Музикотерапія як метод психокорекції

Музикотерапія належить до так званих активних методів групової психологічної допомоги, кінцева мета якої - реставрація почуття гідності, набуття стресотолерантності, реабілітація та реадаптація. Цей метод може використовуватися в роботі з дітьми з особливостями психофізичного розвитку.

Музикотерапія — один із засобів підви щення соціальної активності, комунікативних здібностей особистості, її адекватної соціалі зації в суспільстві. До того ж це засіб корекції функціональних рухових, психогенних або соціальних відхилень, бо за допомогою своїх специфічних форм і методів впливає на осіб із соціальними, психічними та соматичними відхиленнями. Музикотерапія є джерелом активізуючої творчості та соціальної стиму ляції, що оздоровчо впливає на емоційну й вольову сферу людини. Кожний з елементів музикотерапії, якою б формою він не вира жався (вокальною, інструментальною, мов леннєвою, руховою чи образотворчою), всту пає у специфічний зв’язок з індивідом.

Виховна сила музикиполягає в тому, що вона своєрідно акцентує на певних моментах і ситуаціях у житті людини, підсилює емоцій не сприймання і виробляє особливе ставлення до них. Душевні імпульси та спонукання, що виникають при цьому, впливають на характер людини. Музика стимулює нервові центри, від тональності та сили звуків залежать сер цевий ритм і робота органів дихання, а також живлення тканин організму. Психолог В. Карвасарський, посилаючись на роботи зарубіжних дослідників, визначає такі меха нізми лікувальної дії музики: катарсис, емо ційний стан, підвищення доступності для сві домого переживання психоі соціально-дина мічних процесів.

Призначення музикотерапії — проник нення в глибинні сфери особистості, куди не можна сягнути за допомогою слова.

Основні аспекти застосування музико терапії:

блокування процесу комунікації із соці альним оточенням;

підготовка до застосування психотера пії та релаксації;

підтримка під час релаксації, пов’язано з аутогенним тренуванням;

подолання тривожних станів, корекція астенії, роздратованості, внутрішнього напру ження, зумовлених стресовим станом.

Методи музикотерапії поділяють на такі, що спрямовані на емоційну активізацію, тре нінгові, релаксуючі, комунікативні, а також творчі методи у формі інструментальної, вокальної, рухової імпровізації, музичний тренінг чутливості для вироблення здатності бачити виявлення життя в музиці. Музикотерапію застосовують як індиві дуально, так і на групових заняттях. Найчастіше її сполучають з іншими метода ми в комплексній психотерапії. Значного ефекту можна досягти тоді, коли музичні тво ри виконують самі психологи чи психотера певти. Відоме широке використання музики разом із гіпнозом, аутогенним тренуванням та іншими методами релаксації.

Форми роботи, що застосовуються в музикотерапії, — рухове розслаблення і злит тя з ритмом музики; музично-рухові ігри і вправи; психічна й соматична релаксація за допомогою музики; вокальні вправи-співи; гра на музичних інструментах і ритмічна декламація; рецептивне сприймання музики; музичне малювання; пантоміма; рухова дра матизація під музику; музична розповідь; гра з лялькою та дихальні вправи з музичним супроводом.