страхування й фрахт») означає, що продавець ви-конав поставку, коли товар перейшов через поручні судна в порту призначення. Продавець зобов’язаний оплатити видатки й фрахт, необхідні для доставки то-вару в зазначений порт призначення, але ризик втрати або ушкодження товару, як і будь-які додаткові видатки, що виникають після вивантаження товару в порту призначення, переходять із продавця на покупця.

За умовами терміна CIF на продавця покладає також обов’язок придбання морського страхування на користь покупця проти ризику втрати й ушкодження товару під час перевезення. Покупець повинен брати до уваги, що згідно з умо-вами терміна CIF, від продавця потрібне забезпечення страхування лише з мінімальним покриттям.

За умовами терміна CIF на продавця покладає обов’язок по митному очи-щенню товару для експорту у порту завантаження товару на борт зафрахтованого судна (порому).

Таким чином, у варіанті № 2 ПАТ «Інтерпайп НТЗ» додатково сплачує:

1. Фрахт перевезення 35 вантажних вагона з трубами на поромі порт Ільїчівськ (Україна) — порт Деридже (Туреччина), вартість чого становитиме згідно тарифів компанії «Укрферрі» [96]:

а) тарифні складові вартості та формула розрахунку:

Тфрахт 1 = 900 USD/вагон — вартість морського фрахту перевезення 1 наван-таженого вагону на поромі - Іллічівськ (Україна) і Дериндже (Туреччина) [96];

Тbaf — Додатковий збір BAF (bunker adjustment factor) до ставок фрахту на перевезення вагонів, контейнерів і накатної техніки поромними судами між портами Іллічевськ (Україна) і Дериндже (Туреччина) — 450 USD/вагон [96];

n = 35 вагонів — необхідний обсяг вагонів для перевезення 2000 т труб.

Квал = 11,5 грн /USD — курс національної валюти на момент оплати премії за страхування;

б) формула та результат розрахунку:

Sфрахт 1 = n*(Тфрахт 1+Tbaf)*Квал;

Sфрахт 1= 35 вагон *(900+450)USD/вагон *11,5грн /USD =543 375 грн

2. Морське страхування ризику втрати вантажу:

а) тарифні складові вартості:

Q = 2000 т — обсяг партії перевезення труб на експорт;

Сексп = 1050 USD/т — митна ціна вартості 1 т експортної партії труб в контракті в валюті контракту;

Квал = 11,5 грн /USD — курс національної валюти на момент оплати премії за страхування;

Тморськ = 3,0% - тариф морського страхування вантажів при перевезенні на морському поромі - від вартості вантажу.

б) формула та результат розрахунків:

S страх 1 = Q * Сексп*Квал*Тморськ/100%

S страх 1 = 1050 USD/т*2000т*11,5грн /USD*3,0%/100% =724 500 грн

3. Фрахт перевезення 35 порожніх вагів на поромі порт Деридже (Туреччина) — порт Ільїчівськ (Україна), вартість чого становитиме згідно тарифів компанії «Укрферрі» :

Тфрахт 2 = 350 USD/вагон — вартість морського фрахту перевезення 1 порожнього вагону на поромі - Іллічівськ (Україна) і Дериндже (Туреччина) [96];

Тbaf — Додатковий збір BAF (bunker adjustment factor) до ставок фрахту на перевезення вагонів, контейнерів і накатної техніки поромними судами між портами Іллічевськ (Україна) і Дериндже (Туреччина) — 450 USD/вагон [96];

n = 35 вагонів — необхідний обсяг вагонів для перевезення 2000 т труб.

Квал = 11,5 грн /USD — курс національної валюти на момент оплати премії за страхування;

б) формула та результат розрахунків:

Sфрахт 2 =n*(Tфрахт 2+Tbaf)*Свал;

Sфрахт 2= 35вагон*(350+450)USD/вагон*11,5грн /USD =322 000 грн

4. Морське страхування ризику втрати орендованих вагонів Укрзалізниці (за 2 рейси):

а) тарифні складові вартості:

n = 35 вагонів — необхідний обсяг вагонів для перевезення 2000 т труб.

Qвагон = 85 000 грн — страхова вартість орендованого вагона Укрзалізниці.

Тморськ = 3,0% - тариф морського страхування вантажів при перевезенні на морському поромі - від вартості вагону.

б) формула та результат розрахунків:

S страх_ваг. = n * Qвагон*2*Тморськ./100%;

S страх_ваг. = 35вагон *85 000 грн /вагон*2*3,0%/100%=178 500 грн

5. Таким чином, вартість при CIF — доставці вантажу в порт Дериндже загальна вартість доставки зросте до:

6. Гривневий еквівалент митної вартості експорту партії 2000 т труб при CIF поставці в порт Туреччини становитиме:

7. Таким чином, операційний прибуток від здійснення продажу на експорт партії в 2000 т трубної продукції 7304 31 80 10 становитиме (в гривневому еквіваленті):

ДPRопер_CIF = 24 150 000 грн — 15 060 000 грн — 2 468 610 грн = 6 621 390 грн

8. Чистий прибуток з врахуванням податку на прибуток PPR=19% становитиме:

ЧPR = 6 621 390 грн * (1−19%/100%) = 5 363 326 грн

9. Тобто, рентабельність експортної операції відносно суми витрат собі-вартості та накладних витрат на експорт становитиме (формула 1.3):

10. Враховуючи, що при експортній операції держава відшкодовує «екс-портний ПДВ» — 20% від митної вартості товару, з яких сплачується 20% від витрат на матеріальні витрати в собівартості (70%), то загальна рентабельність експортної операції підвищиться до рівня (формула 1.4):

Таким чином, рентабельність експортної операції при відшкодуванні державою «експортного» ПДВ зростає на 15,5%.

Як показує спільний аналіз результатів — експортні операції варіантів № 1 і № 2 за рентабельністю практично рівні, тобто можна застосовувати 2 варіанти проекту експортних операцій трубної продукції з території ПАТ «Інтерпайп НТЗ» в залізничних вагонах в Туреччину без перевантаження в портах Чорного моря (див. табл. 3.4). Враховуючи, що рентабельність внутрішніх продаж труб в Україні для ПАТ «Інтерпайп НТЗ» складала 10,2 (2012 р.) -19,7 (2011 р.) % (див. табл. 2.4), слід відмітити, що при розширенні експортного випуску та продаж трубної продукції, загальна рентабельність виробництва підприємства зростає практично в 2,5 — 3 рази.

Таблиця 3.4 Порівняльні характеристики маршрутів експортної операції

Розділ 4. Охорона праці та безпека в надзвичайних ситуаціях

4.1 Організація охорони праці в фінансово-економічній службі ПАТ «Інтерпайп НТЗ»

Охорона праці - це система правових, соціально-економічних, органі-заційно-технічних, санітарно-гігієнічних і лікувально-профілактичних заходів та засобів, спрямованих на збереження життя, здоров’я і працездатності людини в процесі трудових відносин.

Умови праці на робочому місці, безпека технологічних процесів, машин, механізмів, устаткування та інших засобів виробництва, стан засобів колектив-ного та індивідуального захисту, що використовується працівником, а також санітарно-побутові умови повинні відповідати вимогам нормативних актів про охорону праці.

Згідно Закону України «Про охорону праці» на адміністрацію підприєм-ства покладається проведення [60]:

— вступного інструктажу, який проводить інженер по охороні праці;

— первинного інструктажу на робочому місці, який проводить індивіду-ально безпосередній керівник виробничого підрозділу;

— повторного систематичного інструктажу працівників з метою перевірки і підвищення рівня їхніх знань по охороні праці;

— позапланового інструктажу, який необхідно проводити при змінах різ-ного роду в об'єктах, що обслуговуються, та при порушенні працівниками інструкцій з охорони праці і при зміні правил по охороні праці.

Працівник має право відмовитися від дорученої роботи, якщо створилася виробнича ситуація, небезпечна для його життя чи здоров’я або для людей, які його оточують, і навколишнього середовища.

На підприємстві ПАТ «Інтерпайп НТЗ» підтримується та постійно удосконалюється система управління охороною праці та здоров’я працівників (СУОПЗП).

Політика керівництва ПАТ «Інтерпайп НТЗ» в галузі охорони праці та здоров’я полягає в реалізації заходів, направлених на попередження виробничого травматизму, нещасних випадків та професійних захворювань працівників підприємства у всіх сферах діяльності заводу.

Підприємство проводить ідентифікацію небезпек виробництва та оцінює пов’язані з ними ризики для впровадження заходів по зниженню впливів цих небезпек на працівників заводу, а також з метою попередження нещасних випадків та аварій.

Головними цілями ПАТ «Інтерпайп НТЗ» в галузі політики охорони праці та здоров’я є [90]:

— мінімізація рівня виробничого травматизму;

— зменшення числа порушень норм та правил охорони праці;

— поліпшення умов праці для працівників заводу;

— сертифікація системи СУОПЗП на відповідність вимог міжнародного стандарту OHSAS 18 001 (Національна версія стандарту: ДСТУ OHSAS 18 001:2010 «Система управління гігієною та безпекою праці» .)

OHSAS 18 001 є міжнародним стандартом, на підставі якого проводиться аналіз Систем менеджменту професійної безпеки й здоров’я на підприємствах. Якщо підприємству виданий Сертифікат OHSAS 18 001, то це значить, що підприємство здійснює вичерпний контроль над факторами виробничого й професійного ризиків, воно опікується про гігієну свого персоналу та безпеку на робочих місцях.

Основними нормативно-організаційними документами, на основі яких розробелно систему охорони праці в ПАТ «Інтерпайп НТЗ» є:

1. Правила охорони праці в металургійній промисловості [66];

2. Правила охорони праці в прокатному виробництві підприємств мета-лургійного комплексу [69];

3. Типовове положення про службу охорони праці, затвердженого Державним комітетом України з промислової безпеки, охорони праці та гірни-чого нагляду [67];

4. Типове положення про порядок проведення навчання і перевірки знань з питань охорони праці (НПАОП 0.00−4.12−05) та Перелік робіт з підвищеною небезпекою, затверджені Державним комітетом України з нагляду за охороною праці.

Основним організаційним документом, на основі якого розроблена система охорона праці на підприємстві ПАТ «Інтерпайп НТЗ», є «Правила охорони праці в прокатному виробництві підприємств металургійного комплексу «[69], які враховують технологічний цикл заводу та типовий набір небезпечних і шкідливих факторів умови праці персоналу на цьому типі виробництва.

