Проект організації території сільськогосподарського підприємства ТОВ «Мрія» Талалаївського району Чернігівської області

Зміст

Вступ Розділ I Організація виробничих підрозділів і розміщення виробничих центрів

1.1 Характеристика існуючого розміщення виробничих центрів і земельних масивів виробничих підрозділів

1.2 Організація виробничих підрозділів і розміщення виробничих центрів Розділ II Розміщення внутрішньогосподарських магістральних шляхів

2.1 Характеристика існуючої магістральної мережі

2.2 Визначення напрямку доріг і типу їх покриття

2.3 Економічне обґрунтування проекту розміщення магістральних шляхів Розділ III Організація сільськогосподарських угідь

3.1 Характеристика існуючого складу сільськогосподарських угідь

3.2 Трансформація і поліпшення угідь

3.3 Установлення складу сільськогосподарських угідь

3.4 Стислий зміст і обґрунтування проекту розміщення сільськогосподарських угідь Розділ IV Проектування сівозмін

4.1 Проектування овочевої або овоче-кормової сівозміни

4.2 Проектування кормових сівозмін

4.3 Проектування польових сівозмін

4.4 Характеристика і обґрунтування проекту за основними умовами Розділ V Упорядкування території сівозмін

5.1 Упорядкування території польової сівозміни

5.2 Упорядкування території ґрунтозахисних, кормових, овочевих та інших сівозмін

5.3 Аналіз і оцінка варіантів упорядкування території сівозмін Розділ VI Упорядкування території багаторічних насаджень

6.1 Упорядкування території садів

6.2 Упорядкування території виноградників Розділ VII Упорядкування території пасовища

7.1 Упорядкування території пасовищ

7.2 Упорядкування території сіножатей Розділ VIII Складання технологічного проекту і перенесення його в натуру

8.1 Складання технічного проекту

8.2 Складання розбивного креслення для перенесення проекту в натуру Розділ IX Економічна ефективність та здійснення проекту організації території підприємства ТОВ «Мрія». Охорона земель Висновок Список використаної літератури Графічні матеріали

1 «Попередній проект організаціі території ТОВ „Мрія“ Талалаївського району Чернігівської області» в масштабі 1:10 000

2 «Проект організації території ТОВ „Мрія“ Гільцівської сільської ради Талалаївського району Чернігівської області»

Вступ

Розробка проекту — складна, відповідальна робота, яка потребує глибоких знань та чіткого вирішення задач сільського господарства.

Під час проектування слід використовувати досягнення науки та виробництва, спеціальну літературу, а також матеріали завдання на розробку проекту внутрішньогосподарської організації території ТОВ «Мрія» Талалаївського району Чернігівської області це вихідні данні для виконання даної роботи.

Складання курсового проекту виконується у послідовності виконання наступних завдань:

Організація виробничих пiдроздiлiв та розміщення виробничих центрів.

Розміщення магістральних шляхів.

Організація угідь та сівозмін Впорядкування території сівозмін Впорядкування території багаторічних насаджень Впорядкування території пасовищ і сіножатей Складання технічного проекту Економічна ефективність і здійснення проекту внутрігосподарського землеустрою ТОВ «Мрія»

Виконувати проект слід комплексно, одночасно вирішуючи усі взаємопов'язані елементи у послідовності поступового переходу від загального до часткового, від вирішення загальних задач до окремих деталей із наступним уточненням первісних загальних рішень. При цьому в кожному конкретному випадку визначити основні умови, що впливають на конкретні рішення.

При проектуванні слід складати i аналізувати варіанти обґрунтування, обирати кращі рішення.

Необхідно визначити роль господарства в міжгосподарському виробництві, встановити існуючи міжгосподарські зв’язки в процесі сільськогосподарського виробництва для створення необхiдних територіальних умов, що сприяють розвитку господарства із врахуванням його переходу до більш поглибленої виробничої спеціалізації та виробництву продукції на промисловій основнi. Під час проектування великої уваги слiд приділяти питанням раціонального використання земель, їх захисту від водної та вітрової ерозії, застосування обґрунтованих, для умов господарства, агрохімічних прийомів, а також природоохоронних робіт. Здійснення науково-технічного прогресу в народному господарстві, в першу чергу в його агропромисловому комплексі завдяки його раціональним використанням землі - найважливішого засобу виробництва i природного ресурсу. Раціональне використання природних ресурсів, перш за все сільськогосподарського призначення, регулювання земельних відносин — складна проблема. Її вирiшення потребує максимального втілення земель i в сільськогосподарському обігу, рішення розширення продуктивних угідь, підвищення інтенсивності їх використання i культури землеробства, активної боротьби з ерозією, іншими негативними процесами. Землеустрій — це система заходів, направлених на забезпечення положень земельної реформи i земельного законодавства, рішень рад народних депутатів по підвищенню інтенсивності використання земель i раціональної організації виробництва, перш за все правильного встановлення господарської i внутрігосподарської спеціалізації та сумісності галузей, покращення матеріального забезпечення трудовими ресурсами. Велика роль в справі раціонального використання земель належить внутрігосподарському землеустрою. Найбільш велика i питома роль внутрігосподарського землеустрою — проектування, складання i обґрунтування проекту — серцевина всього процесу землеустрою.

Створення виробничих пiдроздiлiв в якості структурних одиниць забезпечує чітку систему управління в виробництві i трудовим колективом для успішного виконання господарських задач i вирiшення соціальних проблем.

