Молодь і дозвілля

Молодь і дозвілля Виконав:

Чорій Іван Іванович

ЗМІСТ дозвілля молодь соціологія Вступ Розділ 1. Дозвілля як особливість проведення вільного часу

1.1 Сутність поняття дозвілля

1.2 Види та особливості молодіжного дозвілля Розділ 2. Проблеми дозвілля молоді України

2.1 Специфіка дозвілля в життєдіяльності молоді на сучасному

етапі та проблеми, які з цим повязані

2.2 Тенденції розвитку молодіжного дозвілля Висновки Список використаних джерел

ВСТУП Вільний час, є складовою частиною організації життя суспільства і людини. Раціональне використання вільного часу — це об'єднання видів занять, їх активних і пасивних форм, що ефективніше впливає на особистість, розвиток її сутності, фізичних, емоційної, інтелектуальної сфер її життєдіяльності. Дозвілля як частина вільного часу, залучає молодь своєю нерегламентованістю і добровільністю вибору його різних форм, демократичністю, емоційною насиченістю, можливістю поєднати в ньому фізичну й інтелектуальну діяльність, творчу і споглядальну, виробничу й ігрову. Актуальність дослідження. Дозвілля дає можливість сучасній молодій людині розвивати багато сторін своєї особистості, навіть власний талант. Для цього необхідно, щоб до дозвілля ми підходили з позицій свого життєвого завдання, свого покликання — всебічно розвивати власні здібності, свідомо формувати себе.

Для значної частини молодих людей соціальні інститути дозвілля є основними джерелами соціально-культурної інтеграції й особистішої самореалізації. Однак усі ці переваги діяльності сфери дозвілля поки ще не стали надбанням, звичним атрибутом способу життя усієї молоді.

Вільний час українська молодь проводить здебільшого за так званим «пасивним дозвіллям» або на природі. Популярними є й розважальні види дозвілля, які потребують матеріальних витрат: клуби, кафе, кінотеатри. Третина присвячує вільні хвилини своєму хобі. На вибір виду дозвілля впливають рівень освіти і матеріального благополуччя, тип поселення і регіон проживання, стать і вид зайнятості. Селяни частіше проводять час на дискотеках, тому, що там це єдина розвага. Найбідніші респонденти частіше блукають вулицями. Малозабезпечена молодь жодного разу не зазначила, що відвідує концерти класичної й органної музики, виставки та вернисажі, дбає про свою зовнішність і здоров’я, фізичне й духовне вдосконалення. Матеріальний рівень впливає на вибір виду дозвілля, на формування духовної культури. Найнижчим авторитетом у молоді користуються державні культосвітні заклади.

Однак поряд із надзвичайною різноманітністю видів та способів дозвілля існує низка проблем, яка притаманна цій сфері.

Таким чином, вивчення тенденцій і проблем розвитку дозвільної і більш піднесеної діяльності у вільний час, шляхів подолання існуючих суперечностей у цій сфері дає можливість розвивати духовні потреби та інтереси людей і тим самим сприяти зростанню культури використання ними свого вільного часу, гуманізації і демократизації останнього.

Із сказаного випливає актуальність дослідження дозвілля молоді та проблем і тенденцій які з ним пов’язані. З одного боку дозвілля є необхідною складовою для нашого з вами всебічного та гармонійного розвитку. З іншого ж боку ми бачимо, що з розвитком науково-технічного прогресу змінилася і трансформувалася сфера дозвілля, і все частіше під час дозвілля молодь втрачає здатність протистояти впливу негативним тенденціям, що сформувалися в системі молодіжного дозвілля.

У зв’язку з цим особливо актуальним є вивчення нових потреб і цінностей, що формуються в просторі дозвілля, окремих дозвіллєвих видів, визначення ролі й місця дозвілля в житті сучасної молоді.

Мета курсової роботи полягає у вивчені необхідності дозвілля в життєдіяльності молоді, та проблем і тенденцій, які є пріоритетними у цій сфері.

У контексті цієї мети мною були поставлені наступні завдання:

§ Зясувати, що таке дозвілля;

§ Визначити, які види та особливості молодіжного дозвілля;

§ Проаналізувати специфіку дозвілля в життєдіяльності та проблеми, які з цим повязані;

§ Встановити тенденції розвитку молодіжного дозвілля.

Обєктом дослідження є молодь.

Предметом дослідження є проблеми і тенденції молодлі в сфері дозвілля.

Структура роботи: У першому розділі «Дозвілля, як особливість проведення вільного часу» визначено сутність поняття дозвілля, вказано його важливість та необхідність в життєдіяльності молоді, також вказано які види молодіжного дозвілля та особливості його проведення.

У другому розділі «Проблеми дрозвілля молоді України» акцентовано увагу на специфіці дозвілля в життєдіяльності молоді та проблеми, які з цим повязані, встановлено тенденції розвитку молодіжного дозвілля.

Курсова робота побудована за структурно-логічним принціпом і складається зі вступу, двох розділів, висновків та списку викорнистаних джерел.

