Податковий облік прибутку підприємств

Суть податку на прибуток підприємств та об'єкти оподаткування.

Синтетичний облік податків:

Згідно з планом рахунків податки на прибуток обліковуються на рахунку № 98 «Податки на прибуток». На цьому рахунку ведеться облік належної за даними бухгалтерського обліку суми податку на прибуток від звичайної діяльності і надзвичайних подій.

На дебеті рахунка відображається нарахована сума податку на прибуток, на кредиті - включення до фінансових результатів на рахунку № 79.

Рахунок 98 «Податки на прибуток» має такі субрахунки:

№ 981 «Податки на прибуток від звичайної діяльності» № 982 «податки на прибуток від надзвичайних подій».

Для узагальнення інформації про розрахунки підприємства за всіма видами платежів до бюджету, включаючи податки з працівників підприємства, та за фінансовими санкціями, що справляються в дохід бюджету, призначений рахунок 64 «Розрахунки за податками й платежами» .

За кредитом рахунка 64 відображаються нараховані платежі до бюджету, за дебетом — належні до відшкодування з бюджету податки, їх сплата, списання тощо.

Дебетове сальдо за рахунком 64 означає переплату бюджету (податковий кредит), тобто надлишково перераховану суму до бюджету, яку необхідно зарахувати в рахунок чергових платежів або повернути підприємству.

Рахунок 64 має субрахунки 641 «Розрахунки за податками» та 642 «Розрахунки за обов’язковими платежами» .

На субрахунку 641 «Розрахунки за податками» ведеться облік податків, які нараховуються та сплачуються відповідно до чинного законодавства (податок на прибуток, податок на додану вартість та інші податки).

На субрахунку 642 «Розрахунки за обов’язковими платежами» ведеться облік розрахунків за зборами (обов'язковими платежами), які справляються відповідно до чинного законодавства та облік яких не ведеться на рахунку 65 «Розрахунки за страхування» .

Аналітичний облік податків:

Аналітичний облік розрахунків за податками й платежами ведеться за кожним видом податку, збору, внеску.

До субрахунку (рахунка другого порядку) 641 «Розрахунки за податками» відкриваються аналітичні рахунки (рахунки третього порядку) за кожним видом податкового платежу, платником яких, згідно з чинним законодавством є підприємство. Наприклад:

• 641.1 «Розрахунки за податком на прибуток підприємств» ;
• 641.7 «Розрахунки за прибутковим податком з громадян»

Кореспонденція рахунків:

1. Утримання ПДФО з громадян із заробітної плати робітника підприємства:

Дебет 661 «Розрахунки за заробітною платою» Кредит 641.7 «Розрахунки за податками» .

2. Перерахування ПДФО з громадян до бюджету:

Дебет 641.7 «Розрахунки за податками» Кредит 311 «Поточні рахунки в національній валюті» .

• 3. Нарахований податок на прибуток Дебет 981 «Податок на прибуток від звичайної діяльності» Кредит 641 «Розрахунки за податками»
• 4. Податок на прибуток при одержанні прибутку від надзвичайних подій Дебет 982 «Податки на прибуток від надзвичайних подій» Кредит 641 «Розрахунки за податками»
• 5. Списання податку на прибуток на фінансовий результат Дебет 79 «Фінансові результати» Кредит 98 «Податки на прибуток»
• 6. Перерахування податкових платежів (погашення кредиторської заборгованості) до бюджету за відповідними субрахунками Дебет 641 «Розрахунки за податками» Кредит 311 «Поточні рахунки в національній валюті»
• 7. Повернення на рахунок підприємства зайвих перерахованих платежів до бюджету Дебет 311 «Поточні рахунки в національній валюті» Кредит 641 «Розрахунки за податками»

Облік валових витрат і валових доходів З прийняттям в 1997 р. змін до Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» та нового Закону України «Про податок на додану вартість» до системи оподаткування внесено ґрунтовні зміни, стався розкол бухгалтерського обліку на облік бухгалтерський і облік податковий.

