Проектування сівозмін, системи обробітку грунту та заходи боротьби з бур «янами в господарстві ПСП «Іскра» Братського району Миколаївської області
Відтворення родючості можливе різними заходами, які впливають на грунт і забезпечують систематичне поліпшення його агрохімічних властивостей. Проводять агротехнічні заходи. Звичайна зональна агротехніка — відвальна оранка під пар, кукурудзи на зерно, соняшник, без відвальний обробіток під озимі та ярі зернові. Застосовують хімічну меліорацію, вносять фосфор-гіпс 0,2 т/га один раз в 4−5 років… Читати ще >
Проектування сівозмін, системи обробітку грунту та заходи боротьби з бур «янами в господарстві ПСП «Іскра» Братського району Миколаївської області (реферат, курсова, диплом, контрольна)
МІНІСТЕРСТВО АГРАРНОЇ ПОЛІТИКИ УКРАЇНИ МИКОЛАЇВСЬКИЙ ДЕРЖАВНИЙ АГРАРНИЙ УНІВЕРСИТЕТ Кафедра землеробства
Курсова робота
на тему:
«Проектування сівозмін, системи обробітку грунту та заходи боротьби з бур’янами в господарстві ПСП „Іскра“ Братського району Миколаївської області»
Виконав: студент групи, А 3/3
агрономічного факультету Лагно О.М.
Перевірив: доцент Кошовий О.В.
МИКОЛАЇВ — 2010
Зміст
Вступ
1. Природно-кліматичні відомості про господарство
1.1 Загальні відомості про господарство
1.2 Кліматичні умови
1.3. Характеристика ґрунтового покриву
1.4. Земельні угіддя
2. Проектування сівозмін
2.1. Наукові основи сівозмін
2.2. Удосконалення структури посівних площ і системи сівозмін
2.3. Проектування сівозмін
2.4. Характеристика існуючих сівозмін господарства
2.5. Науково обґрунтована система сівозмін для господарства
2.6. Оцінка ефективності сівозмін
2.7. Освоєння нових сівозмін
3. Система обробітку грунту в польовій сівозміні
4. Система захисту рослин від бур’янів у сівозміні
Висновки та пропозиції
Список літератури
Вступ
Землеробство — галузь сільськогосподарського виробництва. Воно забезпечує продуктами харчування, тваринництво-кормами, а ряд галузей переробної промисловості сировиною. Це дуже давня і складна сфера людської діяльності.
Як наукова дисципліна землеробство вивчає раціональні методи використання землі захисту її від ерозійних процесів, ефективне регулювання забезпечення вирощування сільськогосподарських культур факторами життя.
Визначальною складовою всієї системи землеробства є сівозміна. Саме на базі сівозміни розробляються й реалізуються системи обробітку ґрунту, застосування добрив та захисту культур від шкідників, хвороб і бур’янів. Крім того сівозміна відображає провідні напрямки господарської діяльності людини на землі, які забезпечують максимальний рівень рентабельності. В кожній ґрунтово-кліматичній зоні в структурі посівних площ найбільшу частину займають ті сільськогосподарські культури, для яких найбільш сприятливими є кліматичні умови.
Основними завданнями сучасного землеробства як галузі наукових знань є :
— підвищення ефективності використання в кожній ґрунтово-кліматичній зоні наявних агрометеорологічних ресурсів;
— розробка екологічно безпечних методів застосування сучасних факторів інтенсифікації;
— підвищення родючості грунту з уникненням розвитку ерозії та його забруднення;
— систематичне підвищення якості продукції землеробства і належне економічне обґрунтування всіх ланок системи землеробства.
Метою курсової роботи є розробка проекту обґрунтованої системи сівозмін, систем обробітку ґрунту та захисту вирощуваних культур від бур’янів в умовах ПСП «Іскра» Братського району Миколаївської області.
1. Природно-кліматичні ресурси господарства
1.1 Загальні відомості про господарство
ПСП «Іскра» Братського району, Миколаївської області розміщене у Північному Степу від обласного центра — м. Миколаїв господарство знаходиться на відстані 132 км, від районного центру — м. Первомайськ та найближчої залізничної станції - Первомайськ — 10 км, а до найближчого хлібопекарного пункту Братського елеватора — 12 км. Кількість населених пунктів — 1 — с. Костувате. Спеціалізація — зерно-м'ясо-молочна.
Експлікація земельних угідь представлена у таблиці 1.
Таблиця 1.
Розподіл земель між виробничими підрозділами або орендними колективами
Угіддя | Всього по господарству | По підрозділам | |
№ 1 | |||
Всього земель | |||
В т.ч. с/г угідь | |||
Рілля | |||
Лісосмуги | |||
Сади | |||
Інші землі | |||
Кількість сівозмін, у т.ч. по типам і видам: | |||
— польова | |||
— польова | |||
— кормова | |||
1.2 Кліматичні умови
За даними Первомайської метеостанції метеорологічні умови у зоні діяльності господарства характеризують такими показниками.
Таблиця 2.
