Новини в Інтернет та друкованих виданнях: порівняльний аспект: кількість сторінок і джерел
Сенсаційність: злочин, смерть, конфлікт та драма. Дослідження показали, що у новинах надто багато уваги приділяють насильству (з огляду на його справжній рівень у реальному житті), репрезентованому переважно повідомленнями про кримінальні злочини насильницького характеру. Смерть, що настала в результаті насильства, ймовірніше буде подана у новинах, ніж смерть від хвороби. Дослідження… Читати ще >
Новини в Інтернет та друкованих виданнях: порівняльний аспект: кількість сторінок і джерел (реферат, курсова, диплом, контрольна)
МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ ДОНЕЦЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ УНІВЕРСИТЕТ ФІЛОЛОГІЧНИЙ ФАКУЛЬТЕТ КАФЕДРА ЖУРНАЛІСТИКИ Допустити до захисту з оцінкою_____________
Науковий керівник
_____________________
«__"_________2013 року КУРСОВА РОБОТА Новини в Інтернет та друкованих виданнях: порівняльний аспект Борзистої В.В.,
студента 4 курсу, д/в, спец. «Журналістика»
Науковий керівник:
ас., Глушко Г. В.
Донецьк — 2013
ЗМІСТ АНОТАЦІЯ ВСТУП РОЗДІЛ 1. Поняття новин та їх основні характеристики
1.1 Інтернет в системі ЗМІ. Місце новин в мережевих виданнях
1.2 Газети в системі ЗМІ. Місце новин на сторінках друкованих видань РОЗДІЛ 2. Характеристика новинних матеріалів на прикладі видань «українська правда» та «Донецкие новости»
2.1 Характеристика новинних матеріалів онлайнового видання «Українська правда»
2.2 Характеристика новинних матеріалів друкованого видання «Донецкие новости»
ВИСНОВКИ СПИСОК ВИКОРИСТАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ АНОТАЦІЯ Курсова робота «Новини в Інтернет та друкованих виданнях: порівняльний аспект»: КІЛЬКІСТЬ СТОРІНОК І ДЖЕРЕЛ Мета роботи: визначити основні особливості новинних матеріалів в друкованих та онлайнових засобах масової інформації.
Об'єкт дослідження: зразки новииних матерілів в друкованих та Інтернет-виданнях.
Предмет дослідження: виявлення спільних та відмінних рис новин в друкованих та Інтрент-ЗМІ.
Методи дослідження: порівняльно-описовий метод, текстологічний аналіз, теоретико-методологічне узагальнення результатів аналізу.
Наша робота складається з двох частин. Перший розділ присвячений теоретичним відомостям про новини та їх характеристики. Також ми розглядаємо місце Інтернету та преси в системі засобів масової інформації та місце новин в обох типах видань. Другий розділ, практичний, присвячено аналізу новинних матеріалів на сторінках «Української правди» та «Донецких новостей».
Ключові слова: преса, мережеві видання, Інтернет, новинні матеріали, оперативність, порівняння.
ВСТУП Головне місце в системі розвитку сучасної журналістики зараз належить повідомленням, які мають інформаційний характер. В наш час, головним завданням преси — є поширення інформації, а не ідей. Коли кажуть про новинну (інформаційну) журналістику, то її особливість бачать, перш за все, в оперативності. Пригадаємо, що новина — це творчо перероблені факти, які будуть легко сприйняті аудиторією, тобто будуть побудовані так, щоб нове та сенсаційне добре поєднувалося з важливим та значущим.
В наш час Інтернет перетворився на основний канал поширення та отримання інформації, випереджаючи традиційні засоби масової інформації за оперативністю викладення новин, інтерактивністю, мультимедійсністю. Популярність онлайнових видань зростає з кожним днем, оскільки вони надають можливість не тільки ознайомитися з найсвіжішими новинами, а й взяти участь у їх обговоренні або виправленні.
Тому метою нашої роботи є визначити основні особливості новинних матеріалів в друкованих та онлайнових засобах масової інформації.
Для виконання поставленої мети ми ставимо перед собою та виконуємо такі завдання:
1. Визначити місце Інтернету та преси в системі засобів масової інформації;
2. Вивчити теоретичний матеріал присвячений новинам у друкованих та онлайнових ЗМІ;
3. Шляхом аналізу мережевого та друкованого видання встановити відмінні характеристики новинних матеріалів в обох типах ЗМІ.
Для аналізу ми обрали два українських видання:
1. Інтернет — видання «Українська правда»;
2. Друкована газета «Донецкие новости».
За свою коротку, але дуже успішну діяльність, Інтернет — видання зараз складають достатньо високу конкуренцію традиційним друкованим виданням. Слід зазначити, що обидва типи ЗМІ ведуть боротьбу за одного й того ж читача. Отже, і друковані видання, і мережеві, роблять все, щоб саме їх інформація користувалася більшим попитом.
Отже, актуальність нашої роботи полягає в тому, щоб на основі відмінностей даних видів ЗМІ, виявити їх переваги.
Предметом дослідження є виявлення спільних та відмінних рис новин в друкованих та Інтрент-ЗМІ.
О’бєкт дослідження — зразки новииних матерілів в друкованих та Інтернет-виданнях.
Наша робота складається з двох частин. Перший розділ присвячений теоретичним відомостям про новини та їх характеристики. Також ми розглядаємо місце Інтернету та преси в системі засобів масової інформації та місце новин в обох типах видань. Другий розділ, практичний, присвячено аналізу новинних матеріалів на сторінках «Української правда» та «Донецких новостей».
В нашому дослідженні ми спиралися на праці таких вчених: Джим Гол «Онлайнова журналістика», Анатолій Калмиков «Интернет журналистика», Кірія Ілля «Мультимедия и нове принципы новостей», Мирослава Чабаненко «Інтернет — ЗМІ як складова частина системи засобів масової інформації України» та інших.
РОЗДІЛ 1. ПОНЯТТЯ НОВИН ТА ЇХ ОСНОВНІ ХАРАКТРИСТИКИ Журналістика — це мистецтво оперативної подачі та обробки інформації. Журналіст, який працює з новинами, повинен відрізнятися від інших тим, що він подає інформацію чітко, правдиво, без будь-яких змін та вигадок. Він — транслятор інформації, новин.
За Енциклопедичним словником ЗМІ Князєва О. О., новини — це оперативні інформаційні повідомлення, які описують події, які сталися за короткий проміжок часу.
Розглянемо основні характеристики новин.
