Аналіз стану доходності банку та шляхи її підвищення

ДипломнаДопомога в написанніДізнатися вартістьмоєї роботи

Поняття чистої («маржинальної») доходності як економічної категорії та важливого чинника ефективної діяльності банку Економічна сутність діяльності банків, як посередників на фінансовому ринку, полягає в платному залученні тимчасово вільних грошових коштів у клієнтів (інших банків, юридичних та фізичних осіб) та їх платному розміщенні в кредитні операції, операції з цінними паперами, операції з… Читати ще >

Аналіз стану доходності банку та шляхи її підвищення (реферат, курсова, диплом, контрольна)

Розділ ІІІ. Аналіз і оцінка фінансових результатів та фінансового стану банку

Міністерство освіти і науки України

Дніпропетровська державна фінансова академія

Пояснювальна записка до дипломної роботи

Аналіз стану доходності банку та шляхи її підвищення

Дніпропетровськ — 2015 року

Анотація

Дипломна робота складається із вступу, 4 розділів, висновків і пропозицій. Робота викладена на 128 сторінках, містить 8 таблиць, 1 рисунок, 93 сторінок додатків. Список використаних джерел містить 105 найменувань.

Метою дипломного дослідження був аналіз рівня «чистої операційної доходності» в ПАТ КБ «Приватбанк» у 2007;2014 рр. та розробка прпопозицій щодо шляхів підвищення «чистої операційної доходності» в умовах кризових валютно-фінансових трендів розвитку банківської системи України у 2014;2015 рр.

Основні проведені дослідження:

1. Виконаний статистичний аналіз динаміки та структури «чистого операційного доходу» ПАТ КБ «Приватбанк» у 2007;2014 рр.;

2. Проведений факторний та порівняльно-аналітичний аналізи рівня «чистого операційного доходу» та його складових в ПАТ КБ «Приватбанк» у 2007 -2014 рр.;

3. Побудована економетричну модель рівня чистої «маржинальної» доходності ПАТ КБ «Приватбанк» від факторів структури та обсягів ризиків портфелю доходних активів банку;

4. Розрахована тактика підвищення рівня чистої процентної маржі за рахунок впровадження короткострокових операцій на вторинному біржовому ринку державних ОВДП 2015;2016 рр.

Наукова новизна отриманих результатів дипломного дослідження полягає в доведенні можливості підвищення операційної доходності ПАТ КБ «Приватбанк» на тренді масового відтоку у 2014;2015 рр. депозитів із банківсь-кої системи України за рахунок використання ажіотажного попиту на грошові ресурси для високодохідних короткострокових операцій на вторинному біржо-вому ринку державних облігацій ОВДП.

Практична важливість отриманих результатів дипломного дослідження полягає в тому, що запропоновані та обгрунтовані шляхи запровадження операцій з державними цінними паперами, в яких на сучасному вторинному ринку цінних паперів України з ресурсами, залученими під середню ставку витратності - 26−28% річних, процентна маржа операцій зросте з рівня процентної маржі кредитних операцій у 1 кварталі 2015 року 4−5% до рівня процентної маржі в операціями з державними ОВДП на біржовому вторинному ринку до рівня 15−30%, що, відповідно, приведе до зростання чистих процентних доходів банку.

Annotation

Thesis consists an introduction, four chapters, conclusions and suggestions. The work described in 128 pages, contains 8 tables, 1 figure, 93 pages of applications. References contains 105 names.

The aim of the study was to analyze the degree of «pure operating return» PJSC CB «PrivatBank» in 2007;2014 yy. and development the ways to improve «net operating profitability» with the crisis monetary and financial trends in the banking system of Ukraine in 2014;2015 years.

Major studies:

1. A statistical analysis the dynamics and structure of the «net operating income» in PJSC CB «PrivatBank» in 2007;2014 yy.;

2. A factor analytic and comparative analyzes of «net operating income» and its components in PJSC CB «PrivatBank» in 2007;2014 yy.;

3. Constructed an econometric model of net «margin» return PJSC CB «PrivatBank» factors of the structure and volume risk portfolio earning assets;

4. The calculated tactic increase of net interest margin through the introduction of short-term transactions on the secondary market for government bonds exchange 2015;2016 yy.

The scientific novelty of the results the graduate study is proof the possibility of increasing operating profitability PJSC CB «PrivatBank» on trend exodus deposits from bank’s in 2014;2015 by Ukraine-governmental system through the use of excessive demand for financial resources for profitable short-term transactions on the secondary exchanges government bond market bonds.

The practical importance of the results the graduate study is proposed and justified introduction paths transactions with government securities, which at the present secondary securities market of Ukraine with the resources involved in average rate — 26−28% per annum, the interest margin grow operations of the interest margin lending transactions in Q1 2015 to 4?5% of the interest margin in transactions with government bonds on the secondary market of the stock to a level of 15−30%, which, respectively, will lead to an increase in net interest income of the bank.

Зміст

Вступ

Розділ 1. Теоретичні і методологічні основи управління чистою доходністю банківських операцій

1.1 Поняття чистої («маржинальної») доходності як економічної категорії та важливого чинника ефективної діяльності банку

1.3 Практичні методи аналізу бруттодоходності активних операцій банку та нетто-доходності активно-пасивних банківських операцій

Висновки до розділу 1

Розділ 2. Аналіз чистої доходності діяльності ПАТ КБ «Приватбанк»

2.1 Аналіз загальних трендів брутто та нетто-доходності банківської системи України у 2007;2014 рр.

2.2 Фінансово-економічна характеристика діяльності ПАТ КБ «Приватбанк»

2.3 Аналіз обсягів, динаміки та структури бруттота нетто-доходності банку

2.4 Факторний аналіз бруттота нетто-доходності банку

2.5 Економетричне моделювання рівня бруттота нетто-доходності ПАТ КБ «Приватбанк» від факторів структури та обсягів ризиків портфелів активів та пасивів банку

Висновки до розділу 2

Розділ 3. Шляхи зростання чистої доходності діяльності ПАТ КБ «Приватбанк»

3.1 Досягнення і недоліки ПАТ КБ «Приватбанк» в управлінні чистою операційною доходністю банку

3.2 Пропозиції щодо зростання чистої доходності процентного сегменту операційної доходності банку

3.3 Аналіз впливу запропонованих заходів на фінансово-економічні показники банку

Висновки до розділу 3

Розділ 4. Охорона праці та безпека життєдіяльності в ПАТ КБ «Приватбанк»

4.1 Організація охорони праці в банку

4.2 Аналіз шкідливих факторів та пропозиції щодо покращення охорони праці в аналітичному управлінні регіональної дирекції банку

4.3 Безпека в надзвичайних ситуаціях в банку

Висновки до розділу 4

Висновки

Список використаних джерел

Додатки

Вступ Актуальність теми дипломного дослідження полягає в тому, що в умо-вах швидкоплинного зовнішнього середовища, що безперечно негативно впли-ває на прогнозованість діяльності фінансового сектору економіки, особливої ваги набуває проблема формування доходів та підвищення ліквідності комер-ційного банку. В умовах низької капіталізації банківської системи України та наявності ризикової динаміки стійкого збільшення їх витрат саме ефективне управління доходами може стати дієвим шляхом поліпшення фінансового стану комерційного банку.

Питанням управління доходами, витратами, а також рентабельністю бан-ку присвячено багато наукових праць. Зокрема проблеми аналізу доходів розг-лянуто у роботах Л.О. Савіної, Т.Д. Косової, В. М. Кочеткова, Л.О. Примост-ки. Велику увагу приділено застосуванню факторних моделей при аналізі до-хідності банку у працях А. М. Герасимовича та І.М. Парасій-Вергуненко.

Серед зарубіжних економістів цю тематику досліджували Пітер С. Роуз, Джозеф Ф. Сінкі, М. А. Поморина, А. Н. Шаталов, В. В. Бабанов та ін. Вагомий внесок у дослідження банківської рентабельності зробили вітчизняні науковці: О. В. Васюренко, О.М. Колодізєв, О. В. Молчанов, О. Пернарівський, І.В. Са-ло, Н. П. Радковська, О. О. Рибалка, В. П. Савчук та ін.

На сучасному етапі виникла різне трактування «доходності банку» з точку зору теоретичних науковців (А.М. Герасимович, І.М. Парасій-Вергуненко), які аналізують доходність банку тільки як результат активних операцій, і окремо аналізують «витратність банку», як результат пасивних операпцій, та з точку зору Національного банку, які, пропонуючи західну методологію комплексного управління активами та пасивами банку, оперують поняттями «чиста операційна доходність банку» (чистий процентний дохід, чистий комісійний дохід, чистий торгівельний дохід та суму інших доходів) і визначають їх як сальдо результатів активних (операційний дохід) та пасивних (операційні витрати) операцій банку. Окрім цього, за методологією Національного банку України — сумарну «чисту доходність банку» визначають як різницю між «чистою операційною доходністю банку» та створеними за рахунок операційних витрат резервами ризику активних та пасивних операцій, а в якости «витрат банку» НБУ (при переході до показників прибутковості та рентабельності роботи банку) оперує комплексними витратами на утримання персоналу та банківської інфраструктури (поза операційною діяльністю).

У вітчизняній банківській економічній літературі до останнього часу цей новий комплексний підхід Національного банку України (впроваджується з 2010 року після світової фінансової кризи 2008 року) до питань зведеного аналізу формування доходів, відповідних операційних витрат і витрат створення резервів ризику активних операцій комерційного банку практично не досліджений, що зумовлює важливість і актуальність виконання практичних досліджень ефективності такого підходу для пошуку резервів підвищення ефективності діяльності банку.

Об'єктом дипломного дослідження була діяльність найбільшого в України ПАТ КБ «Приватбанк» за період 2007;2014 рр. (до та після світової фінансовї кризи 2008 р.).

Предметом дипломного дослідження були економічні процеси формування «чистого процентного доходу», «чистого комісійного доходу», «чистого торгівельного доходу» та «чистого операційного доходу» в ПАТ КБ Приватбанк у 2007;2014 рр. та їх порівняння з загальними трендами в банківській системі України.

Виходячи з мети та актуальності теми завданнями дипломного дослідження були:

1) Узагальнити теоретичні підходи до економічної суті «маржинального» характеру доходності банку, як економічного посередника в функціонуванні фінансового ринку держави;

2) Визначити джерела інформації та методологію розрахунку «чистого операційного доходу банку» з використанням акумулюючих статей обліку доходів та витрат при здійсненні банківських операцій;

3) Узагальнити світовий досвід «маржинального» аналізу та «маржинального» підходу до управління доходністю банку;

4) Виконати статистичний аналіз динаміки та структури «чистого операційного доходу» ПАТ КБ «Приватбанк» у 2007;2014 рр.;

5) Провести факторний та порівняльно-аналітичний аналізи рівня «чистого операційного доходу» та його складових в ПАТ КБ «Приватбанк» у 2007;2014 рр.;

6) Побудувати економетричну модель рівня чистої «маржинальної» доходності ПАТ КБ «Приватбанк» від факторів структури та обсягів ризиків портфелю доходних активів банку;

7) Оцінити досягнення та недоліки ПАТ КБ «Приватбанк» в управлінні «маржинальною» доходністю діяльності банку, розробити пропозиції щодо шляхів зростання доходності та провести аналіз ефективності запропонованих заходів на зростання доходності діяльності ПАТ КБ «Приватбанк» ;

8) Виконати оцінку стану охорони праці та безпеки життєдіяльності в ПАТ КБ «Приватбанк» .

Інформаційними джерелами дипломного дослідження були закони України щодо банківської діяльності, постанови Правління Національного банку України, монографії та учбові посібники науковців в сфері аналізу банківської діяльності, статті в періодичній пресі щодо аналізу банківської діяльності, банківська статистична звітність з офіційних Інтернет-сайтів Національного банку України, ПАТ КБ «Приватбанк» та Асоціації українських банків.

Структура дипломного проекту складається з вступу, 3-х розділів, 4-го розділу охорони праці та безпеки життєдіяльності, висновків, списку використаних джерел та додатків. Дипломний проект представлений на 128 стор., 6 табл., 1 рис., список літератури з 105 джерел, 13 додатків з таблицями та рисунками на 93 стор.

Дипломне дослідження виконане в 2014;2015 році.

Розділ 1. Теоретичні і методологічні основи управління чистою доходністю банківських операцій

1.1 Поняття чистої («маржинальної») доходності як економічної категорії та важливого чинника ефективної діяльності банку Економічна сутність діяльності банків, як посередників на фінансовому ринку, полягає в платному залученні тимчасово вільних грошових коштів у клієнтів (інших банків, юридичних та фізичних осіб) та їх платному розміщенні в кредитні операції, операції з цінними паперами, операції з інвестиційною нерухомістю, операції з валютними цінностями та банківськими металами на принципах строковості та обов’язковості повернення. Відповідно, економічна доходність банку передбачає наявність позитивного сальдо між грошовими потоками від повернення активів з відповідною платою за їх використання (від клієнтів — дебіторів банку) та грошовими потоками поверненням залучених ресурсів (пасивів) з відповідною платою за їх використання (від банка клієнтам — кредиторам банку), якого достатньо для покриття витрат на функціонування та розширений розвиток інфраструктури банку, сплати всіх податків та виплати економічно привабливого рівня дивідендів засновникам та акціонерам банку.

Нормативними документами, які регулюють питання формування, еконо-мічної класифікації, обліку та аналізу доходів і витрат банків України при здійсненні банківських балансових та позабалансових операцій є наступні:

— План рахунків бухгалтерського обліку банків України та Інструкція про застосування Плану рахунків бухгалтерського обліку банків України [45];

— Правила бухгалтерського обліку доходів і витрат банків України [48];

— Інструкція про порядок складання та оприлюднення фінансової звітності банків України [56];

— Положення про порядок формування та використання банками України резервів для відшкодування можливих втрат за активними банківськими операціями.

Основою методології нарахування та обліку доходів та витрат в банках є метод нарахування по Міжнародним стандартам бухгалтерського обліку, при якому існує розрив між часом нарахування (та відповідного обліку нарахованих доходів та витрат) та часом фактичного отримання (витрати) грошових коштів із каси та кореспондентського рахунку банку.

Відповідно з цим методом, в балансі банку з’являються в активах статті «Нараховані, але не отримані доходи» (і відповідні статті прострочених, сум-нівних до отримання неотриманих доходів, а також резервів ризику на неотри-мання нарахованих доходів), а в пасивах статті «Нараховані до сплати, але несплачені витрати банку на залучення зобов’язань», які враховуються міжна-родним аудитом при корегування сум бухгалтерського сальдо нарахованих доходів та витрат банків, що використовується для розрахунку податку на прибуток банку. Таким чином, в подвійній методології визначення доходів та витрат банків в Україні на сьогодні існує розрив між сумами «нарахованих доходів і витрат» та сумами «фактично отриманих доходів та фактично отрима-них витрат», тобто розрив у податковому та бухгалтерському обліку, при якому за наявностю великого рівня сальдо нарахованих доходів та витрат фактично в касі та на кореспондентських рахунках банків цих коштів немає, а час їх ймо-вірного надходження не повністю визначений.

Згідно «Правилам бухгалтерського обліку доходів і витрат банків Украї-ни» [48]:

1. Доходи — це збільшення економічних вигод у вигляді збільшення акти-вів або зменшення зобов’язань, що призводить до збільшення власного капіталу (за винятком збільшення капіталу за рахунок внесків акціонерів);

2. Витрати — це зменшення економічних вигод у вигляді вибуття акти-вів чи збільшення зобов’язань, які призводять до зменшення власного капіта-лу (за винятком зменшення капіталу внаслідок його вилучення чи розподілу власниками).

3. Доходи і витрати банка визнаються за таких умов:

а) визнання реальної заборгованості за активами та зобов’язаннями банку;

б) фінансовий результат операції, пов’язаної з наданням (отриманням) послуг, може бути точно визначений.

Доходи і витрати, що виникають у результаті операцій, визначаються договором між її учасниками або іншими документами, оформленими згідно з вимогами чинного законодавства України.

Доходи і витрати визнаються за кожним видом діяльності (операційної, інвестиційної, фінансової) банку.

Критерії визнання доходу і витрат застосовуються окремо до кожної операції банку. Кожний вид доходу і витрат відображається в бухгалтерському обліку окремо.

При використанны активів банку іншими сторонами доходи визнаються у вигляді процентів, роялті та дивідендів.

4. За операціями з торгівлі фінансовими інструментами прибутки та збитки визнаються за наявності таких умов:

— покупцеві передані ризики і вигоди, пов’язані з правом власності на активи;

— банк не здійснює подальше управління та контроль за реалізованими активами;

— сума доходу може бути достовірно визначена;

— є впевненість, що в результаті операції відбудеться збільшення еконо-мічних вигід банку;

— витрати, пов’язані із цією операцією, можуть бути достовірно визначені.

5. Якщо дохід від надання послуг не може бути достовірно оцінений, то він визнається та відображається в бухгалтерському обліку в розмірі здійсне-них витрат, що підлягають відшкодуванню.

6. Банк не коригує визнаний і відображений за рахунками класу 6 дохід на величину пов’язаної з ним дебіторської заборгованості за неспла-ченими нарахованими доходами, за якими немає імовірності щодо їх отри-мання. Сума такої дебіторської заборгованості визнається витратами банку шляхом формування резервів відповідно до вимог нормативно-правових актів Національного банку України.

Банк оцінює нараховані та неотримані процентні доходи на зменшення корисності в складі відповідного фінансового інструменту, а також формує резерв за дебіторською заборгованістю за іншими нарахованими та не отрима-ними доходами в порядку, визначеному Правилами.

7. Банк визнає процентний дохід за фінансовим активом, вартість яко-го зменшилася внаслідок зменшення його корисності, із використанням ефек-тивної ставки відсотка, що застосовувалася під час дисконтування майбутніх грошових потоків для оцінки збитку від зменшення корисності цього фінансо-вого активу.

8. Доходи визнаються в бухгалтерському обліку в сумі справедливої вартості активів, які отримані або підлягають отриманню. У разі відстрочення платежу, унаслідок чого виникає різниця між справедливою вартістю та номі-нальною сумою грошових коштів або їх еквівалентів, які підлягають отриман-ню за надані послуги та інші активи, така різниця визнається доходом у виг-ляді процентів.

Класифікація доходів і витрат банку [48]:

1. Доходи і витрати, які визнані банком, від здійснення банківських операцій згідно із Законом України «Про банки і банківську діяльність» та від інших операцій, що здійснюються відповідно до законодавства Укра-їни, з метою відображення їх у фінансовій звітності розглядаються як доходи і витрати, отримані в результаті операційної, інвестиційної та фінансової діяльності банку.

2. У результаті операційної діяльності в банку виникають такі доходи:

— чисті процентні доходи, як сальдо процентних доходів та витрат, які понесені при отриманні процентних доходів;

— чисті комісійні доходи, як сальдо комісійних доходів та витрат, які понесені при отриманні комісійних доходів;

— сальдо прибутків та збитків від торговельних операцій;

— дохід у вигляді дивідендів;

— витрати на формування спеціальних резервів банку;

— доходи від повернення раніше списаних активів;

— чисті інші операційні доходи, як сальдо інших операційні доходів та відповідних витрат, понесених при отриманні цих доходів.

3. Процентні доходи і витрати — це операційні доходи і витрати, отримані (сплачені) банком за використання грошових коштів, їх еквівалентів або сум, що заборговані банку (залучені банком), суми яких обчислюються пропор-ційно часу із застосуванням ефективної ставки відсотка. До них належать:

— доходи (витрати) за операціями з коштами, розміщеними в інших банках (залученими від інших банків);

— доходи (витрати) за кредитами та депозитами, наданими (отриманими) юридичним та фізичним особам, та за іншими фінансовими інструментами, у тому числі за цінними паперами;

— доходи у вигляді амортизації дисконту (премії).

4. Комісійні доходи і витрати — це операційні доходи і витрати за наданими (отриманими) послугами, сума яких обчислюється пропорційно сумі активу або зобов’язання чи є фіксованою.

Комісії за наданими (отриманими) послугами залежно від мети їх оцін-ки та основи обліку пов’язаного з ними фінансового інструменту поділя-ються на:

а) комісії, що є невід'ємною частиною доходу (витрат) фінансового інструменту. Ці комісії визнаються в складі первісної вартості фінансового інструменту і впливають на визначення сум дисконту та премії за цим фінансовим інструментом. До них належать такі комісії:

— комісії за ініціювання кредиту, що отримані (сплачені) банком і пов’яза-ні зі створенням або придбанням фінансового інструменту, що не облікову-ється в торговому портфелі з визнанням переоцінки через прибутки/збитки;

— комісії, що отримані (сплачені) банком за зобов’язання з кредитуван-ня (резервування кредитної лінії) під час ініціювання або придбання кредиту;

— комісії, що отримані (сплачені) банком від випуску боргових зобов’я-зань, що обліковуються за амортизованою собівартістю.

Комісії за ініціювання кредиту, що отримані (сплачені) банком і пов’язані зі створенням або придбанням фінансового інструменту, що не обліковується в торговому портфелі з визнанням переоцінки через прибутки/збитки, включа-ють:

— комісії за оцінку фінансового стану позичальника;

— комісії за оцінку гарантій, застав;

— комісії за обговорення умов інструменту;

— комісії за підготовку, оброблення документів та завершення операції тощо.

Комісії, що отримані (сплачені) банком за зобов’язання з кредитування (резервування кредитної лінії) під час ініціювання або придбання кредиту, визнаються невід'ємною частиною доходу (витрат) фінансового інструменту, якщо є ймовірність того, що кредитний договір буде укладено. Якщо строк наданого зобов’язання з кредитування закінчується без надання кредиту, то на кінець строку зобов’язання комісії визнаються комісійними доходами (витратами).

Якщо фінансовий інструмент обліковується за справедливою вартістю із визнанням змін справедливої вартості через прибутки/збитки, то комісії, отримані (сплачені) банком, визнаються комісійними доходами (витратами) під час первісного визнання такого фінансового інструменту;

б) комісії, що отримуються (сплачуються) під час надання послуг, виз-наються доходами (витратами). До них належать:

— комісії за розрахунково-касове обслуговування клієнтів;

— комісії за обслуговування кредитної заборгованості;

— комісії за резервування кредитної лінії, які розраховуються на пропор-ційній часу основі протягом строку дії зобов’язання;

— комісії за управління інвестицією тощо;

в) комісії, що отримуються (сплачуються) після виконання певних дій, визнаються як дохід (витрати) після завершення певної операції. До них належать комісії за розподіл акцій (часток) клієнтів, розміщення цінних паперів за операціями з андеррайтингу, за операціями на валютному ринку та ринку банківських металів для клієнтів, синдикування кредиту, за довірче обслуговування клієнтів тощо.

5. Прибутки (збитки) від торговельних операцій — це результат (прибуток чи збиток) від операцій з купівлі-продажу різних фінансових інструментів. У тому числі за операціями з цінними паперами, за операціями з іноземною валютою та банківськими металами банк визнає прибутки та збитки:

— від реалізації фінансових інвестицій;

— від змін в оцінці (переоцінці) інвестицій до справедливої вартості;

— від результату переоцінки активів і зобов’язань в іноземній валюті та банківських металах у разі зміни офіційного курсу гривні до іноземних валют (банківських металів).

6. Дохід у вигляді дивідендів — це дохід, який виникає в результаті використання банком цінних паперів з нефіксованим прибутком. 7. Витрати на формування спеціальних резервів банку — це витрати на покриття можливих збитків від зменшення корисності активів банку та списання безнадійних активів.

8. Доходи від повернення раніше списаних активів — це кошти, що на-дійшли для погашення заборгованості, яка була визнана банком безнадійною щодо отримання.

9. Інші операційні доходи і витрати — це доходи і витрати від операцій, що не пов’язані з інвестиційною та фінансовою діяльністю, а також ті, що не включені у вищезазначені групи операційних доходів і витрат, зокрема:

— доходи (витрати) від оперативного лізингу (оренди);

— витрати за послуги аудиту;

— витрати на інкасацію;

— неустойки (штрафи, пені), що отримані (сплачені) за банківськими операціями;

— інше.

10. За результатами інвестиційної діяльності банк визнає:

— доходи (витрати) за операціями із збільшення (зменшення) інвести-цій в асоційовані компанії;

— доходи (витрати) за операціями із збільшення (зменшення) інвести-цій у дочірні установи;

— доходи (витрати) від реалізації (придбання) основних засобів та немате-ріальних активів тощо.

11. За результатами операцій, пов’язаних із фінансовою діяльністю, банк визнає:

— доходи (витрати) за операціями з цінними паперами власного боргу;

— доходи (витрати) за субординованим боргом;

— дивіденди, що сплачені протягом звітного періоду;

— доходи, які виникають у результаті випуску інструментів власного капіталу тощо.

Визнані банком доходи і витрати по сальдо залишків на відповідних рахунках класів 6 та 7 «Плану рахунків бухгалтерського обліку банків Украї-ни» [45], відображаємим за звітний період, групуються за їх економічним ха-рактером по відповідним статтям у фінансовій звітності «Звіт про фінансові результати» та додатковим таблицям деталізації (примітка № 31 «Процент-ні доходи та витрати», № 32 «Комісійні доходи та витрати», № 33 «Інші опера-ційні доходи», № 38 «Доходи та витрати по операційним сегментам клієнтів банку» — Інструкції про порядок складання та оприлюднення фінансової звіт-ності банків України [56]) — таблиці Додатків, А та Б.

Згідно з «Положенням про порядок формування та використання банками України резервів для відшкодування можливих втрат за активними банківськими операціями» до операційних витрат банків віднесені результати формування та використання банками України резервів для відшкодування можливих втрат за активними банківськими операціями.

Резерви, визначені в Положенні [57], поділяються на:

— резерви за активами (за фінансовими активами та за дебіторською забор-гованістю за господарською діяльністю банку);

— резерви за наданими фінансовими зобов’язаннями.

Резерви за активами є спеціальними (оціночними) резервами, які зменшують балансову вартість активів і необхідність формування яких спричинена зменшенням корисності таких активів.

Резерви за наданими фінансовими зобов’язаннями є забезпеченням їх ви-конання в майбутньому, що визнається в балансі банку як зобов’язання та свід-чить про можливі втрати внаслідок вибуття ресурсів, пов’язаного з виконанням банком таких фінансових зобов’язань.

Загальні вимоги до оцінки ризиків [57]:

1. Банк з метою формування резерву за активами/наданими фінансовими зобов’язаннями здійснює оцінку ризиків таких активів/наданих фінансових зобов’язань, починаючи з дати визнання їх в обліку до дати припинення такого визнання.

2. Банк з метою розрахунку резервів класифікує активи/надані фінансові зобов’язання за такими категоріями якості:

І (найвища) — немає ризику або ризик є мінімальним;

ІІ - помірний ризик;

ІІІ - значний ризик;

IV — високий ризик;

V (найнижча) — реалізований ризик.

Заборгованість за активами/наданими фінансовими зобов’язаннями, віднесеними до V категорії, є безнадійною.

Банк самостійно встановлює порядок визначення показника ризику акти-ву в межах діапазонів, визначених для відповідних категорій якості активів/на-даних фінансових зобов’язань, у тому числі з урахуванням кредитної історії боржника, а також іншої інформації, що забезпечує об'єктивну оцінку подій та обставин, які можуть свідчити про наявність ризиків погашення боргу боржни-ком із перевищенням строків, передбачених умовами договору, або невиконан-ням договірних умов.

Банк класифікує не вище V категорії якості актив, за яким більше ніж 50 відсотків боргу прострочено понад 90 днів.

Банк під час розрахунку резервів за активами/наданими фінансовими зобов’язаннями враховує вартість забезпечення відповідно до глави 4 розділу ІІ Положення.

Загальні вимоги до формування резерву за кредитами [57]:

1. Банк формує резерви за кредитами, наданими фізичним та юридичним особам (у тому числі банкам), які обліковуються за балансовими рахунками таких груп:

— строкові вклади (депозити), що розміщені в інших банках;

— кредити, що надані іншим банкам;

— кошти на вимогу інших банків (активні залишки);

— кредити, що надані за операціями репо суб'єктам господарювання;

— кредити, що надані за врахованими векселями суб'єктам господарю-вання;

— вимоги, що придбані за операціями факторингу із суб'єктами господа-рювання;

— кредити в поточну діяльність, що надані суб'єктам господарювання;

— кредити в інвестиційну діяльність, що надані суб'єктам господарюван-ня;

— іпотечні кредити, що надані суб'єктам господарювання;

— кредити, що надані органам державної влади;

— кредити, що надані органам місцевого самоврядування;

— іпотечні кредити, що надані органам державної влади;

— іпотечні кредити, що надані органам місцевого самоврядування;

— кредити на поточні потреби, що надані фізичним особам;

— фінансовий лізинг (оренда), що наданий фізичним особам;

— кредити, що надані за врахованими векселями фізичним особам;

— іпотечні кредити, що надані фізичним особам;

— кошти на вимогу суб'єктів господарювання (активні залишки);

— кошти на вимогу фізичних осіб (активні залишки);

— кошти небанківських фінансових установ (активні залишки).

2. Банк на звітну дату розраховує розмір резерву за кредитом на індиві-дуальній основі як суму перевищення балансової вартості кредиту (без ураху-вання суми раніше сформованого резерву) над теперішньою вартістю поперед-ньо оцінених майбутніх грошових потоків за цим кредитом.

3. Банк на звітну дату розраховує розмір резерву за кредитами овердрафт та кредитними лініями, за якими невідомі кількість траншів і строк їх погашен-ня, як суму перевищення балансової вартості кредиту (без урахування раніше сформованого резерву) над сумою боргу за кредитом на дату розрахунку резер-ву, зваженого на показник безризиковості активу, і вартості забезпечення, зва-женої на відповідний коефіцієнт ліквідності забезпечення.

4. Банк, класифікуючи заборгованість за врахованим векселем, крім оцін-ки фінансового стану визначеної банком зобов’язаної за векселем особи, урахо-вує строк погашення боргу.

Банк класифікує вексель, заборгованість за яким прострочена:

— до 30 календарних днів включно — не вище ІV категорії якості;

— понад 30 календарних днів — за V категорією якості.

5. Банк під час розрахунку резерву за кредитними операціями враховує прийнятне забезпечення, передбачене цією главою, якщо воно надано на строк не менший, ніж строк користування активом. Банк бере до розрахунку резерву вартість забезпечення із коефіцієнтом ліквідності забезпечення, визначеним згідно з таблицею 9 Положення.

6. Банк формує резерви за коштами, розміщеними на кореспондентських рахунках в інших банках, коштами банків у розрахунках та коштами на вимогу (активними залишками). Банк визначає показник ризику за коштами, розміще-ними в інших банках-резидентах, залежно від оцінки стану обслуговування боргу в межах діапазонів, зазначених у таблиці 10 Положення.

Формування резерву за дебіторською заборгованістю [57]:

1. Банк формує резерв за дебіторською заборгованістю, яка обліковується за балансовими рахунками таких груп: дебіторська заборгованість за операціями з банками; дебіторська заборгованість за операціями з клієнтами банку; дебіторська заборгованість за операціями банку з фінансовими інструментами; дебіторська заборгованість за розрахунками з працівниками банку; дебетові суми до з’ясування; дебіторська заборгованість за господарською діяльністю банку.

Загальні вимоги до формування резервів за цінними паперами:

1. Банк формує резерви за цінними паперами, які класифіковані до порт-феля на продаж і портфеля до погашення, а також за інвестиціями банку, що не оформлені цінними паперами, та які обліковуються банком як:

— боргові цінні папери, що рефінансуються Національним банком Украї-ни, у портфелі банку на продаж та у портфелі до погашення;

— акції та інші цінні папери з нефіксованим прибутком у портфелі банку на продаж;

— боргові цінні папери в портфелі банку на продаж та в портфелі банку до погашення;

— інвестиції в асоційовані та дочірні компанії, що утримуються з метою продажу;

2. Банк формує резерви за цінними паперами залежно від їх класифікації до відповідного портфеля, виду цінних паперів (боргові цінні папери, акції та інші цінні папери з нефіксованим прибутком) та їх оцінки (за справедливою вартістю, за собівартістю або за амортизованою собівартістю).

Банк формує резерв за наданими фінансовими зобов’язаннями, які облі-ковуються за позабалансовими рахунками таких груп:

— гарантії, поручительства, акредитиви та акцепти, що надані банкам;

гарантії, що надані клієнтам;

— зобов'язання з кредитування, що надані банкам;

— зобов'язання з кредитування, що надані клієнтам.

1.2 Основні фактори брутто-доходності активних банківських операцій та нетто-доходності активно-пасивних банківських операцій на сучасному етапі розвитку банківської системи України До доходних активних банківських операцій відносяться операції платно-го розміщення залучених у витратних пасивних банківських операціях ресурсів і вільних власних ресурсів банку та їх супроводження і обслуговування на принципах обов’язковості повернення в обумовлений час з метою отримання доходів.

