Елементи форм рельєфу

Кожну форму рельєфу можна уявити у вигляді геометричного тіла, обмеженого характерними точками та лінійними елементами. І хоч реально жодна з форм рельєфу (за дуже незначними винятками) не має чітких геометричних обрисів, визначення окремих елементів «геометризованих» форм є чи не єдиним шляхом до кількісних оцінок земної поверхні та окремих її ділянок, що має надзвичайно важливе практичне значення (у подальшому ми зупинимося на цій проблемі більш детально).

У природі геоморфологічний аналіз окремих форм рельєфу найчастіше починають з найпростішого — виявлення особливостей поверхонь (граней), що обмежують цю форму. Крім загальних розмірів таких поверхонь особливе значення надається їх похилу до горизонтальної площини, в зв’язку з чим всі поверхні поділяють на субгоризонтальні (з кутами похилу менше 2°) та схили (кут похилу більше 2°).

За формою розрізняють поверхні рівні, увігнуті та опуклі. При перетині двох суміжних граней утворюються ребра (так формуються лінії вододілів, тальвеги річкових долин, ярів, балок тощо).

При перетині трьох і більше поверхонь утворюються гранні кути, з положенням яких пов’язується формування окремих вершин, дна карстових лійок та інших характерних-точок рельєфу. Проте у природі ребра, і особливо гранні кути, зберігають свою геометричну виразність дуже рідко. У переважній більшості випадків вони під дією різноманітних агентів досить швидко втрачають свої морфологічні ознаки і набувають округлих форм.

Серед інших лінійних елементів рельєфу часто виділяють бровки (місця зміни крутизни) та підошви схилів.

мал. Головні елементи рельєфу:

• · 1 — горизонталі;
• · 2 — вершини;
• · 3 — сідловина (перевал);
• · 4 — лінія вододілу;
• · 5 — лінії підошви схилів;
• · 6 — лінії перегинів (бровки);
• · 7 — лінії тальвегів.