В зв’язку із переведенням сільськогосподарського виробництва на агропромислову основу, збільшенням його технічного оснащення i подальшої інтенсифікації різко зросла роль автомобільних перевезень. Вони — невід'ємна частина технологічного процесу в агропромисловому комплексі. Дорожня сітка господарства повинна забезпечувати транспортні зв’язки із найбільшим економічним ефектом, краща організація транспортних робіт, мінімум капіталовкладень в будівництво доріг i дорожніх споруд.

Головною метою організації угідь є встановлення малого складу площ та розміщення угідь на перспективу, при яких можливо створити необхідні умови для високоефективного використання землі, а також подальшого розвитку спеціалізації i концентрації виробництва. Під організацією угідь розуміють встановлення їх складу i співвідношення, господарське цілеспрямоване розміщення на території. Її мета — підвищення інтенсивності використання землі для отримання максимального виходу сільськогосподарської продукції при зберіганні та збільшенні родючості ґрунтів, інших компонентів природного середовища. Задача проектування сівозмін в тому, щоб створити територіальні умови для підвищення культури землеробства, збільшення валового збору сільськогосподарської продукції, а також раціонального використання технічних та трудових ресурсів.

Міцну агротехнічну основу створює введення i освоєння сівозмін. Агротехнiчно вірні чергування посівів, чистих, або зайнятих парів сприяє підвищенню економічної родючості, та запобіганню ерозії ґрунтів.

Проектування системи сівозмін, що забезпечує виконання вказаної задачи зводиться до визначення типів, видів, розмірів сівозмінних масивів, розміщення їх по території, закріпленню за бригадами та іншими підрозділами, розробки схеми чергування посівів i парів. Кожне із перерахованих складових частин даного курсового проекту потребує вирiшення комплексу складних питань.

Розділ I Організація виробничих підрозділів і розміщення виробничих центрів

1.1 Характеристика існуючого розміщення виробничих центрів і земельних масивів виробничих підрозділів

В сучасних умовах землі сільських населених пунктів передані у підпорядкування сільських (селищних) рад. Але, не дивлячись на це, при внутрігосподарському землеустрої сільгосппідприємств з різними формами господарювання питання розміщення сільських поселень враховуються при розробці заходів щодо організації виробництва, раціонального використання земель.

Одним з головних вимог при внутрігосподарському землеустрої є дотримання соціальних вимог: підвищення рівня зайнятості сільського населення в своїх виробничих підрозділах, наближення місця роботи до місць помешкання, організація зручних зв’язків сільських населень між собою, виробничими центрами, позагосподарськими центрами, створення умов для рекреаційної та оздоровчої діяльності.

При розробці проекту за наявними матеріалами я вивчаю розміщення існуючих населених пунктів і виробничих центрів, водних джерел та інших об'єктів, а також організацію виробничих підрозділів, якщо вони склалися на час проведення землеустрою.

При вивченні системи розселення, що склалася в господарстві, ураховую функціональне призначення кожного населеного пункту, його розміри, людність.

Маючи результати аналізу існуючої, системи розселення, матеріали попередніх курсових проектів з формування землеволодінь і землекористувань сільськогосподарських територіальних утворень і підготовчих робіт до проекту внутрігосподарського землеустрою, я передбачаю на перспективу функціональне призначення кожного населеного пункту.

При цьому центральну садибу господарства розміщую в найбільш крупному населеному пункті, розташованому по можливості в центрі території господарства, де маються капітальні житлові, виробничі, культурно-побутові, освітні будівлі, добрий дорожній зв’язок з районним центром, пунктами реалізації сільгосппродукції.

Під садиби виробничих підрозділів вибираю також крупні населені пункти, які зручно розташовані відносно їх земельних масивів, мають виробничі житлові і культурно-побутові споруди і будівлі. При розробці проекту установлюю також господарське призначення і перспективи розвитку всіх інших населених пунктів. При наявності виробничих споруд і необхідного житлового фонду при цих населених пунктах можуть розміщуватися тваринницькі ферми, які закріплюються за окремими трудовими колективами або за внутрігосподарськими підрозділами.

В тих випадках, коли на території господарства є населені пункти або хутори з ветхим житловим фондом, який не підлягає ремонту, люди, які проживають в них, за їх бажанням можуть бути переселені в крупні населені пункти на землі резервного фонду. Території, що звільнюються, після проведення відповідних робіт можуть включатися до складу сільгоспугідь. Такі будівлі та прилягаючі до них землі в окремих випадках використовуються для організації селянських господарств і землекористувань орендаторів.

Результати проведеної роботи подаються в таблиці1.

1.Характеристика населених пунктів

1.2 Організація виробничих підрозділів і розміщення виробничих центрів

1) На основі вивчення матеріалів виробничого опису і раніше виконаних курсових проектів з формування територіальних утворень і підготовчих робіт до складання проекту внутрігосподарського землеустрою я з’ясовую існуючу організаційно-виробничу структуру господарства і закріплення земель за виробничими підрозділами, розміщення тваринницьких комплексів (ферм) та інших виробничих центрів, виявляю їх переваги або недоліки, при необхідності вносить пропозиції щодо їх вдосконалення.

Результати такого аналізу віддзеркалюються в таблицях 2,3,4.

2.Закріплення сільськогосподарських угідь за цехами

(на час землеустрою).

3. Організаційно-виробнича структура господарства

4. Характеристика існуючих виробничих центрів

2) Після вивчення існуючої організації виробництва і розміщення виробничих центрів я визначила організаційно-виробничу структуру господарства на перспективу, яка побудована за галузевим принципом (цехи рослинництва, тваринництва, механізації, переробки і реалізації продукції, спеціалізовані бригади).

