Служба безпеки України

" Служба безпеки України"

Вступ

З утвердженням незалежності Україна опинилася на порозі світових перипетій, які заставили країну пристосуватися до умов реалії. Так зовнішньовідомчі відділи деяких європейських країн намагалися провести ряд заходів для дестабілізації ситуації в самій Україні. Хоча на початку 90-х років в Україні залишилася система КДБ, яка фактично перестала існувати, а практично вона лише переформувалася в інший державний орган на зразок КДБ, і називався цей орган — Служба безпеки України (СБУ), який був створений Указом Президента України від 1991 року.

Згодом в Харкові та Києві було створено навчальні заклади, які готували високопрофесійних спеціалістів до служби в органах Служби безпеки України. Навчання в цих закладах проводиться за новою навчальною програмою, сучасне матеріальне забезпечення, сучасне комп’ютерне устаткування та ряд новітніх технологій в галузі криміналістики, що значно поліпшує засвоєння матеріалу як на теорії так і на практиці. Курсанти неодноразово проходять курс бойової підготовки, що сприяє практичному використанню в деяких ситуаціях. Згодом курсанти маючи таку теоретичну і практичну базу виходять майже висококваліфікованими спеціалістами в своїй галузі і інколи переважають своїх закордонних колег, які інколи тішаться своєю системою освіти. Так протягом всього періоду існування Служби безпеки України ці навчальні заклади випускають випускників на службу державі, що продовжують вірно служити своїй батьківщині та безсумнівно дотримуватись гасла «Життя батьківщині честь нікому!» .

Після проголошення 24 серпня 1991 року незалежності України одразу постало питання про ліквідацію в республіці радянської системи органів державної безпеки і створення нових державних інституцій, покликаних захистити її суверенітет та вирішувати інші завдання у сфері забезпечення національної безпеки. Одним із перших кроків на цьому шляху стало створення комісії з розроблення Концепції органів державної безпеки України.

20 вересня 1991 року Верховною Радою України було прийнято постанову «Про створення Служби національної безпеки України». Цією ж постановою було ліквідовано Комітет державної безпеки УРСР.

У стислі терміни вирішувалися питання щодо формування нових підрозділів, їх кадрового наповнення професійно підготовленими, відданими справі побудови незалежної України співробітниками, створення нормативно-правової бази.25 березня 1992 року Верховна Рада прийняла Закон «Про Службу безпеки України», який став ще одним підтвердженням непорушності курсу на побудову правової, демократичної держави. Подальша розбудова Служби відбувалась на достатньо чіткому правовому підґрунті.

Співробітники молодої української спецслужби, на відміну від своїх попередників, дістали змогу діяти, спираючись на чітку правову основу — закони України «Про Службу безпеки України», «Про оперативно-розшукову діяльність», «Про організаційно-правові основи боротьби з організованою злочинністю», «Про державну таємницю», «Про боротьбу з корупцією» та інші.

Cимволіку Служби безпеки України затверждено указом Президента України «Про символіку Служби безпеки України»

Емблема Служби безпеки України являє собою прямий рівносторонній хрест із розбіжними кінцями синього кольору і золотими пружками. У центрі емблеми вміщено зображення Знака Княжої Держави Володимира Великого золотого кольору на синьому полі в обрамленні вінка з дубового листя жовтого металу

Прапор Служби безпеки України являє собою прямокутне полотнище малинового кольору зі співвідношенням сторін 2: 3. У центрі полотнища розміщено зображення емблеми Служби безпеки України. Висота емблеми становить 2/3 висоти полотнища, а ширина — ½ ширини полотнища. Діаметр вінка становить ¼ ширини полотнища. Обидві сторони полотнища ідентичні.

Герб Центрального управління Служби безпеки України являє собою круглий щит малинового кольору з золотим окуттям, на тлі якого розміщено геральдичний знак Служби безпеки України. Геральдичний знак складається з емблеми Служби безпеки України, на тлі якої розміщено зображення лікторської фасції (в'язка різок з двосічною сокирою) і двох схрещених мечів вістрям угору. Зображення мечів, лікторської фасції - золоті.

Бойовий прапор військової частини Служби безпеки України являє собою малинове квадратне полотнище розміром 130×130 см. На лицьовій стороні Бойового прапора в центрі розміщено зображення емблеми Служби безпеки України. В усіх кутах полотнища вміщено зображення золотих вінків із дубового та калинового листя, у центрі яких — геральдичний знак Служби безпеки України. Зворотна сторона прапора містить зображення прямого рівностороннього хреста з розбіжними кінцями синього кольору із золотими пружками і круглим медальйоном у центрі синього кольору в обрамленні вінка із золотого дубового листя. На тлі медальйона зазначається номер і назва військової частини золотими літерами. В усіх кутах полотнища вміщено зображення золотих вінків із дубового та калинового листя. У центрі вінків — зображення двох схрещених мечів вістрям угору і накладеної на них лікторської фасції. Вільні сторони прапора прикрашено золотою бахромою.