При організації технологічних умов забезпечення охорони праці персоналу підприємства «Правила» посилаються на наступні основні нормативні документи в галузі організації охорони праці на підприємствах:

1. Державні будівельні норми України, «Захисні заходи електробезпеки в електроустановках будинків і споруд» (ДБН В.2.5−27−2006) // Введені Наказом Міністерства будівництва, архітектури та житлово-комунального господарства України від 29 березня 2006 р. № 97 з 1 жовтня 2006 р., 2006. [10];

2. Державні будівельні норми України СHиП 2.09.02−85 «Произ-водственные здания» // Наказом Держбуду України від 21.10. 2004 р. N 195 набуття чинності встановлено з 1 квітня 2005 р. [11];

3. Державні будівельні норми України ДБН В.2.2−28:2010 «Будинки і споруди. Будинки адміністративного та побутового призначення» [12];

4. Державні будівельні норми «Пожежна безпека об'єктів будівництва», затверджені наказом Держбуду України від 03.12.2002 N 88 (ДБН В.1.1.7−2002) [13];

5. ДСТУ Б В.2.5−38:2008. Інженерне обладнання будинків і споруд. Улаштування блискавкозахисту будівель і споруд.; Діє з 01.01.2009. [20];

6. НАПБ Б.03.002−2007 Норми визначення категорій приміщень, будинків та зовнішніх установок за вибухопожеженою та пожежною небезпекою (взамен ОНТП -86) // Наказ МНС України № 833 від 03.12.2007 [47];

7. НПАОП 0.00 — 1.29 — 07 Правила захисту від статичної електрики [48];

8. Правила безпечної експлуатації електроустановок споживачів, затверджені наказом Міністерства енергетики та вугільної промисловості від 13.02.2012 № 91 [55];

9. Правила пожежної безпеки в Україні (наказ МНС України від 19.10.2004 N 126) // (Із змінами, внесеними згідно з Наказом Міністерства надзвичайних ситуацій N 537 від 24.02.2012) [56];

10. СНіП 2.04.05−91 «Опалення, вентиляція та кондиціонування» // Рішення Мінбуду України від 13.05.2005 № 26 «Про проект Зміни N 4 СНиП 2.04.05−91 «Опалення, вентиляція та кондиціювання» .

" Правила охорони праці у прокатному виробництві підприємств мета-лургійного комплексу" містять наступні основні розділи технологічних вимог до організації безпечних умов праці при основних операціях прокатного виробництва:

1. Вимоги до території підприємства, виробничих будівель і споруд.

1.1. Усі виробничі та допоміжні будинки, споруди та склади прокатних цехів повинні відповідати ГОСТ 12.1.004−91 «ССБТ. Пожарная безопасность. Общие требования» (НАПБ А.01.001−2004) і бути забезпечені первинними

засобами пожежогасіння.

1.2. Будинки прокатних цехів повинні бути освітлені відповідно до вимог ДБН В.2.5−28−2006 «Природне і штучне освітлення» та Державних санітарних правил ДСП 3.3.1.038−99 «Підприємства чорної металургії» .

1.3. Блискавкозахист будинків, споруд і зовнішніх установок у про-цесі експлуатації повинен здійснюватися відповідно до Державного стандарту України ДСТУ Б В.2.5−38:2008 «Інженерне обладнання будинків і споруд. Улаштування блискавкозахисту будівель і споруд» .

2. Шкідливі виробничі чинники та вимоги щодо виробничої санітарії.

2.1. Санітарно-гігієнічний стан виробничих приміщень повинен від-повідати вимогам Санітарних норм виробничого шуму, ультразвуку та інф-развуку ДСН 3.3.6.037−99, Державних санітарних норм виробничої загаль-ної та локальної вібрації ДСН 3.3.6.039−99, ГОСТ 12.1.001−89 «ССБТ. Ульт-развук. Общие требования безопасности», ГОСТ 12.1.012−90 «ССБТ. Вибра-ционная безопасность. Общие требования», ГОСТ 12.1.003−83 «ССБТ. Шум. Общие требования безопасности», СНиП 2.04.05−91 «Отопление, венти-ляция и кондиционирование», ДБН В.2.5−28−2006 «Природне та штучне освітлення» та ДСП 173−96 «Обладнання систем опалення, водопостачання та каналізації» .

2.2. Вентиляційні систем повинні відповідати вимогам ГОСТ 12.4.021−75

" ССБТ. Системы вентиляционные. Общие требования" .

2.3.Концентрація шкідливих речовин у повітрі робочої зони не повинна перевищувати граничнодопустимих рівнів згідно вимог безпеки відповідно до ГОСТ 12.1.007−76 «ССБТ. Вредные вещества. Классификация и общие требования безопасности» .

2.4. Мікроклімат у виробничих приміщеннях має відповідати вимогам Санітарних норм мікроклімату виробничих приміщень ДСН 3.3.6.042−99.

2.5. У прокатному виробництві на працівників можуть впливати такі шкідливі фактори:

— тверді і газоподібні токсичні речовини. Кількість і склад токсичних речовин залежить від використовуваних матеріалів. У зону дихання працівників можуть надходити токсичні речовини, що містять у складі твердої фази різні метали (залізо, хром, нікель, мідь, титан, алюміній тощо), їх окисні та інші сполуки, а також газоподібні токсичні речовини (фтористий водень, окис вуглецю, окисли азоту та ін.). Вплив на організм твердих та газоподібних ток-сичних речовин може стати причиною хронічних і професійних захворювань;

— випромінювання в оптичному діапазоні (ультрафіолетове, видиме, інфрачервоне). При відсутності захисту можлива поразка органів зору;

— теплове (інфрачервоне) випромінювання виробів прокатного вироб-ництва, інтенсивність якого залежить від температури попереднього піді-гріву виробів, їх габаритів, а також типу нагрівального пристрою. При відсутності засобів індивідуального захисту вплив теплового випромінювання може привести до порушень терморегуляції, навіть до теплового удару. Контакт із нагрітим металом може викликати опіки;

— іскри, бризки і викиди розплавленого металу і шлаку можуть стати причиною опіків;

— електромагнітні поля. Характер їх впливу на організм визначається інтенсивністю і тривалістю такого впливу;

— ультразвук, джерелами якого є різні ультразвукові установки. Дія ультразвуку залежить від його спектральної характеристики, інтенсивності і тривалості впливу;

— шум, джерелами якого є вентилятори, пневмопроводи, джерела живлення та ін. Вплив шуму на організм залежить від спектральної характеристики і рівня звукового тиску;

— локальна вібрація, джерелом якої є пневматичні інструменти тощо;

— напруга в електричному колі, замикання якого може відбутися через тіло людини;

— іонізація повітря робочої зони з утворенням позитивно та негативно заряджених іонів;

— статичне навантаження. У результаті перенапруги можуть виникати захворювання нервово-м'язового апарата плечового поясу.

2.6. Контроль вмісту шкідливих речовин у повітрі робочої зони прово-диться згідно з ГОСТ 12.1.005−88 «ССБТ. Общие санитарно-гигиенические требования к воздуху рабочей зоны» .

2.7. Контроль за викидом шкідливих речовин у атмосферу здійснюється відповідно до ГОСТ 17.2.3.02−78 «Охрана природы. Атмосфера. Правила установления допустимых выбросов вредных веществ промышленными предприятиями», ГОСТ 17.2.3.01−86 «Охрана природы. Атмосфера. Правила контроля качества воздуха населенных пунктов» та Державних санітарних правил охорони атмосферного повітря населених місць (від забруднення хімічними і біологічними речовинами) — ДСП 201−97.

2.8. Контроль санітарно-гігієнічного стану у прокатних цехах повинен проводитися згідно з ГОСТ 12.4.012−83 «ССБТ. Вибрация. Средства измерения и контроля вибрации на рабочих местах. Технические требования», ГОСТ 12.4.077−79 «ССБТ. Ультразвук. Метод измерения звукового давления на рабочих местах», ГОСТ 12.1.023−80 «ССБТ. Шум. Методы установления значений шумовых характеристик стационарных машин», ГОСТ 12.1.006−84 «ССБТ. Электромагнитные поля радиочастот. Допустимые уровни на рабочих местах и требования к проведению контроля» та ГОСТ 12.1.005−88.

3. Вимоги безпеки до експлуатації машин, устаткування, інструменту, пристосувань та огороджень

4. Вимоги до внутрішньозаводського та цехового транспорту і безпеки його застосування

5. Вимоги безпеки під час профілактичних оглядів, технічного обслуговування і ремонту засобів виробництва

6. Вимоги безпеки до технологічних процесів. Безпечне ведення робіт повинно бути забезпечено: вибором найбільш раціональних технологічних процесів, прийомів, режимів роботи та порядком обслуговування виробничого устаткування; якістю вихідних матеріалів; розміщенням виробничого ус-таткування; організацією робочих місць; розподілом функцій між працівни-ком і устаткуванням з метою зменшення важкості праці; дистанційним керуванням механізмами у небезпечних зонах.

7. Усі діючі підприємства повинні мати затверджені роботодавцем інструкції з охорони праці, які повинні відповідати вимогам Положення про розробку інструкцій з охорони праці (НПАОП 0.00−4.15−98).

Проведення навчання і перевірки знань з питань охорони праці прово-диться відповідно до Типового положення про порядок проведення навчання і перевірки знань з питань охорони праці (НПАОП 0.00−4.12−05).

Для усіх працівників при прийнятті на роботу і за місцем роботи не-обхідно забезпечити проходження інструктажів з пожежної безпеки відповід-но до вимог Типового положення про інструктажі, спеціальне навчання та перевірку знань з питань пожежної безпеки на підприємствах, в установах та організаціях України (НАПБ Б.02.005−2003).

Роботодавець зобов’язаний за свої кошти забезпечити фінансування та організувати проведення попереднього (під час прийняття на роботу) і періо-дичних (протягом трудової діяльності) медичних оглядів працівників відповідно до порядку і строків, встановлених Порядком проведення медичних оглядів працівників певних категорій, затвердженим наказом Міністерства охорони здоров’я України від 21.05.2007 N 246.

Роботодавець повинен згідно зі статтею 5 Закону України «Про охорону праці» під час укладання трудового договору ознайомити працівників за осо-бистим підписом про умови праці на підприємстві, наявність на робочому місці, де вони будуть працювати, небезпечних і шкідливих виробничих факторів, які не усунено, та можливі наслідки їх впливу на здоров’я, а також про їх

права на пільги та компенсації за роботу в таких умовах.

8. У кожному прокатному цеху повинні бути складені плани локалізації та ліквідації аварійних ситуацій та аварій відповідно до вимог Положення щодо розробки планів локалізації та ліквідації аварійних ситуацій і аварій (НПАОП 0.00−4.33−99).

9. Роботодавець зобов’язаний забезпечити всіх працівників спецодягом, спецвзуттям та іншими засобами індивідуального захисту, а також запо-біжними пристосуваннями відповідно до вимог НПАОП 27.0−3.01−08.