Метеорологічні умови в зоні діяльності господарства
Показник | Місяць | Сума за рік | ||||||||||||
Сума атмосферних опадів, мм | ||||||||||||||
Середня температура повітря, оС | — 4 | — 3,1 | 1,6 | 8,8 | 15,8 | 19,7 | 22,4 | 21,4 | 16,4 | 3,5 | — 1,5 | 9,2 | ||
Сума температур більше 5оС | ||||||||||||||
Сума температур більше 10 оС | ||||||||||||||
Строк настання перших осінніх заморозків | ІІІ дек. 09 | |||||||||||||
Строк останніх весняних заморозків | І дек. 05 | |||||||||||||
Тривалість вегетаційного періоду | ||||||||||||||
Гідротермічний коефіцієнт | 0,8 | |||||||||||||
Кількість днів зі сніговим покровом | ||||||||||||||
Середня висота снігового покрову, см | ||||||||||||||
Середні запаси продуктивної вологи в шарі 0−100см навесні | ||||||||||||||
Кількість днів з відносною вологістю 30% та менше | ||||||||||||||
Дивлячись на наші дані, клімат має свої негативні риси, які несприятливі для вирощування сільськогосподарських культур: високі температури влітку, а іноді і весною, які сильно висушують грунт; суховії, які знижують врожайність і нерідко призводять до часткової загибелі посівів; сильні зимові вітри, що здувають, і без того незначний сніговий покрив з відкритих місць у балки; циклонні зливи влітку, що змивають родючий шар грунту і посилюють процеси ерозії на схилах балок.
І все ж загалом і в цілому клімат сприятливий для вирощування багатьох сільськогосподарських культур.
1.3 Характеристика ґрунтового покриву
Рельєф території господарства рівнинний, з невеликими пониженнями.
Таблиця 3.
Ґрунтовий покрив господарства
Тип, підтип, агровиробнича група, ґрунтова відміна | Площа, га | Процент від площі землекористування | |
1.Чорнозем звичайний мало гумусний слабо змитий пилувато-легкоглинистий на лесах | 60,7 | 9,1 | |
2.Чорнозем звичайний малопотужний мало гумусний середньо змитий пилувато-легкоглинистий на лесах | 299,4 | 45,0 | |
3.Чорнозем звичайний малопотужний мало гумусний сильнозмитий пилувато-легкоглинистий на лесах | 6,7 | 1,0 | |
4.Чорнозем звичайний малопотужний мало гумусний середньо змитий піщано-важко суглинковий на лесах | 23,1 | 3,5 | |
5.Чорнозем звичайний малопотужний мало гумусний намитий піщано-важко суглинковий на лесах | 15,7 | 2,4 | |
6.Чорноземи слабо змиті пилувато-легкоглинисті на щільних глинах | 8,8 | 1,3 | |
7.Чорноземи середньо змиті середньо глинисті на щільних глинах | 5,3 | 0,8 | |
8.Чорноземи щебенюваті середньо змиті крупнопилувато-важкосуглинкові на продуктах вивітрювання гранітів | 2,5 | 0,4 | |
9.Чорноземи щебенюваті середньо змиті крупнопилувато-важкосуглинкові на продуктах вивітрювання гранітів з виходами гранітів | 49,9 | 7,5 | |
10.Лучно-чорноземні намиті пилувато-легкоглинисті на гумусованому делювії | 7,2 | 1, | |
11.Лучно-чорноземні намиті середньо солончакові пилувато-легкоглинисті на гумусованому делювії | 1,5 | 0,2 | |
12.Лучні потужні вилугувані важко суглинкові на гумусованому делювії | 17,3 | 26,0 | |
13.Лучно-болотні сильно солончакові легко глинисті на оглеєному лесі | 6,2 | 0,9 | |
14.Лучно-болотні слабо солончакові легко глинисті на алювіально-делювіальних відкладення | 2,0 | 0,3 | |
Таблиця 4.
Характеристика основних грунтів господарства
Показник | Ґрунтова відміна (№) | ||||
Гумусовий горизонт, см | 60−65 | 63−70 | 50−55 | 52−57 | |
Вміст гумусу в шарі 0−30 см, % | 4,8 | 4,5 | 4,2 | 4,3 | |
Механічний склад | легко глинистий | легко глинистий | легко глинистий | середньо глинистий | |
рН сольове | 6,4 | 6,7 | 6,7 | 6,6 | |
Коефіцієнт структурності 0−30 см шару грунту | 2,23 | 1,81 | 1,35 | 1,16 | |
Вміст водотривких агрегатів у шарі 0−30 см, % | |||||
Щільність орного шару грунту, г/см3 | 1,15 | 1,18 | 1,22 | 1,25 | |
Гідролітична кислотність, мг на 100 г грунту | 1,7 | 1,9 | 2,0 | 2,2 | |
Сума вбирних основ, мг на 100 г грунту | 37,5 | 36,5 | 32,4 | 31,5 | |
Вміст Р, мг/100г грунту | 6,7 | 7,1 | 8,8 | 8,5 | |
Вміст К, мг/100г грунту | 25,0 | 18,0 | 25,0 | 23,0 | |
Оцінка грунту по виду рухомих форм: | |||||
N | дуже низька | дуже низька | дуже низька | дуже низька | |
Р | середня | середня | середня | середня | |
К | висока | висока | висока | висока | |
Бонітет, бал богара | |||||
Відтворення родючості можливе різними заходами, які впливають на грунт і забезпечують систематичне поліпшення його агрохімічних властивостей. Проводять агротехнічні заходи. Звичайна зональна агротехніка — відвальна оранка під пар, кукурудзи на зерно, соняшник, без відвальний обробіток під озимі та ярі зернові. Застосовують хімічну меліорацію, вносять фосфор-гіпс 0,2 т/га один раз в 4−5 років. Вносять органічні і мінеральні добрива. При внесенні органічних добрив збільшується вміст гумусу, поліпшуються фізичні властивості грунту і умови життєдіяльності мікроорганізмів, збільшується вміст поживних речовин.