Древко прапора дерев’яне, чорного кольору. Верхівка древка стріловидна з жовтого металу, в центрі якої вміщено емблему Служби безпеки України.

До основи верхівки древка прикріплено подвійну синю стрічку з бантом. Краї стрічки обрамлено золотою лиштвою. Стрічка містить напис золотими літерами «Безпека держави — безпека народу» і орнамент із зображенням золотого дубового та калинового листя. На одному кінці стрічки — зображення Знака Княжої Держави Володимира Великого, на іншому — емблеми Служби безпеки України на малиновому тлі. Кінці стрічки прикрашено золотою бахромою. Про Службу безпеки України: Закон України від 25 березня 1992 р. № 2229-ХІІ.

Службовий прапор органу, підрозділу, навчального закладу Служби безпеки України являє собою малинове прямокутне полотнище співвідношенням сторін 2: 3 із вміщеним у крижі зображенням Державного Прапора України. Криж становить ½ довжини та ½ ширини полотнища.

У центрі вільної частини полотнища вміщено емблему органу, підрозділу або навчального закладу Служби безпеки України. Висота емблеми становить ½ висоти полотнища. Лицьова та зворотна сторони полотнища ідентичні.

Древко прапора дерев’яне, чорного кольору. Верхівка древка стріловидна з жовтого металу, в центрі її вміщено емблему Служби безпеки України.

До основи верхівки древка прикріплено подвійну синю стрічку з бантом. Краї стрічки обрамлено золотою лиштвою. Стрічка містить напис золотими літерами «Безпека держави — безпека народу» і орнамент із зображенням золотого дубового та калинового листя. На одному кінці стрічки — зображення Знака Княжої Держави Володимира Великого, на іншому — емблеми Служби безпеки України на малиновому тлі. Кінці стрічки прикрашено золотою бахромою.

Штандарт Голови Служби безпеки України являє собою малинове квадратне полотнище розміром 90×90 см із зображенням у центрі геральдичного знака Служби безпеки України. Полотнище по периметру облямовано золотою лиштвою у вигляді орнаменту з дубового та калинового листя. Сторони штандарта, крім верхнього краю полотнища, прикрашено золотою бахромою. Поле зворотної сторони штандарта без зображень. Древко прапора дерев’яне, чорного кольору. Верхівка древка стріловидна з жовтого металу, в центрі її вміщено емблему Служби безпеки України. Верхній край полотнища за допомогою шнура прикріплюється до основи верхівки древка.

Відповідно Закону України «Про Службу безпеки України» Служба безпеки є державним правоохоронним органом спеціального призначення, що забезпечує державну безпеку України. На Службу безпеки України покладається у межах визначеної законодавством компетенції захист державного суверенітету, конституційного ладу, територіальної цілісності, економічного, науково-технічного і оборонного потенціалу України, законних інтересів держави та прав громадян від розвідувально-підривної діяльності іноземних спеціальних служб, посягань з боку окремих організацій, груп та осіб, а також забезпечення охорони державної таємниці.

До завдань Служби безпеки України також входить попередження, виявлення, припинення та розкриття злочинів проти миру і безпеки людства, тероризму, корупції та організованої злочинної діяльності у сфері управління і економіки та інших протиправних дій, які безпосередньо створюють загрозу життєво важливим інтересам України.

Служба безпеки України — державний орган спеціального призначення, який забезпечує державну безпеку України. Вона підзвітна Президенту України і підконтрольна Верховній Раді України.

Правову основу діяльності Служби безпеки України становлять Конституція України, Закон України «Про Службу безпеки України» та інші акти законодавства України, відповідні міжнародні правові акти, визнані Україною.

На Службу безпеки покладається захист державного суверенітету, конституційного устрою, територіальної цілісності, економічного, науково-технічного і оборонного потенціалу України, законних інтересів держави і прав громадян від розвідувально-підривної діяльності іноземних спецслужб, посягань з боку окремих організацій, груп і осіб.

служба безпека україна повноваження До завдань Служби безпеки також належить попередження, виявлення, припинення і розкриття злочинів проти миру і безпеки людства, тероризму, корупції і організованої злочинної діяльності в сфері управління і економіки, інших протиправних дій, які безпосередньо створюють загрозу життєво важливим інтересам України. Закон України Про службу безпеки України роз. 1 — ст.2

Діяльність Служби безпеки України, її органів і співробітників базується на принципах законності, поваги до прав і гідності особи, позапартійності і відповідальності перед народом України.