До активних банківських операцій відносяться [1]:

— операції з мультивалютними готівковими коштами та банківськими металами;

— операції з надання міжбанківських кредитів;

— операції з надання кредитів юридичним та фізичним особам;

— операції вкладення ресурсів в придбання цінних паперів на перепро-даж або утримання до погашення;

— операції довгострокового інвестиційного вкладення частки власних ресурсів в статутні фонди інших суб'єктів господарювання з нефіксованим прибутком від їх діяльності;

— операції придбання за власні ресурси основних та нематеріальних засобів інфраструктури функціонування банку;

— позабалансові (угоди з негарантованим ймовірним рівнем доходу чи збитку) активні операції по наданню суб'єктам господарювання кредитних зобов’язань та платіжних гарантій на умовах комісійного доходу;

— позабалансові (угоди з негарантованим ймовірним рівнем доходу чи збитку) активні операції на валютному ринку та ринку цінних паперів.

Банківські ресурси для проведення активних банківських операцій є ре-зультатом пасивних банківських операцій по [1]:

— запозиченню платних кредитних коштів в НБУ та на ринку довгостро-кових та короткострокових міжбанківських кредитів;

— запозиченню платних довгострокових та короткострокових коштів у іноземних кредитних організацій;

— залученню поточних, короткострокових та довгосрокових депозитів юридичних осіб;

— залученню поточних, короткострокових та довгосрокових депозитів фізичних осіб;

— залученню коштів на ринку цінних паперів за рахунок емісії власних боргових зобов’язань банку;

— залученню довгострокових коштів інвесторів на умовах платного субординованого боргу (прирівненого до регулятивного капіталу банку);

— залученню на довгостроковій основі коштів акціонерів банку на умовах нефіксованого прибутку від володіння акціями банку, як публічного або при-ватного акціонерного товариства;

— капіталізації чистого прибутку від діяльності банку на постійній (роз-поділений в фонди) або тимчасовій (нерозподілений прибуток) основах.

Додатково, в технології виконання активних та пасивних банківських операцій є операції створення відповідних обов’язкових або нормативних банквських резервів:

— обов'язкові зовнішні поворотні резерви як нормативний відсоток від залучених депозитів юридичних та фізичних осіб, що щоденно відраховуються на кореспондентський рахунок банку в Національному банку України [59−60];

— обов'язкові зовнішні неповоротні резерви як нормативний відсоток від залучених коштів фізичних осіб, що щомісячно перераховуються в Фонд гарантування вкладів фізичних осіб [54];

— нормативні внутрішні поворотні резерви банку на відшкодування ризи-ків кредитних операцій, операцій з цінними паперами, операцій дебіторської заборгованості та операцій з отримання нарахованих відсотків, що створюють-ся за рахунок додаткового нарахування операційних витрат на виконання активних операцій з відповідним прямим зменшенням прибутку банку до оподаткування.

Таким чином, брутто-доходом (результатом) активних банківських опера-цій є [48]:

— процентні брутто-доходи від всіх видів кредитних операцій як різниці між сумою наданого кредиту та поверненого кредиту з сплаченими відсотками за користування ним;

— комісійні брутто-доходи від операцій балансового та позабалансового обслуговування кредитних операцій, кредитних зобов’язань, гарантій та супут-ніх платіжних інструментів;

— комісійні брутто-доходи від обслуговування готівкового та безготівко-вого грошового обігу у національній та іноземній валютах;

— брутто-доходи від реалізації цінних паперів, придбаних на перепродаж;

— брутто-доходи, отримані при погашенні ЦП, придбаних до погашення;

— брутто-доходи від позабалансових операцій на валютному та фондовому ринках;

— брутто-витрати на створення резервів відшкодування можливих ризиків виконання активних операцій.

Для розрахунку «чистої доходності» активних банківських операцій, або нетто-доходності, за європейською методологією та методологією НБУ треба з брутто-доходів активних операцій вирахувати витрати на здійснення пасивних банківських операцій на платне запозичення та платне залучення бан-ківських ресурсів, тобто врахувати операційну собівартість активних банківсь-ких операцій.

На рис. П.1-П.3 Додатку П для пояснення схеми участі резервів відшко-дування ризику активних операцій в формуванні брутто-доходності активної кредитної операції наведені приклади 3-х типових «життєвих циклів» кредитної операції [23]:

1) номінального «життєвого циклу» кредиту, виданого на 13 місяців у розмірі 12 млн.грн. під річну відсоткову ставку 30% з щомісячним рівномірним поверненням 1/12 «тіла кредита» з 2-го місяця строку кредитування та щомісяч-ною сплатою відсотків (рис. П. 1 Додатку П).

Як показує аналіз діаграм грошових потоків, наведених на рис. П. 1 До-датку П, при видачі кредиту 2 класу ризику банк створює резерв ризики 5% від суми кредита (600 тис. грн) та поступово зменшує його до нуля при поточ-ному зменшенні обсягу неповернутої частини кредиту. Брутто-доходність кре-дитної операції, наведеної на рис. П. 1 Додатку П, становить (+ 2,25) млн грн, при цьому створений витратний внутрішній резерв банку у кінці операції лік-відується.

2) нестандартного «життєвого циклу» вищенаведеного кредиту, в якому позичальник з рівня неповернутого залишку кредиту у 4 млн.грн. переоформ-лює його пролонгацію на умовах:

— пролонгації строку кредиту з 13 міс. до 20 міс.;

— підвищення відсоткової ставки на період пролонгації з 30% річних до 50% річних;

— повернення «тіла пролонгованого кредиту» у розмірі 4 млн грн в кінці строку пролонгації;

— щомісячній сплаті нарахованих відсотків (рис. П. 2 Додатку П).

Як показує аналіз діаграм грошових потоків, наведених на рис. П. 2 До-датку П, при видачі кредиту 2 класу ризику банк створює резерв ризики 5% від суми кредита (600 тис. грн) та поступово зменшує його при поточному зменшенні обсягу неповернутої частини кредиту.

При пролонгації кредиту з 10 міс. банк підвищує річну відсоткову ставку за користування кредитом до 50% та переводить ризик кредиту до 3 класу [57], створюючи резерв у 20% від «тіла кредита» (800 тис. грн) Брутто-доходність успішної пролонгованої кредитної операції, наведеної на рис. П. 2 Додатку П, становить (+ 3,916) млн грн, при цьому створений вит-ратний внутрішній резерв банку у кінці операції ліквідується. Слід відмітити, що для пролонгації кредитної операції на 7 міс. банк повинен мати можливість на цей строк залучити додатково 4 млн грн депозитних коштів, що додатково підвищить собівартість кредитної операції, а показник брутто-доходності у 3,916 млн. грн у пролонгованій операції (20 міс.) при брутто-доходності у 2,250 млн. грн стандартної операції (13 міс.) не може бути порівняним.

3) нестандартного збиткового «життєвого циклу» вищенаведеного кре-диту, в якому позичальник з рівня неповернутого залишку кредиту у 4 млн.грн. переоформлює його пролонгацію на умовах:

— пролонгації строку кредиту з 13 міс. до 20 міс.;

— підвищення відсоткової ставки на період пролонгації з 30% річних до 50% річних;

— повернення «тіла пролонгованого кредиту» у розмірі 4 млн грн в кінці строку пролонгації;

— щомісячній сплаті нарахованих відсотків.

Але з 19 місяця кредиту позичальник банкрутує, перестає сплачувати на-раховуємі банком ще 5 місяців відсотки та не повертає «тіло кредиту» у розмірі 4 млн грн. Банк через 5 місяців припиняє нарахування відсотків та переходить до процедури судового стягнення заборгованості з позичальника — банкрута за рахунок реалізації заставного майна та додаткового арешту майна позичаль-ника (рис. П. 3 Додатку П).

Як показує аналіз діаграм грошових потоків, наведених на рис. П. 3 До-датку П, при видачі кредиту 2 класу ризику банк створює резерв ризики 5% від суми кредита (600 тис. грн) та поступово зменшує його при поточному зменшенні обсягу неповернутої частини кредиту.

При пролонгації кредиту з 10 міс. банк підвищує річну відсоткову ставку за користування кредитом до 50% та переводить ризик кредиту до 3 класу, створюючи резерв у 20% від «тіла кредита» (800 тис. грн). З 19 місяця банк пе-реводить кредит у 4 клас ризику, створюючи резерв ризику у розмірі 50%, а з 24 місяця перводить кредит у 5 клас ризику [57], створюючи резерв ризику у розмірі 100% «тіла неповерненого кредиту» + сума нарахованих за 5 міс. та несплачених відсотків за користування кредитом (4,833 млн. грн).

Брутто-доходність збиткової пролонгованої та простроченої кредитної операції, наведеної на рис. П. 3 Додатку П, становить (- 4,833) млн грн, при цьо-му створений витратний внутрішній резерв банку повністю покриває збиток від кредитної операції до моменту надходження коштів від ліквідації позичаль-ника.

Слід відмітити, що для пролонгації кредитної операції на 12 міс. банк по-винен мати можливість на цей строк залучити додатково 4 млн грн депозитних коштів, що додатково підвищить собівартість кредитної операції, а показник брутто-збиткості у -4,833 млн. грн у пролонгованій операції (24 міс.) при брут-то-доходності у 2,250 млн. грн стандартної операції (13 міс.) не може бути порівняним, оскільки операції мають додатково ще й різну ресурсну собівар-тість.

Таким чином, проведений аналіз типових 3-х «життєвих циклів» кредит-ної операції показує [23]:

1. Розрахунковий витратний резерв відшкодування ризиків кредитної операції є невід'ємним елементом операційного обліку брутто-доходності ак-тивної кредитної операції при будь-якому відхиленні реальних умов «життє-вого циклу» кредитної операції від планового;

2. Брутто-доходність пролонгованих та пролонговано-прострочених кре-дитних операцій не є порівняльним показником з брутто-доходністю стандарт-ної кредитної операції за рахунок різних середньозважених ставок кредиту та різних обсягів платності за додаткове залучення необхідних кредитних ресурси (собівартість кредитної операції).

Єдиним методологічно правильним показником ефективності таких опе-рацій є нетто-доходність з врахуванням собівартості додаткового ресурсного забезпечення затягування в часі планового закінчення кредитної операції.

Щодо факторів, які впливають на брутто-дохідність кредитної операції, то всі вони зосередженні в рівні відсоткової ставки за користування кредитом, при формуванні якого банк враховує внутрішні та зовнішні фактори.

До зовнішніх факторів впливу на рівень відсоткової кредитної ставки банку відносяться [24]:

— ринковий попит економіки на банківські кредити та платоспромож-ність юридичних та фізичних осіб;

— рівень споживчої та виробничої інфляції в економіці (рис. В.2 Додатку В);

— рівень стабільності курсу національної валюти до іноземних валют (рис. В.1 Додатку В);

— облікова ставка та ставка рефінансування банків Національним банком України (рис. В.3 Додатку В);

— середній рівень конкурентної відсоткової ставки кредитів, надаваємих іншими банками банківської системи України (Додаток Г);

— середній рівень відсоткової ставки оперативного залучення ресурсів на ринку міжбанківських кредитів в залежності від строку та валюти (Додаток Г).

До внутрішніх факторів впливу на рівень відсоткової кредитної ставки банку відносяться [24]:

— обсяг, строк та валюта кредитування;

— якість застави кредиту, наявність кредитних гарантій інших банків або суб'єктів господарювання, кредитна історія та поточна платоспроможність позичальника, розрахунковий рівень ризику неповернення кредиту;

— наявність джерел для формування кредитних ресурсів (повернення частки виданих кредитів, додаткове залучення платних ресурсів);

— ставка витратності сформованих кредитних ресурсів для видачі кредиту;

— прогнозний рівень витрат на оформлення та супроводження кредиту

— середній срок повернення сформованих кредитних ресурсів та ризик виникнення строкового «гепу» і відповідного зростання витрат на додаткове залучення ресурсів;

— розрахунковий рівень маржі доходності від кредитної операції та її порівняння з доходністю альтернативних видів вкладення в активні операції банку.

Таким чином, при розрахунку ставки кредитування в кредитній угоді банк на проектному етапі кредитної операції застосовує підхід оцінки не брутто-доходності операції, а нетто-доходності (чистий відсотковий дохід).

Щоденний рівень брутто-доходності кредитного портфелю банку на кінець робочого дня дати розраховується в комплексі «Операційний день банку» за формулою [25]:

(1.1)

де — поточний рівень неповернутих залишків j-го кредиту на момент часу «життєвого циклу кредиту», на який здійснюється нарахування відсоткової ставки доходів;

— поточний рівень відсоткової ставки j-го кредиту на момент часу «життєвого циклу кредиту» ;

— поточна (змінна) кількість кредитів в кредитному портфелі банку на момент часу .

Щоденний рівень нетто-доходності кредитного портфелю банку на кінець робочого дня дати розраховується в комплексі «Операційний день банку» за формулою [25]:

(1.2)

де — поточний рівень неповернутих залишків p-го депозиту (p=1,…, N1) на момент часу «життєвого циклу депозиту», за який здійснюється нарахування відсоткової ставки витрат;

— поточний рівень відсоткової ставки j-го кредиту (j=1,…, N) на момент часу «життєвого циклу депозиту» ;

— поточна (змінна) кількість депозитів в депозитному портфелі банку на момент часу .

При цьому щоденно на момент часу витримується рівність змінних у часі сум залишків виданих кредитів та залучених депозитів:

(1.3)

Бруттодоходність кредитного портфелю за звітний період часу розраховується як сумма щоденних брутто-доходностей кредитного портфелю банку мінус сальдо різниці нарахованих сумарних резервів відшкодування кредитного ризику на кінець та початок розрахункового періоду:

операційний дохідність банківський кризовий

(1.4)

Нетто-доходність кредитного портфелю за звітний період часу

розраховується як сумма щоденних нетто-доходностей кредитного портфелю банку мінус сальдо різниці нарахованих сумарних резервів відшкоду-вання кредитного ризику на кінець та початок розрахункового періоду:

(1.5)

В формулах (1.4−1.5) враховується, що частка процентних доходів кредитного портфелю за звітний період часу використовується на зростання /зменшення обсягів відшкодування ймовірних ризиків кредитного портфеля.

Алгоритм розрахунку брутто та нетто-доходностей кредитного портфелю за наданим алгоритмом нарахування (1.1)-(1.5) є найбільш точним, оскільки враховує всі процеси змінної за період кількості кредитів та депози-тів в кредитному та депозитному портфелі банка, при цьому враховується, що за звітний період частина кредитів та депозитів пройшли повні «життєві цик-ли», а частина кредитів та депозитів знаходяться на певному індивідуальному етапі «життєвого циклу» .

В той же час теоретичний алгоритм (1.1)-(1.5) доступний для розрахун-ків тільки у внутрішньобанківському комплексі «Операційний день банку» для відділів економічного аналізу банку та казначейства банку які на сучасному рівні здійснюють поточне комплексне управління активами та пасивами банку. Традиційно при цьому в банку бухгалтерське нарахування відсотків за депози-тами та кредитами, а також класифікація ступеню ризиків кредитів в банку здійснюється 1 раз на місяць (30−31 числа кожного місяця) за результатами аналізу фактичного надходження / не надходження нарахованих (24−25 числа кожного місяця) кредитних відсотків і (30−31 числа) депозитних відсотків та фактичного повернення / не повернення частки кредитів. Відповідно, розрахун-ковий період для розрахунків за формулами (1.4)-(1.5) повинен бути кратним 1 місяцю.

На рис. Г.1-Г.10 Додатку Г наведені статистичні дані Національного банку України щодо динаміки середніх по банківській системі України щоденних значень ставок депозитів (банківських залучених ресурсів) та ставок наданих кредитів в розрізі клієнтів (банки, юридичні особи, фізичні особи), валют (в національній валюті, в іноземній валюті) та строків (короткострокові, довгострокові) у 2011;2014 рр.

Як показує аналіз даних, наведених на рис. Г.1-Г.10 Додатку Г, ставки доходності банку по кредитам та ставки витратності банку по залученим депозитам мають суттєві відмінності середніх значень та трендів в розрізі клієнтів (банки, юридичні особи, фізичні особи), валют (в національній валюті, в іноземній валюті) та строків (короткострокові, довгострокові). Таким чином, кредитний портфель доходності банку та депозитний портфель витратності банку на залучення кредитних ресурсів мають нестабільну природу, оскільки кожний індивідуальний кредит та індивідуальний депозит мають свої «життєві цикли» (ставки доходності/витратності, строки повернення/неповернення та їх часовий темп (помісячно, поквартально, річний), обсяги резервування ризиків «дефолту» кредитів та депозитів, валютний ризик при частковій конверсії валютних депозитних ресурсів в активи кредитів у національній валюті та інш.). Відповідно, навіть для відносно «прозорої» класичної банківської кредитної операції відсутній простий алгоритм визначення ставки та обсягів доходності банківських операцій як простої різниці ставок еквівалентних обсягів кредитів та депозитів, що є «закріпленими» за кредитом банківськими залученими ресурсами.

Окрім цього, певна частина операцій банка має або спекулятивний характер «біржової ринкової гри» на курсах валют та цінних паперів, або має характер операцій з ненормованими рівнями прибутів чи збитків в залежності від обставин, що випадково виникають при їх здійсненні, або обставин впливу зовнішнього економічного середовища, на які банк не може здійснювати свій вплив.

Портфельні інвестиції банку здійснюються в цінні папери з фіксованою ставкою дивідендною доходності відносно номінальної вартості (облігації та привілейовані акції), гарантованою емітентом при випуску цінних паперів, та в цінні папери з нефіксованою ставкою дивідендної доходності (прості акції), дивіденд по яких залежить від результатів діяльності емітента та величина якого не гарантується емітентом.

Окрім дивідендної доходності цінного паперу існує доходність цінного паперу, яка реалізується за рахунок різниці цін придбання цінного паперу на ринку інвестором та цін продажу цього паперу на ринку, тобто інвестиційна доходність цінних паперів реалізується за рахунок двох грошових потоків.

З математичної точку зору, розрахунок доходності акцій та облігацій має відмінності, пов’язані з співвідношенням ринкової ціни придбання інвестором цінного паперу та його номінальної вартості, визначеної інвестором при емісії [31]:

— ринкова ціна невідсоткової облігації, звичайно, є меншою за номінальну вартість, тобто облігація продається з дисконтом, а інвестиційний дохід за нею розраховується як величина дисконта, віднесена до ринкової вартості придбання облігації;

— відсоткова облігація (звичайно це облігації державного внутрішнього та зовнішніх займів України) — це відсотковий цінний папер, який продається або за номіналом, або з премією (тобто вище номінала), тому доходність таких облігацій розраховується як виплачена сума відсотків за облігацією, віднесена до вартості придбання облігації;

— ціна простої та привілейованої акції залежить на першому етапі від ціни емісії на первинному ринку (по номіналу або з премією для емітента) та на другому етапі від поточної ринкової ціни акції на вторинному ринку (емітент на цю ціну може вплинути тільки розміром сплачуємих дивідендів, або перспективою майбутньої доходності свого бізнесу), при цьому доходність акцій визначається:

а) для привилейованої - гарантовим рівнем відсотків відносно номіналу акції, об’явленим в емісії акцій, незалежно від поточної ринкової ціни акцій;

б) для простої - фактично реалізованим рівнем дивідендів, затвердженим акціонерними зборами при прибутковій діяльності емітента, віднесеним до вартості акцій при її купівлі на вторинному ринку чи придбанні по подписці емісії на первинному ринку.

Розглянемо основні інвестиційні характеристики облігацій з позицій інвестора на етапі покупки облігації та його позицій при продажу облігації на ринку до строку закінчення її діяльності.

Основні характеристик облігацій [14]:

— номінальна вартість облігації, яка погашається емітентом (виплата коштів в обмін на облігацію) при настанні строку, обумовленого при емісії облігації%

— дата погашення облігації емітентом (дострокове погашення не допускається);

— дата емісії облігації емітентом;

Строк існування облігації, як фінансового інструменту, в роках:

(1.6)

— дата покупки інвестором облігації на ринку;

— ринкова вартість покупки інвестором облігації на дату

— дата продажу інвестором облігації на ринку;

— ринкова вартість продажу інвестором облігації на дату

1. Дисконтні безпроцентні облігації (правила торгівлі інвесторів):

а) Дисконтна облігація в момент емісії продається за ціною, нижчою номіналу, а погашається по номіналу.

Середньорічна ставка доходності облігації при емісії, як сума майбутнього доходу, віднесеного до суми вират при покупці облігації, розраховується як:

(1.7)

Середньорічна ставка доходності дисконтної облігації є інвестицій-ним індикатором доцільності інвестування коштів в облігацію у порівнянні з рівнями доходності альтернативного розміщення інвестицій.

Рівень ставки альтернативної доходності є сугубо індивідуальним показ-ником для кожного інвестора, який в якості орієнтирів спирається на аналіз наступних рівней доходності фінансових інструментів [3]:

— облікова річна ставка НБУ (національна ціна на грошові кошти);

— річна ставка рефінансування НБУ банків;

— річна ставка споживчої інфляції;

— річна ставка інфляції цін виробника;

— середня депозитна ставка комерційних банків;

— річна ставка доходності безризикового ринкового фінансового інстру-мента (державні облігації ОВДП);

— середньо ринкова ставка доходності комерційних облігацій;

— середня кредитна ставка комерційних банків;

Вибраний інвестором рівень ставки альтернативної доходності на строк дії облігації використовується для дисконтування «пренумерандо», тобто приведення майбутніх сум доходу до моменту часу інвестування коштів в покупку облігації.

Для довгострокових облігацій розраховується «пренумерандо» ціна покупки облігацій, приваблива для інвестора [14]:

(1.8)

Рентабельність затрат інвестора при придбанні облігації в момент часу за ціною — (нерівність 1.8) та утримання її до моменту погашення роз-раховується як:

(1.9)

б) Прибуткова (або беззбиткова) торгівля дисконтними облігаціями виконується інвестором на вторинному ринку згідно наступних нерівностей «пренумерандо» дисконтованих розрахунків:

— покупка облігації в момент часу

(1.10)

— продаж облігації в момент часу

(1.11)

Прибутковість покупки/продажу дисконтних облігацій виникає на ринку як індивідуальний показник, оскільки кожний інвестор використовує свою ставку дисконтування.

Рентабельність затрат інвестора при придбанні облігації в момент часу за ціною — (нерівність 1.10) та продажу її в момент часу (нерівність 1.11) розраховується як:

(1.12)

2. Процентні облігації (правила торгівлі інвесторів) [14]:

Процентні облігації емітентом реалізуються на номіналом та в залежності від схеми нарахування відсотків розподіляються на:

— процентні облігації, які погашаються в момент часу з постоянкою нормою купона, тобто річної процентної ставки виплату доходу від номіналу облігації;

— процентні облігації, які погашаються в момент часу з плаваючою нормою купона в залежності від стану ринку (інфляційне застереження), тобто плаваючої річної процентної ставки виплату доходу від номіналу облігації;

— процентні облігації, які погашаються по кредитній схемі рівними частками в момент нарахування постоянної/плаваючої норми купона, тобто річної процентної ставки виплату доходу від залишку вартості номіналу облігації за проміжок перед нарахуванням купонних відсотків.

Якщо нарахування купонних ставок виплати відсотків здійснюється раз на протязі року, де, з річною ставкою, то доцільність інвестування коштів інвестора в процентну облігацію з погашенням по кредитній схемі виникає, якщо:

(1.13)

(1.14)

Відповідно, покупка процентної облігації, яка погашається по кредитній схемі в момент часу доцільна за ціною:

(1.15)

(1.16)

Продаж інвестором процентної облігації, яка погашається по кредитній схемі в момент часу доцільний за ціною:

(1.17)

(1.18)

Якщо часткове погашення номінальної ціни акції емітентом не передбачене, то формули цін покупки та продажу процентних облігацій (1.16) та (1.18) перетворюються наступним чином:

(1.19)

(1.20)

Основні характеристики акцій [14]:

— номінальна вартість акції;

К — кількість простих акцій;

К1 — кількість привілегірованих акцій

— дата покупки інвестором акції на ринку;

— ринкова вартість покупки інвестором облігації на дату ;

— дата продажу інвестором акції на ринку;

— ринкова вартість продажу інвестором облігації на дату ;

— кількість раз нарахування дивідендів на акції на протязі року (m = 1, 2, 4);

— призначена емітентом річна ставка доходності привілейованої акції

в % від номіналу акції;

— інтервал часу нарахування дивідендів:

(1.21)

— чистий прибуток емітента після оподаткування до дивідендного розподілу;

— коефіцієнт розподілу акціонерними зборами частки чистого прибутку на виплату дивідендів по простим акціям.

Річна відсоткова ставка дивідендів [%], нарахованих по простим акціям, в кожний із періодів m нарахування на протязі року, розраховується як:

(1.22)

Доход інвестора від перепродажу акції та отримання дивідендів на акцію за період володіння правами на акцію, приведений «пренумерандо» до моменту придбання акції розраховується як:

(1.23)

де — середній рівень вибраного річного коефіцієнта дисконтування інвестором на проміжку в %.

Оскільки рівень дисконтованого доходу інвестора у вигляді рентабельності інвестиції в акцію:

(1.24)

повинен бути не меншим, ніж річна ставка, то спільне рішення рівнянь (1.23) та (1.24) дає умови для інвестора пошуку оптимального моменту часу продажу акції із нерівності:

(1.25)

Згідно класичній моделі Дж. Вільямса на момент покупки акції t1 поточна ринкова вартість акції для інвестора Ра = С (t1) розраховується за формулою дивідендної моделі оцінки вартості акції, яка передбачає продаж акцій інвестором через n років та отримання на протязі строку інвестування дивідендів [4]:

(1.26)

де Dt — дивіденд на одну акцію в періоді t, грош. одн.;

Pn — ціна продажу акції, грош. одн.;

r — річна ставка дисконтування вартості грошових потоків.

На момент покупки акції за ціною Ра всі три параметри в рівнянні (1.26) є невідомими та можуть бути прийнятими в якості прогнозів (власних чи профе-сійних).

Єдиним об'єктивним показником оцінки ринкової вартості акції є відно-шення виплачуємої річної норми дивідендів (сума дивіденду на одну акцію відносно номінальної вартості акції) до поточної річної ставки банківського депозиту.

Тоді дохідний відносний курс акції Какц оціюється як [14]:

(1.27)

Тобто, при вкладенні суми Ра (депоз) в банківський депозит, або в акцію з номіналом AN та річним дивідендом DA, інвестор отримає рівні відсотки прибутку на вкладений капітал.

Основна різниця між депозитом та акцією є те, що через рік сума депо-зиту буде повернута по вкладеному номіналу, а акція через рік може бути про-дана тільки по ринковому курсу Pn, який може бути більшим за Ра (виграш на курсі) чи меншим за Ра (програш на курсі).

Таким чином, прогноз ринкового курсу фінансового інструменту є одним із основних факторів успішного та прибуткового інвестування.

Математичне очікування доходу портфелю із N цінних паперів в i-тий момент часу (ri) розраховується згідно класичній моделі Марковіца в задачі портфельної оптимізації таким чином [33]:

(1.28)

де — можливий дохід по i-ому цінному паперу (в частках чи % номіналу);

— ймовірність отримання доходу;

— кількість цінних паперів (j =1, …, N);

Для визначення ризику служать показники розсіювання, тому чим більше відхилення величин можливих доходів, тим більше небезпека, що очікуваний дохід не буде отриманий.

Мірою розсіювання в iтий момент часу доходності портфелю є середньоквадратичне відхилення:

(1.29)

У моделі Марковіца для визначення ризику замість середньоквадратич-ного відхилення використовується дисперсія Di, рівна квадрату .

Середня доходність портфелю цінних паперів Rp за інтервал часу Т роз-раховується за формулою:

(1.30)

де — кількість минулих спостережень доходності даних цінних паперів.

Середній ризик дp портфелю цінних паперів за інтервал часу Т, який банку необхідно компенсувати створенням резервів вішкодування можливих втрат при операціях з цінними папаерами, розраховується за формулою:

(1.31)

Таким чином, основним методом внутрішньобанківського дослідження доходності банків є метод статистичних спостережень відхилень між запланованими в бізнес-планах на кожну банківську операцію очікуємих рівнях доходності та фактичною реалізацію доходності кожної операції (на рівні внутрішніх управлінь кредитних, депозитних операцій банку та управління економічного аналізу). Для зовнішнього аналітика методами дослідження доходності банку є статистичний аналіз динаміки сумарних показників доходності активних операцій банку.

1.3 Практичні методи аналізу бруттодоходності активних операцій банку та нетто-доходності активно-пасивних банківських операцій Фінансовий стан банку характеризується такими показниками, як доходи, витрати, прибуток (збиток) — різниця між доходами і витратами, чистий прибуток — після сплати податку. З метою виявлення резервів зростання прибутковості банківської діяльності як джерела формування банківського капіталу, що забезпечує стабільність фінансового стану банку, здійснюється комплексний аналіз його доходів і витрат. Завданням такого аналізу є [27]:

визначення постатейної структури доходів і витрат та їх динаміки;

оцінка виконання фінансового плану або бізнес-плану за показниками доходів і витрат;

виявлення факторів та визначення ступеня їх впливу на зміну доходів і витрат;

коефіцієнтний аналіз доходів і витрат;

аналіз і оцінка рівня дохідності банку та розроблення заходів щодо використання резервів підвищення прибутковості банківської діяльності;

аналіз та оцінка співвідношення активів, пасивів, доходів і витрат з метою прогнозування фінансового стану комерційного банку.

Сучасні методики аналізу доходності банків розподіляються на три основні групи [90]:

— методики незалежних зовнішніх аналітиків, яким доступні тільки публікуємі банками квартальні та річні звіти, а також статистичні таблиці звітності на рівні агломератів балансових груп рахунків, регламентовані «Інструкцією НБУ про порядок складання та оприлюднення фінансової звітності банків України» [56];

— методики Національного банку України, якому доступні всі конфіденційні форми статистичної звітності на рівні агломератів балансових груп та по всім балансовим і позабалансовим рахункам банку, регламентовані «Правилами організації статистичної звітності, що подається до Національного банку України» [61];

— внутрішньобанківські методики управлінь економічного аналізу банків, які спираються на повну інформацію по кожному аналітичному рахунку балансового рахунку банку, а також конфіденційні дані договірних умов (відсоткові ставки, строки договору) окремо по кожному клієнту банка та руху коштів по його рахункам, відкритим в банку.

Відповідно з групою доступу до банківської інформації, теоретичні методики аналізу доходності та витратності банків, викладені в А. М. Герасимовича [1], О. В. Васюренко [5], Т.Д. Косової [24], І.М. Чмутової [92], З.І. Щибиволок мають обмежену корисність, оскільки орієнтовані на внутрішньобанківський тип доступу аналітика до конфіденційних даних по кожному клієнту. Навіть для аналітика НБУ при його доступу до всіх звітних статистичних форм звітності та детального оборотно-сальдового балансу банку у розрізі балансових рахунків проблемними є розділи факторного аналізу, оскільки неможливо отримати необхідні показники динамічної зміни суми факторів без прямого доступу до «Операційного дня банку», а показники «процентної» маржі мають сенс тільки для щоденних розрахунків, оскільки часова структура пасивних ресурсів є постійно відновлюваною на нових процентних ставках і не може бути за інший розрахунковий період (квартал, рік) співвіднесена з структурою та ставками доходності активних вкладень. Окрім цього, в вищеперерахованих теоретичних методиках аналізу доходності банка не врахований фактори впливу макроекономічного стану окремої держави на стан попиту на банківські продукти та вартість залучаємих банківських ресурсів, стан взаємного конкурентного тиску банків на банківському ринку держави при формуванні процентних ставок доходності активних операцій та процентних ставок витрат на залучення банківських ресурсів, тип доступності банка до міжнародних банківських ресурсів.

Також методики не враховують надзвичайно суттєвого впливу на доходність банку нерозривно пов’язаних операційних витрат банків на:

— формування резервів відшкодування ризиків активних операцій [57];

— формування обов’язкових резервів за типами залучаємих банківських ресурсів [59];

— формування відрахувань в Фонд гарантування вкладів фізичних осіб за депозитами фізичних осіб.

Враховуючи, що аналіз доходності банків в дипломній роботі може бути виконаний тільки на базі рівня доступу зовнішнього аналітика, тобто на основі тільки офіційно опублікованих банком звітних даних про свою діяльність в поквартальному та річному розрізах, в викладанні застосованої в дипломному дослідженні методики аналізу доходності банку внесені певні відхилення від загальноприйнятої теоретичної методики А. М. Герасимовича.

Оцінка фінансового стану банку базується на аналізі доходів і витрат з використанням таких методів фінансового аналізу [1]:

а) горизонтальний (часовий) аналіз — порівняння кожного напряму доходів або витрат з попереднім періодом;

б) вертикальний (структурний) аналіз — визначення структури окремих видів, груп або напрямів доходів і витрат з визначенням впливу кожного чинника на результат у цілому;

в) трендовий аналіз — порівняння кожної позиції доходів або витрат комерційного банку з сукупністю попередніх періодів та визначення тренду, тобто основної тенденції динаміки обраного показника; аналіз здійснюється на основі фактичних даних за минулі роки, у закордонній практиці використовується період тривалістю не менше трьох років;

г) аналіз відносних коефіцієнтів — розрахунок співвідношення між окремими позиціями активів, пасивів, доходів та витрат або напрямами різних форм звітності з метою визначення взаємозв'язків між показниками.