1.4 Земельні угіддя
Таблиця 5.
Земельні угіддя господарства та їх трансформація
Назва угідь | Площа, га | ||
Існуюча | Вдосконалена | ||
Загальна земельна площа | |||
В т.ч. рілля | |||
Всього с/г угідь | |||
Лісосмуги | |||
Сади | |||
Інші землі | |||
Трансформація земельних угідь не проводиться, тому що в цьому на даний момент немає необхідності.
2. Проектування сівозмін
2.1 Наукові основи сівозмін
Сівозміна — це науково обґрунтоване чергування с/г культур і парів у часі. Щорічна або періодична зміна культур і чистого пару — це чергування у часі. Почергове щорічне вирощування культур на полях земельного масову сівозміни — це чергування на території. На кожному полі культури чергуються у часі. Розробка і запровадження сівозміни пов’язані зі спеціалізацією господарства і планом на продаж с/г продукції.
Перелік культур і парів у порядку їх чергування називається схемою сівозміни. Період, протягом якого культури і пар проходять через кожне поле в послідовності, передбаченій схемою, називається ротацією сівозміни. Тривалість її зумовлюється кількістю полів у сівозміні. Ротаційна таблиця — це план розміщення культури і чистого пару на полях і рокам на період ротації. сівозміна господарство рослина бур’ян Культури, які вирощуються на одному і тому самому полі не довше 8 років називають повторним, а понад 8 років беззмінними. Монокультура — це або беззмінна культура, або культура, яка вирощується у сівозміні. Чергуючись лише з чистим паром. Проміжна культура — культура, що вирощується в інтервалі часу, вільного від вирощування основної культури.
Сівозміни діляться на типи і види. Тип — визначається основним видом продукції, що вирощується в даній сівозміні (польовій, кормовій, спеціальній). Вид сівозміни визначається співвідношенням с/г культур і парів.
При повторному і беззмінному вирощуванні продуктивність с/г культур зменшується, що має ряд причин, з’ясування яких дає змогу встановити наукові основи сівозмін. Такі причини Д. М. Прянишников об'єднав у 4 групи: хімічні, фізичні, біологічні та економічні.
Хімічні причини. Правильне чергування культур у сівозміні поліпшує живлення рослин зольними елементами і азотом. Наприклад, різні культури споживають з грунту поживні речовини у неоднаковому співвідношенні; після деяких культур у грунті залишається неоднакова кількість поживних речовин; інші культури споживають поживні речовини зі слаборозчинних сполук у грунті; бобові культури збагачують грунт азотом; при вирощуванні культур і сівозміні краще використовуються поживні речовини з добрив, що поліпшує загальні умови росту і розвитку рослин; для збільшення вмісту органічних речовин у грунті важливе значення мають кореневі і післязбиральні рештки рослин.
Фізичні причини мають значення на: вміст водотривких агрегатів, запаси вологи в грунті; кожна культура має певну ґрунтозахисну здатність — найбільшу багаторічні трави, озимі, найменшу — просапні, пар — не захищає грунт, деградація фізичних властивостей під просапними культурами.
Біологічні причини: зумовлюють чергування через різне відношення культур до бур’янів, шкідників та хвороб. Сівозміна має велике значення і для просторової ізомерії культур — запобігає перехресному запиленню і ураженню інфекціями та шкідниками.
Економічні причини. Сівозміна забезпечує більш продуктивне використання протягом року трудових ресурсів і техніки, підвищується ефективність всіх агротехнічних заходів.
Сівозміни дають змогу підвищити урожайність культур, а відповідно і збільшити прибутки господарства.
Попередниками в господарстві є: для озимої пшениці - чистий пар, кукурудза на силос, горох, зернобобові сумішки; для гороху — озимі зернові, ярий ячмінь, культури на зерно та силос; для кукурудзи на зерно та силос — ярий ячмінь; для соняшника — озима пшениця, ярий ячмінь, кукурудза на зерно.
Впровадження науково обґрунтованих сівозмін в господарстві, ефективних для даної зони врахування ґрунтово-кліматичних умов, біологічних особливостей рослин, економічних і технічних можливостей господарства, дає можливість збільшувати кількість та якість с/г культур, в продукції рослинництва, раціонально використовувати земельні угіддя господарств.
