Структура, роль та завдання Міністерства України з питань надзвичайних ситуацій та у справах захисту населення від наслідків Чорнобильської катастрофи

РЕФЕРАТ на тему:

Структура, роль та завдання Міністерства України з питань надзвичайних ситуацій та у справах захисту населення від наслідків Чорнобильської катастрофи Кардинальним кроком, який змінив обличчя і суть системи захисту населення від надзвичайних ситуацій, став Указ Президента України від 28 жовтня 1996 р.

Цим Указом, з метою вдосконалення управління цивільною обороною України, захисту населення і територій від наслідків надзвичайних ситуацій та здійснення заходів щодо ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи, затверджено «Положення про Міністерство надзвичайних ситуацій (МИС)» і тим самим офіційно розпочато його практичну діяльність.

Згідно з цим Положенням, МНС України забезпечує прове­дення у життя державної політики у сферах цивільної оборони: захисту населення і територій від надзвичайних ситуацій, запобі­ганню цим ситуаціям та реагуванню на них, ліквідації їх наслідків та наслідків Чорнобильської катастрофи, здійсненні керівництва дорученою міністерству сферою управління та несе відповідальність за її стан і розвиток, а також є центральним органом вико­навчої влади.

Основні функції МНС України

• •.розроблення і реалізація заходів щодо захисту населення від наслідків надзвичайних ситуацій та Чорнобильської катастрофи;

• •.керівництво діяльністю органів управління, штабів, військ цивільної оборони і підпорядкованих спеціалізованих формувань;

• •.координація діяльності міністерств та інших центральних органів виконавчої влади, Ради міністрів Автономної Республіки Крим, місцевих державних адміністрацій, підприємств установ і організацій усіх форм власності з розв’язання проблем захисту населення і територій від надзвичайних ситуацій та ліквідації їх наслідків;

• •.визначення основних напрямків роботи у сфері захисту населення і територій від надзвичайних ситуацій, соціального захисту населення, реабілітації забруднених внаслідок Чорнобильської катастрофи територій;

• •.державний нагляд і контроль за станом цивільної оборони і техногенної безпеки, готовністю дій у надзвичайних ситуаціях та проведення заходів щодо запобігання їм;

• •.організація та координація здійснення всіх заходів на території зони відчуження та зони безумовного (обов'язкового) відселення, вирішення питань їх фінансування, охорони громадського порядку і здоров’я персоналу, який працює на цій території, захисту наукових і економічних інтересів України;

• •.координація робіт, пов’язаних з формуванням і реалізацією єдиної науково технічної політики у сфері створення та впровадження сучасних інформаційних технологій, банків даних з проблем цивільної оборони, захисту населення і територій від наслідків надзвичайних ситуацій та Чорнобильської катастрофи;

• •.підготовка і перепідготовка кадрів цивільної оборони та з питань захисту населення і територій від наслідків надзвичайних ситуацій та Чорнобильської катастрофи, навчання населення дій у надзвичайних ситуаціях.

З утворенням МИС, до завдань, визначених для цивільної оборони законодавством, додалися нові, які раніше вирішувались іншими міністерствами та державними установами й закладами авіаційні роботи з пошуку і рятування, державний нагляд і контроль за станом техногенної безпеки, пошук та знешкодження хімічної зброї, формування і реалізація науково-технічної політики у сфері створення та впровадження сучасних інформаційних технологій, банків даних з проблем захисту населення від надзвичайних ситуацій та інші.

Виконання завдань і реалізація основного призначення вимагає від МНС напруженої роботи над ліквідацією нормативно-право­вого дефіциту, створенням угруповання сил нового покоління, здатних надійно попередити виникнення надзвичайних ситуацій, зміцненням міжнародних зв’язків, ефективною науково-техніч­ною підтримкою заходів з розвитку і удосконалення.

