Операции з купівлі-продажу акцій і аудит фондів

Операции з купівлі-продажу акцій і аудит фондов.

Основной гарант (поручитель) — категорія, відповідна ІФ відкритого типу. Зазвичай фонди поширюють акції через незалежного партнера, основного поручителя, гаранта розміщення цінних паперів (андеррайтера). Він здійснює емісію акцій щодня. Його основна функція — ознайомитися з відповідністю курсу акцій, ЛСА на акцію, реального забезпечення цінними паперами, що у портфелі ІФ. Часто андеррайтером ІФ є його депозитарій чи цих функцій виконує управляюча компанія, якщо вона представлена банком з правом андеррайтинга.

Траснферт-агент здійснює конкретні операції з купівлі-продажу акцій за дорученням управляючого: веде записів на рахунках акціонерів. Трансферт-агент зазвичай що й виплачує дивіденди, у його обов’язки входить калькуляція дивіденда, санкціонування виплат їх банку і ведення відповідної документації. Він підготовляє і розсилає акціонерам балансові звіти, звіт про проведених за дорученням угодах ІФ, податкову інформацію. До того ж трансферт-агент керує відділом з обслуговування клиентов.

Аудитор інвестиційного фонду ні бути аффилированным обличчям ІФ, виражену у його фінансової незалежності він фонду, й його агентів. Вона має доступ до всієї необхідної інформації, яка потрібна на виконання її деятельности.

Отчетность за результатами фінансового року стверджується незалежним аудитором фонду, що є джерелом об'єктивну інформацію про діяльність фонду щодо його акционеров.

Говоря про систему внутрішніх та зовнішніх взаємозв'язків фонду слід зазначити ряд моментів. Перше, інформаційні потоки ІФ сплановані в такий спосіб, діяльність фонду, його управляючого і депозитарію «прозора» акціонерам фонду. Ніхто немає права на монополізацію інформації про діяльність фонду. Передбачено правило, за яким все документи з угодам фонду, зокрема що носять конфіденційний характер, по закінченні певного терміну стають доступними контролю із боку фонда.

Другой найважливішої рисою інвестиційних фондів є розподіл функцій щодо забезпечення діяльності фонду між особами, що спеціалізуються на виконанні відповідних операцій та мають при цьому великий досвід. Приміром, з усіма угодами із цінними паперами, які належать фонду, полягають управляючим, який сповіщає звідси банк-депозитарій і доручає останньому ліквідацію (виконання) цих угод із боку фонду.

Фонд, управляючий і депозитарій перебувають у взаємозалежності і контролюють виконання обов’язків одне одним. Ніхто більше немає можливості повністю самостійно провести операцію з майном фонду. При цьому право остаточного рішення щодо найважливішим питанням належить акціонерам фонду, роль джерела об'єктивну інформацію для Ради директорів, і акціонерів фонду грає незалежний аудитор.

Достаточно жорсткі вимоги до персонального складу осіб, відповідальні діяльність фонду, і відсутність особистих фінансових інтересів, у діях цих осіб дають додаткові гарантії прийняття об'єктивних, приносять вигоду фонду рішень.

Из вищевикладеного можна дійти невтішного висновку про прагнення законодавця сформувати збалансовану, стійку систему, покликану в найбільшою мірою захистити інтереси инвесторов.

При підготовці цієї праці були використані матеріали із російського сайту internet.