Залежно від реакції на повторне вирощування культури поділяються на такі групи:
1) дуже чутливі, урожайність яких у повторних посівах або при частому поверненні на попереднє місце у сівозміні різко знижується (цукрові буряки, льон-довгунець, соняшник);
2) середньо чутливі, урожайність яких при повторному вирощуванні знижується мало і при науково обґрунтованій агротехніці їх можна вирощувати два роки підряд (озимі зернові, овес, ячмінь);
3) мало чутливі, здатні забезпечувати досить високу врожайність впродовж кількох років при повторному вирощуванні (бавовник, картопля, коноплі, кукурудза, рис).
Щоб забезпечити кращими попередниками (насамперед провідні культури), при розміщенні культури у сівозміні слід виходити з господарсько-економічних та природних умов. Після збирання попередника має бути достатньо часу для обробітку грунту під наступну культуру, внесення добрив і виконання інших заходів.
Для озимих хлібів кращими попередниками є пари, зернобобові, кукурудза на силос. Крім того в зоні достатнього зволоження і на зрошенні високу продуктивність озимі хліби мають при їх розміщенні в сівозмінах по пласту багаторічних бобових трав, але при цьому важливим моментом є те, щоб ці трави були не старшими від 3 — 4 років використання, інакше ефект буде втрачено через значну забур’яненість вивідних полів з багаторічними травами.
Серед ярих зернових культур найвибагливішою до родючості грунту і його очищення від бур’янів є яра пшениця. На відміну від інших ярих зернових їй притаманні слабка кущистість і недостатній розвиток вторинної кореневої системи, тому вона може конкурувати навіть з більшістю мало річних бур’янів. З огляду на відзначені обставини кращими попередниками для ярих зернових є просапні культури, чисті від бур’янів. Однак з посиленням посушливості клімату часто, особливо під яру пшеницю доводиться відводити чисті пари. Цінними попередниками для ярих зернових є також зернобобові, які з одного боку заглушують бур’яни, а з іншого позитивно впливають на забезпечення грунту поживними речовинами.
Для просапних культур кращими попередниками є чисті від бур’янів просапні. Разом з тим, цілком можливо розміщувати їх і після озимих та ярих зернових.
Основою проектування і удосконалення сівозмін є структура посівних площ. При визначенні структури посівних площ враховують ґрунтово-кліматичні умови, які обумовлюють можливості вирощування тих чи інших культур, спеціалізацію господарства, потребу в забезпеченості суміжних галузей виробництва.
Різні культури неоднаково реагують на беззмінне вирощування за даними Рожденственского Б. М. найбільш чутливі до беззмінного вирощування ячмінь, цукровий буряк, яра пшениця, менш чутливі озима пшениця, кукурудза, просо. У дослідах на Носівському відділенні Чернігівської дослідної станції найчутливішими до сівозміни були цукрові буряки, озима пшениця, кукурудза та картопля, а при застосуванні добрив ячмінь і овес забезпечує одержання стабільних врожаїв і при тривалому (10 років) вирощуванні.
У дослідах Миронівського науково-дослідного інституту селекції та насінництва пшениці урожайність озимої пшениці і кукурудзи в беззмінних посівах була на 35 — 45% нижчою ніж у сівозміні, а врожайність у цукрових буряків зменшувалась в 2,5 рази і більше. При цьому мінеральні і органічні добрива лише послабили негативну дію беззмінної культури, але врожайність була нижчою, ніж у сівозміні без добрив.
2.2 Удосконалення структури посівних площ і системи сівозмін
Основою проектування і удосконалення сівозмін є структура посівних площ. При визначенні структури посівних площ враховують ґрунтово-кліматичні умови, які обумовлюють можливості вирощування тих чи інших культур, спеціалізацією господарства, потребу в забезпеченості суміжних галузей виробництва.
Таблиця 6.
Структура посівних площ і розподіл культур по сівозмінах
Культури | Існуюча | Перспективна | |||
Площа, га | % | Площа, га | % | ||
Земля в обробітку (площа посіву-пари) | |||||
Чисті пари | 11,6 | ||||
Зернові - всього | 77,4 | ||||
В т.ч. озимі | |||||
З них: пшениця | |||||
В т.ч. ярі | |||||
З них: ячмінь | |||||
Кукурудза | -; | -; | |||
Зернобобові | |||||
З них: горох | |||||
соя | |||||
В т.ч. соняшник | |||||
Кормові - всього | -; | -; | |||
Люцерна | -; | -; | |||
Кукурудза МВС | |||||
Однорічні трави — всього | -; | -; | |||
З них: ярі бобово-злакові сумішки | -; | -; | |||
2.3 Проектування сівозмін
Після встановлення з економічним і агротехнічним обґрунтуванням структури посівних площ визначають кількісні характеристики сівозмін, виходячи з дотримання таких принципів:
— кожна культура чи група культур, подібних за біологією та агротехнікою повинні займати одне чи кілька цілих полів зі зведенням до мінімуму кількості збірних полів;
— форма і розміри поля повинні задовольняти вимогам механізованих робіт;
— допустиме відхилення за площею між полями в межах 5%, а в окремих випадках — до 10%;
— схема чергування культур у сівозміні на підставі експериментально встановлених кращих та допустимих попередників.