Доцільно використовувати для аналізу доходів і витрат такі відносні показники [92]:

— коефіцієнти розподілу, що визначають, яку частину від групи абсолютних показників становить той чи інший абсолютний показник фінансового стану;

— коефіцієнти кореляції, які визначають відношення між різними по суті абсолютними показниками фінансового стану або їх лінійними комбінаціями, що мають різну економічну значимість.

Сукупність таких прийомів аналізу дає змогу здійснити кількісне та якісне оцінювання доходів і витрат банку. Значення аналізу доходів і витрат комерційного банку полягає в ефективному управлінні його дохідністю, тобто у виявленні резервів зростання прибутковості банківської діяльності та формуванні пропозицій щодо використання виявлених резервів.

Для отримання внутрішньобанківських більш ґрунтовних оцінок фінансового стану банку підрозділам економічного аналізу банку доцільно проаналізувати не тільки баланс та матеріали звітності самого банку, а й провести дослідження кон’юнктури ринку, оцінити конкурентів, здійснити аналіз фінансового стану позичальників та ін. Крім того, можливості фінансового аналізу ширші, коли вони базуються на побудові різного виду економіко-статистичних та математичних моделей зв’язку, а також узагальнюючих характеристик структури та динаміки.

В дипломному дослідженні застосований підхід зовнішнього аналітика для оцінки доходності банку, при якому сумарний операційний дохід банку за звітний період часу представляється як сумма наступних агломератів статей операційних доходів та витрат банку, представлених в «Звіті про фінансові результати діяльності банку» [56]:

(1.32)

де — чистий процентний дохід, розраховуємий як процентні доходи і витрати, що включають доходи за кредитами чи депозитами, за цінними паперами на продаж і за борговими цінними паперами та іншими процентними фінансовими інструментами або витрати, пов’язані з ними (табл. Б.1 Додатку Б);

— чистий комісійний (непроцентний) дохід, розраховуємий як комісійні доходи і витрати, що включають доходи від операцій, пов’язаних із веденням рахунків та касовим обслуговуванням, з іноземною валютою та банківськими металами, від інших наданих або отриманих послуг, або витрати, що стосуються зазначених операцій (табл. Б.2 Додатку Б);

— чистий торгівельний (непроцентний) дохід, розраховує-мий як результат від торгівлі іноземною валютою (торгівля та курсова переоцінка іноземної валюти) та цінними паперами (торгівля, утримання до погашення, переоцінка вартості, враховуючи резерви під знецінення цінних паперів на продаж);

— інший чистий операційний (непроцентний) дохід, розраховуємий згідно табл. Б.3 Додатку Б;

— сумарні відрахування з доходів (повернення в доходи) резервів відшкодування ризиків дефолтів активних балансових та позабалансових операцій банка.

Відповідно з прийнятою моделлю (1.32) чистий прибуток після оподатку-вання банку визначається як різниця між сумарними операційними доходами банку за звітний період часу та загальноад-міністративними витратами на утримання персоналу, матеріаль-ної та нематеріальної інфраструктури банку, охорони, розвитку банку, страху-вання, сплати інших податків та зборів платежів, крім податку на прибуток, та інших витрат згідно структури обліку операцій (табл. А.1 Додатку А), а також мінус податок на прибуток банку сформований поквартально згідно нормативів Податкового Кодексу України.

(1.33)

За звітний період часу будуються показники вертикальної структури доходів банку, як коефіцієнти питомої ваги кожного інтегрального агломерату:

1. Коефіцієнт питомої ваги чистих процентних доходів в сумарних доходах банку:

(1.34)

2. Коефіцієнт питомої ваги чистих комісійних доходів в сумарних доходах банку:

(1.35)

3. Коефіцієнт питомої ваги чистих торгівельних доходів в сумарних доходах банку:

(1.36)

4. Коефіцієнт питомої ваги інших чистих операційних доходів в сумарних доходах банку:

(1.37)

5. Коефіцієнт питомої ваги відрахування з доходів (повернення в доходи) резервів відшкодування ризиків в сумарних доходах банку:

(1.38)

На базі даних послідовної квартальної та річної звітності банку будують-ся динамічні хронологічні ряди () показників та їх складових, після чого проводиться «горизонтально-індексний» аналіз динаміки росту та приросту показників в побудованих рядах за кілька років. Оскільки обсяги активів банку постійно змінюються, тобто обсяги доходів і витрат за різні роки створюються різними обсягами активів та пасивів банку, доцільним є проведення горизонтального аналізу для «масштабованих» (відносних) дина-мічних рядів показників доходності банку, де в якості масштабного дільника застосовується середній за 4 квартали звітного року обсяг активів банку.

Відповідні річні відносні показники хронологічних рядів доходності банку визначаються як:

1) Показник відносного рівня чистих процентних доходів до середніх активів банку за звітний період (реалізація середніх активів банку в чисті процентні доходи банку):

(1.39)

2) Показник відносного рівня чистих комісійних доходів до середніх активів банку за звітний період (реалізація середніх активів банку в чисті комісійні доходи банку):

(1.40)

3) Показник відносного рівня чистих торгівельних доходів до середніх активів банку за звітний період (реалізація середніх активів банку в чисті торгівельні доходи банку):

(1.41)

4) Показник відносного рівня інших чистих операційних доходів до середніх активів банку за звітний період (реалізація середніх активів банку в інші чисті операційні доходи банку):

(1.42)

5) Показник відносного рівня відрахування з доходів (повернення в доходи) резервів відшкодування ризиків до середніх активів банку за звітний період (реалізація середніх активів банку в відрахування з доходів (повернення в доходи) резервів відшкодування ризиків):

(1.43)

6) Показник відносного рівня сумарних чистих доходів до середніх активів банку за звітний період (реалізація середніх активів банку в сумарні чисті доходи банку):

(1.44)

Відповідно з формулами виразів (1.1) та (1.8 -1.13) при горизонтальному аналізі розраховуються абсолютні показники приросту показників сумарного чистого доходу як різниця цих показників за звітний () та попередній () періоди:

(1.45)

та відносні показники темпу приросту показників сумарного чистого до-ходу як різниця цих показників за звітний () та попередній () періоди:

(1.46)

За отриманими хронологічними рядами при горизонтальному аналізі будуються ряди ланцюгових індексів приросту та темпів приросту:

(1.47)

(1.48)

Окрім цього, для побудови вертикального аналізу факторів приросту сумарного показника чистих сумарних доходів банку приріст представляється у вигляді суми

(1.49)

Відповідно, для побудови вертикального аналізу факторів темпу прирос-ту сумарного показника чистих сумарних доходів банку темп прирісту представляється у вигляді суми

(1.50)

Висновки до розділу 1

Економічна сутність діяльності банків, як посередників на фінансовому ринку, полягає в платному залученні тимчасово вільних грошових коштів у клієнтів (інших банків, юридичних та фізичних осіб) та їх платному розміщенні в кредитні операції, операції з цінними паперами, операції з інвестиційною нерухомістю, операції з валютними цінностями та банківськими металами на принципах строковості та обов’язковості повернення. Відповідно, економічна доходність банку передбачає наявність позитивного сальдо між грошовими потоками від повернення активів з відповідною платою за їх використання (від клієнтів — дебіторів банку) та грошовими потоками поверненням залучених ресурсів (пасивів) з відповідною платою за їх використання (від банка клієнтам — кредиторам банку), якого достатньо для покриття витрат на функціонування та розширений розвиток інфраструктури банку, сплати всіх податків та виплати економічно привабливого рівня дивідендів засновникам та акціонерам банку.

Основними нормативними документами, які регулюють питання форму-вання, економічної класифікації, обліку та аналізу доходів і витрат банків Укра-їни при здійсненні банківських балансових та позабалансових операцій є:

— План рахунків бухгалтерського обліку банків України та Інструкція про застосування Плану рахунків бухгалтерського обліку банків України;

— Правила бухгалтерського обліку доходів і витрат банків України;

— Інструкція про порядок складання та оприлюднення фінансової звітності банків України;

До доходних активних банківських операцій відносяться операції платно-го розміщення залучених у витратних пасивних банківських операціях ресурсів і вільних власних ресурсів банку та їх супроводження і обслуговування на принципах обов’язковості повернення в обумовлений час з метою отримання доходів.

До активних банківських операцій відносяться:

— операції з мультивалютними готівковими коштами та банківськими металами;

— операції з надання міжбанківських кредитів;

— операції з надання кредитів юридичним та фізичним особам;

— операції вкладення ресурсів в придбання цінних паперів на перепродаж або утримання до погашення;

— операції довгострокового інвестиційного вкладення частки власних ресурсів в статутні фонди інших суб'єктів господарювання з нефіксо-ваним прибутком від їх діяльності;

Банківські ресурси для проведення активних банківських операцій є ре-зультатом пасивних банківських операцій по:

— запозиченню платних кредитних коштів в НБУ та на ринку довгострокових та короткострокових міжбанківських кредитів;

— запозиченню платних довгострокових та короткострокових коштів у іноземних кредитних організацій;

— залученню поточних, короткострокових та довгосрокових депозитів юридичних осіб;

— залученню поточних, короткострокових та довгосрокових депозитів фізичних осіб;

— залученню коштів на ринку цінних паперів за рахунок емісії власних боргових зобов’язань банку;

— залученню довгострокових коштів інвесторів на умовах платного субординованого боргу (прирівненого до власного регулятивного капіталу банку);

— капіталізації чистого прибутку від діяльності банку на постійній (роз-поділений в фонди прибуток) або тимчасовій (нерозподілений прибуток) осно-вах.

Таким чином, брутто-доходом (результатом) активних банківських опера-цій є:

— комісійні брутто-доходи від операцій балансового та позабалансового обслуговування кредитних операцій, кредитних зобов’язань, гарантій та супутніх платіжних інструментів;

— брутто-доходи від реалізації цінних паперів, придбаних на перепродаж;

— брутто-доходи, отримані при погашенні цінних паперів, придбаних до погашення;

— брутто-доходи від позабалансових операцій на валютному та фондовому ринках;

— брутто-витрати на створення резервів відшкодування можливих ризиків виконання активних операцій.

Для розрахунку «чистої доходності» активно-пасивних банківських опе-рацій, або нетто-доходності, за європейською методологією та методологією НБУ треба з брутто-доходів активних операцій вирахувати витрати на здійснен-ня пасивних банківських операцій по платному запозиченню та платному залученню банківських ресурсів, тобто врахувати операційну собівартість активних банківських операцій.

Розділ 2. Аналіз чистої доходності діяльності ПАТ КБ «Приватбанк»

2.1 Аналіз загальних трендів брутто та нетто-доходності банківської системи України у 2007;2014 рр.

В дипломному дослідженні з застосуванням вищенаведеного алгоритму аналізу доходності банків (формули (1.32)-(1.50)) при обмеженому доступу зовнішнього аналітика до опублікованих Національним банком зведених статей звітних даних проведений макроаналіз таблиці сумарних показників доходів та витрат банківської системи України у 2007;2014 рр. (табл. Ж.1 Додатку Ж).

Згідно з завданнями дипломного дослідження в роботі не аналізуються статті витрат «Загальні адміністративні витрати», «Витрати на податок на при-буток» та «Чистий прибуток (збиток)», тобто аналізуються тільки статті опера-ційних доходів та витрат банків. Результати аналізу динаміки абсолютних і відносних рівней та структур основних статей сумарної доходності банків в БС України у 2007;2014 рр. наведені на графіках рис. Д.1 — Д. 2 Додатку Д.

Як показує спільний аналіз даних, наведених на рис. Д.1-Д.2 Додатку Д, за аналізуємий період 2007;2014 рр. в банківській системі України сумарні показники доходності діяльності банків мали наступні тренди:

1. Доходність пасивів (активів) зведеного балансу БС за рахунок чистих процентних доходів з рівня 3,71% у 2007 році зросла до рівня 6,1% у 2009 році та поступово знизилась до рівня 3,8% у 2013 і 4,1% у 2014 рр.;

2. Доходність пасивів (активів) зведеного балансу БС за рахунок чистих комісійних доходів з рівня 1,84% у 2007 році знизилась до рівня 1,49% у 2009 році та поступово зросла до рівня 1,78% у 2013;2014 рр.;

3. Доходність пасивів (активів) зведеного балансу БС за рахунок інших статей доходів (сумарно) з рівня 0,82−0,88% у 2008;2009 рр. знизилась практич-но до нульового рівня у 2010;2013 рр. та різко зросла до рівня 1,15% у 2014 р.;

4. Зниження доходністі пасивів (активів) зведеного балансу БС за рахунок створення резервів ризику активів з рівня (-1,21)% у 2007 р. зросло до рівня (-8,6)% у 2009 році, поступово зменшилось до рівня (-2,1%) у 2012;2013 рр. та різко зросло до рівня (-7,84)% у 2014 р.

Отримані за методологією (1.32)-(1.50) результати «горизонтально-ін-дексного» та «вертикально — структурного» аналізів динамічних рядів основних статей показників чистої доходності банківської системи України дозволяють побудувати макрофакторний аналіз доходності, який для зовнішнього аналітика (при відсутності детальної інформації щодо ставок доходності активних опера-цій та відповідних ставок витратності на залучення банківських ресурсів) для масштабованих показників доходності виглядає наступним чином.

При проведенні оцінки впливу наслідків макроекономічних валютно-фінансових криз в банківській системі України на рівень доходності діяльності банків в БС України враховуємо, що на протязі 2007;2014 рр. банківська систе-ма України витримала 2 макроекономічні валютно-фінансових кризи, які де-монструє графік девальвації національної валюти (рис. В.1 Додатку В):

1. Криза 2008;2009 рр. на фоні наслідків впливу світової фінансової кризи 2008 року.

З жовтня 2008 р. під впливом зовнішньоекономічної та внутрішньоеконо-мічної ситуації в країні, а також викликаних цим панічних настроїв населення, з банків системно виведена значна частка депозитних внесків. За даними НБУ, в кризі 2008;2009 років банківська система України втратила ресурсів в еквіва-ленті $ 30 млрд (24,5%).

В кризі 2008;2009 рр. банківська система втратила 14 банків, девальвація курсу національної валюти склала 65%, падіння ВВП склало -2%, річний рівень інфляції склав 24%.

2. Триваюча криза 2014 р. на фоні революційних змін та військових конф-ліктів в Україні.

З кінця 2013 р. під впливом політичної й економічної ситуації в країні, а також викликаних цим панічних настроїв населення, з банків системно виво-дяться депозитні внески. За даними НБУ, з початку 2014 року населення зняло з рахунків у комерційних банках 124,5 млрд грн (22%) і $ 8,7 млрд (37%). Через анексію Криму, блокування територій східних областей економіка країни втра-тила 27% промислового виробництва в цінах реалізації за 2013 рік. У фінансову систему «не дійшли» 30% валютних надходжень. У підсумку банківській систе-мі України доводиться підтримувати фінансову життєздатність країни в умовах падіння ВВП на 7,5%, інфляції - 25% і девальвації гривні - 95%. У цих умовах з банківського ринку у 2014 році пішли вже 37 банків.

На рис. Д.3-Д.4 Додатку Д наведені результати аналізу динаміки обсягів та структури основних статей та сумарних доходів банківської системи України у 2007 — 2014 рр.

Як показує аналіз даних, наведених на рис. Д.3-Д.4 Додатку Д:

— при передкризовому різкому зростанні загальних обсягів доходів БС України з рівня 68,1 млрд грн (2007 р.) до рівня 143,0 млрд грн (2009 р.), тобто з середнім темпом росту +22,45 млрд грн /рік, у післякризовому періоді темп зростання різко зменшився з рівня 143,0 млрд грн (2009 р.) до рівня 169,0 млрд грн (2013 р.), тобто до середнього темпу зростання +6,5 млрд грн;

— різке зростання сумарних доходів до рівня 210,2 млрд грн у 2014 році (+ 40 млрд грн за рік) пов’язане з значним обсягом торгівельно — спекулятивних доходів від торгівлі іноземною валютою при зростанні на протязі 2014 року ажіотажного попиту на валюту та валютообмінного курсу з 8,0 грн / долар США до 20 грн/долар США;

— при цьому у кризовому та посткризовому періодах (2009 — 2013 рр.) питома вага процентних доходів в сумарних доходах БС України зменшилась з рівня 83,3% (2009 р.) до рівня 72,0% (2014 р.), а питома вага комісійних доходів зросла з рівня 11,3% (2009 р.) до 14,8% (2013 р.) та впала до 13,45% у 2014 р.;

— відповідно у кризових роках питома вага доходів від торгівельних операцій з рівня 2,0% зростала до 9,4% у 2009 році та 7,4% у 2014 році.

На рис. Д.5-Д.6 Додатку Д наведені результати аналізу динаміки обсягів та структури основних статей та сумарних витрат банківської системи України у 2007;2014 рр. Як показує аналіз даних, наведених на рис. Д.5-Д.6 Додатку Д:

— найбільш динамічна стаття в структурі витрат — відрахування в резерви знецінення кредитів, цінних паперів та дебіторської заборгованості, яка різко зростає в «пікові» роки валютно фінансових криз 2008;2009 та 2014 рр. досягаючи рівня питомої ваги у 41,7% (2009 р.) та 39,3% (2014 р.);

— при порівнянні 2007;2008 рр. та 2012 р., коли питома вага відрахувань в резерви знецінення кредитів, цінних паперів та дебіторської заборгованості становила приблизно 16%, структурні частки інших витрат була приблизно рівними;

— при зростанні питомої ваги відрахувань в резерви більше 20% діяльність БС України стає збитковою (див. табл. Ж.1 Додатку Ж).

Таким чином, проведений експрес — аналіз показав, що вплив макроекономічних зовнішніх показників на сумарні показники доходності банків в банківській системі України є надзвичайно великим, оскільки він визначає рівень ризику діяльності банків, а, відповідно, рівень зниження доходності при створенні за рахунок частки доходів резервів ризику «дефолту» активних операцій.

На сучасному етапі розвитку банківської системи України все більшу популярність набирають рейтингові методики оцінки фінансової результатив-ності діяльності банків [52, c. 230].

Сутність методик полягає в розрахунку ряду коефіцієнтів, які застосовуються як показники рівня успішності та ризикова-ності діяльності банку відносно вибраного середньостатистичного рівня показника:

— середній рівень показника по банківській системі України;

— середній рівень показника по групі найближчих банків України;

— умовно прийнятий оптимальний рівень показника.

В табл. 2.1 наведений перелік основних показників оцінки доходів, витрат та прибутків банків, які застосовуються в рейтингових методиках.

Ризики доходності поточної діяльності оцінюються трьома коефіцієн-тами [52, c. 145]:

— коефіцієнт ризикового покриття процентними доходами сумарних витрат (рекомендоване мінімальне значення 0,8 або 80%),

— коефіцієнт безризикового покриття комісійними доходами сумарних витрат (рекомендоване мінімальне значення 0,1 або 10%),

— та коефіцієнт співвідношення комісійного та відсоткового доходів (рекомендоване мінімальне значення 0,2 або 20%).

Таблиця 2.1 Основні показники коефіцієнтов рейтингових оцінок доходів, витрат та прибутків банку [52, c. 230]


Найменування показника	Формула розрахунку	Економічний зміст	Примітка
Коефіцієнт співвідно-шення чистих комісійного та відсоткового доходу	Комісійні доходи/ Процентні доходи	Оцінює співвідношення безризикового і ризико-вого доходу банку	Умовний норматив: > 20%
Співвідношення чистого відсоткового доходу і сумарних витрат	Відсоткові доходи / Сумарні витрати	Оцінює здатність банку покривати витрати ризи-ковими відсотк.доходами	Чим більше, тим краще
Коефіцієнт безризикового покриття витрат	Комісійні доходи / Сумарні витрати	Показує, наскільки безри-зиковий дохід покриває сукупні витрати банку	Умовний норматив: > 10%
Коефіцієнт ефективності витрат	Сумарні доходи / Сумарні витрати	Оцінює прибутковість банку	Чим більше, тим краще
Рентабельність активів по чистому процентному доходу	Відсоткові доходи / Активи банку	Оцінює рівень трансляції активів в відсоткові доходи	Чим більше, тим краще
Рентабельність активів по чистому комісійному доходу	Комісійні доходи / Активи банку	Оцінює рівень трансляції активів в комісійні доходи	Чим більше, тим краще

На рис. Д. 7 Додатку Д наведені результати розрахунку середніх (по всій банківській системі) рівней коефіцієнта поточного ризика доходності діяльності в БС України за 2007;2014 рр.

Як показує аналіз даних наведених на рис. Д. 7 Додатку Д:

— коефіцієнт ризикового покриття процентними доходами сумарних витрат у розглянутому діапазоні має значення від 0,65 до 0,83 (тобто знаходиться, в основному, нижче умовного рівня 0,8 або 80%), при цьому його мінімімум 65% у 2009 році та 64,7% у 2014 році відповідає «пікам» валютно-фінансовій криз в банківській системі України у 2008 та 2014 рр.

— коефіцієнт безризикового покриття комісійними доходами сумарних витрат у розглянутому діапазоні має значення від 0,09 до 0,2 (тобто знаходиться як вище, так і нижче умовного рівня 0,1 або 10%), при цьому його мінімімум 8,9% у 2009 році та 10,2% у 2010 році також відповідає валютно-фінансовій кризі в банківській системі України, яка виникла під впливом світової фінан-сової кризи 2008 року;

— коефіцієнт співвідношення комісійного та відсоткового доходів у роз-глянутому діапазоні має значення від 0,24 до 0,5 (тобто вище умовного рівня 0,2 або 20%), при цьому його мінімімум у 2009 році відповідає валютнофінан-совій кризі в банківській системі України, яка виникла під впливом світової фінансової кризи 2008 року.

Отримані рівні коефіцієнтів ризику доходності поточної діяльності в середньому по банківській системі України в дипломній роботі використовуються як опорні рівні при аналізі фінансової результативності діяльності об'єкта дипломного дослідження — лідера банківської системи України ПАТ КБ «Приватбанк» .

2.2 Фінансово-економічна характеристика ПАТ КБ «Приватбанк»

ПАТ КБ «ПРИВАТБАНК» є міжрегіональним універсальним та систем-ним банком, орієнтований на обслуговування приватних осіб і корпоративних клієнтів усіх форм власності, входить до складу семи системних банків України, має один з найбільших обсягів капіталу і чистих активів. Заснований у 1992 році, комерційний банк ПАТ КБ «ПРИВАТБАНК» є лідером банківського ринку України.

Національна мережа банківського обслуговування ПриватБанку, що включає в себе 3 216 відділень по всій Україні, 8210 банкоматів, 11 926 терміналів самообслуговування і 147 289 POS-терміналів, дозволяє будь-якому клієнту отримати найвищий рівень обслуговування практично в будь-якій точці країни. На кінець звітного 2013 року середньооблікова чисельність штатного персоналу ПАТ КБ «Приватбанк» нараховує 27 507 чоловік.

Відповідно до Стратегії ПАТ КБ «Приватбанк» генеральна мета діяльності банку є наступною: «Бути лідером в Україні з надання населенню та юридичним особам платіжних та інших банківських послуг, з переходом від обслуговування у відділеннях банку до ідеології навчання клієнтів використанню дистанційних інструментаріїв банківського обслуговування» .

Найважливіші стратегічні напрямки і задачі банку [95]:

1. Нарощування портфеля платіжних карт «Універсальна» та доведення до більшого охоплення населення.

2. Збільшення кількості карт за зарплатним проектом для бюджетних і комерційних підприємств.

3. Перехід на спрощений продуктовий ряд і універсальну технологію обслуговування депозитів.

4. Обслуговування клієнтської бази «Малого і Середнього бізнесу» .

5. Збільшення охоплення VIP-клієнтів активними послугами.

6. Поширення навчальних транзакцій на операції фізичних і юридичних осіб.

7. Утримання параметрів кредитних портфелів відповідно до затверджених стратегічними показниками ризик-апетиту.

8. Зниження частки негативних оцінок клієнтів.

9. Підвищення індексу чистої лояльності співробітників.

В 2013 році відповідно до даних НБУ доля ПриватБанку на ринку пластикових карт склала 51,5%, на ринку банкоматів — 47%, на ринку POS-терміналів в торгових мережах — 56%. На кінець 2013 року кількість випущених пластикових карт ПриватБанку складає 30 984 188 шт., кількість банкоматів — 8 210 шт., кількість терміналів самообслуговування — 11 926 шт., кількість POS-терміналів — 147 289 шт., що є свідоцтвом беззаперечного лідерства за даними показниками.

Головним досягненням ПАТ КБ «Приватбанк» протягом 2013 року є перехід в обслуговуванні юридичних осіб в режимі 24×7×365, що забезпечує цілодобовий доступ для проведення платежів. Сьогодні кожен п’ятий корпоративний клієнт банку проводить платежі в нічний час, вихідні та свята.

За даними компанії GfK, в 2013 році число користувачів Інтернет-банкінгу збільшилось на 35%. В цілому за банківською системою його використовують 10−15% клієнтів. Беззаперечним лідером тут є ПриватБанк (число користувачів Приват-24 за рік зросло більш ніж на 100%). Орієнтація на сучасні технології дозволила ПриватБанку за 2013 рік подвоїти кількість операцій, які проводяться клієнтами через системи Інтернет-банкінгу, і стати лідером в регіоні за популярністю платіжних сервісів для смартфонів.

На рис. Е.1-Е.4 Додатку Е наведені результати аналізу показників позиціонування ПАТ КБ «Приватбанк» на банківському ринку України та порівняльні показники прибутковості його діяльності серед перших 35 банків України.

Як показує аналіз результатів розрахунків, наведених на рис. Е.1-Е.4 Додатку Е:

1. ПАТ КБ «Приватбанк» із значним відривом займає місце лідера в банківській системі України по обсягу активів балансу — 16,8% від загального обсягу активів балансу БС України станом на 01.01.2014 року та 15,5% від загального обсягу активів балансу БС України станом на 01.01.2015 року (після втрати інфраструктури та коштів банку в АР Крим та Луганській і Донецькій областях у 2014 році).

На другому-третьому місцях рейтингу по питомій вазі активів (8,7−10,1%) розташувались банки з 100% участю держави в акціонерному капіталі «Ощадбанк України» та «Укрексімбанк» .

2. Чистий прибуток ПАТ КБ «Приватбанк» за 2013 рік склав 1,873 млрд грн, при цьому банк відрахував з доходів 2,7 млрд грн в резерви знецінення кредитів та дебіторської заборгованості. Чистий прибуток ПАТ КБ «Приватбанк» за 2014 рік склав 0,75 млрд грн, при цьому в форс-мажорних умовах анексії Криму та втрат за рахунок бойових дій у Луганській та Донецькій областях банк відрахував з доходів 2,66 млрд грн в резерви знецінення кредитів та дебіторської заборгованості, тобто на рівні 2013 року.

3. В умовах внутрішньої політичної кризи в 4-му кварталі 2013 року банки значно наростили обсяги відрахувань в резерви знецінення кредитів та дебіторської заборгованості, що привело до загальної збитковості БС України за 2013 рік. У 2014 році виникли обставини різкого погіршення якості кредитних портфелей банків в БС України та необхідності додаткового нарощування обсягів відрахувань в резерви знецінення кредитів та дебіторської заборгованості (рис. Е.4 Додатку Е).

При цьому, 2-й та 3-й в рейтингу ПАТ КБ «Ощадбанк» і ПАТ КБ «Укрексімбанк», відрахувавши більше 12,3 млрд грн та 17,3 млрд грн у 2014 році в резерви знецінення кредитів та дебіторської заборгованості, за результатами 2014 року отримали значні збитки діяльності на рівні 8,6 млрд грн та 9,3 млрд грн. Враховуючи аналогічний стан в більшості банків, БС України у 2014 році уввійшла в збитковий режим, аналогічно 2009 р.

Як показує спільний аналіз даних, наведених на рис. Е.5-Е.12 Додатку Е, за результатами 2013;2014 рр. індивідуальні показники доходності в ПАТ КБ «Приватбанк» та в перших 25−35 банках банківської системи України мали наступні тренди та середні показники:

1. Середній рівень доходності пасивів (активів) банків за рахунок чистих процентних доходів становив 3,61% (2013) та 4,03%(2014), при цьому:

— в ПАТ КБ «Приватбанк» показник становить 3,94%(2013) і 5,06%(2014) та перевищує середньє значення по групі перших 25−35 банків;

— максимальний показник становить +10,21% в «ОТП-банку» (2013) та 10,59% (2014).

2. Середній рівень доходності пасивів (активів) банків за рахунок чистих комісійних доходів становив 1,23% (2013) та 1,47% (2014), при цьому:

— в ПАТ КБ «Приватбанк» показник становить 1,19% (2013) та 1,40% (2014), що дещо нижче середнього значення по групі перших 25- 35 банків;

— максимальний показник становить +5,3% в «Дельта-банку» (2013) та +5,34% в «Дельтабанку» (2014);

3. Середній рівень доходності пасивів (активів) банків за рахунок інших статей доходів (сумарно) становив 1,11% (2013) та 2,47% (2014), при цьому:

— в ПАТ КБ «Приватбанк» показник становить 0,23% (2013) та -0,65% (2014), що значно відхиляється від середнього значення по групі перших 25−35 банків (в основному, за разунок збитків в торгових валютних операціях);

— максимальний показник становить +12,84% в банку «Сітібанк» (2014);

4. Середній рівень зниження рентабельності активів за рахунок створення резервів ризику активів становить (-1,81)% (2013) та (-7,35%) (2014), при цьому:

— в ПАТ КБ «Приватбанк» показник становить (-1,24)% (2013) та (-1,30%) (2014), що є нижчим ніж середнє значення по групі перших 25−35 банків;

— максимальний показник становить (-73,5%) в банку «ВіЕйБі» (2014).

2.3 Аналіз обсягів, динаміки та структури бруттота нетто-доходності банку Проведений аналіз обсягів, динаміки та структури бруттота неттодоходності ПАТ КБ «Приватбанк» у 2007;2014 рр. показав (табл. Ж.2 Додатку Ж):

1. Рівень процентних брутто-доходів банку з рівня 6,04 млрд грн у 2007 році зріс до рівня 29,18 млрд грн у 2014 році, тобто в 4,83 раза;

2. Рівень «чистих» процентних нетто-доходів банку з рівня 3,09 млрд грн у 2007 році зріс до рівня 10,35 млрд грн у 2014 році, тобто в 3,35 раза, що свідчить про більш високий темп зростання процентних витрат у порівненні з темпом росту процентних доходів (рис. Е.13 Додатку Е);

3. Обсяг «чистих» активів ПАТ КБ «Приватбанк» зріс з рівня 56,2 млрд грн у 2007 році до рівня 180,9 млрд грн, тобто в 3,22 рази. Таким чином, за 2007;2014 рр. темп зростання «чистих» процентних нетто-доходів та темп зростання «чистих» активів банку практично співпадають, що свідчить про постійну ефективну політику доходності процентних операцій;

3. Рівень комісійних брутто-доходів банку з рівня 2,18 млрд грн у 2007 році зріс до рівня 3,91 млрд грн у 2014 році, тобто в 1,79 раза;

4. Рівень «чистих» комісійних нетто-доходів банку з рівня 1,92 млрд грн у 2007 році зріс до рівня 2,87 млрд грн у 2014 році, тобто в 1,49 раза, що свідчить про більш високий темп зростання комісійних витрат у порівненні з темпом росту комісійних доходів (рис. Е.14 Додатку Е);

5. Спекулятивні доходи від результатів торгових операцій з ЦП, валютою та іншими інструментами носять нестабільний характер падіння з рівня 422 млн грн у 2007 році до рівня 175 млн грн. у кризовому 2009 році, різкого зростання до рівня 1,056 млрд грн у 2011 році та поступового падіння до збиткового рівня (-1,313 млрд грн) у кризовому 2014 році;

6. Сумарні річні відрахування доходів в резерви відшкодування ризиків з рівня 0,85 млрд грн/рік у 2007 році зросли до рівня 6,22 млрд грн/рік у 2011 році та знизились до рівня 2,66 млрд грн/рік у 2014 році (рис. Е.15 Додатку Е).