Я впровадила в даному господарстві галузеву структуру, яка має порівняно невелику площу, компактне землеволодіння, два населених пункти, високий рівень спеціалізації і концентрації виробництвом.

3) Встановивши організаційно-виробничу структуру в господарстві, визначається кількість і розміри виробничих підрозділів. При цьому я враховувала рекомендації науково-дослідних інститутів і організацій щодо раціональних розмірів підрозділів, систему розселення, площі сільськогосподарських угідь, спеціалізацію, розчленованість території господарства, побажання землевласників та інше.

В процесі організації виробничих підрозділів виникає необхідність внесення змін і доповнень в спеціалізацію господарства, яка була встановлена при виконанні підготовчих робіт і розробки бізнес-плану розвитку господарства.

Пропозиції щодо організації виробничих підрозділів

оформлюються в таблиці 5.

5. Організаційно-вщюбнича структура господарства (за проектом)

6. Закріплення сільськогосподарських угідь за цехами

7.Закріплення поголів'я тварин за цехами

При виконанні цього завдання я визначила місця розміщення основного господарського центру, бригадних дворів, тваринницьких центрів, підприємств з переробки сільськогосподарської продукції.

Загальногосподарський двір, де сконцентровані основні господарські споруди, ремонтні бази, будівлі для зберігання сільськогосподарської продукції, техніки та інші розміщують поблизу центрального населеного пункту, бригадні центри — біля основних населених пунктів виробничих підрозділів.

Тваринницькі ферми передбачила в бригадах з врахуванням внутрігосподарської спеціалізації, яка передбачає найбільш раціональне використання сільгоспугідь, будівель, виробничого досвіду працівників тощо.

При цьому, я вважаю, доцільно проектувати технологічно взаємопов'язані ферми, враховуючи можливості забезпечення їх водою, електроенергією, а також розміщення окремих об'єктів обслуговування (кормоцехи, ветеринарні пункти та інш.). Тваринницькі ферми розміщують, як правило, поблизу крупних населених пунктів, нижче за рельєфом, з підвітряної сторони до них, створюючи нормальні санітарні умови для життя і роботи мешканців.

Дотримувалась допустимих відстаней між фермами і житловою зоною, дорогами загального користування, додержуючись зооветеринарних і санітарно-гігієнічних вимог.

Розміри тваринницьких ферм (за кількістю поголів'я) залежать, як правило, від спеціалізації, площі і складу сільгоспугідь, наявності існуючих виробничих будівель, міжгосподарських зв’язків, можливостей господарства у забезпеченні поголів'я сільськогосподарських тварин кормами власного виробництва тощо. В даному курсовому проекті розмір поголів'я складає 300 голів.

На таких фермах створюється велика кількість відходів, які видаляються шляхом гідрозмиву, тому площадки для таких ферм слід вибирала поблизу водних джерел, передбачаючи способи утилізації цих відходів, одним з яких є організація зрошуваного землеробства з використанням стічних вод, для чого біля ферм повинні знаходиться землі придатні для організації зрошуваної кормової сівозміни.

Після реструктуризації КСП і створення на їх основі сільгосппідприємств з різними формами власності і користування землею, управління і господарювання багато новостворених господарств залишилися без тваринницьких будівель і споруд або з різних причин вони були зруйновані.

В таких випадках я вибирала площадки для нових ферм (комплексів) з врахуванням основних показників бізнес-плану і завдання на складання проекту, дотримуючись здійснення вищевказаних вимог до їх розміщення.

При землеустрої фермерських господарств, які переважно мають порівняно невеликі площі с.-г. угідь, види і кількість поголів'я тварин визначила з врахуванням побажання фермера і можливостей забезпечення тварин власними кормами. Розміщення ферм в цьому випадку, як правило, визначають одночасно з розміщенням садиби фермера.

Підприємства з переробки сільськогосподарської продукції проектувала поблизу центральної садиби господарства і місць виробництва цієї продукції.

Коли виробничі центри знаходяться в межах житлової забудови і не відповідають встановленим санітарно-гігієнічним, зооветеринарним вимогам, їх, в міру амортизації виробничих будівель поступово виносять за межі житлової зони, для чого повинна бути визначена спеціальна площадка.

Якщо існуючі ферми мають невеликий рівень амортизації будівель, придатні для утримання тварин і розташовані від населеного пункту вище за рельєфом, з повітряної до житлової зони сторони, необхідно передбачити створення між ними захисних лісових смуг, в окремих випадках і водовідвідних канав.

При розміщенні виробничих центрів використані нормативні матеріали. Були створювані крупні тваринницькі ферми, де можна використати сучасну технологію виробництва тваринницької продукції.

Був здійснен аналіз і оцінка за важливими економічними та іншими показниками (капітальні, виробничі, зведенні витрати та інше).

Капітальні витрати включають вартість нового або додаткового будівництва виробничих центрів, під'їзд них до них шляхів, враховуючи в міру можливості, використання придатних для експлуатації існуючих будівель і споруд.

Щорічні витрати складаються з транспортних та експлуатаційних витрат, відрахувань на амортизацію, фонд заробітної плати адміністративного персоналу та інші.