2.4 Характеристика існуючих сівозмін господарства
За станом на 2010 рік діють такі сівозміни.
Польова сівозміна № 1 (існуюча)
№ п/п | Культура | Площа, га | Структура, % | |
1. | Пар | 14,2 | ||
2. | Озима пшениця | 13,7 | ||
3. | Озима пшениця | 14,8 | ||
4. | Кукурудза на зерно | 13,9 | ||
5. | Озима пшениця | 14,4 | ||
6. | Кукурудза на силос | 14,7 | ||
7. | Ярий ячмінь | 14,3 | ||
Загальна площа сівозміни 1149 га. Середній розмір поля 164,1 га
Польова сівозміна № 2 (існуюча)
№ п/п | Культура | Площа, га | Структура, % | |
1. | Пар | 10,4 | ||
2. | Озима пшениця | 11,6 | ||
3. | Озима пшениця | 10,7 | ||
4. | Кукурудза на зерно | 11,4 | ||
5. | ЗБС на ЗК | 10,5 | ||
6. | Ярий ячмінь | 11,0 | ||
7. | Горох | 11,5 | ||
8. | Ярий ячмінь | 11,7 | ||
9. | Соняшник | 11,2 | ||
Загальна площа сівозміни 1089 га. Середній розмір поля 121 га.
Кормова сівозміна № 3 (існуюча)
№ п/п | Культура | Площа, га | Структура, % | |
1. | Люцерна | 16,1 | ||
2. | Люцерна | 16,9 | ||
3. | Озима пшениця | 16,7 | ||
4. | Озима пшениця | 16,0 | ||
5. | Кукурудза на силос | 17,1 | ||
6. | Ярий ячмінь з підс. люцерни | 17,2 | ||
Загальна площа сівозміни 1048 га. Середній розмір поля 174,6 га.
2.5 Науково обґрунтована система сівозмін для господарства
Польова сівозміна № 1 (вдосконалена)
№ п/п | Культура | Площа, га | Структура, % | |
1. | Пар | 14,2 | ||
2. | Озима пшениця | 13,7 | ||
3. | Озима пшениця | 14,8 | ||
4. | Кукурудза на силос | 13,9 | ||
5. | Горох | 14,4 | ||
6. | Ярий ячмінь | 14,7 | ||
7. | Соняшник | 14,3 | ||
Загальна площа сівозміни 1149 га. Середній розмір поля 164,1 га.
Польова сівозміна № 2 (вдосконалена)
№ п/п | Культура | Площа, га | Структура, % | |
1. | Пар | 10,4 | ||
2. | Озима пшениця | 11,6 | ||
3. | Кукурудза на зерно | 10,7 | ||
4. | Горох | 11,4 | ||
5. | Озима пшениця | 10,5 | ||
6. | Кукурудза на силос | 11,0 | ||
7. | Ярий ячмінь | 11,5 | ||
8. | ЗБС на ЗК | 11,7 | ||
9. | Соняшник | 11,2 | ||
Загальна площа сівозміни 1089 га. Середній розмір поля 121 га.
Кормова сівозміна № 3 (вдосконалена)
№ п/п | Культура | Площа, га | Структура, % | |
1. | Люцерна | 16,1 | ||
2. | Люцерна | 16,9 | ||
3. | Озима пшениця | 16,7 | ||
4. | Кукурудза на силос | 16,0 | ||
5. | Озима пшениця | 17,1 | ||
6. | Ярий ячмінь з підс. люцерни | 17,2 | ||
Загальна площа сівозміни 1048 га. Середній розмір поля 174,6 га.
Характеризуючи освоєну в господарстві систему сівозмін варто відзначити в першу чергу такі їх особливості як висока насиченість посівами озимої пшениці та соняшника, що з точки зору підтримання сприятливого фіто санітарного стану грунту є явищем негативним і виправдане лише у зв’язку з особливостями попиту на ринку рослинницької продукції. При цьому із сівозмін практично повністю виключено зернобобові культури та багаторічні бобові трави, що спричиняє до значного погіршення структури попередників такої провідної продовольчої культури як озима пшениця. Відзначені недоліки необхідно усунути, хоча, зважаючи на економічні умови виникає необхідність з багатьма недоліками ще деякий час миритись.
На мою думку, сівозміни достатньо насичені інтенсивними культурами, але застарілі, складені без врахувань сучасного технічного прогресу: наявність великої кількості нової техніки, нові гербіциди, інсектициди, нові технології обробітку грунту. Тому їх необхідно вдосконалити.
Запровадження нової системи сівозмін приведе до повної зміни в структурі посівних площ.
2.6 Оцінка ефективності сівозмін
Таблиця 7.