Проведений горизонтально-індексний аналіз динаміки приросту рівней валюти баланса, чистих процентних та комісійних витрат, торгівельних і інших доходів та резервів на відшкодування ризиків активних операцій в ПАТ КБ «Приватбанк» у 2007;2014 рр. та вертикально-індексний аналіз трансляції активів балансу в чисті процентні та комісійні витрати, торгівельні і інші доходів та резерви на відшкодування ризиків активних операцій в ПАТ КБ «Приватбанк» у 2007;2014 рр. показав (рис. Е.16-Е.17 Додатку Е):

— у кризові 2009 та 2014 рр. базовий індекс приросту торгівельних (валюта + цінні папери) доходів банку перемістився в негативний діапазон (- 58% у 2009 році та -411% у 2014 році) відносно докризового рівня 2007 року, що показує великий ризик інструментів роботи з валютою та цінними паперами в роки різкої девальвації курсу національної валюти;

— найбільший прирост базового індексу відносно рівня докризового 2007 року спостерігається для щорічних відрахувань доходів в резерви відшкодування ризиків активних операцій;

— коефіцієнт трансляції чистих активів банку у щорічний чистий процентний дохід з рівня 5,51% у 2007 році зріс до рівня 8,56% у 2009 році, у період 2010 — 2013 рр. знизився до рівня приблизно 5% та у 2014 році зріс до рівня 7,6%;

— коефіцієнт трансляції чистих активів банку у щорічний чистий комісійний дохід з рівня 3,42% у 2007 році зріс до рівня 6,7% у 2008 році, у період 2010 — 2014 рр. знизився з рівня 2,9% до 2,1%;

— коефіцієнт трансляції чистих активів банку у щорічний торгівельний дохід (валюта+цінні папери) з рівня 0,12% у 2007 році зріс до рівня 0,45% у 2010 -2011 рр. та знизився з збиткового рівня -0,13% у 2014 році;

— коефіцієнт трансляції чистих активів банку у щорічне відрахування доходів в резерви відшкодування ризиків активних операційв з рівня -1,51% у 2007 році зріс до рівня -5,65% у 2009 році та поступово періоді 2010 — 2014 рр. знизився до рівня 1,45%, тобто до передкризового рівня 2007 року.

Проведений комплексний горизонтально-вертикальний аналіз структури портфелю чистих активів (без резервів) балансу ПАТ КБ «Приватбанк» у 2010 — 2014 рр. показав (рис. Е.18 Додатку Е):

— питома вага «чистого» (без резервів ризику) балансового кредитного портфеля банку в валюті балансу з рівня 76,4% у 2010 році знизилась до мінімального рівня 61,17% у 2012 році та знову зросла до рівня 76,88% у 2014 році;

— питома вага грошових коштів та їх еквівалентів в валюті балансу з рівня 17,4% у 2010 році зросла до рівня 19,2% у 2012 році та знизилась до рівня 15,0% у 2014 році;

— питома вага цінних паперів в портфелі цінних паперів банку у 2010 -2014 рр. становила незначний рівень 0,27 — 0,77%, тобто банк практично не працює з цінними паперами;

— питома вага «чистих» (без резервів) нарахованих та несплачених клієнтами кредитних відсотків в валюті балансу з рівня 2,74% у 2010 році зросла до рівня 16,6% у 2012 році та знизилась до рівня 5,0% у 2014 році.

Таким чином, основним джерелом процентних доходів ПАТ КБ «Приватбанк» є кредитний портфель (більше 75% валюти балансу), а джерелами комісійних доходів є кредитний портфель та готівкові кошти (більше 15% валюти балансу). Інші активи (до 10% від активів валюти балансу) є технічними та бездоходними.

2.4 Факторний аналіз бруттота нетто-доходності банку Проведений спільний аналіз повалютних середньорічних відcоткових ставок доходності активних інструментів ПАТ КБ «Приватбанк» та повалютних середньорічних відcоткових ставок витратності пасивних інструментів ПАТ КБ «Приватбанк» у 2007;2013 рр. (табл. Ж.3-Ж.4 Додатку Ж, рис. Е.19-Е.20 Додатку Е) показав для клієнтських кредитів та клієнтських депозитів:

1. По гривні:

— середньорічний рівень маржі між кредитами та кредитними ресурсами у 2007 році становить

20,5%-10,4% = 10,0%;

— середньорічний рівень маржі між кредитами та кредитними ресурсами у 2009 році становить

26,0%-19,0% = 7,0%;

— середньорічний рівень маржі між кредитами та кредитними ресурсами у 2012;2013 рр. становить

24,5%-15,5% = 8,0%.

Таким чином, після зниження в кризі 2008 -2009 рр. маржі доходності на (-3,0%), у післякризовому періоді вдалось повернути тільки +1,0% маржі доходності, тобто за рахунок зростання вартості кредитних ресурсів доходність гривневих кредитів знизилась.

2. По долару США:

— середньорічний рівень маржі між кредитами та кредитними ресурсами у 2007 році становить

16,9%-7,3% = 9,6%;

— середньорічний рівень маржі між кредитами та кредитними ресурсами у 2009 році становить

16,0%-11,6% = 5,4%;

— середньорічний рівень маржі між кредитами та кредитними ресурсами у 2012;2013 рр. становить

17,2%-7,4% = 9,8%.

Таким чином, після зниження в кризі 2008;2009 рр. маржі доходності по долару США на (-4,2%), у післякризовому періоді вдалось повернути +4,4% маржі доходності, тобто за рахунок повернення вартості валютних кредитних ресурсів доходність доларових кредитів у післякризовому періоді зросла на +0,2%.

2. По євро:

— середньорічний рівень маржі між кредитами та кредитними ресурсами у 2007 році становить

16,0%-7,2% = 8,8%;

— середньорічний рівень маржі між кредитами та кредитними ресурсами у 2009 році становить

19,3%-11,8% = 7,5%;

— середньорічний рівень маржі між кредитами та кредитними ресурсами у 2012;2013 рр. становить

16,9%-6,5% = 10,4%.

Таким чином, після зниження в кризі 2008;2009 рр. маржі доходності по євро на (-1,3%), у післякризовому періоді вдалось повернути +2,9% маржі доходності, тобто за рахунок зниження вартості валютних кредитних ресурсів доходність кредитів у євро у післякризовому періоді зросла на +1,6%. Проведений спільний аналіз повалютних середньорічних відcоткових ставок доходності активних інструментів ПАТ КБ «Приватбанк» та повалютних середньорічних відcоткових ставок витратності пасивних інструментів ПАТ КБ «Приватбанк» у 2007;2013 рр. (табл. Ж.3-Ж.4 Додатку Ж, рис. Е.21-Е.22 Додатку Е) показав для міжбанківських кредитів та міжбанківських депозитів:

1. По гривні:

— середньорічний рівень маржі між кредитами та кредитними ресурсами у 2007 році становить

3,31%-2,83% = 0,48%;

— середньорічний рівень маржі між кредитами та кредитними ресурсами у 2009 році становить

15,2%-15,2% = 0,0%;

— середньорічний рівень маржі між кредитами та кредитними ресурсами у 2012 — 2013 рр. становить

12,0%-11,0% = 1,0%.

Таким чином, розмір маржі доходності при міжбанківському кредитуванні в 8−10 разів нижчий, ніж при клієнтському кредитуванні, тобто ринок міжбанківського кредитування — низькодохідний.

2. По долару США:

— середньорічний рівень маржі між кредитами та кредитними ресурсами у 2007 році становить

5,0%-5,85% = -0,85%;

— середньорічний рівень маржі між кредитами та кредитними ресурсами у 2010 році становить

9,0%-3,0% = 6,0%;

— середньорічний рівень маржі між кредитами та кредитними ресурсами у 2012;2013 рр. становить

2,15%-0,87% = 1,3%.

Таким чином, після тимчасового періоду високої маржі по доларовим операціям міжбанківського кредитування у 2009;2010 рр., у 2013 р. Ринок валютного міжбанківського кредитування по долару США — низькодохідний.

2. По євро:

— середньорічний рівень маржі між кредитами та кредитними ресурсами у 2007 році становить

3,76%-4,99% = -1,2%;

— середньорічний рівень маржі між кредитами та кредитними ресурсами у 2010 році становить

8,1%-2,21% = 5,9%;

— середньорічний рівень маржі між кредитами та кредитними ресурсами у 2012 — 2013 рр. становить

0,57%-0,75% = -0,18%.

Таким чином, після тимчасового періоду високої маржі по євроопера-ціям міжбанківського кредитування у 2009;2010 рр., у 2013 р. ринок валютного міжбанківського кредитування по долару США — збитковий.

Проведений аналіз процентної маржі показав причини, за якими ПАТ КБ «Приватбанк» у 2013;2014 рр. практично вийшов з ринку міжбанківського кредитування.

Проведений аналіз основних показників динаміки та структури процентних доходів і процентних витрат в ПАТ КБ «Приватбанк» у 2007 -2013 рр. показав (табл. Ж.5 Додатку Ж, рис. Е.23-Е.24 Додатку Е):

— основними факторними показниками процентних доходів (брутто-результатів доходності) є процентні доходи від кредитів та кредитної заборгованості клієнтів, питома вага яких у 2007;2013 рр складала 94%-98,5%;

— питома вага процентних доходів від міжбанківського кредитування з рівней 3,37%(2007) — 4,35%(2008) поступово знизилась до рівня 0,56% у 2011 році та впала до рівня 0,12% у 2013 році, тобто банк практично вийшов з ринку міжбанківського кредитування;

— питома вага процентних доходів від інших видів фінансових інструментів банку не перевищує рівня 3,5% та мало впливає на сумарний рівень процентного брутто-доходу;

— основними факторними показниками процентних витрат є процентні витрати на залучення строкових депозитів фізичних осіб, питома вага яких з рівня 59,4% у 2007 році знизилась до рівня 52,1% у 2009 році та поступово зросла до рівня 68,5% у 2013 рр.;

— питома вага процентних витрат на залучення строкових депозитів юридичних осіб з рівня 9,8% у 2007 році зросла до рівня 13,2% у 2009 році та поступово знизилась до рівня 6,2% у 2013 рр.;

— питома вага процентних витрат на залучення строкових міжбанківських депозитів інших банків з рівня 9,8% у 2007 році зросла до рівня 18,2% у 2009 році та поступово знизилась до рівня 4,8% у 2013 році;

— питома вага процентних витрат на залучення поточних рахунків юри-дичних та фізичних осіб з рівня 8,5% у 2007 році зросла до рівня 11,6% у 2008 році та з рівня 7,4% у 2009 році поступово зросла до рівня 9,6% у 2013 році;

— питома вага процентних витрат на залучення кореспондентських рахунків інших банків з рівня 7,0% у 2007 році знизилась до рівня 0,5% у 2010 році та поступово зросла до рівня 6,6% у 2013 році.

Проведений аналіз основних показників динаміки та структури комісійних доходів і процентних витрат в ПАТ КБ «Приватбанк» у 2007;2013 рр. показав (табл. Ж.6 Додатку Ж, рис. Е.25-Е.28 Додатку Е):

— основними факторними показниками комісійних доходів (брутто-результатів доходності) є комісійні доходи від розрахунково-касової діяльності, питома вага яких з рівня 52% у 2007 році зросла до рівня 94% у 2013 році;

— питома вага комісійних доходів від операцій з позабалансовими інструментами (кредитні зобов’язання, акредитиви, гарантії, векселі, валютні цінності) з рівня 46,0% у 2007 р. поступово знизилась до рівня 4,0% у 2013 р.;

— основними факторними показниками комісійних витрат є комісійні витрати на розрахунково-касове обслуговування клієнтів, питома вага яких з рівня 89,0% у 2007 році зросла до рівня 97,1% у 2013 році;

— найбільші комісійні доходи надходять від обслуговування фізичних осіб, питома вага яких складає до 75% у 2012;2013 рр., фізичних осіб (питома вага до 12%) та операцій обслуговування міжбанківських переказів (питома вага до 13%);

— найбільші комісійні витрати виникають за рахунок міжбанківських операцій безготівкового переказу, питома вага яких складає до 76%, та за раху-нок операцій обслуговування фізичних осіб, питома вага яких складає до 13,7%.

Проведений аналіз показників динаміки та структури балансового та позабалансового кредитного портфеля та портфеля резервів відшкодування кредитних ризиків в ПАТ КБ «Приватбанк» у 2007;2013 рр. показав (табл. Ж.8 Додатку Ж, рис. Е.29-Е.30 Додатку Е):

— при зростанні відносного розміру сегментів (1+2) класу мінімальних ризиків в балансовому та позабалансовому кредитному портфелі банку з рівня 48,3% від обсягу чистих активів валюти баланса у 2007 році до рівня 96,1% у 2014 році - рівень чистих процентних доходів, віднесених до чистих активів валюти балансу, зростає з рівня 10,3% у 2007 році до рівня 18,41% у 2014 році;

— при зростанні відносного розміру сегменту 5 класу максимальних ризиків в балансовому та позабалансовому кредитному портфелі банку з рівня 2,3% від обсягу чистих активів валюти баланса у 2007 році до рівня 7,8% у 2014 році - рівень чистих сумарних операційних доходів, віднесених до чистих активів валюти балансу, знижується з рівня 5,56% у 2007 році до рівня 4,38% у 2014 році.

Отримані результати факторного аналізу використані при побудові економетричних моделей залежності рівня доходності банку від комбінації обсягів сегментів кредитів 1−5 класів ризику в кредитному портфелі банку.

2.5 Економетричне моделювання рівня бруттота нетто-доходності ПАТ КБ «Приватбанк» від факторів структури та обсягів ризиків портфелів активів та пасивів банку В якості факторних ознак в побудованих ЕММ в дипломному проекті використані доступні звітні щоквартальні дані звітності ПАТ КБ «Приватбанк» щодо класифікаційного розподілення кредитного портфелю за 5 категоріями ризику та щоквартального рівня накопичених за звітний квартал доходів та вит-рат банку (табл. Ж.5-Ж.8 Додатку Ж та щоквартальна фінансова звітність [95]):

— Відносний обсяг кредитів, класифікованих за 1 категорією ризику, віднесений до обсягів «чистих активів» валюти баланса, % (X1);

— Відносний обсяг кредитів, класифікованих за 2 категорією ризику, віднесений до обсягів «чистих активів» валюти баланса, % (Х2);

— Відносний обсяг кредитів, класифікованих за 3 категорією ризику, віднесений до обсягів «чистих активів» валюти баланса, % (Х3);

— Відносний обсяг кредитів, класифікованих за 4 категорією ризику, віднесений до обсягів «чистих активів» валюти баланса, % (Х4);

— Відносний обсяг кредитів, класифікованих за 5 категорією ризику, віднесений до обсягів «чистих активів» валюти баланса, % (Х5);

— Відносний обсяг створеного сумарного балансового резерву відшкоду-вання ризиків активних операцій, % від чистих активів валюти баланса (Х6).

В якості результативних ознак в дипломному проекті проаналізовані 2 параметра:

— Y1(%) — відносний поквартальний рівень «чистих» процентних доходів, приведених до річної норми, віднесений до обсягів «чистих активів» валюти баланса, % згідно звітній таблиці 2.2;

— Y2(%) — відносний поквартальний рівень сумарного чистого операцій-ного доходу (без резервів), приведений до річного рівня, % від чистих активів валюти баланса згідно звітній таблиці 2.3.

Таблиця 2.2 Вихідні статистичні дані діяльності ПАТ КБ «Приватбанк» для побудови економіко-математичної моделі відносної процентної доходності банку Y1 від відносних рівней ризиків та ресурсно-резервних втрат кредитного портфелю (X1, X2, X3, X4, X5, X6)


Звітний рік	Х1	Х2	Х3	Х4	Х5	Х6	Y1
4кв.2010	30,46%	25,15%	49,22%	9,68%	2,66%	— 15,05%	5,12%
1 кв.2011	28,56%	28,48%	42,05%	6,95%	2,65%	— 13,86%	3,83%
2 кв.2011	32,27%	25,61%	41,61%	7,87%	2,81%	— 14,21%	4,46%
3 кв.2011	32,07%	24,58%	40,70%	9,78%	3,06%	— 15,14%	4,98%
4 кв.2011	25,38%	21,85%	39,31%	10,68%	3,69%	— 15,69%	5,47%
1 кв.2012	30,82%	12,29%	55,65%	14,04%	5,20%	— 17,24%	5,58%
2 кв.2012	33,56%	13,08%	53,83%	12,65%	5,55%	— 17,20%	5,24%
3 кв.2012	31,99%	9,49%	61,66%	12,56%	5,89%	— 18,00%	5,96%
4 кв.2012	21,60%	41,64%	11,09%	12,30%	7,87%	— 17,26%	5,47%
1 кв.2013	58,37%	53,08%	11,14%	12,28%	8,32%	— 16,83%	5,06%
2 кв.2013	53,13%	51,08%	14,40%	12,07%	7,15%	— 15,04%	5,14%
3 кв.2013	49,26%	49,99%	12,80%	8,92%	6,94%	— 14,23%	4,70%
4 кв.2013	40,40%	45,58%	13,29%	8,14%	5,84%	— 12,32%	4,43%
1 кв.2014	52,92%	54,76%	16,64%	5,61%	7,27%	— 13,98%	6,90%
2 кв.2014	49,75%	57,53%	13,99%	4,09%	7,22%	— 13,54%	5,93%
3 кв.2014	50,27%	61,79%	10,05%	3,65%	8,51%	— 14,15%	5,80%
4 кв.2014	40,80%	68,44%	8,74%	3,84%	8,82%	— 13,10%	5,72%
1 кв.2015	30,52%	56,23%	18,00%	3,22%	9,64%	— 12,32%	0,87%

При побудові ЕММ проведений послідовний аналіз статистичної значущості коефіцієнтів лінійної багатофакторної регресійної моделі (БЛМР) на рівні довірчої ймовірності Р=90−95%, для чого об'єднувались чи виключались статистично незначимі фактори послідовно у моделях:

1) 6-факторні моделі

Y1= f (X1,X2,X3,X4,Х5,Х6), Y2= f (X1,X2,X3,X4,Х5,Х6);

2) 4-факторні моделі

Y1= f (X1+X2,X3+X4,Х5,Х6), Y2= f (X1+X2,X3+X4,Х5,Х6);

3) 3-факторні моделі

Y1= f (X1+X2,Х5,Х6), Y2= f (X1+X2,Х5,Х6).

На рис. Л.7 Додатку Л наведені графіки аналізу поквартальної динаміки розподілу балансового+позабалансового кредитного портфеля ПАТ КБ «Приватбанк» по класам ризиків у 2010;2015 рр. та динаміка відповідних, створених за рахунок доходів банку, балансових резервів на відшкодування ризиків (обсяг непрацюючих активів). Аналіз даних, наведених на рис. 2.38 показує, що структура сегментів кредитного портфелю по класам ризиків в ПАТ КБ «Приватбанк» суттєво змінилась після 4 кварталу 2012 року в бік зростання питомої ваги сегментів 1,2 класу ризиків (Х1+Х2), в той же час суттєво знизилась питома вага сегментів 3,4 класу ризику (Х3+Х4), що було враховано при послідовній побудові та аналізу багатомірних економетричних моделей.

Таблиця 2.3 Вихідні статистичні дані діяльності ПАТ КБ «Приватбанк» для побудови економіко-математичної моделі відносної сумарної операційної доходності банку Y2 від відносних рівней ризиків та ресурсно-резервних втрат кредитного портфелю (X1, X2, X3, X4, X5, X6)


Звітний рік	Х1	Х2	Х3	Х4	Х5	Х6	Y2
4кв.2010	30,46%	25,15%	49,22%	9,68%	2,66%	— 15,05%	4,76%
1 кв.2011	28,56%	28,48%	42,05%	6,95%	2,65%	— 13,86%	4,62%
2 кв.2011	32,27%	25,61%	41,61%	7,87%	2,81%	— 14,21%	4,50%
3 кв.2011	32,07%	24,58%	40,70%	9,78%	3,06%	— 15,14%	4,33%
4 кв.2011	25,38%	21,85%	39,31%	10,68%	3,69%	— 15,69%	4,58%
1 кв.2012	30,82%	12,29%	55,65%	14,04%	5,20%	— 17,24%	4,68%
2 кв.2012	33,56%	13,08%	53,83%	12,65%	5,55%	— 17,20%	4,67%
3 кв.2012	31,99%	9,49%	61,66%	12,56%	5,89%	— 18,00%	5,00%
4 кв.2012	21,60%	41,64%	11,09%	12,30%	7,87%	— 17,26%	5,02%
1 кв.2013	58,37%	53,08%	11,14%	12,28%	8,32%	— 16,83%	5,39%
2 кв.2013	53,13%	51,08%	14,40%	12,07%	7,15%	— 15,04%	5,38%
3 кв.2013	49,26%	49,99%	12,80%	8,92%	6,94%	— 14,23%	5,05%
4 кв.2013	40,40%	45,58%	13,29%	8,14%	5,84%	— 12,32%	4,63%
1 кв.2014	52,92%	54,76%	16,64%	5,61%	7,27%	— 13,98%	5,20%
2 кв.2014	49,75%	57,53%	13,99%	4,09%	7,22%	— 13,54%	4,94%
3 кв.2014	50,27%	61,79%	10,05%	3,65%	8,51%	— 14,15%	4,83%
4 кв.2014	40,80%	68,44%	8,74%	3,84%	8,82%	— 13,10%	5,10%
1 кв.2015	30,52%	56,23%	18,00%	3,22%	9,64%	— 12,32%	4,00%

Для множинної лінійної моделі регресії загальне рівняння має вигляд [37]:

(2.1)

де — кількість змінних факторів, а рівняння вибіркової лінійної множинної моделі регресії має вигляд (у оцінках для вибірки з n — вимірів):

(i = 1,…, n) (2.2)

— відхилення фактичних значень від розрахункової оцінки в і-тому вимірі, де:

(2.3)

У матричному вигляді система рівнянь (2.2) прийме вигляд [32]:

(2.4)

де

;; ;; (2.5)

Y — n-мірний вектор-стовпчик спостережень залежной змінной;

Х — матриця розмірності n*(m+1) спостережень незалежних (факторних) змінних;

В — (m+1)-мірний вектор-стовпчик коефіцієнтів в рівнянні (2.3);

е — n-мірний вектор-стовпчик різниць ;

Згідно методу найменших квадратів [32]:

(2.6)

де — вектор-строка, транспонована матриця до вектор стовбця .

Згідно [32], векторстовбець коефіцієнтів (рішень) В розраховується по формулі

(2.7)

де — обернена матриця до матриці ;

транспонова матриця до матриці

Рішення (2.7) є справедливим для будь-якої кількості коефіцієнтів .

Для оцінки адекватності регресії моделі та щільності кореляційного зв’язку для багатофакторних (m=3, 4, 6) лінійних регресійних рівнянь оцінюється коефіцієнт детермінації з врахуванням кількості ступенів вільності m за формулою [37]:

(2.8)

При >0,75 — сильний кореляційний зв’язок, 0,36>>0,75 — кореляційний зв’язок середньої щільності; <0,36 — кореляційній зв’язок низької щільності.

Значущість рівня лінійної множинної регресії (ЛМР) у цілому оцінюється за допомогою F-критерія Фішера (для n — кількості спостережень = рівнянь регресії, m — кількості факторів в рівнянні регресії) за формулою [32]:

а) для БЛМР багатофакторної (множинної) лінійної моделі регресії (кількість факторів m>1)

(2.9)

із зрівнянням його з табличним значенням на рівні значущості (зазвичай,).

. (2.10)

Згідно з таблицями для рівня значущості (рівень довірчої ймовірності Р=0,95) у випадках:

а) n=18, m =6 (модель № 1 — 6 факторів):

б) n=18, m =4 (модель № 2 — 4 фактора):

в) n=18, m =3 (модель № 3 — 3 фактора):

F-тест для БЛМР:

1. Якщо, то рівняння БЛМР визнається статистично значущим на рівні значущості .

2. Якщо, то визначається статистична незначущість рівняння БЛМР на рівні значущості .

Оцінка значущості коефіцієнтів багатофакторної лінійної моделі регресії БЛМР.

Оцінка значущості коефіцієнтів рівняння БЛМР здійснюються за допомогою t-критерію Ст’юдента [21]:

(2.11)

із зрівнянням його з табличним значенням

(2.12)

де — середньоквадратичне відхилення (стандартна похибка) коефіцієнта регресії;

Для багатофакторної лінійної моделі регресії БЛМР середньоквадратич-не відхилення (стандартна похибка) коефіцієнта регресії розраховується за алгоритмом [32]:

() (2.13)

— оцінка середньоквадратичного відхилення похибок;

() — відповідний діагональний елемент матриці, який для БЛМР за великою складністю розрахунків практично розраховується в «електронних» таблицях Excel — 2013 (модуль «Аналіз даних» — «Регресія»).

t-тест для БЛМР.

Якщо, то коефіцієнт признається статистично значущим; якщо, то — статистично незначущий на рівні значущості .

Згідно з таблицями значень критерію Cт’юдента при =0,05 для випадків:

а) n=18, m =6 (модель № 1 — 6 факторів):

(P=0,95)

б) n=18, m =4 (модель № 2 — 4 фактора):

(P=0,95)

в) n=18, m =3 (модель № 3 — 3 фактора):

(P=0,95)

Довірчі інтервали для коефіцієнтів регресійної моделі розраховуються за формулою [32]:

. (2.14)

Обчислення коефіцієнтів еластичності.

Коефіцієнт еластичності показує - на скільки відсотків (від середньої) змінюється у середньому при зміненні тільки на 1% та обчислюється за формулою:

. (2.15)

Важливою економічною характеристикою моделі є сумарна еластичність:

. (2.16)

Сумарна еластичність показує на скільки відсотків (від середньої) змінюється у середньому при зміненні всіх факторів на 1%.

В табл. К.1 — К.6 Додатку К та на рис. Л.1-Л.6 Додатку Л наведені результати побудови багатофакторної регресій та оцінки їх параметрів згідно наведеним алгоритмам в середовищі «електронних» таблиць EXCEL-2013.

Аналіз характеристик побудованих регресій:

— Y1(%) — відносний поквартальний рівень «чистих» процентних доходів, приведених до річної норми, віднесений до обсягів «чистих активів» валюти баланса, від комплексу змінних факторів ризику та резервів кредитного портфелю Х1 — Х6;

— Y2(%) — відносний поквартальний рівень сумарного чистого операцій-ного доходу (без резервів), приведений до річного рівня, від комплексу змінних факторів ризику та резервів кредитного портфелю Х1-Х6

Результати моделювання:

1) Регресії Y1(%) — відносного поквартального рівня «чистих» процентних доходів, приведений до річного рівня, % від чистих активів валюти баланса від комплексу змінних факторів ризику та резервів кредитного портфелю Х1-Х6:

а) Модель № 1(Y1) — 6-ти факторна лінійна БЛМР (табл. К1 Додатку К, рис. Л.1 Додатку Л):

Рівняння регресії має вид:

Y1 = 0,6 609*X1−0,6 573*X2−0,7 002*X3−0,29 667*X4−0,27 590*X5;

— 0,75 869*X6

Статистичні показники рівняння:

— щильний кореляціний зв’язок;

— статистична значущість рівняння підтверджена за критерієм Фішера при рівні довірчої ймовірності Р=95%.

Статистичні показники значущості коефіцієнтів рівняння за критеріє Стьюдента при рівні довірчої ймовірності Р=95%:

— - значущість нижче заданого рівня Р=95%

— - значущість вище заданого рівня Р=95%

Як показує проведений аналіз, статистична значущість отриманих коефіцієнтів при факторах Х1, Х2, Х3, Х4, Х5 нижче заданого рівня на 3−19%, що потребує подальшого моделювання із скороченням чи модифікацією цих факторів.

б) Модель № 2(Y1) — 4-х факторна лінійна БЛМР (табл. К.2 Додатку К, рис. Л.2 Додатку Л):

Рівняння регресії має вид:

Y2 = 0,1 978*(X1+X2)-0,1 927*(X3+X4) — 0,30 860*X5 — 0,40 938*X6

Статистичні показники рівняння:

— щильний кореляціний зв’язок;

— статистична значущість рівняння підтверджена за критерієм Фішера при рівні довірчої ймовірності Р=95%.

— - значущість нижче заданого рівня Р=95%

— - значущість значно нижче заданого рівня Р=95%

— - значущість нижче заданого рівня Р=95%

— - значущість вище заданого рівня Р=95%

Як показує проведений аналіз, статистична значущість отриманих коефіцієнтів при об'єднаному факторах (Х1+Х2) і (Х3+Х4), та Х5 нижче заданого рівня на 9−53,06%, що потребує виключення факторів (Х3+Х4) при подальшому моделюванні із скороченням чи модифікацією цих факторів.

в) Модель № 3(Y1) — 3-х факторна лінійна БЛМР (табл. К.3 Додатку К, рис. Л.3 Додатку Л):

Рівняння регресії має вид:

Y2 = 0,2 581*(X1+X2) — 0,25 368*X5 — 0,30 802*X6

Статистичні показники рівняння:

— щильний кореляціний зв’язок;

— статистична значущість рівняння підтверджена за критерієм Фішера при рівні довірчої ймовірності Р=95%.

— - значущість вище заданого рівня Р=95%

Як показує проведений аналіз, статистична значущість всіх отриманих коефіцієнтів при об'єднаному факторі (Х1+Х2) та фактору Х6 значно вище заданого рівня, по фактору Х5 рівень значущості на 10% нижче заданого.

2) Регресії Y2(%) — відносного поквартального рівня сумарного чистого операційного доходу (без резервів), приведений до річного рівня, % від чистих активів валюти баланса від комплексу змінних факторів ризику та резервів кредитного портфелю Х1 — Х6:

а) Модель № 1(Y2) — 6-ти факторна лінійна БЛМР (табл. К.4 Додатку К, рис. Л.4 Додатку Л):

Рівняння регресії має вид:

Y2 = 0,995*X1+0,4 076*X2+0,1 422*X3+0,5 312*X4−0,8 516*X5;

— 0,16 634*X6

Статистичні показники рівняння:

— щильний кореляціний зв’язок;

— статистична значущість рівняння підтверджена за критерієм Фішера при рівні довірчої ймовірності Р=95%.

— - значущість нижче заданого рівня Р=95%

— - значущість вище заданого рівня Р=95%

— - значущість нижче заданого рівня Р=95%

— - значущість вище заданого рівня Р=95%

Як показує проведений аналіз, статистична значущість отриманих коефіцієнтів при факторах Х1, Х3, Х4 нижче заданого рівня на 7−15%, що потребує подальшого моделювання із скороченням чи модифікацією цих факторів.

б) Модель № 2(Y2) — 4-х факторна лінійна БЛМР (табл. К.5 Додатку К, рис. Л.5 Додатку Л):

Рівняння регресії має вид:

Y2 = 0,2 176*(X1+X2)+0,337*(X3+X4) — 0,7 314*X5 — 0,23 024*X6

Статистичні показники рівняння:

— щильний кореляціний зв’язок;

— статистична значущість рівняння підтверджена за критерієм Фішера при рівні довірчої ймовірності Р=95%.

— - значущість вище заданого рівня Р=95%

— - значущість значно нижче заданого рівня Р=95%

— - значущість дещо нижче заданого рівня Р=95%

— - значущість вище заданого рівня Р=95%

Як показує проведений аналіз, статистична значущість отриманих коефіцієнтів при об'єднаному факторі (Х3+Х4) значно нижче заданого рівня на 55,6%, що потребує виключення цього фактору при подальшому моделюванні із скороченням чи модифікацією цих факторів.

в) Модель № 3(Y2) — 3-х факторна лінійна БЛМР (табл. К.6 Додатку К, рис. Л.6 Додатку Л):

Рівняння регресії має вид:

Y2 = 0,2 071*(X1+X2) — 0,8 277*X5 — 0,24 800*X6

Статистичні показники рівняння:

— щильний кореляціний зв’язок;

— статистична значущість рівняння підтверджена за критерієм Фішера при рівні довірчої ймовірності Р=95%.

— - значущість вище заданого рівня Р=95%

Як показує проведений аналіз, статистична значущість всіх отриманих коефіцієнтів при об'єднаному факторі (Х1+Х3) та факторах Х5, Х6 значно вище заданого рівня, тобто подальше моделювання непотрібно.

Проведене економетричне моделювання показує:

1. Зростання питомої ваги суми питомої ваги сегментів (Х1+Х2) ризико-вих класів кредитного портфеля статистично значуще на рівні довірчої ймовір-ності Р=0,95 веде до зростання результативних функцій доходності Y1 та Y2;

2. Зростання питомої ваги питомої ваги сегментів Х5 та Х6 ризикових класів кредитного портфеля статистично значуще на рівні довірчої ймовірності Р=0,95 веде до падіння результативних функцій доходності Y1 та Y2;

3. Вплив питомої ваги сегментів (Х3+Х4) можна не враховувати.

4. Довірчі границі ймовірного відхилення моделі від номіналу (Р=95%):

— для моделі № 3(Y1) з рівня 20% для 1 кв. 2010 зростають до рівня 100% для 1 кварталу 2015;

— для моделі № 3(Y2) з рівня 5% для 1 кв. 2010 зростають до рівня 25% для 1 кварталу 2015, тобто модель Y2=f (X1-X6) є більш статистично стійкою на проаналізованій вибірці 18 кварталів діяльності банку.