РОЗДІЛ 1. ДОЗВІЛЛЯ, ЯК ОСОБЛИВІСТЬ ПРОВЕДЕНЯ ВІЛЬНОГО ЧАСУ

1.1 Сутність поняття дозвілля Вільний час, є складовою частиною організації життя суспільства і людини. Раціональне використання вільного часу — це об'єднання видів занять, їх активних і пасивних форм, що ефективніше впливає на особистість, розвиток її сутності, фізичних, емоційної, інтелектуальної сфер її життєдіяльності. Дозвілля, частина вільного (позаробочого) часу, яка залишається у людини після виконання не прикладних непрофесійних обов’язків (пересування на роботу із неї, вживання їжі та інші види побутового самообслуговування). Діяльність, що входить в сферу дозвілля умовно можна розділити на декілька взаємноповязаних груп. До першої з них відноситься навчання, самонавчання в широкому розумінні цього слова, тобто різні форми індивідуального і колективного освоєння культури: відвідування публічно-видовищних заходів і музеїв, читання книг і періодичних видань, прослуховування радіо, перегляд телевізійних передач. Другу найбільш інтенсивно розвинену групу в структурі дозвілля представляють різні форми любительської і суспільної діяльності: самодіяльність і захоплення (хобби), фізична культура і спорт, туризм, екскурсії і т. п. Важливе місце в сфері дозвілля займає спілкування з іншими людьми: розваги з дітьми, дружні зустрічі (вдома, в кафе, на вечірках, відпочинку. т. п.). Частина дозвілля витрачається на пасивний відпочинок. Соціалістичне суспільство веде боротьбу за витіснення із сфери дозвілля різних проявів «антикультури» (алкоголізму, наркоманії, антинародної думки і т. п.) [5, с. 583].

За способами використання часу для дозвілля людей можна розподілити на кілька типів, жоден з який у «чистому» вигляді не існує. Перший тип представлений людьми, які прагнуть у вільний час максимально задовольнити свої духовні потреби в творчості. Другий — пов’язаний з пошуком у вільний час, насамперед розваг. Третій тип репрезентують люди, які віддають значну частину часу своєму будинку, родині, дітям. До четвертого належать люди, які основну частину вільного часу присвячують спорту. Представників п’ятого типу можна назвати активістами. Майже весь вільний час вони віддають громадській роботі. Представники шостого типу присвячують його насамперед придбанню матеріальних благ. Сьомий тип об'єднує людей, діяльність яких має відверто виражений антигромадський характер. І, зрештою, восьмий тип представляють люди, які розглядають вільний час як утечу від життя [4, с. 3].

К. Маркс вважав вільний час основним мірилом скарбів комуністичного суспільства, оскільки воно служить вимогою для всебічного розвитку особистості. В зв’язку з скороченням робочого тижня, розвитком і покращенням системи комунікацій, науково-технічним розвитком, який покращує умови проживання (пральні машинка, мікрохвильові печі і т. п.) і побутового обслуговування час дозвілля постійно зростає. Разом з збільшенням і збагаченням дозвілля змінюється його склад, відбувається перерозподіл маси між основними його функціями. Розумне використання дозвілля у великій мірі служить для відновлення сил кожного із нас, витрачених нами в процесі діяльності і виконання обов’язків, пов’язаних з фізичним і духовним розвитком особистості. В соціалістичному суспільстві в умовах науково-технічного прогресу великої значимості набирає, ще так недавно, незначна функція дозвілля, до того ж вона забезпечує постійне задоволення фізичних і духовних потреб кожної людини, сприяє в подальшому підвищенню продуктивності людини під час фізичних і розумових навантажень, більш швидкому і кращому засвоєнню нових професій і повноцінній участі і житті суспільства [10, с. 217].

Дозвілля як частина вільного часу, залучає молодь своєю нерегламентованістю і добровільністю вибору його різних форм, демократичністю, емоційною насиченістю, можливістю поєднати в ньому фізичну й інтелектуальну діяльність, творчу і споглядальну, виробничу й ігрову. Для значної частини молодих людей соціальні інститути дозвілля є основними джерелами соціально-культурної інтеграції й особистісної самореалізації. Однак усі ці переваги діяльності сфери дозвілля поки ще не стали надбанням, звичним атрибутом способу життя усієї молоді.

1.2 Види та особливосі молодіжного дозвілля Як ми бачимо дозвілля дає можливість сучасній молодій людині розвивати багато сторін своєї особистості, навіть власний талант. Для цього необхідно, щоб до дозвілля він підходив з позицій свого життєвого завдання, свого покликання — всебічно розвивати власні здібності, свідомо формувати себе.

На задоволення культурних потреб молоді, проведення дозвілля значно впливають соціально-економічні фактори: соціальний статус молодих людей та їх батьків, середньодушовий прибуток у родині, майно (власність), наявність вільного часу. При цьому матеріальне становище двояко відбивається на задоволенні культурних потреб — у безпосередній актуальній формі, коли певні соціальні групи молоді вже володіють предметами та способами опанування культури, і в опосередкованій потенційній, коли вони лише володіють реальною можливістю придбати ці предмети й засоби. Аналіз даних, отриманих у ході дослідження, свідчить що нині найпоширенішими технічними засобами є телевізор, магнітофон та радіоприймач. Наявність у продажу широкого спектра простих у користуванні та відносно недорогих любительських фотоапаратів вплинуло на те, що цей технічний засіб не є предметом розкоту, і його має майже кожна друга молода людина незалежно від віку, статі чи освіти. Можемо спостерігати таку тенденцію, що зростання науково-технічного прогресу дедалі впливає на потребу молодих людей у користуванні такими новітніми технічними засобами, як комп’ютер, CD-програвач, відеокамера. І, навпаки, такий уже досить застарілий технічний засіб, як діапроектор уже втратив свою актуальність [2. с, 36].