Порівняльна ефективність існуючої та нової сівозміни
№ п/п | Культура | Площа, га | Ресурсна врожайність, ц/га | Валовий збір, т | Збір, к.о., т | Вміст енергії в урожаї, МДж | |||
Осн. продукції | Побічн продукції | Осн. продукції | Побічн. продукції | ||||||
Існуюча сівозміна | |||||||||
1. | Пар | —; | —; | —; | —; | —; | —; | ||
2. | Озима пшениця | 25,2 | 3225,6 | 4838,4 | 3806,2 | 1257,9 | 52 899,8 | ||
3. | Озима пшениця | 20,2 | 2383,6 | 3575,4 | 2812,6 | 929,6 | 39 091,0 | ||
4. | Кукурудза на зерно | 23,2 | |||||||
5. | ЗБС на ЗК | 106,4 | 12 342,4 | —; | 2221,6 | —; | 50 603,8 | ||
6. | Ярий ячмінь | 25,5 | 5682,8 | 3488,4 | 1875,3 | ||||
7. | Горох | 16,8 | 2116,8 | 3175,2 | 2540,2 | 952,6 | 37 467,4 | ||
8. | Ярий ячмінь | 25,5 | 2983,5 | 5540,8 | 3401,2 | 1828,5 | 48 929,4 | ||
9. | Соняшник | 11,8 | 1463,2 | 2194,8 | 1243,7 | 1207,1 | 21 070,1 | ||
Всього по сівозміні: | 16 669,5 | 29 357,4 | 23 341,9 | 294 331,7 | |||||
В середньому на 1 га сівозмінної площі | 15,3 | 26,9 | 21,4 | 8,9 | 586,2 | ||||
Нова сівозміна | |||||||||
1. | Пар | —; | —; | —; | —; | —; | —; | ||
2. | Озима пшениця | 25,2 | 3225,6 | 4838,4 | 3806,2 | 1257,9 | 52 899,8 | ||
3. | Кукурудза на зерно | 23,5 | 4159,5 | 3660,4 | 1580,6 | 41 872,3 | |||
4. | Горох | 16,8 | |||||||
5. | Озима пшениця | 30,2 | 3503,2 | 5254,8 | 4133,8 | 1366,2 | 57 452,5 | ||
6. | Кукурудза на силос | 156,8 | —; | 3763,2 | —; | 77 145,6 | |||
7. | Ярий ячмінь | 21,3 | 2683,8 | 4984,2 | 3059,5 | 1644,8 | 44 014,3 | ||
8. | ЗБС на ЗК | 106,4 | 12 448,8 | —; | 2240,8 | —; | 51 040,1 | ||
9. | Соняшник | 11,8 | 1463,2 | 2194,8 | 1243,7 | 1207,1 | 21 070,1 | ||
Всього по сівозміні : | 14 285,6 | 24 581,7 | 24 427,6 | 8001,6 | 382 664,7 | ||||
В середньому на 1 га сівозмінної площі : | 13,1 | 22,6 | 22,4 | 7,3 | 351,4 | ||||
Істотні зміни у схемі нової сівозміни призведуть до деякого зменшення валового збору рослинницької продукції, але разом з тим, забезпечують її переваги над існуючою за збором кормових одиниць та енергії з врожаєм вирощуваних культур. Крім того, включення до схеми сівозміни олійних культур сприятиме підвищенню економічної ефективності рослинництва. Все це дає підстави для впровадження нової сівозміни.
2.7 Освоєння нових сівозмін
Таблиця 8.
План освоєння нової сівозміни
№ поля | Площа га | Попередній рік | Пот очний рік | Перший рік переходу | Рік освоєння | |||||
К-ра | Площа га | К-ра | Площа га | К-ра | Площа га | К-ра | Площа га | |||
Оз. пш. | Кук. на з. | Горох | Оз. пш. | |||||||
ЗБС на ЗК | Яр. ячм. | ЗБС на ЗК | Соняшн | |||||||
Яр. ячм. | Горох | Оз. пш. | Кук. на сил. | |||||||
Пар | Оз. пш. | Кук. на з. | Горох | |||||||
Кук. на з. | ЗБС на ЗК | Яр. ячм. | ЗБС на ЗК | |||||||
Горох | Яр. ячм. | Кук. на сил. | Яр. ячм. | |||||||
Оз. пш. | Оз. пш. | Соняшн | Пар | |||||||
Яр. ячм. | Соняшн. | Пар | Оз. пш. | |||||||
Соняшн. | Пар | Оз. пш. | Кук. на з. | |||||||
Таблиця 9.
