Заголовок у газетному тексті

Заголовок у газетному тексті

Сучасна людина живе в оточенні великої кількості інформації. Завдання ЗМІ - не лише вибрати з усього потоку найпотрібніші новини, але й зацікавити читача, змусити його прочитати матеріал. Заголовки — це перше, на що він звертає увагу, коли розгортає газету. Чим виразніший заголовок — тим швидше він приверне увагу читача до матеріалу і, навпаки, важливий матеріал може залишитися поза увагою, якщо він має нецікавий, непомітний заголовок [1, 8]

У зв’язку з вищезазначеним, інтерес до вивчення газетних заголовків в останні роки значно зріс. Дослідженням періодичного друкованого видання займалися вчені-теоретики та практики: І.В. Арнольд, Б. Вяземський, М. Картер, та інші.

Але питання функціонування і оформлення заголовків на шпальтах сучасних німецьких друкованих періодичних видань досліджене недостатньо, з чого й випливає актуальність даного дослідження.

Заголовки періодичного видання є цілісною графічною і змістовою системою, яка впливає на розуміння статті, створює попереднє уявлення про його зміст. Графічне оформлення привертає увагу читача, розставляє акценти, а змістова частина заголовка передає сутність матеріалу. Отже, заголовки виконують такі важливі функції: інформаційну, репрезентативну, змістову та графічну — привернення уваги до тексту. [2, 1]

Щодо інформаційної та змістової функції, то подані нижче заголовки ілюструють, на нашу думку, те, як стисло у них може бути відображено зміст статті: «Schriftsteller Garcнa Mбrquez ist tot», «Somalischer Pirat verurteilt» («Berliener Zeitung»). Це номінативна функція мови, яка полягає у передаванні певної інформації та у відображенні об'єктивної реальності.

Не менш важливе значення має експресія газетних заголовків. Мовленнєва експресія це — складна лінгвостилістична категорія, що спирається на цілий комплекс психічних, соціальних та внутрішньомовних факторів, зумовлена емотивною, волюнтативною та естетичною функціями мови (В.А. Чабаненко).

До засобів вираження експресії відноситься: метафора, метонімія, порівняння, алюзії, цитати, крилаті вирази, прислів'я і приказки.

Широку гаму емоційно-оцінних значень із високим ступенем експресії реалізують питальні речення, кількісний показник яких у досліджуваних текстах досить високий. Питальні конструкції розкривають емоційно-оцінне значення, і служать не тільки міркуванням, питанням, а й підкреслюють потрібну думку, виражають припущення, обурення, осуд, незадоволення, здивування, заперечення. Приклад цього ми бачимо на сторінках газети «Focus»: «Warum Sie gerade jetzt eine Luxusreise buchen sollten?» (У даному прикладі автор заголовку висловлює здивування і в якісь мірі обурення); «Eskalation in der Ukraine: „Wer weiЯ, ob Russland nicht nach Kiew marschiert?“» (Автор вдається до розмірковування); «Erkдltung oder Allergie?» (У даному заголовку виражається припущення про дану проблему) Емотивно-експресивну функцію в газетному мовленні реалізують окличні речення. Вони передають емоційне ставлення автора до зображуваної ним події чи особи, відтворюють оцінку (презирство, іронію, віру, замилування), спонукання до дії. Багато прикладів вживання окличних речень ми спостерігаємо на сторінках газети «News aus Berlin»: «Endlich! Adrian Ramos lдuft wieder»; «3:1! BR Volleys ziehen ins Finale ein»; «Der Sozialdienst macht mir Freude!»; «Ich schreibe das, was passieren kцnnte!».

Спонукальні конструкції містять наказ, заклик, побажання, пораду, дозвіл, пересторогу, волевиявлення автора. Приклад такого заголовку наявний в газеті «Focus»: «Streiten Sie mit dem Partner ernst nach dem Essen», «Wenn wir angegriffen werden, wьrden wir reagieren», «Holen Sie Ihr Geld zurьck».

До синтаксичних засобів експресивізації газетних текстів відносимо такі елементи інфраструктури речення, як: 1) вставні одиниці (поза сумнівом, чесно кажучи, на жаль, на горе, на щастя, на радість (leider, zum Glьck, wie immer, zweifelsohne, ehrlich gesagt). Використання даних засобів експресії ми дослідили на шпальтах німецької газети «Berliener Zeitung»: «Leider, steigt Kriminalitдt in Berlin rasant»; «Dieter Hildebrandt ist, leider, gestorben»; «Zum Glьck, erobert Ukraine Stadt von Separatisten zurьck»

2) вставлені конструкції, що містять оцінку автора висловленого в базовому реченні, які, крім традиційної, виконують спеціальну стилістичну функцію, забезпечують динамічність або конкретність викладу. Даний принцип використовується в німецькій газеті «Die Welt»: «Gute Nachrichten: Autofahrer sind klьger als normale Menschen. Jedenfalls wenn sie diesen Test bestehen.».

3) звертання. Для прикладу я обрала заголовок з німецької газети «Focus»: «Liebe Mдnner, nach diesen Besuchen gibt auch Eure Frau endlich Ruhe».

Із метою максимального впливу на свідомість адресата автори газетних текстів звертаються до стилістичних засобів експресивізації мови — тропів та стилістичних фігур, таких як метафора, порівняння, епітет, гіпербола, персоніфікація, алегорія, перифраз, іронія, інверсія, еліпс, парцеляція, що створюються при вживанні слів і словосполучень у образно-переносному значенні. Вторинні номінації надають суспільно-політичним та масово-інформаційним текстам образності, експресивності, оригінальності.

Вищевказані стилістичні прийоми часто використовуються в німецькій пресі. Для прикладу я обрала заголовки з газет: «Berliener Zeitung», «Hannover Zeitung» und «Berliener Morgenpost» — «Russland ist der Kriegstreiber, die Nato saЯ im Pflegeheim» (У даному заголовку використано синекдоху); «Merkel ohne Gastgeschenk in Griechenland (Автор звертається до іронії); «Ganz Berlin wird ganz groЯes Kino» (Автор використовує порівняння).

На основі проведеного дослідження можна зробити такі висновки: обличчя видання багато в чому залежить саме від заголовків матеріалів — важливих компонентів тексту, головне призначення яких — скеровувати увагу читача і слугувати опорою у розумінні тексту. Проаналізувавши велику кількість німецької сучасної преси («Berliener Zeitung», «Neue Presse», «Hannover Zeitung», «Focus», «News aus Berlin», «Die Welt», «Berliener Morgenpost») ми довели, що в сучасній німецькій газетній пресі активно використовують засоби експресивізації всіх мовних (фонетичного, словотвірного, морфологічного, лексико-фразеологічного, синтаксичного, стилістичного) рівнів.

Широке поле для подальших досліджень вимагають питання стилістичних засобів експресивізації заголовків. Не приділено належної уваги впливу заголовків на сприйняття матеріалу. В наш сучасний швидкоплинний вік у людей все менше і менше часу читати газети що називається «від корки до корки», і роль заголовків багаторазово зростає - саме від них багато в чому залежить, буде, прочитаний матеріал, чи ні.

Список використаної літератур

графічний заголовок газетний видання

1. Гід журналіста. Збірка навчальних матеріалів, складених за французькою методикою вдосконалення працівників ЗМІ / Адаптація та упорядкування — Алла Лазарева. — К., 1999. — 96 с.

2. Микитів Г. В., Жирівський М.Б. Особливості композиційно-графічного оформлення заголовків на шпальтах запорізької преси / Запорізький національний університет, Україна — 4 с.