Українсько-польські відносини в культурно-гуманітарній сфері

ЗМІСТ Вступ РОЗДІЛ 1. РОЗВИТОК УКРАЇНСЬКО-ПОЛЬСЬКОГО МІЖДЕРЖАВНОГО ПАРТНЕРСТВА В СФЕРІ КУЛЬТУРИ

1.1 Договірно-правове забезпечення системи українсько-польських культурних зв’язків

1.2 Українсько-польське співробітництво в рамках Року Польщі в Україні та Року України в Польщі

1.3 Робота Культурно-інформаційного центру при Посольстві України в Республіці Польща

РОЗДІЛ 2. ГУМАНІТАРНИЙ ЧИННИК В УКРАЇНСЬКО-ПОЛЬСЬКИХ МІЖДЕРЖАВНИХ ВІДНОСИНАХ

2.1 Проблеми української меншини в Польщі в системі українсько-польських відносин

2.2 Проблеми польської національної меншини в Україні в системі українсько-польських відносин

2.3 Міграція та туризм в системі українсько-польських міждержавних відносин Висновки Список використаних джерел

ВСТУП Актуальність теми дослідження. Після розпаду Радянського Союзу та із здобуттям реальної незалежності Україною перед нею постало масштабне завдання: вироблення власної зовнішньої політики, встановлення дипломатичних відносин з іншими державами. Звичайно ж, кожна країна, вибудовуючи свої зовнішньополітичні пріоритети, насамперед звертає увагу на сусідів. До того ж, новим незалежним державам надзвичайно важко самоствердитись на міжнародній арені в якості повноправних суб'єктів міжнародних відносин без підтримки з боку держав, що відносяться до категорії стратегічних партнерів або мають потенціал ними стати. Якщо врахувати всі аспекти цього складного і багатопланового явища, то для нашої держави Польща була, є і буде одним із найбільш бажаних стратегічних партнерів. Аналогічно, існування незалежної України має надзвичайно важливе значення для існування незалежної Польщі. Саме тому на тлі проведення Україною політики розбудови відносин з численними державами світу розвиток багатоаспектних взаємин з Польщею має пріоритетний характер.

Українців та поляків одвіку поєднує спільність етнічного походження, спорідненість мов, територіальна близькість, тривале перебування у складі однієї держави. Обом народам довелося пережити труднощі будівництва на своїх землях соціалістичної системи та її розпаду. Отож, протягом століть між населенням сусідніх країн закономірно встановилися активні контакти у політиці, економіці, культурі. Наприкінці ХХ ст. вони набули вигляду розгалуженої мережі міждержавних зв’язків.

Досвід взаємодії між двома країнами в умовах державної незалежності та суверенітету є логічним продовженням попередніх контактів. Завдяки підписанню ряду нових двосторонніх угод українсько-польське партнерство офіційно було визнане таким, що досягнуло стратегічного рівня.

Для вдосконалення важливим є переосмислення набутого досвіду українсько-польських відносин, адаптація його головних здобутків до сучасних умов. Розвиток нових форм і видів співпраці у гуманітарній сфері неможливий без врахування складності й суперечливості даного процесу. Адже саме у цій галузі прослідковується найбільша доступність участі пересічного громадянина у процесі міжнародної взаємодії.

Розробленість теми:

Робота підготовлена на основі вивчення виявленої літератури, в якій відображено досліджувану тему.

Вагомий внесок у дослідження українсько-польських відносин зробили українські науковці. Однією з перших спроб дослідити розвиток українсько-польських відносин була дисертаційна робота Д. Горуна, а їхні окремі аспекти знайшли свою інтерпретацію у працях С. Власова, Л. Гайдукова, О. Дергачова, О. Павлюка, С. Пирожкова, О. Івченка, Д. Базіва, О. Палія та інших. До аналізу українсько-польських відносин активно долучилися також вищі посадовці, дипломати і працівники українського зовнішньополітичного відомства: В. Горбулін, А. Зленко, В. Литвин, В. Огризко, Б. Тарасюк, Ю. Щербак. Вивченням сучасного стану і перспектив розвитку стосунків між Україною та Польщею займалися й науковці української діаспори, серед яких вирізняються роботи Б. Осадчука, М. Чеха, Р. Лужного, В. Мокрого, Т. Марциняк та ін.

Мета роботи — об'єктивно висвітлити стан українсько-польських взаємин у культурно-гуманітарній сфері.

Завдання дослідження обумовлені його метою:

проаналізувати договірно-правове забезпечення системи українсько-польських культурних зв’язків;

висвітлити особливості українсько-польського співробітництва в рамках Року Польщі в Україні та Року України в Польщі;

розкрити напрями роботи Культурно-інформаційного центру при Посольстві України в Республіці Польща;

охарактеризувати проблеми української меншини в Польщі та польської національної меншини в Україні в системі українсько-польських відносин;

міграція та туризм в системі українсько-польських міждержавних відносин.

Об'єкт дослідження — Україна і Польща в міждержавних та регіональних взаєминах, а предмет — суть, зміст і характер українсько-польського співробітництва у культурно-гуманітарній сфері.

Методи дослідження: для досягнення мети і виконання поставлених завдань вихідними принципами роботи обрано принципи історизму та об'єктивності. На них оперті такі методи дослідження: загальнонаукового аналізу та синтезу, абстрагування та узагальнення, ретроспекції та описовий.

Теоретична цінність роботи полягає в тому, що в дослідженні на основі аналізу широкого масиву джерел висвітлено українсько-польське співробітництво в культурно-гуманітарній сфері на міждержавному та регіональному рівнях, а також з’ясовано його роль у суспільно-політичному житті обох країн.

Практичне значення роботи визначається можливістю використання її результатів для написання узагальнюючих праць з історії України й Польщі та для подальшого наукового дослідження українсько-польських стосунків у культурно-гуманітарній сфері.

Структура роботи обумовлена логікою розгляду теми. Дослідження складається з вступу, основної частини, висновків та списку використаних джерел.

РОЗДІЛ 1. РОЗВИТОК УКРАЇНСЬКО-ПОЛЬСЬКОГО МІЖДЕРЖАВНОГО ПАРТНЕРСТВА В СФЕРІ КУЛЬТУРИ

1.1 Договірно-правове забезпечення системи українсько-польських культурних зв’язків Українсько-польські відносини — відносини між Україною та Республікою Польща на міжнародному рівні, що включають співпрацю у галузі міжнародної політики, зокрема, європейської інтеграції, економіки, освіти, науки, культури тощо.