Ротаційна таблиця освоєної польової сівозміни
№ поля | Схема чергування к-р у сівозміні | Рік ротації | ||||||||||
Пар | Оз. пш. | Кук. на сил. | Яр. ячм. | ЗБС на ЗК | Соняшн | Пар | Оз. пш. | Кук. на з. | Горох | Оз. пш. | ||
Оз. пш. | Соняшн | Пар | Оз. пш. | Кук. на з. | Горох | Оз. пш. | Кук. на сил. | Яр. ячм. | ЗБС на ЗК | Соняшн | ||
Кук. на з. | Кук. на сил. | Яр. ячм. | ЗБС на ЗК | Соняшн. | Пар | Оз. пш. | Кук. на з. | Горох | Оз. пш. | Кук. на сил. | ||
Горох | Горох | Оз. пш. | Кук. на сил. | Яр. ячм. | ЗБС на ЗК | Соняшн | Пар | Оз. пш. | Кук. на з. | Горох | ||
Оз. пш. | ЗБС на ЗК | Соняшн. | Пар | Оз. пш. | Кук на з. | Горох | Оз. пш. | Кук. на сил. | Яр. ячм. | ЗБС на ЗК | ||
Кук. на с. | Яр. ячм. | ЗБС на ЗК | Соняшн. | Пар | Оз. пш. | Кук на з. | Горох | Оз. пш. | Кук. на сил. | Яр. ячм | ||
Яр. ячм. | Пар | Оз. пш. | Кук. на з. | Горох | Оз. пш. | Кук на сил. | Яр. ячм. | ЗБС на ЗК | Соняшн. | Пар | ||
ЗБС на ЗК | Оз. пш. | Кук. на з. | Горох | Оз. пш. | Кук на сил. | Яр. ячм. | ЗБС на ЗК | Соняшн. | Пар | Оз. пш. | ||
Соняшник | Кук. на з. | Горох | Оз. пш. | Кук. на сил. | Яр. ячм | ЗБС на ЗК | Соняшн. | Пар | Оз. пш. | Кук на з. | ||
В даному підрозділі складено план освоєння сівозміни та ротаційна таблиця освоєної польової сівозміни. Для переходу до нової сівозміни необхідний період, на який складається план освоєння запропонованої сівозміни. На початку освоєння сівозміни культури групуються на полях і розміщуються всі культури згруповані на полях відповідно до схеми чергування культур у сівозміні.
3. Системи обробітку грунту в польовій сівозміні
Система обробітку грунту — це сукупність науково обґрунтованих заходів обробітку грунту, які виконуються у певній послідовності для створення оптимальних умов росту рослин і отримання високих врожаїв у конкретних природних умовах.
Науково обґрунтована сукупність систем обробітку грунту для кожного поля сівозміни складає систему обробітку грунту в сівозміні. При сучасному обробітку грунту системи мають бути енергота ресурсозберігаючими, ґрунтозахисними, нероздільно пов’язаними з іншими елементами прогресивної технології вирощування сільськогосподарських культур.
Система обробітку грунту у полях сівозміни розробляється на рік освоєння з обов’язковим врахуванням вимог культур, які вирощуються, ґрунтово-кліматичних умов, а також в залежності від типу і ступеня забрудненості. Система обробітку грунту сівозміни представлена нижче у таблиці.
Таблиця 11
Якісна оцінка основних заходів обробітку грунту та сівби культур
Назва заходу | Показники якості | Строк визначення | |
Лущення грунту (стерні) | 1. Строк виконання 2. Дотримання заданої глибини ±1 см 3. Повнота підрізання бур’янів 0−1 шт/м2 4. Вирівняність поверхні 2−3 см 5. Ступінь загортання решток 2−3 шт/м2 | Одночасно зі збиранням попередника | |
Оранка | 1. Дотримання глибини ±1 см 2. Рівномірність глибини 3. Гребенистість 5−7 см 4. Брилуватість ‹ 10% 5. Вирівняність поля 2−3 см 6. Загортання рослинних решток і добрив 100% | Після проведення заходу через 2−3 дні | |
Безполицеве розпушування | 1. Дотримання заданої глибини ±1 см 2. Збереження рослинних решток 2−3 шт/м2 3. Підрізання бур’янів 0−1 шт/м2 4. Рівномірність глибини розпушування 5. Брилуватість ‹ 10% 6. Повне перекриття суміжних проходів | Після проведення обробітку через одну добу | |
Щілювання зябу | 1. Дотримання встановленої глибини ±1 см 2. Відхилення між стиковими щілинами ±15 см 3. Пошкодження рослин при щілюванні | Після виконання заходу через 2−3 дні | |
Ранньовесняне боронування | 1. Термін виконання 2. Наявність грудок більше 5 см 3. Вирівняність поверхні (висота гребенів) 2−3 см 4. Руйнування ґрунтової кірки 5. Дотримання заданої глибини±1 см 6. Знищення проростків і сходів бур’янів 90−100 шт/м2 | Після проведення заходу через одну добу | |
Передпосівна культивація | 1.Строки і глибина обробітку ±1 см 2.Вирівняність поверхні 2−3 см 3.Кількість непідрізаних бур’янів 0 шт 4.Відсутність огріхів ‹1% 5.Створення оптимальних умов для якісного виконання сівби | Після проведення заходу через одну добу | |
Сівба | 1. Глибина загортання насіння 5−7 см 2. Ширина стикового міжряддя ±2 см 3. Дотримання встановленої норми висіву 4. Рівномірність висіву насіння та його розподілу у рядках 94% 5. Прямолінійність рядків при посіві просапних культур 6. Засівання поворотних смуг | Після проведення заходу | |
Післяпосівне коткування | 1. Оптимальне ущільнення грунту 2. Розпушування грунту 3. Вирівняність поверхні 2−3 см | Після проведення обробітку | |
До сходове боронування | 1. Руйнування ґрунтової кірки 2. Знищення 80−90% бур’янів 3. Повне збереження вирощуваної культури | Після проведення заходу через одну добу | |
Після сходове боронування | 1. Руйнування ґрунтової кірки 2. Знищення не менше 85−90% проростків та сходів бур’янів 3. Пошкодження чи присипання культури не більше 1% | Після проведення заходу через одну добу | |
Міжрядний обробіток | 1. Строки проведення 2. Дотримання заданої глибини ±1 см 3. Підрізування бур’янів 80−90% 4. Збереження культурних рослин 100% | Після проведення заходу через одну добу | |
Плоско різна культивація | 1. Строки виконання 2. Глибина та рівномірність ±1 см 3. Знищення бур’янів 80−90% 4. Збереження вологи 80% | Після проведення заходу через одну добу | |
Даний підрозділ характеризує систему обробітку грунту у спроектованій польовій сівозміні. Таблиця 10 є планом проведення заходів обробітку грунту під кожну з культур польової сівозміни, який включає основний, передпосівний та післяпосівний обробіток.