1. Своєчасність. Новини за своєю природою мають бути новими. Це означає, що події, які щойно сталися, мають для певного моменту набагато вищу інформаційну цінність, ніж ті, що сталися кілька днів або тижнів тому. Своєчасність як інформаційна цінність означає, що матеріали про останні події і оперативність їх опрацювання, особливо висвітлення окремих подій в «живому» режимі, цінуються дуже високо. Втім, це часом призводить до «висмикування» подій та проблем із контексту, тобто подія висвітлюється не як частина процесу чи одна з ланок ланцюжка, а просто як окремий ізольований факт;
2. Характер новини повинен узгоджуватися з періодичністю виходу певного засобу масової інформації: цей критерій пов’язаний з критерієм своєчасності і тривалістю події. Одні події, наприклад, убивство, тривають недовго і потребують небагато часу для опрацювання, оскільки їх значення цілком очевидне для всіх. Водночас економічні, соціальні й культурні процеси потребують чимало часу для розгортання і усвідомлення їх значення. Події першої групи узгоджуються з періодичністю випуску щоденних газет та радіо і телепрограм, натомість події другої групи, щоб стати «вартими публікації», мають бути «відзначені» іншими подіями, наприклад, виходом офіційного звіту або конференцією;
3. Пороговий рівень. Цей критерій пов’язаний із співвідношенням масштабів інформаційної організації (якою вона є - місцевою чи національною) і масштабів події. Значна подія має високий поріг драматичності і відтак забезпечує додатковий рівень драматичності впродовж тривалого часу. Прикладом може бути повідомлення з місця бойових дій. При цьому велика подія стає джерелом інших новин, іноді безпосередньо з нею не пов’язаних. Прикладом такої події є смерть принцеси Діани, яка спричинила появу численних матеріалів про події місцевого і локального рівня за участю осіб, причетних до цієї трагедії;
4. Недвозначність. Цей критерій пов’язаний з розумінням події. Новинні ЗМІ потребують «завершені» матеріали, з обмеженою кількістю можливих тлумачень, які мали б логічний початок і кінець та задовольняли загальним літературним вимогам, як от чітке визначення категорій правильного та хибного, доброго та поганог;
5. Значимість. Цей критерій пов’язаний з поняттям культурної близькості події, про яку йдеться у новинах. Події, що узгоджуються з культурними традиціями людей, які опрацьовують новини, та аудиторії, яка їх споживає, вважаються значимішими, ніж ті події, що пов’язані з іншими, менш поширеними культурами. Події, що сталися у своєму регіоні чи країні, або навіть в інших країнах зі схожими культурними традиціями висвітлюються частіше, ніж ті події, що відбуваються у решті світу. Це призводить до того, що у секторі закордонних новин події у країнах, що розвиваються, систематично замовчують;
6. Співзвучність. Ця цінність характеризує передбачуваність або бажаність події. «Коли ЗМІ сподіваються, що якась подія має трапитися, вона неодмінно трапляється». Часом це призводить до появи матеріалів про події, які в дійсності мали місце лише частково, або матеріалів, зосереджених на тому, що мало статися, а не на тому, що сталося насправді;
7. Несподіваність або новизна. Варті публікації новини повинні бути несподіваними і незвичайними. Згідно з класичною формулою, якщо собака покусав людину, це банальна подія, повідомлення про яку навряд чи зацікавить споживача новин. Якщо ж людина покусала собаку, таке повідомлення вважається вартим публікації, бо воно не є буденним. У такий спосіб новини не відображають звичайної, щоденної діяльності людей, а тяжіють до висвітлення надзвичайних, яскравих подій;
8. Рекурентність тем і продовження. ЗМІ схильні повертатися до тем та розповідей, що були опубліковані раніше. До того ж засоби масової інформації часто використовують стереотипи як короткий шлях до пояснення соціального значення або досягнення розуміння аудиторії, особливо коли ці стереотипи живлять рекурентну тему;
9. Композиція. Стосовно новин, що поширюються через ЗМІ, це означає необхідність додержуватися певного співвідношення між різними видами матеріалів. Наприклад, інформаційна організація, аби забезпечити баланс і різноманітність передач або друкованих матеріалів, змушена постійно здійснювати вибір серед матеріалів про місцеві та міжнародні події або між політичними і загальними новинами;
10. Персоналізація. Згідно з цією інформаційною цінністю новини та історію творять особистості, а не інституції чи організації, до яких вони належать, чи структури, в рамках яких вони діють. Події висвітлюються з точки зору їх впливу на окремих людей. Політичний конфлікт розглядається як боротьба окремих політиків, а не політичних напрямків;
11. Загальнолюдські інтереси. Цей критерій пов’язаний із критеріями персоналізації та новизни, проте його застосовують переважно до «м'яких» матеріалів, наприклад історій про собак, що були загубилися, але згодом знайшли своїх господарів, або інших епізодів «доброго настрою» з повсякденного життя. Часто блоки новин закінчуються матеріалами, що викликають загальнолюдський інтерес, аби пом’якшити вплив решти матеріалів;
13. Концентрація уваги на представниках еліти та розвинених країнах. Відомі особи, політики та найрозвиненіші в економічному відношенні нації частіше перебувають у фокусі уваги засобів масової інформації, ніж усі інші. Герберт Дженс зробив огляд американських телевізійних мереж CBS та NBC, журналів «Newsweek» та «Tіme» і дійшов висновку, що у новинах фігурують переважно відомі, видатні люди, а повідомлення за участю офіційних осіб складають три чверті всіх інформаційних ресурсів;
14. Сенсаційність: злочин, смерть, конфлікт та драма. Дослідження показали, що у новинах надто багато уваги приділяють насильству (з огляду на його справжній рівень у реальному житті), репрезентованому переважно повідомленнями про кримінальні злочини насильницького характеру. Смерть, що настала в результаті насильства, ймовірніше буде подана у новинах, ніж смерть від хвороби. Дослідження у Великобританії виявили, що частота повідомлень про злочини у засобах масової інформації не має жодного стосунку до реального рівня злочинності. Кількість повідомлень у ЗМІ виявилася явно перевищеною порівняно з реальною кількістю таких злочинів, як убивства, шахрайство, шантаж та злочини, пов’язані з наркотиками. Інші сенсаційні історії на зразок політичних секс-скандалів та збочень (порушення соціальних норм) також посідають чимало місця серед повідомлень;
15. Негативізм. Ця інформаційна цінність певною мірою пов’язана із схильністю до сенсацій, недвозначністю, періодичністю та співзвучністю. Ілюстрацією до неї може бути твердження, що «погані новини — це добрі новини». Повідомлення у засобах масової інформації зазвичай сконцентровано на конфліктах, порушеннях та відхиленнях від норми.