Згідно з покладеними на нього завданнями, МНС України:

• •.організовує розроблення і здійснення заходів цивільної оборони щодо запобігання і реагування на надзвичайні ситуації та заходів, пов’язаних з ліквідацією наслідків Чорнобильської катастрофи і соціальним захистом громадян, які постраждали від них;

• •.розробляє проекти державних програм і прогнозів щодо ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи, цивільної оборони, запобігання надзвичайним ситуаціям, соціального захисту громадян, які від них постраждали, та контролює виконання затверджених програм;

• •.уживає заходи для зниження рівня опромінення та забезпечення нормальної життєдіяльності населення на забруднених внаслідок Чорнобильської катастрофи територіях;

• •.подає в межах своїх повноважень пропозиції щодо проекту Державного бюджету України, здійснює контроль за цільовим викорис­танням бюджетних коштів;

• •.керує роботами, пов’язаними з ліквідацією наслідків великих за масштабами аварій і катастроф техногенного характеру та інших надзвичайних ситуацій і забезпечує готовність сил та штабів ци­вільної оборони й сил з надзвичайних ситуацій до дій за призначенням;

• •.здійснює організаційно методичне керівництво, координацію і контроль за діяльністю центральних органів виконавчої влади. Ради міністрів Автономної Республіки Крим, місцевих державних адміні­страцій, підприємств, установ і організацій усіх форм власності з питань соціально-економічного, правового та медичного захисту гро­мадян, які постраждали від радіаційних аварій та катастроф або брали участь у ліквідації їх наслідків, а також реабілітації забрудне­них внаслідок Чорнобильської катастрофи територій;

• •.бере участь у розгляді та опрацюванні пропозицій щодо будів­ництва, розширення та реконструкції господарських об'єктів на забруднених внаслідок Чорнобильської катастрофи територіях та в місцях компактного переселення з цих територій громадян;

• •.здійснює державний нагляд і контроль за виконанням вимог цивільної оборони і техногенної безпеки, заходів щодо запобігання надзвичайним ситуаціям та їх ліквідації, станом готовності сил і засобів цивільної оборони до проведення рятувальних та інших невідкладних робіт у разі виникнення надзвичайної ситуації;

• •.бере участь у проведенні державної експертизи містобудівної документації та проектів будівництва техногенна небезпечних об'єктів у частині додержання вимог цивільної оборони і техногенної безпеки;

• •.координує діяльність центральних органів виконавчої влади щодо проведення пошуку і рятування людей, аварійно-рятувальних робіт, ліквідації виливу нафтопродуктів, шкідливих хімічних та радіоак­тивних речовин у довкілля;

• •.оповіщає населення про загрозу і виникнення надзвичайної ситуації, забезпечує належне функціонування територіальних і локальних систем оповіщення;

• •.прогнозує разом з зацікавленими організаціями імовірність ви­никнення надзвичайних ситуацій природного і техногенного характеру, моделює їх, районує території України за наявністю потенційно небезпечних виробництв, об'єктів та загрози стихійного лиха, визначає показники ризику на об'єктах народного господарства і територіях;

• •.забезпечує розроблення, погоджує або затверджує програми підготовки спеціалістів, посадових осіб органів управління і сил цивільної оборони до дій у надзвичайних ситуаціях, навчання населення, організовує та проводить атестацію рятувальників і аварійно-рятувальних формувань;

• •.забезпечує безпеку осіб, які залучаються до роботи у районах надзвичайних ситуацій, і збереження вантажів, що доставляються у райони лиха;

• •.налагоджує в установленому порядку міжнародне співробітництво з питань, віднесених до його повноважень, вивчає, узагальнює та поширює зарубіжний досвід, проводить зовнішньоекономічну діяльність згідно з чинним законодавством, бере участь у підготовці міжнародних договорів України, укладає міжнародні договори міжвідомчого характеру;

• •.організовує виконання актів законодавства, здійснює систематичний контроль за їхньою реалізацією державної політики стосовно державної таємниці, установлює контроль за її збереженням у цеп тральному апараті Міністерства, на підприємствах, в установах і організаціях, що належать до сфери його управління;

• •.здійснює інші функції, що випливають з покладених на нього завдань.

Для більш якісної та організованої роботи Міністерства та відповідно до «Положення про МНС», функціональні обов’язки та повноваження розподілено між керівним складом Міністерст­ва та структурними підрозділами центрального апарату.