Транспортні витрати на внутрігосподарські і міжгосподарські перевезення вантажів враховують при розміщенні виробничих центрів і земельних масивів бригад. Внутрігосподарські транспортні витрати складаються з вартості перевезення вантажів з полів до садиби на поля, а також між виробничими підрозділами. Для цього необхідно визначити загальний обсяг вантажів, що перевозяться, середню відстань між господарським центром земельним масивом і вартість перевезення 1 тони вантажів на середню відстань.

C=Q*P* R* S;

С₁ = 62,5*1122,19*0,5*1,89=66 279грн

де С — вартість перевезення вантажів, грн.;

Q — обсяг вантажів, що перевозяться, в розрахунку на 1 га рілля, т.;

R——- середня відстань від виробничого (господарського) центру до земельного масиву;

Р — площа орних земель, закріплених за виробничим підрозділом;

S — вартість перевезення 1 т вантажів в розрахунку на визначену середню відстань від виробничого (господарського) центру до земельного масиву, грн.

Експлуатаційні витрати по виробничим центрам (витрати на електроенергію, опалення, охорону І поточний ремонт об'єктів та інше) визначають сумарно і в процентах від капітальної вартості виробничих та інших будівель і споруд: по об'єктам, що проектуються — по кошторисній вартості, а по існуючим об'єктам — від балансової вартості. Для розрахунків в курсову проекті експлуатаційні витрати було прийнято в межах 3−5% від капітальної вартості об'єктів.

Зведені витрати визначають для кожного варіанта проекту за формулою

П = Е + К * і,

де П — зведені витрати за варіантами, грн.;

Е — щорічні витрати, грн.;

К — капітальні витрати, грн.;

і - нормативний коефіцієнт ефективності (і=0,12−0,16).

П=182 826+1643450*0,12=380 040

8. Аналіз варіантів проекту організації виробничих підрозділів і розміщення виробничих центрів.

Після визначення видів і кількості виробничих підрозділів я розрахувала необхідну площу для будівництва нових або розширення існуючих тваринницьких ферм та інших виробничих об'єктів, користуючись при цьому нормативами земельної площі в розрахунку на одиницю потужності.

9. Розрахунок площі під основні виробничі підрозділи

У зв`язку з тим що поголів`я худоби зменшилось, то нам я зменшувала площу ферм, яка булав для обслуговування даного поголів`я. З`являється можливість трансформації цієї площі в інші угіддя.

При визначенні місцерозташування виробничих підрозділів слід дотримувалась встановлених санітарно-захисних, зоотехнічних і ветеринарних зон між ними і населеними пунктами.

В проекті було визначено необхідну кількість працездатних, яка необхідна для роботи виробничих процесів, виходячи з прямих трудових витрат, тривалості робочого періоду в різних галузях виробництва, сезонності праці, неоднакової трудової участі різних груп працездатного населення (чоловіків і жінок).

Розрахунок необхідної кількості працездатних проводять за формулою

(23+30)*2,0= 106

де — потреба в працездатному населенні в господарстві, людей;

і — потреба працівників в рослинництві т тваринництві, людей;

— коефіцієнт переходу від кількості працівників в основних галузях виробництва до загальної потреби в працездатному населенні включаючи зайнятих в соціальній сфері господарства, керівництві ті інше, і дорівнює 1,5−2,0

Розрахунок необхідній кількості трудових потреб в тваринництві за формулою:

=

де і — прямі трудові витрати в галузях рослинництва і тваринництва в людино-днях або людино-годинах;

і — тривалість робочого періоду в рослинництві і тваринництві: =200−210 днів, -290−300 днів;

— коефіцієнт, який враховує неоднакову трудову участь чоловіків і жінок, =1,1−1,5;

— коефіцієнт, який враховує сезонний характер сільськогосподарського виробництва, =1,2−1,3.

10. Розрахунок прямих трудових витрат у тваринництві

=44 382 (люд.-год.)

44 382/ 8 = 5547,75 люд.-дн.

У виробничому процесі по обслуговуванні тваринництва буде задіяно 23 працівників. Розрахунок необхідної кількості працівників у рослинництві приведено в наступній лабораторній роботі.

11. Розрахунок прямих трудових витрат у тваринництві

=34 354,23 (люд.-год.)

34 354,23/ 8 = 4294,28 люд.-дн.

У виробничому процесі по рослинництву буде фзадіяно 30 працівників.

Розділ II Розміщення внутрішньогосподарських магістральних шляхів

2.1 Характеристика існуючої магістральної мережі

Внутрігосподарські магістральні дороги в залежності від обсягів перевезення вантажів поділяють на три категорії: Р-с, РР-с, РРР-с.

Дороги Р-с сполучають центральні садиби сільськогосподарських підприємств і організацій з садибами їх виробничих підрозділів, тваринницькими комплексами і фермами, дорогами загального користування, пунктами зберігання і переробки продукції і мають розрахунковий обсяг перевезень у місяць понад 10 тис. тонн.

Дороги РР-с категорії сполучають між собою садиби виробничих підрозділів сільськогосподарського підприємства та інші сільськогосподарські об'єкти з дорога загального користування між собою, мають розрахунковий обсяг вантажоперевезень до 10 тис. тонн.

Дороги РРР-с — польові, допоміжні, призначаються для транспортного обслуговування окремих с.-г. угідь, масивів сівозмін. Вони проектуються при організації території сівозмін та інших угідь.

Дороги категорій Р-с, РР-с проектуються, як правило, у великих за площею господарствах. На території фермерських господарств проектуються дороги категорії РРР-с.