10. Вимоги безпеки під час нагрівання металу. Повинні бути передбачені заходи пожежоі вибухобезпеки при застосуванні газу, рідкого палива, елек-тротермічних установок (установки індукційного нагріву, електропечі опору, високочастотні установки для нагрівання металу, гартівні машини зі струмами високої частоти тощо).

11. Вимоги безпеки під час прокату металу. Для уникнення аварійних ситуацій на прокатних станах необхідна установка автоматизованих систем контролю за роботою основного механічного й електричного устаткування з використанням електронно-обчислювальних машин.

Для захисту від відлітаючих під час прокату часток окалини, осколків металу та бризок шлаку перед валками на станині необхідно влаштовувати на-дійні сітчасті щити чи щільні ланцюгові завіси, а вздовж лінії стана, проти прорізу у станині робочих рольгангів, — знімні щити з густої міцної сітки.

Маслопідвали та масляні тунелі повинні бути обладнані автоматичною пожежною сигналізацією. Вентиляційні пристрої тунелів повинні автоматично відключатися у випадку виникнення пожежі.

При нарізуванні гарячого металу ножиці з боку проходів повинні бути оснащені захисними екранами. При безпосередній роботі біля ножиць гарячої різки працівники повинні бути захищені від впливу променистого тепла.

12. Вимоги безпеки під час обробки прокату. Сортування, маркірування та упакування прокатного металу повинні бути механізованими та автома-тизованими. Усі операції щодо транспортування прокату, обрубки його при нанесенні захисного покриття, а також допоміжні операції (змінювання анодів у ваннах електролітичного лудіння, цинкування, завантаження металу у ванну з розплавом, приготування, подавання й очищення розчинів тощо) повинні бути механізованими.

Відповідно до п. 1.4. Типового положення про службу охорони праці чисельність служби охорони праці на підприємстві (М) з числом працюючих понад 500 чоловік визначається за формулою 4.1:

М = 2 + (4.1)

де — середньоспискова чисельність працюючих в організації;

Ф — ефективний річний фонд робочого часу спеціаліста з охорони праці, що дорівнює 1820 годинам, який враховує втрату робочого часу на можливі хвороби, відпустку тощо;

— коефіцієнт, що враховує шкідливість та небезпечність виробництва (формула 4.2);

= 1 + (4.2)

де — чисельність працюючих зі шкідливими речовинами незалежно від рівня їх концентрації;

— чисельність працюючих на роботах підвищеної небезпеки (що підлягають щорічній атестації з охорони праці).

Коефіцієнт максимально може дорівнювати трьом у разі, коли всі робітники працюють зі шкідливими речовинами і всі вони підлягають щорічній атестації з питань охорони праці, тобто (формула 4.3):

= =. (4.3)

Виходячи з розрахунків чисельність служби охорони праці на підприємстві:

= = = 5056 особи.

= 1 + = 3,

М = 2 + = 12 осіб.

Отже, зробивши розрахунки, ми дізналися, що чисельність служби охо-рони праці на підприємстві ПАТ «Інтерпайп НТЗ» повинна складати 12 осіб, фактично працює 18 осіб.

Відділ зовнішньоекономічних операцій фінансово-економічної служби ПАТ «Інтерпайп НТЗ», м. Дніпропетровськ розташований в окремому дев’яти-поверховому будинку, залізобетонної конструкції, саме на другому поверсі.

Поблизу будівлі заводоуправління немає високих дерев і багатоповерхових будинків які могли б зменшити природну освітленість приміщень, але є автодорога та завод «Дніпросталь» який є джерелом шуму та вібрацій. Саме тому будівля заводоуправління була збудована таким чином, щоб уникнути впливу цих негативних чинників на відділ ЗЕД та інші підрозділи. Загальна площа фінансово-економічної служби складає 1050 м ², при висоті стелі 3,1 метри. У приміщенні є 22 вікна шириною 2,35 метри і висотою 1,5 метри і 16 дверей шириною 1,5 метри. У фінансово-економічної службі працює 45 чоловік. Тобто площа на одного працівника складає 23 м ², що повністю відповідає встановленим нормам.

Уся будівля заводоуправління, в тому числі і відділ ЗЕД, електрифіковано згідно з усіма відповідними нормами. Для швидкого і якісного виконання своїх службових обов’язків працівники користуються персональними комп’ютерами, телефонами, печатними пристроями, останні винесені поза приміщення відділу для уникнення додаткових джерел шуму, забруднення повітря, а також пожежота електронебезпеки.

Виявленою проблемою є застарілість та відсутність періодичного тесту-вання системи захисного заземлення мережі електричного живлення 220 в.

У загальному залі фінансово-економічної службі наявні 42 комп’ютери типу Intel з рідкокристалічними моніторами Samsung SyncMaster 943 N, 41 те-лефон LG Phone. Ці прилади використовуються виключно за призначенням, так як можуть бути електронебезпечними при неправильному використанні. Рентгенівське випромінювання від рідкокристалічних моніторів комп’ютерів не ста-новить небезпеки для користувача ПЕОМ, оскільки інтенсивність такого випро-мінювання значно нижча від гранично допустимого рівня. Рівень електро-магнітного випромінювання дорівнює 0,7 Вт/м 2, який передбачає можливий 12-ти годинний час перебування у зоні випромінювання. Рівень напруженості електростатичного поля становить 12 кВ/м, тобто знаходиться в межах норми.

Комп’ютери і телефонні апарати також є основними джерелами шуму у відділі. Рівень шуму в приміщенні досягає приблизно 35 ДБл, що відповідає оптимальному рівню згідно з ДСН 3.3.6.037−99.

У приміщенні також є 45 комп’ютерних столи, 49 офісних крісла і 18 шаф для документів. Усі вони розміщені відповідно до їх функціонального призна-чення, а їх кількість відповідає номенклатурі знарядь праці, змісту та особливостям виконуваної роботи.

Конструкція робочого столу відповідає сучасним вимогам ергономіки і забезпечує оптимальне розміщення на робочій поверхні використовуваного обладнання (дисплея, клавіатури) і документів. Висота робочої поверхні столу становить 750 мм, а ширина — 1300 мм, глибина — 900 мм. Робочий стіл має простір для ніг заввишки 700 мм, завширшки — 950 мм, завглибшки (на рівні колін) 550 мм.

Робоче крісло є підйомно-поворотним, регульованим за висотою, з перед-нім заокругленим краєм. Висота поверхні сидіння регулюється в межах від 400 до 500 мм, а ширина і глибина становлять по 450 мм. Кут нахилу спинки регу-люється в межах від 0° до 30° відносно вертикального положення. Для зниження статичного напруження м’язів верхніх кінцівок встановлені стаціонарні під-локітники завдовжки 250 мм. Поверхня сидіння відповідає усім вимогам.

Монітор комп’ютера розташовується на відстані 700 мм від очей користу-вача. Клавіатура розташована на поверхні столу на відстані 200 мм від краю, звернутого до працюючого. У конструкції клавіатури передбачений опорний пристрій, який дає змогу змінювати кут нахилу поверхні клавіатури у межах від 5 до 15. Таким чином, ергономічні параметри робочого місця відповідають ви-могам до їх організації та конструкції та забезпечують підтримання оптимальної робочої пози.

В холодний період р. для обігріву будівлі використовується власна не-залежна парова система опалення, що позитивно відображається на самопочутті працівників, так як є можливість керувати обігрівом приміщень.

Забезпечення метеорологічних умов праці та чистоти повітря в приміщенні служби здійснюється за допомогою системи припливно-витяжної вентиляції, регулярного провітрювання, та вологого прибирання.

У залі служби використовується штучне та природне освітлення. Нормо-ване значення коефіцієнта природного освітлення (КПО) для четвертого світло-вого поясу, в якому розташована Україна (), при заданих параметрах будівлі і конкретно відділу корпоративного бізнесу складає 0,81, тобто норматив при-родного освітлення відповідає вимогам. Крім того приміщення додатково освіт-люється за допомогою 55 світильників із лампами розжарювання потужністю 200 Вт.

Відповідно до даних лікарняних листів за останні три роки та змісту звіт-ності підприємства за ф. 7-Т за останні три роки не було засвідчено випадків професійних захворювань та нещасних випадків у фінансово-економічної службі, що свідчить про надзвичайно низький рівень виробничого травматизму та професійних захворювань.

Таким чином, умови праці співробітника фінансово-економічної служби в цілому відповідають існуючим санітарно-гігієнічним нормам. Але у зв’язку з тим, що більшу частину часу працівник займає сидячу позу і мало рухається, то пропонується ввести п’ятихвилинну виробничу гімнастику, яку необхідно про-водити після кожних 60 хвилин сидячої роботи, і яка буде спрямована на пок-ращення фізичного і морального стану і самопочуття працівника.

Для поліпшення працездатності та визначення технічного стану заземлюючого пристрою (електробезпека) повинні періодично проводитись:

— зовнішній огляд видимої частини заземлюючого пристрою;

— огляд з перевіркою наявності ланцюга між заземлюючим та заземлюваним елементами (відсутність обривів та незадовільних контактів у проводці, яка з'єднує апарати із заземлюючим пристроєм), а також перевірка пробивних запобіжників трансформаторів;

— вимірювання опору заземлюючого пристрою;

— перевірка ланцюга «фаза-нуль» ;

— перевірка надійності з'єднань природних заземлювачів;

— вибіркове розкриття грунту для огляду елементів заземлюючого пристрою, що знаходяться в землі.

В дипломному дослідженні проведений розрахунково-перевірочний аналіз ефективності впровадженої в ПАТ «Інтерпайп НТЗ» мережі захисного заземлення та її відповідності нормативам.

Захисне заземлення здійснюється за допомогою заземлювачів — металевих провідників, що знаходяться в безпосередньому контакті з землею і розташовуються в ряд. На системі захисного заземлення підприємства обраний трубчатий електрод, довжиною L = 3 м, діаметром d = 40 мм = 0,04 м.

Для визначення необхідної кількості та структури заземлювачів в системі заземлення проводимо розрахунок за алгоритмом схем [50, с. 352].

Розрахуємо опір одного вертикального електроду, Ом:

(4.6)

де — питомий опір поверхні в місці розташування заземлювачів, Ом•м, грунт суглинок, тому = 100 Ом•м [98, c.3];

L — довжина трубчастого електроду, м, L = 3 м;

d — діаметр трубчастого електроду, м, d = 40 мм = 0,04 м;

— відстань від верхньої точки стержневого заземлювача до поверхні землі, м; 0,5 1,0 м; = 0,9;

t — глибина розташування середини електрода від поверхні землі, м,

розраховується за формулою

(4.7)

м

Ом Припустимий опір устрою, який заземлює, становить не більше R_доп = 4 Ом [39, c.359]. Так як R_e > R_доп, знаходимо потрібну кількість вертикальних електродів.