Якщо проаналізувати систему пріоритетів цінностей дозвілля молоді, то виявляється, що інтелектуальні форми дозвілля посідають лише третє місце, а перше — пасивні форми. Лише 5,6% від загальної кількості опитаних серед занять, якими найчастіше молодь заповнює своє дозвілля назвали «відвідування музею», 10,9% - «сходити в театр, на балет, в оперу». Це може бути зумовлено тим, що дуже великі ціни на квитки до театрів зробили їх недоступними для значної більшості молодих людей. І зараз практично єдиним каналом, який забезпечує широкий доступ абсолютної більшості молоді до художніх цінностей вітчизняної та світової культури, стало телебачення, інтернет і частково магнітофон. У наш час вже нікого не здивуєш наявністю такого звичного атрибуту побуту, як телевізор чи комп’ютер і це ніяк не залежить ні від типу поселення, ні від віку та статі. Однак, це відразу відбилося на структурі вільного часу молодих людей, найбільша кількість яких проводить свій вільний час біля екрана комп’ютера та телевізора.

Технікою захоплюється порівняно мало молоді. Вагомішу цінність для молоді представляють можливості спілкування з друзями. Причому протягом останніх років такі цінності, як спілкування, контакти, взаємопорозуміння з людьми залишаються незмінними за рангом. Ця група тісно коригується віком молоді: чим менший вік, тим більше можливостей для спілкування. На спілкування з друзями впливає й матеріальний рівень та сімейний стан: неодружені, з високим рівнем прибутку молоді люди можуть собі дозволити проводити вільний час у колі друзів, у кафе чи барі. Як і раніше, цінності навчання, духовного споживання, освіти і творчості займають провідне місце у свідомості лише незначної частки молоді. Постійне підвищення рівня освіти, творчий самовираз — реалізація таких і подібних їм цінностей потребує не тільки певних нахилів, але й багато часу, відмови від інших можливостей.

Таким чином, кожна з вікових груп молоді має свою власну, відмінну від інших, модель дозвілля та життєвого самовизначення. Перевага гедоністичних і споживацьких установок породжує трансформацію потреб (в умовах нерозвиненого культурного середовища та засилля масової культури), які ведуть до зниження смаків, нового споживання, що посилює первинні потреби. Пасивні форми проведення дозвілля, які мають інформаційно-розважальну спрямованість — прикмета нашого часу. Телевізорта компютервдома і компанія друзів — поза домом поглинають майже весь вільний час молодих людей. Складається враження деякої нерішучості молодого покоління. Наскільки це пов’язано із суспільним настроєм, що переважає, чи з особливостями способу життя цієї соціально-демографічної групи — відповісти непросто. У будь-якому випадку в подоланні такого стану молодими людьми і полягає одна з головних передумов успішного життєвого самовизначення.

У молодіжному середовищі виник своєрідний духовно-ідейний вакуум, пов’язаний з кризою колишньої системи соціальних цінностей і виникненням рис нової соціально-духовної парадигми та відродження національної ментальності. Відсутність соціального ідеалу і втрата минулих стимулів не тільки породжують духовну апатію, а й підсилюють напруження в пошуку життєвих цінностей як стрижня культури особистості.

Одним із виді та особливістю молодіжного дозвілля є домашнє дозвілля юнаків і дівчат, яке потребує коректної участі старших, особливо батьків, їхньої допомоги і контролю. Зручною в цьому відношенні формою виступають поїздки на відпочинок усією родиною й організація дозвілля в сімейних клубах (кооперативах). Відпочинок усією родиною дуже об'єднує і збагачує дітей і батьків. Але, на жаль, він поки що не завжди можливий [4, с. 20].

До однієї з особливостей молодіжного дозвілля відноситься своєрідність середовища його протікання. Батьківське середовище, як правило, не є пріоритетним центром проведення дозвілля молоді. Переважна більшість молодих людей воліють проводити вільний час поза будинком, у компанії однолітків. Коли йдеться про вирішення серйозних життєвих проблем, молоді люди охоче приймають поради і наставляння батьків, але в сфері специфічних дозвіллєвих інтересів, тобто при виборі форм проведення, друзів, книг, одягу вони самостійні. Цю особливість молодіжного віку точно помітив і описав І.В. Бестужев-Лада [3]: «.для молоді „посидіти компанією“ — пекуча потреба, один з факультетів життєвої школи, одна з форм самоствердження. При усій важливості і силі соціалізації молодої людини в навчальному і виробничому колективі, при всій необхідності змістовної діяльності на дозвіллі, при всій масштабності зростання „індустрії вільного часу“ — туризму, спорту, бібліотечної і клубної справи — при всьому цьому молодь уперто „збивається“ в компанії однолітків. Виходить, спілкування в молодіжній компанії - це особлива форма дозвілля». Тяга до спілкування з однолітками зумовлена величезною потребою молоді в емоційних контактах. Її можна розглядати як: необхідну умову життєдіяльності людини і суспільства; джерело творчого перетворення індивіда в особистість; форму передачі знань і соціального досвіду; вихідний пункт самосвідомості особистості; регулятор поводження людей у суспільстві; самостійний вид діяльності.