При виконанні цього завдання, використовуючи план землекористування господарства, виробничий опис, матеріали землевпорядного й інших обстежень, необхідно вивчити існуючу дорожню мережу. При цьому вивчаємо транспортні зв’язки с.-г. підприємства, обсяг і напрямки вантажоперевезень, визначаємо значення кожної дороги, ширину проїжджої частини, тип покриття. Результати вивчення існуючої дорожньої мережі наводимо у таблиці № 12

Таблиця № 12. Характеристика існуючих магістральних доріг на території господарства.

2.2 Визначення напрямку доріг і типу їх покриття

На основі вивчення існуючої дорожньої мережі, показників розвитку господарства та інших матеріалів складаємо схему транспортних зв’язків і уточнюємо напрями доріг. При цьому слід забезпечити транспортний зв’язок між об'єктами на протязі року, погодження проектної мережі внутрігосподарських доріг з дорогами загального користування, проектними елементами інженерної інфраструктури (магістральні канали, лінії електропередач, водопроводів та інше), мінімальні капітальні вкладення в будівництво доріг і дорожніх споруд, умови для правильної організації території і використання земельних угідь.

Розрахунки слід проводити з вирахуванням перспективних показників розвитку господарства.

Ширина земельного полотна для дороги Р-с приймається в межах 10 м при ширині проїжджої частини — 6,0 м, для доріг РР-с відповідно 8 м і 4,5 м.

Типи дорожнього покриття залежать від значення і матеріальних ресурсів господарства і місцевих рад, інтенсивності руху, наявності місцевих дорожньо — будівельних матеріалів та інше.

Одночасно з розміщенням траси дороги проектують при необхідності інші інженерні споруди (мости, труби, лотки та інше), призначені для відведення води, попередження випадків підтоплення території. При розміщенні траси дороги необхідно дотримуватися також інших технічних вимог: допустимий поздовжній ухил, ґрунти та інше.

Розміщення магістральних доріг показують на плані землеволодіння (землекористування), основну їх характеристику — в табл. 13.

Таблиця№ 13 Характеристика проектних внутрігосподарських магістральних доріг.

При визначенні сумарної кількості вантажів, що транспортуються або будуть перевозитися, враховуються транзитні і пасажирські перевезення.

Інтенсивність руху автомобільного транспорту визначають за формулою:

Qfk

N= ———— ,

tвP

де Nсередньодобова інтенсивність руху в період максимальних перевезень;

Q — обсяг перевезень вантажів, т;

Обсяг перевезень вантажів ми беремо з нормативів перевезення тваринницької продукції і перевезень на ферми.

f — коефіцієнт сезонності перевезень, 3−5;

k — коефіцієнт, який враховує повторні і невраховані перевезення, 1,2−1,4;

t — кількість днів роботи автотранспорту, 200−250;

в — коефіцієнт використання пробігу автомобіля, 0,6;

p — середньозважена вантажопідйомність автомобіля, 4−5 тонн.

1184,69*5*1,4

N1=—————————————— = 12 (автом/добу);

225*0,6*5

2.3 Економічне обґрунтування проекту розміщення магістральних шляхів

При економічному обґрунтуванні проектного рішення визначають капітальні вкладення на будівництво доріг і дорожніх споруд, а також виробничі (щорічні) дорожньо-транспортні витрати на перевезення вантажів, амортизаційні відрахування, експлуатаційні витрати.

Для визначення капітальних витрат на будівництво необхідно знати довжину проектної дороги і вартість будівництва одного кілометра дороги, яка залежить від типу дорожнього полотна.

Для визначення вартості будівництва дорожніх споруд (мости, труби, лотки та інше) використовують приблизні нормативні дані. Вартість перевезення вантажів визначається за методикою, викладеною при розгляді попереднього завдання.

Амортизаційні відрахування від вартості будівництва доріг і дорожніх споруд вираховують за формулою:

К А= ——- =

n

де К — вартість будівництва доріг і дорожніх споруд, тис.грн.;

n — строк служб доріг і дорожніх споруд, років.

Експлуатаційні витрати за доглядом за дорогами можна використати нормативні відомості.

Конкретні техніко-економічні показники проектної дороги значення яких знаходимо вказаним вище способом приведені в таблиці 3.

Таблиця № 14. Розрахунки до економічного обґрунтування проекту розміщення внутрігосподарських доріг.

Таким чином, існуючі на момент складення проекту магістральні дороги і проектні дороги забезпечать надійний транспортний зв’язок основних об'єктів" між собою, та з основними виробничими підрозділами.

Розділ III Організація сільськогосподарських угідь

3.1 Характеристика існуючого складу сільськогосподарських угідь

Під організацією угідь розуміють встановлення їх складу та співвідношення, розміщення на території. Її мета — підвищення інтенсивності використання земель для отримання максимальної кількості сільськогосподарської продукції при збереженні та збільшенні родючості грунтів, інших компонентів природного середовища.

Земля в сільськогосподарському виробництві є головним засобом виробництва, однак використання її відбувається по-різному. Класифікація угідь проводиться з урахуванням їх основного призначення і систематичного використання.

Під угіддями слід розуміти земельні ділянки, які систематично використовуються для певних виробничих, культурно-побутових та інших цілей, що мають характерні природні різниці або знову надбані властивості. Угіддя підрозділяються на дві групи: сільськогосподарські та всі інші.

Основною метою організації угідь та сівозмін є виявлення та використання резервів що є в господарстві та можливостей підвищення продуктивності використання різноякісних земель у складі різноякісних угідь та сівозмін, підвищення родючості угідь та охорони земель.