30 листопада 2009 року Міністр культури і туризму України Василь Вовкун та Міністр культури та національної спадщини Республіки Польща Богдан Здроєвський підписали Протокол про співробітництво між Міністерством культури і туризму України та Міністерством культури і національної спадщини Республіки Польща на 2009;2012 рр. З української сторони участь у переговорах також взяли Посол України в Республіці Польща Олександр Моцик та інші співробітники посольства, голова Державної служби контролю за переміщенням культурних цінностей через державний кордон України Юрій Савчук, заступник начальника управління міжнародного співробітництва та міжсекторального партнерства МКТ Тетяна Білецька.

Під час зустрічі Міністри розглянули та попередньо погодили основні напрямки двосторонньої співпраці до 2012 року, зокрема, наміри щодо реалізації спільного проекту із застосування цифрових технологій у бібліотеках та музеях України, сприяння взаємній співпраці у галузі культури та мистецтва в рамках програми «Європейський стадіон культури — Україна-Польща. Культурна ідентичність», яка триватиме до 2012 року в рамках організації Чемпіонату з футболу Євро-2012, підтримка діяльності національних меншин у сфері культури на території обох держав, зокрема фестивалю української культури у м. Сопот.

Особливу увагу було приділено обговоренню докладного плану співпраці на 2010 рік, новим можливостям співробітництва в рамках зовнішньополітичної ініціативи ЄС «Східне Партнерство», перспективам реалізації двосторонніх і багатосторонніх проектів у царині культурної спадщини та можливостям обміну досвідом та найкращими практиками у сфері європейської інтеграції.

У 2010 році українська та польська сторони запланували реалізацію широкої програми заходів в рамках відзначення Року Шопена, причому значна частина з них відбуватиметься і на території України.

Обговорювалися питання відкриття у м. Києві пам’ятника Юліушу Словацькому та пам’ятника Михайлу Грушевському у м. Холм. Сторони обговорили також можливості реалізації у 2010 році спільних заходів із вшанування визначних дат, які мали місце в історії обох народів та демонстрували українсько-польське братерство зброї - 600-річчя Ґрюнвальдської битви та 90-річчя битви під Варшавою, відомої як «Чудо над Віслою». «Європейський стадіон культури — Україна-Польща» стартуватиме в наступному році в польському Жешуві та українському Львові.

Міністри двох країн визнали за необхідне вивчити широкі можливості реалізації спільних проектів в рамках ініціативи «Східне Партнерство», причому особливий акцент було зроблено на доцільності розробки проектів інвестиційного характеру, націлених на реабілітацію та активне сучасне використання спільної культурної спадщини українського та польського народів. Сторони погодилися щодо важливості залучення Білорусі в якості партнера в майбутніх багатосторонніх проектах «Східного Партнерства» та інших програм євроінтеграційного співробітництва.

Сторони дійшли згоди у складних питаннях повернення об'єктів культурної спадщини, що опинилися на території інших держав, сконцентрувати роботу на даному етапі на проведені спільних виставкових проектів, щоб дати можливість доступу до цих об'єктів широкій публіці в Україні та Польщі.

Окрему увагу було приділено сприянню обома Міністерствами реалізації культурних проектів на регіональному рівні, адже на сьогоднішній день існує близько 400 окремих угод про співпрацю між різними територіальними одиницями наших країн.

Згідно з Протоколом про співробітництво між Міністерством культури і туризму України та Міністром культури і національної спадщини Республіки Польща на 2009;2012 рр. Україна і Польща:

сприятимуть культурному обміну між Україною та Республікою Польща, зокрема, реалізації культурних та мистецьких заходів за участі представників обох держав, обміну художніх колективів та візитам митців і представників культури у рамках міжнародних фестивалів, культурних заходів або на запрошення іншої Сторони.

плануватимуть проведення культурно-мистецьких заходів з урахуванням особливостей територій компактного проживання українців в Республіці Польща та поляків — в Україні.

сприятимуть налагодженню безпосередніх творчих контактів між драматичними та ляльковими театрами. В межах своїх фінансових можливостей підтримають гастролі у м. Львів театру імені Юліуша Остерви (м. Люблін).

сприятимуть участі українських і польських театрів у міжнародних театральних фестивалях, що проходитимуть в Україні та в Республіці Польща.

підтримуватимуть співробітництво між фахівцями в галузі культури і мистецтва, митцями та закладами культури, художніми колективами в рамках реалізації міжнародних проектів.

підтримуватимуть різні форми співпраці у сфері образотворчого мистецтва між музеями, галереями та мистецькими центрами, а також надаватимуть сприяння в організації художніх виставок.

налагоджуватимуть співробітництво у сфері літератури шляхом сприяння обміну письменниками України та Польщі та представлення літературного доробку (включаючи сучасну літературу) українського в Республіці Польща та польського в Україні. Підтримуватимуть ініціативу щорічних Зустрічей українських та польських письменників у м. Кременець (Тернопільська обл.), а також діяльність Капітули лаври Словацького.

підтримуватимуть безпосередні контакти між школами мистецтв і вищими художніми навчальними закладами, в тому числі:

1. обмін групами учнів, студентів, а також вчителів і викладачів; у тому числі обмін учнівськими групами у рамках програми «Українсько-польський обмін молоді» ;

2. участь представників вищих художніх навчальних закладів у конференціях, семінарах, колоквіумах, сесіях, присвячених викладанню мистецтва і теорії мистецтва, що організовуються іншою Стороною;

3. взаємне інформування про мистецькі заходи (курси, конкурси, майстер-класи, фестивалі).

сприятимуть реалізації проектів у сфері народної культури та мистецтва на території обох держав зокрема, організації виставок народного мистецтва, майстер-класів народних майстрів, реалізації проектів, спрямованих на збереження та популяризацію культурної спадщини на території обох країн та участі фольклорних ансамблів у міжнародних фольклорних фестивалях, що проходитимуть на території України та Республіки Польща.

підтримуватимуть співпрацю у сфері діяльності музеїв, зокрема, надаватимуть підтримку діяльності літературно-меморіального музею Юліуша Словацького (м. Кремінець, Тернопільська обл.). З цією метою Сторони утворять Наглядово-координаційну раду музею Юліуша Словацького.