На початку розрахуємо початкову кількість заземлювачів без урахування об'єднуючої штиби:

(4.8)

шт.

приймаємо начальну кількість електродів — 8 штук.

Визначаємо необхідну кількість вертикальних електродів:

(4.9)

де — коефіцієнт використання вертикальних електродів, що враховує обопільне екранування.

Для вибору цього коефіцієнта приймають значення відношення відстані між електродами до їхній довжини, а = 1, отже, коефіцієнт використання вертикальних електродів = 0,65.

Приймаючи кількість електродів — 14 штук, визначимо довжину з'єднуючої штиби:

(4.10)

м Опір з'єднуючої штиби визначаємо за формулою алгоритма [50,c.352]:

(4.11)

де В — ширина з'єднуючої штиби, м; b = 20 мм = 0,02 м;

с — опір суглинистого грунту = 100 ом/м [50, c.362];

— відстань від верхньої точки трубчастого заземлювача до поверхні землі, м; = 0,9 м.

Ом.

І розрахуємо загальний опір для пристрою, який заземлює, Rз, який повинен бути .

(4.12)

з_ш— коефіцієнт використання з'єднуючої штиби, з_ш = 0,62.

Ом.

Загальний опір R_з відповідає умові R_з R_доп (4 ом), тому створений на підприємстві заземлюючий пристрій з 14 електродів d = 0,04 м, довжиною L = 3 м відповідає всім нормам електроустановок, що живляться від мережі напругою до 1000 В [50, c.349].

Таким чином, технічно система захисного заземлення спроектована правильно, але 1 раз на рік вона повинна проходити тестування та перевірку на відповідність розрахункових та фактичних показників опору заземлення.

4.2 Безпека в надзвичайних ситуаціях в ПАТ «Інтерпайп НТЗ»

З 1 липня 2013 р. набрав чинності Кодекс Цивільного захисту України від 02.10.2012 № 5403-VI [26], який регулює відносини, пов’язані із захистом населення, територій, навколишнього природного середовища та майна від надзвичайних ситуацій, реагуванням на них, функціонуванням єдиної державної системи цивільного захисту.

Статтею 20 Кодексу на суб'єктів господарювання у сфері цивільного захисту покладені наступні завдання і обов’язки, для виконання яких належить суттєво оновити всю систему організації безпеки в надзвичайних ситуаціях на підприємствах [26]:

1) забезпечення виконання заходів у сфері цивільного захисту на об'єктах суб'єкта господарювання;

2) забезпечення відповідно до законодавства своїх працівників засобами колективного та індивідуального захисту;

3) розміщення інформації про заходи безпеки та відповідну поведінку населення у разі виникнення аварії;

4) організація та здійснення під час виникнення надзвичайних ситуацій евакуаційних заходів щодо працівників та майна суб'єкта господарювання;

5) створення об'єктових формувань цивільного захисту відповідно до цього Кодексу та інших законодавчих актів, необхідної для їх функціонування матеріально-технічної бази і забезпечення готовності таких формувань до дій за призначенням;

6) створення диспетчерських служб відповідно до цього Кодексу та інших законів, необхідних для забезпечення безпеки об'єктів підвищеної небезпеки;

7) проведення оцінки ризиків виникнення надзвичайних ситуацій на об'єктах суб'єкта господарювання, здійснення заходів щодо неперевищення прийнятних рівнів таких ризиків;

8) здійснення навчання працівників з питань цивільного захисту, у тому числі правилам техногенної та пожежної безпеки;

9) декларування безпеки об'єктів підвищеної небезпеки;

10) розроблення планів локалізації та ліквідації наслідків аварій на об'єктах підвищеної небезпеки;

11) проведення об'єктових тренувань і навчань з питань цивільного захисту;

12) забезпечення аварійно-рятувального обслуговування суб'єктів господарювання;

13) здійснення за власні кошти заходів цивільного захисту, що зменшують рівень ризику виникнення надзвичайних ситуацій;

15) забезпечення дотримання вимог законодавства щодо створення, зберігання, утримання, використання та реконструкції захисних споруд цивільного захисту;

17) дотримання протиепідемічного, протиепізоотичного та протиепіфітотичного режиму;

18) створення і використання матеріальних резервів для запобігання та ліквідації наслідків надзвичайних ситуацій;

19) розроблення заходів щодо забезпечення пожежної безпеки, впровадження досягнень науки і техніки, позитивного досвіду із зазначеного питання;

20) розроблення і затвердження інструкцій та видання наказів з питань пожежної безпеки, здійснення постійного контролю за їх виконанням;

21) забезпечення виконання вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки, а також виконання вимог приписів, постанов та розпоряджень центрального органу виконавчої влади, який здійснює державний нагляд у сферах техногенної та пожежної безпеки;

22) утримання у справному стані засобів цивільного та протипожежного захисту, недопущення їх використання не за призначенням;

23) здійснення заходів щодо впровадження автоматичних засобів виявлення та гасіння пожеж і використання для цієї мети виробничої автоматики.

У місцевості розташування ПАТ «Інтерпайп НТЗ» в центрі м. Дніпропет-ровськ з обліком фізико-географічних особливостей, аналізом довголітніх спо-стережень за епідеміологічною, метеорологічною обстановкою, наявністю по-тенційно небезпечних для населення підприємств та споруд різного характеру поблизу території виробництва та на території виробництва можливе виникнен-ня таких надзвичайних ситуацій (НС):

— хімічне зараження місцевості, вод р. Дніпро та повітря разі аварійних вибухів в металургійних цехах виробництва або на станції запасів ГСМ;

— хімічне зараження місцевості, вод р. Дніпро та повітря разі аварійних вибухів на території «Дніпронафтобази», яка розташована в зоні 2 км від території виробництва;

— зараження при перевезені (СДОР) сильнодіючих отруйних речовин при виникненні аварії на залізниці, розташованій в 150 м зоні від території вироб-ництва;

— пожежі на об" єктах народного господарства або в цехах та офісах виробництва;

— часткове затоплення території виробництва та лівого берегу м. Дніпро-петровська при прориві Дніпродзержинської ГРЕС;

— затоплення при інтенсивному танені снігу у весняний період та паводковому розливі річок;

— стихійні лиха, що спричиняються явищами природи (снігові бурі, смерчі, урагани та інш.).

Одним з основних способів захисту є своєчасний і швидкий вивіз або вивід людей з небезпечної зони, тобто евакуація. У числі заходів щодо захисту персоналу підприємства ПАТ «Інтерпайп НТЗ», які розроблені об'єктової комісією, зазначаються дії по евакуації працю-ючої зміни, як у випадку загрози, так і при виникненні НС. Виходячи з прогно-зованої можливості виникнення аварій, катастрофи або стихійного лиха які мо-жуть спричинити за собою людські жертви, завдати шкоди здоров’ю людей, по-рушити умови їх життєдіяльності, намічені наступні заходи і тимчасові пара-метри з евакуації:

— визначені види евакуації (планомірна або екстрена);

— проведений розрахунок робітників і службовців, необхідних для проведення евакуації;

— встановлені заходи щодо безаварійної зупинки виробництва;

— намічені схеми руху евакуйованих із зони НС до пунктів тимчасового розміщення та ін.

Для дипломного дослідження безпеки в надзвичайних ситуаціях на ПАТ «Інтерпайп НТЗ» перш за все потрібно охарактеризуємо приміщення з погляду пожежної безпеки. Враховуючи той факт, що в приміщенні використовуються тільки негорючі речовини та матеріали у холодному стані, за ступенем вибухо-пожежної та пожежної небезпеки приміщення відділу ЗЕД відноситься до кате-горії «Д». Пожежну небезпеку несуть у собі лише кабельні електропроводки до обладнання, що є припустимим для даної категорії приміщень.

За вогнестійкістю будинок відноситься до другої категорії згідно з ДБН В.1.1.7−2002. Робоча зона приміщення віднесена до класу вибухонебез-печності В-IIa та пожежонебезпечності П-IIa, оскільки вибухонебезпечна концен-трація пилу і волокон утворюєтьсяґ лише внаслідок аварії або несправності.

Зал фінансово-економічної служби оснащений автоматичною пожежною сигналізацією. Для досягнення визначених завдань система оснащена 51 димо-вим оптичним сповіщувачем HL 871−30 «HL Dolby», ручними пожежними спо-віщувачами ИПР «Арра», встановленими на шляхах евакуації та приймально-контрольним приладом (NR2-SAT/F4 «SteelArm»). Приміщення серверної дода-ково оснащені шістьома тепловими точковими оповіщувачами диференціальної дії, модулем автоматичного газового пожежогасіння типу «Импульс-20» та приймально-контрольним пусковим приладом «Гамма-102 САТ», що відповідає вимогам ДБН В.2.5−13−98.

Також у залі фінансово-економічної служби знаходяться 25 переносних вуглекислотних вогнегасники типу ОУ-5, що відповідає нормам. Підходи до засобів первинного пожежогасіння та відключення електросхем устаткуван-ня вільні. Приміщення відділів фінансово-економічної служби є рівноцінними з точки зору вибухота пожежної безпеки, відділені між собою гіпсокартонними та скляними перегородками на металевому каркасі.

У коридорі приміщення розташована схема евакуації людей при пожежі.

Шляхи евакуації з відділу відповідають правилам пожежної безпеки. У бу-динку є два виходи, ширина коридору — 2−3 метри, ширина дверей — 0,8 м., две-рі відкриваються по ходу руху людей у випадку евакуації.

Проведений аналіз показав необхідність приведення систем автоматичної пожежної сигналізації та пожежогасіння у відповідності до вимог ДБН В.2.5−56:2010 та ВБН В.2.2.-32 106−1-95, що передбачають використання вогнестійких кабелів в системах живлення та забезпечення автоматичного за-пуску системи оповіщення та управління евакуацією людей у випадку пожежі.

Висновки та пропозиції

Основними висновками проведеного дипломного дослідження є наступні:

1. Сумарна потужність вітчизняних трубних заводів перевищує 6 млн т готової продукції на рік, що значно перевищує внутрішнє споживання. Це визначає експортну орієнтованість галузі - Україна входить до першої десятки світових виробників сталевих труб. Обсяги продажів, а отже і виробництва більшості вітчизняних заводів визначаються експортом, оскільки внутрішній ринок споживає в останні 5 років тільки від 45% до 50% виготовленої в Україні трубної продукції.

2. Найбільшими виробниками труб в Україні 8 заводів:

а) Дніпропетровська область (5 заводів):

— «Інтерпайп Нижньодніпровський трубопрокатний завод» ;

— «Інтерпайп Нікопольський завод Ніко-Тьюб» ;

— «Інтерпайп Новомосковський трубний завод» ;

— «Дніпропетровський трубний завод» ;

— «Дніпропетровський металургійний завод ім. Комінтерна — Комінмет» .