Зрозуміло, що не всі інформаційні повідомлення і не завжди відображають всі зазначені цінності, деякі з яких до того ж суперечать одна одній (наприклад, загальнолюдські інтереси та концентрація уваги на еліті). Причини цього явища можна пояснити, з’ясувавши, як ці цінності відображені в різних типах інформаційних повідомлень. Повідомлення про локальну пожежу зазвичай не відповідає критерію концентрації уваги на представниках еліти, якщо, звичайно, до неї не причетний начальник пожежної охорони або сама пожежа не настільки серйозна, щоб заслуговувати на коментар з боку котрогось із місцевих політиків. Крім того, ієрархія інформаційних цінностей змінюється залежно від типу інформаційної продукції. Газети та щоденні радіо і телепередачі вище цінують своєчасність, ніж щотижневі журнали новин. А бульварні видання більш схильні до персоналізації, ніж «елітні» газети. Проте більшість інформаційних цінностей можна спостерігати у дії практично в усіх різновидах інформаційних продуктів.
Зазначені інформаційні цінності істотно впливають на спосіб подання матеріалів про політичні інституції та політиків. Певні прийоми подання політичної інформації можна спостерігати у будь-якому матеріалі з політичного життя, проте найяскравіше вони виявляються в процесі інтенсивних політичних дебатів: під час політичних кампаній та виборів.
1.1 Інтернет в системі ЗМІ. Місце новин в мережевих виданнях друкований онлайновий видання новинний В умовах, коли медіа відіграють дедалі помітнішу роль у житті суспільства, потреба вивчення нового сегменту медіа-ринку — Інтернету — залишається дуже серйозною. Його поява принесла у сферу соціальним комунікацій багато зрушень: аудиторія отримала змогу безперервного інтерактивного спілкування, самостійної масово — комунікаційної діяльності в масштабах планети; впровадження принципово нових підходів до створення, презентації та споживання медіа-продукту відбилось на характері діяльності сучасного журналіста, спричинило появу нового напрямку в професії.
Звичайно, новий засіб інформації, має власні принципи, які відмінні від традиційних та звичних для нас медіа. Принципи, за якими функціонує інформаційне середовище Інтернету, прийнято вважати прогресивними, передовими. О. Вартанова наголошує: «Багатофункціональність Інтернету, можливість поєднання в Інтернет-діяльності роботи і відпочинку, комунікаційної та ділової активності дозволяють сприймати його як прообраз високотехнологічного і, можливо, навіть більш досконалого суспільства майбутнього». [2, c. 50−56]
В результаті, Інтернет загострив почуття єдності всього людства та витер будь-які ознаки відстаней, для користувачів Інтернетом стала доступна інформація з будь-якого куточка нашої планети.
Новини в засобах масової інформації покликані для того, щоб читач володів усією необхідною інформацію. Видання, в свою чергу, використовують різні підходи для того, щоб забезпечити своїх користувачів тією самою інформацією: розповідають про те що трапилося, з ким і коли, можуть нагадати про те, що трапилося напередодні, можуть висловити свої припущення щодо наслідків тієї чи іншої події.
Поява та розвиток Інтернету вплинула не тільки на зміни в роботі та вимог до журналістів, а й призвела до виникнення окремого, та цілком самостійного напряму в професії. Інформаційне середовище всесвітньої павутини дає нові багаті можливості для створення, відтворення, публікації та поширення медіа-продукту.
Якщо новинна журналістика — це мистецтво трансляції інформації буз жодних змін, що тоді ми розуміємо під поняттям новинна інтернет-журналістика?
Новинна інтернет журналістика — це творча діяльність журналіста, метою якої є публікація матеріалу (новинного, оглядового) на інтернет-сайті. [2]
Новини в онлайнових-виданнях відрязнются від інформаційних повідомлень в традиційних засобах масової інформації. Саме Інтернет дає журналісту нові можливості для роботи з новинами. А саме:
— Подавати текст (коротку новину, більш аналітичний матеріал) без суворого обмеження та контролю стосовно його обсягу;
— Поміщати поруч з матеріалом фото, аудіота відеоматеріали;
— Робити посилання на інші тексти в мережі Інтернет, які доповнюють, роз'яснюють матеріал, пропонують прочитати першоджерело або схожі новини;
— Спостерігати за реакцією читачів на ту чи іншу новину, контактувати з ними;
— Відстежити популярність даного матеріалу, на основі якої, можна робити висновки про її актуальність чи значущість;
— Постійно оновлювати стрічку новин;
— Вести легкодоступний для користувачів сайту видання архів з новинами та минулими випусками.
Інтернет-видання — найоперативніші з усіх засобів масової інформації. Це, з одного оку, добре для користувачів мережі: зі свіжими новинами на веб-сайті можна ознайомитися в будь-який час протягом усього дня. Тоді як друковані видання такими перевагами не відзначаються. З іншого боку, така оперативність означає для журналіста — шалені темпи та обсяги роботи. Адже боротьба за право опублікувати новини першими в мережі - досить велика.
Відомі он-лайнові видання подають повідомлення про нові події так швидко, як це взагалі можливо. Сайти, що є електронними версіями газет або журналів, можуть оновлювати контент частіше, так і з такою ж регулярність як їх паперовий аналог. У другому випадку, конкурентність Інтернет-версії значно зменшується. Інтернет-видання, які ж функціонують тільки в мережі, намагаються публікувати новини одразу ж після перевірки. «Найкращі Інтернет-видання, зазвичай, розміщують короткі інформаційні повідомлення про гарячі події майже негайно, поглиблена інформація стає доступною приблизно протягом години».
Періодичність оновлення стрічки новин залежить від запитів аудиторії, професійності журналістів та політики редакції. Редактори Інтернет-видань орієнтують своїх працівників на найвищу оперативність з двох причин. По-перше, публіка звикла звертатись до Інтернету одразу ж, коли в неї виникає необхідність дістати інформацію про останні події. По-друге, в мережі існує дуже серйозна і велика конкурентність серед Інтернет-видань.
