Розділ. «Теоретико-методологічні основи розробки карт лісового господарства України»

У другому розділі «Теоретико-методологічні основи розробки карт лісового господарства України» висвітлені теоретико-методологічні та методичні основи геоінформаційного картографування лісового господарства.

Картографування лісового господарства базується на теорії картографічного образу і картографічної інформації, на теорії і методах геоінформаційного картографування як системи автоматизованого створення і використання карт на основі ГІС та баз картографічних даних і знань. Методологічний апарат дослідження базується на застосуванні загальнонаукових методів і підходів (системний, моделювання, інформаційний, кібернетичний), методології наук про Землю, методів географії та географічної картографії, економіки, статистики. Використана методологічна система сучасної географічної картографії, розроблена в працях О.Ф. Асланікашвілі, М. М. Баранського, О. М. Берлянта, М. К. Бочарова, Я.І. Жупанського, А. П. Золовського, Т.І. Козаченко, О. В. Кошкарьова, І.Ю. Левицького, І.К. Лур'є, О. О. Лютого, Г. О. Пархоменко, А.І. Преображенського, Л. Г. Руденка, К.О. Саліщева, С. М. Сербенюка, Р.І. Сосси, В. Б. Сочави, В.С. Тікунова та інших науковців.

Геоінформаційне картографування лісового господарства України є окремим проявом геоінформаційної концепції картографування за О. М. Берлянтом. Його сутність полягає у інформаційно-картографічному моделюванні на базі спеціалізованої ГІС і наступному ГІС-аналізі просторового розподілу основних характеристик його розміщення, структури, функціонування і взаємозв'язків між компонентами.

Методологічною основою дослідження є системний підхід. Розглянуто застосування принципів системного картографування відповідно до особливостей обраного об'єкта картографування. Системний підхід передбачає виділення компонентної, просторової та організаційно-функціональної структур об'єкта, які можуть досліджуватися за допомогою системи різних моделей (структурно-графічних, джерелознавчих, інформаційних, картографічних).

Розроблено концептуальну модель картографічної системи пізнання лісового господарства України (рис. 1). Визначено, що системне інформаційно-картографічне моделювання лісового господарства являє собою дослідження та відтворення лісового господарства за допомогою різних видів моделювання — від структурно-графічного через інформаційне та геоінформаційне до картографічного моделювання, а також укладання, використання та оновлення карт лісового господарства. Загальнотеоретична модель відтворює сутність лісового господарства, його структуру, функції, особливості функціонування і слугує для вибору стратегії картографічних досліджень, систематизуючи процес наукового пошуку. Структурно-графічні моделі окремих компонентів використовуються для виявлення, класифікації та відбору найбільш показових характеристик об'єкта (або його компонентів), побудови інформаційних моделей карт, формування структури баз даних, їх наповнення просторовою та атрибутивною інформацією, розробки змісту окремих карт. Структурно-графічна модель організаційно-функціональної структури лісового господарства використовується для визначення рівнів і територіальних одиниць картографування, упорядкування інформації, розробки спеціального навантаження географічних основ та базових карт, формування сюжетів карт.

На основі структурно-графічних моделей об'єкта картографування будується його інформаційно-джерелознавча модель, тобто визначаються джерела інформації для побудови карт, оцінюється їх повнота, достовірність та системність.

Згодом створюється географічно орієнтована інформаційна (геоінформаційна) модель (як складова ГІС), у вигляді баз даних, що містять просторово визначену інформацію у табличній та графічній формах, первинну картографічну інформацію (наприклад — топографічні карти або, як у випадку із лісовим господарством — плани лісовпорядкування) а також дані дистанційного зондування. Основна перевага таких інформаційних моделей полягає в тому, що вони містять інформацію, яка має чітку географічну прив’язку.

Проаналізовано основні існуючі підходи до класифікації тематичних карт, зокрема — карт лісового господарства, на основі чого розроблено нові класифікації з врахуванням сучасних уявлень про функції та структуру лісового господарства. За призначенням карти лісового господарства поділяються на географічні та лісогосподарські. За охопленням території виділяються карти локального (виробничого), регіонального, національного, світового рівнів. За точністю математичної основи виділяються плани та картосхеми лісовпорядкування, географічні карти та спеціалізовані геоінформаційні системи. За змістом виділено шість типів карт лісового господарства: карти умов і історії ведення лісового господарства (історії освоєння лісів, природних умов, соціально-економічних умов), лісоресурсні карти (типів лісу, породного, бонітетного, вікового складу, розподілу за користувачами, запасів, приросту, лісистості, лісозабезпеченості), лісогосподарські карти (лісовпорядкування, лісоексплуатації, лісовідтворення, охорони лісів), карти розвитку лісового господарства (економічного розвитку, зовнішньоекономічних зв’язків, науки й освіти, лісоекологічні карти (антропогенна порушеність, охорона біорізноманіття), карти типології та районування.