б) Донецька область (1 завод): «Харцизький трубний завод»; «Маріу-польський металургійний завод» ;

в) Луганська область (1 завод): «Луганський трубний завод» ;

3. В якості експортера трубної металопродукції ЗЕД — групи 7304 в дипломному проекті аналізується підприємство ПАТ «Інтерпайп НТЗ», м. Дніпро-петровск — провідне трубопрокатне підприємство України, яке спеціалізується на виробництві безшовних та зварних труб для видобутку та транспортування продуктів нафтогазодобувної галузі, труб спеціального призначення для машинобудування та енергетичної промисловості, труб спеціального призначення для використання в інших промислових сферах, а також коліс та бандажів для залізничного транспорту.

Аналіз динаміки статей ресурсів пасивів балансу ПАТ «Інтерпайп НТЗ» у 2003;2013 рр. та аналіз акціонерної звітності показав:

а) Рівень валюти балансу підприємства виріс з 1,371 млрд грн у 2003 р. до 7,143 млрд грн у 2013 р., тобто в 5,2 раза;

б) Рівень власного капіталу підприємства виріс з 0,89 млрд грн до 3,24 млрд грн, тобто в 3,64 раза, та становить 45,3% від обсягу валюти балансу;

в) Основним довгостроковим фінансовим ресурсом ПАТ «Інтерпайп НТЗ» у 2008;2012 рр. є позики (кредитні лінії на 200 млн доларів США та 130 млн євро), отримуємі окремими траншами від акціонера — нерезидента «Інтерпайп Лімітед» (Кіпр);

Цей ресурс вводиться та виводиться з України в залежності від стану економіки України та стану розвитку ПАТ «Інтерпайп НТЗ» :

— З 0,2 млрд грн у 2003 р. довгострокова позика зросла до 1,7 млрд грн у 2008 р.;

— З розвитком світової кризи 2008 р. та падінням продаж на підприємстві ПАТ «Інтерпайп НТЗ» довгострокова позика була практично виведена до кінця 2010 р. та знов поновлена в сумі 1,7 млрд грн у 2012 р.;

— У 2013 р. акціонер знов відізвав позику, знизивши її до 84 млн грн та перевівши кошти в короткострокову заборгованість підприємства та кредиторську заборгованість, за яку підприємство може розплачуватись поставками продукції акціонеру — інвестору.

Аналіз динаміка статей активів балансу ПАТ «Інтерпайп НТЗ» у 2003 — 2013 рр. показав:

а) підприємство наростило обсяг необоротних активів з 0,8 млрд грн у 2003 р. до 3 млрд грн у 2009 р. та підтримує їх обсяг за рахунок амортизаційного відновлення та поліпшення;

б) зростання оборотних активів реалізується, в основному, за рахунок росту запасів (з рівня 215 млн грн у 2003 р. до 932 млн грн у 2012 р.) та дебіторської заборгованості та відпущену продукцію (з рівня 257 млн грн у 2003 р. до 2,74 млрд грн у 2013 р.)

Аналіз динаміки формування прибутку підприємства показав:

а) обсяг валового доходу від реалізації продукції зростав від рівня 1,68 млрд грн у 2003 р. до рівня 5,69 млрд грн у 2008 р.;

б) у 2009 р., як наслідок світової фінансової кризи 2008 р., обсяг валового доходу від реалізації продукції знизився до рівня 2,88 млрд грн (впав у 2 рази) та знов відновився до рівня 6,3 -7,0 млрд грн у 2011 — 2012 рр.;

в) якщо у 2003;2008 рр. чистий прибуток після оподаткування підпри-ємства постійно зростав з рівня 17,8 млн грн у 2003 р. до рівня 530−550 млн грн у 2005;2006 рр., то зі збитку у 108 млн грн за 2008 рік та збитку у 365 млн грн за 2009 рік, тільки у 2012 р. підприємство вийшло на прибуток у 46 млн грн, але за результатами 2013 р. знов отримало збиток у 67 млн грн;

Таким чином, під впливом світової фінансової кризи та міжнародного падіння платіжоспроможного попиту з 2008 р. ПАТ «Інтерпайп НТЗ» перейшло в нестабільний та збитковий період свого розвитку.

Проведений аналіз ліквідності та фінансової стійкості підприємства виявив наступні проблеми:

— у підприємства постійно дефіцит рівня абсолютної та строкової ліквідності, тобто нестача коштів для своєчасного розрахування з постачальниками матеріалів та послуг по кредиторській заборгованості;

— аналіз динаміки показників фінансової стійкості по джерелам покриття запасів показує кризовий фінансовий стан у 2009 та 2013 рр. та неспроможність розрахуватись за придбані запаси;

— рівень рентабельності акціонерного капіталу з 2008 р. при збитковій роботі підприємства єх незадовільним, що і привело до різкого падіння біржового курсу акцій;

Таким чином, підприємство повинно шукати нові розширені ринки екс-портного збуту своєї продукції та знижувати собівартість випускаємої продукції, а також значно знижувати операційні та фінансові витрати.

Проведений в дипломному проекті аналіз проблем в реалізації експортної політики ПАТ «Інтерпайп НТЗ» за результатами річних звітів 2007;2013 рр. показав, що основними серед них є наступні:

а) Введення квот та захистних (антидемпінгових) мит в країнах, в які експортується основний обсяг продукції підприємства:

— з 01.07.2006 р. Єврокомiсiєю введенi мита на безшовнi труби виробництва ПАТ «Інтерпайп НТЗ» в розмiрi 25,1%, які у 2010 р. були знижені до 10,7% та знов підвищені до 13,8% у середині 2012 р.;

— введення у 2011 р. Таможеним Союзом (Росія, Білорусія, Казахстан) річних квот (до 260 000 т) на безмитну поставку трубної продукції з України, а також введення захисних (антидемпінгових) мит у розмірі 19,3% при поставках труб вище квотних обмежень;

— зниження у 2012;2013 р. обсягу річних квот на безмитну поставку трубної продукції з України з рівня 260 000 т до рівня 220 000 — 230 000 т;

— повна відміна у липні 2013 р. Таможеним Союзом безмитних квот на поставку трубної продукції з України та також введення постійних захисних (антидемпінгових) мит у розмірі 19,3% при поставках трубної продукції ПАТ «Інтерпайп НТЗ» ;

— введення в 2014 р. США попередніх захисних (антидемпінгових) мит у розмірі 5,3% при поставках трубної продукції ПАТ «Інтерпайп НТЗ», загроза підвищення рівня мита до 15,9% у липні 2014 р. за результатами антидемпінгового розслідування в США.

б) Невідшкодування державою «експортного» ПДВ та «вимивання обігових коштів» у значних розмірах:

— 112,2 млн грн на кінець 2007 р.;

— 106,9 млн грн на кінець 2008 р.;

— 92,1 млн грн на кінець 2009 р.;

— 132,0 млн грн на кінець 2012 р.;

— 168,2 млн грн на кінець 2013 р.

в) Загострення конкуренцiї на свiтових ринках на фоні падіння світового попиту під впливом світової фінансової кризи 2008 р. та європейської бюджетно-боргової кризи 2011;2012 рр. Розвиток трубного виробництва в країнах, що є найкрупнiшими споживачами продукцiї ПАТ «Інтерпайп НТЗ». Об'єктивно така ситуацiя провокує проблеми з реалiзацiєю труб ПАТ «Інтерпайп НТЗ», найпривабливiших iз погляду структури сортаменту ринку.

д) Вiдсутнiсть попиту на труби для машинобудування в Українi. Це пов’я-зано з тим, що машинобудування знаходиться в станi занепаду, нафтогазовидо-бувнi компанiї не збiльшують обсягiв розвiдувально-бурових робiт, видобуток нафти й газу на українськiй територiї, газифiкацiя населених пунктiв ведеться повiльно через вiдсутнiсть коштів у служб комунального постачання, які є бюджетними органiзацiями, через недостатнє бюджетне фiнансування.

е) Зростання залiзничних тарифiв та цiн на газ, метал позначається на збiльшеннi собiвартостi продукцiї, посткризова (2009;2013 рр.) змiна кон’юнк-тури на світових ринках збуту суцiльнокатаних колiс, бандажiв та сталевих труб.

ж) Нестабiльна полiтична обстановка у країнi, протистояння влади та внутрiшнi суперечностi, труднощi у прогнозуваннi економiчної ситуацiї в державi, загострення суперечок навколо реприватизацiйних процесiв мають iстотний вплив на зовнiшньоекономiчну дiяльнiсть підприємства. Цей фактор також негативно впливає на ринок збуту продукцiї.

з) Введення Росiєю у 2014 р. після військової анексії Криму додаткових обмежень на обсяги постачання українськими виробниками труб (до повного. введення Урядом Росiї ембарго на iмпорт українських труб).

4. Оскільки збільшення обсягів експортних операцій — це головний напрямок розвитку підприємства в умовах відсутності внутрішнього попиту в Україні, то для мiнiмiзацiї ризику втрати частки світового експортного ринку ПАТ «Інтерпайп НТЗ» здiйснює наступнi заходи:

а) Диверсифiкацiя клiєнтської бази шляхом виходу на раніше неосвоєні ринки зарубiжних країн. Так за останнi 10 рокiв, перелiк покупцiв трубної продукції поповнився пiдприємствами Казахстану, Туркменiстану, Узбекистану, США, ОАЕ, Саудiвської Аравiї;

б) Вдосконалення процесу виробництва (введення електросталеплавиль-ного новітнього виробництва для переробки стальних заготовок та металобрухту в якісні трубні заготовки світового класу), застосування новiтнiх технологiй з метою пiдвищення якостi продукцiї та закрiплення лiдерства ПАТ «Інтерпайп НТЗ» в тих сегментах, в яких пiдприємство працює сьогоднi.

в) Введення квотних обмежень на ринку Росії і захисних (антидемпінгових) мит на ринках Росії, Європи та США приводить до певної переорієнтації географії експорту трубної продукції ПАТ «Інтерпайп НТЗ» в Азійсько-Близькосхідний нафтоносний регіон та Північно-Африканський нафтоносний регіон.

Одним із перспективних закордонних імпортерів трубної продукції ПАТ «Інтерпайп НТЗ» є Туреччина, яка спільно з Азербайджаном будує трансадрі-атичний трубопровід (TAP) для транспортування азербайджанского газу в Європу з підключенням до Трансанатолійського трубопроводу (TANAP) або інтерконнектору Туреччина-Греція (ITG) — проект Nabucco Gas Pipeline International GmbH (консорціум Nabucco).