Висновки до розділу 2

Проведений аналіз загальних трендів доходності банківської системи України у період 2007;2015 рр., який формувався під впливом на економіку України світової фінансової кризи 2008;2009 року та внутрішньої військово-політичної та супутньої фінансової кризи 2014;2015 рр. в Україні, показав:

— при цьому у кризовому та посткризовому періодах (2009;2013 рр.) питома вага процентних доходів в сумарних доходах БС України зменшилась з рівня 83,3% (2009 р.) до рівня 72,0% (2014 р.), а питома вага комісійних доходів зросла з рівня 11,3% (2009 р.) до 14,8% (2013 р.) та впала до 13,45% у 2014 р.;

— відповідно у кризових роках питома вага доходів від торгівельних операцій з рівня 2,0% зростала до 9,4% у 2009 році та 7,4% у 2014 році;

— при зростанні питомої ваги відрахувань в резерви більше 16% від обсягу «чистих» активів балансу діяльність БС України стає збитковою (при падінні «чистої» валюти балансу БС України з рівня 1147 млрд грн у 2013 році до рівня 1115 млрд грн у 2014 році - накопичений резерв ризиків зріс з рівня 130 млрд грн (11,4%) до 201 млрд грн (18,0%), а річний збиток БС 2014 року досяг обсягу (-52,5) млрд грн при річному прибутку 1,44 млрд грн у 2013 році);

— за результатами поглиблення фінансової кризи в банківській системі України у 1 кварталі 2015 року при рівні «чистої» валюти балансу БС 1124 млрд грн — накопичений резерв ризиків зріс з рівня 201 млрд грн (18%) станом на 31.12.2014 до рівня 316,5 млрд грн (28,16%) станом на 01.04.2015, що відповідно супроводжується збитком БС України тільки за 1 квартал 2015 року у розмірі (-81,5) млрд грн.

Проведений аналіз рейтингової позиції в банківській системі України досліджуємого в дипломному проекті ПАТ КБ «Приватбанк» показали:

За результатами 1 кварталу 2015 року ПАТ КБ «Приватбанк» відрахував додатково до резервів ризику 631,5 млн грн, що привело до рівня отриманого за квартал чистого прибутку у розмірі 6,35 млн. грн, тобто банк всі чисті доходи використовує на створення додаткових резервів ризику.

Проведений аналіз обсягів, динаміки та структури бруттота неттодоходності ПАТ КБ «Приватбанк» у 2007;2014 рр. показав:

— коефіцієнт трансляції чистих активів банку у щорічний чистий процентний дохід з рівня 5,51% у 2007 році зріс до рівня 8,56% у 2009 році, у період 2010;2013 рр. знизився до рівня приблизно 5% та у 2014 році зріс до рівня 7,6%;

— коефіцієнт трансляції чистих активів банку у щорічний чистий комісійний дохід з рівня 3,42% у 2007 році зріс до рівня 6,7% у 2008 році, у період 2010;2014 рр. знизився з рівня 2,9% до 2,1%;

— коефіцієнт трансляції чистих активів банку у щорічне відрахування доходів в резерви відшкодування ризиків активних операційв з рівня -1,51% у 2007 році зріс до рівня -5,65% у 2009 році та поступово періоді 2010;2014 рр. знизився до рівня 1,45%, тобто до передкризового рівня 2007 року.

Проведений комплексний горизонтально-вертикальний аналіз структури портфелю чистих активів (без резервів) балансу ПАТ КБ «Приватбанк» у 2010 — 2014 рр. показав:

— питома вага цінних паперів в портфелі цінних паперів банку у 2010 -2014 рр. становила незначний рівень 0,27−0,77%, тобто банк практично не працює з цінними паперами;

Проведений спільний аналіз повалютних середньорічних відcоткових ставок доходності активних інструментів ПАТ КБ «Приватбанк» та повалютних середньорічних відcоткових ставок витратності пасивних інструментів ПАТ КБ «Приватбанк» у 2007 -2013 рр. показав для клієнтських кредитів та клієнтських депозитів:

1. По гривні:

— середньорічний рівень маржі між кредитами та кредитними ресурсами у 2012 — 2013 рр. становить

24,5%-15,5% = 8,0%.

2. По долару США:

— середньорічний рівень маржі між кредитами та кредитними ресурсами у 2012 — 2013 рр. становить

17,2%-7,4% = 9,8%.

2. По євро:

— середньорічний рівень маржі між кредитами та кредитними ресурсами у 2012 — 2013 рр. становить

16,9%-6,5% = 10,4%.

Проведений спільний аналіз повалютних середньорічних відcоткових ставок доходності активних інструментів ПАТ КБ «Приватбанк» та повалютних середньорічних відcоткових ставок витратності пасивних інструментів ПАТ КБ «Приватбанк» у 2007;2013 рр. показав для міжбанківських кредитів та міжбанківських депозитів:

1. По гривні:

— середньорічний рівень маржі між кредитами та кредитними ресурсами у 2012 — 2013 рр. становить

12,0%-11,0% = 1,0%.

2. По долару США:

— середньорічний рівень маржі між кредитами та кредитними ресурсами у 2012 — 2013 рр. становить

2,15%-0,87% = 1,3%.

2. По євро:

— середньорічний рівень маржі між кредитами та кредитними ресурсами у 2012;2013 рр. становить

0,57%-0,75% = -0,18%.

Проведений аналіз основних показників динаміки та структури процентних доходів і процентних витрат в ПАТ КБ «Приватбанк» у 2007;2013 рр. показав:

Проведений аналіз основних показників динаміки та структури комісійних доходів і процентних витрат в ПАТ КБ «Приватбанк» у 2007;2013 рр. показав:

— найбільші комісійні доходи надходять від обслуговування фізичних осіб, питома вага яких складає до 75% у 2012;2013 рр., фізичних осіб (питома вага складає до 12%) та операцій обслуговування міжбанківських переказів (питома вага складає до 13%);

— найбільші комісійні витрати виникають за рахунок міжбанківських операцій безготівкового переказу, питома вага яких складає до 76%, та за рахунок операцій обслуговування фізичних осіб, питома вага яких складає до 13,7%.

В якості факторних ознак в побудованих ЕММ в дипломному проекті використані доступні звітні щоквартальні дані звітності ПАТ КБ «Приватбанк» щодо класифікаційного розподілення кредитного портфелю за 5 категоріями ризику та щоквартального рівня накопичених за звітний квартал доходів та витрат банку:

— Відносний обсяг кредитів, класифікованих за 1−5 категорією ризику, віднесений до обсягів «чистих активів» валюти баланса, % (X1-X5).

В якості результативних ознак в дипломному проекті проаналізовані 2 параметра:

— Y1(%) — відносний поквартальний рівень «чистих» процентних доходів, приведених до річної норми, віднесений до обсягів «чистих активів» валюти баланса, % ;

— Y2(%) — відносний поквартальний рівень сумарного чистого операцій-ного доходу (без резервів), приведений до річного рівня, % від чистих активів валюти баланса.

4) 6-факторні модел

Y1= f (X1,X2,X3,X4,Х5,Х6),

Y2= f (X1,X2,X3,X4,Х5,Х6);

5) 4-факторні моделі

Y1= f (X1+X2,X3+X4,Х5,Х6),

Y2= f (X1+X2,X3+X4,Х5,Х6);

6) 3-факторні моделі

Y1= f (X1+X2,Х5,Х6),

Y2= f (X1+X2,Х5,Х6).

Проведене економетричне моделювання показує:

3. Вплив питомої ваги сегментів (Х3+Х4) можна не враховувати.

4. Довірчі границі ймовірного відхилення моделі від номіналу (Р=95%):

— для моделі № 3(Y1) з рівня 20% для 1 кв. 2010 зростають до рівня 100% для 1 кварталу 2015;

— для моделі № 3(Y2) з рівня 5% для 1 кв .2010 зростають до рівня 25% для 1 кварталу 2015, тобто модель Y2=f (X1-X6) є більш статистично стійкою на проаналізованій вибірці 18 кварталів діяльності банку.

Розділ 3. Шляхи зростання чистої доходності діяльності ПАТ КБ «Приватбанк»

3.1 Досягнення і недоліки ПАТ КБ «Приватбанк» в управлінні чистою операційною доходністю банку

Банківська система України з 1 кварталу 2014 року знаходиться в системній фінансовій кризі, яка характеризується ажіотажним відтоком депозитів юридичних та фізичних осіб з спробою їх переведення в готівкову іноземну валюту, або інвестуванням їх в нерухомість чи товари довгостроко-вого вжитку. Як показує аналіз даних динаміки поквартального ланцюгового індексу приросту обсягів депозитів в нацвалюті та інвалюті в БС України у 2007;2015 рр. (рис. М.1 Додатку М):

— індекс відтоку вкладів у 2014 році становив (-24,1%) у 1 кварталі 2014 року та (-11,5%) у 2 кварталі 2014 року, при чому у 2 кварталі 2014 року відток вкладів спостерігався практично тілько для валютних вкладів;

— після тимчасової стабілізації відтоку депозитів у 3 кварталі 2014 року, у 4 кварталі 2014 року індекс відтоку становив (-25,8%), а у 1 кварталі 2015 року (-20,1)%, при чому основна частка відтоку вкладів припадає на валютні вклади.

Як результат, глибина системної банківської кризи 2014;2015 року в БС України стала набагато більшою, ніж криза 4 кварталу 2008 — 1 кварталу 2009 рр., а сумарний відтік вкладів із банківської системи у 2014 — 1 кварталі 2015 рр. становить (рис. М.2 Додатку М) — 12 млрд. доларів США та 65 млрд. грн., що привело до банкрутства вже 50 банків (тобто практично 28%), серед яких є найбільші банки «Дельта-банк», «Надра», «Форум», «Брокбізнесбанк» з першої групи рейтингу БС України. Не минули кризові явища ї діяльності досліджуємого найбільшого банку БС України ПАТ КБ «Приватбанк» .

На рис. М.3-М.6 Додатку М наведені результати проведеного аналізу динаміки та структури зміни обсягів залучених коштів в національній та іноземній валюті, а також розміщення їх в активи ПАТ КБ «Приватбанк» у 3 кварталі 2013 року — 1 кварталі 2015 року.

Як показали результати аналізу:

1. Запозичені та залучені кошти в іноземній валюті (рис. М.3 Додатку М):

— загальний обсяг зобов’язань банку в іноземній валюті з рівня 12,30 млрд USD у 3 кварталі 2013 року знизився до рівня 11,72 млрд USD у 4 кварталі 2013 року та почав стрімко знижуватися з 1 кварталу 2014 року, досягнувши рівня 5,36 млрд USD у 1 кварталі 2015 року, тобто індекс падіння становить 2,30;

— обсяг строкових депозитів фізичних осіб в іноземній валюті з рівня 5,47 млрд USD у 3 кварталі 2013 року знизився до рівня 5,38 млрд USD у 4 кварталі 2013 року та почав стрімко знижуватися з 1 кварталу 2014 року, досягнувши рівня 2,76 млрд USD у 1 кварталі 2015 року, тобто індекс падіння становить 1,98;

— обсяг строкових депозитів юридичних осіб в іноземній валюті з рівня 704,4 млн USD у 3 кварталі 2013 року максимально знизився до рівня 638,2 млн USD у 3 кварталі 2014 року та відновися до рівня 783,0 млн USD у 1 кварталі 2015 року, тобто індекс росту становить 1,11;

— обсяг запозичених коштів в інвалюті у інших банків з рівня 645 млн USD у 3 кварталі 2013 року поступово знизився до рівня 94,0 млн USD у 1 кварталі 2015 року, тобто індекс падіння становить 6,86;

— обсяг інших фінансових зобов’язань (нараховані та несплачені дивіденди, відсотки та тимчасова фінансова допомога) в іноземній валюті з рівня 4,45 млрд USD у 3 кварталі 2013 року знизився до рівня 4,04 млрд USD у 4 кварталі 2013 року та стрімко знизився з 1 кварталу 2014 року, досягнувши рівня 0,68 млрд USD, який знизився до рівня 0,66 млрд USD у 1 кварталі 2015 року, тобто індекс падіння становить 6,74;

— обсяг поточних коштів в інвалюті фізичних та юридичних осіб залишився практично на постійному рівні 1,04−1,05 млрд USD.

2. Запозичені та залучені кошти в національній валюті (рис. М.4 Додатку М):

— загальний обсяг зобов’язань банку в національній валюті з рівня 82,21 млрд грн у 3 кварталі 2013 року зріс до рівня 100,5 млрд грн у 4 кварталі 2013 року, знизився до рівня 91,3 млрд грн у 1 кварталі 2014 року та поступово зріс до рівня 1,21 млрд грн у 1 кварталі 2015 року, тобто індекс росту становить 1,22;

— обсяг строкових депозитів фізичних осіб в національній валюті з рівня 40,04 млрд грн у 3 кварталі 2013 року зріс до рівня 45,37 млрд грн у 4 кварталі 2013 року, знизився до рівня 41,77 млрд грн у 1 кварталі 2014 року та поступово знизився до рівня 34,22 млрд грн у 1 кварталі 2015 року, тобто індекс падіння становить 1,17;

— обсяг строкових депозитів юридичних осіб в національній валюті з рівня 4,1 млрд грн у 3 кварталі 2013 року поступово знизився до рівня 3,2 млрд грн у 1 кварталі 2015 року, тобто індекс падіння становить 1,28;

— обсяг поточних коштів в національній валюті фізичних та юридичних осіб з рівня 22,36 млрд грн поступово зріс до рівня 26,95 млрд грн, тобто індекс росту склав 1,21.

— обсяг запозичених коштів в інвалюті у інших банків (включаюяи НБУ) з рівня 5,79 млрд грн у 3 кварталі 2013 року знизився до рівня 4,83 млрд грн у 4 квраталі 2013 року, а з 1 кварталу 2014 року за рахунок стабілізаційних кредитів НБУ виріс спочатку до рівня12,93 млрд грн у 1 кварталі 2014 та досяг рівня 30,7 млрд грн у 1 кварталі 2015 року, тобто індекс росту становить 6,36.

За даними НБУ, за весь 2014 рік «Приватбанк» отримав від нього рефі-нансування на понад 30 днів на суму біля 20,8 млрд грн. З них стабкредити ста-новили 9,9 млрд грн (в абсолютному вимірі це була найбільша сума в банківсь-кій системі).

Однак, відтік коштів населення з Приватбанку у 2014 році був ще біль-шим. Так, у 2014 р. портфель гривневих депозитів фізосіб у ПАТ «Приватбанк» зменшився на 9,65 млрд грн. (-15,9%), а валютних — на суму біля 2,16 млрд дол (-37,5%), що в абсолютному вимірі були найбільшими втратами у системі.

За даними НБУ, у січні 2015 року Приватбанк одержав від нього стабілізаційні кредити на 2,38 млрд грн, у лютому — на 3,29 млрд грн, у березні - на 2,12 млрд грн, у квітні - ще, принаймні, на 1,92 млрд грн. Тобто загалом за 4 місяці 2015 року йдеться про суму близько 9,7 млрд грн, або майже стільки ж, скільки за весь 2014 рік.

Водночас знову ж таки відтік депозитів населення з Приватбанку в І квар-талі був більш суттєвим (табл. Н.1 — Н.2 Додатку Н). Так, обсяг валютних вкладів фізосіб в січні-березні 2015 р. скоротився на суму близько 499,7 млн дол (-13,9%), а гривневих — на 2,3 млрд грн (-4,5%). Якщо перевести суму цих втрачених валютних вкладів по офіційному курсу на 01 січня (15,77 грн/дол) й додати до них втрачені гривневі вклади, вийде, що депозитний портфель «Привата» «недорахував» у І кварталі 10,2 млрд грн. А якщо ж робити розрахунки по курсу на 01 квітня (23,45 грн/ дол), вийде 14 млрд грн.

Проведений аналіз динаміки статей активів ПАТ КБ «Приватбанк» у національній та іноземній валюті у 2 кварталі 2013 р. — 1 кварталі 2015 р. показав (рис. М.5 — М.6 Додатку М):

— загальний обсяг активів в іноземній валюті з рівня 11,17 млрд USD зни-зився до рівня 4,84 млрд USD, тобто в 2,31 раза (на 6,33 млрд USD), при цьому:

а) обсяг кредитів в інвалюті, наданих фізичним особам зріс з рівня 143 млн USD до рівня 234 млн USD;

б) обсяг міжбанківських кредитів в інвалюті знизився з рівня 433 млн USD до рівня 122 млн USD;

в) обсяг кредитів в інвалюті, наданих юридичним особам знизився з рівня 3,53 млрд USD до рівня 2,96 млрд USD, тобто на 0,57 млрд USD;

г) обсяг інших фінансових активів (зарезервовані кошти — несплачені дивіденди та відсотки, заборгованість за картковими платежами, готівкові кошти) знизився з рівня 7,06 млрд USD до рівня 1,52 млрд USD, тобто на 5,5 млрд USD (основне джерело падіння валютних активів).

— падіння активів в національній валюті не відбулось.

Як показує аналіз динаміки росту відсоткових ставок на залучення депозитів ПАТ КБ «Приватбанк» (рис. М.6-М.8 Додатку М), то в умовах найбільш суттєвого в БС України відтоку депозитів з банку у 2014;2015 рр. депозитна політика банку відносно депозитної стратегії прибуткових банків з 100% іноземним капіталом змінилась на агресивну та дуже витратну.

За ризиком витратності на залучення депозитів у 1 кварталі 2015 року ПАТ КБ «Приватбанк» наблизився до групи надто ризикованих та нестійких банків типу «Платінум Банк», а станом на 10.05.2015 р. банк додатково завищив акціонні ставки залучення депозитів в травні на + 4,0−4,2% в гривні за рахунок сплати податку на відсотки з депозитів та військовий збір (21,5%) не клієнтами банку, а саме банком.

Як результат, у 1 кварталі 2015 року чистий процентний дохід банку знизився до рівня 0,43 млрд грн (процентний дохід 8,156 млрд грн, а процентні витрати -7,721 млрд грн), що в 6 разів менше рівня чистого процентного доходу 2,65 млрд грн. у 4 кварталі 2014 року (процентний дохід 7,76 млрд грн, а процентні витрати — 5,30 млрд грн) та в 7 разів менше рівня чистого процентного доходу 2,97 млрд грн. у 1 кварталі 2014 року (процентний дохід 7,02 млрд грн, а процентні витрати — 4,05 млрд грн). При цьому слід відмітити, що поквартальний рівень процентних брутто-доходів поступово зростає на 6−10% у квартал, а поквартальний рівень процентних витрат у 1 кварталі 2015 року зріс на 46% у порівнянні з 4 кварталом 2014 року та на 91% у порівнянні з 1 кварталом 2014 року.

Таким чином, у 2015 році в ПАТ КБ «Приватбанк» основним недоліком доходної політики банку є надзвичайно неоптимальний шлях поповнення відтоку ресурсної бази банку за рахунок залучення депозитних ресурсів за самими найвищими ставками в БС України, що характерно для банків, які знаходяться в критичному стані. При цьому слід відмітити, що залучення стабілізаційних кредитів НБУ на суму 18,4 млрд грн (14% зобов’язань) також відбулось за надвисокими ставками 18 — 31% річних, що різко підняло рівень відсоткових витрат на залучення ресурсної бази.

3.2 Пропозиції щодо зростання чистої доходності процентного сегменту операційної доходності банку

В поточних умовах надзвичайно високої вартості для ПАТ КБ «Приватбанк» залучених ресурсів [95]:

— стабілізаційні кредити НБУ за ставкою 18−31% річних (гривня);

— кошти поточних рахунків клієнтів за ставкою 10% річних (гривня) та 5% (валюта);

— депозити юридичних та фізичних осіб за ставкою до 29% річних (гривня) та 14,%(валюта);

— відсутність можливості внутрішніх міжбанківських та зовнішніх (валютних) запозичень в зв’язку з фінансовою нестабільністю в Україні,

навіть впровадження надзвичайно високих кредитних ставок (36%-48% річних) для короткострокових карткових кредитів (з найпривабливішими пільговими ставками комісій перших 30−55 днів — 15% річних [95]) з кредитними лімітами 15 000 грн для фізосіб та 200 000 грн для юросіб, а також впровадження автоматичного підняття відсоткової ставки до 60% рівня при будь-яких простроченнях графіків повернення кредитів чи сплати відсотків і вровадження штрафів і пені на рівні 0,2% за кожний день прострочки — не дає необхідного ефекту.

Таким чином, необхідна тимчасова переорієнтація банку на вкладення в активи з рівнем маржевої дохідності 30−40% річних для часткової компенсації низької процентної маржі кредитного портфеля.

Пропонуємим інструментом підняття маржевої доходності ПАТ КБ «Приватбанк» в дипломному дослідженні є вкладення активів банку на вторинному ринку державних облігацій внутрішнього займу (ОВДП).

Як показав аналіз доходності операцій з короткостроковими ОВДП (погашенням у 2015 — 2016 рр.) на сьогодні в обігу на вторинному ринку ціннихї паперів є емітовані процентні гривневі ОВДП з наступним рівнем купонної дохідності (табл. 3.1 [105]):

Таблиця 3.1 Процентні ОВДП (в гривнях) в обігу на вторинному ринку за даними Міністерства фінансів України [105]


Код	Номінальна вартість облігації	Дата розміщення	Терміни сплати відсотків	Дата погашення	Номінальний рівень дохідності, %


UA4000141592		07.06.2012	21.11.2012	20.05.2015	14,3
			22.05.2013
			20.11.2013
			21.05.2014
			19.11.2014
			20.05.2015
UA4000185607		30.07.2014	;	29.07.2015
UA4000186787		23.09.2014	;	23.09.2015	17,5
UA4000180582		13.05.2014	29.10.2014	27.04.2016
			29.04.2015
			28.10.2015
			27.04.2016
UA4000180772		27.05.2014	19.11.2014	18.05.2016
			20.05.2015
			18.11.2015
			18.05.2016
UA4000181275		03.06.2014	03.12.2014	01.06.2016	16,98
			03.06.2015
			02.12.2015
			01.06.2016
UA4000184253		10.06.2014	10.12.2014	08.06.2016	16,95
			10.06.2015
			09.12.2015
			08.06.2016
UA4000184352		17.06.2014	17.12.2014	15.06.2016	16,95
			17.06.2015
			16.12.2015
			15.06.2016
UA4000185201		09.07.2014	07.01.2015	06.07.2016	16,75
			08.07.2015
			06.01.2016
			06.07.2016
UA4000185276		15.07.2014	14.01.2015	13.07.2016	16,75
			15.07.2015
			13.01.2016
			13.07.2016
UA4000186175		21.08.2014	18.02.2015	17.08.2016	17,3
			19.08.2015
			17.02.2016
			17.08.2016
Код	Номінальна вартість облігації	Дата розміщення	Терміни сплати відсотків	Дата погашення	Номінальний рівень дохідності, %


UA4000187280		29.10.2014	22.04.2015	19.10.2016	16,49
			21.10.2015
			20.04.2016
			19.10.2016
UA4000187512		06.11.2014	06.05.2015	02.11.2016	16,52
			04.11.2015
			04.05.2016
			02.11.2016
UA4000187900		14.11.2014	13.05.2015	09.11.2016	17,6
			11.11.2015
			11.05.2016
			09.11.2016
UA4000188080		21.11.2014	20.05.2015	16.11.2016	17,6
			18.11.2015
			18.05.2016
			16.11.2016
UA4000188379		15.12.2014	27.05.2015	23.11.2016	17,6
			25.11.2015
			25.05.2016
			23.11.2016
UA4000188262		09.12.2014	03.06.2015	30.11.2016	17,6
			02.12.2015
			01.06.2016
			30.11.2016
UA4000188296		10.12.2014	10.06.2015	07.12.2016	17,6

Станом на 01.04.2015 р. сукупний обсяг ОВДП, що перебувають в обігу, складав близько 495 млрд. грн. (458 млрд. грн. на початок року). З них 69% знаходяться у власності НБУ, 21% - у власності комерційних банків, 10% - у власності інших юридичних та фізичних осіб.

Аналіз біржових угод на фондових біржах ПФТС [100], Перспектива та Українська біржа показав, що на вторинному біржовому ринку можна придбати з дисконтом:

— купонні ОВДП, до погашення яких залишилось 3−6 місяців, за ціною 903−908 грн. при номінальній вартості 1000 грн;

— купонні ОВДП, до погашення яких залишилось до 2 років, за ціною 850−875 грн. при номінальній вартості 1000 грн;

— купонні ОВДП, до погашення яких залишилось 5−10 років, за ціною 670−730 грн. при номінальній вартості 1000 грн.

Відповідно, НБУ опублікував таблицю середніх рівней доходності дисконтних ОВДП, придбаних на вторинному біржовому ринку (табл. 3.2 [94]), яка свідчить про тимчасове зростання доходності придбаних короткострокових ОВДП до 40% річних, що робить їх ефективним інструментом альтернативи кредитним вкладенням для ПАТ КБ «Приватбанк» .

Таблиця 3.2 Операції з облігаціями внутрішньої державної позики на вторинному ринку у 2015 році (за даними НБУ [94])


	ОВДП	Біржовий ринок
Дата	за термінами обігу	Кількість угод (шт.)	Кількість ОВДП (шт.)	С/зваж. Дохідність (%)
12.01.2015	Короткострокові		24 632	37,73
	Середньострокові: від 1 до 2 років		4 222	18,52
	Середньострокові: від 4 до 5 років		65 012	13,41
	Середньострокові: всього		69 234	13,72
23.02.2015	Короткострокові		42 857	19,33
	Середньострокові: від 1 до 2 років		12 910	19,63
	Середньострокові: від 4 до 5 років		3 202 042	14,5
	Середньострокові: всього		3 214 952	14,52
21.04.2015	Короткострокові		224 482	36,3
	Середньострокові: від 1 до 2 років		83 595	22,41
	Середньострокові: від 4 до 5 років		4 460 890	14,51
	Середньострокові: всього		4 544 485	14,66
28.04.2015	Короткострокові		7 337	29,77
	Середньострокові: від 1 до 2 років *		11 134	18,77
	Середньострокові: від 4 до 5 років		999 500	14,49
	Середньострокові: всього		1 010 634	14,54
	Довгострокові		3 600 000	11,55
07.05.2015	Короткострокові		1 762 442	32,32
	Середньострокові: від 1 до 2 років		70 000	29,79
	Середньострокові: від 4 до 5 років		1 000 000	14,49
	Середньострокові: всього		1 070 000	15,49

3.3 Аналіз впливу запропонованих заходів на фінансово-економічні показники банку

Проаналізуємо, згідно алгоритму розділу 1 (формули (1.6)-(1.20)) рівень доходності придбання ОВДП, наведених в табл. 3.3, на вторинному біржовому ринку ПАТ КБ «Приватбанк», які будуть утримуватися банком до погашення (повернення Держказначейством номінальної вартості ОВДП та сплати відсотків за залишками 6-ти місячних купонів по ОВДП).

1. Проаналізуємо покупку банком 15.05.2015 на біржовому ринку за ціною ОВДП серії UA4000185607 (номінал — 1000 грн, строк погашення — 29.07.2015, відсотки — 16% річних, строк обігу ОВДП — 12 місяців (з 30.07.2014), кількість купонних сплат відсотків — 1 (в кінці строку обігу)).

При погашенні цієї ОВДП 29.07.2014 банк отримає номінальну вартість ОВДП та нарахований за 12 місяців обігу відсотковий купонний платіж по ставці 17% річних від номіналу.

Відповідно, річний рівень доходності операції з ОВДП серії UA4000185607 становитиме:

(3.1)

де згідно [14], основні характеристики обігу ОВДП визначені термінами:

— дата погашення облігації емітентом (дострокове погашення не допускається);

— дата емісії облігації емітентом;

Строк існування облігації, як фінансового інструменту, в роках:

— дата покупки інвестором облігації на ринку;

— ринкова вартість покупки інвестором облігації на дату

;

— кількість купонних платежів за період обігу ОВДП;

— купонна сума, виплачуєма в 1 купоні за період після придбання ОВД до строку його погашення;

2. Проаналізуємо покупку банком 15.05.2015 на біржовому ринку за ціною ОВДП серії UA4000186787 (номінал — 1000 грн, строк погашення — 23.09.2015, відсотки — 17,5% річних, строк обігу ОВДП — 12 місяців (з 23.09.2014), кількість купонних сплат відсотків — 1 (в кінці строку обігу)).

При погашенні цієї ОВДП 23.09.2015 банк отримає номінальну вартість ОВДП та нарахований за 12 місяців обігу відсотковий купонний платіж по ставці 17,5% річних від номіналу.

Відповідно, річний рівень доходності операції з ОВДП серії UA4000186787 становитиме:

3. Проаналізуємо покупку банком 15.05.2015 на біржовому ринку за ціною ОВДП серії UA4000141592 (номінал — 1000 грн, строк погашення — 23.09.2015, відсотки — 14,3% річних, строк обігу ОВДП — 36 місяців (з 07.06.2012), кількість купонних сплат відсотків — 6 (кожні 6 місяців).

При погашенні цієї ОВДП 20.05.2015 банк отримає номінальну вартість ОВДП та нарахований за останні 6 місяців обігу відсотковий купонний платіж по ставці 14,3% річних від номіналу.

Відповідно, річний рівень доходності операції з ОВДП серії UA4000141592 становитиме:

2. Проаналізуємо покупку банком 15.05.2015 на біржовому ринку за ціною ОВДП серії UA4000180582 (номінал — 1000 грн, строк погашення — 27.04.2016, відсотки — 17% річних, строк обігу ОВДП — 24 місяців (з 13.05.2014), кількість купонних сплат відсотків — 4 (кожні 6 місяців)).

При погашенні цієї ОВДП 27.04.2016 банк отримає номінальну вартість ОВДП та нараховані за 11 місяців обігу 2 відсоткові купонні платежі по ставці 17% річних від номіналу.

Відповідно, річний рівень доходності операції з ОВДП серії UA4000180582 становитиме:

Таким чином, проведені розрахунки підтверджують можливості підвищення процентної дохідності активних операцій ПАТ КБ «Приватбанк» з 24−28% при кредитних операціях до рівня більше 60% при операціях викупу на біржовому ринку короткострокових державних ОВДП 2015 року погашення як з дисконтом, так і з премією, що компенсується сплатою при погашенні останнього відсоткового купону.

Висновки до розділу 3

Проведений в дипломному дослідженні аналіз досягнень і недоліків ПАТ кб «Приватбанк» в управлінні чистою операційною доходністю банку показав, що в умовах найбільш суттєвого в БС України відтоку депозитів з банку у 2014;2015 рр. за ризиком витратності на залучення депозитів у 1 кварталі 2015 року ПАТ КБ «Приватбанк» наблизився до групи надто ризикованих та нестійких банків.

Проведені в дипломному дослідженні розрахунки з врахуванням реальної біржової вартості ОВДП на вторинному ринку підтверджують можливості підвищення процентної дохідності активних операцій ПАТ КБ «Приватбанк» з 24−35% при кредитних операціях до рівня більше 60% при операціях викупу на біржовому ринку короткострокових державних ОВДП 2015 року погашення як з дисконтом, так і з премією при останньому відсоткового купону.

Відповідно, процентна маржа в операціях з ресурсами, залученими під середню ставку витратності - 26−28% річних, зросте з рівня процентної маржі кредитних операцій у 1 кварталі 2015 року 4−5% до рівня процентної маржі в операціями з державними ОВДП на біржовому вторинному ринку до рівня 15−30%, що приведе до зростання чистих процентних доходів банку.

Розділ 4. Охорона праці та безпека життєдіяльності в ПАТ КБ «Приватбанк»

4.1 Організація охорони праці в банку

Охорона праці - це система правових, соціально-економічних, органі-заційно-технічних, санітарно-гігієнічних і лікувально-профілактичних заходів та засобів, спрямованих на збереження життя, здоров’я і працездатності людини в процесі трудових відносин [55, с. 2].

Умови праці на робочому місці, безпека технологічних процесів, машин, механізмів, устаткування та інших засобів виробництва, стан засобів колектив-ного та індивідуального захисту, що використовується працівником, а також санітарно-побутові умови повинні відповідати вимогам нормативних актів про охорону праці.

Згідно Закону України «Про охорону праці» на адміністрацію банку покладається проведення [55, с. 4]:

— вступного інструктажу, який проводить інженер по охороні праці;

— первинного інструктажу на робочому місці, який проводить індивідуально безпосередній керівник підрозділу;

— повторного систематичного інструктажу працівників з метою перевірки і підвищення рівня їхніх знань по охороні праці;

— позапланового інструктажу, який необхідно проводити при змінах різного роду в об'єктах, що обслуговуються, та при порушенні працівниками інструкцій з охорони праці і при зміні правил по охороні праці.

Працівник має право відмовитися від дорученої роботи, якщо створилася виробнича ситуація, небезпечна для його життя чи здоров’я або для людей, які його оточують, і навколишнього середовища.

Основними нормативно-організаційними документами, на основі яких розроблено систему охорони праці в ПАТ КБ «Приватбанк» є:

1. Типове положення про службу охорони праці, затверджене Держав-ним комітетом України з промислової безпеки, охорони праці та гірничого нагляду.

2. Типове положення про порядок проведення навчання і перевірки знань з питань охорони праці (НПАОП 0.00−4.12−05), затверджене Державним коміте-том України з нагляду за охороною праці.