В галузі кінематографу сприятимуть:

1. безпосередній співпраці між інституціями, організаціями, спілками, товариствами митців, продюсерами та кіноархівами обох країн;

2. взаємному обміну кінострічками на комерційній і некомерційній основі;

3. організації взаємних кінопоказів;

4. участі кінофільмів, авторів кіносценаріїв, а також фахівців у галузі кінематографу у міжнародних і національних кінофестивалях, які проводитимуться на території обох країн, згідно зі статутами цих фестивалів, а саме:

а) в Україні:

— у Міжнародному Кінофестивалі «Молодість» ;

— у Міжнародному фестивалі анімаційних фільмів «Крок» (м. Київ).

б) у Польщі:

— у Краківському кінофестивалі;

— у Міжнародному кінофестивалі «Любуське фільмове літо» у Лаґові;

— у Варшавському міжнародному кінофестивалі;

— у Міжнародному фестивалі мистецтва кінооператорів CAMERIMAGE у Лодзі;

— у Фестивалі польських художніх фільмів у Ґдині (у якості спостерігачів);

— у Вроцлавському фестивалі «Era Nowe Horyzonty» .

Також Україна та Польща домовились про сприяння розвитку безпосереднього співробітництва між бібліотеками, зокрема, між Національною парламентською бібліотекою України (м. Київ) та Національною бібліотекою Республіки Польща (м. Варшава).

Співробітництво між цими установами включатиме:

1. міжбібліотечний обмін книгами;

2. обмін професійним досвідом шляхом організації спільних семінарів і конференцій, спільних досліджень та обміну фахівцями.

Держави сприятимуть популяризації української книги в Республіці Польща та польської - в Україні шляхом участі Сторін у міжнародних книжкових ярмарках у містах Київ, Львів, Варшава, Краків та інших містах держав Сторін.

Важливим залишається розвиток співробітництва у сфері охорони та повернення культурних цінностей відповідно до Угоди між Урядом України та Урядом Республіки Польща про співробітництво у справі охорони та повернення втрачених і незаконно переміщених під час Другої світової війни культурних цінностей, підписаної у м. Варшава від 25 червня 1996 року.

Співробітництво продовжуватиметься в рамках Міжурядової українсько-польської комісії у справах охорони та повернення втрачених і незаконно переміщених під час Другої світової війни культурних цінностей.

Планомірне здійснення заходів у цих напрямах, забезпечене підтримкою державних структур, сприятиме розвитку партнерських добросусідських відносин між Україною та Республікою Польща.

Договірно-правова база взаємин нашої держави з іншими країнами від початку будувалася на основі загальновизнаних норм поведінки у зовнішній політиці. Як засвідчило дослідження такої її складової частини, як українсько-польські угоди у сфері культури, цей процес буде продовжуватись і надалі.

1.2 Українсько-польське співробітництво в рамках Року Польщі в Україні та Року України в Польщі

Співробітництво в галузі культури між Україною та Польщею є одним з критеріїв визначення стану стосунків цих держав. Після вступу Польщі в ЄС ці стосунки змінились на краще. Найвизначнішим показником культурного співробітництва був «Рік Польщі в Україні» (2004) та «Рік України в Польщі» (2005).

Особливості польської культури не є широковідомими на рівні всієї України. «Рік Польщі в Україні» став однією з найбільших культурних подій, спрямованих на презентацію сучасної Польщі. Під час цієї події Польща була представлена в різних сферах — культура, наука, туризм, економіка, політика. Культурна презентація була досить різноманітною — література, фільми, книжки. Після цієї події велика кількість українців змогли краще зрозуміти традиції поляків їх менталітет та їхнє ставлення до українців.

Святкування Року Польщі в Україні відкрив офіційним візитом до Києва президент Польщі Алєксандр Кваснєвський. Саме йому належить ідея такого року, пан Кваснєвський висловив її під час візиту в Україну в червні 2003 року. Алєксандр Кваснєвський та його дружина взяли участь у відкритті виставки «Доба романтизму» в київській галереї Спілки художників України. Виставка репрезентувала твори молодих художників обох країн. «Цей рік слугуватиме різноплановій промоції Польщі в Україні: політичній, економічній, суспільній і культурній, щоб Україна могла якнайширше ознайомитися зі здобутками нашої країни, — сказав „Газеті“ директор Польського інституту в Києві Пйотр Козакевич. — Культура є одним із найважливіших і найбільш показових засобів промоції Польщі за кордоном, а така масштабна презентація її в Україні стане унікальною можливістю ознайомитися із доробком наших митців, у тому числі наймолодшого покоління».

Окрім офіційних установ, до організації Року Польщі в Україні долучилися також деякі політики, інтелектуали, митці та пересічні громадяни обох країн. У рамках урочистого відкриття Року Польщі в Донецьку, Києві й Одесі відбулися концерти камерного оркестру «Ауксо» під керівництвом Марка Мося за участю Януша Олейнічака, Міхала Урбаняка і Лешека Можджера. Проект мав назву «Проникнення» та презентував джазові напрямки сучасної музики [42, с. 104].

До цікавих культурних подій, пов’язаних із промоцією польської книги, належать презентації польських видавництв на форумі «Книжковий сад» у Києві та львівському Форумі видавців. Окрім того, готувалася до видання україномовна збірка текстів паризької «Культури», очолюваної Єжи Ґедройцем, на тему польсько-українських стосунків. У цю добірку текстів українською мовою було включено найважливіші статті паризького місячника, присвячені українській тематиці. Добірка складається з трьох частин, це: тексти на тему польсько-українських відносин авторів Чапського, Лободовського, Бачковського, Мєрошевського, Маєвського, Богдана Осадчука і «Декларація в українській справі» 1977 року; тексти на тему радянської України і сучасних українських проблем Лисяка-Рудницького, Лободовського, Бориса Левицького, а також тексти на теми культури.

У київському Національному музеї презентувалися рисунки Бруно Шульца. Творчості цього письменника й художника було присвячено також фестиваль у Дрогобичі. На фестивалі, зокрема, представляли виставку «У бік Шульца», яка репрезентувала вплив його творчості на відомих польських художників Едварда Двурніка, Францішка Старовєйського, Ральфа Ольбінського та інших.

Виставки творів наймолодшого покоління польських художників тривали упродовж усього року.