Систему органів СБУ відповідно до положень Закону України «Про Службу безпеки України» становлять: Центральне управління СБУ; розвідувальний орган Служби безпеки у складі Центрального управління; Управління СБУ Автономної Республіки Крим, регіональні (в областях, містах районах, міжрайонні) управління СБУ; органи військової контррозвідки; військові формування; навчальні, науково-дослідні та інші установи Про Службу безпеки України: Закон України від 25 березня 1992 р. № 2229-ХІІ. Організаційна структура Служби безпеки визначається Президентом України.

Спеціальними підрозділами по боротьбі з корупцією та організованою злочинністю СБУ є Головне управління по боротьбі з корупцією та організованою злочинністю Центрального управління Служби безпеки і відділи по боротьбі з корупцією та організованою злочинністю органів СБУ в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві і Севастополі. Структура спеціальних підрозділів по боротьбі з корупцією та організованою злочинністю може бути схематично представлена таким чином (мал.2.2.):

Мал. 2.2 Структура спеціальних підрозділів по боротьбі з корупцією та організованою злочинністю Служби безпеки України

Структура управління в спеціальних підрозділах СБУ, як видно з даної схеми, має певні особливості та відрізняється від структури відповідних підрозділів МВС. Слід зазначити, що по-перше, на відміну від підрозділів МВС, які знаходяться у підпорядкуванні міністерства, Центральне управління СБУ підпорядковане безпосередньо Президенту України, що зумовлене особливим статусом Служби безпеки; по-друге, із самого найменування витікає не тільки завдання боротьби з організованою злочинністю, а й з корупцією, що розширює коло повноважень цих підрозділів; по-третє, відразу можна помітити суто вертикальну організацію її побудови, але слід зазначити, що відповідно до Закону України «Про Службу безпеки України», в інтересах державної безпеки органи і підрозділи СБУ можуть створюватися і на окремих державних стратегічних об'єктах, територіях, на військових формуваннях. Як приклад такого об'єкту можна навести Національний Банк України та його регіональні відділення, в яких відповідно до зазначеного закону посаду одного з заступників Голови НБУ відповідно до штатного розкладу офіціально обіймає співробітник Служби безпеки, який на постійній основі та відповідно до положень посадових інструкцій виконує свої функціональні обов’язки в Національному Банку та отримує заробітну плату з фондів Служби безпеки. Тобто на практиці при вирішенні питань щодо створення відділів СБУ на інших об'єктах визначальними є інтереси державної безпеки Положення про порядок комплектування, матеріально-технічного, військового, фінансового та соціально-побутового забезпечення спеціальних підрозділів Служби безпеки України по боротьбі з корупцією та організованою злочинністю. Затверджене постановою Верховної Ради України 12 жовтня 1994 р. № 199/94-ВР.

Відділи, відділення або групи по боротьбі з корупцією та організованою злочинністю у містах (крім Києва і Севастополя) створюються в міру необхідності і підпорядковуються відділам по боротьбі з корупцією та організованою злочинністю. Створення, і ліквідація відділів, відділень або груп по боротьбі з корупцією та організованою злочинністю у містах здійснюється за рішенням Голови служби безпеки України за поданням начальника Головного управління по боротьбі з корупцією та організованою злочинністю, погодженим з Координаційним комітетом по боротьбі з корупцією та організованою злочинністю при Президенті України.

Начальник Головного управління по боротьбі з корупцією та організованою злочинністю Центрального управління СБУ призначається на посаду і звільняється з неї Указом Президента України за поданням Голови СБУ, погодженим з Координаційним комітетом по боротьбі з корупцією та організованою злочинністю при Президенті України і є заступником Голови СБУ. Начальники відділів по боротьбі з корупцією та організованою злочинністю в Автономній Республіці Крим і в областях призначаються на посаду і звільняються з неї наказом Голови СБУ за поданням начальника Головного управління по боротьбі з корупцією та організованою злочинністю, погодженим з Координаційним комітетом по боротьбі з корупцією та організованою злочинністю при Президенті України. Начальник відділу по боротьбі з корупцією та організованою злочинністю в Автономній Республіці Крим призначається також за погодженням з головою Верховної Ради Автономної Республіки Крим.

