РОЗДІЛ ІІ. Інноваційні підходи до організації науково-методичної роботи у ВНЗ 1-2 рівнів акредитації Торезького регіону (на прикладі роботи Амвросіївського індустріального технікуму)

Зміст науково-методичної роботи визначається метою науково-методичної роботи, а також завданнями, які випливають із аналізу результатів діяльності педагогічного колективу, окремих педагогів, отже для різних навчальних закладів він різний. Що стосується форм організації науково-методичної роботи, то в освіті їх три: індивідуальні, групові та колективні, що взаємодіють, доповнюють одна одну. Всі форми організації навчально-методичної роботи в свою чергу поділяються на традиційні та нетрадиційні.

Індивідуальні форми науково-методичної роботи. У статті 55 Закону України «Про освіту» наголошується, що педагогічні та науково-педагогічні працівники мають право на «вільний вибір форм, методів, засобів навчання, виявлення педагогічної ініціативи». У цьому плані особливої актуальності набуває науково-методична робота педагога, яка перш за все реалізується через індивідуальну форму.

Під індивідуальною науково-методичною роботою розуміють цілеспрямова-ну, планомірну та систематичну роботу педагога над удосконаленням теоретичної та практичної підготовки.

Найважливішою індивідуальною формою науково-методичної роботи і обов’язковим елементом розвитку професійної компетентності педагогічних працівників є самоосвіта.

Самоосвіта — це самостійно отримані знання з урахуванням особистих інтересів і об'єктивних потреб навчального закладу, одержані з різних джерел. Результатом самоосвітньої роботи виступає поліпшення якості викладання дисципліни, якості виховної роботи, підвищення рівня знань, вихованості і розвитку студентів.

Найважливішими завданнями самостійної роботи викладача є: вивчення нових програм і підручників, аналіз їх дидактичних та методичних особливостей; самостійне засвоєння нових технологій навчально-виховного процесу; оволодіння методологією та методикою педагогічного дослідження; активна участь у роботі науково-методичних семінарів і методичних об'єднань, різних творчих груп; підготовка методичних розробок; систематичне вивчення передового педагогічного досвіду.

Результати самоосвіти викладач презентує на кожному її етапі, беручи участь у семінарах, інформуючи на засіданні методичного об'єднання циклової комісії, доповідаючи на педагогічних читаннях, науково-практичних конференціях і подібних заходах.

Самоосвіта є найгнучкішою формою отримання знань. Зміст, форми і методи самоосвіти підпорядковуються індивідуальним особливостям педагога, рівню його професійно-педагогічної культури, умовам педагогічної праці, реальним можливостям.

Індивідуальними формами науково-методичної роботи є також:

Атестація — дослідження суб'єкта з метою виявлення його відповідності вимогам Типового положення та кваліфікаційної характеристики. Атестаційні матеріали характеризують фахові знання та ділові якості викладача.

Доповідь — оформлений письмово, але призначений для усного повідомлення виклад суті проблеми обговорення або усне прилюдне повідомлення на певну тему.

Звіт — письмове чи усне повідомлення про свою роботу, виконання завдання, доручення.

Індивідуальний план — план, властивий певній особі, який відповідає її нахилам, професійній компетенції та підготовці.

Консультація — порада фахівця з якого-небудь питання.

Курсова перепідготовка — форма професійної підготовки за певним навчальним планом.

Методична розробка — розробка заняття чи курсу відповідно до методики.

Наставництво — діяльність, що полягає в наданні допомоги порадами, навчанням менш досвідченої особи.

Презентація — публічне представлення чогось нового, що було створено чи досягнуто викладачем.

Портфоліо — включає все те, що може документально засвідчити майстерність викладача, сприяти оцінці рівня його професіоналізму. Портфоліо може бути представлене на паперових носіях і в електронній версії.

Реферат — одна з форм письмового представлення результатів індивідуальної роботи викладача над обраною науково-методичною темою або стислий письмовий виклад питання, зроблений на основі критичного огляду літературних та інших джерел.

Стажування — вивчення певного педагогічного досвіду, стану сучасного виробництва, ознайомлення з найновішими досягненнями та перспективами розвитку науки і техніки.

Групові форми науково-методичної роботи. Групові форми об'єднують педагогів за інтересами, в них створюються оптимальні умови для обміну досвідом роботи, для творчих дискусій, виконання практичних завдань. Серед групових форм науково-методичної роботи в технікумах досить розповсюджені методичні об'єднання циклових комісій, школи педагогічної майстерності, творчі групи.

Методичні об'єднання циклових комісій — найбільш поширена групова форма науково-методичної роботи. Основна мета таких об'єднань полягає в колективному опрацюванні педагогами найактуальніших проблем, пов’язаних з родом їхньої професійної діяльності, взаємний обмін досвідом.

До змісту роботи методичних об'єднань входять питання підвищення рівня навчально-виховної роботи і якості знань студентів; обговорення методик викладання, що використовуються різними викладачами; впровадження передового педагогічного досвіду; розробка шляхів впровадження інновацій; обговорення розділів і тем нових програм та підручників; організація виховної роботи; професійна допомога молодим викладачам.

Методичні об'єднання готують тематику і види творчих, контрольних робіт для перевірки знань студентів, систематично проводять зрізи знань студентів з основних розділів програм у різних групах, обговорюють результати контрольних робіт.

Основними формами роботи методичних об'єднань можуть бути: заслуховування і обговорення доповідей з актуальних питань, огляд новітньої наукової та педагогічної літератури, обговорення цікавих публікацій; проведення відкритих занять; заслуховування звітів викладачів, участь у атестації викладачів; участь у вивченні, узагальненні та впровадженні педагогічного досвіду; прийняття рішень про моральне та матеріальне стимулювання викладачів, керівників груп тощо.