Новини в Інтернеті виступають однією з найбільш динамічніших складових, оскільки на новини в Інтернеті існує великий попит. Написання новинних повідомлень для Інтернету ґрунтується на загальних правилах: ««Перевернута піраміда — провідний стиль, переважно у репортажах, як у Інтернеті, так і в інших типах видань. Поки це тісно пов’язано з традиційними цінностями новин, ця структура багато у чому ідеально відповідає електронним засобам»
. Однак є суттєві відмінності, які пов’язані з особливостями сприйняття інформації в Інтернеті та можливістю і необхідністю використання в онлайнових виданнях гіпертекстових посилань. «Риса, що може суттєво змінюватися в інтернет-журналістиці, порівняно з друкованою — це структура матеріалу». [7,с.146]
Користувачам важко читати велику кількість інформації з екрану, часто вони лише поверхово проглядають записи або навіть зупиняють свою увагу тільки на заголовках, тому для Інтернету пишуть матеріали, які добре читаються як завершений текст і, водночас, складаються з відносно самостійних фрагментів, що можуть існувати як окремі тексти. Найважливіше створити захопливий початок новини, яка призначена для публікації на сайті: «Захопити увагу читача цікавим і змістовним лідом завжди було важливою справою, однак ніколи це так не важило так багато, як у добу Інтернету». Сильний лід — одна з найважливіших вимог до інформаційного повідомлення в онлайнових виданнях.
Про особливості інтернет-повідомлень писав В.Іванов, зокрема він підкреслював, що для них «характерні такі ознаки як, по-перше, глобалізація, тобто вони розповсюджуються фактично у межах всього світу, перетинають державні кордони і проходять десятки тисяч кілометрів. По-друге, широке використання можливостей мультимедіа, тобто текст може поєднуватись із рухомим зображенням та звуком. По-третє, інтерактивність, тобто на відміну від традиційних медіа, Інтернету притаманний активний двобічний зв’язок між комунікатором та реципієнтом, який сам у будь-який момент стає комунікатором»; перераховані чинники сприяють тому, що «Інтернет є надзвичайно привабливим засобом масової комунікації», чим пояснюється його безпрецендентний розвиток. [6]
Дослідники також вказують на те, що Інтернет є потужним конкурентом традиційним мас-медіа у процесі донесення споживачам інформації. Досліджуючи переваги нових медіа, Л. Городенко звертає увагу на додаткові засоби анонсування в онлайнових ЗМІ. «Традиційні мас-медіа, вийшовши в мережу, втрачають основні характеристики зовнішньої структури: інтренет-видання відрізняються від звичайних, в першу чергу, формою подачі інформації; вони поєднують властивості всіх ЗМІ, та ще й мають свою унікальну рису — це гіперпосилання. Завдяки цьому на першій сторінці мережевого видання можна розмістити (анонсувати) велику кількість матеріалів». Анонсування у друкованому видання пов’язано з просторовою проблемою: газета просторово обмежена. Подібну думку висловлює і Т. Чілачава: «Електронні газети — це свобода для репортерів та читачів, бо потік інформації у них не обмежується площею газетного аркуша». [13]
Така перевага як необмежений обсяг матеріалу, насправді є дещо перебільшеною. Як вже згадувалося, користувачі не схильні читати великі тексти, тому немає смислу їх публікувати.
На думку М. Дезе, ознаками гарного Інтернет-видання є:
— оригінальний контент — свої, а не передруковані матеріали;
— добрі ілюстрації; наявність архіву;
— участь аудиторії в обговоренні матеріалу;
— вдале структурування контенту;
— проста система навігації сайтом;
— мультимедійність.
Новина, або будь-яка інша публікація в Інтернеті - це частина єдиного гіпертексту, яким є Всесвітня Інтернет мережа. Всі он-лайнові видання, на відміну від паперових, тісно пов’язані між собою: перехід від одного до іншого веб-сайту — це всього лиш один натиск комп’ютерної миші. Гіперпосилання на інші новини підвищують якість інформації, а також сприяють індивідуальному сприйняттю інформації.
Західні дослідники звернули увагу на відмінності у сприйнятті аудиторією однакових за змістом новинних матеріалів, розміщених у друкованому та Інтернет-виданні у випадку, коли другий супроводжується гіперпосиланням. За словами вчених, забезпечення індивідуальних шляхів ознайомлення з новинним текстом за допомогою гіпертекстових посилань поширює можливості аудиторії, але послаблює інтенції автора, що не всіма і не завжди буває сприйнято позитивно. Готуючи новину для онлайнового видання, журналіст має думати над тим, як поєднати його з іншою інформацією, та одночасно йому необхідно дбати про збереження цілісності сприйняття аудиторією новинного повідомлення, яке може бути порушено відволікаючими гіперпосиланнями.
Багато дослідників згадують мультимедійність Інтернету. Л. Городенко вважає, що мільтимедійність новинних текстів, дозволяє Інтернет-виданням завоювати додаткову аудиторію. Редакція друкованої газети, створюючи Інтернет-версію, має змогу вийти на світовий рівень, навіть якщо паперовий варіант розрахований на жителів певного регіону.
Інтернет-журналіст має передбачити всі можливі способи подання новин та будь-якої іншої інформації, прагнучи досягти безпосередності й переконливості радіо і телебачення, докладності та глибини преси. Мультимедіа «збагачують зміст новин і додають багатоплановості і їх представленні». Зміст новин — ніколи не має ставитися під загрозу. Журналістом не слід боятися мультимедіа — вони просто повинні зрозуміти, як використовувати ці засоби для того, щоб краще висвітлювати новини.
Західні дослідники ще наприкінці 1990;х років піднімали питання необхідності ефективнішого використання журналістами специфічних рис Інтернету у підготовці новинних матеріалів. Н те, що мультимедійність — суттєва перевага інтернету вказував К. Гарпер: «Онлайнова журналістика відкриває нові шляхи оповіді, переважно завдяки технічним особливостям нового медіуму. Простіше кажучи, онлайнова журналістика може забезпечувати різноманіття медіа-тексту, аудіо, відео і фотоматеріалів — як не забезпечує жоден інший вид ЗМІ».
Новина на кожному окремому сайті не є завершеним медіа продуктом. Унаслідок застосування гіперпосилань, продовженням новинного повідомлення слугують матеріали інших сайтів, окрім того, тексті журналістських матеріалів в Інтернеті органічно доповнюються коментарями читачів, форми для яких прийнято подавати в кінці текстів повідомлень. «Багато тих, хто працює в інтернет-журналістиці, погодяться, що будь-який нелінійний або інтерактивний елемент додає матеріалу нового змісту». Інтерактивність присутня не лишу в Інтернеті, а і в традиційних медіа, проте саме завдяки впливу Інтернету вона посилюється сьогодні скрізь.