Начальники відділів, відділень або груп по боротьбі з корупцією та організованою злочинністю в містах призначаються на посаду і звільняються з посади наказом начальника Головного управління по боротьбі з корупцією та організованою злочинністю Центрального управління СБУ за поданням Голови Служби безпеки Автономної Республіки Крим, начальника обласного управління СБУ. Таким чином, підрозділи по боротьбі з корупцією та організованою злочинністю Служби безпеки України є державними правоохоронними органами спеціального призначення та мають особливий статус, який зумовлений колом завдань, що ними вирішуються. Створення підрозділів СБУ також ґрунтується на функціональному й територіальному критеріях, а основні засади діяльності мають багато спільного з відповідними підрозділами Відомості Верховної Ради, 1992, № 27, ст. 382 МВС, адже це зумовлене виконанням спільних завдань боротьби з організованою злочинністю. Проте, спеціальні підрозділи СБУ відповідно до законодавства наділені більш широкими повноваженнями та їх компетенція починається відтоді, як створюється загроза не тільки суспільним, а й загальнодержавним інтересам.

Служба безпеки України, її органи і співробітники при виконанні покладених на них завдань наділені такими повноваженнями:

— вимагати від громадян та посадових осіб припинення правопорушень і дій, що перешкоджають здійсненню повноважень СБУ, перевіряти документи, які посвідчують особу, проводити огляд осіб, їх речей і транспортних засобів, якщо є загроза втечі підозрюваного або знищення речових доказів;

— подавати органам державного управління обов’язкові для розгляду пропозиції з питань національної безпеки;

— одержувати на письмовий запит керівника відповідного органу СБУ від міністерств, відомств, підприємств, установ, організацій, військових частин, громадян дані і відомості, необхідні для забезпечення державної безпеки України;

— входити в порядку, погодженому з адміністрацією установ, організацій, підприємств і командуванням військових частин на їх територію і в службові приміщення;

— мати слідчі ізолятори для утримання взятих під варту і затриманих осіб;

— використовувати з наступним відшкодуванням витрат та збитків транспортні засоби, які належать підприємствам, установам і організаціям, військовим частинам і громадянам (крім транспортних засобів дипломатичних, консульських та інших представництв іноземних держав і організацій, транспортних засобів спеціального призначення), для проїзду до місця події, припинення злочинів, переслідування та затримання осіб, які підозрюються в їх вчиненні, доставки до лікувальних установ осіб, що потребують термінової медичної допомоги;

— виключно при безпосередньому припиненні злочинів, розслідування яких віднесено законодавством до компетенції Служби безпеки України, переслідуванні осіб, що підозрюються у їх вчиненні, заходити в жилі, службові, виробничі та інші приміщення, на території і земельні ділянки та оглядати їх з наступним повідомленням прокурора протягом 24 годин;

— проводити гласні і негласні оперативні заходи у порядку, визначеному Законом України «Про оперативно-розшукову діяльність» (2135−12);

— здійснювати співробітництво з громадянами України та іншими особами, в тому числі на договірних засадах, дотримуючись при цьому умов добровільності і конфіденційності цих відносин;

— користуватися на договірних засадах службовими приміщеннями підприємств, установ, організацій, військових частин, а також жилими та іншими приміщеннями громадян;

— направляти військовослужбовців Служби безпеки України для роботи на штатних посадах в інших установах, підприємствах і організаціях на час виконання конкретних завдань в інтересах розвідки, контррозвідки, боротьби з корупцією та організованою злочинною діяльністю; в окремих випадках у порядку, визначеному колегією Служби безпеки України, допускається направлення на роботу таких військовослужбовців в установи, підприємства і організації за ініціативою їх керівників та ін. Закон України Про службу безпеки України роз. 4 — ст.25

Кадри Служби безпеки України складають: співробітники-військовослужбовці, працівники, які уклали трудовий договір із Службою безпеки Укр. аїни, а також військовослужбовці строкової служби. До органів Служби безпеки України приймаються на конкурсній, добровільній і договірній основі громадяни України, здатні за діловими та моральними якостями, освітнім рівнем і станом здоров’я ефективно виконувати службові обов’язки. Критерії професійної придатності, зокрема юридичної обізнаності, визначаються кваліфікаційно-нормативними документами, які затверджуються головою Служби безпеки України. Закон України Про службу безпеки України роз. 3 — ст.19

Держава забезпечує соціальний і правовий захист військовослужбовців і працівників Служби безпеки України. Військовослужбовці Служби безпеки України користуються політичними, соціально-економічними та особистими правами і свободами, а також пільгами відповідно до Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей», Закону «Про Службу безпеки України», інших актів законодавства.

Отже, діяльність СБУ здійснюється у відповідності з положеннями Законів України «Про службу безпеки України», «Про контррозвідувальну діяльність», «Про розвідувальні органи України». Законодавство України про судову і правоохоронну діяльність. — К.: Юрінком Інтер, 2001. — 350 с.

На цю службу законодавством покладене завдання захисту державного суверенітету, конституційного ладу, територіальної цілісності, економічного, науково-технічного й оборонного потенціалу України, законних інтересів держави і прав громадян від розвідувально-підривної діяльності іноземних спеціальних служб, зазіхань з боку окремих організацій, груп і осіб.