Ще одним з найпоширеніших серед молоді видів дозвіллєвої діяльності, відпочинку, розваги є дискотека. Вона виступає і як одна з популярних сучасних форм самодіяльної творчості. Вона ставить перед самодіяльним творчим колективом цілий комплекс різноманітних творчих завдань, стимулює прояв організаторських здібностей, відкриває широке поле для технічної творчості, винахідництва, розвиває пізнавальну активність, художнє чуття, музикальність, режисерську інтуїцію, артистизм, навички спілкування тощо. Іншими словами, участь у творчому колективі дискотеки потребує відомого універсалізму. Це робить її одним із засобів формування гармонічно розвинутої особистості. Тому суспільство зацікавлене в тому, щоб самодіяльних дискотек було більше. Але дискотека формує особистість не тільки як учасника творчого колективу. Вона — засіб ідейно-естетичного виховання всіх її відвідувачів. Аудиторія сьогоднішньої дискотеки величезна, вона включає практично ціле покоління молоді, а також людей іншого віку.

Істотною особливістю сучасної дискотеки є її спрямованість на події дня, насамперед на явища музичного життя. Молодь іде на дискотеку, крім усього іншого, ще і заради того, щоб одержати свіжу інформацію про новинки естради, рок-музики, почути не тільки улюблені мелодії, а й нові, одержати кваліфікований коментар, довідатися щось цікаве про співаків, композиторів, групи. Дискотеки стали для молоді своєрідним інформаційним центром молодіжної музики, клубом музичних новин. Диск-жокеї відіграють роль самодіяльних інформаторів, оглядачів, коментаторів. [4, с. 56].

Відмінною якістю культурного молодіжного дозвілля є емоційна забарвленість, наявність привнести в кожну можливість займатися улюбленою справою, зустрічатися з цікавими людьми, відвідувати значимі для себе місця, бути учасником важливих подій.

Друга вимога щодо організації молодіжного дозвілля полягає в тому, що воно, безсумнівно повинно бути різноманітним, цікавим, розважальним і ненав’язливим. Зрозуміло, отут важливі як зміст, так і форма запропонованих занять, розваг, які мають відповідати потребам та інтересам молоді, органічно сприйматися юнаками і дівчатами.

Найбільш зручні форми для цього уже вироблені життям. До них відносяться, насамперед, аматорські об'єднання і клуби за інтересами. Сучасні об'єднання і клуби багатопрофільні: політичні, спортивні, туристичні, здоров’я, аматорів природи, науково-технічної творчості, читачів, самодіяльної пісні, колекціонерів, книголюбів, вихідного дня, молодої родини й інші. Клуб — порівняно невелике об'єднання людей, охоплених загальний інтересом, заняттям. Він є школою навчання, виховання і спілкування. До клубу приходять люди, які бажають досконало опанувати певне заняття, дозвіллєвою кваліфікацією. Деякі клуби й аматорські об'єднання навіть організовують відповідні форми занять. Але клуб за інтересами — це також свого роду вихователь. Може бути, у цьому й полягає головний критерій його діяльності. Справа в тому, що кожний із членів цього об'єднання прагне винести на люди свої знання й уміння. Спілкування в колі однодумців сприяє збагаченню, взаємовихованню. Інтерес до заняття перетворюється в інтерес до людей. Людина прийшла до клубу, щоб навчитися чомусь, а навчившись, не хоче йти, тому що по-справжньому здружилася з людьми. її прив’язує особлива атмосфера рівності, доброзичливості і самодіяльності.

Спостереження за роботою клубних об'єднань переконують: щоб дозвілля стало дійсно привабливим для молоді, необхідно будувати роботу його установ і організацій на інтересах кожної молодої людини. Треба не тільки добре знати сьогоднішні культурні запити молодих, передбачати їхні зміни, а й уміти швидко реагувати на них регулюванням відповідних форм і видів дозвіллєвих занять.

Наступна вимога, пропонована щодо організації і проведення молодіжного дозвілля, повна його деалкоголізація. Жоден вид дозвілля не повинен містити в собі занять і розваг, які прямо або побічно пропагували б споживання спиртних напоїв. Останнім часом молодих людей приваблюють ігри, пов’язані з використанням ігрових автоматів і комп’ютерів. До найбільш привабливих для молоді форм розваг належать: видовища, легка музика, танці, ігри, різноманітні розважальні телепрограми. Зараз, через узвишшя духовних потреб молодих, зростання рівня їхнього утворення, культури, найбільш характерною особливістю молодіжного дозвілля є збільшення в ньому частки духовних форм і способів проведення вільного часу, що поєднують розважальність, насиченість інформацією, можливість творчості і пізнання нового. Такими синтетичними формами організації дозвілля стали саме клуби за інтересами, аматорські об'єднання, сімейні клуби, гуртки художньої і технічної творчості, дискотеки, молодіжні кафе-клуби [2, с. 108].