Новинам в онлайнових виданнях притаманна інтерактивність. За визначенням Р. Крейга, інтерактивністю, називають «процес налагодження і підтримання двосторонніх взаємозв'язків між журналістом і аудиторією за допомогою Інтернет-технологій — на відміну від однобічної традиційної концепції простого оприлюднення матеріалів». [7, с.314−315]
Позитивне ставлення до інтерактивного спілкування у мережі Інтернет ґрунтується насамперед, на переконанні, що воно сприяє свободі слова. У своїх працях Дж. Гол пише: «Якщо раніше погляд і коментар залишалися сферою компетенції редактора або (що менш ймовірно в епоху глобальних конгломератів з доволі різноманітними інтересами)навіть власника, то інтерактивним розділом обміну думками в онлайн-новинах, в якому вигляді його представляти, можуть керувати самі читачі. Відкрите обговорення певної теми часто визначає сенс поданої інформації й чинить, на відміну від головної засади більшості редакторських сторінок у друкованих виданнях, спротив будь-якому остаточному завершенню дискусії. Така зміна має значний потенціал демократизації, що здатен докорінно змінити стосунки читачів і читацьких спільнот з медіями».
Прийнято вважати, що навіть скандальні коментарі, приносять користь, оскільки вони привертають увагу відвідувачів, змушують їх проводити більше часу на сайті видання. Інтерактивність, безсумнівно, сприяє підвищенню рейтингу інтернет-видання. «В Інтернеті нелегко добитися того, щоб тебе помітили. Просто переконати читача в тому, йому варто подивитися саме у вашому напрямку, а не незліченні тисячі інших варіантів — дуже складне завдання».
О. Мелещенко, розглядаючи переваги друку новин в мережевих виданнях, говорить про персоналізацію інформаційного потоку, при якій користувачеві пропонують самостійно вибирати цікаві для нього матеріали з усього потоку інформації. Редакція Інтернет-видання має технічну базу, яка дає можливість дізнатися про індивідуальні забаганки і вимоги користувачів. Отже, редакція може відповідно реагувати, доставляючи повідомлення за індивідуальним запитом. Електронні служби новин пропонують користувачам створювати власні сторінки на своїх веб-сайтах, інформація для яких певним чином сортується — за регіонами висвітлення, тематикою, стилем, тощо. Інтернет-ЗМІ продають своє бачення інформаційного потоку. Але при цьому, вони ж мають максимально повне уявлення про потреби аудиторії. Універсалізм поруч із вузькою спеціалізацією в Інтернеті проявляються в усьому.
На позначення новин та Інтернет — інформації взагалі, яка, з одного боку, має глобальні масштаби, а з іншого — розрахована на аудиторію певного регіону з певними смаками та інформаційними потребами вживають термін «глокальність».
Формулючи професійні вимоги до Інтернет-журналістів, що склалися на сьогодні, С. Машкова вказую, що необхідно володіти комп’ютерною технікою та Інтернет-технологіями, зокрема:
— вміти користуватися текстовими редакторами для набору і правки текстів, сучасною цифровою технікою, такою як цифрові фотоі відеокамери, комп’ютер, принтер, сканер;
— вміти користуватись інформаційними ресурсами Інтернету і всіма його численними сервісами;
— знати особливості комунікації в Інтернеті;
— мати здатність аналізувати та опрацьовувати (структурувати певним чином) великі масиви інформації;
— прагнути вдосконалювати свої знання;
— володіти іноземними мовами;
— у зв’язку з великою кількістю неправдивої інформації в Інтернеті, володіти критичним мисленням і вмінням перевіряти факти дійсності. [8]
Деякі відділи новин купують своїм співробітникам фотота відеотехніку, щоб репортер забезпечував не тільки письмове викладення новини, але і її документальне підтвердження, що також збагачує текст подробицями.
У цілому, можна погодитись, що новинна журналістика в Інтернеті відрізняється від її традиційних аналогів. Її стандарти, прийоми, засоби є ще достатньо молодими, новими та перебувають у стані розвитку, становлення і постійного вдосконалення. Однак, вчені висувають думки про те, що Інтернет-журналістика має ще невідомий потенціал, який подає великі надії.
1.2 Газети в системі ЗМІ. Місце новин на сторінках друкованих видань Газета — перший, найстаріший засіб масової інформації. Протягом більше чотирьох століть її історії, вона, поряд з журналом, залишалися незамінним джерелом інформації для мільйонів людей. З прискоренням технічного прогресу сама вона ті її положення в суспільстві серйозно змінилися. Двадцяте століття принесло людству телебачення, радіо та Інтернет.
Не будучи в змозі конкурувати з Інтернетом в повідомленні оперативних новин, газета зосередилась на їх коментуванні, на первинному аналізі ситуацій і проблем, та прогнозуванні їх розвитку. До безперервного потоку оперативної інформації, що поставляється мережевими виданнями, газета приєднує порціонну інформацію, одержувану читачами через певні проміжки часу, і супроводжує її аналітичним коментарем.
На відміну від онлайнових видань, сфера впливу яких може поширюватися на будь-яку територію, аудиторію, може поєднувати в собі будь-яку тематику, друковані видання обмежуються певними критеріями. Дослідник І. Л. Михайлин поділяє друковані видання за такими ознаками:
1. За регіоном обслуговування: центральні, регіональні, обласні, міські, районні, міськрайонні, відомчі (виробничих підприємств, навчальних закладів тощо);
2. За тематичною чи галузевою спеціалізацією: загально — інформаційні (універсальні), спортивні, ділові, юридичні, про здоров’я, рекламні, автомобільні, жіночі, комп’ютерні, городно — садівничі, телегазети, розважальні, еротичні, «кримінальні», сенсаційні, видання партійних органів, фахово — галузеві;
3. За періодичністю: щоденні, щотижневі, щомісячні, квартальні, щорічники;
4. За типами аудиторії: жіночі, молодіжні, дитячі, студентські і т.д.
Важливо розглянути атрибутивні ознаки преси, щоб знати і розуміти її місце в системі масової інформації.