В таблиці для раціонального проведення обробітку заплановано строки їх виконання, глибина, яка відповідає агротехнічним вимогам та наявним у господарстві сільськогосподарським машинам. Якість виконання обробітку грунту має відповідати показникам, які наведені у таблиці 11.
4. Система захисту рослин від бур’янів у сівозміні
Бур’яни у посівах с/г культур є одним з найвпливовіших факторів, що спричиняють до істотного зниження врожайності і якості вирощеної продукції. Бур’яни є більш стійкими до несприятливого впливу довкілля, ніж культурні рослини, а тому, формуючи вегетативну масу, вони погіршують умови існування культурних рослин, перехоплюючи від них світло, вологу, елементи живлення, виступають резерваціями збудників багатьох хвороб культурних рослин та притулком для зимівлі шкідників.
Тому важливо встановити якими бур’янами більше всього засмічуються кожна з вирощуваних культур. Враховуючи ці дані, пороги шкідливості бур’янів та наявності у господарстві засоби, слід розробити заходи ефективної боротьби з бур’янами у кожній сівозміні.
В господарстві поля найбільш засмічені такими бур’янами як осот рожевий та жовтий, берізка польова, лобода біла, щириця звичайна, пирій повзучий, мишій сизий, амброзія полинолиста, грицики, повитиця. Карантинних бур’янів немає. В цілому забур’яненість полів середня.
Таблиця 13
Застосування гербіцидів у польовій сівозміні
№ п/п | Культура | Площа, га | Назва гербіциду | Вміст діючої речовини, % | Рекомендована доза, кг/га (л/га) | Загальна потреба, кг (л) | Спосіб застосування | ||
Д.р. | препарат | ||||||||
1. | Пар | ||||||||
2. | Озима пшениця | ||||||||
3. | Кукурудза на зерно | Канцлер | 0,007 | 0,01 | 1,18 | Обприс-кування | |||
4. | Горох | ||||||||
5. | Озима пшениця | Консул | 0,005 | 0,009 | 1,04 | Обприс-кування | |||
6. | Кукурудза на силос | ||||||||
7. | Ярий ячмінь | Консул | 0,005 | 0,009 | 1,13 | Обприс-кування | |||
8. | ЗБС на ЗК | ||||||||
9. | Соняшник | Стилет | 0,2 | 1,5 | Обприс-кування | ||||
У боротьбі з бур’янами важливо застосовувати інтегровану систему захисту рослин. Найбільше застосовують механічні, хімічні та профілактичні заходи. Механічні і хімічні заходи є досить вартісними, до того ж перший веде до пересихання грунту, а другий залишає негативні побічні наслідки. Отже, ці заходи необхідно застосовувати в оптимальні строки і в оптимальній кількості, щоб зменшити дію на грунт і рослини.
Висновки та пропозиції
Проект нової системи сівозміни передбачає досить високе насичення сівозмін інтенсивними культурами, як соняшник. Разом з тим, значна увага приділяється різноманітності олійних культур та освоєнню їхньої технології вирощування. Все це дозволить істотно збільшити обсяги виробництва високоліквідної продукції рослинництва у господарстві й підвищити його стійкість до негативного впливу коливань попиту на сільськогосподарську продукцію на ринку.
Розроблена система обробітку грунту у сівозміні дозволить чергувати за роками як способи, так і глибину обробітку грунту, чим забезпечувати зниження енерговитрат на його проведення, захист грунтів від розвитку ерозійних процесів і покращення фітосанітарного стану грунтів.
Все це свідчить про доцільність практичної реалізації розробленої у курсовій роботі системи заходів.
Список літератури
1. Білоножко М. А. Рослинництво з основами землеробства. — К.: Урожай, 1983. 232 с.
2. Бугай С. М. Рослинництво. — К.: Вища школа, 1987, 328 с.
3. Воробьев С. А. Земледелие. — М.: Агропромиздат, 1991, 527 с.
4. Ґудзь В. П. Землеробство з основами ґрунтознавства і агрохімії. — К.: Вища школа. 1995, 310 с.
5. Крикунов В. Г. Грунти і їх родючість. — К.: Вища школа. 1993, 287с
6. В. П. Нарциссов. Научные основы систем земледелия. — М.: Колос, 1982.
7. О. О. Собко. Сівозміни — основа інтенсифікації землеробства. — К.: Урожай, 1985.