5. В проектній частині дипломного дослідження розрахована ефективність розширення обсягів експортних операцій на прикладі проекту експортної операції партії 2000 т труб з ПАТ «Інтерпайп НТЗ» в Туреччину по 2-х варіантах логістики експорту труб «залізнично-поромним» маршрутом без перевантажень труб:

а) Варіант експортної операції № 1 (експортна ціна при базисі «FOB — борт порома Ільїчівськ — Дериндже» — 950 USD/т; розрахунковий курс — 11,5 грн / USD):

— Чистий прибуток операції становитиме — 4,9 млн грн;

— Рентабельність експортної операції відносно суми витрат собівартості та накладних витрат на експорт становитиме — 31,3%:

— При відшкодуванні державою «експортного ПДВ» — загальна рентабель-ність експортної операції підвищиться до рівня 45,65%

б) Варіант експортної операції № 2 (експортна ціна при базисі «CIF — порт Дериндже» — 1050 USD/т; розрахунковий курс — 11,5 грн / USD).

— Чистий прибуток операції становитиме — 5,4 млн грн;

— Рентабельність експортної операції відносно суми витрат собівартості та накладних витрат на експорт становитиме — 30,6%:

— При відшкодуванні державою «експортного ПДВ» — загальна рентабель-ність експортної операції підвищиться до рівня 46,12%.

Як показує спільний аналіз результатів — експортні операції варіантів № 1 і № 2 за рентабельністю практично рівні, тобто можна застосовувати 2 варіанти проекту експортних операцій трубної продукції з території ПАТ «Інтерпайп НТЗ» в залізничних вагонах в Туреччину без перевантаження в портах Чорного моря. Враховуючи, що рентабельність внутрішніх продаж труб в Україні для ПАТ «Інтерпайп НТЗ» складала 10,2 (2012 р.) -19,7 (2011 р.) %, слід відмітити, що при розширенні експортного випуску та продаж трубної продукції, загальна рентабельність виробництва підприємства зростає практично в 2,5 — 3 рази.

Наукова новизна отриманих результатів дослідження полягає в обгрунтуванні доцільності маркетингової програми розширення експортного логістичного обслуговування замовників металопродукції ПАТ «Інтерпайп НТЗ» на Близькому Сході при переході з FOB-умов поставки металопродукції в порт України до CIF-умов поставки металопродукції в порт замовника без перевантажень на території України та з отриманням додаткового прибутку за рахунок підвищення контрактної ціни продукції і, відповідно, «експортного» відшкодування ПДВ з бюджета

Практична цінність отриманих результатів роботи полягає в проведенні послідовного аналізу діяльності і проблемних змін в фінансовому стані ПАТ «Інтерпайп НТЗ» та наданні пропозицій по переорієнтації географії експортної діяльності з ринку Росії за рахунок вільного виходу в умовах СОТ на ринки Європи, США та Близького Сходу з новою експортною продукцією — виробами з прецензійно-чистого металу нового електросталеплавильного цеху підприєм-ства, працюючого виключно на металобрухті та чугунно-сталевій сировині металургійних заводів України, що знизить імпортну залежність від продукції російських металургійних заводів.

Список використаних джерел

1. Багрова І.В. Зовнішньоекономічна діяльність підприємств: підручник для вузів / І.В. Багрова.? К.: Центр навч. літ., 2009.? 580 с.

2. Бахрамов Ю. М. Организация внешнеэкономической деятельности (особенности менеджмента): учеб. пособие / Ю. М. Бахрамов, В. В. Глухов; Санкт-Петербургский гос. технический ун-т. — СПб.: Лань, 2003. — 444 с.

3. Босак А. О. Технологія зовнішньоекономічних операцій і міжнародні інформаційні системи: Навч. посібник / А. О. Босак, О.Ю. Григор'єв, Р. Д. Бала — Львів: Видавництво Національного університету «Львівська політехніка», 2009. — 180 с.

4. Георгіаді Н. Г. Основи зовнішньоекономічної діяльності.: Навч.-метод. посібник. — 2-ге вид. / Георгіаді Н.Г., Передало Х. С., Князь С. В. -Львів: Видав-ництво Національного університету «Львівська політехніка», 2009. 236 с.

5. Господарський кодекс України від 16 січня 2003 р. N 436-IV //Із змінами, внесеними Законами України станом на N 5480-VI від 06.11.2012. — [Електронний ресурс «Законодавство України» на Інтернет-сайті ВРУ] - режим доступу http://zakon1.rada.gov.ua/cgi-bin/laws/main.cgi?nreg=436−2003%.

6. Гребельник О. П. Митно-тарифне регулювання зовнішньоекономічної діяльності: Підручник / О. П. Гребельник. — К.: Центр навчальної літератури, 2005. — 696 с.

7. Гринкевич С. С. Підходи до визначення сутності економічної категорії «ефективність зовнішньоекономічної діяльності» підприємств / С. С. Гринкевич, О. Ю. Сало // Наук. вісн. НЛТУ України: Зб. наук.-техн. праць. — Львів: НЛТУ України. — 2008. — Вип. 18. — С. 170−175.

8. Гуріна Г. С. Основи зовнішньоекономічної діяльності.- Підручник. / [Гуріна, М. Г. Луцький, Т. Л. Мостенська, В.О. Новак] - К.: Сузір'я, 2007. 425с.

9. Державні будівельні норми України ДБН В.2.5−28−2006 «Природне і штучне освітлення» (На заміну СНиП II-4−79), 2006

10. Державні будівельні норми України, «Захисні заходи електробезпеки в електроустановках будинків і споруд» (ДБН В.2.5−27−2006) // Введені Наказом Міністерства будівництва, архітектури та житлово-комунального господарства України від 29 березня 2006 р. № 97 з 1 жовтня 2006 р., 2006. — [Електронний документ] - режим доступу: http://www.mebius.ua/files/normativy /1 004 621.doc

11. Державні будівельні норми України СHиП 2.09.02−85 «Произ-водственные здания» // Наказом Держбуду України від 21.10. 2004 р. N 195 набуття чинності встановлено з 1 квітня 2005 р. — [Електронний документ] - режим доступу: http://info-build.com.ua/normativ/detail.php?ID=40 964

12. Державні будівельні норми України ДБН В.2.2−28:2010 «Будинки і споруди. Будинки адміністративного та побутового призначення» — [Електрон-ний документ] - режим доступу: http://dbn.at.ua/load/normativy/dbn/1−1-0−806

13. Державні будівельні норми «Пожежна безпека об'єктів будівництва», затверджені наказом Держбуду України від 03.12.2002 N 88 (ДБН В.1.1.7−2002) — [Електронний документ] - режим доступу: http://document.ua/zahist-vid-pozhezhi.-pozhezhna-bezpeka-obektiv-budivnictva-nor300.html

14. Демьяненко А. Г. Формирование модели комплексного анализа эффективности внешнеэкономической деятельности предприятия /А.Г. Демьяненко // Економіка, фінанси, право. — 2011.? № 2. — С. 22−28.

15. Деловая Турция. Справочник.- М.: ПОЛПРЕД Справочники, 2011.-344 с.

16. Деякі питання здійснення державного контролю товарів, що переміщуються через митний кордон України // Постанова КМУ від 5 жовтня 2011 № 1031 (Із змінами і доповненнями, внесеними постановою Кабінету Міністрів України від 21 травня 2012 р. N 452)

17. Дєєва Н.М. Управління корпоративними фінансами. Навчальний посібник. / Н.М. Дєєва, В.Я. Олійник, Т. Ф. Григораш, Г. В. Григораш, А. В. Буряк. — К.: Центр учбової літератури, 2007. — 200 с.

18. Дідківський М.І. Зовнішньоекономічна діяльність підприємства: Навч посіб./ М.І. Дідківський. — К.: Знання 2006. — 462 с.

19. ДСанПін 3.3.2−007−98 — Гігієнічні вимоги до організації роботи з візуальними дісплейними терміналами електронно-обчислювальних машин/ МОЗ України, 1998

20. ДСТУ Б В.2.5−38:2008. Інженерне обладнання будинків і споруд. Улаштування блискавкозахисту будівель і споруд. — К.; Діє з 01.01.2009.

21. ДСТУ OHSAS 18 001:2010 — Національний стандарт України «Система управління гігієною та безпекою праці» — http://www.iso.kiev.ua/page/29.html

22. Зовнішньоекономічна діяльність: Навчальний посібник для студ. вищих навч. закладів/ Ред. І.І. Дахно. — К.: Центр навчальної літератури, 2006. — 360 с.

23. Зовнішньоекономічна діяльність: збірник систематизованого законо-давства / Уклад. В. Кузнєцов. — Х.: Фактор, 2010. — 691 с.

24. Каплан Роберт С. Сбалансированная система показателей. От стратегии к действию / С. Роберт Каплан, П. Дейвид Нортон. — 2-е изд., испр. и доп. / Пер. с англ. — М.: ЗАО «Олимп-Бизнес», 2006.? 512 с.

25. Кириченко О. А. Менеджмент зовнішньоекономічної діяльності: навч. посіб. для вищих навч. закл. / О. Кириченко [та ін]. — 2 вид., доп. — К.: Видавничий дім «Фінансист», 2004. — 634 с.

26. Кодекс Цивільного захисту України від 02.10.2012 № 5403-VI — [Електронний документ]. — режим доступу: http://zakon2.rada.gov.ua /laws/show/5403−17

27. Козак Ю. Г. Міжнародні фінанси: Навчальний посібник. Видання 3-тє, перероб. та доп./ Ю. Г. Козак, Н.С. Логвінова, В. В. Ковалевський — Київ: Центр учбовової літератури, 2007 — 640 с.

28. Козак Ю. Г. Міжнародне оподаткування: Навчальний посібник / Ю. Г. Козак, В.М. Сліп. — Київ, Центр навчальної літератури, 2003. — 550 с.

29. Козик В. В. Зовнішньоекономічні операції і контракти: Навч. посіб. / [Козик, Л. А. Панкова, Я.С. Крап’як та інш.] - 2-ге вид. — К.: Центр навчальної літератури, 2004. — 608 с.

30. Конвенція Організації Об'єднаних Націй про договори міжнародної купівлі-продажу товарів від 11 квітня 1980 р. (Набуття чинності для України: 1 лютого 1991 р.) — [Електронний ресурс «Законодавство України» на Інтернет-сайті ВРУ] - режим доступу http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/995₀₀₃

31. Котёлкин С. В. Международный финансовый менеджмент: учеб. по-собие / С. В. Котёлкин. — М.: Магистр: ИНФРА-М, 2010. — 606 с.

32. Крилова Н. В. Управління міжнародними торговельними операціями: навч. посібник / Н. В. Крилова; Міжрегіональна Акад. упр. персоналом. — К.: МАУП, 2008. — 231 с.

33. Кузьмін О.Є. Планування, організування та мотивування зовнішньо-економічної діяльності: Навчальний посібник / О.Є.Кузьмін, А. О. Босак, Р.З. Дарміць. — Львів: Видавництво Національного університету «Львівська політехніка», 2009. — 324 с.