Введення нового, недостатньо обгрунтованого, експериментально не перевіреного й не відпрацьованого обліку валових витрат і валових доходів та податку на додану вартість привело до значного ускладнення народногосподарського обліку в Україні, до непродуманого поєднання системного бухгалтерського обліку з елементами несистемного податкового обліку.

Для потреб податкового обліку в систему бухгалтерських рахунків введено синтетичні рахунки: 18 «Валові витрати», 48 «Валові доходи» і 67 «Податкові розрахунки» .

Міністерство фінансів України наказом від 4 серпня 1997 р. № 168 затвердило Рекомендації з бухгалтерського обліку валових витрат і валових доходів, розроблені Управлінням методології бухгалтерського обліку міністерства.

Законом України «Про внесення змін до Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», який введено в дію з 1.07.1997р., установлено наступне визначення валових витрат і валових доходів:

Валові витрати виробництва та обігу — сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних як компенсація вартості товарів (робіт, послуг), які придбаваються (виготовляються) таким платником податку для їх дальшого використання у власній господарській діяльності.

Валовий доход — загальна сума доходу платника податку від усіх видів діяльності, отриманого (нарахованого) протягом звітного періоду в грошовій, матеріальній або нематеріальній формах як на території України, її континентальному шельфі, виключній (морській) економічній зоні, так і за її межами.

Відповідно до пункту 7 Положення про організацію бухгалтерського обліку і звітності в Україні, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від З.04.93 р. № 250, підприємство може самостійно встановлювати порядок накопичення даних про валові доходи і валові витрати без записів в системі регістрів і рахунків бухгалтерського обліку з наступним використанням таких даних для складання податкової декларації та податкової звітності.

Підприємства і організації (крім бюджетних установ) можуть також узагальнення даних про валові витрати і валові доходи здійснювати записами в системі регістрів і рахунків бухгалтерського обліку за названими вище Рекомендаціями.

Для узагальнення інформації про валові витрати в системі регістрів і рахунків бухгалтерського обліку підприємства використовують рахунок бухгалтерського обліку 18 «Валові витрати», на якому відображаються витрати підприємства у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних як компенсація вартості сировини, матеріалів, товарів, робіт, послуг, які придбаваються підприємством для використання у власній господарській діяльності.

Для узагальнення інформації про валові доходи в системі регістрів і рахунків бухгалтерського обліку підприємства використовують рахунок бухгалтерського обліку 48 «Валові доходи». На рахунку 48 «Валові доходи» відображаються доходи підприємства від усіх видів діяльності, отримані (нараховані) протягом звітного періоду в грошовій, матеріальній або нематеріальній формах.

Рахунки 18 «Валові витрати» ' і 48 «Валові доходи» за своїм економічним змістом і структурою є проміжними операційними рахунками. Ведення їх рекомендується для потреб податкового обліку і використання даних бухгалтерського обліку на цих рахунках валових витрат і валових доходів для складання декларації про прибуток підприємства та додатків до неї.

Рахунок 18 «Валові витрати» на підставі первинних облікових документів, що фіксують факти здійснення господарських операцій, дебетується з кредита відповідних рахунків (03, 33, 50, 51, 55, 60,76, 86, 89 і ін.) на суми валових витрат, що повинні бути показані в рядках 12−34 декларації про прибуток підприємства. Одночасно із записами операцій по дебету рахунка 18 «Валові витрати» рахунок 18 кредитується по дебету відповідних рахунків (05, 06, 08, 33, 50, 56, 60,81,83 і ін.) на суми витрат, що повинні бути відображені на цих рахунках за правилами ведення бухгалтерського обліку.

Рахунок 48 «Валові доходи» на підставі первинних облікових документів кредитується по дебету відповідних рахунків (31, 50, 56, 62, 76, 90, 92, 96 і ін.) на суми валових доходів, що повинні бути показані в рядках 1−9 декларації про прибуток підприємства. Одночасно із записами по кредиту рахунка 48 «Валові доходи» рахунок 48 дебетується по кредиту відповідних рахунків (46, 61, 62, 80, 83 і ін.) на суми доходів, що повинні бути відображені на цих рахунках за правилами бухгалтерського обліку.