СБУ небезпечна, з політичного погляду, тим що є (була) багатопрофільним інструментом, сфера застосування якого могла бути досить широкою, адже вплив керівників СБУ визначався не лише наявністю технічних інструментів для зняття інформації, а й широкими оперативними можливостями для її реалізації.

До питання реформування СБУ звертався ще попередник Ющенка. Л.Д. Кучмі також не подобались есбеушники і їхні довгі електроні вуха.

Радикальну кадрову чистку та реформу СБУ Ющенко проводив за тією ж політичною системою, що й Леонід Данилович. Кучма також спочатку посадив у крісло «варяга» — Ігоря Смєшка, який перебував у відверто поганих відносинах із низкою великих начальників спецслужби деркачівської епохи, був вихідцем із ворожого світу військової розвідки. Смєшко став «новою мітлою». Потім за підтримки Медведчука, Кучма схвалив від брунькувати від СБУ самостійної Служби зовнішньої розвідки. Це був крок не забезпечений матеріально, ресурсно й організаційно та зовсім не сприяв посиленню розвідувального потенціалу Української держави. Його головним завданням стало послаблення адміністративних повноважень СБУ на передодні виборів із метою ефективнішого контролю за силовим відомством збоку команди президента. Дуже важливим і знаковим моментом було те що СЗР приймала у своє ексклюзивне користування одну із найпотужніших у країні систем електронної розвідки, якій аналогів на теренах нашої держави не існувало. Адміністрація президента отримала ще один вагомий інструмент для вивчення внутрішньо опозиційного середовища. Таким чином Ющенко став наступником політики Кучми стосовно СБУ — політики обмеження сфер компетенції спецслужби та виведення з відома засобів електронної розвідки.

а) Функціональне обрізання

Не лише зосередження у руках голови СБУ великої кількості повноважень постійно відігравало побоювання глави держави та його команди, що спецслужба сама всіх тримає під ковпаком. Негативному сприйняттю сприяє дуже умовна корпоративна етика, військова дисципліна співробітників. Бізнес на оперативних можливостях спецслужби ведуть надто багато людей. Нинішня спецслужба, а ж ніяк не є річчю в собі, а кастовість уже не можна порівняти із супержорсткими стандартами КДБ СРСР. У політичному плані спецслужба не може відігравати самостійну роль. Однак президент підтримав дуже радикальний варіант реформи СБУ — із роздробленням спецслужби на низку автономних структур, різким обмеженням сфер її компетенції, а також із перебудовою всієї системи відносин у середині механізму Служби безпеки, що залишився.

Для Ющенка та його команди «реформа СБУ» рівнозначна «знешкодженню СБУ». Про значимість цього процесу для Ющенка свідчить те, що у секретаріаті президента було доручено його курирувати президентському улюбленцеві Арсенію Яценюку.

Безумовно реформа СБУ потрібна. Питання лише — яка і задля чого?

Головна мета реформи в політичному плані - відокремлення від СБУ кількох самостійних організацій.

Головна мета реформи в політичному плані - відокремлення від СБУ кількох самостійних організацій. Частину залишків засобів електронної розвідки перейдуть новій Державній службі спеціального зв’язку та захисту інформації України під керівництвом Ігоря Коновалова. Реформатори хотіли б позбавити СБУ й інших правоохоронних функцій — передусім ведення слідства. Але як реалізувати цей крок, поки що мало хто уявляє. «Дзеркало тижня» № 45, 25 листопада, 2006 р.

Уже на першому етапі реформи очевидно, що без серйозних перетворень усієї правоохоронної системи будь-які зміни в окремо взятому відомстві стануть лише тимчасовим заходом. Тому що інститут слідства в Україні давно потребує або створення спеціалізованого органу, скажімо, за типом американського ФБР, або зміни статусу органів прокуратури, наприклад, за італійським зразком. Реформа оперативних підрозділів без реформи слідства і суду принципово не змінить нашої правоохоронної системи. Можна часто повторювати, що оновлена СБУ стане краще виконувати свої основні обов’язки, наприклад, щодо боротьби з корупцією, але чи вірить хтось, що завдяки бюрократичним перестановкам суди раптом почнуть саджати корупціонерів? Чи вірить саме керівництво СБУ, що, присвятивши себе цілковито боротьбі з корупцією, оперативники виведуть на чисту воду більшість корумпованих груп.