Набирає силу найсерйозніший спосіб проведення вільного часу, розрахований безпосередньо не на споживання, а на творення культурних цінностей — творчість. Елемент творчості містять у собі багато форм молодіжного дозвілля, причому можливості діяти відкриваються усім без винятку. Але якщо мати на увазі власне творчі форми дозвілля, то їхня суть полягає в тому, що свій вільний час люди присвячують створенню чогось нового.

Вищий зміст щирого дозвілля полягає в тому, щоб наблизити коштовне, улюблене і відокремити, скасувати порожнє, непотрібне. Тут дозвілля для молодої людини перетворюється на спосіб життя, заповнення вільного часу різноманітними, змістовно насиченими висновками діяльності. Основні особливості культурного дозвілля молоді - високий рівень культурно-технічної оснащеності, використання сучасних дозвіллєвих технологій, форм і методів, естетично насичений простір і високий художній рівень дозвіллєвого процесу.

Молодіжне дозвілля, ніби перехоплюючи естафету підліткового дозвілля, закріплює, а багато в чому і закладає в молодій людині такі звички й уміння, які потім цілком визначатимуть його відношення до вільного часу. Саме на цьому етапі життя людини виробляється індивідуальний стиль дозвілля і відпочинку, накопичується перший досвід організації вільного часу, виникає прихильність до тих чи інших занять. У молоді роки визначається і сам принцип організації й проведення вільного часу — творчий або навпаки. Одного понадять мандрівки, іншого — риболовля, третього — винахідництво, четвертого — різноманітні розваги [4, с. 59].

РОЗДІЛ 2. ПРОБЛЕМИ ДОЗВІЛЛЯ МОЛОДІ УКРАЇНИ

2.1 Специфіка дозвілля в життєдіяльності молоді на сучасному етапі та проблеми, які з цим повязані

В останні роки в Україні відбулися радикальні зміни, у всіх сферах суспільного життя, які стали причиною виникнення низки гострих проблем, серед яких і проблеми молоді. Однією зі сфер її життєдіяльності, де найбільш яскраво проявляються наслідки цих трансформацій, є дозвілля. У його просторі помітні зміни всієї системи ціннісних орієнтацій у зв’язку з падінням рівня загальної культури, руйнуванням традиційних норм і цінностей, поширенням елементів спрощеної масової культури. У створених умовах молоді люди втрачають визначеність у виборі лінії нормативної поведінки і, навіть знаючи норми й правила, не завжди додержуються їх. «Розмиваються» стійкі життєві орієнтири молоді, знижується рівень культури її дозвілля. Подібна ситуація характеризується низкою негативних моментів, таких, як настрої безглуздості існування, криміналізація дозвілля, що виявляються в рості молодіжної злочинності, алкоголізмі, наркоманії.

Суперечливість ціннісних орієнтацій у сучасній соціокультурній ситуації призводить до того, що молоді люди втрачають здатність протистояти впливу негативним тенденціям, що сформувалися в системі молодіжного дозвілля. У зв’язку з цим особливо актуальним є вивчення нових потреб і цінностей, що формуються в просторі дозвілля, окремих дозвіллєвих видів, визначення ролі й місця дозвілля в житті сучасної молоді.

На сучасному етапі здійснено низку досліджень, присвячених проблемам молодіжного дозвілля: К. М’яло, Б. Трегубова, А. Запесоцького, А. Файна, В. Суртаєва, В. Лисовського, А. Маршака, Л. Боженко, В. Орлова, І. Бестужев-Лади, Б. Ручкіна, В. Скороходова. Але існує й низка невирішених проблем у галузі вивчення дозвілля молоді.

Особливості культурно-дозвіллєвої діяльності молоді багато в чому зумовлені тими складними й суперечливими процесами, що відбуваються в умовах урбанізації, що зростає, розвитку науково-технічної революції, кризи основних інститутів соціалізації, розриву між соціальною й фізіологічною зрілістю учнів, що збільшується подовженням термінів їхнього навчання. Психофізіологічні й вікові особливості, пов’язані з маргінальним соціальним статусом учнівської молоді, що підсилюється автономізацією її від батьків, а також специфікою становлення підліткової та юнацької самосвідомості, накладають істотний відбиток на характер використання вільного часу.

Особливості молодості (пошукова, творчо-експериментальна активність, схильність до ігрової діяльності, романтизм, підвищена емоційність) складним чином переломлюються в її дозвіллі, що порівняно з дозвіллям інших вікових груп відрізняється найбільшою мобільністю, активністю, розмаїтістю [4, с. 30].

Таким чином, на дозвілля молоді впливають і психологічні особливості віку. Як часто відзначають психологи, поводження молоді зумовлене не тільки її суспільним становищем, але й вразливістю, психічною рухливістю й збудливістю, інтелектуальною мобільністю, перевагою емоцій над розумом та ін. [8, с. 106]. До того ж, як підраховано, молодь має вдвічі-тричі більше вільного часу, чим дорослі люди. От чому деякі дослідники відзначають, і, на наш погляд, зовсім справедливо, що вільний час — проблема молодіжна [9, с. 45].