У їх компетенції-організація консультацій для молодих викладачів, заслуховування звітів викладачів про виконання індивідуальних планів роботи.

Циклові комісії - центр науково-методичної роботи, вивчення і втілення досягнень теорії та передового досвіду в практику вивчення конкретних навчальних дисциплін.

Серед групових форм методичної роботи залишаються досить розповсюдженими і необхідними — взаємовідвідування занять викладачами, а також проведення відкритих занять. Ці форми роботи дозволяють викладачам показати свою педагогічну майстерність, навчити педагогів проводити аналіз та самоаналіз занять, обмінятись досвідом або отримати методичну допомогу від більш досвідчених педагогів.

Творчий клімат у педагогічному колективі підтримується завдяки роботі творчих груп викладачів.

Творчі групи створюються з метою вирішення актуальних проблем методики навчання і виховання, наукової організації праці, узагальнення і запровадження передового досвіду викладачів, здійснення консультативної допомоги колегам з найбільш складних методичних питань, розробки інструкцій щодо використання оптимальних форм і методів роботи. Ця форма організації в технікумах носить найбільш науковий характер. До складу творчої групи входять найбільш досвідчені викладачі, голови циклових комісій, методисти, завідувачі відділеннями, в окремих випадках-провідні фахівці базових підприємств, працівники університетів. Склад творчих груп обговорюється на засіданні методичної ради і затверджується наказом по технікуму. Робота творчої групи ведеться за визначеною програмою. В залежності від характеру поставлених проблем, творчі групи використовують різні методи їх вивчення-спостереження, хронометраж, бесіди, анкетування, педагогічний експеримент, відвідування і аналіз навчальних занять і виховних заходів. Узагальнені матеріали керівник творчої групи надає методичній раді. Проведення педагогічних досліджень творчими групами сприяє підвищенню рівня аналітичної культури, якості науково-методичної роботи викладачів, ефективності всього навчально-виховного процесу в технікумі.

Розвитку творчого потенціалу викладачів сприяє впровадження в практику методичної роботи таких форм її організації:

Групи творчості — група педагогів-однодумців, які поглиблено вивчають запропоновану педагогічною наукою проблему, сутність і технологію того чи іншого досвіду, а також забезпечують його творче застосування.

Майстер-клас — сприяє вивченню і впровадженню в практику інноваційних технологій, поширенню ефективного прогресивного педагогічного досвіду.

Методична панорама — колективно-групова форма роботи, що передбачає ознайомлення з досвідом педагогічної діяльності групи викладачів, який має спільне тематичне спрямування.

Методичний ринг — форма методичної роботи, яка сприяє вдосконаленню знань викладачів, дає можливість виявити ерудицію. Він може проводитися, коли виникають суперечки чи діаметрально протилежні думки. Готуються опоненти, групи підтримки.

Методичний тиждень — протягом тижня викладачі показують свою майстерність, організувавши відкриті уроки, позакласні заходи тощо.

Методичні посиденьки — вирішення проблемного питання в невимушеній розмові.

Школа молодого викладача — одна із форм фахового вдосконалення викладача, яка визначається першочерговими проблемами і найбільш типовими труднощами, з якими стикаються молоді спеціалісти.

Школа педагогічної майстерності — об'єднує групу викладачів, які володіють необхідними практичними вміннями та навичками певної педагогічної технології.

Колективні форми науково-методичної роботи. Колективні форми організації навчально-методичної роботи запроваджуються з метою вироблення єдиного підходу до вирішення певних методичних проблем; обговорення актуальних питань організації навчально-виховного процесу; аналізу результатів колективної діяльності; вивчення і поширення кращого педагогічного досвіду, науково-технічної та педагогічної інформації. Колективними формами науково-методичної роботи в технікумі є педагогічна рада (якщо розглядуються питання, що стосуються методичної роботи), методична рада, педагогічні читання, науково-практичні конференції.

Чільне місце в структурі методичної роботи посідає методична рада технікуму, яка є професійним колективним громадським органом, що на добровільних засадах об'єднує педагогів з метою активізації творчого потенціалу кожного викладача та здійснення керівництва науково-методичною роботою.

Методична рада технікуму, враховуючи завдання, поставлені перед педагогічним колективом, розглядає шляхи розв’язання актуальних проблем, координує роботу циклових комісій. Вона здійснює аналіз діяльності викладачів у системі науково-методичної роботи; підготовку програм семінарів, педагогічних читань, науково-практичних конференцій, шкіл педагогічної майстерності.

Основними функціями методичної ради є: організаційно-педагогічна, інструктивно-методична і пошуково-дослідницька.

Методичний кабінет є центром методичної роботи навчального закладу, де зосереджуються інформаційні, навчально-методичні, нормативні матеріали; інформація про кращий досвід роботи педагогічних працівників; зразки плануючої та звітної документації, дидактичних, наочних матеріалів. Методичний кабінет здійснює оптимальне управління процесом інноваційної діяльності в технікумі.

В розв’язанні проблеми управління методичною службою важлива роль відводиться методистам, які, інтенсивно спілкуючись з педагогами, вивчаючи результати їх роботи, думку і проблеми, при науковому аналізі інформації, що надходить, можуть внести суттєвий вклад у розвиток освіти.

Перед методистами стоять досить важливі завдання, оскільки вони повинні вміти: ставити мету, конкретизувати її у вигляді завдань; проектувати і планувати свою роботу, регулювати і коригувати її; аналізувати стан викладання відповідної дисципліни, рівень майстерності викладачів, ефективність науково-методичної роботи з педагогічними кадрами; обґрунтовано здійснювати контроль та аналіз результатів, робити висновки та прогнозувати діяльність по вдосконаленню управління процесом підвищення кваліфікації педагогічних кадрів.