1. Інформація фіксується у друкованому тексті. Це найважливіша ознака друкованих ЗМІ, яка вирізняю друковані видання з поміж інших традиційних видів засобів масової інформації. При цьому слід враховувати універсальну могутність слова як такого, яке не тільки здатне передавати інформацію про факти, але й бути носієм думок і художніх образів. Друковане слово на перший погляд ніби позбавлене вили слова розмовного та зображального ряду, яким воно супроводжується на телебаченні, але воно містить у собі можливість зображати всі факти і явища, що відбуваються в світі, змальовувати картини дійсності, передавати характеристики та розмови героїв, їхні почуття та внутрішні монологи. У цьому відношенні друковане слово значно потужніше і гнучкіше, ніж слово розмовне, позначене властивостями приблизності і неточності, внаслідок імпровізованого характеру мовлення;
2. Преса сприймається без додаткових технічних засобів. Ні Інтернет, ні телебачення та радіо не прийдуть у вашу домівку, якщо ви на маєте спеціальних технічних пристроїв для їх прийняття. Газети не потребують нічого для сприйняття надрукованого на її сторінках тексту;
3. Друковані видання надають читачеві можливість оглядовості і вибірковості в ознайомленні з матеріалами газети. Читач спочатку здійснює огляд газетних заголовків, а потім сам обирає, що читати в першу чергу, що — у другу, а що залишити поза увагою;
4. Преса забезпечує можливість різних ступенів сприйняття матеріалу, серед яких виділимо перегляд, вибіркове ознайомлення, детальне й уважне прочитання, збереження номера або вирізки з нього, здійснення виписок, передання номера з особливо цікавим матеріалом іншому читачеві;
5. Друковані ЗМІ забезпечують здійснення способу «відкладеного читання», тобто звернення до тексту у зручний для читача час. Така перевага преси також доступна Інтернет — виданням, але взагалі неможлива для радіопередач і телеефірів;
6. Преса надає читачеві максимальну психологічну зручність: порядок сприйняття наявного в газеті інформаційного матеріалу встановлює сам суб'єкт, сприймаючи матеріал він не заважає навколишнім. Він може ознайомитись з наявною у виданні інформацією в комфортних, максимально зручних для себе умовах. Сприйняття друкованого матеріалу проходить без будь-якого напруження. Свобода сприйняття — важлива позитивна сторона друкованої журналістики;
7. Друковані видання акумулюються в бібліотеках, що створює можливість користуватися нею як широкими колами сучасників, так і численними поколіннями нащадків.
Якщо вище названі властивості преси належать до переваг, то дві наступні характеристики друкованих ЗМІ відносяться до вад:
1. Дискретність (перерваність) потоку інформації. На відміну від Інтернету, радіомовлення і телебачення, д цей потік безперервний. У цьому відношенні преса не встигає за новинами, вона не може синхронно повідомляти їх, вона змушена подавати інформацію порціями. Навіть щоденна газета через це відстає в оперативності від інших видів засобів масової інформації;
2. Преса доступна лише освіченій людині, більше того, потребу в ній відчувають особи з розвинутими навичками читання.
На сторінках друкованих видань, в залежності від їх типу, представлені такі жанрі журналістики:
1. Інформаційні (замітка, кореспонденція, репортаж, інтерв'ю, коментар, звіт, опитування, питання — відповідь, порада, прес — реліз, некролог);
2. Аналітичні (аналітична кореспонденція, аналітичне інтерв'ю, бесіда, круглий стіл. Коментар, анкета, моніторинг, рейтинг, рецензія. Стаття, журналістське розслідування, огляд, прогноз, версія, експеримент, лист, сповідь, рекомендація);
3. Художньо — публіцистичні (нарис, фейлетон, памфлет, пародія. Сатиричний коментар. Життєва історія, легенда, епітафія, анекдот, жарт, гра).
На відміну від Інтернету, де також присутні дані жанри, в газеті вони гірше переносять читача на місце подій. Максимум, який може собі дозволити друковане видання — це фото. Тому, щоб читач опинився на місці подій. Яскраво показати навколишнє середовище, намалювати в уяві читача образ респондента, журналіст може покластися лише на свої описові здібності.
На сторінках друкованих видань публікуються подієві новини. Подієва новини є описом події, явища дійсності. При цьому, до уваги береться максимальна актуальність, сенсаційність. Унікальність, оперативність та лаконічність текстового оформлення. Подієвість — ключова характеристика новинного повідомлення, яка залежить від того, як будується та організується текст, як передається значущість події, яка стала предметом зображення, які засоби та методи відображення події.
РОЗДІЛ 2. ХАРАКТЕРИСТИКА НОВИННИХ МАТЕРІАЛІВ НА ПРИКЛАДІ ВИДАНЬ «УКРАЇНСЬКА ПРАВДА» ТА «ДОНЕЦКИЕ НОВОСТИ»
2.1 Характеристика новинних матеріалів онлайнового видання «Українська правда»
Основні правила подання новинної інформації: оперативність, правдивість, релевантність, достовірність новизна — актуальні як для друковані ЗМІ, так і для Інтернет — видань. Але останні, мають ряд принципово відмінних рис, які впливають на існування новин в Інтернет просторі.
На основі онлайнового видання «Українська правда» проаналізуємо характерні риси і відмінності новин, які публікуються в мережі.
Насамперед, поява онлайнових ЗМІ спричинила зростання ролі оперативності новин, як однієї з основних вимог до подання інформації.
Щодня, на сайті газети «Українська правда» з’являється близько 40 новин. Стрічка новин на сайті оновлюється 3−4 рази на годину в робочі дні тижня, а у вихідні — кожну годину публікується 1−2 новини.
Першою та найбільшою перевагою онлайнових видань — є їх оперативність. Друковане видання не може конкурувати з мережевим у швидкості подання новин.
Часто, повідомлення на сайті «Української правди» з’являються одразу ж після події, або під час її розвитку. Так. Наприклад, під час терактів у Дніпропетровську 27 квітня 2012 року на сайті було опубліковано таку інформацію: «У Дніпропетровську близько 11:40 на трамвайній зупинці, напроти Оперного театру, вибухнула урна. На місце події прибули співробітники МНС, міліції й „швидкої“ допомоги, передає 34 канал.» Вибуховий пристрій був закладений або в трамвай, або в урну, оскільки її рознесло в різні сторони. Вся зупинка ушкоджена. У трамваї вибиті шибки" , — зазначив очевидець, слова якого наводить ІА «МІСТ-ДНІПРО». О 12:45 на проспекті К. Маркса пролунав третій вибух. За інформацією «Днепропетровск. Комментарии» він відбувся в районі «Родіни» чутний голосний вибух осторонь парку Глоби, постраждали двоє людей, зазначають у МНС. Близько 13.00 у центральній частині Дніпропетровська поряд із місцем першого вибуху стався четвертий вибух. Станом на 14:30 Міністерство надзвичайних ситуацій повідомило про 27 травмованих в результаті чотирьох терактів." [40]
Інформація оновлювалася кожну годину, додавалися подробиці, відео та фотоматеріали.
Ще однією з переваг Інтернет — новин, є можливість редагування новин. Щоб не друкувати декілька майже однакових повідомлень, журналісти лише додають нову інформацію до вже надрукованого повідомлення.