На жаль, українська влада не має серйозного обґрунтування своїх політичних рішень у сфері реформування спецслужб. Чи буде підвищено ефективність роботи, якщо поруч із планованою реорганізацією та скороченнями центрального апарату СБУ, буде неминуче збільшено чисельність апарату нових спецслужб? Наскільки ефективним для інтересів безпеки стало відокремлення від СБУ Служби зовнішньої розвідки? Чи сприяє це налагодженню координації та співробітництва, ефективному використанню спеціальної техніки? У чому доцільність створення самостійної Держслужби спецзв’язку? Чи буде створено єдиний орган, який координує роботу спецслужб у таких пріоритетних сферах, як боротьба з тероризмом і боротьба з наркомафією? Що буде зроблено для реальної боротьби з корупцією, для підвищення ефективності роботи контррозвідки?

Тепер торкнемося змісту реформи, перші кроки на шляху реалізації якої вже зроблено. Слід зазначити, що, незважаючи на ряд деструктивних політичних мотивів, план реформи містить багато цікавих ініціатив, які у разі послідовного втілення в життя можуть підвищити ефективність роботи спецслужби. Основні напрями реформи розглянемо у довільному порядку.

1. Скорочення організаційної структури і сфери компетенції. Планується значно скоротити у структурі СБУ департамент контр-розвідувального захисту економіки. Поки що невідомо, як використовувати співробітників, котрі потрапляють під скорочення, окрім як у міліцейському УБЕЗ (при цьому есбеушники не мають бажання переходити в МВС). Буде також радикально урізано кількість постійно діючих державних програм, які зобов’язана курирувати СБУ, що здебільшого стосуються народногосподарської діяльності. Серед іншого слід відзначити, що СБУ здійснювала контр-розвідувальне забезпечення боротьби з мишами та іншими гризунами на полях, селекції у тваринництві, боротьби з губчастою енцефалопатією тощо. При цьому розвідувальну діяльність на території України іноземці ведуть дуже активно. Ось тільки реальні успіхи тих підрозділів контррозвідки, які працюють проти резидентур найбільших іноземних спецслужб (наприклад, проти росіян або американців), дуже сумнівні.

Не бракує й інших проблем. Тоді як щороку в країні фіксується понад 10 тисяч заяв про хабарництво, до суду доводяться близько 500 осіб, але реально караються всього два-три десятки. Ось такий ККД. Втім, не можна не зазначити, що в Україні боротьба з корупцією потребує не так реорганізації спецслужби, як елементарної політичної волі керівництва країни.

2. Оптимізація штатної чисельності. У вересні керівництво СБУ видало наказ про штатну дисципліну. У зв’язку з цим наказом і новими підходами до нового року передбачається скоротити понад 1000 керівних посад. Під скорочення потрапляють вузькоспрямовані або дублюючі функції начальників секторів, напрямів тощо. Навряд чи це негативно позначиться на роботі спецслужби. Тим більше що значну частину скорочених посад становлять незаповнені вакансії. До речі, в СБУ більше третини співробітників (понад 16 тисяч) працюють у центральному апараті. Наприклад, в апараті контррозвідки КДБ УРСР свого часу налічувалося близько 120 співробітників у складі п’яти відділів, тепер в українській контррозвідці понад 500 співробітників і 27 відділів. У апараті СБУ до останнього часу числилися свиноферма, цехи переробки і т. ін. Центральний апарат, як і загальну чисельність СБУ, планується істотно скоротити. Точні цифри обговорюються. Вже скорочено півсотні генеральських посад. Крім того, у штатній структурі було знижено планку генеральських посад у командній ієрархії. Скрізь скорочено кількість заступників у начальників різних рангів.

3. Кримінальна відповідальність для співробітників СБУ. При ньому впродовж одного року було порушено понад 30 кримінальних справ проти співробітників СБУ — більше, ніж за всі попередні роки незалежності. Втім, про рівень виховного впливу таких жорстких заходів на особовий склад говорити поки що рано. Співробітники спецслужби сприймають це, швидше, як боротьбу за владу і зачищення «прокурорськими» «наших». Такі кроки не додають довіри виконробам перебудови, але, зважаючи на все, це їх анітрохи не турбує. Усі попередні керівники СБУ, включно з Турчиновим, намагалися якомога менше виносити сміття з хати. Проте заявлена боротьба з корупцією вимагає результатів, і Ігор Васильович зумів їх домогтися. Ряд обвинувачень, висунутих проти співробітників СБУ, дуже серйозні - зокрема, це розбійні напади у складі організованої злочинної групи, нелегальна «фірма», яка приймала в одній із областей замовлення на «прослушку» різних комерційних компаній. Щоправда, очевидно, главі СБУ і тепер складно буде пояснити, чому Служба «проспала» історію з «РосУкрЕнерго» та розграбуванням НАК «Нафтогаз» .