34. Мельник Т. М. Міжнародна торгівля товарами в умовах глобальної конкуренції: монографія / Т. М. Мельник. — К.: КНТЕУ, 2007;

35. Менеджмент зовнішньоекономічної діяльності. Підручник / За ред. О. А. Кириченка. — К.: Знання, 2005. — 493 с.

36. Методичні вказівки до виконання розділу «Охорона праці та безпека в надзвичайних ситуаціях» в дипломних роботах для студентів галузі знань 1801 «Специфічні категорії» спеціальностей 8.18 010 013 «Управління проектами» та 8.18 010 016 «Бізнес адміністрування» /Укл.: В. В. Морозов, В. О. Хрутьба, В. О. Кузнецов, А. С. Хрутьба — К.: Університет економіки та права «КРОК», 2012. — 76 с.

37. Методичні вказівки до виконання розділу «Охорона праці», «Охорона праці та безпека в надзвичайних ситуаціях» в дипломних проектах /Укл.: В.М. Челябієва, — Чернігів: ЧДТУ, 2012;43с.

38. Методичні вказівки до написання розділу «Охорона праці та безпека в надзвичайних ситуаціях» у дипломних роботах / укладач А. Ф. Денисенко. — Суми Сумський державний університет, 2013. — 56 с.

39. Методичні рекомендації до виконання розділу «Охорона праці та без-пека у надзвичайних ситуаціях» в дипломних проектах (роботах) спеціалістів і магістрів специфічних категорій, соціальних наук і бізнеса та права / В.І. Го-лінько, С.І. Чеберячко, Ю.І. Чеберячко, О. В. Столбченко. — Д.: Національний гірничий університет, 2013. — 36 с.

40. Міжнародна торгівля: навч. посібник / за ред. Ю. Г. Козака, Н.С. Логвінової, О.В. Мірошниченка. — 3-тє вид., переробл. та доповн. — К.: Центр учбової літератури, 2009. — 668 с.

41. Міжнародна Торгівельна палата — «ІНКОТЕРМС — Инкотермс 2010: Правила ICC по использованию национальных и международных торговых терминов / Incoterms 2010: ICC Rules for the Use of Domestic and International Trade Terms // Официальный издатель и распространитель: www.iccwbo.ru

42. Міжнародний менеджмент: Навчальний посібник для студ. вищих навчальних закладів/ В.С. Білозубенко, О.В. Озаріна, А. А. Семенов; Ред. О. Б. Чернега. — К.: Центр навчальної літератури, 2006. — 592 с.

43. Миролюбова Т. В. Совершенствование внешнеэкономической дея-тельности предриятий в условиях рыночной экономики: Автореф. дис./

Т.В. Миролюбова.? Екатеринбург, 2002. — 20 с.

44. Миротин Л. Б. Транспортная логистика / Л. Б. Миротин. — М.: «Экзамен», 2002. — 506 с.

45. Миротин Л. Б. Управление цепями поставок в транспортном комплексе / А. Г. Некрасов, Л. Б. Миротин, Е. В. Меланич, М. А. Некрасова — М.: Издательство: Горячая Линия — Телеком, 2012. — 262 с.

46. Митний кодекс України від 13 березня 2012 р. № 4495-VI // Із змінами, внесеними згідно із Законами станом № 5076-VI від 05.07.2012 — [Електронний ресурс «Законодавство України» на Інтернет-сайті ВРУ] - режим доступу: http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/4495−17

47. НАПБ Б.03.002−2007 Норми визначення категорій приміщень, будинків та зовнішніх установок за вибухопожеженою та пожежною небезпекою (взамен ОНТП -86) // Наказ МНС України № 833 від 03.12.2007 — [Електронний документ] - режим доступу: http://document.ua/normi-viznachennja-kategorii-primishen-budinkiv-ta-zovnishni-nor7322.html

48. НПАОП 0.00 — 1.29 — 07 Правила захисту від статичної електрики.

49. Олин Б. Межрегиональная и международная торговля /Б.Олин. — М.: Дело, 2008. — 401 с.

50. Основи охорони праці: Підручник. 21ге видання, доповнене та перероблене. / К. Н. Ткачук, М.О. Халімовський, В. В. Зацарний, Д. В. Зеркалов, Р. В. Сабарно, О. І. Полукаров, В.С. Коз’яков, Л.О. Мітюк. За ред. К. Н. Ткачука і М.О. Халімовського. — К.: Основа, 2006 — 448 с.

51. Панкова Л. А. Зовнішньоекономічні операції і контракти. Навчальний посібник. -2-ге вид. Перероб. і доповнене. / [ Л. А. Панкова, В. В. Козик, А. О. Босак та інш.]. — Київ: Центр навчальної літератури 2004. — 608 с.

52. Перелік документів, необхідних для здійснення митного контролю та митного оформлення товарів і транспортних засобів, що переміщуються через митний кордон України // Постанова КМУ від 01 лютого 2006 р. № 80. — [Електронний ресурс «Законодавство України» на Інтернет-сайті ВРУ] - режим доступу http://zakon1.rada.gov.ua/cgi-bin/laws/main.cgi?nreg=80−2006%.

53. Піскунова Л. Е. Безпека життєдіяльності / Л.Е. Піскунова, В.А. При-липко, Т. О. Зубок. — К.: Академія, 2012. — 224 с.

54. Податковий Кодекс України від 2 грудня 2010 р. N 2755-VI // Із змінами, внесеними згідно із Законами України станом змін № 713-VII від 19.12.2013. — [Електронний ресурс «Законодавство України» на Інтернет-сайті ВРУ] - режим доступу: http://zakon.rada.gov.ua/cgi-bin/laws/main.cgi?page =1&nreg=2755−17

55. Правила безпечної експлуатації електроустановок споживачів, затверджені наказом Міністерства енергетики та вугільної промисловості від 13.02.2012 № 91 — [Електронний документ] - режим доступу: http://safety-rtc.com/view_post.php?id=76

56. Правила пожежної безпеки в Україні (наказ МНС України від 19.10.2004 N 126) // (Із змінами, внесеними згідно з Наказом Міністерства надзвичайних ситуацій N 537 від 24.02.2012) — [Електронний документ] - режим доступу: http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/z1410−04

57. Про Митний тариф України — Закон України від 19 вересня 2013 р.

№ 584-VII. — [Електронний ресурс «Законодавство України» на Інтернет-сайті ВРУ] - режим доступу: http://zakon4.rada.gov.ua/laws/show/584−18

58. Про ратифікацію Протоколу про вступ України до Світової організації торгівлі - Закон України від 10 квітня 2008 р. N 250-VI. — [Електронний ресурс «Законодавство України» на Інтернет-сайті ВРУ] - режим доступу http://zakon1.rada.gov.ua/cgi-bin/laws/main.cgi?nreg=250−2008%.

59. Про зовнішньоекономічну діяльність — Закон України від 16 квітня 1991р. N 959-XII /Із змінами і доповненнями, внесеними Законами Украї-ни станом N 5060-VI від 05.07.2012. — [Електронний ресурс «Законодавство України» на Інтернет-сайті ВРУ] - режим доступу http://zakon1.rada.gov.ua/cgi-bin/laws/main.cgi?nreg=959−1991%.

60. Про охорону праці /Закон України від 14 жовтня 1992 р. N2694-XII // Із змінами і доповненнями, внесеними Законами України станом на N 3458-VI від 02.06.2011;[Електронний документ]. -режим доступу: — http://zakon1.rada.gov. ua/ laws/show/2694−12

61. Про затвердження Положення про митні декларації - Постанова КМУ від 21 травня 2012 р. № 450 — [Електронний ресурс «Законодавство України» на Інтернет-сайті ВРУ] - режим доступу http://zakon1.rada.gov.ua/laws/show/450−2012;%D0%BF

62. Про затвердження Порядку ведення обліку суб'єктів зовнішньоеко-номічної діяльності в митних органах // Наказ Держмитслужби України від 31.05.1996 № 237 — [Електронний ресурс «Законодавство України» на Інтернет-сайті ВРУ] - режим доступу: http://zakon.nau.ua/doc/?code=v0512342−12

63. Про затвердження Порядку виконання митних формальностей при здійсненні митного оформлення товарів із застосуванням митної декларації на бланку єдиного адміністративного документа // Наказ Міністерства фінансів України 30.05.2012 № 631 — [Електронний ресурс «Законодавство України» на Інтернет-сайті ВРУ] - режим доступу: http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/z1360−12

64. Про затвердження Положення про форму зовнішньоекономічних договорів (контрактів) // Наказ Мінекономіки та з питань європейської інтеграції від 06.09.2001, № 201. — [Електронний ресурс «Законодавство України» на Інтернет-сайті ВРУ] - режим доступу http://zakon1.rada.gov.ua/cgi-bin/laws/main.cgi?nreg=201−2001%.

65. Про затвердження Збірника тарифів на перевезення вантажів залізничним транспортом у межах України та пов’язані з ними послуги та коефіцієнтів, що застосовуються до Збірника тарифів на перевезення вантажів залізничним транспортом у межах України та пов’язані з ними послуги // Наказ Міністерства транспорту та зв’язку України від 26.03.2009 N 317 (Із змінами, внесеними згідно з Наказами Міністерства інфраструктури N 569 від 21.09.2012) — http://zakon4.rada.gov.ua/laws/show/z0340−09

66. Про затвердження Правил охорони праці в металургійній промисло-вості // Державний комітет України з промислової безпеки, охорони праці та гірничого нагляду, наказ від 22.12.2008 № 289. — [ Електронний документ]. — режим доступу: http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/z0087−09

67. Про затвердження Типового положення про службу охорони праці// Державний комітет України з нагляду за охороною праці, наказ від 15.11.204 № 255 (Із змінами, внесеними згідно з Наказом Державного комітету України з промислової безпеки, охорони праці та гірничого нагляду N 236 від 2.10.2007). — [ Електронний документ]. — режим доступу: http://zakon2.rada. gov.ua/ laws/show/z1526−04

68. Про затвердження Типового положення про порядок проведення навчання і перевірки знань з питань охорони праці(НПАОП 0.00−4.12−05) та Переліку робіт з підвищеною небезпекою // Державний комітет України з нагляду за охороною праці, наказ від 26.01.2005 № 15 (Із змінами, внесеними згідно з Наказом Державного комітету України з промислової безпеки, охорони праці та гірничого нагляду № 273 від 16.11.2007) — - [ Електронний документ]. — режим доступу: http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/z0231−05

69. Про затвердження Правил охорони праці в прокатному виробництві підприємств металургійного комплексу // Державний комітет України з про-мислової безпеки, охорони праці та гірничого нагляду, наказ від 29.07.2009 № 118. — [ Електронний документ]. — режим доступу: http://zakon4.rada.gov.ua/laws/ show/z0792−09

70. Регулювання зовнішньоекономічної діяльності: Навч. посіб. / [Гребельник, О. О. Донченко, Т. М. Мельник та інш.]. За ред. А.А. Мазаракі. — К.:Київ нац. торг.-екон. ун-т, 2002. — 280 с.