Славетній постаті, яка єднає Україну та Польщу, було присвячено виставку «Ян Собєський в колекціях Львівського історичного музею», що відкрилася в обласному центрі. Експозиція включала ряд реліквій з фондів, які демонструвалися вперше. Це була своєрідна ілюстрація до життя та діяльності польського короля і полководця, який проводив успішні військові кампанії проти Туреччини, залучивши й українських козаків. Про ті буремні часи нагадують картина невідомого художника «Битва під Теребовлею», ряд живописних портретів шляхтичів, польські шоломи — відкритий бургіньот і крилатий шишак, турецькі шаблі та рушниці, ланцюгове ядро з-під Відня. Поруч можна було побачили листи Яна Собєського про необмеження прав купців на львівському ярмарку Агнєшки, про надання асигнувань у 6 тисяч злотих драгунського полку в Яворові, до речі, з печаткою та розпискою провіантового писаря на звороті про одержання зазначеної суми. Всі ці фрагменти — важливі символи спільної історії та боротьби проти іноземних поневолювачів.

Культурна акція стала своєрідним фіналом ряду заходів у рамках Року Польщі в Україні, проведених у львівському музеї. Велику увагу львівян привернули Дні Кракова, фестиваль Мазовше, виставка живопису Яцека Мальчевського, «Пластична панорама Львова Януша Вітвицького» .

Однією з найцікавіших подій, які розпочали святкування, стала прем'єра опери «Страшний двір» Станіслава Монюшка у Львівській Опері, яка відбулася 3 квітня. Режисер — Роберт Сколімовський, диригент — Януш Пшибильський.

10−16 травня львів'яни мали нагоду переглянути фільми Анджея Вайди «Попіл і діамант», «Усе на продаж», «Дантон», «Пан Тадеуш», «Весілля» тощо. Під час осіннього кінофестивалю «Молодість» у Києві відбулася широкомасштабна презентація польського кінематографа [6, с. 33].

У квітні у Львові концертувала відома польська піаністка Ева Поблоцька, лауреатка варшавського конкурсу ім. Ф. Шопена.

Польські музиканти Анджей Бауер та Кшиштоф Кніттель стали гостями львівського фестивалю «Контрасти» у вересні 2004. Відомий польський піаніст Януш Олейнічак дав концерт із українськими музикантами. Польська музика звучала також на джазовому фестивалі в Одесі. Українсько-польський джаз традиційно звучав у Львові під час Jazz bez… у грудні 2004.

Девіз року Польщі «Польща та Україна разом у Європі» втілювали у життя під час зустрічей українських та польських письменників із читачами, на пленері молодих художників та фотографів у Криму та під час інших спільних проектах.

П’ятий фестиваль польської культури став цікавою можливістю для широкої презентації діяльності польських організацій в Україні як у сфері культури, так і освіти. У межах цього проекту мали нагоду до презентації польські осередки у Львові. Державну підтримку обох урядів отримали і програми, що займаються популяризацією фольклору, наприклад люблінська «Музика кресів». З ініціативи міністра культури Польщі Вальдемара Домбровського, були призначені стипендії Gaude Polonia для молодих творчих особистостей [42, с. 104].

Святкував рік Польщі в Україні також створений у Кракові Інститут книги, який оголосив 2004 роком бібліотек. Інститут планував в межах святкувань відкрити польську книгарню в Києві та українську в одному з польських міст, а також взяти участь у київському (серпень 2004) та львівському (вересень 2004) форумах видавців.

Координаторами року Польщі були представник міністра закордонних справ Польщі у справах року Польщі в Україні Мірослав Чех, співробітник Інституту Адама Міцкевича Гжегож Мровчинський, директор Центру сучасного мистецтва в Києві Юрій Онух, Польський Інститут у Києві та інші офіційні особи та організації.

У відповідь на цей «Рік» поляки провели «Рік України в Польщі». Це свідчить про те, що не тільки українці прагнуть до співпраці, а й поляки відповідають їм взаємністю. Україна змогла гідно презентувати свою культуру.

Відкрити глибинні пласти української культури, традицій, мистецтва, побуту не лише для своїх співгромадян, але й для чехів, словаків, австрійців, голландців, німців та інших західних сусідів вирішила Міжнародна туристична асоціація «Світ для молодих» з Кракова. Низка системних заходів, розрахованих насамперед на турагентів та журналістів, дозволила представити молоду державу в ракурсах, котрі викликали зацікавлення як у професіоналів пізнавально-рекреаційного бізнесу, так і у споживачів його продукту.

Такий внесок у прибуткову, але поки що слабо розвинену у нас галузь польські друзі прагнули зробити в Рік України в РП, що офіційно розпочався у травні 2005 року. А прем'єрною акцією став вернісаж «Львів: сторінками століть», де були представлені роботи студентів Академії мистецтв. Давнє місто, що викликає сентиментальні почуття у жителів багатьох країн, виставка представила у сучасному ракурсі, показала його настрої, трансформації, проблеми і знахідки. Синхронно відбулися презентація фірм туристично-санаторного профілю з Карпатського краю та Криму, ярмарки українських сувенірів та виробів ужиткового мистецтва, дегустація страв галицької кухні.

Як зазначила президент асоціації «Світ для молодих» Юлія Ліхонь, найбільшою промоцією на користь плідної співпраці стали дії українського уряду щодо скасування віз для західних гостей, наведення порядку на прикордонних переходах. Адже саме ці перепони відлякували зарубіжних туристів. Тепер польська сторона здійснює з львів'янами спільне маркування транскордонних та міжнародних туристичних маршрутів. Найновіший з них — «Шляхами бравого вояка Швейка» — вже народив ініціативу велопробігу «Європа без кордонів», у якому взяли участь представники декількох країн. Великий попит мають також інші новинки, серед яких — «Дерев'яні церкви Галичини», «Замкова підкова Львівщини». Справжнім хітом у Європі стали так звані «Помаранчеві тури» [42, с. 111].

Надалі українсько-польські стосунки залежать тільки від нас, належну основу для цих стосунків уже закладено. Потрібно розуміти, що співробітництво в галузі культури — це найкращий спосіб поінформувати звичайних громадян в необхідності співпраці з Польщею і найкраща можливість змінити цілий ряд стереотипів щодо обох націй.