Відповідно до п. 1.4. Типового положення про службу охорони праці чисельність служби охорони праці на підприємстві (М) з числом працюючих понад 500 чоловік визначається за формулою (4.1):

М = 2 + (4.1)

де — середньоспискова чисельність працюючих в організації;

Ф — ефективний річний фонд робочого часу спеціаліста з охорони праці, що дорівнює 1820 годинам, який враховує втрату робочого часу на можливі хвороби, відпустку тощо;

— коефіцієнт, що враховує шкідливість та небезпечність вироб-ництва (формула 4.2);

= 1 + (4.2)

де — чисельність працюючих зі шкідливими речовинами незалежно від рівня їх концентрації;

— чисельність працюючих на роботах підвищеної небезпеки (що підлягають щорічній атестації з охорони праці).

Коефіцієнт максимально може дорівнювати трьом у разі, коли всі ро-бітники працюють зі шкідливими речовинами і всі вони підлягають щорічній атестації з питань охорони праці, для офісу банку цей коефіцієнт дорівнює 1.

Виходячи з розрахунків, чисельність служби охорони праці в ПАТ КБ «Приватбанк» повинна дорівнювати:

= 25 210 осіб.

= 1 М = 2 +25 210/1820=16 осіб (4.3)

Таким чином, загальна чисельність служби охорони праці в ПАТ КБ «Приватбанк» повинна складати 16 осіб (управління), але фактично працює 50 осіб в 24 регіональних управліннях (по 2 особи на кожний регіон — область + 2 керівника в центральному офісі) в составі господарського управління.

Технологічна побудова системи управління охороною праців в ПАТ КБ «Приватбанк» виконана у відповідності з ДСТУ OHSAS 18 001:2010;Національ-ний стандарт України «Система управління гігієною та безпекою праці» .

В банку є «Типове положення про навчання, інструктаж та перевірку знань працівників з питань охорони праці», оновлене у 2012 році. У банку здій-снюється перевірка знань по техніці безпеки, проводяться лекції, про що пра-цівники розписуються у «Журналі перевірки знань «ПТЕ установок користува-чів» та «ПТБ при експлуатації електроустановок користувачів», «Журналі інст-руктажів по техніці безпеки та охороні праці» і «Журналі перевірки знань з техніки безпеки у персоналу з групою по електробезпеці». Інструктажі та лекції по техніці безпеки проводяться згідно Закону України «Про охорону праці» [55]: вступний; первинний; повторний, позачерговий.

4.2 Аналіз шкідливих факторів та пропозиції щодо покращення охорони праці в аналітичному управлінні регіональної дирекції банку Згідно з науковим аналізом, потенційними ризик-шкідливими чинниками у професійній діяльності працівників банківських установ можуть бути [42]:

Х1 — виробничий мікроклімат;

Х2 — освітлення;

Х3 — електромагнітні випромінювання різних частотних діапазонів;

Х4 — виробничий шум, вібрація;

Х5 — іонізація повітря;

Х6 — статична електрика;

Х7 — перенапруження зорового аналізатора;

Х8 — статичні, фізичні навантаження та недостатня рухома активність;

Х9 — нервово-емоційне напруження;

Х10 — розумове напруження;

Х11 — кримінологічні небезпеки.

Рисунок 4.1 — Будівля центрального офісу ПАТ КБ «Приватбанк» [95]

Банківські служби центрального офісу ПАТ КБ «Приватбанк», м. Дніпропетровск розташовані на Набережній Перемоги (правий берег Дніпра) в власному окремому деcятиповерховому будинку, скло-залізобетонної конструкції 2007 року, який на рівні 3 поверху з'єднаний критим пішохідним переходом з окремою шестиповерховою будівлею банку залізобетонної конструкції 1975 року (бувша будівля інституту «Океанмаш»).

Загальна площа земельної ділянки, на якій знаходяться 2 поєднані будівлі — 5 000 м², в тому числі площа будівлі дорівнює 3 900 м², площа парковки 326 м² (на 26 місць), загальна площа — 800,6 м².

Поблизу будівель банку немає багатоповерхових будинків які б частково зменшували природну освітленість приміщень, є міська восьмирядна автотраса, що є джерелом шуму та вібрацій. Загальна площа аналітичної служби банку на другому поверсі будівлі інституту «Океанмаш» складає 1050 м², при висоті стелі 3,1 метри. У приміщенні є 22 вікна шириною 2,35 метри і висотою 1,5 метри і 16 дверей шириною 1,5 метри. У аналітичній службі банку працює 85 осіб, кількість клієнтів банку, які одночасно знаходяться на етажу досягає 15 осіб. Тобто об'єм на одного працівника+відвідувача складає 32,5 м², що повністю відповідає встановленим нормам, а площа на одну персону (клієнт + стілець та працівник) складає 10,5 м², що відповідає нормам для закладів публічного прийому відвідувачів на автоматизованих робочих місцях.

Уся будівля банку електрифікована згідно з усіма відповідними нормами [9], [10],. Для швидкого і якісного виконання своїх службових обов’язків працівники користуються персональними комп’ютерами, телефонами, печатними пристроями.

У загальному залі фінансово-економічної службі наявні 85 мережевих комп’ютерів типу Intel з рідкокристалічними моніторами Samsung SyncMaster 943 N, 8 мережевих лазерних багатофункціональних «принтер-ксерокс-сканер» приладів, 85 пристроїв безперервного живлення, 91 телефон LG Phone. Ці прилади використовуються виключно за призначенням, так як можуть бути електронебезпечними при неправильному використанні. Рентгенівське випромінювання від рідкокристалічних моніторів комп’ютерів не становить небезпеки для користувача ПЕОМ, оскільки інтенсивність такого випромінювання значно нижча від гранично допустимого рівня. Рівень електромагнітного випромінювання дорівнює 0,7 Вт/м², який передбачає можливий 12-ти годинний час перебування у зоні випромінювання. Рівень напруженості електростатичного поля становить 12 кВ/м, тобто знаходиться в межах норми.

Комп’ютери, принтери, вентилятори приладів безперервного живлення і телефонні апарати є основними джерелами шуму у відділах. Після встановлення в загальному залі скляних 1,5 м перегородок, шум в «мікрокімнатах» у залі складає 45−55 дБА, при нормi шуму у примiщеннi даного типу 50−65 дБА. Запиленiсть складає 0,1 мг/куб.м. при нормi 0,1−0,2 мг на кубiчний метр.

У приміщенні також є 85 комп’ютерних столи, 85 офісних крісел, 15 стільцівполукрісел для відвідувачів і 38 шаф для документів. Усі вони розміщені відповідно до їх функціонального призначення, а їх кількість відповідає номенклатурі знарядь праці, змісту та особливостям виконуваної роботи.

Конструкція робочого столу відповідає сучасним вимогам ергономіки і забезпечує оптимальне розміщення на робочій поверхні використовуваного обладнання (дисплея, клавіатури) і документів. Висота робочої поверхні столу становить 750 мм, а ширина _ 1300 мм, глибина _ 900 мм. Робочий стіл має простір для ніг заввишки 700 мм, завширшки — 950 мм, завглибшки (на рівні колін) 550 мм.

Робоче крісло є підйомно-поворотним, регульованим за висотою, з перед-нім заокругленим краєм. Висота поверхні сидіння регулюється в межах від 400 до 500 мм, а ширина і глибина становлять по 450 мм. Кут нахилу спинки регулюється в межах від 0° до 30° відносно вертикального положення. Для зниження статичного напруження м’язів верхніх кінцівок встановлені стаціонарні підлокітники завдовжки 250 мм. Поверхня сидіння відповідає усім вимогам.

Монітор комп’ютера розташовується на відстані 700 мм від очей користувача. Клавіатура розташована на поверхні столу на відстані 200 мм від краю, звернутого до працюючого. У конструкції клавіатури передбачений опорний пристрій, який дає змогу змінювати кут нахилу поверхні клавіатури у межах від 5 до 15. Таким чином, ергономічні параметри робочого місця відповідають вимогам до їх організації та конструкції та забезпечують підтримання оптимальної робочої пози.

Забезпечення метеорологічних умов праці та чистоти повітря в приміщенні служби здійснюється за допомогою системи припливно-витяжної вентиляції, регулярного провітрювання та вологого прибирання.

Вентиляція в корпусі - централізована приточно-витяжна з механічним двигуном на даху. В приміщенні температура повiтря знаходиться в інтервалі вiд 18 (зимовий період) до 29 (літній період) градусiв по Цельсiю, що не вiдповiдає нормам у літній період. Вiдносна вологiсть повiтря складає 40−55% при нормi 40−60%. Швидкiсть руху повiтря при зачинених вікнах — 0,1 м/с, що вiдповiдає санiтарним нормам ДСанПіН 3.3.2−007−98 [17], однак, після встановлення герметичних пластикових вікон виникла проблема з ефективністю вентиляції, оскільки для притоку свіжого повітря через вікна їх треба відчиняти, що створює некомфортні протяги (швидкість руху повітря при відчинених вікнах зростає до 0,15 м/с) та захворюваність персоналу.

Для забезпечення пiдтримки метеорологiчних вимог у залі в холодну пору року використовують централізоване водяне опалення від теплопункту комунальних тепломереж (температура радіаторів взимку досягає 50−55 градусів). У примiщеннi знаходиться 8 чавунних радiаторів iз 10 секцiй. У жарку пору року для забезпечення робочого клiмату у примiщеннi використовується 10 віконних кондицiонерів застарілої конструкції, які недостатньо забезпечують при необхiдностi примiщення повiтрям необхiдної температури, особливо після встановлення в залі системи шумопоглигаючих склоперегородок висотою 1,5 м для розподілу загального залу на систему «мікрокімнат» .

У залі с скляними перегородками (до 1.5 м) природне освітлення — бокове, одностороннє, через 22 вікна.

Оскільки природного освiтлення навіть вдень недостатньо для роботи за письмовим столом та за комп’ютером, у денний та вечiрнiй час доби в банку використовується штучне освiтлення. На стелi знаходяться 24 свiтильники з ртутними лампами типу НСП-07, та 2 типу ПВЛП. Необхідно зауважити, що для аварійного освітлення використовуються світильники з лампами R63 E27 1000 h, а також найбільш економні E27 ES 50−60 hz (як 75 W).

Таблиця 4.1 Параметри санiтарно-гiгiєнiчних умов працi у примiщеннi регіонального управління ПАТ КБ «Приватбанк»


№ п/п	Параметри	Фактичне значення	Норматив за державним правилами та нормами [17]	Відповідність нормативним значенням
1.	Температура повітря в перехідний період, 0C	18 (зимній період) до 29 (літній період)	18−23	Не відповідає
2.	Відносна вологість, %	40−45	40−60	Відповідає
3.	Швидкість руху повітря, м/с	0,1 (закриті вікна), 0,15 (відкриті вікна)	0,1	Не відповідає
4.	Запиленість, мг/м.куб.	0,1	0,1- 0,2	Відповідає
5.	Освітленість, лк.		300−400	Відповідає
6.	Рівень шуму, дБ	55- 65 (без скло-перегородок) 50−55 (після встановлення скло-перегородок)		Відповідає після встановлення системи склоперегородок в залі

Відповідно до даних лікарняних листів за останні три роки та змісту звітності підприємства за ф. 7-Т за останні три роки не було засвідчено випадків професійних захворювань та нещасних випадків у службах банку, що свідчить про надзвичайно низький рівень виробничого травматизму та професійних захворювань.

Як показує зведений аналіз параметрів санітарно — гігієнічних умов (табл. 4.1), основні параметри відповідають встановленим нормативам за виключенням: підвищеної температури в приміщенні влітку за останні роки (на 6 градусів) із-за високої температури наружного повітря (35−43 градусів), наявності протягів (високої швидкості повітря) при відчинених вікнах, що є результатом недостатньості обсягів вентиляційного повітряобміну в залі та потребує удосконалення системи кондиціонування повітря в банку.

Проведений в дипломному дослідженні аналіз техніки безпеки та протипожежна профілактики у регіональному управлінні ПАТ КБ «Правекс-банк» виявив наступне.

За небезпекою ураження електричним струмом приміщення управління відноситься до приміщень без підвищеной небезпеки, оскільки приміщення сухе, з температурою повітря в межах оптимальних значень. Наявне електрообладнання розміщене та експлуатується згідно з вимогами нормативних документів — «Правила охорони праці під час експлуатації електронно-обчислювальних машин НПАОП 0.00−1.28−10» [39а].

Для захисту від ураження електричним струмом використовується захисне заземлення — навмисне електричне з'єднання з землею або її еквівалентом металевих неструмоведучих частин, котрі можуть опинитись під напругою внаслідок порушення ізоляції електроустановки [9, c. 32].

Електропроводка виконана приховано в пластикових коробах.

В банку є «Типове положення про навчання, інструктаж та перевірку знань працівників з питань охорони праці», оновлене у 2010 році. У банку здійснюється перевірка знань по техніці безпеки, проводяться лекції, про що працівники розписуються у «Журналі перевірки знань «ПТЕ установок користувачів» та «ПТБ при експлуатації електроустановок користувачів», «Журналі інструктажів по техніці безпеки та охороні праці» і «Журналі перевірки знань з техніки безпеки у персоналу з групою по електробезпеці». Інструктажі та лекції по техніці безпеки проводяться згідно Закону України «Про охорону праці» [55]: вступний; первинний; повторний, позачерговий.

Оцінка вибухота пожежонебезпеки приміщень і будівель проводиться згідно нормативних документах: ДБН В.2.2−28:2010 [11], НАПБ Б.03.002−2007 та ПБЕЕ. Приміщення по пожежній безпеці відносяться до категорії В, оскільки тут використовуються тверді горючі і важкогорючі речовини та матеріали, наприклад папір, дерев’яні меблі в достаній кількості (питоме пожежне навантаження > 180 Мдж/м²).

До протипожежного інвентарю відносяться вогнегасники ВП — 5Б у кількості 10 штук.

У будівлі на випадок пожежі передбачена евакуація людей через три евакуаційні виходи, такі як:

головний вхід/вихід банку (головні сходи);

евакуаційні металеві сходи з 2-х боків будівлі з виходом дверей на кожному поверсі на площадку сходів («чорні виходи»).

Кількість евакуаційних виходів з будівель відповідає значенням «Правил пожежної безпеки». Відстань від найвіддаленішого робочого місця до найближчого евакуаційного виходу з приміщення — 22 м, це не перевищує значень, що регламентуються.

Для видалення надлишків тепла в залі аналітичного управління ПАТ КБ «Приватбанк» пропонується встановити побутові імпортні кондиціонери класу потолочних спліт-системи.

Для визначення необхідної для охолодження приміщення потужності кондиціонера слід розрахувати сумарне надходження тепла до приміщення, приблизно враховуючи тепло від сонячних променів, освітлення, людей, оргтехніки, тощо. Обрана модель кондиціонера повинна давати таку саму, або навіть дещо вищу потужність. У великому приміщенні можна встановлювати декілька внутрішніх блоків. Так, при приблизному розрахунку пропонується вибір потужності кондиціонера із розрахунку 2 квт на кожні 20 м² площі приміщення при висоті потолків до 3 м (тобто на 60 м³ об'єму приміщення).

Відповідно, попередньо для зняття надлишкового тепла вибрані 8 пото-лочних спліт-систем кондиціонерів Fuji RC-54R потужністю 13,9/15,4 квт (га-рантія для приміщення не менше 140 м² по паспорту [98]) для приміщення:

довжина 50 м, ширина 21 м (площа 1050 м²);

висота потолків — 3,1 м (об'єм приміщення — 3255 м³);

в залі постійно працює 100 працівників персоналу та відвідувачів;

в залі управління розташовані 85 компьютерних комплексів, 8 мереже-вих принтер-ксероксів та 85 приладів забезпечення безперебійного електричного живлення (усього 178 приладів устаткування, які виділяють тепло з блоків живлення);

22 вікна операційного залу виходять не на сонячну сторону будинку;

в операційному залі встановлене штучне освітлення газорозрядними лампами з мінімальним нагрівом на потолках та 85 настольних ламп з газорозрядними лампами на робочих місцях (85 *15 вт).

Алгоритм розрахунків надходження тепла в операційний зал управління виглядає таким чином [42, с. 185]:

ккал/год (4.1)

де — виділення тепла від устаткування розраховується за формулою:

= 860*n*P*k1*k2, ккал/год (4.2)

де n = 178, загальна працююча кількість устаткування, яка виділяє тепло;

Р= 0,25 квт/год — середня теплова потужність одиниці обладнання;

к1 = 0,8 — коефіцієнт використання установленої потужності;

к2 = 0,8 — коефіцієнт одночасної роботи устаткування;

860 — коефіцієнт відношення між потужністю обладнання і кількістю виділеного тепла при переході електричної енергії в теплову (1 квт/год = 860 ккал/год [42]).

Підставляємо чисельні значення у формулу (4.2):

= 860*178*0,25*0,8*0,8 = 24 983 ккал /год

— надходження тепла, зумовлене працюючими людьми:

= N*q (4.3)

де N = 100 чоловік (працівників та відвідувачів), які одночасно знаходяться в операційному залі банку;

q = 125 ккал/год — середня кількість тепла, що виділяється однією людиною [42];

Підставляємо чисельні значення в формулу (4.3):

= 100*125 = 12 500 ккал/год

— надходження тепла від приладів освітлення (тільки від настольних ламп накалювання):

= 860* N1 * к4 (4.4)

Де N1 = 0,015*85 = 1,28 квт/год — сумарна потужність ламп накалювання (кількість ламп N1=85, помножених на їх потужність);

к4 = 0,9 — коефіцієнт одночасного використання.

Підставляємо чисельні значення в формулу (4.4):

= 860*1,28 * 0,9 = 990,7 ккал/год

= 135 ккал/год — надходження тепла через зовнішні огородження конструкцій від сонячної радіації (значення для західної півкулі 50-широти).

Таким чином, сумарний поток тепловиділення буде становити:

= 24 983 + 12 500 + 990,7 + 135 = 38 608,7 ккал/год (або 38 608,7/860 = 44,9 квт/год) Зробимо розрахунок необхідного потоку повітрообміну для зняття надлишків тепла в приміщенні операційного залу управління за формулою [42, с. 177]:

м³/час (4.5)

де Сp = 0,24 ккал/кг*град — питома теплоємність повітря [42];

с = 1,22 кг/м³ — густина повітря (При стандартних атмосферних умовах, тобто при барометричному тиску 760 мм. рт. ст. і температурі +15°С, 1 м³ повітря має вагову густину 1,225 кг [42]);

— температура повітря на вході в внутрішній блок кондиціонера (температуру відтоку воздуху з кімнати);

— температура повітря на виході з внутрішнього блоку кондиціонера (температура припливу воздуху в кімнату) ;

Вибраний тип спліт системи кондиціонера Fuji RC-54R працює без припливу зовнішнього повітря, тобто кондиціонер виконує функції охолодження повітря, яке забирає в кімнаті, очищує від пилу та бактерій на фільтрах та знову повертає охолодженим у кімнату. Різниця температур залежить від ефективності охолодження фреону у зовнішньому контурі (на вулиці) кондиціонера, що є функцією температури зовнішнього повітря на вулиці, та згідно паспорту кондиціонера Fuji RC-54R становить 12−15⁰С. Результати розрахунку по формулі (4.5) необхідного максимального обсягу повітряобміну:

Таким чином, для підтримки встановлених параметрів мікроклімату в операційному залі управління достатньо вибраних 8-ми потолочних спліт-кондиціонера Fuji RC-54R регульованої потужності - 13,9/15,4 Квт з регульованою продуктивністю від 600 до 1500 м³/год кожний [98], тобто з сумарним діапазоном продуктивност 4800−12 000 м³/год.

При встановлені 8-ми потолочних спліт-систем в залі ефективним стане вентиляційне охолодження повітря в «мікрокомнатах», огороджених склопере-городками, щезне необхідність відкриття вікон на постійне провітрювання, будуть демонтовані 8 неефективних віконних кондиціонерів.

4.3 Безпека в надзвичайних ситуаціях в банку З 1 липня 2013 року набрав чинності Кодекс Цивільного захисту України від 02.10.2012 № 5403-VI [22], який регулює відносини, пов’язані із захистом населення, територій, навколишнього природного середовища та майна від надзвичайних ситуацій, реагуванням на них, функціонуванням єдиної державної системи цивільного захисту.

У місцевості розташування центрального офісу ПАТ КБ «Приватбанк» в м. Дніпропетровську (на набережній правого берега р. Дніпро на висоті не більше 2 м над рівнем води) з обліком фізико-географічних особливостей, аналізом довголітніх спостережень за епідеміологічною, метеорологічною обстановкою, наявністю потенційно небезпечних для населення підприємств та споруд різного характеру поблизу території багатоповерхового корпусу банку можливе виникнення таких надзвичайних ситуацій (НС):

— затоплення місцевості правого берега р. Дніпро на висоту до 6 м при прориві (чи підриві) Дніпродзержинської греблі;

— терористичні напади на офіси банку з застосуванням газових гранат (хімічне зараження повітря), «коктейлів Молотова» (інтенсивна хімічна пожежа з зараженням повітря, задимленням офісів та блокуванням шляхів виходу), вогнепальної зброї та гранат (кульові та осколкові поранення);

— збройні вуличні протистояння, барикади з блокуванням шляхів евакуації та маршрутів під'їзду «швидких допомог», хімічне задимлення (горіння шин) повітря в офісах банку при довгострокових пожежеах на вулицях

— побутові пожежі на об'єктах біля багатоетажного корпусу банку або в офісах банка;

— стихійні лиха, що спричиняються явищами природи (надзвичайні зливи з градом, снігові бурі, смерчі, урагани та інш.).

Одним з основних способів захисту є своєчасний і швидкий вивіз або вивід людей з небезпечної зони, тобто евакуація. Вид евакуації визначається видом, характером і умовами НС. Планомірна й екстрена евакуації розрізняються часовими рамками. Екстрена евакуація викликається швидкоплинними процесами накопичення негативних факторів у зоні НС або спочатку високими рівнями цих факторів. У числі заходів щодо захисту персоналу підприємства ПАТ КБ «Приватбанк», які розроблені об'єктової комісією, зазначаються дії по евакуації працюючої зміни, як у випадку загрози, так і при виникненні НС. Виходячи з прогнозованої можливості виникнення аварій, катастрофи або стихійного лиха які можуть спричинити за собою людські жертви, завдати шкоди здоров’ю людей, порушити умови їх життєдіяльності, намічені наступні заходи і тимчасові параметри з евакуації:

— в будівлях на 2 поверхах в кімнатах цивільного захисту встановлені шафи з індивідуальними протигазами та наборами індивідуальних медпакетів;

— в банку встановлюється система зовнішніх сталевих захистних штор (стінок), внутрішніх куленепробивних скляних стінок, відеоспостереження у всіх офісних приміщеннях банку;

— визначені види евакуації (планомірна або екстрена) з задіянням шляху евакуації через внутрішній двір (інкасаційний вхід) на паралельну вулицюСелянський узвіз (другий в'їзд в охороняємий внутрішній двір банку);

— проведений розрахунок робітників і службовців, необхідних для проведення евакуації грошових коштів та носіїв банківської інформації;

— встановлені заходи щодо безаварійної зупинки роботи банку, систем автоматичного виключення електроживлення та системи «газового» автоматичного тушіння пожеж в серверних кімнатах;

— намічені схеми руху евакуйованих із зони НС до пунктів тимчасового розміщення та ін.

Для дипломного дослідження безпеки працівників при найбільш ймовірних надзвичайних ситуаціях в ПАТ КБ «Приватбанк» перш за все потрібно охарактеризувати приміщення з погляду пожежної безпеки. Враховуючи той факт, що в приміщенні використовуються тільки негорючі речовини та матеріали у холодному стані, за ступенем вибухо-пожежної та пожежної небезпеки приміщення банку відноситься до категорії «Д». Пожежну небезпеку несуть у собі лише кабельні електропроводки до обладнання, що є припустимим для даної категорії приміщень.

За вогнестійкістю будинок відноситься до другої категорії згідно з ДБН В.1.1.7−2002. Робоча зона приміщення віднесена до класу вибухонебезпечності В-IIa та пожежонебезпечності П-IIa, оскільки вибухонебезпечна концентрація пилу і волокон утворюєтьсяґ лише внаслідок аварії або несправності.

Зали служб банку оснащені автоматичною пожежною сигналізацією. Для досягнення визначених завдань система оснащена 51 димовим оптичним сповіщувачем HL 871−30 «HL Dolby», ручними пожежними сповіщувачами ИПР «Арра», встановленими на шляхах евакуації та приймально-контрольним приладом (NR2-SAT/F4 «SteelArm»). Приміщення серверної додатково оснащені шістьома тепловими точковими оповіщувачами диференціальної дії, модулем автоматичного газового пожежогасіння типу «Импульс-20» та приймально-контрольним пусковим приладом «Гамма-102 САТ», що відповідає вимогам.

Також у залах аналітичної служби банку знаходяться 25 переносних вуглекислотних вогнегасники типу ОУ-5, що відповідає нормам. Підходи до засобів первинного пожежогасіння та відключення електросхем устаткування вільні. Приміщення відділів банку є рівноцінними з точки зору вибухота пожежної безпеки, відділені між собою гіпсокартонними та скляними перегородками на металевому каркасі.

У коридорі приміщення розташована схема евакуації людей при пожежі. Шляхи евакуації з відділу відповідають правилам пожежної безпеки. У будинку є два виходи, ширина коридору — 2−3 метри, ширина дверей- 0,8 м., двері відкриваються по ходу руху людей у випадку евакуації.

Проведений аналіз показав необхідність приведення систем автоматичної пожежної сигналізації та пожежогасіння у відповідності до вимог ДБН В.1.1.7−2002 [12], що передбачають використання вогнестійких кабелів в системах живлення та забезпечення автоматичного запуску системи оповіщення та управління евакуацією людей у випадку пожежі (системи «електронних» замків).

Також проблемним питанням для сучасних військово-політичних обставин в Україні є відсутність в будинках банку приміщень бомбосховищ та їх відсутність на відстані до 3 км, що визвало потребу реалізації побудови сучасного власного бомбосховища на 600 осіб у внутрішньому дворі будівлі «Океанмаш» (на відстані 60 м від стінок будівлі) з проведенням комплексу будівельних робіт у 2014;2015 рр.

Висновки до розділу 4

Проведений в дипломному дослідженні аналіз організації охорони праці та безпеки життєдіяльності в ПАТ КБ «Приватбанк» показав:

1. Технологічна побудова системи управління охороною праців в ПАТ КБ «Приватбанк» виконана у відповідності з ДСТУ OHSAS 18 001:2010;Національ-ний стандарт України «Система управління гігієною та безпекою праці» .

2. В банку є «Типове положення про навчання, інструктаж та перевірку знань працівників з питань охорони праці», оновлене у 2012 році. У банку здій-снюється перевірка знань по техніці безпеки, проводяться лекції, про що пра-цівники розписуються у «Журналі перевірки знань «ПТЕ установок користува-чів» та «ПТБ при експлуатації електроустановок користувачів», «Журналі інст-руктажів по техніці безпеки та охороні праці» і «Журналі перевірки знань з техніки безпеки у персоналу з групою по електробезпеці». Інструктажі та лекції по техніці безпеки проводяться згідно Закону України «Про охорону праці» [4]: вступний; первинний; повторний, позачерговий.

3. Як показавє зведений аналіз параметрів санітарно — гігієнічних умов роботи персоналу, основні параметри відповідають встановленим нормативам за виключенням: підвищеної температури в приміщенні влітку за останні роки (на 6 градусів) із-за високої температури наружного повітря (35 — 43 градусів), наявності протягів (високої швидкості повітря) при відчинених вікнах, що є результатом недостатньості обсягів вентиляційного повітряобміну в залі та потребує удосконалення системи кондиціонування повітря в банку.

Проведені розрахунки показали, що при встановлені 8-ми потолочних спліт-кондиціонера Fuji RC-54R регульованої потужності - 13,9/15,4 Квт з регульованою продуктивністю від 600 до 1500 м³/год кожний в залі ефективним стане вентиляційне охолодження повітря в «мікрокомнатах», огороджених склопере-городками, щезне необхідність відкриття вікон на постійне провітрювання, будуть демонтовані 8 неефективних віконних кондиціонерів.

4. Аналіз потенційно небезпечних для персоналу та інфраструктури банку надзвичайних ситуацій (НС) показав, що до них відносяться:

— побутові пожежі на об'єктах біля багатоетажного корпусу банку або в офісах банка;

Виходячи з прогнозованої можливості виникнення аварій, катастрофи або стихійного лиха які можуть спричинити за собою людські жертви, завдати шкоди здоров’ю людей, порушити умови їх життєдіяльності, намічені та частково реалізовані наступні заходи і тимчасові параметри з евакуації:

— намічені схеми руху евакуйованих із зони НС до пунктів тимчасового розміщення та ін.

Проблемним питанням для сучасних військово-політичних обставин в Україні є відсутність в будинках банку приміщень бомбосховищ та їх відсутність на відстані до 3 км, що визвало потребу планування та реалізації побудови сучасного власного бомбосховища на 600 осіб у внутрішньому дворі будівлі «Океанмаш» (на відстані 60 м від стінок будівлі) з проведенням комплексу будівельних робіт у 2014;2015 рр.

Висновки Економічна доходність банку, як посередника на фінансовому ринку, передбачає наявність позитивного сальдо між грошовими потоками від повернення активів з відповідною платою за їх використання (від клієнтів — дебіторів банку) та грошовими потоками поверненням залучених ресурсів (пасивів) з відповідною платою за їх використання (від банка клієнтам — кредиторам банку), якого достатньо для покриття витрат на функціонування та розширений розвиток інфраструктури банку, сплати всіх податків та виплати економічно привабливого рівня дивідендів засновникам та акціонерам банку.

Проведений аналіз рейтингової позиції в банківській системі України досліджуємого в дипломному проекті ПАТ КБ «Приватбанк» показав:

Проведений горизонтально-індексний аналіз динаміки приросту рівней валюти баланса, чистих процентних та комісійних витрат, торгівельних і інших доходів та резервів на відшкодування ризиків активних операцій в ПАТ КБ «Приватбанк» у 2007 — 2014 рр. та вертикально-індексний аналіз трансляції активів балансу в чисті процентні та комісійні витрати, торгівельні і інші доходів та резерви на відшкодування ризиків активних операцій в ПАТ КБ «Приватбанк» у 2007 — 2014 рр. показав:

— коефіцієнт трансляції чистих активів банку у щорічне відрахування доходів в резерви відшкодування ризиків активних операційв з рівня -1,51% у 2007 році зріс до рівня -5,65% у 2009 році та поступово періоді 2010;2014 рр. знизився до рівня 1,45%, тобто до передкризового рівня 2007 року.

Проведений спільний аналіз повалютних середньорічних відcоткових ставок доходності активних інструментів ПАТ КБ «Приватбанк» та повалютних середньорічних відcоткових ставок витратності пасивних інструментів ПАТ КБ «Приватбанк» у 2007;2013 рр. показав для клієнтських кредитів та клієнтських депозитів:

1. По гривні:

— середньорічний рівень маржі між кредитами та кредитними ресурсами у 2012;2013 рр. становить

24,5%-15,5% = 8,0%.

2. По долару США:

— середньорічний рівень маржі між кредитами та кредитними ресурсами у 2012;2013 рр. становить

17,2%-7,4% = 9,8%.

2. По євро:

— середньорічний рівень маржі між кредитами та кредитними ресурсами у 2012;2013 рр. становить

16,9%-6,5% = 10,4%.

Проведений спільний аналіз повалютних середньорічних відcоткових ставок доходності активних інструментів ПАТ КБ «Приватбанк» та повалютних середньорічних відcоткових ставок витратності пасивних інструментів ПАТ КБ «Приватбанк» у 2007;2013 рр. показав для міжбанківських кредитів та міжбанківських депозитів:

1. По гривні:

— середньорічний рівень маржі між кредитами та кредитними ресурсами у 2012 — 2013 рр. становить

12,0%-11,0% = 1,0%.

2. По долару США:

— середньорічний рівень маржі між кредитами та кредитними ресурсами у 2012 — 2013 рр. становить

2,15%-0,87% = 1,3%.

2. По євро:

— середньорічний рівень маржі між кредитами та кредитними ресурсами у 2012 — 2013 рр. становить

0,57%-0,75% = -0,18%.

В якості результативних ознак в дипломному проекті проаналізовані 2 параметра:

7) 6-факторні моделі

Y1= f (X1,X2,X3,X4,Х5,Х6),

Y2= f (X1,X2,X3,X4,Х5,Х6);

8) 4-факторні моделі

Y1= f (X1+X2,X3+X4,Х5,Х6),

Y2= f (X1+X2,X3+X4,Х5,Х6);

9) 3-факторні моделі

Y1= f (X1+X2,Х5,Х6),

Y2= f (X1+X2,Х5,Х6).

Проведене економетричне моделювання показує:

5. Вплив питомої ваги сегментів (Х3+Х4) можна не враховувати.

6. Довірчі границі ймовірного відхилення моделі від номіналу (Р=95%):

— для моделі № 3(Y1) з рівня 20% для 1 кв. 2010 зростають до рівня 100% для 1 кварталу 2015;

— для моделі № 3(Y2) з рівня 5% для 1 кв .2010 зростають до рівня 25% для 1 кварталу 2015, тобто модель Y2=f (X1-X6) є більш статистично стійкою на проаналізованій вибірці 18 кварталів діяльності банку.