71. Розенберг М. Г. Контракт международной купли-продажи. Современ-ная практика заключения. Разрешение споров. 2-е изд./ М. Г. Розенберг — М.: Международный центр финансово-экономического развития, 2010. — 767 с.

72. Рокоча В. В. Міжнародна торгівля: теорія та політика: навч. посібник /В.В. Рокоча. — К.: Таксон, 2009. — 185 с.

73. СНіП 2.04.05−91 «Опалення, вентиляція та кондиціонування» // Рішення Мінбуду України від 13.05.2005 № 26 «Про проект Зміни N 4 СНиП 2.04.05−91 «Опалення, вентиляція та кондиціювання» — - [Електронний документ] - режим доступу: http://www.budinfo.org.ua/doc/1 811 315.jsp

74. Сейфуллаева М.Є. Международній менеджмент: учебное пособие / М.Є. Сейфуллаева. — М.: КноРус, 2011. — 232 с.

75. Стровский Л. Е. Внешнеэкономическая деятельность предприятия: учебник для вузов / Л. Е. Стровский, С. К. Казанцев, Е. А. Паршина и др.; под ред. проф. Л. Е. Стровского. — 2-е изд., перераб. и доп. — М.: ЮНИТИ, 2009. — 823 с.

76. Суэтин А. А. Мировая экономика. Международные экономические отношения. Глобалистика. / А. А. Суэтин. — М.: Кнорус, 2008. — 320 с.

77. Типове положення про службу охорони праці / Наказ Держнагляд-охоронпраці України від 15 листопада 2004 р. N 255(НПАОП 0.00−4.35−04) { Із змінами, внесеними згідно з Наказом Державного комітету України з промис-лової безпеки, охорони праці та гірничого нагляду N 236) від 02.10.2007 } - [Електронний документ] - режим доступу: http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/z1526−04

78. Управління експортним потенціалом України: монографія / А.А. Мазаракі [та ін.]; за заг. ред. д-ра екон. наук, проф. А.А. Мазаракі; Київ. нац. торг.-екон. ун-т. — К.: Київ. нац.торг.-екон. ун-т, 2007. — 210 с.

79. Управління зовнішньоекономічною діяльністю підприємства: навч. посіб. для вищ. навч. закладів / [Орловська, Г. В. Дугінець, П.А. Фісуненко та ін.; за ред. Ю.В. Орловської]; М-во освіти і науки України, ДВНЗ «Придніпровська держ. акад. буд-ва та архіт.». — Дніпропетровськ: ПДАБА, 2010. — 302 с.

80. Управління зовнішньоекономічною діяльністю: Навч. посібник: 2-ге вид. випр. і доп. / За заг. ред. А. І. Кредісова. — К.: ВІРА-Р, 2002. — 552 с.

81. Шевельова Д. В. Формы внешнеэкономической экспансии предпри-ятия / Д. В. Шевельова. // Стратегия развития фирмы. Сборник статей. Спб.: СпбГУЭФ, 2000. — С. 76 — 82

82. Шкурупій О.В. Зовнішньоекономічна діяльність підприємства. Нав-чальний посібник / О.В. Шкурупій — К: ЦУЛ, 2012 — 304 с.

83. Щербанин Ю. А. Мировая экономика: Учебник для вузов/ Ю.А. Щер-банин. — М.: ЮНИТИ-ДАНА, 2004. — 318 с.

84. Яковлев А. И. Усовершенствование методов определения эффективности внешнеэкономической деятельности / А. И. Яковлев // Финансы Украины. — 2008.? № 9. — С. 28−34.

85. Яковлєв Ю.П. Міжнародна торгівля: практикум: навч. посібник / Ю.П. Яковлєв. — К.: Кондор, 2008. — 379 с.

86. http://www MD Office — довідковий Інтернет-сайт по зовнішньоеко-номічній діяльності «НПО Поверхность», 1999;2012.

87. http://me.kmu.gov.ua/control/uk/index — Офіційний сайт Міністерства економічного розвитку і торгівлі України, 2012

88. http://www.ukrdzi.com/ - Офіційний Інтернет-сайт ДП «Держзовнішін-форм» — провідний інформаційно-аналітичний та експертний центр України у сфері зовнішньої торгівлі, створений Міністерством зовнішньоекономічних зв’язків та торгівлі України, 2012

89. http://www.smida.gov.ua — Офіційний сайт Державного комісії з цінних паперів та фондового ринку України

90. http://www.interpipe.biz — Офіційний сайт ПАТ «Інтерпайп НТЗ»

91. http://port.imtp.ilyichevsk.odessa.ua/ - Офіційний Інтернетсайт Іллічівський морський торговельний порт, 2012

92. http:// www.ukrstat.gov.ua — офіційний Інтернет-сайт Державного комітету статистики України, 2012

93. http:// www.customs.gov.ua — Офіційний Інтернетсайт державної митної служби України, 2012

94. http://ati.su/Trace/ - Интернет — сайт АвтоТрансИнфо (информация о грузоперевозках и для грузоперевозок), 2012

95. http://www.searate.com — Інтернет-сайт розрахунку морських маршрутів між портами світу, 2012

96. http://www.ukrferry.com/rus/schedules/ilyichevsk-derince.php — Транс-портная компания Укрферри, Украина, 2012

97. http://data.world-bank.org/ - база даних Світового банку

98. http://www.worldsteel.org/statistics/ - офіційний сайт Всесвітньої асоціації виробників сталі

99. http://www.ukrferry.com/ - Офіційний Інтернет-сайт судоходної компанії УкрФеррі (м. Одеса), 2013

100. http://www.bsss-group.com.ua/services/railway_transport/ - Офіційний Інтернетсайт митного перевізника та митного брокера «Black Sea Shipping Service» (Одеса), 2013

101. http://www.turkstat.gov.tr/ - Турецький статистичний інститут

102. http://www.cia.gov/library — Книга фактів ЦРУ

103. http://data.world-bank.org/ - база даних Світового банку

104. http://www.intracen.org/country/turkey/ - Зовнішня торгівля Туреччини

105. http://www.worldsteel.org/statistics/ - офіційний сайт Всесвітньої асоціації виробників сталі

106. http://ru.tradingeconomics.com/turkey/gdp — Інформаційно-аналітичний Інтернет-сайт міжнародної торгово-економічної інформації «Tradingeconomics», 2013

107. http://www.ved.gov.ru/exportcountries/tr/about_tr/eco_tr/ - Інформацій-но-аналітичний Інтернет-сайт ЗЕД уряду Росії, 2013

108. http://ru.wikipedia.org/wiki/%D0%A1% BB%D0%B5%D0%BD%D0% B8%D1%8 °F — Список стран по ВВП (ППС) на душу населения, 2013

109. http://ru.wikipedia.org/wiki/%D0% _(%D0%9F%D0%9F%D0%A1) — Список стран по ВВП (ППС), 2013

110. http://tex-bezbeka.in.ua/index.php?per=12 — Інтернетсайт «Техніка безпеки та охорона праці в Україні», 2012

111. http://ibud.ua/ua/statya/kontur-zazemleniya-konstruktsiya-vybor-zazem lite-lya -100 857 — Довідковий Інтернет сайт будівельного порталу iBUD UA, 2012

112. http://www.uz.gov.ua — Офіційний Інтернет-сайт «Укрзалізниці», 2014

113. http://www.aydinboru.com/Default.aspx — Офіційний Інтернет-сайт компанії дистрибьютора Aydin Boru (Турція), 2014

114. http:// www.ux.com.ua — Офіційний Інтернет-сайт фондової біржі «Українська біржа», 2014

115. http://interpipe.biz/files/Guideness%20quality%20management%20rus.pdf — Руководство по системе управления качеством в ПАТ «Интерпайп НТЗ», [Электронный документ], 2013. — 116 c.

Додаток А. Динаміка випуску та експорту сталевих труб з України

Рис. А.1. Динаміка обсягів випуску сталевих труб в Україні та Росії у 2005;2013 рр. (побудовано за даними [106])

Рис. А.2. Динаміка обсягів випуску та експорту сталевих труб в Україні у 2005;2013 рр. (побудовано за даними [92])

Рис. А.3. Динаміка питомої ваги експорту сталевих труб в Україні 2005;2013 рр. (побудовано за даними [93])

Рис. А.4. Динаміка обсягів експорту сталевих труб в Україні 2005;2013 рр. в Росію та США (побудовано за даними [93])

Рис. А.5. Структурно-географічний розподіл експорту сталевих труб з України у 2013 р. по країнам світу (побудовано за даними [93])

Рис. А.6. Динаміка змін обсягів випуску трубної продукції на основних трубопрокатних заводах України у 2007;2013 рр. (побудовано за даними [89])

Рис. А.7 Динаміка змін структури обсягів випуску трубної продукції на основних заводах України у 2011 р. (післякризове зростання виробництва) та 2013 р. (падіння виробництва за рахунок зниження та квотного обмеження експортного попиту світового ринку) — (побудовано за даними [89])

Додаток Б. Балансово-фінансова звітність ПАТ " Інтерпайп НТЗ" у 2003-2013 рр.

Таблиця Б.1

Продовження табл. Б.1

Таблиця Б.2

Продовження табл. Б.2

Таблиця Б.3

Додаток В. Динаміка показників ліквідності, рентабельності та фінансової стійкості ПАТ " Інтерпайп НТЗ"

Рис. В.1. Динаміка статей ресурсів пасивів балансу ПАТ «Інтерпайп НТЗ» у 2003;2013 рр.

Рис. В.2. Динаміка статей активів балансу ПАТ «Інтерпайп НТЗ» у 2003;2013 рр.

Рис. В.3. Динаміка формування валового прибутку від реалізації продукції ПАТ «Інтерпайп НТЗ» у 2003;2013 рр.

Рис. В.4. Динаміка статей формування чистого прибутку після оподаткування ПАТ «Інтерпайп НТЗ» у 2003;2013 рр.

Рис. В.5. Динаміка показників ліквідності баланса ПАТ «Інтерпайп НТЗ» у 2003;2013 рр.

Рис. В.6. Динаміка показників фінансової стійкості ПАТ «Інтерпайп НТЗ» у 2003;2013 рр.

Рис. В.7. Динаміка рівней рентабельності діяльності ПАТ «Інтерпайп НТЗ» у 2003;2013 рр.

Рис. В.8. Динаміка показників фінансової стійкості по джерелам покриття запасів в ПАТ «Інтерпайп НТЗ» у 2003;2013 рр.