Або добре ілюструє оперативність видань наступна публікація за травень 2012 року: «У Нью-Йорку скасували рейс компанії Аеросвіт № 2vv132. Про це повідомили Українській правді пасажири рейсу. «Спочатку його кілька разів затримували, а тепер сказали, що з технічних причин (зламався літак) його просто скасували. Людям взагалі нічого не надали ні харчування, ні готелю, але сказали, що вони мають десь перебути день» , — розповів очевидець. Повний літак людей наразі взагалі не знають, що робити. Серед пасажирів опинився також депутат Володимир Ар'єв. Зараз пасажири зустрічаються з представником «Аеросвіту». [42]
За допомогою коментарів постраждалих, редакція «Української правди» змогла одразу після події повідомити про неї читачів.
Велика кількість новинних матеріалів дає читачам право вибору. Тобто користувач сайту може отримати набагато більше інформації, ніж налають традиційні друковані видання. З широкого вибору матеріалів, читач може обрати той, який його найбільше цікавить, при цьому йому не доведеться переглядати весь випуск, як у випадку з друкованим виданням.
Крім того, гіпертекстова організація матеріалів дає йому змогу отримати максимально повну картину події - за гіперпосиланнями він може перейти на інші сторінки видання з публікаціями на ту саму тему або навіть звернутися до новин інших Інтернет-ЗМІ, щоб дізнатися деталі й подробиці або ознайомитися з іншою точкою зору.
Заголовки найбільш важливих новин виділено жирним шрифтом, червоним кольором або великими буквами — це максимально спрощує користувачеві процес відбору й читання інформації в онлайновому виданні, оскільки подібна «ієрархія» новин допомагає читачу одразу зорієнтуватися у великій кількості матеріалів. Різноманітні засоби привернення уваги актуальні й у тому розумінні, що користувач Інтернет-видання не читає, а «сканує» сторінку, обираючи тексти для прочитання: «Влада збільшила разову допомогу учасникам війни лише на 10 гривень», «У день Перемоги обмежать рух транспорту у центрі», «Янукович хоче шукати шляхи до порозуміння», «Бостонського терориста поховали незважаючи на протести», «Голова сільради напав на міліціонера через п’яного знайомого «. [20]
Інтернет — новини мають своєрідну структуру та специфічні особливості, що відрізняють їх від новин в традиційних засобах масової інформації. Насамперед, це виняткове значенні заголовків, їх поліфункціональність та інформаційна насиченість. Саме заголовками, Інтернет — видання привертає увагу читача до свого сайту.
Функції заголовків:
1. Виступають посиланням на матеріал (основний текст повідомлення в онлайнових виданнях знаходиться на іншій сторінці, тобто окремо від заголовка: для того, щоб прочитати увесь текст повідомлення треба перейти за гіперпосиланням на іншу сторінку в мережі. Це також дає можливість вибіркового або відкладеного читання. Користувач може зробити закладинку з матеріалом, який його зацікавив, і прочитати або перечитати у будь-який час);
2. Виступають самостійним жорстким інформаційним повідомленням;
3. Привертають увагу читача та зупиняють його на окремій новині (часто лише через один гучний або цікавий заголовок читачі зупиняють свою увагу на тому чи іншому матеріалі)
Заголовки новин у виданні «Українська правда» розташовані у хронологічному порядку, із зазначенням дати і часу опублікування. Якщо виникає необхідність переробити вже опубліковані новини, поруч із заголовком з’являється маркер «оновлено» або «доповнено» із зазначенням часу, при цьому новина залишається на тому самому місці в списку, де була й до того. Таким чином, найсвіжіші новини читач може побачити у верхньому лівому куті сторінки, одразу після назви видання та тематичних рубрик. Найбільш актуальну інформацію останніх декількох днів виділено в окремий підрозділ «Картина дня», і тут поруч із заголовками розміщено також фотографії й кількість читацьких коментарів.
Таке розташування стрічки новин зумовлено специфікою сприйняття інформації читачами: екран завеликий, щоб одним поглядом повністю охопити всю сторінку. Тоді читач, спрямовує всю свою увагу у лівий верхній куток, де і розміщується найголовніша і найсвіжіша новинна інформація на сайті.
У новинних матеріалів, які розміщують на сайті «Української правди» переважають інформаційні заголовки: «Лавринович відверто назвав ЄДАПС корупціонерами», «Тігіпко виторгував собі місце заступника голови «регіоналів» «, «Заступник губернатора ледь не загинув, поспішаючи на нараду», «На знімальну групу ICTV напали за неправильні питання, «Перельоти на Євро — 2012 подорожчають на 20 відсотків», «Під Києвом обстріляли авто банкіра. Є поранені». [32]
Онлайнове видання «Українська правда» позиціонує себе як аналітичний журнал, тому більшість метріалів, які опубліковано на сайті - в аналітичному жанрі. Тому, навіть, інформаційні матеріали мають у своєму складі аналітичні елементи. Для матеріалів до стрічки новин, журналісти часто використовують проблемні заголовки, щоб акцентувати увагу читачів на невизанечонсті питання, на важливості події для суспільного життя: «Фейсбук, протести і революція: що далі?», «Чому опозиція здала ТВi?», [47]"Батько прокуроа із Запоріжжя підстрелив двох хлопців?",[14] «Литвин заявив, що мовну обіцянку Янокувича неможливо виконати»,[26] «Медведєв попереджає: Або Митний союз, або складності»,[27] «Янукович зізнався, що Євро — 2012 ще довго не окупиться»,[49] «Парламент відмовився збільшити прожитковий мінімум». [30]
Заголовки в мережевих ЗМІ, взагалі, більш сенсаційніші та інтригуючі: «Польського міністра звинуватили у розтраті через Євро-2012 і Мадонну»,[33] «Тігіпко: я дорослий хлопець, не буду лягати»,[38] «Син Герман пропонував журналісту хабар»,[37] «Власенко: Тимошенко дадуть другий строк до 15 травня». Як правило, текст подальшої публікації не відповідає заголовку.
Головний редактор видання «Українська правда» О. Притула так пояснює необхідність використання рекламно-інтригуючих і сенсаційних заголовків: «У газеті увесь текст — перед вами, ви можете просто зачепити оком знайоме й актуальне для вас слово і прочитаєте статтю. А ось у нас другого шансу не існує - ви або клікнете на матеріал, якщо заголовок здається вам достатньо цікавим, або ж оминете матеріал своєю увагою. І ми втратимо читача». [12]
Але, слід зазначити, що відсток інтригуючих та сенсаційних заголовків дуже маленький, порівняно з описовими та інформаційними.
Інформаційні матеріали на сайти «Української правди» мають типову структуру, а тому побудовані за принципом перевернутої піраміди: спочатку найголовніша інформація, а вже потім розширена інформація та деталі.