Практична цінність проведених дипломних досліджень полягає в тому, що запропоновані та обгрунтовані шляхи запровадження операцій з державними цінними паперами, в яких на сучасному вторинному ринку цінних паперів України з ресурсами, залученими під середню ставку витратності - 26−28% річних, процентна маржа операцій зросте з рівня процентної маржі кредитних операцій у 1 кварталі 2015 року 4−5% до рівня процентної маржі в операціями з державними ОВДП на біржовому вторинному ринку до рівня 15−30%, що, відповідно, приведе до зростання чистих процентних доходів банку.

Список використаних джерел

1. Аналіз банківської діяльності [Текст]: Підручник / А. М. Герасимович, М.Д. Алексеєнко, І.М. Парасій-Вергуненко та ін.; За ред. А. М. Герасимовича. — Вид. 2-ге, без змін. — К.: КНЕУ, 2006. — 600 с.

2. Банковское дело [Текст]: учебник / О. И. Лаврушин, И. Д. Мамонова, Н. И. Валенцева [и др.]; под ред. засл. деят. науки РФ, д-ра экон. наук, проф. О. И. Лаврушина. — 4-е изд., стер. — М.: КНОРУС, 2006. — 768 с.

3. Борщ Л. М. Інвестування: теорія і практика: навч. посіб. — 2-ге вид., перероб. і доп. / Л. М. Борщ, С. В. Герасимова. — К.: Знання, 2007. — 685 с.

4. Ван Хорн, Джеймс К. С. Основы финансового менеджмента / Джеймс С. Ван Хорн, Джон М. Вахович, мл.; [пер. с англ. О. Л. Пелявского; под ред. А.А. Старостиной]. — М.: Вильямс, 2010. — 1225 с.

5. Васюренко О. В. Економічний аналіз діяльності комерційних банків: [Навчальний посібник] / О. В. Васюренко, К. О. Волохата — К.: Знання, 2006. — 463 с.

6. Вовчак О. Д. Банківська справа [Текст]: навч. посіб. / О. Д. Вовчак, Н. М. Рущишин. — Львів: Новий Світ-2000, 2008. — 560 с.

7. Гойхман М.І. Діагностичні підходи до аналізу проблемної ситуації збитковості банківської системи / М.І. Гойхман // Проблеми економіки № 4, 2013. — С. 331−340 — http://www.problecon.com/pdf/2013/4₀/331₃₄₀.pdf

8. Державні будівельні норми України ДБН В.2.5−28−2006 «Природне і штучне освітлення» (На заміну СНиП II-4−79), 2006

9. Державні будівельні норми України, «Захисні заходи електробезпеки в електроустановках будинків і споруд» (ДБН В.2.5−27−2006) // Введені Наказом Міністерства будівництва, архітектури та житлово-комунального господарства України від 29 березня 2006 р. № 97 з 1 жовтня 2006 р., 2006. — [Електронний документ] - режим доступу: http://www.mebius.ua/ files/normativy /1 004 621.doc

10. Державні будівельні норми України СHиП 2.09.02−85 «Производственные здания» // Наказом Держбуду України від 21.10. 2004 року № 195 набуття чинності встановлено з 1 квітня 2005 року — [Електронний документ] - режим доступу: http://info-build.com.ua/normativ/detail.php?ID=40 964

11. Державні будівельні норми України ДБН В.2.2−28:2010 «Будинки і споруди. Будинки адміністративного та побутового призначення» — [Електронний документ] - режим доступу:

http://dbn.at.ua/load/normativy/dbn/1−1-0−806

12. Державні будівельні норми «Пожежна безпека об'єктів будівництва», затверджені наказом Держбуду України від 03.12.2002 № 88 (ДБН В.1.1.7−2002) — [Електронний документ] - режим доступу: http://document. ua/zahist-vid-pozhezhi.-pozhezhna-bezpeka-obektiv-budivnictva-nor300.html

13. Дзюблик О. В. Банківські операції: [підручник] О. В. Дзюблик, Я.І. Чайковський, Н. Д. Галапуп, І.С. Кравчук, О. Л. Малахова О.С. Пруський. — Т.: Вид-во ТНЕУ «Економічна думка», 2009. — 696 с.

14. Долінський Л.Б. Фінансові обчислення та аналіз цінних паперів: Навчальний посібник. / Л.Б. Долінський. — К., Майстер-клас, 2005. — 192 с.

15. Доля В. Т. Економетрія: навч. посібник / В. Т. Доля; Харк. нац. акад. міськ. госп-ва. — Х.: ХНАМГ, 2010. — 171 с.

16. Доугерти К.

Введение

в эконометрику: Учебник. 3-е изд. / К.Доугерти. — Пер. с англ. — М.: ИНФРА-М, 2009. — 465 с.

17. ДСанПін 3.3.2−007−98 — Гігієнічні вимоги до організації роботи з візуальними дісплейними терміналами електронно-обчислювальних машин/ МОЗ України, 1998 — [Електронний документ] - режим доступу: http://tex-bezbeka.in.ua/

18. ДСТУ Б В.2.5−38:2008. Інженерне обладнання будинків і споруд. Улаштування блискавкозахисту будівель і споруд. — К.; Діє з 01.01.2009.

19. ДСТУ OHSAS 18 001:2010 — Національний стандарт України «Система управління гігієною та безпекою праці» — http://www.iso.kiev.ua/page/29.html

20. Економічна статистика. Навчальний посібник / За ред. Р. М. Моторина. — К.: КНЕУ, 2005. — 362 с.

21. Елисеева И. И. Общая теория статистики: Учебник / И. И. Елисеева, М. М. Юзбашев; под ред. И. И. Елисеевой. — 5-е изд., перераб. и доп. — М.: Финансы и статистика, 2004. — 656 с.

22. Кодекс Цивільного захисту України від 02.10.2012 № 5403-VI — [Електронний документ]. — режим доступу: http://zakon2.rada.gov.ua /laws/show/5403−17

23. Копилюк О.І. Банківські операції: навч. посібник для студ. вищ. навч. закладів / О.І. Копилюк, О. М. Музичка. — 2-ге вид., випр. і допов. — Київ: Центр учбової літератури, 2012. — 535 с.

24. Косова Т. Д. Аналіз банківської діяльності [Текст]: Навч. пос. / Т. Д. Косова. — К.: Центр учбової літератури, 2008. — 486 с.

25. Котковський В. С. Банківські операції: навч. посібник для студ. вищих навч. закладів / В. С. Котковський, О.В. Нєізвєстна; МОНУ; Держ. вищий навч. заклад «Київський національний екон. ун-т ім. В. Гетьмана»; Криворізький екон. ін-т. — Київ: Кондор, 2011. — 498 с.:

26. Коцовська Р. Р. Банківські операції [Текст]: навч. посіб. / Р.Р. Коцов-ська, О. П. Павлишин, Л.М. Хміль. — К.: Знання, 2010. — 390 с.

27. Криклій О.А. Управління прибутком банку: монографія / О.А. Криклій, Н. Г. Маслак. — Суми: ДВНЗ «УАБС НБУ», 2008. — 136 с.

28. Крупка М.І. Банківські операції: [навчальний посібник] / М.І. Крупка, Є.М. Андрущак, Н. Г. Пайтра. — Л.: Видавничий центр ЛНУ ім. І. Франка, 2009. — 248 с.

29. Левандівський О.Т. Банківські операції: навчальний посібник / О.Т. Левандівський, П. Е. Деметер. — Київ: Знання, 2012. — 464 с.

30. Лисянська О. О. Методи аналізу та їх використання при плануванні фінансових результатів діяльності банку [Текст] / О. О. Лисянська // Проблеми і перспективи розвитку банківської системи України: збірник наукових праць. — 2011. — № 31. — С. 171−177.

31. Лісовий В.П. Торгівля цінними паперами Електронний ресурс: навч посіб / В.П. Лісовий, К. Г. Отченаш, В. В. Токар. — К.: КНЕУ, 2010. — 407 с.

32. Магнус Я. Р. Эконометрика. Начальный курс: Учебн. — 6-е изд., перераб. и дополн. / Я. Р. Магнус, П. К. Катышев, А. А. Пересецкий — М.: Дело, 2004. — 576 с.

33. Мертенс А. В. Инвестиции: курс лекций по современной финансовой теории., 7-е изд. / А. В. Мертенс. — К.: Либідь, 2004. 679 с.

34. Мещеряков А. А. Фінансовий менеджмент у банках: навч. посіб. / А. А. Мещеряков, Л. В. Лисяк. — К.: Центр навчальної літератури, 2006. — 208 с.

35. Міщенко В.І. Банківські операції: підручник / В.І. Міщенко, Н.Г. Слав’янська, О.Г. Коренєва. — 2-ге вид., переробл. і доп. — Київ: Знання, 2007. — 797 с.

36. Мороз А. М. Банківські операції: Підручник. — 3-тє вид. / А. М. Мороз, М.І. Савлук, М.Ф. Пуховкіна та ін.; за заг. ред. А. М. Мороза. — К.: КНЕУ, 2008. — 608 с.

37. Наконечний С.І. Економетрія: Підручник. — Вид. 3-тє, доп. та перероб. / С.І. Наконечний, Т. О. Терещенко, Т. П. Романюк. — К.: КНЕУ, 2004. — 520 с.

38. НАПБ Б.03.002−2007 Норми визначення категорій приміщень, будинків та зовнішніх установок за вибухопожеженою та пожежною небезпекою (взамен ОНТП -86) // Наказ МНС України № 833 від 03.12.2007 — [Електронний документ] - режим доступу: http://document.ua/normi-viznachennja-kategorii-primishen-budinkiv-ta-zovnishni-nor7322.html

39. НПАОП 0.00 — 1.29 — 07 — Правила захисту від статичної електрики, 2007.

39а. НПАОП 0.00−1.28−10 — Правила охорони праці під час експлуатації електронно-обчислювальних машин, 2010

40. Облік і аудит у банках: навч. пос. для студентів вищих навчальних закладів / За ред. О.Г. Коренєва, Суми: Університетська книга, 2007. — 493 с.

41. Об оценке финансовой устойчивости банка в целях признания ее достаточной для участия в системе страхования вкладов / Указание Банка России от 16 января 2004 г. № 1379-У с учетом дополнений и изменений по состоянию указания Банка России от 21 марта 2012 г. № 2793-У) — [Электронный документ]. — режим доступа: Система ГАРАНТ: http://base.garant.ru/584 327/#ixzz3QCZrq9TO

42. Основи охорони праці: Підручник. 21ге видання, доповнене та перероблене. / К. Н. Ткачук, М.О. Халімовський, В. В. Зацарний, Д. В. Зеркалов, Р. В. Сабарно, О.І. Полукаров, В.С. Коз’яков, Л.О. Мітюк. За ред. К. Н. Ткачука і М.О. Халімовського. — К.: Основа, 2006 — 448 с.

43. Пельтек Л. В. Шляхи підвищення доходності банку із урахуванням його цінової політики на ринку банківських послуг / Л. В. Пельтек // Запорізький національний університет — [Електронний документ]. — режим доступу: http://web.znu.edu.ua/herald/ issues/2008/econom_2008₁/2008;26−06/peltek.pdf

44. Піскунова Л. Е. Безпека життєдіяльності / Л.Е. Піскунова, В. А. Прилипко, Т. О. Зубок. — К.: Академія, 2012. — 224 с.

45. План рахунків бухгалтерського обліку банків України та Інструкція про застосування Плану рахунків бухгалтерського обліку банків України // Постанова Правління НБУ від 17.06.2004 (Із змінами, внесеними згідно з Постановами Правління Національного банку станом № 359 від 16.06.2014). — Електронний документ. — режим доступу: http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/z0918−04

46. Податковий Кодекс України від 02.12.2010 № 2755-VI //(Із змінами, внесеними згідно із Законами України станом № 211-VIII від 02.03.2015) — [Електронний документ]. — режим доступу: http://zakon4.rada.gov.ua/ laws/show/2755−17/paran68#n68

47. Попова Г. С. Анализ финансового состояния коммерческого банка / Г. С. Попова. — М.: Финансы и статистика, 2010. — 271 с.

48. Правила бухгалтерського обліку доходів і витрат банків України // Затв. Постановою Правління НБУ від 18.06.03 № 255 (Із змінами, внесеними згідно з Постановами Правління Національного банку станом № 457 від 08.10.2010). — Електронний документ. — режим доступу: http://zakon4.rada.gov.ua/laws/show/z0583−03

49. Правила безпечної експлуатації електроустановок споживачів, затверджені наказом Міністерства енергетики та вугільної промисловості від 13.02.2012 № 91 — [Електронний документ] - режим доступу: http://safety-rtc.com/view_post. php? id=76

50. Правила пожежної безпеки в Україні (наказ МНС України від 19.10.2004 N 126) // (Із змінами, внесеними згідно з Наказом Міністерства надзвичайних ситуацій N 537 від 24.02.2012) — [Електронний документ] - режим доступу: http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/z1410−04

51. Примостка Л. А. Аналіз банківської діяльності: Монографія / Л. А. Примостка — К.: Либідь, 2006. — 432 с.

52. Примостка Л. О. Фінансовий менеджмент у банку: підручник / Л. О. Примостка; М-во освіти і науки, молоді та спорту України, Держ. вищ. навч. заклад «Київ. нац. екон. ун-т ім. Вадима Гетьмана». — 3-тє вид., доповн. і переробл. — Київ: КНЕУ, 2012. — 338 с.

53. Про банки та банківську діяльність: Закон України від 07.12.2000 № 2121-III //(Із змінами, внесеними згідно із Законами України станом № 1588-VII від 04.07.2014). — Електронний документ. — режим доступу:

http://zakon4.rada.gov.ua/laws/show/2121−14

54. Про систему гарантування вкладів фізичних осіб: Закон України від 23 лютого 2012 року № 4452-VI //(Із змінами, внесеними згідно із Законами України станом № 78-VIII від 28.12.2014).- Електронний документ.- режим доступу: http://zakon4.rada.gov.ua/laws/show/4452−17/page

55. Про охорону праці: Закон України від 14 жовтня 1992 року № 2694-XII // Із змінами і доповненнями, внесеними Законами України станом на № 3458-VI від 02.06.2011;[Електронний документ]. -режим доступу: — http://zakon1. rada.gov. ua/ laws/show/2694−12

56. Про затвердження Інструкції про порядок складання та оприлюднен-ня фінансової звітності банків України // Постанова НБУ від 24.10.2011 № 373 (Із змінами, внесеними згідно з Постановами Національного банку станом № 600 від 29.12.2012) — [Електронний документ]. -режим доступу: http://zakon4.rada.gov.ua/laws/show/z1288−11/page

57. Про затвердження Положення про порядок формування та викорис-тання банками України резервів для відшкодування можливих втрат за актив-ними банківськими операціями // Постанова Правління НБУ від 25.01.2012 № 23 (Із змінами, внесеними згідно з Постановами Національного банку станом № 727 від 19.11.2014) — [Електронний документ]. -режим доступу: http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/z0231−12

58. Про затвердження Інструкції про порядок регулювання діяльності банків в Україні // Постанова Правління НБУ від 28.08.2001 № 368 (Із змінами, внесеними згідно з Постановами Національного банку станом № 37 від 22.01.2015) — [Електронний документ]. — режим доступу:

http://zakon4.rada.gov.ua/laws/show/z0841−01

59. Про затвердження Положення про порядок формування та зберігання обов’язкових резервів банками України та філіями іноземних банків в Україні / Постанова Правління НБУ від 11.12.2014. — [Електронний документ]. -режим доступу: http://zakon4.rada.gov.ua/laws/show/v0806500−14

60. Про зміну порядку формування та зберігання обов’язкових резервів / Постанова Правління НБУ від 18.12.2014 № 820. [Електронний документ]. -режим доступу: http://zakon4.rada.gov.ua/laws/show/v0820500−14

61. Про затвердження Правил організації статистичної звітності, що подається до Національного банку України / Постанова Правління НБУ від 19.03.2003 № 124 (Із змінами, внесеними згідно з Постановами Національного банку № 503 від 19.08.2014) — http://zakon1.rada.gov.ua/laws/show/z0353−03

62. Про затвердження Національного положення (стандарту) бухгалтерсь-кого обліку 1 «Загальні вимоги до фінансової звітності» // Міністерство фінансів України, Наказ від 07.02.2013 № 73 (Із змінами, внесеними згідно з Наказами Міністерства фінансів станом № 48 від 08.02.2014). — Електронний документ. — режим доступу: http://zakon4.rada.gov.ua/laws/show/z0336−13

63. Регулювання діяльності банків в умовах глобальних викликів: монографія / [Примостка Л.О. та ін.]; за ред. Л. О. Примостка; М-во освіти і науки, молоді та спорту України, Держ. вищ. навч. заклад «Київ. нац. екон. ун-т ім. Вадима Гетьмана». — Київ: КНЕУ, 2012. — 459 с.

64. Річний звіт ПАТ КБ «Приватбанк» за 2007 рік — [Електронний документ]. -режим доступу: http://static.privatbank.ua/files/finance/2007_year.pdf, 2008

65. Річний звіт ПАТ КБ «Приватбанк» за 2008 рік — [Електронний документ]. -режим доступу: http://static.privatbank.ua/files/finance/2008_year.pdf, 2009

66. Річний звіт ПАТ КБ «Приватбанк» за 2009 рік — [Електронний документ]. -режим доступу: http://static.privatbank.ua/files/finance/2009_year.pdf, 2010

67. Річний звіт ПАТ КБ «Приватбанк» за 2010 рік — [Електронний документ]. -режим доступу: http://static.privatbank.ua/files/finance/2010_year.pdf, 2011

68. Річний звіт ПАТ КБ «Приватбанк» за 2011 рік — [Електронний документ]. -режим доступу: http://static.privatbank.ua/files/finance/2011_year.pdf, 2012

69. Річний звіт ПАТ КБ «Приватбанк» за 2012 рік — [Електронний документ]. -режим доступу: http://static.privatbank.ua/files/finance/2012_year.pdf, 2013

70. Річний звіт ПАТ КБ «Приватбанк» за 2013 рік — [Електронний документ]. -режим доступу: http://static.privatbank.ua/files/finance/2013_year.pdf, 2014

71. Річний звіт ПАТ КБ «Приватбанк» за 3 квартали 2014 року — [Електронний документ]. — режим доступу:

http://static.privatbank.ua/ files/finance/3kv_2014_year.pdf, 2014

72. Роуз Питер С. Банковский менеджмент: пер. с англ. со 2-го изд. / Питер Роуз. — М.: Дело, 1997. — 768 с.

73. Сало І. В. Фінансовий менеджмент банку: навч. посібн. / І.В. Сало, О. А. Криклій. — Суми: ВТД «Університетська книга», 2007. — 314 с.

74. Синки Д. Ф. Управление финансами в коммерческих банках / Д. Ф. Синки; пер с англ. — 4-е изд. перераб. — М.: Саtаlaху, 1994. — 820 c.

75. Скоморович І.Г. Банківські операції: підручник [для студ. вищих навч. закладів] / І.Г. Скоморович; М-во освіти і науки, молоді та спорту України; Львів. нац. ун-т ім. І. Франка. — Львів: Львівський національний університет ім. Івана Франка, 2012. — 531 с.

76. СНіП 2.04.05−91 «Опалення, вентиляція та кондиціонування» // Рішення Мінбуду України від 13.05.2005 № 26 «Про проект Зміни № 4 СНиП 2.04.05−91 «Опалення, вентиляція та кондиціювання» — [Електронний документ] - режим доступу: http://www.budinfo.org.ua/doc/1 811 315.jsp

77. Стельмах В. С. Енциклопедія банківської справи України [Текст] / за ред. В. С. Стельмаха. — К.: Молодь, Ін. Юре, 2001. — 680 с.

78. Табачук Г. П. Фінансовий облік у банках [Текст]: Навч. посіб. / Г. П. Табачук, О. М. Сарахман, Т. М. Бречко. — К.: Центр учбової літератури, 2010. — 424 с.

79. Таблиці фінансових показників діяльності банків України за 2007 рік. — [Електронний документ]. — режим доступу:

http://www.bank.gov.ua/control/uk/publish/category?cat_id=52 305

80. Таблиці фінансових показників діяльності банків України за 2008 рік. — [Електронний документ]. — режим доступу:

http://www.bank.gov.ua/control/uk/publish/category?cat_id=64 202

81. Таблиці фінансових показників діяльності банків України за 2009 рік. — [Електронний документ]. — режим доступу:

http://www.bank.gov.ua/control/uk/publish/category?cat_id=74 208

82. Таблиці фінансових показників діяльності банків України за 2010 рік. — [Електронний документ]. — режим доступу:

http://www.bank.gov.ua/control/uk/publish/category?cat_id=84 853

83. Таблиці фінансових показників діяльності банків України за 2011 рік. — [Електронний документ]. — режим доступу:

http://www.bank.gov.ua/control/uk/publish/category?cat_id=87 472

84. Таблиці фінансових показників діяльності банків України за 2012 рік. — [Електронний документ]. — режим доступу:

http://www.bank.gov.ua/control/uk/publish/category?cat_id=359 492

85. Таблиці фінансових показників діяльності банків України за 2013 рік. — [Електронний документ]. — режим доступу:

http://www.bank.gov.ua/control/uk/publish/category?cat_id=5 802 143

86. Таблиці фінансових показників діяльності банків України за 2014 рік. — [Електронний документ]. — режим доступу:

http://www.bank.gov.ua/control/uk/publish/category?cat_id=64 097

87. Типове положення про службу охорони праці// Державний комітет України з нагляду за охороною праці, наказ від 15.11.204 № 255 (Із змінами, внесеними згідно з Наказом Державного комітету України з промислової безпеки, охорони праці та гірничого нагляду № 236 від 2.10.2007). — [Електронний документ]. — режим доступу:

Ошибка! Недопустимый объект гиперссылки. laws/show/z1526−04

88. Типове положення про порядок проведення навчання і перевірки знань з питань охорони праці(НПАОП 0.00−4.12−05) та Переліку робіт з підвищеною небезпекою // Державний комітет України з нагляду за охороною праці, наказ від 26.01.2005 № 15 (Із змінами, внесеними згідно з Наказом Державного комітету України з промислової безпеки, охорони праці та гірничого нагляду № 273 від 16.11.2007) — [Електронний документ]. — режим доступу:

http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/z0231−05

89. Фітас Н.Ю. Оптимізація витрат банківських установ в умовах кризи — [Електронний ресурс]:

http://archive.nbuv.gov.ua/portal/soc_gum/VUABS/ 2012_ 2/33₀₃_04.pdf.

90. Хайлук С. О. Оцінка ефективності діяльності банків: порівняльний аналіз методів та моделей / С. О. Хайлук // Фінансово-кредитна діяльність: проблеми теорії та практики": зб. наук. пр. / ХІБС УБС НБУ. — Харків, 2010. — Вип. 1 (8): у 2 ч. — Ч. 2. — С. 112−118.

91. Череп А. В. Банківські операції: навчальний посібник для студентів вищих навч. закладів / Череп А. В., Андросова О. Ф. — Київ: Кондор, 2008. — 410с.

92. Чмутова І.М. Аналіз банківської діяльності: навч. посібник [для студ. напряму підгот. 6.30 508 «Фінанси і кредит» спеціалізації «Банківська справа» ] / Чмутова І.М., Тисячна Ю. С., М-во освіти і науки, молоді та спорту України, Харк. нац. екон. ун-т. — Харків: ХНЕУ, 2012. — 307 с.

93. Щибиволок З.І. Аналіз банківської діяльності: навчальний посібник / З.І. Щибиволок. — 2-е вид., стереот. — Київ: Знання, 2007. — 311с.

94. http://www.bank.gov.ua — Офіційний Інтернет-сайт Національного банка України, сегмент «Банківський нагляд» — «Фінансові показники діяльності банків», 2014

95. https://privatbank.ua/ - Офіційний Інтернет-сайт ПАТ КБ «Приватбанк», 2014

96. http://www.ukrstat.gov.ua — Офіційний Інтернет-сайт Державної служби статистики України, 2013

97. http://dspace.uabs.edu.ua — Офіційний Інтернет-сайт бібліотеки Української академії банківської справи Національного банку України, 2014

98. http://tex-bezbeka.in.ua/index.php?per=12 — Інтернетсайт «Техніка безпеки та охорона праці в Україні», 2014

99. http://ibud.ua/ua/statya/kontur-zazemleniya-konstruktsiya-vybor-zazem lite-lya -100 857 — Довідковий Інтернет сайт будівельного порталу iBUD UA, 2014

100. http://www.pfts.ua/ - Офіційний Інтернет-сайт електронної фондової біржі ПФТС, 2015

101. http://fbp.com.ua/ - Офіційний Інтернет-сайт електронної фондової біржі «Перспектива», 2015

102. http://www.ux.ua/ - Офіційний Інтернет-сайт електронної фондової біржі «Українська біржа», 2015

103. http://bankografo.com/operatsiyi-bankiv/depozyty/infografika-dinamika-depozitiv — Інформаційно-аналітичний сайт «Депозити в банківській системі України, 2015

104. http://finbalance.com.ua/ - Інформаційно-аналітичний Інтернет-сайт «Фінансовий аналіз балансів банків», 2015

105. http://www.minfin.gov.ua/ - Офіційний Інтернет-сайт Міністерства фінансів України, 2015

Додатки Додаток, А Таблиця А.1 Звіт про прибутки і збитки та інший сукупний дохід (Звіт про фінансові результати) за _________ рік [56], (тис.грн.)


	Найменування зведеної статті	Номер примітки деталізації статті	Формула розрахунку статті по балансовим рахункам
1.	Чистий процентний дохід «+» / (чисті процентні витрати «-»)		(П. 1.1 — П. 1.2)
1.1.	Процентні доходи	№ 31	6000П+6002П+6003П+6010П+6011П + 6012АП+6013АП+6014П+6015П +6016АП+ 6017АП+6018П+6020П +6021П +6022П+6023П+ 6026АП+ 6028П +6029П+6030АП+6031АП+ 6032АП+6033АП+6040П+6042АП +6044П+6045П+6046П+ 6050АП+ 6051АП +6052АП+6053АП+6054АП+ 6055АП+6056АП+6057АП+609П
1.2.	Процентні витрати	№ 31	7000А+7002А+7003АП+7004АП+7005АП+7006АП+ 7010А+7011А+7012АП +7013АП+7014А+7015А+ 7016АП+ 7017АП+7020А+7021АП+7028А+7040А+ 7041А+7050АП+7051АП +7052АП +7053АП+7054АП+ 7060АП+7061АП +7070А+7071АП+7096А+7099А
2.	Чистий комісійний дохід «+» / (чисті комісійні витрати «-»)		(П. 2.1 — П. 2.2)
2.1.	Комісійні доходи	№ 32	6100П+6101П+6103П+6104П+6106П+6108П+ 6109П+6110П+6111П+6113П +6114П+6116П+6118П+ 6119П
2.2.	Комісійні витрати	№ 32	7100А+7101А+7103А+7104А+7106А+7108А+7109А
3.	Результат від операцій з цінними паперами в торговому портфелі банку		6203АП
4.	Результат від операцій з хеджування справедливої вартості	№ 43	6209АП
5.	Результат від переоцінки інших фінансових інструментів, що обліковуються за справедливою вартістю з визнанням результату переоцінки через прибутки або збитки		6392АП
6.	Результат від продажу цінних паперів у портфелі банку на продаж	№ 11	6393АП
7.	Результат від операцій з іноземною валютою		6204АП
8.	Результат від переоцінки іноземної валюти		6391АП
9.	Результат від переоцінки об'єктів інвестиційної нерухомості		6394АП
10.	Доходи/(витрати), які виникають під час первісного визнання фінансових активів за процентною ставкою, вищою або нижчою, ніж ринкова	№ 9,10	6390АП
11.	Витрати/(доходи), які виникають під час первісного визнання фінансових зобов’язань за процентною ставкою, вищою або нижчою, ніж ринкова	№ 20, 21,23	6398АП
12.	Відрахування до резерву під знецінення кредитів та коштів в інших банках	№ 9,10	7701АП+7702АП
13.	Відрахування до резерву під знецінення дебіторської заборгованості та інших фінансових активів	№ 17,18	7700АП+7705АП+772П
14.	Знецінення цінних паперів у портфелі банку на продаж	№ 11	7703АП
15.	Знецінення цінних паперів у портфелі банку до погашення	№ 12	7704АП
16.	Відрахування до резервів за зобов’язаннями	№ 24	7706АП
17.	Інші чисті операційні доходи	№ 33	(630П+6395П+ 6396П+6397П+ 6399П+64П+67П) — (7390А+7391А +7392А+7394А+7395А+7396А+7397А+ 7398А+7399А)
18.	Адміністративні та інші неопераційні витрати	№ 34
19.	Частка в прибутку/(збитку) асоційованих компаній	№ 13
20.	Прибуток/(збиток) до оподаткування
21.	Витрати на податок на прибуток	№ 35
22.	Прибуток/(збиток) за рік
23.	Інший додатковий сукупний дохід від переоцінок ЦП, ОЗ, НМА та курсових різниць

Додаток Б Таблиці деталізації зведених груп чистих доходів банків [56]

Таблиця Б.1 Примітка 31. Процентні доходи та витрати (тис.грн.)

Таблиця Б.2 Примітка 32. Комісійні доходи та витрати (тис.грн.)

Таблиця Б.3 Примітка 33. Інші операційні доходи тис.грн.)

Додаток В Макроекономічні чинники впливу на відсоткову ставку кредиту Рисунок В.1 — «Валютно-фінансові» кризи 2008;2009 рр. та 2014;2015 рр. у динаміці курсу національної валюти відносно долара США у 2008;2015 рр. (побудовано за даними НБУ [94])

Рисунок В.2 — Динаміка споживчої та виробничої інфляції в Україні у 2007;2014 рр. (побудовано за статистичними даними Держслужби статистики [96])

Рисунок В.3 — Динаміка облікової ставки та ставки рефінансування Національного банку України у 2007;2015 рр. (побудовано за статистичними даними НБУ [94])

Додаток Г Динаміка середньоденних ставок по депозитам та кредитам в банківській системі України у 2011;2014 рр.