1.3 Робота Культурно-інформаційного центру при Посольстві України в Республіці Польща Культурно-інформаційний центр при Посольстві України в Республіці Польща здійснює свою діяльність відповідно до Положення про культурно-інформаційний центр у складі закордонної дипломатичної установи України, законодавства України та міжнародних договорів України.

Основними завданнями Центру є:

— сприяння розвитку міжнародного співробітництва України з Республікою Польща в галузі культури, освіти, науки та техніки, туризму, фізичної культури і спорту;

— поширення у Польщі інформації про Україну;

— ознайомлення громадян Польщі з історією і культурою України, сприяння вивченню української мови на території цієї держави;

— підтримання зв’язків з українцями за кордоном, сприяння задоволенню їх культурно-мовних, інформаційних та інших потреб;

— поширення інформації про туристичні можливості і привабливість України, сприяння співробітництву з Польщею у туристичній галузі [11, с. 11].

Культурно-інформаційний центр на постійній основі проводить культурологічні заходи: фестивалі, виставки, концерти, конференції.

За сприяння Культурно-інформаційного центру при Посольстві України в Республіці Польща з 12 по 18 травня 2008 року відбувся Фестиваль Культури «Українська весна» в Познані.

В рамках Фестивалю культури «Українська Весна» в Познані були проведені наступні заходи:

· Виставка ікон із Національного музею — Замок в Ланцуті. Під час вернісажу, який став інавгурацією Фестивалю, вступне слово виголосив професор Ярослав Москалик. Куратором виставки був працівник Народного музею Ярослав Гємза.

· Експозиція українського живопису, на якій були показані праці художників з Харкова. Її метою стало приближення польським глядачам стилю та досягнень українського молодіжного живопису. Експозицію організувало Управління міста Познань за співпрацею Спілки польських художників.

· Зустрічі з літераторами, на яких були проведені дебати на тему шляхів розвитку української літератури. Дебати проведені професором Богуславом Бакулою.

· Спектакль Богдан у виконанні Театру ім. Леся Курбаса зі Львова. Спектаклі цієї групи характеризує високий інтелектуальний рівень, а також небанальний сюжет. Театр відомий як на Батьківщині, так і за кордоном (між іншим в США).

· Виставка Голодоморові в Україні в 1933 році. Її завданням було наблизити величезність трагедії, яка спіткала українське суспільство за часів сталінського терору. На 16 діаграмах було представлено бездушний, безпрецедентний злочин тоталітарної системи, яка позбавила життя кілька мільйонів людей, у тому числі понад мільйон дітей.

· Перегляд українських фільмів, під час якого були показані як нові фільми, так і класика жанру.

· Концерт фольклорно-рокового гурту Перкалаба, зірки молодіжної музики з Івано-Франківська. Стихійна та енергійна музика, яку вони грають завоювала серця слухачів не лише на Україні, а також у Польщі й інших європейських країнах.

· Політологічні дебати за участю істориків, політологів і журналістів, що спеціалізуються на українській тематиці. Учасники дискусії говорили про актуальну економічну, політичну та суспільну ситуацію України. За ходом дебатів стежили їх модератори доктор (кандидат наук) Марек Фігура та доктор Петро Андрусечко.

· Виступ хору Хрещатик з Києва, учасника багатьох фестивалів і хорових конкурсів, лауреата найважливіших музичних нагород в Україні та за кордоном. Віртуозній виконавчій манері колективу підвладні найскладніші твори, що належать до скарбниць всесвітньої культурної спадщини, від західноєвропейської і української класики, до сучасних обробок фольклорної та популярної музики.

· Гала-концерт оперних солістів, у якому взяли участь молоді співаки з України — Варвара Холченкова, Іван Фляк, Андрій Валігурас, а також гордість Познанської опери: Дмитро Фоменко і Галина Кукліна.

· Концерт ТНМК (Танок на майдані Конго), одна з найпопулярніших українських формацій, що походить з Харкова — міста-побратима Познані. Музика ТНМК — це незвичайна суміш хіп-хопу, панк-рок і джазу. ТНМК — це одна з найясніших зірок української розважальної музики, яка має тепер можливість засвітити на польському музичному ринку.

· Святкова Служба Божа за участю духовних трьох конфесії: греко-католицької, православної і римо-католицької. Службу прикрасив виступ хору Синтагма з Білого Бору [42, с. 155].

16 березня 2008 року під Почесним патронатом Надзвичайного і Повноважного Посла України в Республіці Польща Олександра Моцика та за сприяння Культурно-інфомаційного центру Посольства України пройшли концерти відомих у світі Державного камерного ансамблю «Київські солісти» та Державної заслуженої академічної капели «Думка». У рамках популярного в Європі Великоднього фестивалю ім. Людвіга ван Бетховена найцікавіший музичний колектив з України, «Київські солісти», виступив у Гданську та Варшаві, заплановані також концерти у Лодзі і Білостоці. Відомий хор «Думка» виступив з концертами у Варшаві і Кракові. Організатором фестивалю є товариство ім. Людвіга ван Бетховена, головою якого є Ельжбєта Пендерецька, дружина відомого польського композитора Кшиштофа Пендерецького. Засновник та диригент колективу Богодар Которович, «перша скрипка» України, одна з найвидатніших постатей української музичної сцени, новатор сучасної української музики, підкорив польського слухача неперевершеним виступом своїх молодих вихованців, а соліст ансамблю, скрипач Тарас Яропуд захопив присутніх віртуозною грою. Музиканти камерного ансамблю «Київські солісти» — обдаровані молоді люди, лауреати національних та міжнародних конкурсів, серед яких багато учнів Богодара Которовича. Складні у виконанні твори Людвіга ван Бетховена, Моцарта, Шуберта у великому залі Національної філармонії Польщі звучали у виконанні українських музикантів легко та натхненно.

У 2009 році за безпосереднього сприяння Центру проведено наступні заходи:

23 січня 2009 р. у приміщенні бібліотеки Варшавського університету відбулася організована міжнародною жіночою організацією «Коаліція „Карат“» за сприяння Культурно-інформаційного центру фотовиставка «Різні погляди — наш спільний погляд».

Фотоконкурс, результатом якого була згадана вище фотовиставка, є частиною регіонального проекту, що фінансується з фондів Європейського Союзу. Метою згаданого заходу було показати, за посередництвом фотографій, проблеми з якими зустрічаються жінки в країнах Східної Європи, Балканського півострова і Центральної Азії.