Серйозні навантаження під час надзвичайних ситуацій відчу­вають на собі сили цивільної оборони центрального підпорядку­вання, територіальні ланки цивільної оборони (переважна частка надзвичайних ситуацій виникає на регіональному і місцевому рів­нях відповідальності і реагування). З таким самим навантаженням працюють органи виконавчої влади, які, згідно з Положеннями «Про цивільну оборону України», входять до її складу, і не тільки вони.

Оскільки значної кількості катастроф і небезпечних явищ уник­нути неможливо, Міністерство докладає зусиль щодо удосконалення системи реагування на надзвичайні ситуації і ліквідацію їх наслідків. Па жаль, зусилля щодо подолання наслідків аварій і катастроф природного та техногенного характеру, даючи позитивні результати у справах усунення безпосередньої загрози життю і здоров’ю людини у разі конкретної надзвичайної ситуації, загалом для країни стають все менш ефективними. Тому актуальною залишається проблема всебічного удосконалення системи реагування на надзвичайні ситуації з поступовим переміщенням акцентів і центру уваги на усунення причин їх виникнення.

Міністерство і цивільна оборона загалом вже сьогодні можуть реагувати па надзвичайні ситуації на функціональних засадах, що ж стосовно запобігання, то це більшою мірою прерогатива місцевих органів виконавчої влади, галузевих міністерств і відомств.

СПИСОК ВИКОРИСТАНОЇ ТА РЕКОМЕНДОВАНОГ ЛІТЕРАТУРИ.

1. 1.Атамашок В. Г., Ширшев Л. Г., Акимов Н. И. Гражданская оборона. Учебник для вузов. — М.: Высшая школа, 1986.

2. 2.Владимиров В. А., Михеев О. С., Хмель С. И. и др. Методика выявления и оценки рациональной обстановки при разрушениях (авариях) атомных электростанций. — М., 1989.

3. 3.Губський А. І. Цивільна оборона. — К., 1995.

4. 4.Демвденко Г. П., Кузьменко Э. П. и др. Защита объектов народного хозяйства от оружия масового поражения. Справочник. — К., 1989.

5. 5.Деміденко Г. П., Захист об'є ктів народного господарства від зброї масового ураження. — К., 1996.

6. 6.Депутат О. П., Коваленко І. В., Мужик І. С. Цивільна оборона/ За редакцією B.C. Франка. Підручник. 2-ге вид., доп. — Львів: Афіша, 2001.

7. 7.Дія населення в надзвичайних ситуаціях. РІД ЦО і НС. — К., 1997.

8. 8.Допустимі рівні вмісту радіонуклідів стронцію і цезію у продуктах харчування (ДР-97). МОЗ України. — К., 1997.

9. 9.Загальні вимоги до розвитку і розміщення потенційно небезпечних виробництв з урахуванням ризику надзвичайних ситуацій техногенного походження. / Наукові керівники: член-кореспондент HАН України С.І.Дорогунцов і генерал-лейтенант В.Ф. Гречанінов. — К.: НАНУ, 1995.

10. 10.Леігович Г. Г. Довідник з цивільної оборони. — К., 1999.

11. 11.Методика прогнозирования масштабов заражения сильнодействующими ядовитыми веществами при авариях (разрушениях) на химически опасных объектах и транспорте (РД 52.04.253−90): М.: Росгидромет, 1991.

12. 12.Мігович Г. Г., Рабчук О. Г. Сильнодіючі отруйні речовини. -К., 1999.

13. 13.Організація проведення рятувальних робіт при стихійних лихах, аваріях і катастрофах. — М., 1990.

14. 14.Попередження надзвичайних ситуацій / Під редакцією генерал-лейтенанта В.Ф. Гречанінова. — К., 1997.

15. 15.Справочник по гражданской обороне. Кол. авторов. — M.- Воеииздат, 1978.

16. 16.Справочные данные о чрезвычайных ситуациях техногенного, природного и экологического характера. В 3-х частях. — М., 1990.

17. 17.Управление граждпнской обороной / Под ред. АЛ. Безлтосова. — М.: Воениздат, 1986.

18. 18.Чорнобильська аварія. Події. Факти. Цифри / Під керівництвом генерал-лейтенанта М. С. Бондарчука. Штаб ЦО України. -К., 1990.