Рисунок Г.1 — Динаміка середньоденних по БС України ставок депозитів фізичних осіб в національній валюті у 2011;2014 рр. (побудовано за статистичними даними НБУ [94])

Рисунок Г.2 — Динаміка середньоденних по БС України ставок депозитів фізичних осіб в іноземній валюті у 2011;2014 рр. (побудовано за статистичними даними НБУ [94])

Рисунок Г.3 — Динаміка середньоденних по БС України ставок депозитів юридичних осіб в національній валюті у 2011;2014 рр. (побудовано за статистичними даними НБУ [94])

Рисунок Г.4 — Динаміка середньоденних по БС України ставок депозитів фізичних осіб в іноземній валюті у 2011;2014 рр. (побудовано за статистичними даними НБУ [94])

Рисунок Г.5 — Динаміка середньоденних по БС України ставок кредитів, наданих фізичним особам в національній валюті у 2011 — 2014 рр. (побудовано за статистичними даними НБУ [94])

Рисунок Г.6 — Динаміка середньоденних по БС України ставок кредитів, наданих фізичним особам в іноземній валюті у 2011;2014 рр. (побудовано за статистичними даними НБУ [94])

Рисунок Г.7 — Динаміка середньоденних по БС України ставок кредитів, наданих юридичним особам в національній валюті у 2011;2014 рр. (побудовано за статистичними даними НБУ [94])

Рисунок Г.8 — Динаміка середньоденних по БС України ставок кредитів, наданих юридичним особам в іноземній валюті у 2011;2014 рр. (побудовано за статистичними даними НБУ [94])

Рисунок Г.9 — Динаміка середніх по БС України ставок депозитів фізичних осіб в національній валюті в залежності від строку депозиту у 2011;2014 рр. (побудовано за статистичними даними НБУ [94])

Рисунок Г.10 — Динаміка середніх по БС України ставок депозитів фізичних осіб в доларах США в залежності від строку депозиту у 2011;2014 рр. (побудовано за статистичними даними НБУ [94])

Рисунок Г.11 — Динаміка середніх по БС України ставок депозитів фізичних осіб в євро в залежності від строку депозиту у 2011;2014 рр. (побудовано за статистичними даними НБУ [94])

Додаток Д Порівняльний аналіз доходності банківської системи України Рисунок Д.1 — Динаміка абсолютних рівней та структури основних статей доходності в БС України у 2007;2014 рр. («горизонтально-вертикальний аналіз» — побудовано за даними [94])

Рисунок Д.2 — Динаміка відносних рівней основних статей масштабованих показників доходності в банківській системі України в 2007;2014 рр. («горизонтально-вертикальний аналіз» — побудовано за даними [94])

Рисунок Д.3 — Динаміка обсягів основних статей та сумарних доходів банківської системи України у 2007;2014 рр. (побудовано за даними [94])

Рисунок Д.4 — Динаміка питомої ваги основних статей в сумарних доходах банківської системи України у 2007;2014 рр. (побудовано за даними [94])

Рисунок Д.5 — Динаміка обсягів основних статей та сумарних витрат банківської системи України у 2007;2014 рр. (побудовано за даними [94])

Рисунок Д.6 — Динаміка питомої ваги основних статей в сумарних витратах банківської системи України у 2007;2014 рр. (побудовано за даними [94])

Рисунок Д.7 — Динаміка середнього рівня коефіцієнтів поточного ризика доходності діяльності в БС України за 2007;2014 рр. (розраховано та побудовано за даними [94])

Додаток Е Аналіз доходності ПАТ КБ «Приватбанк»

Рисунок Е.1 — Структура розподілу активів в банківській системі України станом на 01.01.2014 р. (розраховано та побудовано за даними [94])

Рисунок Е.2 — Структура розподілу активів в банківській системі України станом на 01.10.2014 р. (розраховано та побудовано за даними [94])

Рисунок Е.3 — Обсяги чистого прибутку/збитку в 1−2 рейтингових групах банківської системи України станом на 01.01.2014 р. (побудовано за даними [85])

Рисунок Е.4 — Обсяги чистого прибутку/збитку в 1−2 рейтингових групах банківської системи України станом на 01.01.2015 р. (побудовано за даними [86])

Рисунок Е.5 — Динаміка рентабельності активів по чистим процентним доходам в перших 35 банках БС України у 2013 році (побудовано за даними [85])

Рисунок Е.6 — Динаміка рентабельності активів по чистим процентним доходам в перших 25 банках БС України у 2014 році (побудовано за даними [86])

Рисунок Е.7 — Динаміка рентабельності активів по чистим комісійним доходам в перших 35 банках БС України у 2013 році (побудовано за даними [85])

Рисунок Е.8 — Динаміка рентабельності активів по чистим комісійним доходам в перших 25 банках БС України у 2014 році (побудовано за даними [86])

Рисунок Е.9 — Динаміка рентабельності активів по іншим доходам в перших 35 банках БС України у 2013 році (побудовано за даними [85])

Рисунок Е.10 — Динаміка рентабельності активів по іншим доходам в перших 25 банках БС України у 2014 році (побудовано за даними [86])

Рисунок Е.11 — Динаміка рівней зниження рентабельності активів за рахунок створення резервів ризику активів в перших 35 банках БС України у 2013 році (побудовано за даними [85])

Рисунок Е.12 — Динаміка рівней зниження рентабельності активів за рахунок створення резервів ризику активів в перших 25 банках БС України у 2014 році (побудовано за даними [86])

Рисунок Е.13 — Динаміка рівней процентних доходів, процентних витрат та чистих процентних доходів в ПАТ КБ «Приватбанк» у 2007;2014 рр. (побудовано за даними [64−71])

Рисунок Е.14 — Динаміка рівней комісійних доходів, комісійних витрат та чистих комісійних доходів в ПАТ КБ «Приватбанк» у 2007;2014 рр. (побудовано за даними [64−71])

Рисунок Е.15 — Динаміка рівней чистих процентних та комісійних витрат, торгівельних і інших доходів та резервів на відшкодування ризиків активних операцій в ПАТ КБ «Приватбанк» у 2007;2014 рр. (побудовано за даними [64−71])

Рисунок Е.16 — Горизонтально-індексний аналіз динаміки приросту рівней валюти баланса, чистих процентних та комісійних витрат, торгівельних і інших доходів та резервів на відшкодування ризиків активних операцій в ПАТ КБ «Приватбанк» у 2007;2014 рр. (побудовано за даними [64−71])

Рисунок Е.17 — Вертикально-індексний аналіз трансляції активів балансу в чисті процентні та комісійні витрати, торгівельні і інші доходів та резерви на відшкодування ризиків активних операцій в ПАТ КБ «Приватбанк» у 2007;2014 рр. (побудовано за даними [64−71])

Рисунок Е.18 — Горизонтально-вертикальний аналіз структури портфелю чистих активів (без резервів) балансу ПАТ КБ «Приватбанк» у 2010;2014 рр. (побудовано за даними [64−71])

Рисунок Е.19 — Динаміка процентних ставок доходності по розміщеним клієнтським кредитам повалютно в ПАТ КБ «Приватбанк» у 2007;2013 рр. (побудовано за даними [64−71])

Рисунок Е.20 — Динаміка процентних ставок витратності по залученим клієнтським депозитам повалютно в ПАТ КБ «Приватбанк» у 2007;2013 рр. (побудовано за даними [64−71])

Рисунок Е.21 — Динаміка процентних ставок доходності по наданим міжбанківським кредитам повалютно в ПАТ КБ «Приватбанк» у 2007;2013 рр. (побудовано за даними [64−71])

Рисунок Е.22 — Динаміка процентних ставок витратності по запозиченим міжбанківським кредитам повалютно в ПАТ КБ «Приватбанк» у 2007;2013 рр. (побудовано за даними [64−71])

Рисунок Е.23 — Операційна структура процентних доходів в ПАТ КБ «Приватбанк» у 2007;2013 рр. (побудовано за даними [64−71])

Рисунок Е.24 — Операційна структура процентних витрат в ПАТ КБ «Приватбанк» у 2007;2013 рр. (побудовано за даними [64−71])

Рисунок Е.25 — Операційна структура комісійних доходів в ПАТ КБ «Приватбанк» у 2008;2013 рр. (побудовано за даними [64−71])

Рисунок Е.26 — Операційна структура комісійних витрат в ПАТ КБ «Приватбанк» у 2008;2013 рр. (побудовано за даними [64−71])

Рисунок Е.27 — Посегментна структура комісійних доходів в ПАТ КБ «Приватбанк» у 2008;2013 рр. (побудовано за даними [64−71])

Рисунок Е.28 — Посегментна структура комісійних витрат в ПАТ КБ «Приватбанк» у 2008;2013 рр. (побудовано за даними [64−71])

Рисунок Е.29 — Динаміка структури категорій ризику кредитів в портфелі кредитних угод та відповідного відносного рівня чистих процентних доходів в ПАТ КБ «Приватбанк» у 2010;2014 рр. (побудовано за даними [95])

Рисунок Е.30 — Динаміка структури категорій ризику кредитів в портфелі кредитних угод та відповідного відносного рівня сумарних чистих операційних доходів в ПАТ КБ «Приватбанк» у 2010 — 2014 рр. (побудовано за даними [95])

Додаток Ж Таблиці аналізу результатів діяльності БС України та ПАТ КБ «Приватбанк»

Таблиця Ж.1 Динаміка показників доходів та витрат БС України у 2007;2014 рр. [94]

Таблиця Ж.2 Показники основних статей доходності ПАТ КБ «Приватбанк» за результатами 2007;2014 рр. (побудовано за даними [64−71])


Статті доходів/витрат в тис.грн.
1.1. Процентні доходи	6 041 358	9 059 300	14 325 629	14 232 444	16 786 915	18 153 983	22 246 140	29 185 014
1.2. Процентні витрати	— 2 946 415	— 5 066 715	— 6 954 305	— 8 429 808	— 8 846 283	— 10 104 859	— 13 801 979	— 18 837 048
1.3. Чистий процентний дохід	3 094 944	3 992 585	7 371 324	5 802 636	7 940 631	8 049 124	8 444 161	10 347 966
2.1. Комісійні доходи	2 181 570	5 811 594	3 156 810	3 360 171	4 513 887	3 781 131	3 611 719	3 912 756
2.2. Комісійні витрати	— 259 628	— 447 260	— 642 336	— 551 193	— 672 479	— 507 416	— 1 055 163	— 1 042 671
2.3. Чистий комісійний дохід	1 921 942	5 364 334	2 514 474	2 808 979	3 841 408	3 273 715	2 556 556	2 870 085
Результати торгових операцій з ЦП, валютою та інші опердоходи	422 074	487 615	175 133	930 593	1 056 943	966 922	488 269	— 1 313 258
3.1. Результати торгових операцій з цінними паперами			— 431 223		41 167	1 838	1 893	— 414 497
3.2. Результати торгових операцій з валютою	355 888	329 412	191 689	442 666	430 921	612 791	428 913	— 1 151 830
3.3. Інші операційні доходи	65 441	158 137	414 667	487 277	584 855	352 293	57 463	253 069
3.4. Сумарні річні відрахування доходів в резерви відшкодування ризиків	— 848 338	— 3 472 875	— 4 866 464	— 4 170 027	— 6 226 470	— 4 908 594	— 2 671 042	— 2 665 143
Статті балансу банку в тис.грн.
1. Обсяги чистих активів банку (без резервів), тис.грн.	56 211 407	80 165 465	86 066 131	113 437 222	145 118 473	147 049 005	190 626 303	180 883 697
2. Накопичений розрахунковий обсяг резервів відшкодування ризиків активних операцій з доходів банку	— 3 874 386	— 7 347 261	— 12 213 725	— 16 383 752	— 22 610 222	— 27 518 816	— 30 189 858	— 32 855 001
3. Обсяг фактично витрачених резервів відшкодування ризиків, створених з доходів банку, на списання безнадійних активів						— 2 139 108	— 6 325 303	— 9 153 695

Таблиця Ж.3 Середньорічні відcоткові ставки доходності активних інструментів ПАТ КБ «Приватбанк» у 2007;2013 рр. (за даними [64−71])


Показники зведених статей активів та пасивів банку	Середньорічні процентні ставки доходу та витрат по фінансовим інструментам, %
АКТИВИ
1. Грошові кошти та їх еквіваленти
1.1. Грошові кошти та їх еквіваленти в грн	1,29	13,20	3,90	1,20	2,25	12,32	13,10
1.2. Грошові кошти та їх еквіваленти в доларах	0,00	1,90	0,10	0,50	0,11	0,81	0,80
1.3. Грошові кошти та їх еквіваленти в євро	0,00	3,50	0,15	0,20	0,50	0,74	0,76
1.4. Грошові кошти та їх еквіваленти в рублях та інш.	0,00	4,40	2,52	2,00	0,00	0,00	0,00
2. Кошти в інших банках
2.1. Кошти в інших банках в грн	3,31	14,00	15,00	15,20	9,97	12,32	12,12
2.2. Кошти в інших банках в доларах	5,00	8,70	8,30	9,00	0,80	2,11	2,15
2.3. Кошти в інших банках в євро	3,76	4,80	4,90	8,10	0,68	0,78	0,57
2.4. Кошти в інших банках в рублях та інш.	3,74	0,00	0,00	0,00	0,00	0,62	0,45
3. Кредити та заборгованість клієнтів
3.1. Кредити та заборгованість клієнтів в грн	20,53	24,40	25,50	28,00	25,50	24,55	24,12
3.2. Кредити та заборгованість клієнтів в доларах	16,90	16,90	14,85	16,00	18,24	16,85	2,20
3.3. Кредити та заборгованість клієнтів в євро	16,04	16,50	19,32	18,20	18,24	16,85	0,91
3.4. Кредити та заборгованість клієнтів в рублях та інш.	19,83	26,50	19,50	22,10	18,20	22,80	0,49
4. Боргові цінні папери в портфелі банку на продаж
4.1. Боргові цінні папери в портфелі банку на продаж в грн	0,00	0,00	0,00	5,50	13,00	20,00	20,00
4.2. Боргові цінні папери в портфелі банку на продаж в доларах	0,00	10,70	10,70	0,00	0,00	0,00	0,00
5. Боргові цінні папери в портфелі банку до погашення
5.1. Боргові цінні папери в портфелі банку до погашення в грн	0,00	0,00	0,00	1,00	5,00	0,00	0,00
5.2. Боргові цінні папери в портфелі банку до погашення в доларах	10,00	0,00	0,00	8,90	0,00	8,50	8,70
6. Торгові боргові цінні папери	0,00	11,20	8,70	0,00	0,00	0,00	0,00

Таблиця Ж.4 Середньорічні відcоткові ставки витратності пасивних інструментів ПАТ КБ «Приватбанк» у 2007 -2013 рр. (за даними [64−71])


Показники зведених статей активів та пасивів банку	Середньорічні процентні ставки доходу та витрат по фінансовим інструментам, %
ЗОБОВ’ЯЗАННЯ
6. Кошти інших банків
6.1. Кошти інших банків в грн	2,83	13,60	15,14	7,08	4,70	11,05	11,00
6.2. Кошти інших банків в доларах	5,85	3,80	1,93	3,13	2,00	0,81	0,87
6.3. Кошти інших банків в євро	4,99	3,30	1,60	2,21	2,60	0,74	0,75
6.4. Кошти інших банків в рублях та інш.	6,44	5,40	0,00	0,00	0,00	1,15	1,30
7. Кошти інших банків
7.1. Строкові депозити клієнтів в грн	10,44	12,30	18,59	18,20	17,20	15,50	15,30
7.2. Строкові депозити клієнтів в доларах	7,32	10,20	11,58	11,20	8,50	7,40	7,40
7.3. Строкові депозити клієнтів в євро	7,20	10,60	11,83	10,80	7,50	6,50	6,70
7.4. Строкові депозити клієнтів в рублях та інш.	6,40	11,00	8,20	12,30	7,00	8,00	7,30
8. Власні боргові цінні папери, емітовані банком
8.1. Власні боргові цінні папери, емітовані банком, в грн	11,35	11,40	11,40	13,60	13,60	12,52	12,87
8.2. Власні боргові цінні папери, емітовані банком, в доларах	6,29	0,00	0,00	0,00	0,00	0,00	0,00
9.2. Залучені кошти субординованого боргу в доларах	0,00	8,80	8,80	8,80	5,80	0,00	0,00
9.3. Залучені кошти субординованого боргу в євро	0,00	0,00	0,00	0,00	0,00	5,80	5,90

Таблиця Ж.5 Показники динаміки та структури процентних доходів та процентних витрат в ПАТ КБ «Приватбанк» у 2007;2013 рр. (за даними [64−71])


Статті доходів/витрат в тис.грн.
ПРОЦЕНТНІ ДОХОДИ:
1. Кредити та заборгованість клієнтів	5 754 951	8 514 101	13 812 923	13 937 083	16 541 750	17 316 805	21 395 490
2. Боргові цінні папери в портфелі банку на продаж	3 135	9 538	1 341	2 440	13 219	11 146	7 416
3. Цінні папери в портфелі банку до погашення	4 700	28 590	37 790	25 020	21 747	7 192	7 174
4. Кошти в інших банках	203 743	394 311	459 901	219 231	94 378	44 866	25 965
5. Торгові боргові цінні папери
6. Інші боргові цінні папери, що обліковуються за справедливою вартістю через прибуток або збиток
7. Дебіторська заборгованість за угодами репо — торгові цінні папери			2 185	6 500
8. Кореспондентські рахунки в інших банках		15 170	7 165	13 286	57 046	95 421	152 332
9. Депозити овернайт в інших банках				1 216
10. Процентні доходи за знеціненими фінансовими активами
11. Заборгованість з фінансового лізингу (оренди)				26 677	40 444	42 056	90 081
12. Інші процентні доходи	74 829	96 586	4 321		17 554	636 359	566 888
13. Усього процентних доходів	6 041 358	9 059 300	14 325 629	14 232 444	16 786 915	18 153 983	22 246 140	29 185 014
ПРОЦЕНТНІ ВИТРАТИ:
1. Строкові кошти юридичних осіб	— 290 000	— 402 681	— 920 736	— 999 794	— 762 348	— 623 503	— 855 128
2. Боргові цінні папери, що емітовані банком	— 205 634	— 294 403	— 151 673	— 43 893	— 75 100	— 476 052	— 917 562
3. Інші залучені кошти	— 5 760	— 368 452	— 355 335	— 380 053	— 490 178	— 185 045	— 388 881
4. Строкові кошти фізичних осіб	— 1 750 366	— 2 699 654	— 3 623 969	— 4 960 809	— 5 639 754	— 6 957 190	— 9 414 534
5. Строкові кошти інших банків	— 289 182	— 519 028	— 1 266 662	— 1 291 472	— 951 127	— 826 237	— 660 116
6. Депозити овернайт інших банків		— 2	— 5	— 3 047	— 3 219	— 107	— 784
7. Поточні рахунки	— 250 000	— 587 701	— 515 058	— 615 992	— 829 678	— 940 293	— 1 327 513
8. Кореспондентські рахунки	— 4 000	— 11 332	— 10 089	— 29 496	— 21 806	— 26 742	— 116 413
9. Зобов’язання з фінансового лізингу (оренди)						— 165	— 167
10. Інші процентні витрати	— 151 473	— 183 462	— 110 758	— 105 252	— 73 068	— 69 525	— 120 881
11. Усього процентних витрат	— 2 946 414	— 5 066 715	— 6 954 305	— 8 429 808	— 8 846 283	— 10 104 859	— 13 801 979	— 18 837 048
Чистий процентний дохід/(витрати)	3 094 944	3 992 585	7 371 324	5 802 636	7 940 632	8 049 124	8 444 161	10 347 966

Таблиця Ж.6 Показники динаміки та структури комісійних доходів та комісійних витрат в ПАТ КБ «Приватбанк» у 2007;2013 рр. (за даними [64−71])


Статті комісійних доходів/витрат, тис.грн.
1. КОМІСІЙНІ ДОХОДИ
1.1. Ком/доходи — Розрахунково-касові операції		3 091 685	1 719 477	2 103 663	3 147 336	3 564 850	3 380 726
1.2. Ком/доходи — Інкасація		26 995	42 021	56 269	68 394	81 258	98 892
1.3. Ком/доходи — Операції з цінними паперами		16 437	19 630	19 115	16 688	13 849	5 534
1.4. Ком/доходи — Інші (фінінструменти, що обліковуються за справедливою вартістю з переоцінками)		2 676 261	1 375 568	981 105	1 076 329	121 055	126 537
1.5. Ком/доходи — Операції довірчого управ-ня
1.6. Ком/доходи — Гарантії надані
1.7. Усього комісійних доходів	2 181 570	5 811 594	3 156 810	3 160 161	4 308 845	3 781 131	3 611 719	3 912 756
2. КОМІСІЙНІ ВИТРАТИ
2.1. Ком/витрати — Розрахунково-касові операції		— 401 345	— 481 810	— 501 952	— 631 815	— 478 609	— 1 019 808
2.2. Ком/витрати — Інкасація
2.3. Ком/витрати — Операції з цінними паперами		— 114	— 77	— 120	— 76	— 41	— 64
2.4. Ком/витрати — Інші (фінінструменти, що обліковуються за справедливою вартістю з переоцінками)		— 44 978	— 159 520	— 49 120	— 40 588	— 28 766	— 35 291
2.5. Ком/витрати — Операції довірчого управ-ня		— 823	— 929
2.6. Ком/витрати — Гарантії надані
2.7. Усього комісійних витрат	— 259 628	— 447 260	— 642 336	— 551 192	— 672 479	— 507 416	— 1 055 163	— 1 042 671
3. ЧИСТИЙ КОМІСІЙНИЙ ДОХІД	1 921 942	5 364 334	2 514 474	2 608 969	3 636 366	3 273 715	2 556 556	2 870 085
4. КОМІСІЙНІ ДОХОДИ ПО СЕГМЕНТАМ
4.1. Ком/доходи — Послуги корпоративним клієнтам	503 595	1 231 267	842 129	542 447	637 967	551 348	526 645
4.2. Ком/доходи — Послуги фізичним особам	1 517 185	1 296 567	1 954 762	2 007 847	3 150 789	2 794 122	2 668 932
4.3. Ком/доходи — Інвестиційна банківська діяльність	38 074	— 149 664	64 083	53 250	58 921	49 356	47 145
4.4. Ком/доходи — Інші сегменти (міжбанківська діяльність) та операції	122 716	3 433 424	295 836	556 617	461 168	386 305	368 997
4.5. Усього комісійних доходів по сегментам	2 181 570	5 811 594	3 156 810	3 160 161	4 308 845	3 781 131	3 611 719
5. КОМІСІЙНІ ВИТРАТИ ПО СЕГМЕНТАМ
4.1. Ком/витрати — Послуги корпоративним клієнтам	— 1 588	— 20 137	— 966	— 172	— 26	— 20	— 41
4.2. Ком/витрати — Послуги фізичним особам	— 60 623	— 174 467	— 75 119	— 124 015	— 174 594	— 131 739	— 273 949
4.3. Ком/витрати — Інвестиційна банківська діяльність	— 100	— 127	— 76	— 59	— 75	— 57	— 110
4.4. Ком/витрати — Інші сегменти (міжбанківська діяльність) та операції	— 197 317	— 252 529	— 566 175	— 426 946	— 497 784	— 375 600	— 781 054
4.5. Усього комісійних витрат по сегментам	— 259 628	— 447 260	— 642 336	— 551 192	— 672 479	— 507 416	— 1 055 154

Таблиця Ж.7 Показники динаміки та структури торгівельного та іншого операційного доходу в ПАТ КБ «Приватбанк» у 2007;2013 рр. (за даними [64−71])


Статті доходів/витрат в тис.грн.
1. Разом торгівельного доходу від утримання, переоцінки та перепродажу цінних паперів			— 431 223		41 167	1 838	1 893	— 414 497
2. Разом торгівельного доходу від утримання, переоцінки та перепродажу іноземної валюти та банківських металів	355 888	329 412	191 689	442 666	430 921	612 791	428 913	— 1 151 830
3. Інші операційні доходи	67 507	158 137	414 667	487 277	584 855	352 293	57 463	253 069
3.1. Отримані дивіденди					1 083	1 863	2 117
3.2. Дохід від надання в оренду інвестиційної нерухомості
3.3. Дохід від операційного лізингу (оренди)			6 502	7 453	8 361	8 569	9 016
3.4. Дохід від суборенди
3.5. Дохід від продажу кредитів і дебіторської заборгованості
3.6. Негативний гудвіл, визнаний як дохід
3.7. Дохід від вибуття основних засобів та нематеріальних активів	1 321	4 291	2 505	5 163	3 725	4 455	7 831
3.8. Дохід від вибуття інвестиційної нерухомості
3.9. Роялті
3.10. Інші статті, з них:	65 441	155 537	405 125	474 174	571 686	337 406	38 499	235 230
3.10.1. Доходи від наданих консультаційних послуг фінансового характеру		24 985	14 117	16 523	19 921	11 757	1 342	8 197
3.10.2. Штрафи, пені, що отримані банком		103 985	313 043	366 398	441 746	260 716	29 748	181 764
3.10.3 Різні інші операційні доходи		26 695	77 965	91 253	110 019	64 933	7 409	45 269

Таблиця Ж.8 Показники динаміки та структури балансового та позабалансового кредитного портфеля та портфеля резервів відшкодування кредитних ризиків в ПАТ КБ «Приватбанк» у 2007;2013 рр. (за даними [64−71,95])


	Найменування статті, тис. грн	4кв_2010	4кв_2011	4кв_2012	4кв_2013	4кв_2014
10.	Кредитні операції, що класифікова-ні за I категорією якості (тис. грн.)	34 547 871	36 830 482	31 766 235	77 017 577	73 797 025
10.1.	Сформований резерв за кредитами І категорії якості (тис. грн.)	255 475	299 767	507 339	551 298	466 887
11.	Кредитні операції, що класифікова-ні за ІI категорією якості (тис. грн.)	28 525 002	31 709 481	61 229 348	86 886 706	123 803 229
11.1.	Сформований резерв за кредитами ІІ категорії якості (тис. грн.)	923 844	648 282	1 042 121	1 319 431	2 328 108
12.	Кредитні операції, що класифікова-ні за ІІI категорією якості (тис. грн.)	55 831 493	57 048 463	16 307 822	25 334 351	15 807 932
12.1.	Сформований резерв за кредитами ІІІ категорії якості (тис. грн.)	7 228 354	7 878 651	2 555 981	4 236 222	3 303 226
13.	Кредитні операції, що класифікова-ні за IV категорією якості (тис. грн.)	10 980 445	15 499 931	18 080 293	15 525 159	6 949 810
13.1.	Сформований резерв за кредитами ІV категорії якості (тис. грн.)	4 085 836	5 971 565	9 776 852	7 508 692	3 113 430
14.	Кредитні операції, що класифікова-ні за V категорією якості (тис. грн.)	3 016 731	5 347 781	11 577 006	11 133 319	15 947 098
14.1.	Сформований резерв за кредитами V категорії якості (тис. грн.)	2 964 095	5 230 369	11 319 248	10 191 365	14 465 439
15.	Сума класифікованих кредитних балансових та позабалансових опе-рацій в портфелі банку, тис. грн.	132 901 542	146 436 138	138 960 704	215 897 112	236 305 094
16.	Сумарний створений резерв відшкоду-вання ризиків кредитних операцій	15 457 604	20 028 634	25 201 541	23 807 008	23 677 090
17.	Балансовий брутто-кредитний портфель банка	103 679 301	124 046 454	115 280 002	146 034 294	162 558 832
18.	Позабалансовий портфель кредитних зобов’язань банка	29 222 241	22 389 684	23 680 702	69 862 818	73 746 262
19.	Валюта брутто-активів балансу банка	130 509 080	167 883 998	172 428 712	214 490 857	204 585 003
20.	Валюта чистих активів балансу банка (без резервів)	113 437 222	145 118 473	147 049 005	190 626 303	180 883 697
21.	Сумарний балансовий резерв відшкоду-вання ризиків активних операцій	— 17 071 858	— 22 765 525	— 25 379 708	— 23 864 555	— 23 701 306
22.	З них балансовий резерв відшкодуван-ня ризиків несплати нарахованих від-сотків	— 82 064	— 89 279	— 45 759	— 90 582	— 210 688
22.	Грошові кошти та їх еквіваленти	19 725 932	21 770 908	28 195 710	33 722 894	27 076 310
23.	Цінні папери	876 156	278 706	523 075	509 634	1 120 434
24.	Непроцентні активи 1 — нараховані, але несплачені позичальниками відсотки за користування активами	3 184 673	18 564 880	24 490 552	29 828 737	9 275 042
25.	Непроцентні активи 2 — ОЗ та НМА	1 801 944	2 018 056	2 475 773	2 737 191	3 028 435
26.	Непроцентні активи 3 — інші відстроче-ні податки, дебіторська заборгованість, інвестиційна нерухомість	1 241 074	1 204 994	1 463 601	1 658 107	1 525 950

Додаток К Результати регресійного економетричного моделювання в EXCEL-2013

Таблиця Д. 1 Економіко-математична регресійна модель № 1 (6 факторів) від-носної процентної доходності банку Y1 = f (X1, X2, X3, X4, X5, X6) — номіналь-на регресійна функція та ймовірнісні границі відхілення з ймовірністю Р=0,95

Таблиця Д. 2 Економіко-математична регресійна модель № 2 (4 фактори) від-носної процентної доходності банку Y1 = f (X1+X2, X3+X4, X5, X6) — номіналь-на регресійна функція та ймовірнісні границі відхілення з ймовірністю Р=0,95

Таблиця Д. 3 Економіко-математична регресійна модель № 3 (3 фактори) відносної процентної доходності банку Y1 = f (X1+X2, X5, X6) — номінальна регресійна функція та ймовірнісні границі відхілення з ймовірністю Р=0,95

Таблиця Д. 4 Економіко-математична регресійна модель № 1 (6 факторів) від-носної сумарної операційної доходності банку Y2=f (X1,X2,X3,X4,X5,X6) — но-мінальна регресійна функція та ймовірнісні границі відхілення з ймовірністю Р=0,95

Таблиця Д. 5 Економіко-математична регресійна модель № 2 (4 фактори) відносної сумарної операційної доходності банку Y2 = f (X1+X2, X3+X4, X5, X6) — номінальна регресійна функція та ймовірнісні границі відхілення з ймовірністю Р=0,95

Таблиця Д. 6 Економіко-математична регресійна модель № 3 (3 фактори) відносної сумарної операційної доходності банку Y2 від відносних рівней ризиків та ресурсно-резервних втрат кредитного портфелю (X1+X2, X5, X6) — номінальна регресійна функція та ймовірнісні границі відхілення з ймовірністю Р=0,95

Додаток Л Економетричні моделі доходності та їх довірчі границі в ПАТ КБ «Приватбанк» у 2010;2015 рр.

Рисунок Л.1 — Економіко-математична регресійна модель № 1 (6 факторів) відносної процентної доходності банку Y1 від відносних рівней ризиків та ресурсно-резервних втрат кредитного портфелю (X1, X2, X3, X4, X5, X6) — номінальна регресійна функція та ймовірнісні границі відхілення з ймовірністю Р=0,95

Рисунок Л.2 — Економіко-математична регресійна модель № 2 (4 фактори) відносної процентної доходності банку Y1 від відносних рівней ризиків та ресурсно-резервних втрат кредитного портфелю (X1+X2, X3+X4, X5, X6) — номінальна регресійна функція та ймовірнісні границі відхілення з ймовірністю Р=0,95

Рисунок Л.3 — Економіко-математична регресійна модель № 3 (3 фактори) відносної процентної доходності банку Y1 від відносних рівней ризиків та ресурсно-резервних втрат кредитного портфелю (X1+X2, X5, X6) — номінальна регресійна функція та ймовірнісні границі відхілення з ймовірністю Р=0,95

Рисунок Л.4 — Економіко-математична регресійна модель № 1 (6 факторів) відносної сумарної операційної доходності банку Y2 від відносних рівней ризиків та ресурсно-резервних втрат кредитного портфелю (X1, X2, X3, X4, X5, X6) — номінальна регресійна функція та ймовірнісні границі відхілення з ймовірністю Р=0,95

Рисунок Л.5 — Економіко-математична регресійна модель № 2 (4 фактори) відносної сумарної операційної доходності банку Y2 від відносних рівней ризиків та ресурсно-резервних втрат кредитного портфелю (X1+X2, X3+X4, X5, X6) — номінальна регресійна функція та ймовірнісні границі відхілення з ймовірністю Р=0,95

Рисунок Л.6 — Економіко-математична регресійна модель № 3 (3 фактори) відносної сумарної операційної доходності банку Y2 від відносних рівней ризиків та ресурсно-резервних втрат кредитного портфелю (X1+X2, X5, X6) — номінальна регресійна функція та ймовірнісні границі відхілення з ймовірністю Р=0,95

Рисунок Л.7 — Динаміка розподілу балансового+позабалансового кредитного портфеля ПАТ КБ «Приватбанк» по класам ризиків у 2010 -2015 рр. (поквартальна інформація за даними [95])

Додаток М Управління операційною доходністю ПАТ КБ «Приватбанк»

Рисунок М.1 — Динаміка поквартального ланцюгового індексу приросту обсягів депозитів в нацвалюті та інвалюті в БС України у 2007;2015 рр. ([103])

Рисунок М.2 — Динаміка поквартального обсягу депозитів фізичних осіб в нацвалюті та інвалюті в БС України у 2007;2015 рр. ([103])

Рисунок М.3 — Динаміка поквартального обсягу запозичених та залучених коштів в іноземній валюті в пасивах балансу ПАТ КБ «Приватбанк» у 2013;2015 рр. (побудовано за даними [95])

Рисунок М.4 — Динаміка поквартального обсягу запозичених та залучених коштів в національній валюті в пасивах балансу ПАТ КБ «Приватбанк» у 2013;2015 рр. (побудовано за даними [95])

Рисунок М.5 — Динаміка поквартального обсягу кредитів на інших активів в іноземній валюті в активах балансу ПАТ КБ «Приватбанк» у 2013;2015 рр. (побудовано за даними [95])

Рисунок М.6 — Динаміка поквартального обсягу кредитів на інших активів в національній валюті в активах балансу ПАТ КБ «Приватбанк» у 2013;2015 рр. (побудовано за даними [95])

Рисунок М.7 — Динаміка росту відсоткових ставок залучення депозитів в національній та іноземній валютах в ПАТ КБ «Приватбанк» у 2013;2015 рр. (побудовано за даними [103])

Рисунок М.8 — Рейтинг індивідуальних ризиків витратності по відсотковим ставкам залучення короткострокових депозитів в національній та іноземній валютах в БС України станом на 05.03.2015 р. (за даними [103])

Рисунок М.9 — Рейтинг індивідуальних ризиків витратності по відсотковим ставкам залучення довгострокових депозитів в національній та іноземній валютах в БС України станом на 05.03.2015 р. (за даними [103])

Додаток Н Таблиця Н.1 Обсяги відтоку валютних вкладів в банках 1 групи рейтингу БС України за 1 квартал 2015 року [104]

Таблиця Н.2 Обсяги відтоку гривневих вкладів в банках 1 групи рейтингу БС України за 1 квартал 2015 року [104]

Додаток П

" Життєві цикли" кредитів Рисунок П. 1 — Схема грошових потоків при виконанні стандартної банківської операції кредитування («життєвий цикл стандартної кредитної банківської операції»)

Рисунок П. 2 — Схема грошових потоків при виконанні нестандартної банківської операції кредитування з пролонгацією («життєвий цикл кредитної банківської операції з пролонгацією»)

Рисунок П. 3 — Схема грошових потоків при виконанні нестандартної збиткової банківської операції кредитування («життєвий цикл кредитної банківської операції з пролонгацією, простроченням та неповерненням частки кредиту»)

Показати весь текст

Заповнити форму поточною роботою