Порядок визначення податку на прибуток. Відповідно до статті 3 Закону об'єктом оподаткування податку на прибуток є прибуток, який визначається як різниця між скорегованим валовим доходом, валовими витратами та амортизацією основних фондів і нематеріальних активів виробничого призначення:

П = В Дс — ВВ — А,.

де П — прибуток до оподаткування; ВДс — скорегований валовий дохід; ВВ — валові витрати; A — амортизація основних фондів і нематеріальних активів виробничого призначення.

Об'єкт оподаткування податку на прибуток визначається в податковій звітності з цього податку, якою є Декларація з податку на прибуток підприємства.

В бухгалтерському обліку прибуток до оподаткування визначається як різниця між виручкою від реалізації продукції, товарів, робіт, послуг за мінусом непрямих податків (ПДВ, акцизний збір) і витратами підприємства. Фінансовий результат в бухгалтерському обліку являє собою сальдо по відповідних субрахунках рахунка 79.

В податковому обліку на відміну від бухгалтерського обліку валовий дохід і валові витрати включають в себе акцизний збір.

Розглянемо приклад визначення податку на прибуток, та складання податкової декларації з податку на прибуток підприємства:

Уважно вивчаючи Додаток 2, а саме звітна податкова декларація з податку на рпибуток ТОВ «Рікона» за 2011 рік, можна зробити висновок, що: дохід від операційної діяльності товариства становить (р 02) — 598 315 грн., та інші доходи (р 03 ІД) — 249 532 грн., що в сумі становить дохід (р.02+р.03), що враховується при визначенні об`єкта оподаткування — 847 847 грн.

Зміст звітності про прибуток підприємства та терміни її подання в податкову інспекцію.

Для подання звітності про податок на прибуток підприємства використовується звіт «Податкова декларація з податку на прибуток підприємства» затверджений Наказам Державної Податкової Адміністрації України від 28.02.2011 № 114.

В якому чітко розгалужений порядок складання таблиць і додатків до самої декларації.

До складу звіту входять такі складові:

Податкова Декларація з податку на прибуток підприємства;

Додаток ІД (Інші доходи підприємства);

Додаток СВ (Собівартість товарів і послуг);

Додаток ЗВ (Загальновиробничі витрати);

Додаток АВ (Адміністративні витрати);

Додаток ВЗ (Витрати на збут);

Додаток ІВ (Інші витрати від операційної діяльності);

Додаток ТП (Об`єкти оподаткування, що підлягають патентуванню);

Додаток ПЗ (Прибуток звільнений від оподаткування);

Додаток ЗП (Зменшення нарахованої суми податку);

Додаток ПН (Прибутки нерезидента);

Додаток АД (Виплати авансів при дивідендах);

Додаток АМ (Нарахування амортизації).

Кожен додаток звіту заповнюється і розраховується один від одного окремо, а потім в останню чергу, отримані суми з додатків переносяться до самої звітної Податкової декларації, в якій за даними цифрами і визначаємо суму податку на прибуток підприємства, якій підлягає сплаті. Суми, які відображаються у звіті беруться згідно діяльності підприємства за один квартал. Формувати декларацію повинні щоквартально з подальшим урахуванням у звіті сум, за попередні квартали на протязі року. Тобто, в першому кварталі звіт буде подаватися за 1 Квартал, у другому — за півріччя, у третьому — за 9 місяців, у четвертому — за рік.

Звіт подається в органи Державної Податкової Служби України, за основним місцем обліку підприємства на протязі 40 днів, після закінчення кварталу, тобто до 10-го числа другого місяця в наступному кварталі, та оплачується не пізніше 25-го числа тож місяця.

Порядок заповнення декларації про прибуток підприємства.