4. Скорочення загальної чисельності. В одній із рекомендацій керівництва, присвяченій реформі, міститься дивна фраза: «Запровадити мораторій на прийом нових співробітників (за винятком геніїв)». Наступним репресивним заходом стане переатестація співробітників. Це дозволить швидко скоротити категорію так званих «малопродуктивних співробітників», як їх називає керівництво служби. Правда, які критерії цього — абсолютно не зрозуміло. Логічно міркуючи, «продуктивність» кожного співробітника визначає лише його безпосередній начальник. Жодній, навіть найчеснішій і найпринциповішій, комісії це не до снаги. Втім, практика дій Луценка в МВС показала, що переатестація — це форма швидкого і малозатратного порятунку від незручних із різних причин співробітників, а також потужний засіб дисциплінарного впливу. Проте щойно розпочату переатестацію тимчасово припинено — передбачається скорочення пенсіонерів, скорочення штату діючого резерву, відряджених.

5. Девоєнізація. До внесення змін в указ президента реформатори мали намір зберегти форму і знаки розрізнення тільки в групі антитерору «Альфа». Усі інші співробітники мають стати цивільними особами. За військовою структурою стоїть не тільки питання традицій, корпоративної культури, військової дисципліни, а й питання матеріальних нарахувань, пенсії, вихідної допомоги тощо. Девоєнізація також не має підтримки у переважної більшості есбеушників. Мало хто вірить, що закріплену законом систему надбавок буде відповідним чином компенсовано. Про значущість для співробітників цього життєво важливого питання говорити не випадає.

6. Перегляд системи матеріального забезпечення. Це питання — найболючіше для рядових співробітників. Нині оперативник-початківець низової ланки отримує приблизно 300−350 доларів на місяць. Реформатори планують скасувати всю складну систему надбавок і доплат, які становлять до 80% загальної заробітної плати. Велику частину зарплати становитиме оклад. Тому керівництво СБУ запланувало в бюджеті наступного року відповідні витрати для підвищення зарплати рядовим співробітникам у 2,5 разу, а верхній ланці - у 1,3 разу.

7. Зміна порядку проходження кар'єрних сходів. Реформатори активно борються з прагненням співробітників робити кар'єру виключно в Києві. Саме в столиці осідають нащадки батьків з відомими есбеушними прізвищами. Тепер молодь в обов’язковому порядку має проходити «обкатування» в регіонах, де знову ж таки в обов’язковому порядку початківці відбуватимуть іспитовий строк, перш ніж зможуть порушити питання про переведення до Києва. Цей чинник дуже важливий для СБУ. Раніше, у КДБ, співробітники потрапляли на навчання до шкіл Держбезпеки тільки після служби в армії та здобуття вищої освіти. Тепер до СБУ йдуть юнаки, які не знають життя, прямо з академії СБУ, куди вони потрапляють зі шкільної лави. Додаткова школа роботи в нестоличних умовах має піти на користь молодим есбеушникам. Причому зміни стосуються не тільки молоді. «Відкосити» від переведення зі столиці до регіону або з рідного регіону до «чужого» деякі есбеушники вважають звичайнісінькою справою.

8. Як символ прозорості в діяльності СБУ керівництво створило Громадську раду. Проте сам факт створення ради ще не є ознакою демократизації, оскільки члени ради мають, за ідеєю, продукувати якусь публічну діяльність. Поки ж це всього лише піар-привід для майбутніх спічів про громадський контроль тощо «Урядовий кур'єр» — 1996 — 21 березня.

Проблема реформи СБУ полягає в тому, що в рамках відомчої боротьби за владу радикально змінюється структура, але не змінюється зміст роботи. Влада стурбована контролем за спецслужбою, але зовсім не думає про заходи боротьби з корупцією, яка стала основою функціонування державної системи. І найголовніше, про що не замислюються політичні діячі, — це те, що використання спецслужби як інструмента боротьби за владу різними політичними угрупованнями дуже швидко вбиває не тільки довіру, а й сенс роботи у свідомості рядових оперативників. Тому що мораль, службовий обов’язок, честь, професіоналізм, показники роботи і закон не можуть існувати у системі «Фас!» і «Фу!». Процес перетворення сторожового собаки на болонку почався не вчора і не два роки тому. Але ще трохи — і селекційний процес буде завершено повністю.

Реформування Служби безпеки України зумовлене необхідністю підвищення ефективності протидії новим реальним і потенційним загрозам національній безпеці України.

Про це йде мова в Концепції реформування СБУ, яку затвердив Президент України Віктор Ющенко своїм Указом Про рішення Ради національної безпеки і оборони України від 15 лютого 2008 року Про Концепцію реформування Служби безпеки України.