У конкурсі взяли участь представниці України, Вірменії, Азербайджану, Білорусі, Боснії і Герцеговини, Грузії, Казахстану, Македонії, Сербії, Узбекистану, Албанії.

18 лютого 2009 р. у поетичній вітальні Культурно-інформаційного центру Посольства України в Республіці Польща відбулась церемонія вручення державних нагород України та поетичний вечір, присвячений 90-й річниці Соборності України.

Посол України в РП Олександр Моцик від імені Президента України В. Ющенка вручив ордени України групі видатних діячів української меншини — викладачам університетів, поетам та перекладачам за їхній вагомий внесок у збереження української мови, культури і традицій, а також у розвиток українсько-польського співробітництва.

У виконанні студентів україністики Варшавського університету, учасників театру «Синій корабель», прозвучали вірші відомих у Польщі українських поетів — Остапа Лапського, Тадея Карабовича, Юрія Гаврилюка, Мілі Лучак, Олександра Маслея. Особливу увагу було приділено творчості видатного перекладача, професора Флоріана Неуважного, який своєю творчістю наблизив полякам твори Івана Франка та Ігоря Богдана Антонича. Присутніх ознайомлено також з доробком Єжи Литвинюка, польського перекладача, який ось уже протягом п’ятдесяти років перекладає українську класику на польську мову.

4 березня 2009 р. у Європейському коледжі в Натоліні за сприяння Культурно-інформаційного центру Посольства України в Республіці Польща відбувся промоційний захід «Дні України», метою якого було представлення студентам та молоді із Західної Європи української культури, традицій та історії, а також туристичних атракцій сучасної України.

«Дні України» розпочались дегустацією страв української кухні, які приготували студенти Європейського коледжу. Перед глядачами виступила українська співачка Роксана Вікалюк, яка виконала відомі українські народні пісні.

В рамках «Днів України» було представлено виставку малярства Валерія Франчука «Голодомор на Україні в 1932;1933 рр.» та показано документальний фільм про ці історичні події, після чого відбулось обговорення фільму. Була також показана виставка художньої творчості дітей і молоді Лодзинського воєводства на тему українсько-польської дружби. Велике зацікавлення глядачів викликала мультимедійна презентація туристичних можливостей України та документальний фільм про Помаранчеву революцію на Україні.

25−27 березня 2009 р. у Ясельському центрі культури відбулись «Зустрічі з європейською культурою — Україна», співорганізатором яких був Культурно-інформаційний центр Посольства України в РП.

Основною метою згаданого заходу було ознайомлення мешканців Підкарпатського воєводства з українською культурою, традиціями та історією.

Під час культурного заходу відбувся вернісаж виставки фотографій Марії Каневської «Мовчазна скарга», присвяченої християнським святиням на українсько-польському пограниччі. Учасники заходу мали можливість ознайомитися з виставкою ікон майстерні «Вераікон» та виставкою національної вишивки української майстрині Ольги Сагринь. Можливості новітніх технологій були використані в інтермедіальній презентації «Сучасне мистецтво України», авторства Дениса Колокола (Запоріжжя).

В рамах «Зустрічей з європейською культурою — Україна» відбувся загальнопольський декламаторський конкурс української поезії та прози «Українсько-польські зустрічі майстрів слова», а також майстер-клас українського співу. Для гостей заходу з лекцією на тему: «Українсько-польські відносини в ХХ і на початку ХХІ ст.» виступив проф. Богдан Гудій (Львів).

У музичній частині проекту виступили ансамбль «Підкова» та тріо бандуристів «Мальва» (Черкаси) з концертною програмою, присвяченою 195-й річниці з дня народження Т. Г. Шевченка, ансамбль української та лемківської пісні «Відимо» (Сянік, Підкарпатське воєводство), а також відомий у Польщі ансамбль української пісні та танцю «Черемош» (Венгожево, Вармінсько-Мазурське воєводство). «Зустрічі з європейською культурою — Україна» закінчилась дегустацією страв української кухні.

4 квітня 2009 р. в українській домівці відбувся І Декламаторський конкурс української поезії, організований Щецинським відділенням Об'єднання українців в Польщі. Цього року цей захід було присвячено творчості Лесі Українки.

27−28 квітня 2009 р. Культурно-інформаційний центр Посольства України в Республіці Польща провів «Дні України» у Краківській академії ім. Анджея Фрича Моджевского.

Участь у заході взяли делегація Рівненської обласної державної адміністрації на чолі із заступником Голови ОДА Степаном Павлюком та делегація Міжнародного економіко-гуманітарного університету імені академіка Степана Дем’янчука на чолі з ректором Анатолієм Дем’янчуком, який є партнером Краківської академії.

Під час «Днів України» для гостей заходу було представлено виставки малярства «Дотик ніжності» Оксани Войцехівської (Київ), «Біг часу» Марії Тертичної (Київ), скульптури «Незакінчена подорож» Володимира Хижинського (Луцьк), графіки «Стародавня Ольвія» Володимира Бахтова, української національної ляльки Анни Поляруш (Київ), художньої фотографії «Українські національні традиції» Анджея Лойка (Варшава), філателістична виставка «Україна у поштових марках», а також голографічних копій золотих коштовностей України. За результатами «Днів України» в галереї Академії «У Фрича» відкрита постійно діюча експозиція українського мистецтва.

В рамах «Днів України» відбувся конкурс на знання України серед студентів Академії, в якому переможцями стали 7 студентів з різних факультетів Академії. Головним призом була поїздка в Україну під час літніх канікул. Нагороди лауреатам конкурсу вручив Посол України Олександр Моцик.

«Дні України» у Краківській академії ім. Анджея Фрича Моджевского дали можливість 18-тисячному колективу студентів та викладачів ознайомитись з Україною, її історією та сучасністю, інвестиційними та туристичними можливостями, культурою та мистецтвом.

24 травня 2009 р. в столиці Великопольського воєводства концертом Заслуженого ансамблю танцю України «Юність» (Львів) відбулась урочиста церемонія закриття ІІ фестивалю культури «Українська весна». Організатором згаданого культурного заходу є товариство «Польща-Україна», очолюване Почесним консулом України в Познані Лукашем Горовським. Співорганізатором «Української весни» вже традиційно виступає Культурно-інформаційний центр Посольства України в РП.