Однак було б неправильним характеризувати дозвілля молоді в цілому, не відзначаючи того, що й усередині цієї соціально-демографічної групи існує багато особливостей організації дозвіллєвого простору. Навіть коротка, у 4—5 років, дистанція між віковими групами молоді виявляє помітні розходження в ієрархії ціннісної свідомості молоді при виборі типів поведінки [7, с. 95]. Специфіка дозвіллєвої сфери життєдіяльності молоді залежить як від психологічних, так і від вікових її особливостей і зв’язана зі своєрідністю способу життя в цілому. У наш час відбувається істотна переоцінка значення дозвілля як соціально-культурної категорії в житті суспільства. Дозвілля, що виконувало протягом багатьох років роль придатка виробничої сфери, стає все більш широким аспектом соціально-культурної діяльності, де відбувається самореалізація творчого й духовного потенціалу суспільства [4, с. 230]. Проблема дослідження змісту й структури дозвілля здобуває за останні роки нові якісні обриси. Багато в чому це диктується масштабом тих змін, якими характеризується ця галузь життєдіяльності. У цій ситуації з’являється можливість і необхідність говорити про інноваційні зміни у сфері дозвілля. У рамках вивчення дозвіллєвої діяльності молоді під інновацією (нововведенням) ми розуміємо такі зміни в сучасному дозвіллєвому просторі молоді, що характеризуються як його новими, нетрадиційними видами практик, так і змінами сутнісного, значеннєвого характеру, що наповнюють новим змістом існуючі форми дозвіллєвого проведення часу.

Однак зміни, що відбуваються, ми розглядаємо не тільки стосовно форм чи змісту видів дозвіллєвої діяльності молоді, але й тих умов, що впливають на їхню трансформацію. У цьому зв’язку ми говоримо про інновації всієї соціокультурної ситуації у сфері дозвілля молоді.

Оскільки актуалізуючі явища мають на увазі й нові механізми їхнього регулювання, то необхідно розглянути й ті інновації, що належать до принципів і методів роботи з молоддю на сучасному етапі.

Таким чином, уявлення про інновацію стосується всіх сторін дозвіллєвої сфери життєдіяльності молоді сучасної України. Під інноваціями у сфері молодіжного дозвілля ми розглядаємо сукупність усіх змін способів і результатів діяльності, умов її формування та реалізації, а також принципів і методів регулювання вільного часу. Вважаємо, що в організації дозвілля молоді необхідна й дозвіллєва стратегія, що є механізмом задоволення потреб у сфері дозвілля й виступає як спосіб реалізації (через участь у різноманітних видах дозвіллєвої діяльності) індивідуального потенціалу за допомогою доступних економічних ресурсів і ресурсів дозвіллєвої сфери для досягнення висунутих цілей, розглянутих особистістю в якості необхідних.

Безумовно, дозвілля з’являється в контексті реалізації інтересів особистості, зв’язаних з рекреацією, саморозвитком, самореалізацією, спілкуванням, задоволенням, оздоровленням і т.п., має на увазі вільний вибір особистістю дозвіллєвих занять. Разом з тим у просторі дозвілля закладена можливість не тільки виховання, але й утворення молодого покоління.

Однак, сліз звернути увагу на розвиток нічного дозвілля молоді та проблими, які з цим пов’язані. Вже кілька разів політики пропонували в різних містах запровадити комендантську годину для дітей та підлітків. Дійсно, багато юнаків проводять своє нічне дозвілля з пивом або навіть з більш міцними напоями. Хоча хтось — із танцями і спортом. Міські хлопці не приховують, що випивка для їхньої компанії - це норма. Чесно зізнаються, що батьки вечірок не схвалюють, але у більшості на це не зважають. Питають: а що робити?

Психологи застерігають від хаотичного відпочинку молоді насамперед батьків. Кажуть, якщо немає організованого і цікавого дозвілля у 20 років, у 30 це може вилитися у депресії та розлади в сімейному житті. У селі ж саме батьки мають наполягати на організації культурного дозвілля молоді, і спонукати, наприклад, школу до відкриття гуртків. Тож фахівці радять — варто перейматися дозвіллям власної дитини вже зараз, щоб не було пізно потім. Таким чином, сучасні реалії молодіжного дозвіллєвого простору відбивають усе різноманіття його виховно-освітнього потенціалу, оскільки залежно від обраних видів занять, діяльності відбувається й розвиток особистісних якостей людини, задовольняються її духовні, фізичні й інші соціально значущі потреби. Дозвілля як фактор виховання й розвитку молоді є сферою самореалізації молодої людини, що позначається на її соціальному самопочутті й на тім, які здібності вдалося розвинути молоді та яких навичок опанувати. Раціонально організована структура дозвілля молоді, таким чином, послужить підставою для її всебічного й гармонійного розвитку.