На сучасному етапі у зв’язку з різноманітністю різних форм господарювання, підвищення рівня механізації, ведення нових форм організації праці, системи землеробства природоохранного напрямку, контурно меліоративної організації території, вимог до організації угідь та сівозмін, значно підвищились.

Основні заходи по трансформації та поліпшенню угідь визначені в процесі землевпорядного обстеження. При складанні проекту ці процеси уточнюються, визначається вартість їх покращення та створення окупності капітальних вкладень.

3.2 Трансформація та покращення угідь

Під організацією угідь розуміють встановлення їх складу та співвідношення, розміщення на території. Її мета — підвищення інтенсивності використання земель для отримання максимальної кількості сільськогосподарської продукції при збереженні та збільшенні родючості ґрунтів, інших компонентів природного середовища.

Земля в сільськогосподарському виробництві є головним засобом виробництва, однак використання її відбувається по-різному. Класифікація угідь проводиться з урахуванням їх основного призначення і систематичного використання.

Під угіддями слід розуміти земельні ділянки, які систематично використовуються для певних виробничих, культурно-побутових та інших цілей, що мають характерні природні різниці або знову надбані властивості. Угіддя підрозділяються на дві групи: сільськогосподарські та всі інші.

Основною метою організації угідь та сівозмін є виявлення та використання резервів що є в господарстві та можливостей підвищення продуктивності використання різноякісних земель у складі різноякісних угідь та сівозмін, підвищення родючості угідь та охорони земель.

На сучасному етапі у зв’язку з різноманітністю різних форм господарювання, підвищення рівня механізації, ведення нових форм організації праці, системи землеробства природоохранного напрямку, контурно меліоративної організації території, вимог до організації угідь та сівозмін, значно підвищились.

Основні заходи по трансформації та поліпшенню угідь визначені в процесі землевпорядного обстеження. При складанні проекту ці процеси уточнюються, визначається вартість їх покращення та створення окупності капітальних вкладень.

Трансформація угідь проводиться з метою розширення площ, високоефективного використання машинної техніки, будівництва гідромеліоративних, лісомеліоративних та гідротехнічних споруд (виробничі центри, об'єкти соцкультбита та інші).

В таблиці № 15 були визначені розміри капітальних витрат, вартість продукції, щорічні витрати, чистий дохід, строк окупності капітальних витрат та чистий дохід з усієї трансформуємої площі.

Таблиця 15. Економічне обґрунтування трансформації чагарника в поліпшені сіножатті.

Використовуючи основні показники перспективного планування розвитку галузевого господарювання, ґрунтової карти, матеріали підготовчих робіт, враховуючи особистості рельєфу та розміщення земель, пропозиції керівника курсового проекту, розробили питання трансформації території, які б забезпечили здійснення природоохранних заходів, підвищення ефективності використання всіх земель і створення умов для підвищення рівня механізації виробничих процесів. При цьому, враховуючи використання ділянок за новими призначеннями на проектному плані начертати межі трансформованих угідь с таким розрахунком, що б створити достатньо великі і вдалі для достатнього використання масиву однорідних сільськогосподарських угідь.

Покращення угідь ведеться з метою підвищення покращення продуктивності виробництва. Найбільш широко застосовуються покращення малопродуктивних природно нормативних угідь (сіножатей і пасовищ), орних і інших земель, шляхом підвищення гідромеліоративних (зрошення, осушення) заходів, чи шляхом хімічної меліорації (гіпсування, вапнування), збивання каменів, вирівнювання поверхні та інші.

3.3 Установлення складу сільськогосподарських угідь

Після вирішення питань трансформації і поліпшення угідь уточнюються розміщення та склад угідь в господарстві. При цьому проектні площі орних земель, пасовищ і сіножаті встановлюють за результатами трансформацій (вихідні площі, плюс розширення, мінус скорочення).

При трансформації угідь території ТОВ «Мрія» Талалаївського району Чернігівської області маємо всього земель за проектом — 2212,31га, з них: сільськогосподарських угідь — 1560,99 га, з них: рілля складає 1244,14 га, сіножаті - 115,86 га, пасовища — 250,75 га; під виробничими будівлями і дворами — 2,09 га; під господарськими шляхами і прогонами — 0,67 га; ліс та інші лісовкриті площі - 21,74 га, з них: ліси — 7,14 га, полезахисних лісових смуг — 12,74 га, чагарників — 1,3га; відкриті землі - 6,49 га. Всього закріплено відповідно до Державного акту — 1644,98 га. Сторонні землі складають — 567,33 га.

5% від загальної площі ріллі було трансформовано в сади (сади — 72,19 га); 1% ріллі трансформували під сільськогосподарські шляхи і прогони (12,44 га); 3% - під полезахисні лісосмуги (37,32 га).

Після трансформації угідь території ТОВ «Мрія» Талалаївського району Чернігівської області були отримані такі площі: рілля — 1122,19 га; багаторічні насадження — 72,19 га; сіножаті - 115,86 га; пасовища — 250,75 га;дід виробничими будівлями і дворами — 5,89 га; під господарськими шляхами і прогонами — 13,11 га; ліси — 7,14 га; полезахисні лісосмуги — 50,06 га; чагарники — 1,3 га; відкриті землі - 6,49 га; стороні землі - 567,33 га, з них: населені пункти (с. Гільці, С. Нова — Петрівщина) — 303,68 га, землі промисловості, транспорту, зв’язку, оборони та іншого ропи значення — 9,73 га, лісового фонду — 230,64 га, водного фонду — 23,28 га.

