Поясніть як пливає гіпокінезія та гіподинамія на стан здоров'я молодшого школяра

Гіпокінезія (від грец. нуро — зниження, зменшення, недостатність; кіпеsіs — рух) — специфічний стан організму, обумовлений недостатністю рухової активності. У ряді випадків цей стан призводить до гіподинамії.

Руховий дефіцит за мірою небезпеки для здоров’я можна прирівнювати до голодування. При гіпокінезії знижуються стійкість організму, його здібність до врівноваження з середовищем, що змінюється. В основі цих змін лежать зсуви, які відбуваються на клітинному рівні, в тому числі і зміни активності деяких ферментів — природних каталізаторів обмінних процесів. Зайва вага школярів також пов’язана з гіпокінезією.

«Рухове голодування» і відсутність загартування в кінцевому результаті знижуютпрацездатність, ведуть до подальшого розладнання реактивності організму, створюють сприятливі умови для захворювань.

Унаслідок гіпокінезії відбуваються структурні зміни в органах і системах. Виникає та звана «атрофія від невикористання». Зрозуміло, що цей процес у першу чергу стосується скелетних м’язів і м’язів серця. Це пов’язане з тим, що при гіпокінезії головний удар наноситься по м’язовій системі. Зниження функції м’язових волокон приводить до зменшення постійного рівня стимуляції синтетичних процесів в працюючому органі. Знижується продукція метаболітів і активність ферментів, які активізують процеси в функціонуючому органі. Виникає переваження процесів катаболізму над процесами анаболізму. Внаслідок цього зменшується м’язова сила.

При руховому дефіиті виникає хвороба — гіподинамія (гіпо.- знижений проти норми). При цьому в людини погіршуються кровообіг, дихання, травлення, знижується м’язова сила, страждають і інші функції організму. Погіршується пам’ять, увага, падає розумова і фізична працездатність. Людина частіше хворіє.

Тому потрібно привчати організм до руху з раннього дитинства і займатися фізичною культурою протягом всього життя.

Одна з найсерйозніших вад початкової школи — гіподинамія учнів. Дослідження багатьох вчених свідчать про те, що рухова активність дитини-дошкільника після вступу до школи знижується майже наполовину, а в наступних класах ще більше.

Гіподинамія негативно впливає на організм, який розвивається, тому що для нормального фізичного та розумового розвитку молодшого школяра до системи кровообігу мають постійно надходити м’язові метаболіти (речовини, які утворюються внаслідок фізіологічного руйнування м’язів під час їх активної діяльності), а до центральної нервової системи — потік нервових імпульсів від м’язів. М’язові метаболіти виконують роль індукторів біологічного апарату синтезу білка. Під час гіподинамії виникає дефіцит метаболітів, що призводить до різкого зниження інтенсивності синтезу білка.

Зважаючи на те, що в дошкільному і молодшому шкільному віці роль процесів біологічного синтезу у вдосконаленні функцій ЦНС, розвитку опорного рухового апарату, пам’яті та інтелекту є надзвичайно важливою, питання правильної організації рухового режиму в період дошкілля і початкової школи набувають особливого значення.

Необхідність особливої уваги до питань рухової активності дітей дошкільного і молодшого шкільного віку обумовлюється й тим, що м’язи є органом не тільки руху, але й чуття. У складі периферичних нервів у м’язах міститься майже 50% чуттєвих нервових волокон, по яких надходить потік нервових імпульсів до ЦНС.

Надходження імпульсів до ЦНС є обов’язковою передумовою нормального розвитку всіх нервових клітин, а не тільки тих, що пов’язані з руховим апаратом. Тому, коли зменшується приплив імпульсів до ЦНС, обмежується не тільки фізичний, але й розумовий розвиток дитини.