Протягом тижня (18−24 травня) мешканці та гості одного з найбільш важливих міст Польщі - Познані, мали можливість ознайомитись з високим українським мистецтвом, фольклором, історією, літературою, фільмом тощо.

Метою різноманітної програми фестивалю була необхідність задоволення смаків різних прошарків мешканців Великопольщі. Польські глядачі з великим зацікавленням сприйняли виступи відомих українських колективів: Державного камерного ансамблю «Київські солісти», камерного хору Харківської обласної філармонії, рок-гуртів «Тартак», «LaoChe», «Дримба Да Дзиґа». В Архієпархіальному музеї було показано виставки голографічних копій золотих коштовностей України, а в Археологічному музеї - виставку скульптур В’ячеслава Борецького.

28 травня — 6 червня 2009 р. в приміщенні замку Поморських Князів відбулись «ХІІІ Дні української культури», організовані Щецинським відділом Об'єднання українців в Польщі у співпраці з Культурно-інформаційним центром Посольства України в РП.

Під час «ХІІІ Днів української культури» відбувся вернісаж виставки фотографій Марії Каневської «Мовчазна скарга», присвяченої християнським святиням на українсько-польському пограниччі. Згадана виставка є фотоальбомом, який ілюструє долю, що спіткала збудовані в минулому храми. На фотографіях можна побачити великі та добре збережені будинки, а також старі напівруїни до яких нікому сьогодні не має діла. Своєю виставкою авторка прагне показати людям красу цих історичних пам’яток і заохотити глядача допомогти врятувати зображені на фотографіях будівлі.

Учасникам заходу також була представлена виставка ікон «Тіні ікон». Гості мали можливість особисто поспілкуватись з авторкою ікон Малгожатою Давідюк, яка розповіла про мистецтво іконопису.

В рамах «ХІІІ Дні української культури» відбулась наукова конференція на тему: «50 річниця виходу українських програм в ефірі Польського радіо Щецін».

Музична програма «ХІІІ Днів української культури» була дуже насиченою та цікавою. Зокрема, перед гостями виступили гурти: «Перкалаба» (Івано-Франківськ), «Tisha Kids» (Київ), «Беркут» (Ольштин), «The Ukrainian Folk» (Гурово-Ілавецьке), тріо бандуристок «Лілея» (Луцьк) та дует «Класік» (Варшава) у складі Юрія Юрковського і Яцека Малаховського, який вразив відвідувачів своєю технікою виконання творів класичної музики. Велике враження на присутніх справив також виступ ансамблів пісні і танцю «Верховинка» (Дрогобич) та «Думка» (Гурово-Ілавецьке). Відвідувачі заходу також мали можливість послухати пісні у виконанні української співачки зі Львова Софії Фединої.

З 11 по 15 червня 2009 р. у Сташівському повіті відбувались «Дні України», організовані з нагоди Дня конституції України Культурно-інформаційним центром Посольства України в РП та адміністрацією Старости Сташівського повіту. Під час згаданого культурного заходу мешканці та гості одного з найбільш важливих повітів регіону, а також міста Кільце мали можливість ознайомитись з українським мистецтвом, фольклором, історією, літературою тощо.

Оскільки декілька міст та районних центрів Вінницької області мають підписані угоди про співпрацю з Сташівським повітом, в «Днях України» взяла участь делегація Вінницької області на чолі з віце-губернатором Вінницької області Валерієм Коровієм. До складу делегації увійшли депутати Вінницької області, мер міста Немирів, представники культури та журналісти з Вінничини. В українських заходах взяли також участь Маршалек та Воєвода Свєнтокшижського воєводства, депутати польського Сейму, представники органів самоврядування регіону, відомі польські діячі культури.

Урочиста інавгурація «Днів України» відбулась в палаці в Кружвенках привітанням від Посла України Олександра Моцика, яке гостям заходу оголосив радник Посольства України Володимир Бачинський.

Перед присутніми з гала-концертом виступив Народний ансамбль танцю «Барвінок» з Вінниці, який показав цікаву програму, насичену українськими народними танцями, піснями та музикою. В палацових залах відбувся вернісаж вистав українського малярства — «Дотик ніжності» Оксани Войцехівської (Київ), «Вінниччина» Олександра Ясіна (Вінниця), «Українські пейзажі» Маріана Гроховського (Скерневиці), «Біг часу» Марії Тертичної (Київ). Відбулись також виставки скульптури Володимира Хижинського (Луцьк), фотографії «Сім чудес Вінниччини» Вінницького обласного краєзнавчого музею, художньої фотографії «Українські народні традиції» Анджея Лойка (Варшава) та української народної ляльки Анни Поляруш-Андрушкевич (Київ). Для дітей було організовано творчі майстерні українського співу та танцю, виготовлення українських ляльок та виробів з глини.

Під час «Днів України» відбувся економічний симпозіум, присвячений міжрегіональній співпраці Свєнтокшижського воєводства та Вінницької області. Перед представниками влад воєводства, бізнесу, української і польської преси виступив представник Посольства України В. Бачинський, який прочитав доклад на тему сучасних українсько-польських відносин. Учасники симпозіуму відвідали ряд підприємств повіту, які співпрацюють з Україною.

27−28 червня 2009 р. відбулись ХІІІ Дні української культури, організовані Гіжицьким гуртком Об'єднання українців Польщі. В заходах спільно з представниками Мазурського відділення Об'єднання українців Польщі взяли участь представники Посольства України — І секретар та керівник КІЦ Н. Савіна та ІІІ секретар І.Сухович.

На святі, яке відбувалось під час Дня Конституції України, була присутня також численна делегація м. Дубна (Рівненська область), яке вже на протязі десяти років плідно співпрацює з м. Гіжицьком.

«Дні української культури» в м. Гіжицько, відомі різнорідністю програми, розпочалися науково-популярною конференцією на тему: «Християнізація Центрально-Східної Європи у ІХ-ХІІ ст. Роль видатних особистостей у християнізаційному процесі на прикладі Святих Кирила та Мефодія, Св. Брунона з Кверфурту, Св. Володимира», яку провів др. Роберт Кемпа з Білостоцького університету.