Концепція визначає мету, завдання і основні напрями подальшого реформування СБУ як складової сектора безпеки держави. Реформування повинне здійснюватися відповідно до пріоритетів національних інтересів України, визначених Законом України Про основи національної безпеки України і Стратегією національної безпеки України, зокрема таких, як приєднання до європейської і євроатлантичної системи безпеки, яка передбачає взаємовигідну співпрацю і придбання членства в Організації Північноатлантичного договору (НАТО) і Європейському Союзі (ЄС).

Реформування СБУ повинне здійснюватися на основі Комплексної цільової програми реформування Служби безпеки України, яка буде розроблена з урахуванням положень цієї Концепції.

Метою реформування СБУ є «створення ефективної, динамічної і гнучкої в управлінні, укомплектованої високопрофесійними фахівцями, забезпеченої сучасними матеріальними і технічними засобами спеціальної служби, приведення завдань, функцій і напрямів її діяльності у відповідність з сучасними потребами гарантування національної безпеки у сфері державної безпеки, захисту людини і громадянина, суспільства і держави від зовнішніх і внутрішніх загроз в контексті реалізації державної політики національної безпеки та інтеграції в європейські структури безпеки».

Президент України Віктор Ющенко доручив Кабінету Міністрів України передбачити 1 млрд.380 млн. гривень в бюджеті-2008 на забезпечення функціонування і реформування Служби безпеки України.

Також КМУ повинен опрацювати питання підвищення соціальних гарантій для співробітників СБУ і за наслідками опрацьовування підготувати і подати в установленому порядку відповідні пропозиції.

Висновки

Усвідомлюючи нові внутрішньо та зовнішньополітичні реалії, які склалися в Україні у зв’язку з проголошенням її незалежності, прагнення увійти до спільноти цивілізованих демократичних країн і посісти гідне місце на міжнародній арені, Служба безпеки рішуче відмовилась від глобального та всеохопного підходу у своїй діяльності, використання образу головного противника чи ворога, нецивілізованих і негуманних методів роботи. З перших днів свого існування Служба безпеки України активно сприяла керівництву країни у вирішенні надзвичайно важливих проблем на пріоритетних напрямах державного будівництва, з кожним роком нарощуючи свій потенціал та гнучко реагуючи на зміни обстановки. Створена як принципово новий правоохоронний орган спеціального призначення, СБУ посіла належне їй місце в системі державних органів.

Сьогодні СБ України здатна у повному обсязі вирішувати всі завдання, які визначені Законом України «Про Службу безпеки України» та ставляться вищим керівництвом держави. При цьому головний акцент робиться на найпріоритетніших, найважливіших завданнях, притаманних саме спецслужбі. Таких, які, окрім органів безпеки, ніхто не вирішить.

Серед них — захист державного суверенітету, конституційного ладу, територіальної цілісності, економічного, науково-технічного, оборонного потенціалу України, законних інтересів держави та прав громадян від розвідувальної діяльності іноземних спецслужб, підривних посягань з боку окремих організацій та осіб. Виконується цілеспрямована робота щодо запобігання, виявлення та розкриття злочинів проти миру і безпеки людства, тероризму, корупції та організованої злочинної діяльності у сфері управління, економіки та інших протиправних дій, які безпосередньо створюють загрозу життєво важливим інтересам України.

Список використаних джерел

1. Урядовий кур'єр — 1996 — 21 березня «Ми відповідаємо за безпеку і спокій держави» .

2. Урядовий кур'єр — 1996 — 26 грудня «Необхідне формування антикримінальної суспільної свідомості» .

3. Урядовий кур'єр — 1998 — 25 квітня «На сторожі економічних інтересів держави» .

4. Про Службу безпеки України. // Голос України — 1992 — 13травня

5. Із життя органів державної безпеки України. // Іменем Закону — 1999 — № 22 — С.13

6. Ануфрієв М.І., Венедиктов В. С. Соціально-правовий захист працівників органів внутрішніх справ України: наук.-практич. посібник. — Х., 2000. — 102 с.

7. 10. Юридична енциклопедія, т.2. К.: 1999.

8. Про Службу безпеки України: Закон України від 25 березня 1992 р. № 2229-ХІІ.

9. Чикалін В. Кузня кадрів для спецслужб України. // Урядовий кур'єр — 1998 — 31 квітня

10. Голова СБУ Володимир Радченко: «Ми відповідаємо за безпеку і спокій держави». // Урядовий кур'єр — 1996 — 21 березня

11. Тімченко С.М. Судові і правоохоронні органи України. Навчальний посібник. — К.: Центр учбової літератури, 2004. — 304 с.

12. http://www.khpg.org/index. phpid.

13. http://ua. proua.com/

Додатки

Емблема Служби безпеки України

Прапор Служби безпеки України

Герб Центрального управління Служби безпеки України

Бойовий прапор військової частини Служби безпеки України

Бойовий прапор військової частини Служби безпеки України

Штандарт Голови Служби безпеки України