Інтерес до проблем молоді постійний і стійкий у вітчизняній філософії, соціології, психології, педагогіці. Соціально-філософські проблеми молоді як важливої соціальної групи суспільства знайшли своє відображення в дослідженнях С.М. Іконнікової, І.М. Ільїнського, І.С. Копа, В. Т. Лисовського та інших вчених. Значний вклад у дослідженні дозвілля молоді внесли Г. О. Пруденський, Б. О. Трушин, В. Д. Петрушев, В.М. Піменова, О. О. Гордон, І. В. Бестужев-Лада та ін. До досліджуваної нами проблеми близькі праці із саморозвитку й самореалізації особистості в сфері дозвілля (О.І. Беляева, О. С Каргіна, Т.І. Бакланова), з питань психології особистості (Г.М. Андреева, О.В. Петровського). У науковий аналіз теорії і практики культурно-дозвіллєвої діяльності значний внесок зробили Ю. О. Стрельцов, О. Д. Жарков, В. М. Чижиков, В. О. Ковшаров, Т. Г. Кисельова, Ю.Д. Красильніков. Дослідження цих авторів мають важливе значення для удосконалення теорії і методики культурно-дозвіллєвої діяльності молоді [4, с. 197].

2.3 Тенденції розвитку молодіного дозвілля Які ж найбільш загальні тенденції і проблеми сучасного молодіжного дозвілля?

На мій погляд, основний зміст «плюсів» та «мінусів» дозвіллєвої сфери молоді в сучасних умовах можна сформулювати у двох нижченаведе-них положеннях:

1. Дозвіллєва сфера як більш «гнучка» сфера життєдіяльності молоді не обмежується твердими рамками щодо поведінки, видів зайнятості, найбільшою мірою здатна швидко реагувати на потреби, що змінюються, і відповідати бажанням, що виникають, молодого покоління.

2. Дозвіллєвий простір життя молоді, деідеологізований, комерціалізований, меншою мірою, чим інші сфери, піддається регулюванню, що відповідає потребам суспільства, зацікавленого у всебічно розвинутій особистості молодої людини.

Таким чином, роль дозвілля повинна полягати в розвитку творчого потенціалу молоді, організації вільного часу, забезпеченні (розширенні) поля самореалізації й самоствердження, освоєнні соціальних норм і цінностей су-часного суспільства. Пріоритетне завдання цієї сфери життєдіяльності - розвиток ініціативи й творчості, що сприяє становленню молоді як активного суб'єкта соціальної діяльності. Говорячи про освітні ініціативи в структурі вільного часу й дозвілля молоді, необхідно знову звернутися до тенденцій, що спостерігаються у сфері освіти. Насамперед, дослідники відносять до них масовість і неінституціональність, що представляють єдину, але разом з тим внутрішньосуперечливу лінію розвитку сучасної освіти, що відбиває, власне кажучи, її нерозривний зв’язок зі сферою вільного часу й дозвілля. Іншими словами, сфера освіти і сфера дозвілля мають тенденцію до зближення: освіта перестає бути прерогативою навчальних закладів. А. Ефендієв уважає, що різні форми навчання здійснюють і установи культури, і засоби масової комунікації [8, с. 165]. Крім того, у наш час уже не можна заперечувати вплив на людину різнобічного спілкування, кола друзів. А саме ці форми діяльності, як ми змогли переконатися, і складають за своєю суттю основний зміст сучасного дозвілля молоді. До однієї з специфічних тенденцій розвитку молодіжного дозвілля відноситься також розвиток молодіжної субкультури, носіями якої є численні молодіжні об'єднання, які відзначаються соціальною спрямованістю, характером групових цінностей і особливістю проведення дозвілля [4, с. 59].

Активне, змістовне дозвілля вимагає певних потреб і здібностей людей. Робити натиск на творчі види дозвіллєвих занять, на забезпечення прямої участі в них кожної молодої людини — от шлях формування в юнаків і дівчат особистісних якостей, які сприяють змістовному й активному проведенню дозвілієвого часу. Таким чином, реалізується одне з головних завдань людини — всебічно розвивати свої здібності. Справа в тому, що формування і розвиток здібностей можуть бути реалізовані на основі задоволення потреб. Останні, у даному взаємозв'язку, є рушійною силою здібностей. У зв’язку з цим зазначене завдання припускає всебічний розвиток здібностей людини і настільки ж усебічне задоволення його потреб. Зрозуміло, що це неможливо без сфери дозвілля, де знаходить задоволення цілий комплекс потреб, у тому числі й потреба особистості в розвитку, самовдосконаленні. Вона виявляється як її свідоме бажання спеціально впливати на себе певними заняттями, вправами з метою самовдосконалення й розвитку. Значення цієї потреби надзвичайно велике, адже тільки зовнішніх, хоча б і визначальних, умов недостатньо для реалізації цілей усебічного розвитку людини. Треба, щоб і сама людина хотіла цього розвитку, розуміла його необхідність.

Адже дозвілля як ніщо інше формує характер людини. «Якщо дитина росте в атмосфері, коли батьки крім телевізора, або крім пияцтва, або крім кафе нічого іншого не пропонують сім'єю, то ми не можемо очікувати від дитини що вона буде по іншому вести себе у дорослому житті» , — застерігають експерти.