Ще однією відмінною рисою Інтернет — новин є наявність гіперпосилань. Як ми вже зазначали, повний текст новини в онлайнових виданнях розміщено окремо від заголовка. Останній — є гіперпосиланням, натиснувши на який можна перейти до повної новини. На сайті Української правди" наявні гіперпосилання, які відсилають від заголовка до повного тексту, а також внутрішньо текстові посилання. Вони переносять читача до архівних матеріалів, або до схожих матеріалів інших видань. Це дає можливість читачеві ознайомитися з більшою кількістю інформації та розширити свої знання з обраної теми, спрощує пошукову роботу користувача Інтернет — видання.
Не всі новини, які публікуються на сайті видання «Українська правда» мають оригінальний контент. Деякі новинні повідомлення — це передруки з сайту першоджерела. При цьому, текст повідомлення, частіше за все, друкується без суттєвих змін. Інколи, змінюється заголовок, щоб він відповідав стилю видання. Звичайно, в кінці кожного матеріалу є посилання на оригінал. Наявність посилань на першоджерело та можливість гіпертекстового зв’язку з ним свідчить про професійність журналістів видання.
Наприклад, новина, яка була розміщені у стрічці новин від 9 травня 2013 року під заголовком «У фіналі Кубку України зіграють «Шахтар» і «Чорноморець"[43] одразу ж відправляє читача на сайт першоджерело, а саме www.champion.com.ua. Тобто, на сайті «Української правди» розміщено лише коротку інформацію про те, які команди братимуть участь у фіналі футбольного чемпіонату. Натиснувши ж на заголовок, користувач переходить на сторінку іншого сайту і може ознайомитися з детальнішою інформацією.
Ще однією з головних ознак Інтернет — журналістики є інтерактивність, діалогічність, тобто наявність розвинутого зв’язку між автором публікацій та їх читачами.
На сайті «Української правди» використовують такі форми зворотнього зв’язку з аудиторією:
— коментарі (розміщені під новиною або будь-яким іншим матеріалом. За допомогою коментарів можна відстежувати популярність новини, її суспільне значення, актуальність, також можна визначити реакцію загалу на ті чи інші події в державі);
— опитування (розміщується опитування на важливі суспільні теми, результати опитувань допомагають скласти картину ставлення до теми суспільства);
— блог;
— форум (піднімаються політичні теми, які можуть обговорювати всі зареєстровані користувачі сайту);
— чати;
— розсилка (можна підписатися на журнал «Українська правда» в Інтернеті. Для цього треба лише зареєструватися на сайті видання. Кожний новий випуск журнали буде надходити вам на електронну адресу. Це полегшує читачу пошук інформації і може допомогти редакції журналу стежити за його популярністю).
Наявність розвинутого зворотнього зв’язку має декілька переваг:
1. Коментарі користувачів новинних матеріалів розширюють їх інформаційну наповненість;
2. Можливість коментування може розвинути дискусію серед користувачів, що сприятиме обміну думками та досвідом;
3. Перечитавши обговорення читачів, журналіст може скласти для себе повну картину ставлення суспільства до певного питання, або саме до конкретного матеріалу.
Але у такому коментуванні є і негативна сторона. Саме відсутність цензури на коментарі користувачів, важкість їх контролю та модерування призводить до зловживання такою свободою. Зважаючи на те, що коментарі можна залишати анонімно, це нерідко призводить до порушень етики і моралі. Замість аналізу проблеми, переписки часто переростають в політичні, національні або релігійні суперечки.
Наступною перевагою Інтернет — видань, і «Українська правда» не є виключенням, є мультимедійність. Більшість новинних повідомлень вміщують у своєму складі фото та відеоматеріали. Велика кількість з них аматорські, тобто не дуже високої якості, але це також є фактичним та підтверджуючим матеріалом.
2.2 Характеристика новииних матеріалів друкованого видання «Донецкие новости»
«Донецкие новости» — донецький регіональний щотижневик, який виходить з грудня 1990 року. «Донецкие новости» є достатньо авторитетним виданням в регіоні, позиціонує себе як інформаційно — політична газета.
На сторінках видання присутні такі рубрики: «7 дней», «Политкухня», «Деловые новости», «Общество», «Тема номера», «Угол зрения», «Позиция», «Имеешь право», «Образование», «Культура», «Спорт», «Семейный доктор», «Discovery», «Истории Донбасса», «Великие артисты».
На першій сторінці видання «Донецкие новости» розміщені заголовки найважливіших новин та матеріалів випуску: «Таинственные воинские могилы в Нижней Крынке», «Расходы населения начинают тотально контролировать», «В Авдеевке похитили человека», «Квартирный краж будет больше», «Татьяна Бахтеева: Адресная помощь занимает важное место в работ народного депутата», «Депутатский экватор». Кожний заголовок винесено в окрему червону рамочку та виділено жирним шрифтом.
Також на сторінках видання ми знаходимо «Содержание номера», це полегшує пошукову роботу читача. Набагато легше знайти у змісті матеріалів, який його цікавить та не витрачати час на пре листування газети.
Новинні матеріали у газеті «Донецкие новости» надруковані у рубриці «7 дней». У цьому розділі розміщені найголовніші новини за тиждень.
Як ми вже зазначали, друковані видання достатньо сильно уступають мережевим в оперативності. Так, у 18 номері газети «Донецкие новости» за 2 — 7 травня 2013 року розміщено матеріал під заголовком «Депутатский экватор Александра Адамова». 34] Як ми дізнаємося з ліду, депутат Донецької міської ради зустрівся з мешканцями свого округу 26 квітня, щоб підбити підсумки половини свого депутатського терміну. Отже, з моменту як проходив захід до моменти виходу примірка пройшов майже тиждень. Даний матеріал написаний у жанрі звіту Ми не можемо сказати, що на момент виходу номеру новина вже була не актуальною. Адже, з матеріалу ми могли винести інформацію практичного змісту, а саме, чого досяг молодий депутат за час свого правління.
Також, новини в друкованих виданнях, відрізняються від онлайнових деталізацією новинних матеріалів та їх аналітичністю. Тобто, автор цього звіту дуже чітко та з подробицями описує всю зустріч та переказує доповідь депутата: «Зал был практически полон. Почти двести человек пришли на отчетное мероприятие депутата …», «Депутат рассказал о том, что наибольшие проблемы жителям его округа доставляют…». «Если человек просыпается, а в квартире холодно… если у человека течет крыша — еще хуже… потому моя первоочердная задача — улучшать условия, в которых живут дончане, делать город уютнее». 34]