Як і перед трансформацією угідь території ТОВ «Мрія» Талалаївського району Чернігівської області, так після трансформації всього земелі в межах плану складають 2212,31 га ()

Були використані матеріали землевпорядного обстеження і проектні рішення по поліпшенню і розміщення кормових угідь в ТОВ «Мрія» закріпили пасовищні масиви за окремими видами тварин із врахуванням їх потреб до пасовищних кормів.

В таблиці «Розрахунок потреби в кормах для сільськогосподарських тварин та птиці» були виписані всі види і групи тварин і птиці, що знаходяться на території ТОВ «Мрія» і складають: Велика рогата худоба — 500 голів, з них: бугаї - плідники — 2, корови — 200, нетелі - 40, молодняк понад рік — 75, молодняк 6−12 міс. — 183; Вівці - 500 гол.; Коні - 20 гол.; Птиця — 200.

Для знаходження кормової одиниці необхідно знайти добуток середньорічного поголів'я тварин на норму на 1гол. ц кормових одиниць. (Приклад: 2*6=12 корм. од.).

Для знаходження 1 ц в натурі необхідно знайти відношення кормових одиниць на поживність кормів. (Приклад: 800*1,1=727 в натурі.).

Для знаходження страхового фонду ми взяли 15% від суми кормових одиниць в натурі. (Наприклад 15% від суми концентрованих кормів 1964 ц дорівнює 295 ц) На реалізацію кормів, в т. ч. в рахунок орендної плати було взято 10% від суми кормових одиниць в натурі. (Наприклад 10% від суми концентрованих кормів 1964 ц дорівнює 196 ц).

Отже, загальна потреба в кормах: на концентровані складає 2455; на сіно — 4325; на сінаж — 3545; на солому — 2391; на силос — 25 163; на коренеплоди — 4674; на зелені корма — 48 899. ()

Для розрахунку кормів на літній період ми по — перше знайшли всього центнерів кормів в натурі 29 700, що є добутком кількості тварин на відповідні коефіцієнти, які взяті в методичних вказівках. По — друге всього кормів в натурі 29 700 множимо на вміст кормових одиниць в 1ц корму 0,16 та отримуємо кормові одиниці 4752, які плануємо на 6 місяців (на кожних місяць в нас виходить 790 центнерів кормових одиниць). По — третє, для вирахування багаторічних трав на Y місяць ми взяли 20% від 790 центнерів кормових одиниць, що складає 353 ц, на YI — 30% - 530 ц, на YII -15% - 265 ц, на YIII — 10% - 177 ц, на IX — 15% - 265 ц, на X — 10% - 177 ц.

Загальну кількість кормових одиниці по багаторічним травам — 1767 ц ділимо на 0,16 та отримуємо 11 044 ц. — всього кормів в натурі. Для виз начення площі багаторічних трав 48,0 га необхідно всього кормів в натурі 11 044 ц. поділити на врожайність 230.

Таким чином, після визначення загальної площі кормових угідь 94,6 га ми отримали кількість полів — 7 та середній розмір поля — 18,9 га. (Додаток)

За пасовищами, які розташовані східніше від села Гільці закріплюємо за вівцями, молодняком від 6 до 12 мес., нетелями. Пасовища, які знаходяться біля села Нова — Петрівщина необхідні для випасання ВРХ, молодняку ВРХ до року та коней. Також пасовища розміщені поблизу населених пунктів використовуються для випасу худоби населення. Пасовища, площа яких з’явилася внаслідок трансформації МТФ, використовуються для випасання худоби даної МТФ. Недостача кормів ліквідується за рахунок отримання цих кормів з сіножатей, кормових та інших сівозмін. Для чого проводиться розрахунок потреби в кормах сільськогосподарських тварин та розрахунок кормів на літній період.

3.4 Стислий зміст і обґрунтування проекту розміщення сільськогосподарських угідь

сільськогосподарський угіддя сівозміна пасовище Покращення угідь ведеться з метою підвищення покращення продуктивності виробництва. Найбільш широко застосовуються покращення малопродуктивних природно нормативних угідь (сіножатей і пасовищ), орних і інших земель, шляхом підвищення гідромеліоративних (зрошення, осушення) заходів, чи шляхом хімічної меліорації (гіпсування, вапнування), збивання каменів, вирівнювання поверхні та інші.

Для підвищення продуктивності пасовищ передбачено поверхневе поліпшення. При виборі видів поліпшення враховується якість ґрунтового покриву, рослинності, рельєф, можливість використання механічних робіт. Усі розрахунки щодо обґрунтування заходів поліпшення угідь ведуться в наступній таблиці 16.

Для вирахування капітальних витрат зрізки купин, та планування поверхні було взято відповідні угіддя площею 250,75 га, які потребують зрізку купин та помножити на грошову одиницю, взяту з методичних вказівках, що складає 20 гнр., тобто для поверхневого поліпшення нам необхідно 5015 гнр.

Капітальні витрати з оранки зичайної складають 634,97 гнр., що є добутком відповідного масиву пасовищ площею 90,41 та грошової одиниці з одного га, що складає 7 гнр.

Для того щоб вирахувати вартість додаткової продукції зеленої маси пасовищ 2489 гнр. необхідно 50, що є грошовою одиницею 1га помножити на площу пасовищ, що складає 49,78га.

Загальну вартість додаткової продукції з пасовищ в сумі 52 777,264 грн складає: зелена маса — 2489 гнр.; пасовищна маса переведена в сіно — 2612,61гнр.; вартість сіна (при 12,4гнр. за 1ц) — 32 396,364гнр.; вартість зернових, яку можна отримати на площі, яка звільняється — 15 279,29гнр.