Вони радять повести дитину в театр, записати в якусь студію, чимось зацікавити. Підійде, наприклад, той же спорт або туризм. Не потрібно великих грошей, щоб разом із дитиною ходити історичними місцями, кататися на велосипеді, із рюкзаком вивчати краєвиди. Звичайно це не ізолює її від впливів навколишнього середовища існування, але хочаб трошки змінить майбутню, можливо не зовсім таку, як хотілосяб, дозвілляву сферу.

Таким чином, вивчення тенденцій і проблем розвитку дозвільної і більш піднесеної діяльності у вільний час, шляхів подолання існуючих суперечностей у цій сфері дає можливість розвивати духовні потреби та інтереси людей і тим самим сприяти зростанню культури використання ними свого вільного часу, гуманізації і демократизації останнього [4, с. 122].

Нам в нашій «молодій» незалежній державі необхідна наявність науково обґрунтованої державної молодіжної політики й ефективні механізми її реалізації.

ВИСНОВКИ Отже, досліджуючи дану тему ми зясували, що дозвілля для сучасної молоді є однією з першорядних цінностей, в цій області реалізуються багато соціокультурних потреб молодих людей. Саме у сфері дозвілля молоді люди більш ніж де-небудь виступають як вільні індивідуальності. Сфера дозвілля характеризується свободою від професійних і сімейно-побутових обов’язків, крім того, в її рамках ослабляється інституційний тиск на особу молодої людини. Тому в сучасному українському суспільстві, в якому спостерігається нестабільність нормативно-ціннісних систем, проблема дозвілля молоді набуває особливої гостроти. Проблема дозвілля, починаючи з античності, має тривалу історію дослідження, в процесі якої запропоновані різні трактування цього явища як за змістом, так і по співвідношенню з категорією зайнятого і вільного часу людини; як щодо людини взагалі, так і поняття, що відноситься до різних його віків (молодь, дорослі, люди похилого віку); як поняття, що відноситься до молоді взагалі, так і до окремих її категорій, зокрема, до учнів старших класів, студентів, що дозволяє затверджувати гетерохроність і гетерогенність історичного розвитку цього поняття. Дозвілля характеризується варіативністю структурно-функціональних характеристик, різна сукупність яких утворює типи дозвіллєвої діяльності. Найбільш значущими типами дозвілля виступають ті, що розвивають, розважальні, домашні, спортивні, суспільно-політичні. Процес трансформації дозвіллєвої сфери життєдіяльності української молоді обумовлений як змінами в соціокультурному житті країни, так і технологічними і культурними змінами, подіями в умовах глобалізації. Виник якісно новий вид дозвілля, характерними рисами якого є розважальна, культурно-споживча, рекреаційна спрямованість його змісту. Основні види дозвілля стали іншими не стільки формою, скільки за змістом, що пов’язане як з появою нових інформаційних технологій, так і із зміною всієї мотиваційної сфери особистості молодої людини. Сфера молодіжного дозвілля має свої особливості.

Дозвілля молоді істотно відрізняється від дозвілля інших вікових груп через його специфічні духовні і фізичні потреби і властивих їй соціально психологічних особливостей. До таких особливостей можна віднести підвищену емоційну, фізичну рухливість, динамічну зміну настроїв, зорову і інтелектуальну сприйнятливість. До специфічних рис молодості відноситься переважання у неї пошукової активності. Можна виділити найпривабливіші для молоді форми розваг: видовища, легка музика, танці, ігри. Сьогодні, зважаючи на піднесення духовних потреб молодих, зростання рівня їх освіти, культуру, найбільш характерною особливістю молодіжного дозвілля є зростання в нім частки духовних форм і способів проведення вільного часу, що сполучають розважальну, насиченість інформацією, можливість творчості і пізнання нового.

Список використаних джерел

1. Аксютин Н. Ф. Культурно-досуговая деятельность / Н. Ф. Аксютин. -Казань: Пресса, 1995. — 326 с.

2. Байкова В. Т. Досуг, свободное время. — М., 1985. — 169 с.

3. Бестужев-Лада И. В. Молодость и зрелость: Размышления о некоторых социальных проблемах молодежи. — М: Политиздат, 1984. — 231 с.

4. Бочелюк В. Й., Бочелюк В. В. Дозвіллєзнавство. Розділ 4. Дозвілля молоді

5. Большая Советская Энциклопедия

6. Виховання життєвих перспектив старшокласників засобами соціо-культурної діяльності у вільний від навчання час: метод. посіб. для вихователів, соц. працівників та вчителів старших кл., студ. пед. навч. закл. / укл. О. Л. Чуланова. — Кіровоград, 2000. — 261 с.

7. Воловик А. Ф. Педагогика досуга: учебник / А. Ф. Воловик, В.А. Во-ловик. — М.: Академия, 1998. — 329 с.

8. Жарков А. Д. Культурно-досуговая деятельность: учебник / А.Д. Жар-ков, Е. М. Чижиков. — М.: ИНФРА-М, 1998. — 378 с.

9. Грач И. С. Педагогика молодежного досуга/ И.С. Грач// Образование. — 2003. — № 2. — С. 15 — 19.

10. К. Маркс и Ф. Энгельс, Соч., 2 изд., т. 46, ч. 2, с. 217.