Податкова декларація повинна містити такі обов’язкові реквізити:

тип документа (звітний, уточнюючий, звітний новий);

звітний (податковий) період, за який подається податкова декларація;

звітний (податковий) період, що уточнюється (для уточнюючого розрахунку);

повне найменування (прізвище, ім'я, по батькові) платника податків згідно з реєстраційними документами;

код платника податків згідно з Єдиним державним реєстром підприємств та організацій України або податковий номер;

реєстраційний номер облікової картки платника податків або серію та номер паспорта (для фізичних осіб, які через свої релігійні переконання відмовляються від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та повідомили про це відповідний орган державної податкової служби і мають відмітку у паспорті);

місцезнаходження (місце проживання) платника податків;

найменування органу державної податкової служби, до якого подається звітність;

дата подання звіту (або дата заповнення — залежно від форми);

ініціали, прізвища та реєстраційні номери облікових карток або інші відомості, визначені в абзаці сьомому цього пункту, посадових осіб платника податків;

підписи платника податку — фізичної особи та/або посадових осіб платника податку, визначених цим Кодексом, засвідчені печаткою платника податку (за наявності).

. Податкова декларація подається за вибором платника податків, якщо інше не передбачено цим Кодексом, в один із таких способів:

• а) особисто платником податків або уповноваженою на це особою;
• б) надсилається поштою з повідомленням про вручення та з описом вкладення;
• в) засобами електронного зв’язку в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації електронного підпису підзвітних осіб у порядку, визначеному законодавством.

Як вже раніше зазначалося, до податкової накладної входять і безліч додатків, які дають можливість повністю і докладно роз’яснити походження багатьох числових показників у декларації.

Так, як різні підприємства мають різні види діяльності, кожне з них заповнює додатки які відносяться саме до їхнього виду діяльності.

Розглянемо приклад заповнення та розрахунку декларації разом з її додатками ТОВ «Рікона» за 2011 рік. (Додаток 2).

Витрати, що враховуються при визначенні об`єкта оподаткування (р.04) визначаються сумою витрат від операційної діяльності (р.05), відсутні у даному звіті) з іншими витратами (р.06) — 838 089 грн.

В свою чергу, до складу інших витрат відносяться:

Загальновиробничі витрати (р.06.1 ЗВ) — 427 754 грн.

Адміністративні витрати (р.06.2 АВ) — 49 713 грн.

Інші витрати звичайної діяльності та інші операційні витрати (р.06.5 ІВ) — 360 622 грн.

Всі ці статті затрат у звіті в сумі дають головний показник — Витрати, що враховуються при визначенні об`єкта оподаткування.

Розраховуючи далі, ми визначаємо різницю між дохдом (р.01) та витратами (р.04).

847 847,00 грн. — 838 089,00 грн. = 9 758,00 грн.

Дана сума 9 758,00 грн. є Об`єктом оподаткування від усіх видів діяльності (р.07).

Далі визначаємо податок на прибуток за звітний період (р.14), таким чином: Суму об`єкта оподаткування (р.07) множимо на ставку податку (р.10), яка для ТОВ «Рікона» становить 23, і ділимо на 100 (9 758,00 *23/100). Розрахувавши суми за даною формулою, отримуємо число 2 244,00грн. — Податок на прибуток за звітній період (р.14).

Останнім у даному звіті буде розрахунок податку на прибуток, нарахований за результатами останнього календарного кварталу чи податкового періоду, який підлягає сплаті (р.16): так, як у звіті є рядок в якому зазначено податок на прибуток за попередній звітній період (р.15), який становить 1 227,00грн. визначаємо різницю між нарахованим податком на прибуток (р.14), та сплаченим податком на прибуток за попередній період (р.15), отримуємо суму: 1 017,00грн., що і є сумою податку на прибуток нарахованого за звітний період, що підлягає сплаті.

Переглядаючи уважно звіт (Додаток 2), та прилеглі до ньго додатки, можна побачити як правильно нараховувались суми Інших доходів, Адміністративних витрат, загальновиробничих витрат, Нарахування амортизації, її методи, та суми поліпшення ОЗ і т.д.

Товариство з обмеженою відповідальністю «Рікона» використовує спосіб подання звітності в електронній формі засобами електронного зв`язку з зареєстрованим електронним підписом директора, головного бухгалтера, та електронною печаткою. А саме використовується програма електронної звітності M. E. D. O. C.