З таблиці 16 «Розрахунок по економічному обґрунтуванню поверхневого поліпшення пасовищ «видно: чистий додатковий прибуток складає - 195 гнр., термін окупності капітальних витрат — 6 років, рівень рентабельності - 70%, чистий додатковий прибуток зі всіїє площі - 19 500 гнр.

Таблиця 16. Розрахунок по економічному обґрунтуванню поверхневого поліпшення пасовищ.

Вартість зернових, яку можна отримати на площі, яка звільниться розраховуємо за формулою:

де, У₁, У₂, — вихід зеленої маси з 1 га кормових угідь до і після поліпшення, ц/га;

У_n — урожайність зеленої маси з 1 га ріллі, ц.

Строк окупаємості капітальних витрат обчислюється за формулою:

Де К — розмір капітальних витрат, гр. ;

Д — чистий додатковий прибуток, грн.;

n — кількість років підготовки і освоєння ділянки до отримання чистого прибутку.

Розділ IV Проектування сівозмін

4.1 Проектування овчевої або овоче-кормової сівозміни

Проектування сівозмін необхідно розпочинати із спеціалізованих і овочевих, овоче-кормових та інших. Оскільки основні культури цих сівозмін вимогливі до якості ґрунтів, умов зволоження, тому для цих сівозмін необхідно відводити ділянки. які відповідають вимоги вирощування культур.

Площа сівозміни встановляється виходячи із прийнятого на перспективу плану посіву овачевих культур і умов розміщення сівозміни.

Потім складають схему чергування культур в сівозміні. Загальна площа овочевої сівозміни визначається шляхом ділення площі овочевих культур на кількість полів відведених для них, і помножити на число всіх полів сівозміни, додають 2−3% площі на дороги і лісосмуги.

В моєму господарстві овочевої сівозміни не має, овочі вирощуватимуться в підсобних господарствах, та фермерському господарстві яке знаходиться біля с. Гільці і с. Н. Петрівщина.

4.2 Проектування кормових сівозмін

Проектування сівозмін полягає в тому щоб визначити види, кількість, площі і місце розташування на території с-г. сівозмін, що вводяться, встановлення складу чергування культур в кожній з них.

Проектування кормових сівозмін почали з розрахунків зеленого конвеєру на літній період, використовуючи норми годівлі, поживності кормів та інше.

Зелений конвеєр був розрахований на кожний виробничий підрозділ окремо. При цьому було враховано природні кормові угіддя, закріплення за господарством. Поголів'я тварин, що знаходиться в приватній власності робітників ТОВ «Мрія» забезпечуємо зеленими нормами з природних пасовищ.

Недостатня частина зелених кормів може бути поповнена в кормових та інших сівозмінах. Культури зеленого конвеєру підбирали з сівозмін із врахуванням особливостей кліматичних та інших умов, і потрібності до цих кормів груп тварин.

Таблиця 17. Розрахунок потреби в кормах сільськогосподарських тварин і птиць

Для знаходження страхового фонду ми взяли 15% від суми кормових одиниць в натурі. (Наприклад 15% від суми концентрованих кормів 1964 ц дорівнює 295 ц) На реалізацію кормів, в т. ч. в рахунок орендної плати було взято 10% від суми кормових одиниць в натурі. (Наприклад 10% від суми концентрованих кормів 1964 ц дорівнює 196 ц).

Призначена кормова сівозміна для:

1. забезпечення зеленими кормами сільськогосподарських тварин на літній період;

2. зменшення транспортних витрат на перевезення кормів;

3. для організації випасу худоби по мотаві;

4. для організації моціону (випасання худоби бо вона застоюється).

С початку в господарстві розміщуємо кормову сівозміну.

Знаючи потребу в кормах розраховуємо площу кормових культур і отримуємо структуру посівних площ кормових культур, необхідних для забезпечення тварин кормами. Кількість кормових сівозмін залежить від складу і поголів'я худоби, місце утримання її в літній період, розміщення ферм, забезпеченості тварин природними пасовищами, тощо.

В даному курсовому проекті було складено дві кормові сівозміни, тому що на території ТОВ «Мрія» знаходиться велика кількість тварин, всього — 1220 голів, з них: Велика рогата худоба — 500 голів, з них: бугаї - плідники — 2, корови — 200, нетелі - 40, молодняк понад рік — 75, молодняк 6−12 міс. — 183; Вівці - 500 гол.; Коні - 20 гол.; Птиця — 200.

Було вирішено розмістити дві кормові сівозміни таким чином:

Кормова сівозміна № 1 була запроектована біля тваринницької ферми поблизу с. Нова — Петрівщина.

Кормова сівозміна № 1

Загальна площа складає - 95 га

Середній розмір поля — 19 га

Кількість полів — 5

1. Багаторічні трави на з/к — 19 га

2. Багаторічні трави на з/к — 19 га

3. Багаторічні трави на з/к (10 га) + Багаторічні трави на сіно (9 га)

4. Кукурудза на з/к -19 га

5. Однорічні трави на з/к (1,2)+сіно (8,8) з підсівом багаторічних трав Кормова сівозміна № 2 була запроектована біля літнього табору для випасання худоби поблизу с. Гільці.

Кормова сівозміна № 2

Загальна площа складає - 43,2 га

Середній розмір поля — 10,8 га

Кількість полів — 4

1. Багаторічні трави на з/к — 10,8 га