Перед мешканцями Гіжицька із спектаклями «Сватання на Гончарівці» Г. Квітки-Основ'яненка та «На першій гулі» С. Васильченка виступив Народний театр міського будинку культури м. Дубно. Під час «українського гуляння» на озері Кісайно цікаву концертну програму показали рок-група «ДрамбаДаДзиґа» (Київ) та «ЧікТак» (Дубно), які підготували фольково рокові твори та традиційну українську музику.

29−30 серпня 2009 р. в м. Щецин відбувся Міжнародний фестиваль «Зустріч культур». В рамах заходів до Дня незалежності України, українську частину згаданого фестивалю організувало Щецинське відділення Об'єднання українців Польщі за сприяння Культурно-інформаційного центру ПУ.

У 2010 році втретє у м. Люблін відбувся фестиваль «Україна в Центрі Любліна». Через мистецькі твори українських митців, поляки мали змогу ближче довідатися про багатство сучасної української культури.

Офіційно фестиваль відкрила виставки львівського фотографа, фотокореспондента ЗІКу Маріана Стрільціва «Молода Україна». 13 робіт фотографа прикрасили стіни Люблінської міської ради. На відкритті цієї виставки побувала заступник президента Любліна Ельжбета Колодзєй-Внук, а також консул України у Любліні Олег Горбенко.

«Я намагався показати Україну контрастною, екзотичною, а не лише такою, якою її звикли бачити туристи, що лише на кілька днів приїжджають сюди. Хотів розкрити емоції людей, унікальність нашої країни, порівнюючи її із західними та східними державами. Я хотів передати це через етнічний колорит, українські традиції - гаївки, вертепи. На всіх фотографіях зображені молоді люди, які виросли уже в незалежній країні - Україні. Тому виставка й отримала таку назву — «Молода Україна», — розповів Маріан Стрільців.

Під час фестивалю відбулися також концерти, майстер-класи, виставки, кінематографічні покази сучасних українських фільмів, які демонстрували для мешканців Любліна багатство української культури, а також пройшли дебати і навіть футбольний турнір на Кубок дружби.

Львів'яни вчили поляків виготовляти ляльки-мотанки, солом’яні вироби тощо. Для польських дітей шкільного віку були організовані конкурси на кращі знання про Україну. Була організована спільна екскурсія Любліном, під час якої гості відвідали місця, пов’язані з життям українців, які жили тут сотні років тому, а також ті, які відповідають сучасним українців, що проживають у місті. Завершенням фестивалю став концерт за участі Йорий Клоц, гурту «Люди добрі», Лесі Горової.

Фестиваль був організований за підтримки багатьох урядових і громадських організацій, а також навчальних закладів.

РОЗДІЛ 2. ГУМАНІТАРНИЙ ЧИННИК В УКРАЇНСЬКО ПОЛЬСЬКИХ МІЖДЕРЖАВНИХ ВІДНОСИНАХ

2.1 Проблеми української меншини в Польщі в системі українсько польських відносин Українці в нинішніх кордонах Польщі становлять автохтонну, тобто корінну, етнічну групу. Впродовж останнього півстоліття кількість українців у Польщі значно зменшилась через асиміляційні процеси. Можна прогнозувати, що ця тенденція залишиться і надалі. Однією з головних причин асиміляційного процесу є відсутність чіткої та послідовної програми співпраці України з діаспорою, яка інтенсифікувала б взаємини на лінії держава — діаспора і будувала новий позитивний образ України. До інших причин можна віднести негативний стереотип українця у Польщі, старіння громади, еміграція та міграції молодих динамічних людей, економічні чинники, зокрема високе безробіття. Процеси асиміляції в українській національній меншині в Польщі перешкоджають налагодженню повноцінного міжнаціонального та міждержавного діалогу Україна — Польща. Між тим, міцно згуртована національна меншина, яка підтримує свою мовно-культурну ідентичність, може бути чинником позитивного впливу на розвиток відносин між країною проживання та Батьківщиною.

Українці в Польщі є активними учасниками громадсько-політичного життя. Після зламу комуністичного режиму в Польщі було створено цілу низку українських громадських організацій. Пожвавлення громадського життя підсилилось відмовою властей від концепції Польщі як однонаціональної держави, що надає можливість розвивати своє національно-культурне самовизначення в реальних умовах польської дійсності. Проте участь української громади в політичному житті Польщі ускладнюється багатьма чинниками: розпорошеністю українців по території Польщі, що ускладнює їх об'єднавчий процес у справі активної участі у політичному житті Польщі; лемківським фактором, який нерідко підсилює незгоди, присутні в середовищі польського українства; негативним стереотипом українця, глибоко закарбованим у свідомості поляків; відсутністю монолітної політичної партії, утвореної на національному ґрунті, що негативно впливає на можливість ефективної участі українців у політичному житті Польщі; проблемою неактивності української громади й різних політичних поглядів, які проявляються всередині української громади; відсутністю гарантій виборчих курій для національних меншин з боку польського законодавства; недоліками польського законодавства, яке декларує відсутність п’ятивідсоткового виборчого бар'єра для виборчих комітетів національних меншин, але насправді цією нормою можуть скористатися лише представники німецької громади.

Незважаючи на означені проблеми, існуюча мережа громадських організацій та різноманітна діяльність представників української громади в різних сферах громадсько-політичного життя, намагання зберегти існуючу культурну спадщину за умов розсіяності української меншини сприяють поширенню позитивного образу українця та України в польському суспільстві, здійснюючи позитивний вплив на розвиток добросусідських відносин між нашими країнами. Зважаючи на зростання ролі національних меншин як важливого політичного фактора внутрішньодержавних процесів, створення в Польщі політичних партій українською національною меншиною та їх участь у парламентських виборах як самостійних суб'єктів слугувало б важливим позитивним чинником українсько-польських міждержавних відносин.

Громадсько-політичне життя української громади в Польщі слугує позитивним чинником збереження її етнокультурної самобутності та позитивно позначається на українсько-польських міждержавних відносинах. Разом з тим потенційні можливості української громади в Польщі щодо розширення і поглиблення стратегічного українсько-польського партнерства, виведення спірних питань із зони проблем у поле пошуку взаємовигідних рішень ще належним чином не оцінені і не використані жодною стороною в українсько-польському діалозі. Враховуючи сьогоднішній потенціал української меншини та можливості його розвитку, вона може успішно виконати роль посередника, об`єднавчого елемента держав та суспільств і позитивно впливати на розвиток українсько-польських відносин.